ID: 60804

Название работы: Особливості формування ключових компетентностей учнів через міжтематичні зв’язки системи теоретичних понять інформатики та реалізацію гуманітарних аспектів

Категория: Научная статья

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Особливість предмету інформатики та визначення його ролі і міста серед предметів на формування загальної освіти особистості зміст його предметних та загальноосвітніх компетентностей вже створює проблеми в викладанні змісту...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-05-21

Размер файла: 373 KB

Работу скачали: 0 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Загальноосвітня школа № 1

Особливості формування ключових компетентностей учнів через міжтематичні зв’язки системи теоретичних понять інформатики та реалізацію гуманітарних аспектів

Виконала:

Кобзарєва Тетяна Едуардівна,
вчитель інформатики ЗНЗ № 1,
вчитель вищої категорії

Запоріжжя, 2010

Вступ

Одним з основних завдань освіти є становлення в учнів цілісного світогляду, формування життєвих компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, виробництво; оволодіння засобами пізнавальної діяльності.

Зараз, „гуманізація і гуманітаризація освітніх систем відмовляються від часткової картини світу, створюваної дублюванням наукових дисциплін і банків наукових даних в численних навчальних предметах, відмова від надмірних відомостей і знань в базовому компоненті освіти, створення вкладеності знань на принципах варіативності і індивідуальних запитах....

Тому сьогодні перед вчителем встає проблема не тільки «чому учити», але і «як учити», тобто проблема організації ефективних сумісних форм навчальної діяльності.” [5]

Особливість предмету інформатики та визначення його ролі і міста серед предметів на формування загальної освіти особистості, зміст його предметних та загальноосвітніх компетентностей, вже створює проблеми в викладанні змісту та організації засвоєння теоретичних знань і практичних навичок.

Ці проблеми пов’язані з такими реаліями життя:

•  шкільна Інформатика — це ще «молодий» навчальний предмет;
•  його розвиток і становлення здійснюється в умовах колосальних темпів науково-технічного прогресу;
•  сама наука інформатика є каталізатором цього прогресу.

Історично склалося за 25 років існування предмету:

•  спочатку викладання курсу на основі алгоритмів та програмування, формування алгоритмічної культури;
•  потім на основі формування технології роботи на комп’ютері, формування технологічної та технічної культури.

Але нові вимоги до сучасного випускника з формування компетенцій, зокрема життєвих – можливості „виживання” на сучасному ринку праці, реалізації особистих прагнень, здійснення неперервного навчання з урахуванням громадянських позицій, змінили співвідношення у вивчанні предмету Інформатики в школі загальних понять, навичок та вмінь.

Новизна моєї теми в спробі зв’язати всі основні поняття предмета в єдину систему взаємозв’язаних понять та червоною стрічкою провести скрізь усі уроки.

Змістом розробки вважаю конструювання шаблонів, планування розділів, тем, уроків, які мають міжтематичні зв’язки, розробка завдань для їх реалізації.

Розробка призначена для спрощення „паперовій” підготовки до уроків, створення навчально-методичних пакетів тем.

Тема	Актуальність, перспективність	Науковість теорії	Технологія діяльності	Провідна ідея	Очікуємо результат
Міжтематичні зв’язки	Формування компетентності учнів	система теоретичних понять крок від загальної до інформаційної культури	створення умов на уроці та системи завдань	Узагальнення систематизація кожного уроку	Грамотне спілкування учнів, самостійне опанування середовищ ПЗ

Специфічні терміни:

ПЗ – програмне забезпечення

ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології

1.  Педагогічна ідея

Вимоги до створення умов формування компетенцій учня змінює акценти й проблеми навчального предмету інформатики. У ж. Комп’ютер у школі та сім’ї, №5, 2009 року розглядаються деякі сучасні проблеми стосовно змісту предмета Інформатика та методики його викладання [2, с.5-6]:

•  „кнопкова технологія” (алгоритм роботи);
•  послаблення його науковості;
•  перевантаження предмету;
•  нерівний доступ до засобів ІКТ;
•  проблема електронних засобів навчання.

І ще одна з таких проблем стоїть окремо та притаманна лише цьому нашому предмету. „Безперечно передавання базових, узагальнених, перевірених практикою фундаментальних наукових знань про природу й усі сфери людської діяльності — головна функція вчителя. Але нині інколи можна почути, що функція трансформації знань учителя втрачає свою значущість, тому що з'явилося багато нових носіїв знань (електронні книги, дистанційне навчання, інформаційні системи, програмні засоби навчального призначення тощо). Такий висновок є помилковим.

