60436

Обрядові пісні зимового циклу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вступне слово вчителя української літератури: Християнський звичай величати Різдво Христове Щедрий вечір і Водохреща пісенним словомколядками має історичне коріння що сягає ще давніх цивілізацій Землі.

Украинкский

2014-05-18

78 KB

0 чел.

Тема: Обрядові пісні зимового циклу.

Мета: ознайомити учнів з обрядовими піснями зимового циклу;

         відновити народні звичаї і традиції, під час яких виконують ці пісні;

         виховувати любов і повагу до звичаїв і традицій рідного народу.

Обладнання: дідух, плакат із зображенням сонця, вишивані рушники, ікони,     

         горщик із кутею.

         

Тип уроку: інтегрований урок (українська література та музичне мистецтво).

                     ХІД УРОКУ

I.Вступне слово вчителя української літератури:

  Християнський звичай величати Різдво Христове, Щедрий вечір і Водохреща пісенним словом-колядками – має історичне коріння, що сягає ще давніх цивілізацій Землі.

    Давні українці вшановували бога Коляду, римляни й візантійці цим іменем називали Новий рік.

   Вчені пов язують назву «коляди» зі збільшенням після Різдва (найкоротший день) сонячного кола в небі і впливом на це Даждьбога. Отже, це було поклоніння богові, від якого залежало життя на Землі.

    Наші пращури вірили в магію пісенного слова, і тому люди починали щедро колядувати, закликаючи бога Коляду Корочуна) не вкорочувати дні. І Сонце, ніби послухавшись, після Різдва починало набирати сили, світило трішечки більше – збільшувався день.

   Різноманітність обрядів при колядах в Україні буяють різнобарв’ ям дійств, ігрищ, обрядових пісень.

Слово вчителя музичного мистецтва:

     Народна пісня супроводжувала людину і в щоденному побуті, і на шляхах історії, обіймала її багатогранний світ. Де тільки вона не побувала! Усе бачила, усе переживала. Бентежилась і розважалась. І розчаровувалась, сміялась і плакала…

  Отже, який твір називають піснею?

(Народна пісня – невеликий усний віршований твір, що його співають.)

   За змістом українські народні пісні розмаїті. Велику групу становить календарно-обрядова поезія, що нерозривно пов язана з певною порою року, звичаями й сільськогосподарською працею. На уроках ми з вами вивчили чимало обрядових пісень, в тому числі і зимового циклу. А сьогодні спробуємо відтворити на уроці традицію колядування. Отже, слово колядникам.

II.Інсценізація «Добрим людям на здоров я».

  Група учнів-колядників виходять до дошки, співаючи колядку:

                  Ой чи є чи нема

                  Пан господар вдома

                  Щедрий вечір, добрий вечір,

                  Пан господар вдома?

                          

                  Ой нема, ой нема –

                   Він поїхав до млина,

                   Щедрий вечір, добрий вечір,

                   Він поїхав до млина.

                   Та й муки спетлювати,

                   Меду-пива купувати,

                   Щедрий вечір, добрий вечір,

                   Колядників частувати.

Господар: Красно прошу до хати!

Заходя(ть ватаг (Береза), за ним Коза, її тримає на ланцюжку Циган, Міхоноша, Ведмідь, інші колядники. У руках у ватага зірка, прилаштована до палиці).

Береза (тричі стукає об долівку зіркою):

        Ми завітали до вас, щоб завіншувати оселю та її господарів з Різдвом Христовим та наступаючим Новим роком!

Батьки (низько вклоняються ): Дякуєм о за увагу!

 (Ватаг непомітно змахнув рукою)

Прийшли щедрувати до вашої хати

Щедрий вечір, добрий вечір!

Тут живе господар – багатства володар

Щедрий вечір, добрий вечір!

А його потіха – хороші діти

Щедрий вечір, добрий вечір!

Господар: Щиро дякую за таку увагу.

 Колядники співають:

А в дядька Тимоша гарная жона,

На дворі ходить, як місяць сходить,

За стіл сідає, як золото сяє.

Не садіть, дядьку, жінки коло віконця,

Коло віконця, коло дірочки,

Бо вкрадуть жінку замість дівочки.

Господиня: Щиро дякую!

Колядники співають:

Ой у полі овес рясний,

Там Василько коня пасе,

Пасе, пасе, припасає,

       Кінь до нього промовляє:

  •  Ти, Василю, Василечку,

Візьми мене під вуздечку

Та поїдем до дівчини.

  •  В мене коні не ковані,

В мене сані поламані,

Добрий вечір!

Колядники зробили півкола, на його середину вийшов ватаг і заспівав:

Добрий вечір тобі, пане господарю!

