60829

МОДЕЛЮЄМО ШКОЛУ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Научная статья

Педагогика и дидактика

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшої актуальності та визнання набуває ідея толерантної педагогіки. Тому зовсім не випадково ідеї толерантної педагогіки лягають в основу багатьох експериментальних досліджень сучасності...

Украинкский

2014-05-21

453.5 KB

13 чел.

Н.А.Осатюк, Т. П.Томчишина

м.Хмельницький, гімназія №2

МОДЕЛЮЄМО  ШКОЛУ ТОЛЕРАНТНОСТІ

(з досвіду експериментальної діяльності)

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшої актуальності та визнання набуває ідея толерантної  педагогіки. Виникає потреба  по-новому подивитись на світ, подолати бар’єри  і перепони, які роз’єднують людей. Важливого  значення набуває поєднання теорії і педагогічної практики у вихованні учнівської молоді  у дусі толерантної педагогіки.

Аналіз вивчених наукових робіт дозволив нам зробити висновок: толерантність з ідеї, декларованої окремими філософами, вченими, педагогами, перетворилася в міжнародну норму загальнолюдського спілкування, яка потребує вивчення, викликає необхідність впровадження у практику освітньої діяльності.  Тому зовсім  не випадково   ідеї толерантної  педагогіки  лягають в основу  багатьох експериментальних  досліджень  сучасності, адже виховання у підростаючого покоління  потреби і готовності до конструктивної  взаємодії  з людьми  незалежно від їх національної, соціальної, релігійної  приналежності, світогляду, мислення і поведінки; визначення  та обґрунтування  педагогічних  умов  впровадження  ідей  педагогіки толерантності, система   управлінської  діяльності   навчального закладу із спрямуванням на формування рис толерантної особистості  стають предметом  апробації нових технологій, програм, систем.

     Перегляд психолого-педагогічної літератури засвідчив, що дослідники зосереджуються, головним чином, на обґрунтуванні загальних теоретичних основ виховання толерантності учнівської молоді. При цьому недостатньо уваги приділено пошукам форм і методів толерантного виховання учнівської молоді в процесі методичної та  навчально-виховної  роботи, використанню кращих зразків зарубіжного досвіду, що негативно позначається на результатах теорії і практики розв’язання проблеми. Це  стало поштовхом  для початку  експериментального дослідження  проблеми створення моделі школи толерантності на  базі  гімназії № 2 м.Хмельницького.

Моніторинг  сформованості  рис толерантної особистості є першоосновою  проведення педагогічного дослідження  та охоплює  усіх  учасників навчально-виховного процесу: педагогів, учнів та батьків.

Для педагогів були запропоновані наступні методики: В.В.Бойко «Рівень емпатійних здібностей»; І.В. Жданов «Рівень толерантності»; анкетування щодо виявлення  обізнаності педагогічного колективу з проблемами толерантності; анкета щодо визначення проявів толерантності педагогічних працівників до оточуючих.   На основі  діагностування  встановлено, що високий рівень емпатійності  мають – 4,5%,  середній – 32%, низький - 43%, дуже низький рівень – 11%.  Загальний рівень толерантності у педагогів: високий рівень – 9%, середній – 86%; низький – 5 %.

На запитання  «Що таке толерантність?» педагоги відповіли:  терпимість - 34%; сприйняття думок, поглядів іншої особистості – 11%; доброзичливе ставлення до оточуючих –20%; розуміння іншої людини, яка сповідує іншу релігію – о; політична коректність – 2%; терпиме ставлення до думок, поглядів, релігійної приналежності іншої особистості – 50%. «Чи багато людей у наш час проявляють толерантність до оточуючих?»:  так-4,5 %; ні – 40%; інколи – 50%.  «Чи часто Ви проявляєте толерантність по відношенню до оточуючих?»: так - 61%; ні – 0; інколи – 34%

 

Дане  дослідження показує, що рівень прояву  рис толерантності  у педагогічному колективі є не достатнім  та підтверджує висновки  психологів щодо проблемності  міжособистісних стосунків  у групах педагогів, медиків. Це доводить актуальність обраної проблеми експерименту.

Проведене  діагностичне дослідження з учнями  5- х, 6-х, 7- х та 11- х класів (такий підбір респондентів  дає нам можливість дослідити прогресивні показники або навпаки регресивні показники нашого експериментального дослідження) за  методиками  В.А.Романця «Ваш стиль спілкування», «Рівень комунікативної толерантності» В.В.Бойко виявило, що  висока  агресивність у спілкуванні переважає  у 7,3% респондентів, 68,6% – мають середню агресивність, низька агресивність – у 24%. Рівень комунікативної толерантності в учнів   має такі  показники: 15% – високий; 27% – середній; 58%– низький.

