60487

Формування пізнавальної активності і творчої самостійності учнів на уроках української мови та літератури і в позаурочний час

Научная статья

Педагогика и дидактика

Цікаві завдання і мовні ігри це по суті вправи спрямовані на засвоєння й осмислення знань у жвавій приємній атмосфері. У кожному разі цікаві мовні завдання передбачають досягнення дидактичної мети розширення і зміцнення мовних знань збагачення...

Украинкский

2014-05-18

145 KB

20 чел.

Формування пізнавальної активності і творчої самостійності учнів на уроках української мови та літератури і в позаурочний час

 

Як учитель української мови та літератури працюю над впровадженням у свою роботу методичної теми: «Формування пізнавальної активності і творчої самостійності учнів на уроках української мови та літератури і в позаурочний час з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей».

Проблема формування пізнавальної активності є однією з найактуальніших на сучасному етапі розвитку школи. Сьогоднішні учні мають комп'ютери або ж доступ до них. Отже, світогляд дітей став ширшим, цікавішим. А вправи, подані в підручниках, на мою думку, не завжди викликають в учнів пізнавальний інтерес. Тому і виникла думка про впровадження у свою роботу даної проблемної теми.

Зацікавити школярів українською мовою як предметом навчання можна передусім шляхом уникнення одноманітності, шаблону і схематизму в роботі над словом, позбавлення учнів необхідності нудно зубрити визначення і правила. Чітке і доказове опрацювання мовних явищ та варіювання форм, методів і прийомів навчання, адекватних виучуваним фактам, є тими чинниками, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів. У зв'язку з цим має бути належно оцінена роль і місце у навчальному процесі цікавих мовних матеріалів.

«Цікаві матеріали з мови – це дидактичні матеріали, що сприяють цікавості навчання», а «цікавість навчання – це фактор підвищення інтересу до занять із мови». «Цікавість – це використання під час навчання різноманітних методичних прийомів і дидактичних засобів, щоб привернути увагу учнів, збудити в них інтерес до предмета, викликати прагнення до здобуття знань».

Щоб оцінити значення і місце цікавих завдань та ігрових форм роботи над українським словом, потрібно насамперед наголосити, що використання їх ставить за мету не розважати, а навчити школярів, збагачувати їх знаннями в обстановці розкутості, задоволення і радості. Цікаві мовні матеріали не повинні знижувати рівень навчальної роботи, а, навпаки, нести мовознавчу інформацію, над якою учні із задоволенням або й захопленням працюють і яку легко, невимушено засвоюють. У процесі добору таких матеріалів учитель, крім цікавості, враховує всі загальнодидактичні й методичні принципи навчання, зокрема науковість і доступність знань. Для цікавих завдань і лінгвістичних ігор добираю науково обґрунтовані мовні факти, які відповідають рівню підготовленості школярів і захоплюють їх. Цікаві завдання і мовні ігри – це, по суті, вправи, спрямовані на засвоєння й осмислення знань у жвавій, приємній атмосфері. Робота над ними викликає інтерес, збудження, а опора на емоційність сприяє кращому засвоєнню і запам'ятовуванню відомостей із мови. Тематика цікавих завдань і лінгвістичних ігор може бути безпосередньо пов'язана з виучуваними, визначеними програмою відомостями і може, особливо у позакласній роботі, охоплювати позапрограмові факти. У кожному разі цікаві мовні завдання передбачають досягнення дидактичної мети – розширення і зміцнення мовних знань, збагачення словникового запасу школярів і удосконалення їхнього мовлення.

Використання цікавих, ігрових мовних матеріалів винятково важливе з погляду розвитку мислячої особистості. По – перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самотужки знаходити шляхи розв'язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі можливості школяра, його увагу, самостійність та ініціативність. По – друге, робота з цікавої мови створює позитивну мотивацію учіння, пробуджує бажання знати і нерідко стимулює прилучення до праці над словниками, науково – популярною мовознавчою літературою, що формує вміння учитися, виховує культуру праці. По – третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.