Колядники: Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Ватаг: Застеляйте столи та все килимами

Колядники: Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Ватаг: Кладіть паляниці з ярої пшениці

Колядники: Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Ватаг: Бо прийдуть до тебе три прахники в гості

Колядники: Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Ватаг: Ой перший же празник – то Різдво Христове

Колядники: Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Ватаг: А другий же празник – Василя Святого

 Колядники: Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Ватаг: А третій же празник – Василя Святого

Колядники: Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Ватаг: А що перший празник зішле тобі віку

Колядники: Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Ватаг: А що другий празник зішле тобі щастя

Колядники: Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Ватаг: А що третій празник зішле тобі долю

Колядники: Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Циган: Ой людоньки! Щось наша кізонька захворіла!

(Усі обступили Козу. Вона опустила голову, а потім упала на долівку. Циган схопився за голову, почав бігати довкола неї, припадати до тіла, прислухаючись чи дихає).

Циган: Така ж добра тварина була: і розумна, і вдатлива, і до харчів не вибаглива. Ой батечки, що ж тепер будемо робити?

(Колядники похитали головами і розвели руками)

Циган (кинувся до господаря) Дохтора треба!

(Господар знизав плечима. Циган знову почав ойкати. Кізка лежить нерухомо.)

Хлопчик: Може їй води принести? Зачекайте, зараз принесу кухлика…

Колядник: А ось і дохтор з явився…

Циган: Ведіть його мерщій сюди!

Лікар: Що тут у вас скоїлося?

Циган: Кізка наша захворіла. Ледае дихає.

Лікар: Зараз перевіримо ( слухавкою почав обстежувати козу). Ов-ва. Надії на одужання жодної – мусить кізку дорізати.

Циган і колядники: Ой, порятуйте нашу Кізку!

Лікар: Гаразд, спробую!

(Лікар  дістає шприца й робить тварині укол. Коза заворушилася, звелаголову.) Циган: Ожила.

Колядники: Наша Кізонька жива!

Циган: Красно дякую, докторе!

(Коза звелася на ноги й почала танцювати)

Го-го-го коза,

Го-го-го сірая,

Го-го-го білая,

Ой розходилась,

Розвселилась,

По сьому дому,

По веселому!

Де коза ходить,

Там жито родить,

Де не буває,

Там вилягає.

Де коза ногою,

Там жито копою,

Де коза рогом,

Там жито стогом.

В Первомайську всі,

Хлопці, ух, стрільці,

Встрелили козу,

В правеє ушко,

В правеє ушко,

В саме сердечко.

Пуць!

Коза упала,

Нежива стала,

А Міхонаша

Бере дудочку,

Надима козі,

Та й у жилочку.

Коза ожила,

Та й пішла коза,

Та стрибаючи,

Та гасаючи,

Своїх діточок,

Та шукаючи.

(Кізка танцює, потім кидається до хлопчика):

Кізка: Та я тебе ріжками заколю, та я тебе ніжками затопчу!

Циган: Угомонися, Кізонько, ти краще х господарем май справу!

(Коза наставляє на того роги.)

Господар: Зачекай, сірая, я відступлюся.

(Підходить до господаря Міхоноша, і той складає дарунки в мішок.)

Господар: Давайте всі повечеряємо!

Ватаг: Дякуємо красно! У нас ще роботи і роботи – півсела треба обійти.

Слава рашим господарям,

Що так гречно  нас приймали.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров я!

Що так гречно нас приймали,

Медом-пивом пригощали.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров я!

Всі ми раді в цьому домі

Веселенько погуляти.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров я!

Та на цей раз вибачайте –

Нам пора вже вирушати!

III. Засвоєння, сприйняття нових знань.

Вчитель української літератури: 14 січня – свято Василя (старий Новий рік). Василя вважали покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта підлітки засівали збіжжям оселі.

  Учні щедрують:

Старий рік минає, новий наступає (2)

Новий наступає.

Пане господарю, великий владарю,(2)

Великий владарю,

Дайте нам з полиці із медом пшениці, (2)

До того смачного.

Новий рік приходить, щастя в дім приносить (2)

Щастя в дім приносить.

Старий рік минає, новий наступає, (2)

Христос ся рождає.

Господар: У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було, - удосвіта. Традиційно засівали хлопчики, а дівчатка лише щедрували. Зодягнувшись, хлопчики брали виплетену рукавицю, наповнювали її зерном, ставши перед образами, засівали рідну хату.

Хлопчик (посіває): На щастя, на здоров я!

Роди, Боже, жито, пшеницю й усяку пашницю.

Будьте здорові, з Новим роком та Василем.