На запитання анкети «Чи завжди є толерантними по відношенню до Вас оточуючі?» відповіли  так-12%; ні - 11%; не завжди - 77%.  Запитання «Чи  часто принижується Ваша особиста гідність?» мало відповіді:  так - 16%;  ні - 40%; інколи - 38%; не визначилось – 6% респондентів. «Чи відчуваєте Ви рівноправність у колективі, де ви навчаєтеся?»: так - 59%; ні - 41%.

Результати  проведеного дослідження свідчать про необхідність створення толерантного виховного середовища.

З батьківською  громадськістю  учнів 5-х, 6-х, 7-х класів проведено діагностування за методикою  О.І.Тушканова «Наскільки Ви терпимі?» та анкетування щодо визначення обізнаності та проявів толерантності батьків до оточуючих.

Результати даного  дослідження батьків  показали такі  рівні  терпимості у спілкуванні та у відношеннях з оточуючими:  низький - 3,8%;  середній – 78%; високий – 18%. На запитання анкетування «Чи багато людей у наш час проявляють толерантність до оточуючих?» відповіли: так – 10%;    ні – 28%;   інколи -  48%; не визначилися у відповідях – 14% респондентів.

Комплексне дослідження (педагогів, батьків та учнів)  показало, що рівень толерантності учасників експерименту  (емпатійні  здібності педагогів, рівень терпимості батьків, рівень агресивності у спілкуванні та рівень комунікативної толерантності  учнів) задовільний, проте потребує  удосконалення форм та методів роботи  з усіма учасниками навчально-виховного процесу; створення  толерантного навчально-виховного середовища;  врахування вікової специфіки  формування толерантності;  підготовки педагогів до керування виховним процесом, тобто створення моделі  школи толерантності.

З метою  прогнозування, відстеження і оперативного регулювання  проявів толерантності    кожного   учасника в конкретному проміжку часу пропонуємо

критерії та показники толерантності, які будуть ключовими у  подальшому дослідженні ( за О.П.Погодіною) та рівні толерантності.

Критерії

Показники

1 Емпатійність

1. Чутливість

2.Чемність

3.Високий рівень співпереживання

4.Здатність до рефлексії

2. Комунікативна  взаємодія

1.Відсутність напруги у поведінці

2. Відсутність занепокоєння

3.Уміння  знайти вихід із складної ситуації

4.Автономність поведінки

5. Динамізм

3. Соціальна активність

1.Соціальна самоідентифікація

2. Соціальна адаптованість

3. Креативність

4. Соціальний оптимізм

5. Ініціативність.

4. Дивергентність  мислення

1.Відсутність стереотипів, забобонів.

2.Гнучкість, критичність мислення

3. Повага до прав і свободи вибору  інших

 Низький  рівень складається залежно від індивідуального досвіду дитини, тобто чого її   навчили у колі сім’ї, класу, в економічних і культурно-побутових умовах життя, безпосередній конкретній ситуації або зацікавленості у спілкуванні,  відсутня  мотивація до проявів толерантності. Виявляється нездатність  до співпереживання, співчуття, відсутність рефлексії;  конфліктність  у стосунках, невміння знайти компроміс у проблемній ситуації; егоїзм, безініціативність; відсутність креативного мислення; соціальна  байдужість; стериотипізація  життєвих позицій, низька адаптованість  у колективі, відсутность поваги до прав і свободи вибору інших.

 Середній рівень. Показником цього рівня є наявність мотивації для прояву толерантності. Діти розуміють важливість і значення цієї якості у спілкуванні з членами своєї та інших груп. У стосунках присутня ситуативно-емоційна оцінка. Самостійно  до прав виявляють толерантність у стандартних умовах до членів своєї та інших груп. Конструктивність у діалозі виявляється при власній потребі. У дитини накопичений певний досвід взаємодії  у групі та між групами. Прояв емпатійності та рефлексії  носить ситуативно-вибірковий характер. Конфліктність у міжособистісному спілкування; егоїстичне поводження; безвідповідальність у поведінці; гнучкість мислення проявляється в окремих ситуаціях. Майже відсутня повага до прав і свобод іншої особистості; прояв агресивності у спілкуванні.

 Високий рівень сформованості толерантності характеризується тим що діти готові до діалогу, співробітництва, до прояву рефлексії. Високий рівень емпатійності, самокритичність. Відсутність агресивності у спілкуванні, терпимість. Уміння піти на компроміс, знайти вихід з проблемної ситуації. Відсутність егоїстичних проявів та стериотипізації у поглядах. Визнання прав та свободи вибору іншої особистості.  Толерантність переходить в осмислену необхідність.