Впровадження в навчальний процес роботи над цікавими мовними матеріалами відкриває великі можливості для реалізації виховної мети – формування національно свідомого українця. Через відповідно дібраний мовний матеріал і завдання до нього демонструється багатство і розвиненість української мови, її мелодійність і краса. У грі зі словом школярі навчаються відчувати дух, виразність рідного слова. А тематично об'єднані дидактичні матеріали українознавчого спрямування збуджують любов до рідного краю, національну гордість і свідомість.

Створення моделі навчально – пізнавальної діяльності учнів певного класу на основі визначених педагогічних завдань є дійовим засобом перевірки тих чи інших форм і видів діяльності, засобів і методів навчання і виховання. На основі педагогічної моделі є можливість уявити перспективи розвитку навчально – пізнавальної активності учнів, з'ясувати можливі труднощі, що можуть виникнути в процесі реалізації задуманого, та знайти способи їх усунення.

Доцільність запровадження й результативність використання того чи іншого виду роботи з цікавої мови безпосередньо пов'язані з віком та рівнем підготовленості школярів.

Скажімо, тему «Алфавіт» п'ятикласники опрацьовують без ентузіазму, вважають її засвоєною з першого класу. Тому пропоную учням такі завдання: написати за алфавітом предмети, які вивчають у 5кл.; імена хлопців та дівчат певного класу; письменників, творчість яких вивчають на уроках літератури; назви улюблених українських народних казок; назви річок, які протікають на Україні; назви українських міст; назви вулиць Деснянського району тощо.

Люблять діти працювати з ілюстрованими прислів'ями, приказками та прикметами.

1. Як миша сита, то їй і борошно гірке.

2. Який мішок, така й латка.

3. Для миші й кішка звір.

4. Старого мішка не залатаєш.

5. Від сира голова сива.

6. Знає миша, де дірку прогризти.

7. Сьогодні з мішком, а завтра з торбинкою.

8. Не прикладав муки, не простягуй руки.

9. Від погляду молоко кисне.

10. Як миші кота не чують, то по хаті газдують.

Діти із задоволенням підбирають до ілюстрації ті прислів'я, приказки та прикмети, які найбільш удало розкривають зміст малюнка.

Майже на кожному уроці пропоную завдання з розвитку зв'язного мовлення. Наприклад: складіть і запишіть речення. Підметами в цих реченнях поставте подані парами іменники. Складіть зв'язний текст, використавши утворені речення.

Весна – птаство.

Блискавка – гуркіт.

Хмара – дощ.

Криниця – вода.

Сонце – степ.

Сосна – дятел.

Сад – яблуня.

Прийшла довгоочікувана весна, і з далеких країн повернулося птаство. Сердита блискавка чиркнула краєчок неба, і гуркіт грому покотився далеко -далеко. Насунула чорна хмара, і сійнув перший весняний дощ. Криниці вже наповнилися вщерт, а вода все продовжувала текти. Аж ось засяяло сонце, і степ почав вигравати всіма кольорами веселки. Повеселішала зелена сосна, а дятел простукав їй свою веселу пісню. Ожив весняний сад, і першою про це нагадала чарівниця – ляблуня.

Сидоренко Олександр

Опрацьовуючи тему «Вживання апострофа та мякого знака», пропоную учням творче завдання: скласти і записати твір – мініатюру «Осінь у моєму місті». У кожному реченні використовуйте слова з апострофом та мяким знаком.

Осінь у моєму місті

Якось непомітно зявилася за вікном чарівниця – осінь. Вже не співають, як раніше, влітку, солов’ї. Скоро їх спів замінить м’який прощальний клекіт журавлів. Йдучи вулицею, все частіше помічаєш, як зів’яле листя, зриваючись із дерев, падає додолу.

Йдуть затяжні дощі і, об’їжджаючи калюжі, розумієш, що вони ще не скоро закінчаться.

На місці вянучої трави бува зявляється молоденька, але вона недовго протримається на сирій землі.

