60612

Методичні рекомендації щодо ефективності проблемного навчання

Научная статья

Педагогика и дидактика

Ушинського що привчати учнів виконувати розумову працю необхідно поступово починаючи з молодших класів; будувати навчальний процес так щоб вивчення нового матеріалу спиралося на знання попереднього...

Украинкский

2014-05-19

29 KB

0 чел.

Додаток 3

Методичні рекомендації щодо ефективності проблемного навчання

До формулювання проблеми, початку розв’язання проблемної ситуації вчитель повинен перевірити, чи готові учні до її вирішення, чи володіють вони для цього достатнім запасом попередніх знань.

Учитель не повинен пояснювати того, у чому учні здатні розібратися самостійно, не робити того, що можуть виконати учні, завжди пам’ятати відомий вислів Я.А.Коменського: “Вчитель повинен менше вчити, учні повинні більше вчитися”.

У процесі здійснення проблемного навчання враховувати індивідуальні, вікові особливості учнів, здійснювати процес диференціації навчання, впроваджувати групові форми організації навчальної діяльності учнів, надавати перевагу при цьому гетерогенним групам.

Реалізовуючи принцип систематичності здійснення проблемного навчання, пам’ятати слова К.Д.Ушинського, що привчати учнів виконувати розумову працю необхідно поступово, починаючи з молодших класів;

    ● будувати навчальний процес так, щоб вивчення нового матеріалу спиралося на знання попереднього;

    ● пам’ятати, що на кожному уроці є невирішені проблеми, які потрібно розв’язувати, спираючись на знання попереднього матеріалу;

    ● не забувати, що чим частіше вирішувати проблеми, тим процес їх розв’язування буде менш болісним, більш простим.

Перед вирішенням проблемних завдань мотивувати необхідність їх виконання. Пам’ятати слова К.Д.Ушинського про те, що розумова праця найбільш важка для дитини, якій легше цілий день працювати фізично, вивчити напам’ять великий вірш, ніж мислити;  слова відомого педагога М.М.Палтишева про те, що мети можна досягти лише у тому випадку, коли дитині зрозуміло, для чого вона виконує завдання.

Необхідно поступово ускладнювати проблемні завдання, поступово вносити в них щось нове, невідоме. Спочатку вчитель показує учням, як розв’язувати проблемне завдання, пропонує їм виконати аналогічне. Потім, після вирішення вчителем проблеми, учням пропонується для розв’язку проблема, досить віддалена від зразка. Нарешті, учні вивчають теоретичний матеріал, після чого намагаються вирішити проблему самостійно.

Хоча б деякі проблеми повинні розв’язуватися учнями письмово, тому що при усному виконанні проблемних завдань здебільшого працюють 5-6 учнів (мається на увазі, що не завжди учитель має можливість здійснювати диференціацію завдань), часто одних і тих самих. Зрозуміло, письмове виконання проблемних завдань вимагає більш часу, але через 6-8 уроків учні звикають до такої роботи і виконують завдання набагато швидше.

Учитель повинен звернути увагу на необхідність урізноманітнення у рамках пізнавальної ситуації одного виду, тобто на одному уроці повинні розв’язуватися пізнавальні, оцінюючі, організаторські, виробничі та інші проблеми.