Важлива  складова   системи проведення  експерименту  - робота  науково-методичного центру гімназії, основою діяльності  якого є ретельний аналіз шляхів  професійного зростання педагогів, внесення  коректив     у організацію  змісту та форм навчально-методичної роботи з питання створення моделі школи толерантності. Зауважимо, що для реалізації  поставлених завдань    у  експериментальній діяльності  сучасних шкіл широко  використовується групова  технологія роботи  колективу. Творчі групи педагогів, створені науково-методичною радою гімназії,  працюють  за основними  напрямами експерименту: 1 група - «Інтерактивні форми і методи  виховання толерантності в позакласній роботі»; 2 група - «Інтеграція елементів толерантного виховання у зміст предметів суспільно-гуманітарного циклу»; 3 група - «Інтеграція елементів толерантного виховання у зміст предметів  природничого циклу; 4 група -  «Інтеграція елементів толерантного виховання у зміст предметів естетичного  циклу»; 5 група -  «Психолого-педагогічні засади  впровадження  основ педагогіки толерантності у навчально-виховний процес».   

Враховуючи глибоку нерозробленість та актуальність  проблеми толерантності, на шляху  розв’язання  поставлених  завдань  експерименту заслуговує на увагу пошукова, самоосвітня  робота творчих груп. Так,  творчою  групою  «Інтерактивні форми і методи  виховання толерантності в позакласній роботі»    обрано  критерії  толерантності, які  б найбільше  впливали  на вольову  сферу  свідомості,  розвивали  емпатійність особистості у здійсненні виховного процесу, тому  класними   керівниками  експериментальних  груп    розроблено   та  апробовано заходи  для  учнівського  та батьківського колективів:

– організація зустрічей учнів  з іншими культурами в середовищі, привабливому і цінному; штучне створення  проблемних ситуацій, що спрямовані на виявлення можливих протиріч,  негативізація  стереотипів; організація проблемних дискусій,  які дають   учням    змогу співвіднести особисте ставлення до  людей  з  різними  поглядами та думками,  етнічними  приналежностями,  віросповіданням, характером, звичаями  і традиціями; формування уміння пристосуватися до характерів, звичок, фізичних та психічних особливостей партнера; уміння знаходити спільну мову з різними людьми (відсутність „мовного шаблону”); здатність до емпатії; прагнення до конструктивної комунікації – діалогу; природність у спілкуванні з людьми.

Члени  творчої  групи «Інтеграція елементів толерантного виховання у зміст предметів суспільно-гуманітарного циклу»   за  основу  своєї практичної  діяльності     наступні  критерії: емпатійність,  комунікативна взаємодія,  соціальна активність,  дивергентність мислення. Це знайшло відображення в постановці виховних цілей уроків та  використанні   особистісно орієнтованих освітніх технологій.

Основою діяльності  творчої  групи  «Інтеграція елементів толерантного виховання у зміст предметів  природничого циклу» є  формування  позитивних якостей особистості (дивергентність мислення та соціальна активність) через систему толерантного навчання.  До  мети уроків  природничого циклу  включено питання про збереження фізичного та психічного здоров’я, формування позитивних якостей особистості через  систему толерантного навчання та виховання. У  педагогічній  діяльності членів  групи  переважають   технологія  «створення ситуації  успіху»  та  технологія навчання як дослідження.

Творчою групою «Інтеграція елементів толерантного виховання у зміст предметів естетичного циклу» обрано  такі критерії толерантності як  емпатійність та соціальна активність. З цією метою добираються такі методи та форми роботи, що дозволяють учневі  опановувати соціальний досвід та отримувати  навички життя і практичної діяльності.

Велику  популярність у експериментальній  роботі набуває  проектна  діяльність педагогічного колективу. Розробка та апробація   проектів  з формування рис толерантної особистості  на  рівнях  «вчитель-вчитель»,  «вчитель-учень», «учень-учень»,  «учень-батьки»  стала  одним  із  шляхів  реалізації   програми  експерименту та створення моделі  школи толерантності. Спробуємо коротко проаналізувати досягнення  проектної діяльності  творчих груп.

Проект «Проблема толерантних стосунків на рівні «вчитель – вчитель» Мета проекту: ознайомлення  з педагогічною та психологічною літературою, у якій проводиться дослідження толерантності як категорії відносин, толерантності як особистісної риси, комунікативної толерантності, толерантності як етико - психологічної проблеми діяльності педагогічних працівників; сприяння створенню максимально комфортних умов для творчої самореалізації кожного вчителя, формуванню толерантних взаємовідносин на рівні «вчитель – вчитель».