З кожним днем повітря все мякшає, але по – осінньому холоднішає. Вже не так весело бють струмки, все більше золотих листочків, мов кораблики, пливуть за їх течією.

Якби холодно і сумно не було, а ми будемо памятати і згадувати літо.

Зіневич Оксана

Вивчаючи у 6 кл. частини мови, учні із зацікавленістю виконують завдання з ключами. Завдання: випишіть підряд у три колонки окремо іменники, прикметники, дієслова. Підкресліть у всіх словах початкову букву. Якщо ви правильно виконали вправу, то з цих букв у вас складеться побажання. Прочитайте його й запишіть.

Учень, історичний, учитися, радісний, свято, активні, набуваємо, працею, аналізують, добрий, осіння, відкриваєш, читаєте, історія, святковий, товариського, хвилина, аплодує, іскристим, іскорки, втішний, напишу, несемо, акуратні, ідеш, відкриття, мирний.

Ключ: Успіхів і радості вам у навчанні.

Вивчаючи у 7 кл. тему «Дієприкметник», пропоную скласти привітання мамі на свято 8 Березня, використовуючи в ньому якомога більше дієприкметників.

Матусю рідненька! У день цей весняний

Прийми привітання мої.

За сяючу усмішку, серце терпляче -

Доземний уклін мій тобі.

Я змалку зігрітий твоєю любов'ю

І скупаний в травах, сповитий в піснях,

Доглянутий, вивчений, завжди охайний,

Ти поруч – і в мене гаразд. За руки натруджені, ночі недоспані. Хвилюючу душу і ніжні вуста, За стан твій чаруючий, очі заплакані. Спасибі, рідненька моя...

Сидоренко Євген

Учні, які не можуть скласти віршовані рядки, пишуть твір – мініатюру «Спасибі Вам, мамо, за ночі недоспані...».

Особливо подобається учням тема «Фразеологія». На мою думку, є безліч цікавих завдань, які можна запропонувати школярам. Пропоную одне з них.

Завдання: скласти діалог на шкільну тематику з використанням фразеолгізмів.

Школа. Йдуть уроки. Продзвенів дзвоник на п'ятий урок. Заморивши черв'ячка у шкільній їдальні, десятикласники, обминаючи десятою дорогою кабінет завуча, повалили до кабінету української мови. Андрій, ловивши гав вчора на класній годині, не зрозумів, що в розкладі відбулися зміни: віднині на п'ятому уроці в середу буде українська мова, а не біологія. Як на лихо, біля їдальні зустрів свого товариша, дали волю язикам – і оком не моргнувши, не зрозумів, на який урок пішов клас. Андрій стрім голов полетів до кабінету біології. Відкрив двері – і остовпів: йшов урок біології в 11-Б класі.

- Очам своїм не вірю, - сказав Андрій, скривившись як середа на п'ятницю.

  •  А у вас відбулися зміни у розкладі, - закусивши губу, сказала біологічка.
  •  А який у нас урок? – вийшов із себе десятикласник, займаючись румянцем.
  •  А цього я не знаю, запитай у класного керівника, - відповіла вчителька, змірявши мене з ніг до голови. І Андрій одна нога тут, друга – там вже у класного керівника. – Андрію, не спіши поперед батька в пекло, що трапилось? – запитала Лариса Сергіївна.
  •  - А який у нас урок? – ні живий ні мертвий спитав Андрій.
  •  А у вас українська мова, ще й контрольна робота, - відповіла вчителька, взявши себе в руки.

Андрій стояв як укопаний, ні пари з вуст, відчував, що пахне смаленим. І він, ламаючи голову, поплентався на перший поверх. Знав, що до тематичної не готовий, знав, що батьки по голівці не погладять, не хотів на свою голову пригод – і його як вітром здуло зі школи.

Похилевич Надія

При систематичному використанні пізнавальних завдань і правильній, раціональній організації їх розв'язання, в учнів розвивається інтерес до навчання. Пізнавальний інтерес у свою чергу позитивно впливає на ефективність процесу учіння. І коли інтерес переростає у потребу в знаннях і раціональних вміннях пізнавальної діяльності, то при наявності сформованої системи знань і загальних умінь можна говорити про сформованість вищого рівня пізнавальної самостійності.