Основні, первинні, базові, узагальнені наукові знання учень отримує й буде отримувати тільки від учителя. Доступно, якісно, стисло передавати достовірні й необхідні знання учням здатний тільки педагог.” [2, с.6]

Згідно вимог до сучасного курсу Інформатика 12-летньої школи, ведучими вчителями інформатики України введені такі концептуальні положення [2, с.6-7]:

1.  Предмет Інформатика повинен мати загальноосвітянську спрямованість. Головною його функцією слід і формування повноцінного наукового світогляду, розвиток особистості та її мислення, формування інформаційної культури, набуття практичних навичок роботи із засобами ІКТ.
2.  Доцільно здійснити перехід від вивчення порядку роботи з окремими офісними програмними засобами до вивчення основ будови й принципів функціонування інформаційно-комунікаційних технологій.
3.  У процесі визначення змісту курсу Інформатика слід ураховувати, що нині наукові основи інформатики базуються на таких основних поняттях: інформація та форми й способи її подання, алгебра логіки, основи обчислювальної техніки, алгоритми та структури даних, операційне середовище. Вони й повинні скласти основу базового курсу Інформатика.
4.  Алгоритмізація, програмування й структури даних повинні зайняти гідне місце в курсі Інформатики. Мова йдеться про формування елементарної алгоритмічної культури учня, без якої не можна сформувати й інформаційну його культуру.
5.  Графічний інтерфейс слід розглядати як азбуку комп'ютерних технологій. На його основі створюються єдині правила роботи з різними програмними засобами. Він надав чудові можливості працювати з програмними засобами навіть на інтуїтивному рівні. Головним стає не знання, як виконати ту чи іншу операцію, а знання її сутності. Якщо учень знає її сутність, то виконати операцію він завжди зможе, скориставшись у крайньому випадку довідником або навчальним посібником.

В розділі „III. Зміст загальної середньої освіти” Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) записано: „Зміст освіти у 12-річній школі оновлюється цілісно з урахуванням таких пріоритетів:

•  створення передумов для різнобічного розвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу до особистісноорієнтованих педагогічних технологій;
•  формування життєвої, соціальної, комунікативної і комп'ютерної компетентностей учнів;
•  посилення практично-діяльністної і творчої складових у змісті всіх освітніх галузей...”

„Зміст визначається на засадах його фундаменталізації, науковості і системності знань... . У доборі змісту враховуються його доступність, науковість, наступність і перспективність, практичне значення, можливості для загальнокультурного, наукового, технологічного розвитку особистості...”

„...щоб випускники 12-річної школи могли швидко адаптуватися у самостійному житті, цілеспрямовано використати свій потенціал... Це зумовлює зменшення питомої ваги готової інформації, зміну співвідношення між структурними елементами змісту на користь засвоєння учнями способів пізнання, набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компонента змісту.”

В Національній Доктрині розвитку освіти України одним з пріоритетних напрямам державної політики щодо розвитку освіти названо:

•  запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;
•  формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання,
•  самоосвіти і самореалізації особистості;
•  формування потреби та здатності особистості до самоосвіти.

Таким чином, проаналізував три загальних чинника, ми (вчителя інформатики) повинні розв’язувати триєдину задачу:

•  науковість предмета (як ведучий науки шкільної освіти, розвиток мовленнєвої, загальнокультурної, інформаційної компетентностей);
•  технологічність предмета (алгоритмічна культура, розвиток навчально-пізнавальної та соціально-трудової компетентностей);
•  робота у будь-якому середовище (розвиток комунікативної та життєвої компетентностей, особистого самовдосконалення).