Результат: виявлено наявність зазначеної проблеми  в колективі гімназії №2 м. Хмельницького, що потребує створення постійно діючого консультативного центру. Найголовніші проблеми толерантних стосунків  на рівні «вчитель-вчитель» є:

1. Проблема заниженої самооцінки педагогів(ставлення до себе, неадекватне сприйняття критики, дискримінація за віком).

2. Міжособистісні взаємостосунки (амбіційність, заздрість, «зоряна хвороба», байдужість, уникання, подвійні стандарти у судженнях та діях).

3. Проблема браку спілкування.

Серед шляхів розв’язання проблеми найбільш дієвими визнано проведення  тренінгових занять та творчих вечорів з метою поглиблення творчої та особистісної взаємодії; заходів, спрямованих на поглиблення професійної педагогічної взаємодії,  інтегрованих уроків; проведення свят та творчих вечорів за участю всього педколективу. Учасники проекту вважають необхідним здійснення постійного моніторингу сформованості рис толерантної особистості  членів   колективу.

Проект «Проблема толерантних  стосунків на рівні «батьки – діти».  Мета  проекту: мотивація на  толерантне  співіснування   членів родини, створення максимально сприятливих умов для формування системи  матеріальних і духовних цінностей в родині,  розробка заходів (на основі діагностування) щодо усунення проблеми у стосунках  на рівні  батьки-діти; формування толерантного  мислення в родині.

Результати діагностування виявили, що представники  учнівського та  батьківського  колективів  мають переважно   достатній  рівень вихованості, але відсутність  учнів з високим рівнем вихованості свідчить про те, що проблема є актуальною.   Моніторинг рівня вихованості  батьків показав, що у деяких батьків  зустрічається низький рівень вихованості,  а  відсоток  високого рівня (59%) недостатній. Тому потребує подальшої корекції  робота  класного керівника з колективом батьків та учнів.

 Проект «Проблема толерантних стосунків на рівні «вчитель – учень». Мета проекту: визначити передумови та причини виникнення конфліктних ситуацій в системі «вчитель – учень» та ефективність навчально-виховного процесу, враховуючи психологічну атмосферу між його учасниками, розробити практичні рекомендації з попередження конфліктів в системі «вчитель - учень», створити максимально сприятливі умови для творчої самореалізації особистості учня.

У результаті проведеної роботи виявилено: з погляду опитуваних учнів  рівень компетентності вчителя  як фахівця є достатньо високим, найбільше гімназисти  цінують такі якості  вчителя: доброзичливість, компетентність та почуття такту; сприйняття вчителем учнів як партнерів   базується на відкритості та щирості у спілкуванні вчителя з учнем та взаємному прагненні до співробітництва.

Проект  «Проблема толерантних стосунків на рівні  «учень – учень».

Мета: мотивація на толерантне  співіснування учнів, створення максимально
сприятливих умов для формування системи матеріальних і духовних цінностей в учнівському колективі; визначення характерних проблем у класних колективах; формування активної життєвої позиції особистості учня, морально-етичних якостей та  креативного  мислення.

За  результатами   анкетування  учнів   зроблено такі    висновки:  серед  учнів  5-х класів  відсутні  проблеми у стосунках на  рівні «учень-учень». У  цьому  віці  учні  відкриті, мають високий  рівень співпереживання; у  колективах учнів 8 та 9-х учнів  виникають  проблеми у стосунках: у цьому  віці  учні  стають закритими,  менше  спілкуються  між собою; зростає  рівень  недовіри, самотності; у колективах учнів 5,8,9-х класів   проблеми  нетолерантних  стосунків  на рівні  «учень-учень» якщо і  виникають, то вони  носять   поодинокий  характер. Варто  відзначити, що у всіх класних колективах  толерантні  стосунки  розвинуті на  достатньому  та високому  рівні.

Дані моніторингу, проведена  експериментальна діяльність   дали  можливість науково-методичній раді  створити  модель школи толерантності, яка  в подальшому буде апробовуватись  та  корегуватись.

Методологічною  основою  моделі  школи толерантності  є особистісно орієнтований підхід. За  основу  взята  формула «Рух +активність = розвиток» та  принципи  механізму  адаптації  до суспільного життя:  педагогічна  взаємодія, емпатія, використання інтерактивних  технологій (за І.Д.Бехом). Обрана антропологічна стратегія     освіти, яка передбачає підвищення   освітньої підготовки учителя й учня. Змістом відносин стає обмін досвідом пізнання: учень  знає більше  сфери свого інтересу та  потреби  свого  розвитку,  а вчитель  володіє  інформацією  про  те, як  цього розвитку можна  досягти. Основний  засіб реалізації  такого   роду відносин -  діалог.  Він  являє  собою  адекватне   ситуації спонтанне спілкування, що відповідає потребам  обох учасників освітнього процесу в  пошуках нового знання, досвіду  переживання та  поведінки. Навчання  переважно носить характер  освітньої  підтримки. У  результаті реалізації  освітніх  відносин  антропогенного  характеру   набувається  досвід  самонавчання. Труднощі  для  вчителя можуть  складатись у постійній  підтримці  професійної  форми  за  допомогою рефлексивної  (індивідуальної чи  групової)  роботи  з  розв’язання  особистісних  проблем.

