60640

Організація роботи клубів у школі: міф чи реальність?

Научная статья

Педагогика и дидактика

До структурних одиниць об’єднання входять клуби різні за напрямками діяльності: 11 дитячих та 2 для дорослих. Дитина займаючись визначеним видом діяльності не тільки одержує первинні знання про свої нахили але і перевіряє...

Украинкский

2014-05-20

352 KB

1 чел.

Організація роботи клубів у школі: міф чи реальність?

                                            Немає людини, в якій внаслідок умілої

                                                    виховної роботи не розкрився б самобутній

                                                     талант, немає сфери діяльності, в якій людська

                                                    індивідуальність не досягла б розквіту.

                                                                                                      В.Сухомлинський

В умовах українського державотворення помітно зростає роль школи як важливого фактору розвитку  та  виховання  особистості, готової   до  життя в

демократичному суспільстві. Сьогодні суспільство потребує високоосвічених, ініціативних, заповзятливих людей, здібних творчо реформувати наше суспільство, збільшити інтелектуальний потенціал країни, відновити українську духовну культуру. Згідно з державною національною Програмою «Освіта (Україна XXI століття)» стратегічними цілями освіти в Україні є «...формування творчої особистості, забезпечення пріоритетності людини, становлення її фізичного і морального  здоров'я,  відтворення  і  трансляція  культури  й духовності в усій

різноманітності вітчизняних і світових зразків».

Як організувати виховний процес в сучасній школі, в якому напрямку здійснювати виховання особистості, якими якостями вона повинна володіти, якою повинна бути? Ці проблеми стоять перед педагогічними працівниками, які покликані  працювати  з підростаючим  поколінням,  розвиток і  світогляд  яких

зазнав великих змін. Змінилися  життєві цінності  підлітків: якщо років 10-20 тому  головним  було  навчання, ставлення до  інших  людей,  то зараз учнів  не  

дуже цікавить думка їхніх батьків та друзів, помітнішими стали егоїстичні спрямування. Важливе місце посідає робота, матеріальне забезпечення та фізичний розвиток. На основі  вседозволеності значно змінилися взаємини з батьками,

можна сказати,  що   тепер   батьки   перестали  бути   ідеалом  та прикладом для

наслідування.

Тому місія сучасної школи полягає у тому, щоб  допомогти кожній молодій людині усвідомити сенс життя, визначити власний образ буття,  оволодіти універсальними   константами   життєвого  світу  в  становлення  її  як   творця,

проектувальника  життя,  здатного  у  майбутньому    будувати    європейську

демократичну державу.

Як же на практиці здійснити це складне завдання?

 Для реалізації головних завдань виховання в нашому закладі використовуються як традиційні, так  виконання  головних  завдань   виховання в  нашому

закладі використовуються як традиційні, так і нові форми роботи, засновані на синтезі навчальних, пізнавальних і виховних задач, що втілюються в шкільному учнівському    самоврядуванні,   клубній   роботі   громадського    об’єднання

«Забота», у роботі спортивних секцій та організації різноманітних ключових справ.

   Громадське об’єднання «Забота» входить у  загальну систему учнівського самоврядування НВК та є активним засобом вибору життєвого шляху учнів,

накреслення особистих планів і цілей, набуття досвіду їх здійснення.

                                                                                            Таблиця 1.

Структура учнівського самоврядування НВК

Діяльність громадського об’єднання «Забота» виросло з необхідності дітей та дорослих у створенні незаорганізованої шкільної організації.  Педагогічний колектив плідно працював над структурою виховної системи, яка дозволила ефективно координувати діяльність шкільного (парламенту, кабінету міністрів), класного органу самоврядування та клубів громадського  об’єднання «Забота».