Сьогодні „людство має загальну потребу обробки інформації. Необхідність пошуку нових організаційних форм і методик навчання зумовлена тим, що виникла потреба в розробці методики, яка відповідає адаптації школи до комп'ютерної епохи. Школа має стати найважливішим фактором формування нових сучасних життєвих установок особистості. Це завдання під силу лише тим учителям інформатики, які здатні не тільки завантажувати пам'ять учнів, а й формувати їх компетентності.” [4]

Саме предмет «Інформатика» здатний суттєво „вплинути на менталітет людини, яка формує себе як особистість, на методи вирішення не тільки шкільних завдань, а й навколишнього середовища. Сучасний випускник школи повинен мати компетенцію використання інформаційних технологій, тобто технологій, що проектуються сучасною індустрією як в освіті, так і в повсякденному житті. Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення будь-яких професійних навичок, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання. Наразі вчитель інформатики зобов'язаний виступати у ролі творчого керівника, тобто спрямувати молодь від статичних знань до динамічних.” [8]

Стрімкі темпи інформатизації суспільства та розвитку Інтернет-технологій актуалізують проблему формування компетентностей підростаючого покоління, яка наразі виступає одним із потужних чинників успішності навчальної, професійної, суспільної та інших видів діяльності молодої людини. У формуванні компетентностей провідну роль виконує система загальної освіти, призначенням якої є підготовка молоді до життя та діяльності в сучасному суспільстві, зокрема розв'язання зазначеного завдання покладається на таку навчальну дисципліну, як «Інформатика».

Саме предмет «Інформатика», що має практичну спрямованість і є прикладною наукою, дозволяє на кожному етапі навчання формувати усі компетентності учня.

„Сам зміст навчального предмета «Інформатика» відрізняється тим, що не має тренувальних вправ заради самих вправ. Кожен етап оволодіння інформаційними технологіями — це конкретна задача, деякі ключі до якої учням уже відомі, а деякі необхідно добути у процесі роботи. Кожна задача є проблемною, а процес її розв'язання — творчістю. Використовуючи базові знання з інших предметів, учні на уроках інформатики розв'язують проблеми, пов'язані з математикою, фізикою, хімією, українською мовою тощо. Роботи індивідуальна та в парах допомагають учню розкритися і використати свої вміння з інших навчальних дисциплін.

Головне, щоб учень зрозумів, що комп'ютер — це не стільки об'єкт для вивчення, скільки засіб навчання та інструмент для розв'язання різноманітних задач.” [4]

Сам урок інформатики відрізняється від інших:

•  монолог учителя стає полілогом;
•  основним джерелом знань уже є не вчитель, а інформація, що знаходиться у комп'ютері;
•  учитель ставить мету, підказує шляхи оволодіння знаннями, допомагає знайти помилки, оцінює результативність;
•  учитель та учень виступають як ділові партнери під час добування знань: учитель працює з учнями по черзі, підходить до них, підсідає, консультує, радить, допомагає, тобто вчитель не вчить, а учні вчаться.

Як бачимо, програма предмету допомагає виконати дві останніх завдання вчителю інформатики. Але науковість предмета оставлена на відкуп вчителю інформатики, ще є рекомендації до викладання інформатики: використовувати повторення та звертання до першої теми (загальнонаукової).

Створення теми розробки було дуже тяжким, бо загальні поняття предмету розкидані по курсу інформатики, а не лише у першій його главі. Сьогоднішні методичні рекомендації до вивчання предмету та підготовки до олімпіад підкреслюють низький рівень знань теорії інформатики, інформаційної культури учнів.

Новизна мого педагогічного досвіду у зрізі компетентності та інформаційної культури у розгляді кожної нової теми скрізь призму понять: інформація, об’єкт, система, технології, документ, середовище створення його; їх аналіз. Створення навчально-методичних пакетів тем взаємопов’язаних між собою через повторення, аналіз, систематизацію та узагальнення наукових понять інформатики.

Метою пошуку та завдань вирішення означеної проблеми вважаю конструювання найбільш відповідних для цієї мети розробок уроків.

Основою моїх роздумів склали підручники проф. Макарової Н.Ф., яка за теоретичну основу предмету прийняла об’єкт та його моделювання, практичну основу предмету – шлях учня від алгоритму дії інструменту середовища та технології створення документів до проектної діяльності.

Визначення, що результатом навчального процесу учня, діяльність якого пов'язана з операціями впливу на інформацію, є документ (тому що це предмет технологій), то останній є ядром цієї системи викладання інформатики (рішення вчителів вищої та середньоспеціальної освіти).

А ось з графічною моделлю поняття документу [1] я не згідна, тому її змінюю:

Тому що без цього вийти на рівень створення проекту, читай компетентність, не можливо взагалі. Як бачимо, уся модель створена з взаємопов’язаних понять всього предмету інформатики.