Організація   навчальної  роботи в рамках антропологічної  стратегії  припускає орієнтацію та  мотиви  особистісного  росту й  самореалізації.

При  реалізації  антропологічної  стратегії   використовується  орієнтація  на  мотиви  особистісного  росту й самореалізації; предметом навчальної  взаємодії стають самі учасники   освітнього процесу: їхні відносини, особисті  можливості й  потенціал  розвитку ( я той, хто викладає  предмет, а ти  той, хто її вивчає). Результатом навчання стає не  відтворення чужого знання та досвіду, а породження його у спільній активній діяльності вчителя з учнем. Важливі не  знання та способи їхньої демонстрації, а те, наскільки учень  усвідомив  свої    наявні   й  потенційні   можливості   розвитку.  Такий  підхід  поєднує  в  собі   досягнення  академічного та  технологічного  підходів,   їх  інтеграцію   на  більш  високому  значеннєвому  та  змістовному   рівні.

Обрано  колегіально-матричний тип   організаційної моделі.   

Відповідно  до  обраного   типу   організаційної  моделі  міжособистісний  зв'язок  між  різними  сторонами  життя освітньої  установи ( вертикальними та горизонтальними) в комбінації з принципами  пошуку згоди  становить ядро даної  моделі.  Механізм зв’язку  в організації колегіально-матричної   моделі   – взаємна згода.  Вона  забезпечує надходження  неформальної  інформації та дозволяє приймати вірні рішення з  урахуванням максимальної кількості  факторів та передбачає  чітку   стратегію  розвитку  гімназії, яка  виробляється в результаті  консультацій  з фахівцями (ученими, методистами, інспекторами тощо) й узгодження дій із працівниками. Директор, за визначенням Маккензі,  керується  такими  принципами: «Начальник  керує людьми, лідер їх  вчить. Начальник спирається  на владу, лідер – на добру  волю. Начальник викликає в людях страх, лідер – надихає. Начальник  говорить: «Я», лідер: «Ми». Начальник  говорить: «Йдіть», лідер: «Пішли».

Гімназія, використовуючи колегіально-матричну структуру, уникає вибору одного основного напряму для побудови своєї діяльності.   Розвиваються такі напрями роботи:  експериментальна діяльність,   громадянська освіта, екологічне виховання, науково-дослідна робота учнів, розвинена система професійної підготовки, учнівське самоврядування тощо.  Типовим для гімназії є застосування проектного (проблемного) методу.

Вищий  орган  із вироблення стратегії -  збори, в яких  беруть участь  керівники  методичних  об’єднань, директор і його  заступники ( методична  та шкільна  ради).

 Майже  всі освітні секції в такій організації побудовані горизонтально (навчальні паралелі, групи профільного навчання, методоб'єднання тощо). Усередині кожної секції вчитель займає відносно автономну позицію: у своїх підходах до викладання він не зобов'язаний суворо дотримуватись правил, що регулюють роботу. Оволодіння навчальними методами та їх упровадженням займає значну частину професійної діяльності викладача.   Предметні методичні об'єднання виконують стратегічну функцію в усьому, що стосується викладання предмета (вибір навчальної програми, методів викладання навчального матеріалу, змісту перевірочних робіт, вироблення норм оцінки тощо).  Члени об'єднання досягають згоди з будь-якого питання, для них є нормою і згода директора з виробленими ними рішеннями. Керівник школи втручається тільки в тому випадку, якщо рішення різних методичних груп суперечать одне одному або загальній стратегії освітньої установи. Усередині методоб'єднань діє добре налагоджена система професійного взаємного консультування. Предмет консультаційних зустрічей - поліпшення та розвиток методів роботи у класах із різним рівнем навчання, підготовка та проведення інтегрованих уроків і навчальних курсів.

