60567

Готовність та адаптація дитини до навчання у школі

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Вступ дитини до школи є переломним моментом її життя: формується новий тип взаємин з іншими людьми виникають нові форми діяльності. Надзвичайно важливу роль в успішній адаптації дитини до школи відіграє вчитель.

Украинкский

2014-05-19

67.5 KB

1 чел.

PAGE  7

                Відділ освіти Рожнятівської райдержадміністрації

                Івано- Франківської області

                Перегінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

Авторська корекційно-розвивальна програма

«Готовність та адаптація дитини до навчання у школі»

для вчителів початкових класів

Затверджено рішенням науково-методичної ради Івано-Франківського ОІППО до апробації в закладах освіти Рожнятівського району ( протокол № 4 від 30.12.09р.)

                                                     Рожнятів - 2009

Автор: Гевадзяк  Наталія Миколаївна,  практичний психолог Перегінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Рожнятівського району

Рецензенти:

Глинянюк Наталія Василівна, старший викладач кафедри педагогіки та психології Івано-Франківського ОІППО,

        Корпан  Любов  Степанівна, методист управління освіти  Болехівського міськвиконкому, відповідальний за психологічну  службу.

                                      Пояснювальна записка

 

Вступ дитини до школи є переломним моментом її життя : формується новий    тип взаємин з іншими людьми, виникають нові форми діяльності. Школа з перших днів ставить перед дитиною низку завдань: їй необхідно успішно опанувати навчальну діяльність, засвоїти шкільні норми поведінки, долучитися до життя у класному колективі, пристосуватися до нових умов розумової праці та режиму. Як свідчить практика, відсутність шкільної зрілості, готовності до систематичного шкільного навчання  може призвести до зростання тривожності дітей, формування заниженої самооцінки, до появи у них хронічної втомлюваності, загальної неуспішності, а також може стати причиною виникнення шкільних неврозів.

  Готовність до навчання є необхідною, але недостатньою умовою успішної адаптації до шкільного життя. Причинами шкільної дезадаптації дуже часто виступають неправильні методи виховання в сім’ї  або порушення системи стосунків у школі.

  Надзвичайно важливу роль в успішній адаптації дитини до школи відіграє вчитель.  Саме вчитель допомагає дитині зробити свої перші кроки у школі. І саме від нього залежить, якими будуть ці кроки: легкими і впевненими чи важкими і з перешкодами. Адже роль першого вчителя надзвичайно велика в успішному старті і подальшому навчанні дітей. Учитель початкових класів і діти – це єдиний «організм» взаємовпливу. Подібний «феномен» виникає двічі в житті кожної людини : в момент народження і під час першої зустрічі з учителем і школою. Авторитет першого вчителя в очах учнів молодших класів інколи перевершує авторитет батьків. Саме на цьому етапі закладаються  взаємозв’зки мислення, почуттів та уяви як рушійних сил розвитку таланту дитини. Знання та розуміння цих та багато інших психологічних особливостей розвитку дитини 6-7 років необхідно добре розуміти, насамперед, вчителю. В той же час, як твердять про це більшість педагогів, їм замало знань з вікової психології, отриманих в вузах чи самостійно. Це стало першою причиною, що зумовила необхідність спеціальної корекційно-розвивальної роботи психолога з вчителями початкових класів щодо створення належних умов для успішної адаптації дитини до навчання в школі. Відповідно, дана програма передбачає розширення знань педагогів щодо психологічних особливостей розвитку дитини 6-7 років. Це один з елементів програми, що представлений у ній  наскрізно.

  Наступний елемент програми стосується ефективної педагогічної взаємодії вчителя з дітьми старшого дошкільного віку та першокласниками. Адже негативні вияви особистості вчителя можуть неусвідомлено унаслідуватись учнями і з часом стати невід’ємними рисами характеру спочатку дитини, а згодом – юнака чи дівчини, що нестимуть цей «здобуток» упродовж свого життя. Психологам і педагогам добре відома роль позитивної оцінки як засобу створення позитивних емоцій, бадьорого настрою, що допомагають підвищенню успішності та продуктивності навчання. Тільки мудре, доброзичливе ставлення першого вчителя сприятиме успішній адаптації учня до нового виду діяльності-навчання. Віра в сили кожного учня, надання йому можливості розпочинати знову і знову, долаючи труднощі розвитку – красиве гасло, яке не так легко реалізувати на практиці самому вчителю без спеціальної професійної підготовки до цього. Однією з причин важкої адаптації дитини до школи є різка зміна стилю спілкування педагога з дитиною. Навіть за позитивного ставлення до дітей учитель часто застосовує більш суворі, авторитарні форми впливу, ніж ті, до яких звикли дошкільники. Ці форми взаємодії часто сприймаються дитиною як вияв особистої неприязні, що призводить до пасивності, пригніченості, невпевненості в собі. Маючи справу із вразливою душею дитини, учитель повинен оберігати її духовну цілісність, сприяти збереженню психічного здоров’я  школярів. При цьому, з одного боку, учитель повинен знати і слідувати загальній меті педагогічного процесу, а з іншого боку, він має бути активним учасником створення психологічного мікроклімату класу. Перед вчителем стоїть завдання вміло організувати колективну діяльність дітей з тим, щоб вони відчували комфорт і гармонію в соціальному оточенні.

