60869

Розвиток мовлення учнів допоміжної школи. В.Г. Петрова

Книга

Педагогика и дидактика

Проблема мовлення - одна з найважливіших в загальній і спеціальній психології... Мовлення слугує основним засобом спілкування людей... Мовлення - необхідна основа людського мислення, його знаряддя.

Украинкский

2014-05-21

219 KB

13 чел.

Петрова В.Г. Розвиток мовлення учнів допоміжної школи

Спеціальна психологія. Тексти. Частина І / За ред. М.П.Матвєєвої, С.П.Миронової. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 1999. - 158 с.

 

М.: Педагогика, 1977. - 200 с.

ВСТУП

Проблема мовлення - одна з найважливіших в загальній і спеціальній психології... Мовлення слугує основним засобом спілкування людей... Мовлення - необхідна основа людського мислення, його знаряддя.

Мовлення є засобом регуляції психічної діяльності людини... Велику роль відіграє мовлення у формуванні і протіканні вольових процесів, а також емоційних переживань.

Вивчення мовлення розумово відсталих дітей... дає можливість на фактичному матеріалі прослідкувати за тими глибокими і своєрідними порушеннями, що характерні для вербального розвитку дітей-олігофренів і ... точніше зрозуміти роль, яку відіграє інтелект у формуванні дитячого мовлення...

Одержані результати дозволяють говорити про певну спільність вербального розвитку розумово відсталих та нормальних дітей. Проте не можна забувати, що розумово відсталі і нормальні діти проходять основні стадії мовленнєвого розвитку у різні вікові періоди, і що мовлення дебілів, розвиваючись аномально, має ряд істотних відхилень від норми...

Розділ І

РОЗВИТОК УСНОГО МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ УЧНІВ

Формування усного мовлення у розумово відсталої дитини здійснюється уповільнено і досить своєрідно. Своєрідність проявляється у засвоєнні фонетичної сторони мовлення, в оволодінні словниковим складом і будовою речень, у формуванні діалогічного і монологічного мовлення.

Запізнення розвитку мовлення

...Розумово відсталі діти, не маючи ні пошкоджень слуху, ні різких аномалій будови мовленнєвих органів, оволодівають мовленням значно пізніше своїх ровесників, що розвиваються нормально. [За дослідженнями М.С.Певзнер перші слова розумово відсталі діти починають вимовляти лише на 3-му, 4-му і навіть 5-му році життя]. За даними Касселя, Шлезінгера, М.Зєємана, більше 40% дебілів починають говорити пізніше 3-х років. І.В. Карлін і М.Страззулла стверджують, що дебіли не переходять до спонтанного белькотіння до 12 - 24 місяців...; перші слова з'являються у них в 2,5 - 5 років... Розумово відсталі діти пізніше, ніж це буває при нормальному розвитку, переходять до вживання речень... У розумово відсталих поява перших слів віддалена від використання речень значно більшим часовим інтервалом, ніж у нормі. Таким чином, запізнення становлення мовлення проявляється в усіх аспектах мовленнєвої діяльності олігофренів.

[Розумово відсталі діти] значно гірше своїх нормальних однолітків розуміють звернене до них мовлення... Якщо висловлювання співрозмовника занадто довгі, то діти швидко втомлюються, перестають слухати. Це особливо помітно у тих випадках, коли відсутні конкретні опори, які б привертали увагу дітей і допомогли б їм зрозуміти, чого від них хочуть.

У розумово відсталої дитини на час вступу до школи... практика мовленнєвого спілкування займає менший відрізок часу, ніж у нормі - усього 3-4 роки.

[у нормі - 5,5 років]... Темп розвитку її мовлення всі ці роки різко уповільнений, а мовленнєва активність недостатня. Розмовно-побутове мовлення дитини слабко розвинене. Це ускладнює спілкування з дорослими. Дитина рідко бере участь у бесідах, на питання відповідає односкладно і далеко не завжди правильно. Ускладненим виявляється також виконання доручень та завдань.

При з'ясуванні причин, що зумовлюють уповільнене формування мовлення у розумово відсталих дітей, слід виходити передусім із характерного для них загального недорозвитку всієї психіки в цілому, який призводить до значних змін і затримок у розумовому розвитку. Одним із безпосередніх наслідків цього є пізній розвиток фонематичного слуху...

Значну роль в уповільненому розвитку мовлення відіграє характерний для цієї категорії дітей загальний моторний недорозвиток. Він порушує процес дієвого активного знайомства дитини з оточуючим світом і тим самим - накопичення уявлень і відомостей про нього. Порушення моторики позначається на довільності вимови звуків та слів, оскільки для цього потрібен високий рівень координованості рухів органів мовлення.