Важливою ознакою системи пізнавальних завдань є зростання їх складності. Слід зазначити, що створити систему пізнавальних завдань із чітко втіленим принципом зростаючої складності, практично неможливо для учнів із різним рівнем підготовки. А тому вміння вчителя визначити складність і трудність завдання є одним із найважливіших під час організації самостійної пізнавальної діяльності школярів. Визначенню складності завдань сприяє знання їх суті і структурних особливостей.

Пізнавальні завдання – це вид учбових завдань, що потребують від учнів пошуку нових знань і способів дій. З точки зору діяльності викладання ці завдання є засобом організації пошукової діяльності учіння і контролю за її процесом.

Вивчаючи у п'ятому класі тему "Фонетика", пропоную давати дітям у вигляді гри. Кожен учень отримує картку з певною буквою алфавіту, виконує

завдання, запропоновані на картці, а потім захищає свою букву.

1. Затранскрибуй виділені слова.

2. Склади словничок із 10 слів, які починаються даною буквою ( власні назви не писати).

3. Склади 3 речення з даними словами ( на вибір).

У 9 – му класі після повторення теми "Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія", пропоную учням завдання творчого характеру. Наприклад, скласти твір – мініатюру або вірш, слова в яких починалися б на одну і ту ж саму букву.

1) Спить стомлене село. Сплять сови, сичі, сороки – скрекотухи. Спочивають стрункі сосни, сестри – смереки. Снують сумні сутінки. Світає. Спадають сутінки. Стукотять санітари, співають синички. Сміється сонечко.

Сидоренко Євген

2) Валя вмовляла Віку варити вареники. Віка, відмовившись, вийшла відпочити. Валя вдивлялася в вікно. Вулицею, вистрибуючи, воркотали ворони. Вони воювали, відпочивали. Валя вмовила Віку варити вареники. Вареники виявилися великими.

Кошелєва Анастасія

Залежно від того, відомими чи невідомими є способи виконання завдань, вони поділяються на непроблемні і проблемні. У непроблемних пізнавальних завданнях шуканим є нові знання, а в проблемних – нові знання і способи дій або лише способи дій. Не всяке проблемне за змістом пізнавальне завдання може стати для учня проблемою. Для цього необхідно дві головні умови.

По – перше, завдання повинно викликати в учня інтерес до знань чи способів дій, що становлять шукане. По – друге, необхідно, щоб завдання базувалось на знаннях і вміннях, якими володіє школяр і яких має бути достатньо для знаходження невідомого. Так, якщо учень в процесі аналізу проблемної ситуації, викликаної пізнавальним завданням, усвідомлює суперечність між відомим і невідомим, і формулює для себе питання, на яке потрібно знайти відповідь, то проблемна ситуація переростає в проблему, виражену в формі питання. Це спонукає школяра до пошуку нових знань і способів дій, що необхідні для розв'язання проблеми. Коли ж учень не має знань, умінь, необхідних для встановлення зв'язків із невідомим, то проблема не виникає, а інтерес, викликаний проблемною ситуацією, згасає.

У концепції літературної освіти особливо наголошується на проблемі активізації пізнавальної діяльності школярів у навчально – виховному процесі.

Одним із засобів унести проблемність у процес пізнання, поставити учнів у ситуацію активної мислительної пошукової діяльності під час вивчення української літератури є пошукові дослідницькі завдання випереджувального характеру. Йдеться не про велику науково – дослідницьку роботу в процесі підготовки учнями робіт до захисту в МАН, а про стислі за обсягом конкретні домашні завдання, виконані школярами заздалегідь, перед навчальним заняттям, із метою, яку передбачає вчитель.

Наприклад, перш ніж приступити до розв'язку проблемних завдань при
вивченні оповідання М.М.Коцюбинського «Дорогою ціною» у 8 класі, потрібно
дати учням завдання прочитати це оповідання. Щоб перевірити, як учні
виконали його, пропоную тестові запитання за змістом, розраховані на 10 –15 хв. уроку.

