60527

Проектування вертикального ковшового елеватора

Курсовая

Педагогика и дидактика

Ковшові конвеєри бувають: вертикальні і крутопохилі; стаціонарні, пересувні й переносні; з стрічковим або ланцюговим тяговим органом; з розставленими і стуленими ковшами.

Украинкский

2014-05-19

320.5 KB

6 чел.

Міністерство аграрної політики України

Вінницький державний аграрний університет

 

                                                    Факультет механізації с. г.

                                      Кафедра  АКМ ТП

Розрахунково-пояснювальна записка по курсовій роботі

з  курсу: “ Підйомно-транспортні           

                          машини ”

по темі: “ Спроектувати вертикальний

                        ковшовий  елеватор

Технічне завдання 29-06

                                                                Виконав: студент гр.44-м

       Білик І.В.

                                                                  Перевірив: асистент                     

                                                                                 Токарчук О.А.

 

 

Вінниця – 2009р.

ЗМІСТ

    Завдання.                                                                                        3

    Реферат.                                                                                          5

  1.  Розрахунок основних параметрів машини.                                 7
    1.  Розрахунок та вибір робочого і тягового органу.              7
    2.  Тяговий розрахунок.                                                             8
    3.  Кінематичний розрахунок.                                                  10
  2.  Розрахунок основних вузлів машини.                                        13
    1.  Розрахунок приводного вала.                                             13
    2.  Підбір підшипників.                                                            17
    3.  Розрахунок шпонкового з”єднання.                                  18
    4.  Розрахунок компенсуючих муфт.                                      19
    5.  Розрахунок натяжного пристрою.                                      20

     Висновок.                                                                                     22

     Список літератури.                                                                      23


РЕФЕРАТ

        Елеватори  призначені  для  вертикального  або  крутопохилого  до  70º  переміщення  сипучих, шматкових  та  штучних  вантажів. В  залежності  від  вантаженесучого  елементу, елеватори  підрозподіляють  на : ковшові, колискові  та  поличні. Ковшові  призначені  для  транспортування  сипучих  вантажів, колискові  і  поличні – штучних.

       В  залежності  від  виду  тягового  органу, ковшові  елеватори  бувають  стрічкові  та  ланцюгові. В  залежності  від  кількості  ланцюгів, до  яких  прикріплені  робочі  елементи, елеватори  бувають  одноланцюгові  та  дволанцюгові.

       В  залежності  від  швидкості  руху  тягового  органу  розрізняють  тихохідні  та  швидкохідні  елеватори.

      Для  підіймання  насипних  вантажів  на  висоту  до  70 м застосовують  ковшові  елеватори. Ковшовий  елеватор  складається  з  нескінченного  гнучкого  робочого органу, до  якого  прикріплюються  ковші, які  є  робочими  елементами.      

     Тяговий  орган  огинає  приводний  та  натяжний  барабани, які  розміщені  у  металевому  кожусі. Верхню  частину  елеватора  звуть  головкою, нижню – башмаком.. головка  і  башмак  зєднані  між  собою  металевими  секціями, або  роздільними  трубами. Сипучий  вантаж  попадає  у  башмак  через  одну  із  завантажувальних  ланок. Проходячи  приводний  барабан, ковші  розвантажуються. Для  забезпечення  необхідного  натягу  тягового  органа  та  запобігання  просипанню  вантажу  з  ковшів, в  елеваторах  застосовують  натяжний  пристрій, а  для  обертання  приводного  барабану  в  одному  напрямку – зупинники.

     Ковшові  конвеєри  бувають: вертикальні  і  крутопохилі; стаціонарні, пересувні  й  переносні; з  стрічковим  або  ланцюговим  тяговим  органом; з  розставленими  і  стуленими  ковшами.

     Перевагаю  ковшових  елеваторів  є  малі  габарити  у  поперечному  перерізі; недоліком – необхідність  завантажувати  ковші  до  певного  рівня, бо  переповнення  їх  викликає  передчасний  початок  розвантаження, тобто  зворотний  осип  вантажу.

      При  висоті  транспортування  понад  10 м , кожух  елеваторів  закріплюють  до  будівельних  конструкцій.

     У  сільському  господарстві  ковшові  елеватори  застосовують: на  зерноочисних  токах, на  крупорушкпх, на  комбікормових  заводах. Вони  часто  входять  до  складу механізмів  сільськогосподарських  машин.