Викладацький підрозділ  гімназії  має складну структуру та складається з методоб'єднання та тимчасових проектних груп. Ці групи працюють над створенням нових видів навчальних програм (інтегрованих і проблемно-орієнтованих курсів). Створювана річна «команда» викладачів ухвалює рішення про конструювання програм, адаптацію проектів, коректування програм відповідно до вимог шкільної стратегії. Очолює команду вчитель-наставник, який працює під керівництвом заступника директора. Змішаний підрозділ (викладання плюс управління) забезпечує два вищезгаданих підрозділи необхідними засобами, надаючи для цього інформацію (методичний кабінет, бібліотека, медіатека, комп'ютерний інформаційний відділ тощо), координуючи діяльність служб (психологічна, методична, господарська тощо), розподіляючи бюджетні кошти. Тісна кооперація викладацького й управлінського підрозділів призводить до інтегрованого підходу до викладання й управління.

Отже, наявність стратегії, провідні цінності освіти, що відбиває соціально-економічні пріоритети суспільства, врахування  індивідуальних  можливостей  працівників; професіоналізм, заснований на постійній турботі про підвищення якості викладання при орієнтації на гуманістичні цінності освіти; колективні консультації; групові обговорення виробничих питань  підвищують ділову згуртованість колективу та сприяють формуванню загальної концепції розвитку  гімназії.

ОПИС  МОДЕЛІ  ШКОЛИ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Структурно-логічна  модель  школи толерантності  включає такі складові:

  •  мета: удосконалення  знань і умінь  взаємодії з людьми на  підставі  поваги,  людської  гідності  та прийняття  іншої  особистості;
  •  критерії: емпатійність, комунікативна  взаємодія, соціальна активність, дивергентність мислення;
  •  завдання: створити  максимально  можливе  толерантне навчально-виховне середовище; створити  сприятливі умови для творчої самореалізації кожного вчителя, внести корективи в роботу методичної та психологічної служб; організувати  систему  навчально-виховної діяльності педагогічного колективу  гімназії та громадських організацій, культурно-мистецьких  центрів  на принципах   толерантності; співпрацювати  з Асоційованими  школами ЮНЕСКО  України та світу з метою реалізації  спільних проектів, які сприятимуть поліпшенню взаєморозуміння, зміцненню солідарності і толерантності у спілкуванні  між окремими  особистостями.

Оскільки  модель  розрахована  на  взаємодію  усіх  учасників  навчально-виховного процесу,  складові  толерантної особистості  розраховані  на  учнів, вчителів, батьків.

Складовими толерантної особистості  учня є: чутливість,  чемність, високий  рівень співпереживання, здатність до рефлексії, уміння  знайти вихід із складної  ситуації, динамізм, соціальна  самоідентифікація,  креативність, ініціативність, критичність мислення, повага  до прав і свобод вибору інших.

Складові  толерантної особистості  вчителя:  емпатійність, духовна культура, управлінська  компетентність,  демократичність, організаторські  здібності, наукова  ерудиція,   педагогічна  етика,  педагогічна  майстерність,  гнучкість і критичність мислення, креативність, чутливість.

Складовими толерантної особистості  батьків є : родинно-побутова  культура, дитиноцентризм, глибоке усвідомлення  відповідальності  за  виховання та  майбутнє  дитини,  культура міжособистісного спілкування,  духовна  культура,   здатність  до рефлексії, уміння  знайти  вихід  із  складної ситуації, соціальний  оптимізм.

Змістовий  компонент  відображає    освітні  технології, обрані   для  реалізації  мети  та завдань моделі  школи толерантності. Оскільки   модель розрахована  на  створення толерантного освітнього середовища, центром  якого  є дитина,  змістовий  компонент  передбачає  формування  рис  толерантної  особистості  вчительського  та батьківського колективів. З цією  метою  обрані  такі  технології:

  •  для  учнів: інформаційні  технологогії, технологія  навчання  як дослідження, інтерактивні  технології;
  •  для  батьків: інтерактивні  технології, інформаційні технології;
  •  для вчителів: інтерактивні  технології,  ППД,  технологія  проблемного і групового  навчання вчителів, інформаційні технології.

Гімназія  має  потужну  систему  навчально-виховної  та науково-методичної  роботи,  досвід  експериментальної  діяльності, традиції, які  лягли в основу  шляхів  реалізації  завдань моделі.

Для  учнів  визначаємо:  роботу  учнівського парламенту,  дитячі  організації «ГРОНО», «Козаченьки», Євроклуб  «Кур’єри  ЮНЕСКО»,  Екоклуб «Зелена  планета»;  Наукове  гімназійне товариство «Ерудит», газета «Віч-на-віч», гуртки, секції, центри, Школа волонтерів,  музей Бойової слави, музей-театр  подільських звичаїв та обрядів, зал ЮНЕСКО.