Тестові запитання до оповідання М.М.Коцюбинського "Дорогою ціною" -8 клас

  1.  Коли відбувалися події, описані в оповіданні? (В 30-х рр. XIX ст.).
  2.  Як пан прозивав Остапа? (Бунтар, гайдамака). Яке прізвище було в Остапа? (Мандрика).
  3.  Що уявлялося Остапу, коли він покинув рідний край? (Дунай, Січ)
  4.  За кого він дуже хвилювався? (За дідуся і Соломію)
  5.  Що причулося Остапу, коли він звернув з дороги? (Що його хтось гукає)
  6.  Як звали дівчину, котра полюбила Остапа? (Соломія)
  7.  Яке ім'я дала собі Соломія? (Семен)
  8.  Куди тікали Остап із Соломією? (За Дунай)
  9.  Що робили втікачі у проваллі, коли настала ніч? (Відпочивали, чекали переправи, палили вогник)
  10.  Хто керував утікачами під час переправи? (Дід Овсій).
  11.  Що сталося з утікачами під час переправи? (На них наскочили козаки і почали стріляти. Через це не всі люди сіли в човен)
  12.  Куди тікали Остап із Соломією від козаків? (У плавні) 13. Де зупинилися Остап із Соломією? (У вітряку Якима)
    1.  На чому пливли Остап із Соломією по річці Прут? (На плоті)
    2.  Що сталося з Остапом, коли вони з Соломією вийшли на берег? (Кордонний козак підстрелив його)
    3.  Чому Соломія залишила Остапа у плавнях? (Бо він був поранений, а Соломія хотіла швидше знайти вихід)
    4.  Що трапилося у плавнях із Соломією? Що вона там побачила? (Вона заблукала і побачила, що горять плавні)
    5.  Про що думав Остап,коли лишився один лежати у плавнях? Хто прийшов до Остапа? (Він згадував дідуся, який з ним ніби розмовляв, а коли відкрив очі, то побачив поруч вовка)
    6.  Де зупинилися Остап із Соломією, коли Соломія знайшла вихід із плавнів, а потім і Остапа? ( У циган, які були злодюгами).
    7.  Як Остап попав у турецьку в'язницю? (Коли Соломія була на роботі, на циганський виселок набігли турки і всіх забрали у в'язницю)
    8.  Кого зустріла на базарі Соломія? (Івана Котигорошка)
    9.  Що вирішила зробити Соломія, щоб звільнити Остапа? (Підкупити драгомана)
    10.  Що сталося із Соломією, коли вона з Іваном Котигорошком визволяли Остапа? (Вона втонула).
    11.  Як склалося життя Остапа? (Він самотньо жив на бессарабській полонині, охороняв пам'ятник, поставлений на згадку розливу людської крові; часто згадував Соломію).

Така добре продумана й організована пошуково – дослідницька робота дасть змогу підвищити пізнавальну активність школярів, їхній інтерес до процесу навчання, самостійність.

Використовувати завдання випереджувального характеру можна у процесі підготовки до занять різних видів: засвоєння нових знань, вироблення навичок і вмінь, узагальнення й систематизації вивченого тощо. Оскільки завдання можуть мати різний рівень складності, то й практикувати їх доцільніше диференційовано, враховуючи ступінь розумових зусиль, вікові особливості дітей, обсяг пошукової роботи, що її необхідно виконати. Серед пошуково – дослідницьких завдань випереджувального характеру варто виокремити такі: біографічні, літературознавчі й історично – краєзнавчі.