...У період становлення мовлення дитина краще розрізняє на слух ті звуки, які вже вміє вимовляти... Характерні для розумово відсталих дітей слабкий розвиток фонематичного слуху і недостатня координованість рухів мовленнєвих органів впливають одне на одного і гальмують розвиток мовлення...

Важливим фактором, який затримує розвиток мовлення розумово відсталих, є також характерна для них недостатність засвоєння семантичної сторони рідної мови... Відомо, що дитина впізнає та вимовляє знайоме слово легше, ніж незнайоме. Отже, значення слова відіграє істотну роль в організації фонематичного слуху дитини. Аномалія загального розвитку створює перешкоди для розуміння розумово відсталою дитиною значення тих слів, які вимовляють інші. Сповільнене, неточне, помилкове засвоєння значень слів... гальмує формування мовлення дитини.

...Активна практична та пізнавальна діяльність дошкільників збагачує коло їхніх уявлень, стимулює виникнення нових потреб та інтересів, необхідність спілкування з дорослими. Спілкуючись з дорослими, дитина розширює свій словник, дізнається про нові значення слів, засвоює словосполучення...

...У розумово відсталої дитини внаслідок загального недорозвитку психіки збагачення досвіду протікає уповільнено і спотворено. Аномально розвинені практична та пізнавальна діяльності не можуть сприяти швидкому накопиченню уявлень і не стимулюють появу нових інтересі та потреб. Дитина не відчуває необхідності у мовленнєвому спілкуванні з оточуючими ...

Формування фонетичної та інтонаційно-виразної сторони мовлення

Про наявність недоліків у фонетичній будові мовлення розумово відсталих дітей говорило багато авторів - А.А.Попова, Г.Я.Трошин, М.Ю.Хватцев, Р.Ю.Левіна, С.С.Ляпідевський, Д.І.Орлова та інші... Всі дослідники визначали в олігофренів значно більшу розповсюдженість порушень вимови, ніж у дітей   з   нормальним   інтелектом...   За   характером впливу на подальший мовленнєвий розвиток дитини недоліки вимови можуть бути розділені на дві принципово різні групи.

До однієї з них відносяться такі недоліки, які зводяться тільки до неточної вимови окремих звуків. Звуко-буквений аналіз при цьому залишається загалом збереженим. Такі дефекти вимови зазвичай відображаються тільки на усному мовленні дитини і не є перешкодою при навчанні грамоті. Такі недоліки фонетичної сторони мовлення не є характерними для розумово відсталих дітей.

Друга група порушень вимови специфічна для розумово відсталих учнів. Ці недоліки вимови - один з проявів загального недорозвитку мовлення олігофренів. Вони викликані... причинами, в основі яких лежить уповільнене засвоєння дитиною звукової сторони рідної мови. Розумово відсталим дітям властиві фонетико-фонематичні порушення, які проявляються у неточній слуховій диференціації близьких за звучанням фонем і труднощах звукового аналізу слів...

Поряд з цим діти-олігофрени відчувають значні труднощі артикуляційного характеру. Недостатньо чітко розрізняючи подібні звуки і не вміючи точно координувати рухи своїх моленнєвих органів, дитина не може навчитись правильній вимові, оскільки не має можливості самостійно контролювати і удосконалювати її. Дефектність звукового аналізу та синтезу слів у свою чергу створює перешкоди для оволодіння їхньою будовою, призводить до перестановки звуків, складів у словах, до недовимови закінчень.

Порушення вимови звуків у розумово відсталих учнів проявляються у 3-х варіантах. Це, по-перше, повне невміння вимовляти той чи інший звук (дитина або пропускає звук, або замінює його іншим). По-друге, неправильне використання звуків, що виражається у різноманітних нестійких замінах даного звуку іншими, дещо подібними за звучанням або артикуляцією... [По-третє], спостерігається спотворена вимова ряду звуків, викликана неправильно сформованим артикулюванням або недиференційованою вимовою  двох або декількох звуків.

Фонетичні недоліки мовлення проявляються у розумово відсталих дітей з різним ступенем інтенсивності... Г.А.Каше... визначила, що 65% учнів першого класу і 60% учнів другого класу допоміжної школи мають більш або менш виразні дефекти вимови... Розповсюдженість фонетичних недоліків мовлення залежить від ступеня виразності розумової відсталості. В імбецилів дефекти вимови зустрічаються значно частіше, ніж у дебілів...

Дефекти вимови, що є наслідком не стільки недостатності роботи артикуляційного апарату, скільки порушення звукового аналізу і синтезу слів, різко негативно впливають на подальший розвиток мислення і мовлення розумово відсталої дитини... Невиразно сприймаючи слова, особливо подібні за звучанням фонеми, флективні закінчення, вона не може розрізняти відтінки значень багатьох слів. Це сповільнює засвоєння словника та граматичної будови мови.