Аналіз взаємозв’язків предметних тем це велика робота. Це треба визначити провідну роль однієї з тем предмету інформатики (інші як підлеглі), (зараз, на мою думку, це етапи розв’язання задач за допомогою комп’ютеру, а раніше я міркувала – алгоритми, потім моделі), обрати провідні поняття, які мають логічні зв’язки з іншими темами (от тепер це алгоритми та моделі) та доповнити кожну тему цими зв’язками.

Об’єктний та алгоритмічний підхід до викладання предмету інформатики, закладений спочатку в підручнику для 10-х класів (автори В.А. Ребрина, Й.Я. Ривкінд, Л.А. Чернігова, В.В. Шакотько), а зараз у сучасній програмі для 9-х класів, їх супроводжуючих підручників, підвели мене до створення таких же графічних моделей для інших провідних понять.

Загальними поняттями у 2000 році вважалися в предметі інформатика поняття інформація та інформаційні процеси. Але про ці поняття у підручнику згадувалося лише іноді. Я добавила у ці основні поняття алгоритм та модель. Основу викладання зробила вивчення алгоритму дії та моделювання ситуацій й завдань за підручником інформатики О. Ефімова та В. Каймина.

Пройшовши курси підвищення кваліфікації та досвід викладання інформатики у комерційній „Школі успіх”, я прийшла до висновку, що основою предмету є розв’язання завдань на комп’ютері, а до загальних понять добавила поняття об’єкт. За підручником інформатики проф. Макарової Н.Ф. добро розглянуто ще поняття технології та система.

Два роки назад я розглядав поняття компетенції та їх формування у предметі інформатика, сформувала собі нову задачу: крім алгоритмізації та моделювання треба формувати розв’язання завдань на комп’ютері через поняття документ (так як технології), а об’єкт та інформація порівняльні і є складовими для нього (аналіз їх властивостей). Створювала розробки уроків, що відповідали видінню рішення проблеми знання теорії інформатики, підвищенню інформаційної культури учнів. В статті «Компетентнісно-орієнтований вимір», авт. Ю. Соловйов, приведена теорія Співаковського О.В.: „Можливість представлення середовища як реального суб'єкта дидактичного процесу” у новій редакції сучасної трисуб'єктної дидактики (Співаковський О.В. Теорія і практика використання інформаційних технологій у процесі підготовки студентів математичних спеціальностей.) Слід відзначити такі активні складові середовища, що найбільш проявляються [7]:

•  середовище постійно і все більш агресивно збільшує мотивацію підростаючого покоління до споживання контенту, що циркулює в ньому;
•  середовище надає доступ до ресурсів у будь-який зручний для людини час;
•  середовище володіє зручним, гнучким, дружнім, інтелектуальним сервісом, що допомагає людині знайти необхідні інформаційні ресурси, дані або знання;
•  середовище не емоційне, воно працює згідно із запитами людини стільки, скільки їй необхідно;
•  середовище наповнюється інформацією, даними, знанням з величезною, постійно наростаючою швидкістю;
•  середовище дозволяє організувати практично безкоштовні, зручні в часі контакти між будь-якою кількістю людей, забезпечити зручний і гнучкий обмін інформацією (причому в будь-якому вигляді) між ними;
•  середовище крок за кроком стандартизує, а потім інтегрує в собі функціональність всіх попередніх, нині, так званих, традиційних засобів отримання, збереження, обробки і представлення необхідної людству інформації, даних та знань;
•  середовище бере на себе все більше рутинних операцій, пов'язаних з операційною діяльністю людини (це, до речі, одна з найбільших проблем, яку людство очікує у майбутньому — «чим більше доручень — тим більше відповідальності — тим більше небезпеки залишитися без ресурсів»);
•  середовище одержує все більше контролю над даними та операційною діяльністю людства;
•  середовище починає контролювати фізіологічні можливості людини, пов'язані з його здатністю приймати необхідні рішення.