     Тяговим  органом  ковшових  елеваторів  можуть  бути: тканинні  прогумовані  багатошарові  стрічки; пластинчасті  або  круглоланкові  ланцюги.

     Ковші  виготовляють  зварними  або  штампованими  з  листової  сталі  товщиною  1,0…2,0 мм. Інколи  застосовують  ковші, що  виготовлені  з  пластмаси  та   гуми  для  запобігання  пошкодження  вантажу, і  сітку  для  відокремлення  вантажу  від  води..

  1.  
    Розрахунок  основних параметрів машини.
    1.  Розрахунок та вибір робочого та тягового органу.

Продуктивність конвеєра - П=250 кН/год.

Висота транспортування – Н=14 м.

Ввантаж, що транспортується – горох.

Вибір основних параметрів.

Для транспортування горохуі приймаємо стрічковий тяговий орган. Скориставшись рекомендаціями табл..4.1 (Л.2) приймаємо ковш Г (глибокий), коефіцієнт заповнення ψ=0,8. Крок розміщення ковшів у норіях tк=0,15…0,3 м. Приймемо tк=0,25 м.

Визначення об’єму ковша норії.

ік=П*tк /3,6*V*γ*ψ,

де  γ – обємна маса вантажу, γ =8 кн/м3;

    V – швидкість транспортування, згілно рекомендацій          

           табл.4.1 ( Л.2) приймемо V=2,4 м/с.

ік=250*0,25 /3,6*2,4*8,0*0,8=1,2 л.

за табл. 4.7 (Л.2) вибираємо норійний ковш ік=1,3 л, типу 2.    

      Ширина ковша Вк=150 мм, висота ковша h=150 мм, ширина норійної стрічки Вст=175 мм.

Кількість прокладок стрічки приймаємо по табл.4,5 (Л.2) іст=4.

Згідно з рекомендаціям табл.4,7 (Л.2), сила тяжіння глибокого ковша складає Gк=7,5 Н.

Визначення погонних навантажень.

Сила тяжіння вантажу на 1 пог. м. ходової частини норії визначимо за формулою:

qв=П /3,6*V=250 / 3,6*2,4=28,9 Н/м.

      Силу тяжіння 1 пог.м. стрічки визначимо за формулою:

qст=11*Вст *( δ*іст+ δ1)=11*0,175*(1,5*4+1,0) ≈13,5 Н/м,

де   Вст=0,175м;

      δ=1,5мм – товщина прокладки стрічки с.147(Л.2);

      δ1=1,0 мм – товщина гумованого шару с.147(Л.2)

     Погонне навантаження від ковшів:

qк=Gк /tк =7,5/0,25=30 Н/м.

1.2.Тяговий розрахунок.

Визначення опору руху і натягу стрічки.

Поділимо трасу на характерні ділянки, починаючи з точки 1 на приводному барабані, до точки 4.

        Приймемо К=1,05,  коефіцієнт, який враховує опір при огинанні барабана стрічкою.

         Тяговий розрахунок необхідно розпочати з точки найменшого натягу. Для заданої траси норії найменший натяг буде в точці 2. Його величину визначимо за формулою:

Fн=12*Встст=12*17,5*4=840 Н,

де    Вст=17,5 см, ширина стрічки.

       Визначимо натяг у характерних трочках:

F2=Fн/2=840/2=420 Н;.

F3=К*F2+Wз,

де   Wз – сила опору зачерпування,

Wз=Коп* qв,

де   Коп –коефіцієнт опору при зачерпуванні, умовно він дорівнює роботі, яку необхідно затратити при зачерпуванні вантажу масою 1 кг.

Коп=(1,2…3)*V=1,5*2,4=3,6.

F3=1,05*420+3.6*28.9=545 Н.

F4=F3+(qст+qк+qв)*Н=545+(13,5+30+28,9)*14=1559 Н.

F1=F2+( qст+qк)*Н=420+(13,5+30)*14=1029 Н.

За теорією фрикційного привода:

F4<F1*е

де  е=2,72 – основа натурального логарифму;

     f – коефіцієнт тертя зчеплення стрічки з барабаном, f=0.3;

     α – кут обхвату барабану, α=180°.