До структурних одиниць об’єднання входять клуби різні за напрямками діяльності: 11 дитячих та 2 для дорослих. 35% учнів школи - члени клубів. Клуби за  інтересами  надають  можливість  вихованцям  навчитися   основам   фахової

майстерності, сформувати здатність реалізувати свої знання та уміння в організації загальношкільних справ. Дитина, займаючись визначеним видом діяльності,  не тільки одержує первинні знання про свої нахили, але і перевіряє, і розвиває свої здібності в тій чи іншій діяльності, виявляє своє «Я», пізнає, якою вона є, що  може  бути  корисним  для  подальшого  самовизначення. А  застосування

методики   колективної   діяльності   розвиває   життєтворчі  якості  та   особисті

здібності учнів, підвищує їх інтелектуальний рівень, залучає до проведення шкільних справ учнів із низькою соціальною адаптацією та дітей, що потребують підвищеної педагогічної уваги. Клуби не тільки розвивають творчі та фахові якості школярів: вони готують шкільні свята, конкурси, спортивні заходи, творчі збори учнівських колективів, організують дозвілля на перервах і в позаурочний час, забезпечують проведення загальношкільних зборів, конференцій, виставок тощо.

Шкільне  громадське  об’єднання  «Забота»  включає  організацію  клубної

роботи та діє як громадська організація.

Робота клубів спрямована на реалізацію особистісно-орієнтованого підходу за обраними напрямками роботи  клубу та самоврядувальної діяльності.

Задачі, що реалізуються в роботі кожного клубу наступні:

1. Розкриття здібностей та нахилів кожної дитини.

Дитина, займаючись визначеним видом діяльності,  не тільки одержує первинні знання про свої нахили, але і перевіряє, і розвиває свої здібності в тій чи іншій діяльності, виявляє своє «Я», пізнає, якою вона є, що може бути корисним для подальшого самовизначення.

2. Розвиток особистісних якостей дитини (комунікативних, творчих, інтелектуальних, фізичних, фахових, морально - етичних).

3. Психологічна адаптація дитини проявляється в дисиміляції, тобто

виділенні дитини із загальної маси своїм захопленням, цікавою справою, а не тільки відмінним навчанням, зовнішністю чи дорогим вбранням. Заохочуючи такий шлях самовираження, ми не тільки переслідуємо морально - етичні цілі, але й ставимо всіх дітей у  рівні умови.

Беручи  участь у  серйозних  та  цікавих   справах, дитина   усвідомить свою

значимість, її авторитет піднімається не тільки в очах однолітків та учителів, але й у власних очах.  Крім цього, відбувається корекція негативних рис характеру та розкриття позитивних.

4. Соціальна адаптація дитини:

  •  створення комфортного мікроклімату в клубі, де дитина може реалізувати свої потреби в спілкуванні, відчути себе частиною спільності, що формує почуття причетності, почуття «ліктя»;
  •  одержання навичок пошуку та знаходження однодумців у середовищі однолітків;
  •  моделювання соціальних ролей: «начальник», «підлеглий», «співробітник», «суперник». Набуваючи  подібний досвід,  дитина стає  підготовленою до   змін
  •  соціальних ролей у дорослому житті, а також до застосування їх в інших мікросоціумах.

5.  Регулювання міжособистісних стосунків:

  •  у відношеннях «дорослий – дитина».  У роботі з вихованцями керівник клубу не має оціночних критеріїв, а керується принципом співробітництва та зацікавленості, тому дуже важливо, щоб керівник клубу сам був  цікавою людиною, спроможною повести за собою дітей, щоб вони йому повірили і довірилися.  До роботи клубу залучаються батьків,  які  отримують  додаткові  точки  дотику  зі своїми дітьми та викладачами. Самі вчителі - предметники через клуби одержують можливість зацікавити учнів своїм предметом, знайти серед них зацікавлених, пристрасних дітей, поєднуючи в такий спосіб виховні та освітні цілі;
  •  у відношеннях між  дітьми  різного  віку. У  таких  колективах   компенсується потреба в спілкуванні та взаємодопомозі старших і молодших, чого так не вистачає в сучасних «однодітних» сім’ях.  Існує спадкоємність,