Необхідно пам’ятати слова відомого психолога С. Л. Рубінштейна, що “кожна людина бачить тим більше нерозв’язаних проблем, чим ширше коло її знань; вміння бачити проблему – функція знань”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32757. Резонанс. Резонансные кривые для амплитуды и фазы вынужденных колебаний 54.5 KB
  Явление возрастания амплитуды колебаний при приближении частоты вынуждающей силы w к собственной частоте колебательной системы w0 называется резонансом. При наличии трения резонансная частота несколько меньше собственной частоты колебательной системы. Другие механические системы могут использовать запас потенциальной энергии в различных формах.2 Явление резкого возрастания амплитуды вынужденных колебаний при приближении частоты вынуждающей силы частоты вынуждающего переменного напряжения к частоте равной или близкой собственной частоте...
32758. Гидродинамика. Линии тока. Уравнение Бернулли 61 KB
  Гидродинамика раздел физики сплошных сред изучающий движение идеальных и реальных жидкости и газа. Если движение жидкости не содержит резких градиентов скорости то касательными напряжениями и вызываемым ими трением можно пренебречь и при описании течения. Если вдобавок малы градиенты температуры то можно пренебречь и теплопроводностью что и составляет приближение идеальной жидкости. В идеальной жидкости таким образом рассматриваются только нормальные напряжения которые описываются давлением.
32759. Ламинарное и турбулентное течение жидкости. Сила вязкого трения в жидкости. Число Рейнольдса. Формула Пуазейля 42 KB
  Число Рейнольдса. Ламинарное течение возможно только до некоторого критического значения числа Рейнольдса после которого оно переходит в турбулентное. Критическое значение числа Рейнольдса зависит от конкретного вида течения течение в круглой трубе обтекание шара и т. Число Рейнольдса Число Рейнольдса безразмерное соотношение которое как принято считать определяет ламинарный или турбулентный режим течения жидкости или газа.
32760. Термодинамический метод исследования. Термодинамические параметры. Равновесные состояния и процессы, их изображение на термодинамических диаграммах 40 KB
  Равновесные состояния и процессы их изображение на термодинамических диаграммах. Состояние системы задается термодинамическими параметрами параметрами состояния. Обычно в качестве параметров состояния выбирают: объем V м3; давление Р Па Р=dFn dS где dFn модуль нормальной силы действующей на малый участок поверхности тела площадью dS 1 Па=1 Н м2; термодинамическую температуру Т К Т=273. Под равновесным состоянием понимают состояние системы у которой все параметры состояния имеют определенные значения не изменяющиеся с...
32761. Вывод уравнения молекулярно-кинетической теории идеальных газов для давления и его сравнения с уравнением Клайперона-Менделеева 59.5 KB
  Основное уравнение молекулярнокинетической теории идеального газа Это уравнение связывает макропараметры системы – давление p и концентрацию молекулс ее микропараметрами – массой молекул их средним квадратом скорости или средней кинетической энергией: Вывод этого уравнения основан на представлениях о том что молекулы идеального газа подчиняются законам классической механики а давление – это отношение усредненной по времени силы с которой молекулы бьют по стенке к площади стенки. Учитывая связь между концентрацией молекул в газе и его...
32762. Средняя кинетическая энергия молекул. Молекулярно-кинетическое толкование абсолютной температуры. Число степеней свободы. Закон равномерного распределения энергии по степеням свободы молекул 51 KB
  Число степеней свободы. Закон равномерного распределения энергии по степеням свободы молекул. Число степени свободы молекул. Закон равномерного распространения энергии по степеням свободы молекул.
32763. Работа газа при изменении его объёма. Количество теплоты. Теплоёмкость. Первое начало термодинамики 16.59 KB
  Количество теплоты. Количество теплоты мера энергии переходящей от одного тела к другому в данном процессе. Количество теплоты является одной из основных термодинамических величин. Количество теплоты является функцией процесса а не функцией состояния то есть количество теплоты полученное системой зависит от способа которым она была приведена в текущее состояние.
32764. Приминение первого начала термодинамики к изопроцессам и адиабатному процессу идеального газа. Зависимость теплоёмкости идеального газа от вида процесса 88 KB
  Приминение первого начала термодинамики к изопроцессам и адиабатному процессу идеального газа. Зависимость теплоёмкости идеального газа от вида процесса. Тогда для произвольной массы газа получим Q=dU=mCvT M Изобарный процесс p=const. При изобарном процессе работа газа при расширении объема от V1 до V2 равна и определяется площадью прямоугольника.
32765. Работа, совершаемая идеальным газом в различных процессах 32 KB
  Работа совершенная идеальным газом в изотермическом процессе равна где число частиц газа температура и объём газа в начале и конце процесса постоянная Больцмана. Работа совершаемая газом при адиабатическом расширении численно равная площади под кривой меньше чем при изотермическом процессе. Работа совершаемая газом при изобарном процессе при расширении или сжатии газа равна = PΔV. Работа совершаемая при изохорном процессе равна нулю т.