  

Попередньо були названі змістові домінанти програми. Однак не менш важливим є питання форми. Дана програма за формою для вчителя являє собою систему взаємопов’язаних спеціальних тренінгових занять. Розвиток цієї ідеї пов’язаний з пошуком шляхів підвищення ефективності роботи практичного психолога у школі з великою кількістю дітей. 

Практична діяльність психолога у навчальному закладі довела необхідність  використання різних форм та методів роботи для подолання шкільних проблем. Це стосується і адаптації першокласників. Надзвичайно ефективною у роботі психолога є безпосередня корекційно-розвивальна робота з учнями, просвітницька та консультаційна робота з батьками. Однак багато проблем можна попередити, якщо системно підходити до роботи з вчителем. Окрім того, це допомагає вирішити проблему ефективності роботи психолога у школі з великою кількістю дітей. Адже за таких умов кількість безпосередньої роботи з дітьми і батьками зменшується, але не стає менш ефективною. Першими спробами роботи з вчителями перших класів були одиничні семінари, виступи на метод об’єднаннях тощо. Але, нажаль, ці форми роботи не допомогали суттєво покращити вирішення проблеми створення сприятливих умов для успішної адаптації першокласників у  школі, а тільки пом’якшували її. А саме - кількість учнів з низьким рівнем адаптованості суттєво не зменшувалась, однак спостерігалося підвищення зацікавленості педагогів у знаннях з практичної психології. Щодо дітей, то результати були наступними: якщо у 2004-2005 навчальному році з низьким рівнем адаптації було 28% учнів, то у 2005-2006 – 25%. Саме через відсутність значних позитивних результатів виникла необхідність застосовувати нові форми роботи з педагогічним колективом та батьками. У 2006 році, разом з ідеєю системної роботи з педагогами прийшла ідея кількаденного семінару – практикуму, розрахованого на групу вчителів. Завдяки знанням і практичним навичкам, які вчителі одержали під час цих занять спостерігалося значне зменшення кількості учнів з низьким рівнем адаптації: 2006-2007 н.р.—18% учнів; 2007-2008 н.р.—12%учнів. Однак, проведення цього семінару «оголило» ще ряд проблем, пов’язаних із стереотипністю мислення багатьох педагогів щодо потреби «когось переучувати», «щось комусь нав’язувати», використовувати методи прямого педагогічного впливу, обезцінювати емоції дітей («Ти не переживай!») тощо.  Отож, виникла необхідність більш повнішої системної роботи з педагогами, яка б забезпечувала підвищення їх компетентності, а не тільки окремих її складових. В результаті було створено програму, яка за формою для вчителя являє собою систему взаємопов’язаних спеціальних тренінгових занять.

У програмі перевага надається тим формам роботи, які  дають можливість вчителю “побувати у вчинку” (поділитися своїми переживаннями, вислухати інших, змоделювати ситуацію, побувати в різних ролях і т. ін.). Оскільки соціальний фактор є обєктивним в умовах педагогічного процесу, і його не можна відмінити або замінити, то завданням психолога є – створити відповідні умови для того, щоб вчитель навчився аналізувати соціальний етап в своєму житті з позицій гуманізму й набув відповідних способів поведінки в певній соціальній ситуації. В найбільшій мірі цьому сприяють активні та інтерактивні методи навчання, що добре зарекомендували себе і в роботі з дорослою аудиторією.

Щоб забезпечити ефективність програми, потрібно, щоб в ній в достатній мірі вчителі мали змогу відпрацьовувати здатність породжувати способи ефективної взаємодії в різних за своїм характером ситуаціях, пов’язаних з адаптацією дитини до навчання в школі.

Робота з педагогами в межах даної програми може допомогти їм:

  1.  розглядати готовність та адаптацію дитини до навчання в школі в різних основних аспектах, розуміти складові даних феноменів.
  2.  підвищити ефективність навчально-виховного процесу в початковій школі.
  3.  розібратися (не інтуїтивно) в основних поняттях, пов’язаних з проблемою.
  4.  позбутися деяких стереотипів в педагогічній діяльності,
  5.  не боятися незручних тем у розмові з батьками першокласників та майбутніх першокласників.

Як попередньо показує практика роботи психолога в межах даної програми, вона є досить ефективною і необхідною у тісній співпраці практичного психолога з учителями та батьками учнів.

   Мета: підвищення психолого-педагогічної компетентності вчителів початкових класів щодо їх роботи  в період адаптації дітей першого класу до навчання в школі та період їх вступу до школи; розвиток навичок ефективної педагогічної взаємодії та набуття навичок спілкування у групі.