кураторство, стажування;

  •  у відношеннях  між  різними  профілями.  Профільне навчання, що, з

   одного боку, має позитивні моменти, а з іншого, віддаляє одне від одного

   дітей різних профілів. У них з’являються інші інтереси, вони не знаходять

   спільної мови та спільних точок дотику, а в клубах за інтересами учні

   мають можливість спілкуватися на різноманітні теми, що їх цікавлять;

  •  у відношеннях із «важкими дітьми».  Одержуючи підтримку колективу,

   цікаве  заняття  і  визнання всіх оточуючих,  багато  дітей  позбуваються

   необхідності  самовираження з девіантним поводженням;

  •  у відношеннях між дітьми з сімей із різним матеріальним статком.  У

  даний час  особливо гостро стоїть це питання. Робота в одному колективі

  на рівних умовах допомагає нівелювати цю різницю. За основне береться

  бажання, здібності, старання дитини, а не матеріальний стан його сім’ї.

6.  Організація дозвілля:

  •  самоорганізація дозвілля членами клубів. Це особливо важливо зараз, у

   часи постійної зайнятості батьків і подорожчання гуртків та секцій. Тому

   ініціатива, що виходить від самих дітей, завжди має кращу реалізацію, ніж

   спущена «зверху», і подібна робота завжди цікава дітям;

  •  організація дозвілля для інших (у тому числі й участь в інтегрованих

   освітньо-виховних курсах закладу).

7. Розкриття творчого потенціалу педагогів та батьків. У процесі роботи клубу свої здібності розкривають не тільки діти, але й педагоги, які пропонують свої програми, та батьки, що надають фахову допомогу.

8. Об’єднання освітніх та виховних задач. У кожному клубі діти одержують визначені знання, відчуваючи на собі позитивний вплив педагогів, однолітків, батьків.

Усі шкільні клуби мають загальну структуру. До її складу входять різноманітні гуртки або мікрогрупи. Керує клубом рада на чолі з президентом, що обирається на загальних зборах клубу. У його роботі використовується методика колективного планування з урахуванням спрямованості діяльності клубу і його статусу у структурі виховної роботи школи. До складу шкільних клубів залучаються учні 5-11 класів, учителі, випускники НВК. Клуби надають велику допомогу в організації та проведенні різноманітних загальношкільних справ.

Шкільне громадське об’єднання має свій статут, а клуби -  власні знаки відмінності. Плани і час роботи клубів вивішуються на видному місці, для того, щоб будь-який учень НВК міг узяти участь у справах того клубу, що зацікавив його.  Часто школярі  проводять колективні творчі справи не тільки свого, але й інших клубів.

Спираючись на Статут об’єднання,  разом із психологом керівники клубів проводять дослідження, які допомагають реалізувати особистісно-орієнтований підхід у роботі клубу. Так вивчається рівень сформованості  ціннісно-смислової свідомості вихованця клубу та їх готовність до проектування свого життєтворчого   потенціалу.  Проводиться  моніторинг   індивідуальних   особливостей  та

загального розвитку вихованців, діагностика психологічної підоснови життє-здатності  вихованців,  розвитку  їх   потенційних   можливостей.   Аналізуються  

досягнення та недоліки у створенні енергоінформаційного простору, який стимулює активність  вихованця,   постійно   вивчається   результативності    діяльності  клубу в рамках громадського об’єднання «Забота».

   Розвиток природних обдарувань вихованців клубу відбувається в індивідуальному темпі, на  основі   добровільності  та варіативності.  Свобода   вибору

занять до душі позитивно позначається на характері самореалізації в майбутньому, поліпшує базову   професійну   підготовку,  допомагає    сформувати

навички життєтворчості ще в шкільні роки. Організація клубної діяльності на принципах добровільності сприяє створенню психолого-педагогічних умов для вільного самовизначення і самоствердження кожного вихованця, найповнішого розкриття   внутрішніх   резервів. Адже  найбільш  плідний   розвиток    дитини

базується на власних свідомих, добровільних діях у межах внутрішньої свободи,

вільного вибору у сфері особистісно-індивідуального самовираження.