Фонетичні недоліки мовлення... призводять до труднощів при оволодінні грамотою... Дефекти вимови створюють перешкоди для спілкування дитини з оточуючими... Це в свою чергу поглиблює порушення її інтелектуального та емоційного розвитку.

Недоліки вимови негативно впливають на особистісний розвиток розумово відсталого учня. У нього виникає мовленнєва замкнутість, нерішучість, надмірна сором'язливість, особливо різко виявляється невпевненість в своїх знаннях...

... Учні допоміжної школи володіють значними потенційними можливостями необхідними для оволодіння фонетичною будовою рідної мови [Г.А.Каше, Р.Ю.Лєвіна, Д.І.Орлова]. Проте, відносно легко долаючи неправильну вимову ізольованих звуків, школярі протягом декількох років не вживають ці звуки у самостійних висловлюваннях.

...До початку навчання в допоміжній школі дитина-дебіл уже має певний мовленнєвий досвід... Наявні мовленнєві стереотипи через властиву дітям-олігофренам інертність нервових процесів виявляються патологічно стійкими. Переучування, яке є непростим для нормальних дітей, у розумово відсталих відбувається особливо важко. Вони знову і знову повертаються до звичної неправильної вимови. Поставлені звуки автоматизуються повільно, з великими труднощами...                   ;

Аномальний розвиток пізнавальної діяльності учнів допоміжної школи зумовлює відсутність у них інтересу до вимовної сторони мовлення. У свідомості учня слово нерозривно пов'язане лише з його предметним значення. Звукове оформлення слова не привертає уваги цих дітей...

Необхідно враховувати і ту обставину, що порівняно з вимовою окремого звука, використання звуків у власному активному мовленні об'єктивно є значно складнішою діяльністю... В залежності від позиції у слові той же самий звук набуває різних відтінків звучання. Дитину навчають вимовляти основний звук і декілька його поширених варіантів. Далі дитина повинна самостійно здійснювати тонкий і узагальнений фонетичний аналіз слова і скоординувати рухи органів мовлення. Виконанню цих завдань перешкоджають знижена диференційованість слухового сприймання, а також властиві розумово відсталим труднощі узагальнення. Завдяки спеціальній роботі недоліки вимови учнів допоміжної школи поступово згладжуються. За даними Г.А.Каше, в третьому класі фонетичні дефекти зустрічаються у 30% учнів...

В усному мовленні більшості розумово відсталих учнів молодших класів основні виразні засоби... представлені недостатньо. їх мовлення монотонне, бідне ін­тонаціями, насичене неправильними наголосами, непотрібними паузами. У деяких (переважно збудливих) олігофренів спостерігається надмірно прискорене мовлення, яке уявляє собою потік слів та звуків переплутаних, незакінчених, проковтнутих. У іншої частини учнів...- загальмованих, сором'язливих або ослаблених - мовлення буває патологічно уповільненим. Вони говорять тихо, мляво, розтягуючи слова.

Порушення темпу мовлення ускладнює його сприймання і знижує можливості спілкування. Невміння дітей-олігофренів користуватися інтонацією позбавляє їхнє мовлення емоційності...

... [З метою розвитку інтонаційної сторони мовлення] в допоміжній школі широко застосовують різноманітні прийоми навчання. А саме: виразне читання завчених віршів, читання в особах або драматизація нескладних казок, оповідань чи байок, вимова однієї й тієї ж фрази з передачею різних почуттів..., визначення того, з яким почуттям вимовлене висловлювання вчителем... і т.ін.

Словник

Словниковий запас розумово відсталих школярів характеризує особливості їхньої пізнавальної діяльності, вміння осмислювати і відобразити в мовленні оточуючу дійсність, а також своєрідність загального психічного розвитку дітей... Бідність словникового запасу у дітей-олігофренів зумовлена багатьма причинами, серед яких основною є низький рівень їх розумового розвитку. Сповільнене оволодіння словником значною мірою є наслідком обмеженості соціальних та вербальних контактів дебілів, а також недостатньої сформованості у них інтересів. Певну роль відіграє і дефектність вербальної пам'яті...

... Діти часто не знають... назв багатьох ... добре знайомих їм предметів (рукавиці, кухоль, будильник, сторінка і т.п.).

У словнику першокласників мало слів, які мають узагальнене значення (меблі, одяг, взуття, овочі). Діти не завжди вірно розуміють їх значення. Так, пояснюючи слово "фрукти", учениця крім яблука та груші включила до цієї категорії моркву, цибулю, квітку.

Рідко зустрічаються в мовленні дебілів слова з абстрактним значенням. Якщо вони і використовуються деякими дітьми, то несвідомо, у вигляді механічно заучених сполучень.