F1 >F4 / e0.3*3.14=1559/2.56=609 Н.

У нашому випадку  F1=1029Н  > 60. Умова виконується                    

Розрахунок стрічки.

Потрібну кількість прокладок у стрічці при запасі міцності стрічки S=9 визначимо за формулою:

де     [K]p – розривне навантаження, Н/см, [K]p=550 Н/см;

        Fmaxиаксимальне зусилля стрічки, Н, Fmax=F4=1559 H;

        Вст=17,5 см.

Ми прийняли іст=4, що відповідає  найменшій кількості прокладок і забезпечує запас міцності стрічки більший, ніж ми прийняли.

Визначення окружної сили.

На поверхні приводного барабану визначимо окружну силу.

Ft=(F4-F1)*К=(1559-1029)*1,05=556,5 Н.

       Діаметр приводного барабана визначимо.

Dпб=а*іст=(125…160)*4=500…640 мм,

де   а – коефіцієнт.

       Згідно з ГОСТ 22644-77, приймаємо Dпб=630 мм.

          Потужність на приводному валу норії:

Ро=Ft*V/1000=556,5*2,4 /1000=1,34 кВт.

         Потужність, що відбирається від вала двигуна:

P=K*Po/η=1,1*1,34/0,8=1,84 кВт,

де η=0,6…0,9 – ККД двигуна, К=1,1…1,25 – коефіцієнт.

         За цією потужністю вибираємо двигун 4А100L4У3: Рд=2,2 кВт, nд=1425 хв-1.

1.3. Кінематичний розрахунок.

Визначення передаточного числа приводного иеханізму.

         Швидкість обертання приводного валу конвеєра визначимо:

nпв=60*V/π*Dпб=60*2,4 /3,14*0,63=72.8 хв-1,

передаточне число приводного механізму:

U=nд/nпв=1425/72,8=19,6.

      Приймаємо редуктор Ц2У - 100  з передаточним числом Up=10,

та ланцюгову передачу

Uлп=U/Up=19.6/10=1,96

Перевірка електродвигуна по пусковому моменту.

Умова нормальноі роботи двигуна

0,81*Мн*m>1,3*Мзр,

де    Мн=9550*(Рд/пд)=9550*(2,2/1425)=14,8 Н м – номінальний момент двигуна;

   m=2,3 – кратність максимального моменту двигуна.

Момент зрушення завантаженої норії, приведений до вала двигуна:

Мзр=3,7*П*Н*rб /V*Up*η=3,7*25*14*0,315/2,4*10*0,8=27,6 Н м,

де        rб=0,315 – радіус барабана;

П=25 – продуктивність вт/год.

0,81*14,8*2,3>1,3*18,6

27,7>27,3.

Отже, умова нормальної роботи двигуна забезпечується.

Визначення характеру розвантаження.

Характер розвантаження визначається аналітично за формулою: Б=g*rб /V2=9.81*0,315/2,42=0,53.

При Б<1 розвантаження відцентрове.


Кінематична схема приводу.

  1.  
    Розрахунок основних вузлів машини.
    1.  Розрахунок приводного валу.

Вибираємо число зубців ведучої зірочки  z1=20.

Тоді  

z2=z1*Uл.п.=20*1,96=40.

Крок ланцюга приймаємо

                                        Р=25,4 мм.

Ланцюг роликовий однорядний  ПР - 25,4 – 5000 ГОСТ 13568 – 75.

Оптимальна міжосьова відстань пердачі

              aw=(30…50)*Р=(30…50)*25,4=(762…1270) мм.

Приймаємо       aw=762 мм.

Ділильний діаметр:

            -  ведучої зірочки

                   d1=P/Sin(180/z1)=25,4/Sin(180/20)=163 мм.

  •  ведомої зірочки

          d2= P/Sin(180/z2)=25,4/Sin(180/40)=325 мм.      

Зусилля, яке передається двигуном

                                    Ft=2Mкр3/d1,

де   Mкр3 – крутний момент на ведучій зірочці.

                                    Mкр=9550*Р/n.

                 Т1=9550*Р1/n1=9550*2,2/1425=14,7 H м.

                 P2=P1*ηм*ηпідш=2,2*0,99*0,99=2,16 кВт.

                              n2=n1=1425 об/хв.

