60612

Методичні рекомендації щодо ефективності проблемного навчання

Научная статья

Педагогика и дидактика

Ушинського що привчати учнів виконувати розумову працю необхідно поступово починаючи з молодших класів; будувати навчальний процес так щоб вивчення нового матеріалу спиралося на знання попереднього...

Украинкский

2014-05-19

29 KB

0 чел.

Додаток 3

Методичні рекомендації щодо ефективності проблемного навчання

До формулювання проблеми, початку розв’язання проблемної ситуації вчитель повинен перевірити, чи готові учні до її вирішення, чи володіють вони для цього достатнім запасом попередніх знань.

Учитель не повинен пояснювати того, у чому учні здатні розібратися самостійно, не робити того, що можуть виконати учні, завжди пам’ятати відомий вислів Я.А.Коменського: “Вчитель повинен менше вчити, учні повинні більше вчитися”.

У процесі здійснення проблемного навчання враховувати індивідуальні, вікові особливості учнів, здійснювати процес диференціації навчання, впроваджувати групові форми організації навчальної діяльності учнів, надавати перевагу при цьому гетерогенним групам.

Реалізовуючи принцип систематичності здійснення проблемного навчання, пам’ятати слова К.Д.Ушинського, що привчати учнів виконувати розумову працю необхідно поступово, починаючи з молодших класів;

    ● будувати навчальний процес так, щоб вивчення нового матеріалу спиралося на знання попереднього;

    ● пам’ятати, що на кожному уроці є невирішені проблеми, які потрібно розв’язувати, спираючись на знання попереднього матеріалу;

    ● не забувати, що чим частіше вирішувати проблеми, тим процес їх розв’язування буде менш болісним, більш простим.

Перед вирішенням проблемних завдань мотивувати необхідність їх виконання. Пам’ятати слова К.Д.Ушинського про те, що розумова праця найбільш важка для дитини, якій легше цілий день працювати фізично, вивчити напам’ять великий вірш, ніж мислити;  слова відомого педагога М.М.Палтишева про те, що мети можна досягти лише у тому випадку, коли дитині зрозуміло, для чого вона виконує завдання.

Необхідно поступово ускладнювати проблемні завдання, поступово вносити в них щось нове, невідоме. Спочатку вчитель показує учням, як розв’язувати проблемне завдання, пропонує їм виконати аналогічне. Потім, після вирішення вчителем проблеми, учням пропонується для розв’язку проблема, досить віддалена від зразка. Нарешті, учні вивчають теоретичний матеріал, після чого намагаються вирішити проблему самостійно.

Хоча б деякі проблеми повинні розв’язуватися учнями письмово, тому що при усному виконанні проблемних завдань здебільшого працюють 5-6 учнів (мається на увазі, що не завжди учитель має можливість здійснювати диференціацію завдань), часто одних і тих самих. Зрозуміло, письмове виконання проблемних завдань вимагає більш часу, але через 6-8 уроків учні звикають до такої роботи і виконують завдання набагато швидше.

Учитель повинен звернути увагу на необхідність урізноманітнення у рамках пізнавальної ситуації одного виду, тобто на одному уроці повинні розв’язуватися пізнавальні, оцінюючі, організаторські, виробничі та інші проблеми.

Необхідно пам’ятати слова відомого психолога С. Л. Рубінштейна, що “кожна людина бачить тим більше нерозв’язаних проблем, чим ширше коло її знань; вміння бачити проблему – функція знань”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68946. Покажчик this 29 KB
  При виклику функції-члена їй неявно передається покажчик на зухвалий об’єкт. Цей покажчик називається this. Розглянемо програму, в якій описаний клас pwr, призначений для обчислення ступеня деякого числа.
68947. Вказівники на члени класу 32 KB
  Вказівник такого вигляду називається вказівником на член класу. Цей незвичайний вказівник задає зсув усередині об’єкту відповідного класу. Оскільки вказівники на члени класу не є вказівниками в звичайному сенсі слова до них не можна застосовувати операторів.
68948. Перевантаження операторів 40 KB
  Перевантаження скорочених операторів присвоєння Обмеження на перевантаження операторів З перевантаженням функцій тісно пов’язаний механізм перевантаження операторів. У мові C можна перенавантажувати більшість операторів набудувавши їх на конкретний клас.
68949. Перевантаження операторів new і delete 53.5 KB
  У мові C++ можна перенавантажувати операторів new і delete. Це доводиться робити, якщо виникає необхідність створити особливий механізм розподілу пам’яті. Наприклад, можна зажадати, щоб процедура розподілу пам’яті використовувала жорсткий диск як віртуальну пам’ять, якщо купа вичерпана.
68950. Перевантаження операторів [], () 49.5 KB
  Ці оператори також можна перенавантажувати, що породжує масу цікавих можливостей. На перевантаження цих операторів розповсюджується одне загальне обмеження: вони повинні бути нестатичними функціями-членами. Дружні функції застосовувати не можна.
68951. Деформация кристалла 142 KB
  Деформа́ция (от лат. deformatio — «искажение») — изменение взаимного положения частиц тела, связанное с их перемещением относительно друг друга. Деформация представляет собой результат изменения межатомных расстояний и перегруппировки блоков атомов.
68952. Наслідування. Доступ до членів класу 31.5 KB
  Наслідування — один з наріжних каменів обєктно-орієнтованого програмування, оскільки воно дозволяє створювати ієрархічні класифікації Використовуючи Наслідування, можна створювати загальні класи, що визначають властивості, характерні для всієї сукупності споріднених класів.
68953. Конструктори похідних класів 44 KB
  У звязку із наслідуванням виникають два питання, що стосуються конструкторів і деструкцій. По-перше, коли викликаються конструктори і деструкції базового і похідного класів? По-друге, як передаються параметри конструкторів базового класу? Відповіді на ці питання містяться в наступному розділі.
68954. Передача параметрів конструктору базового класу 47.5 KB
  Якщо конструктор похідного класу повинен отримувати декілька параметрів слід просто використовувати стандартну синтаксичну форму конструктора з параметрами. Проте виникає питання яким чином передаються аргументи конструктору базового класу