Визначаючи,  що  якісне  педагогічне керівництво  ефективно  впливає   на

розвиток і саморозвиток особистості, було  проведено навчання педагогічного колективу з питань впровадження педагогічних технологій зі створення сприятливого освітньо-виховного середовища, дієвої виховної системи щодо залучення вихованців до різних видів діяльності в клубах. Індивідуальну освітню роботу педагогів було організовано за наступними напрямками: 

  •  поглиблення теоретичного та практичного психолого-педагогічного базису педагога з питань виховання;
  •  формування вмінь організовувати виховний процес із урахуванням особливостей розвитку клубного об’єднання;
  •  формування вмінь планувати, реалізувати та аналізувати свою діяльність як керівника творчого об'єднання;
  •  удосконалення вмінь та навичок здійснювати педагогічні дослідження в навчально-виховному процесі;
  •  оволодіння новими виховними технологіями життєтворчості;
  •  формування діалектичного підходу до процесу управління виховною

системою на рівні клубу, громадського об'єднання, закладу.

    Важливою характеристикою виховного простору громадського об’єднання «Забота» є такий його параметр, як відкритість. Для виховного простору це означає  можливість  соціальних  контактів, їх мобільність.    Наявність  такої

можливості сприяє формуванню в учнівської молоді почуття перспективи, виступає потужним мотиватором виховної, соціальне значущої діяльності. Участь вихованців та керівників клубів у 25 проектах, тренінгах є базою для соціального тренінгу в реальному житті, у відкритій системі самореалізації особистості.

 Підтвердженням ефективності діяльності клубів є результати проведеного моніторингу. Результати досліджень свідчать про те, що головний стратегічний напрям створення якісного освітньо-виховного середовища об’єднання  лежить у площині вирішення проблем розвитку особистості дитини та педагога, технологізації цього процесу. Високо оцінюючи діяльність клубів, вихованці на перше місце ставлять широкі  можливості  об’єднання  для   розвитку   компетентності,

відкриття сенсу творчого життя, самопізнання та саморозвитку. На друге місце вихованці висувають формування суспільно-громадського досвіду особистості. На   третє  місце – забезпечення  їхніх  потреб  у  професійному  самовизначенні.

Понад  97 %  респондентів вказують на  ефективність  різнорівневого  навчання,

підтримали практику проектних, клубно-студійних форм проведення занять.

  Аналіз одержаних даних свідчить про те, що виховна система в громадському об’єднанні «Забота» поставила мету, яка захопила дітей, педагогів, батьків. Вдало знайдений задум перетворив НВК у велику сім'ю, де панує радість, творчість, пошук.

Таким чином, робота клубів шкільного громадського об'єднання

«Забота» - не міф, а реальність.  Вони відіграють важливу роль у створенні умов для розвитку особистості дитини, задовольняючи його потреби у творчості, спілкуванні, надаючи   поле  діяльності  для  самовираження,  самоствердження,

самовиховання. Ми   розуміємо, що  діяльність  клубів  за   інтересами   стала не

тільки органічною частиною виховної системи навчально-виховного комплексу,  але й в значній мірі підвищила виховну ефективність загальношкільного колективу.


Використані джерела:

1. Виховання життєвих перспектив старшокласників засобами соціокультурної діяльності у вільний від навчання час: Метод. посібник для вихователів, соціальних працівників та вчителів старших классів, студентів педагогічних навчальних закладів / Укл. О.Л. Чуланова. – Кіровоград, 2000.

2. Загадарчук Г. Соціально-педагогічні проблеми удосконалення культурно-дозвіллєвої діяльності в закладах культури України // Укр. культура. – 1998. – №

3. Петрова І. Культурно-дозвіллєві центри: виникнення та розвиток // Рід. шк. – 2000. – №7.