                 T2=9550*Р2/n2=9550*2,16/1425=14,5 H м.

                 P3=P2* ηзач*ηпідш=2,16*0,8*0,99=1,7  кВт.

                 n3=n2/Up=1425/14,5=98,28 об/хв.

                 Т3=9550*Р3/n3=9550*1,7/98,28=165,2 Н м.

Тоді

                              Ft=2*165,2/0.163=2027 H.

Попередній натяг ланцюга від провисання ведомої вітки

Fo=kf*g* aw,

де    kf – коефіцієнт провисання; kf=3,0;

        g – вага 1м ланцюга; g=25.3 H.

                               Fo=3*25.3*0.762=57.8 H.

Навантаження на вал ведомої зірочки

                               Fn=kв*Ft+2* Fo,

де      kв – коефіцієнт навантаження вала; kв=1,15.

                       Fn=1,15*2027+2*57,8=2446,6 Н.

Визначимо  реакції опор в горизонтальній площині:

1/ ΣМА=0;   Ftб*0.15- RВг*0.3+Fn*0,36+Ftз*0.36=0;

     RВг=(556,5*0,15+2446,6*0,36+2027*0,36)/0,3=5646,6 Н.

2/ ΣFiy=0;   R+Ftб+Fn+Ftз- RВг=0;

                  R=-Ftб-Fn-Ftз + RВг=-556,5-2446,6-2027+5646,6=616,5 H.

Визначимо згинаючий  момент в  горизонтальній  площині.

Мзг.1= R*0,15=92,5 Нм;

Мзг.2= R*0,3+Ft*0.15=489 Нм;

Мзг.3=-Ft*0.06-Fn*0.06=-268 Нм.

В масштабі будуємо епюру по знайденим результатам.

Визначимо реакції опор у вертикальній площині.

1/ ΣМА=0;   Ftб*0.15 - RВв*0.3+Ftз*0.36=0;

     RВв=(556,5*0,15+2027*0,36)/0,3=2710,65 Н.

2/ ΣFiy=0;   R+Ftб+Ftз- RВв=0;

                      R=Ftб- RВв+ Ftз =556,5-2710,65+2446,6=292,5 H.

Визначимо згинаючий момент, який діє у вертикальній площині.

Мзг.1= -R*0,15=-43,9 Нм;

Мзг.2= -R*0,3+Ftб*0,15=-4,3 Нм;

Мзг.3= -RАв*0,36+ Ftб*0,21 -RB*0.06=-151 Нм.

Визначимо крутний момент і побудуємо його епюру.

Мкр=Ftб*D/2=556,5*0,63/2=175,3 Hм.

Найбільший згинаючий момент буде під опорою В.

                        

Визначимо приведений момент.

Діаметр вала буде.

де  [σ]м – допустима напруга на міцність. Для Ст.20   [σ]м=420 МПа.

Приймаємо  dв=28 мм.


Розрахунок приводного вала
2.2. Вибір підшипників.

Підшипник вибираємо для приводного валу. Діаметр під підшипник  d=25мм.

Вибираємо шарикопідшипники радіально-сферичні дворядні по     ГОСТ 5720-75  тип  1305.

Параметри підшипника.

d=25мм, D=63мм, В=15мм, r=2мм,

С=25000 – коефіцієнт роботоздатності,

nmax=8000об/хв – граничне число обертів,

Qст=7500Н – допустиме статичне навантаження,

Сr=17,1кН, е=0,28, х=1, у=2,26.

Визначимо еквівалентне  динамічне навантаження.

                                       RE=x*Kк*Rгбт,

де   Кк – коефіцієнт обертання, Кк=1,0;

      Кб  - коефіцієнт безпеки, Кб = 1,4;

      Кт – температурний коефіцієнт, Кт = 1,0.

RE=1*1*6263,5*1.4*1,0=8769 Н.

Приймаємо довговічність підшипників Lh=1500 год.

Розрахункова довговічність.

                              

    

Отже, потребуєма довговічність забезпечується.

2.3. Розрахунок  шпонкового  зєднання.

Для  вала d=28 мм  за  ГОСТ 23360-78  вибираємо  шпонку  40*12*8, де   l=40 мм, b=12 мм,  h=8 мм,  t=5,2 мм – для  валу, t1=3,7 мм – для  втулки, фаска  r=0.4 мм.