Господиня: Батьки обдаровували синів грішми, і тоді хлопчики, починаючи з крайньої хати, оббігали сусідні оселі. Кожен намагався засіяти першим, а отже

отримати найліпший подарунок.

Господар: Тим хлопцям, котрі припізнилися з посіванням, господарі хат давали лише млинці та пироги.

Хлопчик (заспівує засіваночку):

Ходе Ілля,

На Василя,

Несе пугу метяную.

Туди махне

І сюди махне,

У полі ядро.

А вдома добро.

Зроди, Боже,

Жито, пшеницю,

Та всяку пашницю.

Господиня: Перших засіванців господиня садила на порозі й роззувала, щоб удома кури ліпше неслись, а гоаподар тим часом з коцюбою до сідала й заганяв

курей, аби «починали ліпше нестись».

Учитель музичного мистецтва: Увечері під вікнами односельців дівчата, молодші, старші люди співали щедрівки з типовим приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров я!».

  Щедрівками називають обрядові пісні, у яких величається людина за її чесноти. Ці обрядові пісні супроводжують ігри, забави, веселощі. Вони ж вищедровують гаразди ій неземні дива панові Господарю, Господині, їхнім дітям та онукам. Також у щедрівках звучать хліборобські та господарські мотиви.

Діти (щедрують):

                              Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала вона щебетати,

Господаря викликати.

«Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнечки народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей,

Хоч не грощей, то полова,

В тебе жінка чорнрброва».

Шедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

IV. Закріплення нових знань

    Запитання для бесіди:

  •  Коли й чому виникли найдавніші обрядові пісні?

(Вони виникли ще в первісному первісному суспільстві, коли людина жила в повній гармонії з природою й вірила в існування багатьох богів. Щоб задобоити їх, людина вдавалася до різних магічних дій-обрядів, які супроводжувалися піснями, іграми, танцями, замовляннями. Після хрещення України все це поєдналося з християнською обрядовістю.

  •  Які пісні називають обрядовими?                                                            (Пісні, що їх виконують під час обрядів, називають обрядовими.)                                                                                  
  •  Як виконувались обрядові пісні?

(Вони відображали кожен цикл хліборобської праці в різні пори року. Цікавою рисою цих пісень є імітування трудового процесу. Це ніби художне відображення самого життя в піснях, хороводах, іграх, танцях.)  

  •  У наших господарів ви бачите біля столу сніп. Як називають такий сніп? (Дідух, або дід.)
  •  Чим обрамлювали гілки дідуха?

(Кольоровими стрічками. Паперовими та засушеними квітами, медівниками тощо.)

  •  Коли ставили дідуха у світлицях?

(Напередодні багатої куті.)

  •  Скільки часу він виконував свою обрядову функцію?

 (Упродовж  усіх Різдвяних свят.) 

  •  Кого символізував цей святковий сніп?

 (Спільного предка.)

V. Підведення підсумків уроку.

   Сьогодні на уроці ми відтворили обряд колядування. Звісно, у кожній місцевості були свої  мелодійні особливості, тексти пісень, приказки, ігри, атрибути. Та на столі у кожній господі був горщик із кутею, гостинці для щедрувальників, щедра вечеря, хата прикрашалась вишитими рушниками, обрамлявся оберемок сіна – господарі обов язково чекали колядників, тому що не дай Бог колядники обминуть домівку, не буде добра всій родині.

Тож пам ятайте цю добру традицію, вітайте  своїх рідних, друзів з Рожеством Христовим, вивчайте і  співайте для них колядки й щедрівки, від чистого серця бажайте щастя, здоров я, благополуччя родині.