Саме в рамках трисуб'єктної дидактики ми зможемо дати відповіді на насущні запитання, що стоять перед сучасною системою освіти:

•  роль і місце компетентісного вчителя в новій дидактичній моделі;
  •  співвідношення віртуальних та візуальних форм взаємовідношень суб'єктів дидактичної системи для втілення компетентністньої стратегії;
  •  розробка сучасних фільтрів доступу дітей до інформаційних ресурсів суб'єктів дидактичної системи, як формування технічної, технологічної компетенцій учнів та формувати «життєві компетентності, які являють собою знання, уміння, життєвий досвід особистості, необхідні для розв'язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту» [6];
  •  організація сучасних систем контролю навчальної діяльності, як форми визначення рівня сформованості компетентностей;
  •  забезпечення органічної єдності між мінливими вимогами ринку праці та консервативними можливостями системи освіти;
  •  організація сучасної, а головне, систематичної і постійно діючої системи перепідготовки і підвищення кваліфікації викладачів та вчителів.

Тому критично проаналізував теоретичне обґрунтування усі вище представлені види розв’язання проблем предмету інформатики у ракурсі моєї теми прийшла до висновку необхідності створення наскрізній таблиці з загальними поняттями та їх введення, слідкуванням їх використання у всіх темах та уроках. (см. додаток 1)

Маю думку переставляти тему Моделювання відразу після знайомства с програмним забезпеченням. Добавляю до загальних понять середовище та технологія, а розглядаю матеріал предмету скрізь поняття система та середовище. У кожній темі обираю ще поняття , які є наскрізні у інших темах та прописую їх як загальні другого рівня засвоєння, остання третього. На запам’ятання учнів так вимагаю: перший рівень – середній рівень досягнень, другий рівень – достатній, знання понять суттєвих для однієї теми – високий рівень досягнень.

Результатом дії вчителя є:

1.  розробка таблиць планування тем з розподілом використання загальних понять від повторення до виконання завдань, у тому числі й завданнях по профілю;
2.  розробка планів уроків з описом дій між тематичних зв’язків вчителя та учнів.

План розробки уроку на етапі організації заняття повинен містить фразу „Ми сьогодні вивчаємо об’єкт...”. В етапах актуалізації та формування теми уроку йде повторення відповідної теми. На етапі вивчення нового матеріалу прошу проаналізувати де так вже робили та акцентую, що знання ці є інформаційною культурою особистості та характеризують його компетентність. В етапі закріплення нового матеріалу ставлю проблеми розгляду пройдених тем в розрізі нової теми. В етапах здобування нових знань на базі отриманих знань та рефлексії учні заповнювали таблиці з порівняння або аналізу нового поняття як об’єкту. Домашнім завданням було на вибір:

1.  розглянути властивості нового об’єкта теми,
2.  види отриманої інформації за його допомогою,
3.  інформаційні процесі що проведені за його допомогою,
4.  алгоритм дій зі створення його моделі,
5.  обсяг отриманої інформації та формат/вид документа.

На наступному уроці розглядали пропоновані відповіді.

Результатом такої методики викладання для учнів очікую чіткого використання термінологій предмета інформатики під час спілкування, бажання самостійно та грамотно засвоювати нові програмні середовища за допомогою відповідних навиків та використання технічної літератури, самостійно аналізувати та оцінювати різні види об’єктів.

1.  Методичне втілення

Моїми наробітками для обраної теми курсової роботи є вивчення видів уроків та методика їх планування, види компетенцій та їх реалізація на предметі інформатика.

Розробка пропонованих таблиць, які використовуються наскрізна.

Інформація, яка представлена	Джерело інформації	Носій	Вид інформації	Властивість інформації	Інформаційний процес, що використовували	Інформаційні системи, що використовували
Постановка проблеми
Повідомлення вчителя
Дослідження
Рисунки
Повторення
Тощо

Властивість інформації	Пояснення	Аналіз вивченого
Об'єктивна	Має практичну цінність
Вірогідна	Важлива в даний момент часу
Повна	Не потребує додаткових повідомлень (запитань)
Актуальна	Достатня для правильних висновків та рішень
Корисна	Відповідає істинному стану речей
Зрозуміла	Не залежить від суджень будь кого

Имя об’єкту

Середа

Властивості

Параметри

Дії

Стан

активні

пасивні

1-ое

2-ое

Процес

Написання статті на цю тему на педагогічну виставку 2008 року, яка рекомендована для обласного методичного збірника, надрукована у журналі „Відкритий урок” №10 за 2008 рік, видавництво "Плеяди" (http://osvita-ua.net/school/technol/3501/?list=0)

Розроблені чотири уроки за цією методикою: Інформація, Інформаційні системи, Моделювання (ці три уроки представлені на педагогічній виставці 2008 року, як додатки до опису системи, та виставлені на конкурс Вчитель-новатор-2008 Microsoft), Мова гіпертекстової розмітки (представлена на „Вчитель року-2009”).