Перевірка  шпонки  на  зминання.

        

                Азм=(0,94*h-t1)*l=(0.94*8-347)*30=128,2 cм2 .    

                          σзм=2027/128,2=15,8 МПа.

зм]=70 МПа – для  чистотянутої  сталі.

σзм<[σзм] – умова міцності  виконується.

Перевірка  шпонки  на  зріз.

зр]=120 МПа – для  чистотянутої  сталі.

τзр <[τзр] – умова  міцності  виконується.


2.4. Розрахунок  муфти.

Між  двигуном  і  редуктором  пропонується  встановити  муфту  пружинну  МУВП.  Вона  вибирається  по  розміру  вала  двигуна  і  ведучого  вала  редуктора.

Вибираємо  муфту  МВП 1-28/1.

d=28мм,  L=76мм,  D=100мм,  d1=40мм,  l1=25мм,  D1=68мм,          

Mкр=63Нм, ω=600с-1,  n=6,  ∆∑=0,2мм,  γ∑=1º30´,  dn=10мм,  lвт=15мм,     

Dо=71мм,  do=20мм.

Крутний  момент, що  передається  муфтою.

                    Мкр=9550*P/n=9550*2,2/1425=14,7 Нм.

Перевірка  гумових  кілець  на  зминання.

     

де  допустима  напруга  на  зминання  [σсм]=2 МПа,

kp -  коефіцієнт  режиму, kp=1,5.

                      σсм=2*14,7*103*1,5/(68*6*10*15)=0,7МПа.

                       σсм<  [σсм] – умова  виконується.

Перевірка  пальців  на  згин.

                 σн=2*Мкр*kp*(0.5*lвт+c)/(n*Do*0.1*dn3)< [σн],

де    [σн] – допустима  напруга  на  згин, [σн]=(0,4…0,5) σт. Для  матеріалу  пальців  сталь 45 σт=220 МПа,

  с=3…5, приймаємо с=5.

             σн=2*14,7*103*1,5(0,5*15+5)/(6*68*0,1*103)=13,5 МПа.

          σн<[σн] – умова  виконується.


2.5. Розрахунок  натяжного  пристрою.

Визначення  зусилля натягу  натяжного  пристрою.

Зусилля натягу.

                  Fн=F3+F2=545+420=965 Н.

Хід натяжного пристрою.

            Lнат=(1,6…2)*Pt=(1.6…2)*25,4=(40,6…50,8) мм.

Приймаємо  Lнат=50 мм.

Визначення параметрів натяжної пари.

1/ Матеріал гвинта і гайки:

  •  для  гвинта приймаємо нормалізовану сталь 45, для якої границя міцності при текучесті  σт=390 Мпа;
  •  для гайки – чугун СЧ 18.

2/ Допускаємі напруги:

  •  для матеріала гвинта (при [nт]=3 – коефіцієнт запасу міцності  [σт]= σт/[nт]=390/3=130 МПа;
  •  для матеріала гайки [σр]=24 МПа, [σсм]=45 МПа.

Допускаємий тиск для пари сталь-чугун [р]=6 МПа.

3/ Приймаємо для передачі трикутну різьбу з коефіцієнтом робочої висоти профіля  ξ=0,541.

4/ Конструкцію гайки вибираємо цільну з коефіцієнтом висоти ψн=2.

5/ Середній діаметр різьби:

По  ГОСТ 9484 – 73:

  •  номінальний діаметр різьби – d=16 мм;
  •  крок різьби – р=2 мм;
  •  середній діаметр – d2=14.701 мм.

6/ Для більшого виграшу в силі приймаємо однозаходову різьбу          

                          z=1,    pz=p.   

  Кут підйому різьби   tgγ= pz /(π*d2)=2/3,14*14,701=0,043.

                  γ=2º16´.

  Приведений кут тертя ρ´=arctgf/Cosα´,

де α´ - кут нахилу робочого витка, α´=30°;

    f  - коефіцієнт тертя, f=0,15.

                       ρ´=arctg0,15/Cos30°=9°44´.

7/ Розміри гайки:

  •  висота - H= ψн*d2=2*14.701=29.4 мм.

Приймаємо  Н=30 мм.

