60612

Методичні рекомендації щодо ефективності проблемного навчання

Научная статья

Педагогика и дидактика

Ушинського що привчати учнів виконувати розумову працю необхідно поступово починаючи з молодших класів; будувати навчальний процес так щоб вивчення нового матеріалу спиралося на знання попереднього...

Украинкский

2014-05-19

29 KB

0 чел.

Додаток 3

Методичні рекомендації щодо ефективності проблемного навчання

До формулювання проблеми, початку розв’язання проблемної ситуації вчитель повинен перевірити, чи готові учні до її вирішення, чи володіють вони для цього достатнім запасом попередніх знань.

Учитель не повинен пояснювати того, у чому учні здатні розібратися самостійно, не робити того, що можуть виконати учні, завжди пам’ятати відомий вислів Я.А.Коменського: “Вчитель повинен менше вчити, учні повинні більше вчитися”.

У процесі здійснення проблемного навчання враховувати індивідуальні, вікові особливості учнів, здійснювати процес диференціації навчання, впроваджувати групові форми організації навчальної діяльності учнів, надавати перевагу при цьому гетерогенним групам.

Реалізовуючи принцип систематичності здійснення проблемного навчання, пам’ятати слова К.Д.Ушинського, що привчати учнів виконувати розумову працю необхідно поступово, починаючи з молодших класів;

    ● будувати навчальний процес так, щоб вивчення нового матеріалу спиралося на знання попереднього;

    ● пам’ятати, що на кожному уроці є невирішені проблеми, які потрібно розв’язувати, спираючись на знання попереднього матеріалу;

    ● не забувати, що чим частіше вирішувати проблеми, тим процес їх розв’язування буде менш болісним, більш простим.

Перед вирішенням проблемних завдань мотивувати необхідність їх виконання. Пам’ятати слова К.Д.Ушинського про те, що розумова праця найбільш важка для дитини, якій легше цілий день працювати фізично, вивчити напам’ять великий вірш, ніж мислити;  слова відомого педагога М.М.Палтишева про те, що мети можна досягти лише у тому випадку, коли дитині зрозуміло, для чого вона виконує завдання.

Необхідно поступово ускладнювати проблемні завдання, поступово вносити в них щось нове, невідоме. Спочатку вчитель показує учням, як розв’язувати проблемне завдання, пропонує їм виконати аналогічне. Потім, після вирішення вчителем проблеми, учням пропонується для розв’язку проблема, досить віддалена від зразка. Нарешті, учні вивчають теоретичний матеріал, після чого намагаються вирішити проблему самостійно.

Хоча б деякі проблеми повинні розв’язуватися учнями письмово, тому що при усному виконанні проблемних завдань здебільшого працюють 5-6 учнів (мається на увазі, що не завжди учитель має можливість здійснювати диференціацію завдань), часто одних і тих самих. Зрозуміло, письмове виконання проблемних завдань вимагає більш часу, але через 6-8 уроків учні звикають до такої роботи і виконують завдання набагато швидше.

Учитель повинен звернути увагу на необхідність урізноманітнення у рамках пізнавальної ситуації одного виду, тобто на одному уроці повинні розв’язуватися пізнавальні, оцінюючі, організаторські, виробничі та інші проблеми.

Необхідно пам’ятати слова відомого психолога С. Л. Рубінштейна, що “кожна людина бачить тим більше нерозв’язаних проблем, чим ширше коло її знань; вміння бачити проблему – функція знань”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61327. Текстовые упражнения на уроках русского языка 13.41 KB
  Тестовая форма контроля знаний в системе образования востребована самим временем. Тесты в отличие от привычных форм проверки знаний являются инструментом не столько оценки сколько диагностики.
61329. Сочинение. Информационная обработка текста. Употребление языковых средств в зависимости от речевой ситуации 46.64 KB
  Третий абзац сочинения должен быть посвящен комментариям по проблеме текста. При оценке работы эксперты будут учитывать насколько адекватно глубоко и полно был понят смысл прочитанного текста...
61332. Развитие у дошкольников представлений о росте и развитии живых организмов 343.5 KB
  Формирование знаний в экологическом воспитании - не самоцель. Они - необходимое условие воспитания осознанно-бережного отношения к природе, к людям, к материалам природного происхождения, к предметам рукотворного мира...