Біографічні завдання спрямовані на збір інформації та дослідження цікавих фактів із життя письменника, які допомагають учням краще зрозуміти його як особистість, осягнути його ідейно – естетичний ідеал, життєву позицію тощо. Розпочавши таку роботу в середніх класах, треба надалі ускладнювати завдання відповідно до віку учнів, їхньої здатності самостійно опрацювати додаткову літературу, вміння проаналізувати доробок чи певний твір митця в контексті біографічного факту, розкрити його як художнє відтворення подій, явищ дійсності, які мають вплив на творчість письменника, провести паралель між певним персонажем літературного твору й реальністю. Так, уже в 5 – му класі учні в змозі попередньо підготувати повідомлення «Усна народна творчість: загадки, прислів'я та приказки».

У старших класах випереджувальні завдання варто урізноманітнювати відповідно до мети, з якою вони виконуються.

Літературознавчі завдання передбачають аналіз художнього твору, критичних матеріалів про нього, наукових першоджерел, порівняльну характеристику творів чи художніх доробків письменників; дослідження з питань теорії літератури, аналіз певних явищ, подій, напрямків у літературному процесі.

В основі історико – краєзнавчих завдань випереджувального характеру– ознайомлення з історичними місцями й пам'ятками свого краю, що згадуються в художній літературі чи мали вплив на творчість письменників; пошук та дослідження усної народної творчості своєї місцевості; збирання матеріалів про відомих письменників чи культурних діячів; запис розповідей старих людей про місцеві звичаї і традиції тощо.

Наприклад, під час вивчення народної творчості для глибшого її розуміння доцільно буде, вважаю, провести урок літератури рідного краю (починаючи з 5 –го і закінчуючи 9 – м класом), мета якого – ознайомитися з ліричними й історичними піснями, казками, легендами, прислів'ями й приказками, народними драматичними творами, обрядовими дійствами на території своєї місцевості.

Із задоволенням діти готують збірки «Пісні моєї мами», «Пісні моєї бабусі», «Бабуся з дідусем пригадують», «Звичаї та обряди нашої сім'ї тощо.

Подобається учням готувати презентації до уроків української мови та літератури.

Навчально – виховний процес на уроках мови та літератури доповнюється різноманітними формами позакласної роботи. Насамперед – це поглиблення освіти учнів, розвиток їх творчих здібностей, вироблення активної життєвої позиції, естетичне виховання.

Найзагальнішими формами позакласної роботи є:

літературні та мовні гуртки різних типів,факультативи;

позакласне читання учнів;

шкільна преса;

4) колективне відвідування кіно, театрів;

5) літературні екскурсії; 6) індивідуальна робота з учнями, розвиток їх творчих нахилів та здібностей.

У нас на Україні говорять: краще один раз побачити, аніж сто разів почути. Тому я з учнями побувала в багатьох мальовничих куточках України: Каневі, Чернігові, Умані, Львові, Івано – Франківщині, Переяслав – Хмельницькому, Пирогово, на батьківщині Т.Г.Шевченка (Моринці – Кирилівка – Вільшана – Лисянка), Кам’янці – Подільському тощо. Часто буваємо в театрах м. Києва. Екскурсії по місцях, пов'язаних із життям і творчістю письменника, поєднуються з краєзнавчою роботою. Як наслідок таких екскурсій виготовляються альбоми, спеціальні випуски літературних газет, фотомонтажі. Екскурсії на природу, в ліс, до річки, відвідування відомих парків (Софіївського в Умані, Дендропарку в Білій Церкві) служать справі естетичного виховання учнів, дають вдячний матеріал для письмових учнівських творів.

Люблять діти відвідувати літературно – меморіальні музеї: Т.Г.Шевченка, Лесі Українки, М.Т.Рильського, П.Г.Тичини, Марії Заньковецької та інші.

Треба відзначити, що позакласна робота з літератури по суті становить єдиний освітньо – виховний комплекс. Усі види її тісно переплітаються між собою. Позакласна робота справляє незабутнє враження на учнів, прищеплює любов до літератури, викликає бажання краще знати її.

На основі аналізу згаданих вище форм та видів навчально – пізнавальної діяльності учнів ( урочних, позакласних і позашкільних ) доходжу висновку, що виховний потенціал уроку і позакласних занять закладений як у самому змісті програмового матеріалу, так і у формах, методах, прийомах, що використовуються у взаєминах між учнями, моральних стосунках учителя і школярів, в організаторських здібностях педагога. Цілеспрямоване, раціональне поєднання позакласної і позашкільної роботи створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів, включення учнів у науково – дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та перетворення їх в інструмент творчого освоєння світу.