  •  кількість витків у гайці – z=H/p=30/2=15.
  •  зовнішній діаметр   

де Fp=1,3*Fн.        Пприймаємо D=28 мм.

  •  діаметр буртика                

                

Приймаємо D1=30 мм.

  •  висота буртика – а=Н/3=30/3=10 мм.
  •  

8/ Довжина гвинта – l=Lнат+Н/2=50+30/2=65 мм.


Висновок.

В даному курсовому проекті  були розраховані  параметри ковшового елеватора, а також вибрані і розраховані основні вузли машини.       

Даний стаціонарний  ковшовий елеватор  містить: транспортуючу  стрічку;  барабани – приводний  і  натяжний; завантажувальний  пристрій; натяжний  пристрій  та  приводну  станцію  конвеєра ( електродвигун, редуктор, муфту).

Несучим  і  трансортуючим  органом  конвеєра  є  нескінченна  стрічка. Стрічка  вкрита  гумовою  обкладкою. Ширина  стрічки  200 мм.

Елеватор  працює за  рахунок  сил  тертя, які  виникають  між  стрічкою  та  приводним  барабаном. Попередній  натяг  стрічки  є  необхідною  умовою  виникнення  сил  тертя, а  також  роботи  всього  стрічкового  конвеєра.

Список  літератури.

  1.  Анурьєв  В.І. Довідник  конструктора-машинобудівника. В 3-х томах. – М.: Машинобудування, 1982 р.

  1.   Механізаціятранспортуючих та вантажопідйомних робіт..

М. В. Любін, П.С. Берник. – Київ-Вінниця:Урожай, 1996 – 191с.

  1.  Марон Ф. Л., Кузьмін А.В. Довідник по розрахункам механізмів підйомнотранспортних машин. Мінск, “Вища школа”, 1977. – 270с.

  1.  Довідник по транспортуючим і вантажно-розвантажувальним машинам.  Ф.Г. Зуєв, Н.А. Лотков.     М.: Колос, 1983. – 319с.

  1.  Розрахунки підйомнотранспортних машин. Іванченко Ф.К. Київ, “Вища школа”, Головне видав, 1978 – 576с.

  1.  Іванченко Ф.К. Конструкции и расчьот подйомно-транспортних машин – 2-е узд. перероб. и доп. – К.: Вища шк.., 1988 – 424 с.

  1.  Поденно-транспортние машини  В.В. Красиков, - М.: Агропромиздат, 1987 – 272 с.

  1.  Дунаев П.Ф., Лешков О.П. Детали машин. Курсове проектирование – Вища шк., 1990 – 399 с

Додатки

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

ВДАУ гр.44-М

Акрушів

Літ.

Зміст

Любін М.В.

Затверд.

Н. Контр.

Реценз.

Токарчук О.А.

Перевір.

Білик І.В..

Розроб.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

4

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Лист

мн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

5

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

6

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

7

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

8

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

9

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

10

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

11

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

12

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

13

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

14

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

15

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

17

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

18

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

19

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

20

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

21

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

22

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

16

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

23

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

06-15.КР.ПТМ.29.06.00.00.000.ПЗ

24

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75219. Язык как предмет языкознания. Язык и речь 21.65 KB
  Определений языка очень много. Самое известное дал Ферденанд де Соссюр(швейцарский лингвист): Язык — это система произвольных знаков.
75221. Социолингвистика. Макросоциолингвистика и Микросоциолингвитсика 20 KB
  Социолингвистика область в которой рассматривается проблематика и вопросы соотношения языка и общества. Керри Вопросами связанными с проблемами соотношения языка и общества занимались и до 20-ого века но термин Социолингвистика появился...
75224. Понятие языковой ситуации. Виды ситуаций 20.93 KB
  Языковая ситуация это указание на то какие языки расположены на той или иной территории сколько их и их функции. Языковая ситуация это совокупность языков или форм существования одного языка а также социальные и функциональные отношения между ними на определенной территории. 3а Сбалансированная языковая ситуация. Языковая ситуация считается сбалансированной если входящие в ее состав языки имеют одинаковый статус и функционально имеют одинаковый статус и функционально равнозначны.
75226. Национальный язык, формы его образования и существования 21.92 KB
  Важнейшая форма существования языка национальный язык. Национальный язык это явление комплексное. языков этих стран составили Берлинский диалект северовосточный и диалект Рима.