Завдання:

  1.  Створити сприятливі навчальні умови для інтерактивної взаємодії учасників тренінгу (спеціальні вправи на розвиток групи, учасники сідають в коло, увага рефлексії тощо).
  2.  Ознайомити вчителів із загальними алгоритмами дій, що дозволяють за різних умов ефективно відповісти на виклики ситуацій, пов’язаних із адаптацією дитини до навчання в школі.
  3.  Забезпечити достатньо часу для вправляння у застосуванні алгоритмів дій.
  4.  Організувати навчання таким чином, щоб це було навчанням на моделях, що інтегрують досвід педагога та набуті під час навчання навички.
  5.  Визначити ріст у розумінні вчителями психологічних особливостей розвитку дитини 6-7 років.
  6.  Приділяти велику увагу рефлексії.
  7.  Допомогти слухачам у дослідженні й розв’язанні проблем, які стосуються міжособистісної педагогічної взаємодії.    

Очікувані результати:

Знати:

  •  основні загальні алгоритми ефективної педагогічної взаємодії, з дітьми 6-7 років та їх батьками;
  •  основні поняття, пов’язані з темою адаптації та дезадаптації дитини в першому класі.
  •  особливості педагогічної діагностики дитини до навчання в школі.

Вміти:

  •  успішно взаємодіяти з дітьми 6-7 років та їх батьками,
  •  конструювати навчальні заняття в першому класі з урахуванням особливостей розвитку дитини 6-7 років
  •  визначати готовність дитини до навчання в школі за допомогою методів педагогічної діагностики та співвіднесення їх з результатами діагностики психолога
  •  визначати ситуації, пов’язані з адаптацією, які потребують втручання інших спеціалістів: психолога, логопеда.
  •  прогнозувати поведінку дитини в деяких ситуаціях, пов’язаних з її адаптацією до навчання в школі
  •  регулювати свої емоції

Установки на:

  •  побудову ефективної взаємодії з усіма учасниками навчально-виховного процесу;
  •  гуманного ставлення до них.
  •  звернення за консультацією до практичного психолога та розширення знань з вікової та педагогічної психології
  •  тісну співпрацю з сім’єю під час адаптаційного періоду та подальшого навчання учнів

   Матеріали : ватмани, маркери, плакат« Наші правила », плакат «Стежина очікувань», плакат « Дерево » (дод.1), плакат «Квітка»(дод.2), бейджі, стікери, олівці, ручки, шарфи, конверти із завданнями(дод.3-4).

  Тип занять в програмі: навчальний тренінг.

 Структура занять:

Вступна частина займає 5 % часу на занятті, вона сприяє позитивному емоційному «входженню» в заняття.

Основна частина направлена на розвиток практичних навичок та інформування – займає 70-80 % часу.

Заключна частина включає оцінку-аналіз заняття, справдження очікувань та ритуалу прощання – 10 % часу.

  Склад групи : вчителі молодшої школи.

 Формування групи учасників: заняття проводяться з вчителями початкових класів однієї школи, котрі виявили бажання брати участь у навчанні після ознайомлення з його програмою

 

 Кількість учасників : 12 – 16 осіб.

Методи:

  •  тематичні ігри на взаємодію – ділові та рольові.
  •  психогімнастика
  •  етюди-релаксації
  •  бесіда
  •  обговорення розповідей, ігор тощо
  •  дискусія
  •  інформаційне повідомлення

  Приміщення: простора, світла кімната із дошкою для вивішення плакатів, стільці та столи для групової роботи.

           


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62659. А ЗЕМЛЮ РУССКУЮ 35.1 KB
  Ребята кто мне ответит что такое государство Что такое племя Род В чем жили славяне В каком году возникло Древнерусское государство 882 год Когда было принято христианство в 988 году Все верно. О каких городах древних или современных говорит...
62660. Понятие о выходе продукта химической реакции 27.32 KB
  Цели: Образовательная: Вооружить учащихся системой знаний по теме: «Понятие о выходе продукта химической реакции»; показать особенности решения задач такого типа.
62661. Молодежь в современном обществе 27.47 KB
  Сегодня мы будем изучать важную и интересную для вас тему. Но чтобы перейти к ней назовите основные социально-демографические группы в современном обществе?
62662. Конституция РФ 23.39 KB
  Основные вопросы урока: основной закон страны; правовой статус гражданина РФ; что значит быть гражданином РФ; основные права и обязанности человека и гражданина. Основные понятия урока: конституционное право конституция права обязанности.
62663. Літературна дискусія 1925-1928 років 34.43 KB
  Мета: ознайомити учнів із літературним життям України 20 х початку 30 х років із поняттям дискусія; розвивати уміння визначати звязок між змінами в суспільстві та розвитком літератури а також аналізувати отриману інформацію та робити висновки...