Для  батьків: батьківський всеобуч, батьківська рада, програма «Школа і сім’я: консолідація  зусиль», клуб «Батьківське  спілкування»,  програма  зустрічей «Духовність»,  конференції, тренінги.

Для  вчителів: робота  методичних  об’єднань, заняття  індивідуальних  груп, тренінги  за  програмою творчого  росту,  ярмарки  креативності  та інновацій,  видавнича  діяльність,  програма «вчимося  толерантності»,   діяльність методичного  центру, участь у міжнародних  проектах: «Асоційовані  школи ЮНЕСКО», «Партнери в освіті», «Педагоги за мир і взаєморозуміння», «Культура  миру і не насилля»,   залучення волонтерів.

У   моделі  передбачено  блок  загальної  взаємодії, яка  включає: волонтерство, екскурсії  на підприємства,  в установи  та організації, де працюють батьки;  екскурсії  для учнів  інших  шкіл  в  музеї  гімназії, три рівневі  тренінги, спортивні  змагання (батьки-учні-вчителі), родинні  свята,  виставки  творчих  сімейних  робіт, міські  та обласні  семінари, всеукраїнські  конференції, участь у  акціях, запропонованих  громадськими організаціями. Найбільш  виразно показує  взаємодію батьків, учнів, вчителів  та середовища схема «Яйце».

Реалізація  завдань  моделі  школи толерантності  передбачає  систематичне  проведення     моніторингу  рівня  прояву  толерантності  всіх  учасників  навчально-виховного процесу.

Результатом   реалізації   моделі  школи  толерантності  є сформоване  толерантне  освітнє середовище.  



ЛІТЕРАТУРА

Безкоровайна О.В. З педагогікою толерантності в третє тисячоліття // Педагогіка толерантності. – 2003. - № 3 – С. 4-11.

Безкоровайна О.В. Педагогіка миру: визначення, завдання, шляхи її реалізації//Педагогіка толерантності. – 1999. - №3/4. – С. 146-154.

Береговий Я.А. Педагогіка толерантності//Педагогіка толерантності. – 2003. - №1. – С. 4-8.

Бех І.Д. Виховання особистості: Підручник.- К.: Либідь, 2008. – 848 с.

Бондарева С.К., Колесов Д.В. Толерантность. Введение в проблему.: М.-Воронеж, 2003. – 273 с.

Декларація принципів толерантності// Педагогіка толерантності. – 1999. - № ѕ. – C. 175-179.

Єльникова Г.В. Управлінська  компетентність. - К. 2005

Марк Е. Моделювання  шкільної організації// Директор школи. Україна. – 2006.- №2.- С.25.

На пути к толерантному сознанию./Ред. А.Г. Асмолов. – М.: Смысл, 2000. – 255с.

 www.osvita.ua. Організаційні  моделі  школи

РЕЗУЛЬТАТ      -      СФОРМОВАНІСТЬ   ТОЛЕРАНТНОГО   ОСВІТНЬОГО   ПРОСТОРУ

РІВНІ ПРОЯВУ  ТОЛЕРАНТНОСТІ:     високий, середній,низький

Учнівський парламент,  НГТ «ЕРУДИТ»

ШЛЯХИ   РЕАЛІЗАЦІЇ

ОСВІТНІ   ТЕХНОЛОГІЇ:

інтерактивні  технології,  ППД,  технологія  проблемного і групового  навчання вчителів, інформаційні технології.

СВІТНІ   ТЕХНОЛОГІЇ

інтерактивні  технології, інформаційні технології;

ОСВІТНІ   ТЕХНОЛОГІЇ

: інформаційні  технологогії, технологія  навчання  як дослідження, інтерактивні  технології;

ЗМІСТОВИЙ  КОМПОНЕНТ

Емпатійність, духовна культура, управлінська  компетентність, демократичність, організаторські здібності, наукова  ерудиція, педагогічна етика,   педагогічна майстерність, гнучкість і критичність мислення,   креативність, чутливість, педагогічні  здібності

ВЧИТЕЛІ

Родинно-побутова культура, дитиноцинтризм, глибоке усвідомлення відповідальності за виховання та  майбутнє дитини, культура міжособистісного  спілкування, духовна культура,  здатність до рефлексії, уміння  знайти вихід із складної ситуації, соціальний оптимізм

БАТЬКИ

Чутливість, чемність, високий рівень співпереживань, здатність до рефлексії, уміння  знайти вихід  із складної ситуації,  динамізм, соціальна самоідентифікація,  креативність, ініціативність, критичність мислення,  повага до прав і свобод вибору інших

УЧНІ  

СКЛАДОВІ   ТОЛЕРАНТНОЇ  ОСОБИСТОСТІ

ЗАВДАННЯ: формування  усвідомлення учасниками навчально-виховного процесу значущості толерантності в сфері освіти;  розробка стратегії впровадження толерантності в навчальне життя гімназії;  формування вмінь і навичок  у напрямку полі культурного виховання і толерантності як його складової   через використання технологій оптимізації  ставлення педагога до своєї особи, гуманізації взаємодії вчитель -  учень, технологій, пов’язаних  з формуванням здібностей  до ненасильницької взаємодії; формування  готовності бути толерантним щодо себе і до оточення.