1.  Практична реалізація

На уроках створюю умови для повторення та систематизації, використовую для цього різні методи. Наприклад, сенктант, карти пам’яті, кубізм, інтерактивні технології, ігрова технологія, кросворди.

Розробляю плани уроків під конкретний клас та провожу апробацію їх. По результатам роботи на уроці допрацьовую свій план та випробовую на іншому класі. Наприклад, урок з теми інформація перероблявся чотири рази. Основою є тематичний пакет з теми надрукований у г. Інформатика у 2005 році. Урок модель також декілька раз перепрацьовувала. Основа є кілька уроків з російського конкурсу Фестиваль «Открытый урок». Останні уроки молодші. Але з кожним разом розробки більш вдали. Я встигаю їх перевірити на двох-трьох класах. Уроки ще далекі від шаблонів, так як розроблені під конкретний клас.

Маю надію, що перші кроки в напряму задекларованому у назві курсової роботи я зробила. То що учні більш активні на уроці, виконують домашнє завдання, на наступних уроках пам’ятають та використовують у роботі.

Труднощі у кількості друкованого роздавального матеріалу, кількості алгоритмів, що треба пам’ятати учням. Я створила їх у вигляді книжки-настанови, яку рекомендую використовувати під час вивчення теми, звертатися по мері потреби. Основою стали вправи підручника для вчителів до тренінгу з ІКТ.

Труднощі у кількості учнів на уроці, яка не відповідає кількості комп’ютерів. Тому розробляю типові тести по загальним поняттям та навичкам.

1.  Висновки

Треба створювати навчально-методичні пакети тем, тога можна робити висновки по реалізації проблеми та отриманих розв’язків. Для створення умов реалізації думаю треба ще добавити акцентів:

•  епіграфи у вигляді висловлювань „великих” на тему, що вивчається або на поняття;
•  алгоритми розглядати не тільки як порядок дій, а на прикладі приказок та прислів’ях;
•  пропонувати учням складати тести до теми, використовуючи вимоги до знань у програмі;
•  пропонувати учням сайти Інтернету, що розглядають основні поняття для аналізу та порівняння;
•  використовувати для створювання навчально-методичних пакетів тем за допомогою методики розробленої ЗОІППО: технологій концентрованого навчання та рівневі диференціації.

З точки зору соціальної психології та сучасної педагогіки для учнів з нормальним IQ треба повторити 20 раз поняття, щоб запам’яталось. Тому моя розробка може бути рекомендована до застосування. Рекомендацій щодо її використання: чім більше різних методик й засобів на запам’ятання, повторення, рефлексію, узагальнення та систематизацію, тім вище рівень засвоєння основних понять, отже сформувати компетентність учнів.

1.  Перелік використаної літератури
2.  Аналіз навчальних програм, ж. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах, № 1, 2007
3.  До 25-річниці шкільної інформатики ж. Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2009—№8,- с. 3-7
4.  Кобзарєва Т.Е. "Компетенція учня - компетенція вчителя". ж. Відкритий урок. – 2008 - №10 (http://osvita-ua.net/school/technol/3501)
5.  Лободюк В. Розвиток комунікативної компетентності на уроках інформатики г. Інформатика. – 2009 - №33-34 – с. 6-8
6.  Пометун О. І, Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод, посібник 3а ред. О.І. Пометун. — К.: А.С.К., 2004. — 192с.:іл.
7.  Родигіна І В. Компетентнісно-орієнтований підхід до навчання. — X.: Основа, 2006. — 96 с.
8.  Соловйов Ю. Шкільна освіта в компетентнісно-орієнтованому вимірі ж. Відкритий урок. – 2007- № 8
9.  Шпітко В. Формування інформаційної компетентності на уроках інформатики ж. Інформатика. – 2009-№33-34 – с.3-5
10.  Онишко О.О. Формування ключових компетентностей учнів через реалізацію гуманітарних аспектів. По матеріалам: Освіта.ua

Створення алгоритму, моделі

ахист

Система

форматування

Обробка у середовище систем

Програмні середовища

Графічний об’єкт

Модель

1.