VI. Домашнє завдання.

Підготувати розповідь про обряди колядування та щедрування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31624. ПАТОГЕННА ДІЯ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 77.5 KB
  Крашсиндром це патологічний процес який розвивається в потерпілих у результаті тривалого 48 г і більше роздавлювання м’яких тканин кінцівок уламками зруйнованих будинків споруджень брилами ґрунту при обвалах у шахтах і ін. Головною ознакою стадії декомпенсації є зниження температури ядра тіла що закономірно приводить: а до зменшення швидкості всіх біохімічних реакцій в організмі у тому числі і процесів біологічного окислювання; б при цьому різко зменшується споживання кисню й утворення АТФ у клітинах; в дефіцит...
31625. ПАТОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ НИРОК 85 KB
  Ниркову недостатність класифікують наступним чином: 1 У залежності від причин розвитку недостатність нирок може бути: а преренальною порушення кровопостачання нирок б ренальною порушення функції клубочків клубочкової фільтрації і ниркових канальців канальцевої реабсорбції і секреції в постренальною порушення що виникають на шляху відтоку сечі і г аренальною порушення обумовлені відсутністю нирок. Причиною цього є перешкоди відтоку фільтрату чи сечі при ушкодженні канальців закупорка канальців некротчними...
31626. ПАТОЛОГІЯ ВІНЦЕВОГО КРОВООБІГУ 77 KB
  Перш ніж розглянути коронарну недостатність слід зупинитися на особливостях вінцевого кровообігу який характеризується: 1 Високим рівнем екстракції кисню в капілярах серця 7075 у головному мозку 25 у скелетних м’язах і печінці 20 що пояснюється значною довжиною капілярного русла серця і у зв’язку з цим тривалим часом контакту крові із стінкою капілярів. Тому при збільшенні потреби серця в О2 вона не може бути забезпечена шляхом збільшення екстракції О2 як у скелетних м’язах оскільки остання і так є максимально можливою в...
31627. ПАТОЛОГІЯ ВОДНО-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО ОБМІНУ 86.5 KB
  Внутрішній обмін води залежить від збалансованості між поступленням рідини в організм і її виділенням за один і той же час. N K C Mg ВКС 100 1600 10 130 МКС 1480 45 20 10 ВСС 1420 40 25 15 Із таблиці бачимо що основним електролітом плазми і міжклітинної рідини є N а внутрішньоклітинної рідини – K і Mg2 що забезпечує осмотичний тиск всередині клітин. Дегідратація – зменшення об’єму позаклітинної рідини в організмі коли втрата води переважає над поступленням і виникає негативний водний баланс. Ізоосмолярна дегідратація –...
31628. ПАТОЛОГІЯ ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНОЇ СИСТЕМИ, ГОНАД і ЕПІФІЗА 89 KB
  Порушення функції гіпоталамоаденогіпофізарної системи. Патогенна дія факторів зовнішнього і внутрішнього середовища негативні емоції біль психічні порушення і т. Механізми виникнення дисфункції гіпоталамоаденогіпофізарної системи: 1 Порушення центральної регуляції нейроендокринних зон гіпоталамуса. 2 Порушення утворення і виділення релізінггормонів клітинами гіпоталамусу.
31629. ПАТОЛОГІЯ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ 80.5 KB
  За функціональних ефектами гормони поділяють на: а ефекторні діють безпосередньо на органимішені; б тропні регулюють синтез ефекторних гормонів; в релізінггормони регулюють синтез і секрецію тропних гормонів. Основні властивості гормонів: 1 утворюються спеціалізованими клітинами ендокринних залоз; 2 секретуються в кров або інші циркулюючі рідини; 3 характеризуються специфічністю впливу який пов’язаний із існуванням “клітинмішеней†які мають особливі рецептори до конкретного гормону; 4 володіють високою біологічною...
31630. ПАТОЛОГІЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ 78.5 KB
  Дихальну недостатність класифікують: 1 За клінічним перебігом розрізняють: а гостру і б хронічну недостатність дихання. 2 За клінічними проявами недостатність дихання може бути: а компенсованою і б декомпенсованою. Вентиляційна недостатність дихання виникає внаслідок порушень обміну газів між атмосферним повітрям і альвеолами легень тобто в результаті порушень легеневої вентиляції гіповентиляції.
31631. ПАТОЛОГІЯ НАДНИРНИКІВ 73 KB
  Ці пептиди володіють тропною дією на клубочкову зону кори наднирників викликаючи надходження альдостерону в кров. Виділяють 3 ефекти АКТГ при дії його на пучкову зону наднирників: 1 гострий ефект протягом декількох хвилин обумовлюється зв’язуванням холестерину з цитохромом P450 і посиленням трансляції наявної інформаційної РНК що викликає істотне збільшення утворення стероїдів; 2 підгострий ефект через десятки годин обумовлюється посиленням процесів транскрипції генів які кодують структуру ферментів стероїдогенезу що проявляється...
31632. ПАТОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ та ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ 80 KB
  ТТГ діючи на щитовидну залозу викликає наступні ефекти: а підсилює захоплення і включення йоду в органічні сполуки; б підсилює протеоліз депонованого тиреоглобуліну; в підсилює секрецію Т3 і Т4; г при тривалій дії викликає гіпертрофію і гіперплазію щитоподібної залози. Порушення функції щитоподібної залози. Первинний гіпотиреоз зустрічається при: а аутоімунному тиреоїдиті Хашімото б хронічному фіброзноінвазивному тиреоїдиті Ріделя які супроводжуються дефектами синтезу тиреоїдних гормонів в тиреоїдектомії г лікуванні...