4. Петрова І. Соціальні функції клубів та їх трансформація на сучасному етапі // Рід. шк. – 2003. – №7.

       5. Єрмаков І. Освіта і життєва компетентність для ХХІ століття // Завуч. – 2005. –  № 19. – с. 13-16. 

6. Романов А.Т. Детские клубы – центры внешкольной и внеклассной работы. – К., 1982.

7. Третяк Т.М. Робота у гуртках – джерело дитячої творчості // Обдарована дитина. – 1999. – №5.

8. Цвірова Т. Роль позашкільних закладів у процесі виховання дітей та підлітків: сторінки історії та сучасність // Рід. шк. – 2002. – №10.

       9. Єрмаков І. Проектний підхід у школі життєвої компетентності // Підручник для директора. – 2005. – № 9-10. – с. 32-49.

      10. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-метод. посібник / За ред. Л.В.Сохань, І.Г.Єрмакова. - К., 1996. – 792 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74941. Письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел. Перевірка додавання і віднімання 61 KB
  Мета. Познайомити з прийомом письмового додавання і віднімання багатоцифрових чисел, узагальнити уявлення учнів про зв’язок дій додавання і віднімання, робити перевірку; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; формувати мотивацію до вивчення математики.
74942. Умножение чисел, заканчивающихся нулями 126.5 KB
  Цель: закрепить навыки умножения чисел заканчивающихся нулями на однозначное число; совершенствовать навыки устного счета навыки решения задач; развивать логическое мышление математическую речь внимание умение работать в группах; воспитывать интерес к математике чувство товарищества.
74943. Круглі числа. Периметр прямокутної ділянки. Знаходження суми та різниці багатозначних чисел 394.5 KB
  Мета уроку: повторити закріпити поглибити удосконалити знання учнів із розділів Круглі числа. Робота з круглими числами Дивлячись на утворені числа назвіть по пам’яті первоначальні числа. Я хочу ще додати інформацій про бджіл вчитель називає та вивішує числа...
74944. Ділення з остачею на двоцифрове число 136.5 KB
  Удосконалювати вміння розв’язувати задачі на пропорційне ділення. Розвивати обчислювальні навички. Під час подорожі ми ознайомимося із діленням з остачею на двоцифрове число закріпимо вміння ділити числа що закінчуються нулями удосконалимо вміння розв’язувати задачі.
74945. Умножение многозначного числа на однозначное число 447 KB
  Цели: продолжать знакомить учащихся с приёмом письменного умножения многозначного числа на однозначное число; совершенствовать устные и письменные вычислительные навыки; развивать умение решать задачи; закреплять умение рассуждать делать выводы.
74946. Правило обчислення площі прямокутника та його застосування. Знаходження значень виразів на сумісні дії 162 KB
  Мета: повторити поняття «площа» та «квадратний сантиметр»; навчити користуватись правилом обчислення площі; проводити роботу, спрямовану на запобігання змішувань понять «площа» і «периметр»; розвивати логічне мислення, пам’ять; виховувати організованість і дисципліну розумової праці дітей.
74947. Дроби. Вершки и корешки 138.5 KB
  Деление на команды Все вы знаете русскую народную сказку Вершки и корешки. Мы разделимся на команды Вершки и Корешки. Команды это I и II вариант. Сейчас проведем тендер конкурс на право выбора названия варианта-команды: команда числителя Вершки и команда знаменателя Корешки.
74949. Заміна одних одиниць вимірювання величин іншими. Розв’язування задач на дві дії та складання обернених задач 129.5 KB
  Заміна одних одиниць вимірювання величин іншими. Формувати вміння використовувати набуті знання для заміни одних одиниць вимірювання величин іншими. Познайомити учнів зі старовинними одиницями вимірювання довжини і маси.