Отже, цілеспрямоване і систематичне використання на уроках і в позаурочний час пізнавальних завдань забезпечує школярів засобами пізнання, навчає ї активно і творчо мислити, прищеплювати інтерес до навчання, формує культуру, робить навчальний процес необтяжливим і радісним.


Використана література:

1.Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови. Посібник для вчителя.- К., 1987.

2. Ющук І.П. Рідна мова. Підручник для 5 класу. – К., 1995.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51. История создания и специфика работы пистолета-пулемета Томпсона 533.92 KB
  Томми-ган, автомат Томпсона, пистолет-пулемет Томпсона, чикагское пианино, траншейная метла, дьявольская машина смерти и даже двигатель торговли – все это названия самого гангстерского в мире оружия, которое стало символом американских гангстерских воин и хорошо зарекомендовало себя на полях сражений.
52. Технический уровень производства алюминия с использованием электролиза 218 KB
  Плотность тока зависит от футеровки электролизера и площади поверхностей теплоотдачи корки электролита. Непрерывность процесса электролиза, определение производительности и удельного расхода сырья. Материальный баланс электролизера на силу тока 165 кА.
53. Оцінка навчальної гігієни Технічного коледжа ТНТУ ім. І. Пулюя 121.5 KB
  Опитування студентів групи ОКС-406 з використанням хронометражного листа, ознайомлення з планом виховної роботи куратора групи. Аналіз розміщення меблів в навчальних приміщеннях та дослідження освітленості класів.
54. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт в редакторі КОМПАС-ГРАФІК для Windows 996 KB
  Робота з панелями графічного креслярсько-конструкторського редактора КОМПАС-ГРАФІК для Windows, Ввід даних і виразів в поля Стічки параметрів об’єктів. Використання допоміжних побудов. Проставлення розмірів в КОМПАС-ГРАФІК для Windows.
55. Харьковский украинский драматический театр имени Т.Г. Шевченко 381.5 KB
  Блестящий исполнитель комических ролей в пьесах русских и зарубежных классиков - Н.В. Гоголя, А.С. Грибоедова, Ж.Б. Мольера, — М. Щепкин стоял у истоков украинского национального театра. В историю харьковского театра Л.Ю. Млотковский вошел как организатор строительства первого каменного здания театра.
56. Устройство подземной части здания. Проектирование фундамента 456 KB
  Выбор комплекта машин для производства земляных работ. Технико-экономическое сравнение вариантов. Сводная ведомость объема земляных работ, подсчет объемов по устройству монолитных фундаментов. Расчет технико-экономических показателей комплексного процесса.
57. Создание фирменного стиля модельной студии Модерн 654.5 KB
  Концепция нового фирменного стиля модельной студии Модерн, расценки на услуги рекламной фирмы (нанесение изображения на жилет и диск). Расчет суммы, необходимой на реализацию предложенного фирменного стиля модельной студии \"Модерн\"
58. Отруйні речовини та їх вплив на організм людини 181.78 KB
  Сильнодіючими отруйними речовинами називаються хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, надають шкідливий вплив на людей, сільськогосподарських тварин, рослини, викликаючи у них ураження різного ступеня.
59. ЗАСВОЄННЯ ОСНОВ РОБОТИ В СЕРЕДОВИЩІ ПРОГРАМИ ELECTRONIC WORKBENCH 5.0 209.34 KB
  Освоєння принципів складання електронних схем в середовищі програми ELECTRONIC WORKBENCH 5.0 (EWB5) на прикладі RC ланцюгів та електронних елементів, дослідження розподілу напруг /струмів постійного і змінного струму в ланцюгах схеми, дослідження форми сигналів, амплітудно-частотної і фазочастотної характеристик (АЧХ і ФЧХ)