КРИТЕРІЇ:  емпатійність, комунікативна взаємодія, соціальна активність, дивергентність мислення

МЕТА: удосконалення  знань і умінь взаємодії  з людьми на підставі поваги, людської  гідності та прийняття іншої особистості

Участь у міжнародних проектах:

«Асоційовані школи ЮНЕСКО», «Партнери в освіті», «Педагоги за мир і взаєморозуміння», «Mondialogo», «Культура миру і ненасильства», «РТРІ» тощо

Психологічний супровід, Залучення волонтерів

Діяльність методичного центру

Ярмарки креативності та інновацій,вивчення  ППД

Програма «Вчимося толерантності» 2р на рік

Тренінги за програмою творчого росту

Заняття індивідуальних груп, проблемні консиліуми

Учнівський парламент

Програма зустрічей «Духовність»

Інформаційні мости, тренінги

Клуб «Батьківське спілкування»

Батьківські збори, робота  батьківської  ради

Індивідуальні консультації, психологічний супровід

Програма «Школа і сім’я: консолідація  зусиль»

Батьківський  всеобуч, конференції

музей Бойової Слави, музей-театр подільських звичаїв  та обрядів,   кабінет літератури рідного краю, зал ЮНЕСКО, зал історії української культури

Дитяча організація «Козаченьки», гуртки, секції, центри

Газета «Віч-на-віч», програма «Школа волонтерів»

Євроклуб «Кур’єри ЮНЕСКО»

Участь у міжнародних проектах

Дитяча організація «ГРОНО», екоклуб «Зелена планета»

Проект «Школа толерантності», психологічний супровід


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19290. TCP/IP как основа межсетевых коммуникаций 227 KB
  Лекция 6 TCP/IP как основа межсетевых коммуникаций Структура TCP/IP TCP/IP TCP/IP это обширное семейство протоколов которые могут использоваться в гетерогенных сетях UNIX NetWare Windows NT обеспечивая при этом маршрутизацию. TCP/IP основан на модели открытых систем и состо...
19291. Формирование IP- адресов 681 KB
  Лекция 7 Формирование IP адресов Адреса IP Семейство протоколов TCP/IP используют 32 разрядную схему адресации которая для каждого узла определяет не только его собственный адрес но и адрес сети в которой этот узел находится. Перемещение компьютеров из одной сети в ...
19292. Определение имен узлов DNS 2.69 MB
  Лекция 8 Определение имен узлов DNS Правила именования Каждый узел в Интернет имеет свой собственный уникальный адрес. Эти уникальные адреса дают возможность связываться с любым другим адресом и посылать ему сообщение. Однако человеку обычно трудно запомнить эт...
19293. Протоколы аутентификации 165 KB
  Лекция 9 Протоколы аутентификации Аутентификация пользователя применяется для обеспечения того что в сеть будет допущен только авторизованный пользователь также как и к специальным ресурсам внутри сети. Методы используемые для аутентификации пользователя это
19294. Антивирусная защита 162 KB
  Лекция 10 Антивирусная защита Существует класс программ которые были изначально написаны с целью уничтожения данных на чужом компьютере похищения чужой информации несанкционированного использования чужих ресурсов и т. п. или же приобрели такие свойства вследствие ...
19295. Служба директорий Active Directory 3.58 MB
  Лекция 11 Служба директорий Active Directory Для централизованного управления большими сетями охватывающими несколько миллионов пользователей и компьютеров и быстрого доступа к ресурсам Windows 2003 использует службу каталогов Active Directory. Под каталогом в данном случае понима...
19296. Пользователи и группы 6.31 MB
  Лекция 12 Пользователи и группы Группы Windows 2003/XP Основным инструментом для управления возможностями пользователей в Windows 2003 является понятие группы. Под группой понимается набор учетных записей пользователей. Использование групп упрощает управление ресурсами сист...
19297. Файловые системы Windows XP Professional/Server 2003 303.5 KB
  Лекция 13 Файловые системы Windows XP Professional/Server 2003 Файловая система является одним из самых важных компонентов сетевой операционной системы. В первую очередь сеть создается для разделения данных и от того каким образом организованы эти данные зависят и произво...