... Між словом... і образом предмета у розумово відсталих учнів молодших класів у ряді випадків немає необхідної відповідності (І.Г.Данілкіна). Діти називають предмет, але не можуть впізнати його серед інших. Так, учень, перераховуючи знайомих йому птахів, називає ворону, грака, синичку, але не може показати їх на картинках...

Дуже обмежене коло слів мають розумово відсталі учнів для позначення дій. Розповідаючи про літній відпочинок, 10 першокласників-олігофренів використали лише 15 дієслів, а 10 першокласників масової школи - 46.

Якщо розумово відсталий учень бажає у мовленні відобразити виконання дій: "відрізав", "приклеїв" і т.п., то в усіх цих випадках він використовує одне і те ж саме слово - "зробив". Особливо важко дітям-олігофренам засвоювати і використовувати дієслова з префіксами. Слова "прийшов", "перейшов", "зайшов" вони замінюють словом  "йшов".

Лише зрідка з'являються в мовленні олігофренів слова, що характеризують властивості та якості предметів (Т.К.Ульянова, А.В.Усвайська та ін.)... Описуючи предмет, діти зазвичай називають лише його колір та величину і не вказують на інші властивості (форму, якість поверхні, тощо). Учні 4 класу допоміжної школи без спеціального навчання не розуміють значення слів "прозорий", "безколірний", "тендітний" і т.п.

Учням 3 класу допоміжної школи запропонували підібрати прикметники до іменників (будинок, кошеня, квітка). Діти використали лише 3 прикметники, тоді як однолітки з масової школи - 7.

Н.В.Тарасенко вважала, що розумово відсталі учні початкових класів особливо рідко вживають у своєму мовленні прикметники, які характеризують внутрішні якості людини. Діти зазвичай використовують оціночні прикметники із загальним неточним значенням ("хороший", "поганий"). Часто розумово відсталі учні користуються прикметниками неадекватно. Так, учня, який добре вчиться, вони називали сміливим, слова "серйозний" та "лагідний" сприймали як антоніми.

Надзвичайно обмежений в учнів початкових класів допоміжної школи запас прислівників. Він містить такі прислівники, як "тут", "там", "потім" та деякі інші. Лише завдяки спеціальному навчанню учні навчаються користуватись такими словами, як "завтра", "багато", "далеко" і т.п. Учні 1 класу допоміжної школи часто змішують різні за значенням прислівники. У ряді випадків, не знаючи, як треба назвати предмет, його частину або дії, діти застосовують вказані займенники ("цей", "той").

Великі труднощі відчувають розумово відсталі учні при використанні прийменників, яких у їхньому

словнику вдвічі менше, ніж у нормальних дітей. Неадекватно учнями допоміжної школи використовуються прийменники, подібні за значенням ("на" - "в", "на" - "над"). Від першокласників часто можна почути  "з стіни", замість "від стіни".

Бідність словника створює труднощі спілкування розумово відсталої дитини з оточуючими її людьми. В одних випадках ускладнюється розуміння зверненого мовлення, в інших - ускладнюється побудова власних висловлювань. Бідність словника призводить до неправомірно частого вживання однієї й тієї ж групи слів, що робить мовлення одноманітним, шаблонним і неточним...

При переході учнів із класу в клас їхній словник значно збагачується. Проте усі зміни мають своєрідний характер. Словник школярів значно поповнюється в першу чергу іменниками і дієсловами... В мовленні учнів з'являються і починають займати певне місце слова, що мають узагальнююче значення...

Можна помітити певні зміни у використанні дієслів. Учні старших класів допоміжної школи починають користуватися дієсловами з префіксами, можуть описати самостійні дії... Разом з тим, зберігається обмеженість їхньої дієслівної лексики. Більша частина дієслів, які використовують розумово відсталі семикласники означає переміщення предметів у просторі... У мовленні учнів мало дієслів, які передають стан, прояви та зміни ознак...

Дуже повільно здійснюється накопичення слів, що означають властивості і якості об'єктів та явищ. Це пов'язано з тим, що у побутовому мовленні дебіли користуються вузьким колом прикметників. Школярі недиференційовано розуміють значення багатьох прикметників, а також невірно утворюють їх ("хвойний дуб", "пісочна стежка")... Особливо повільно відбувається розширення словника прикметниками, що позначають особистісні якості людини. Замість прикметників у цьому випадку розумово відсталі школярі використовують іменники: не "старанний", а "відмінник", не "добрий" або "чуйний", а "друг"...

...  З кожним роком навчання збільшується число і різноманітність використовуваних розумово відсталими учнями прислівників. Учні позначають з допомогою прислівників ті ознаки та якості, які вони пізнають на практиці ("незабаром", "спочатку", "після"). Разом з тим, розумово відсталі старшокласники рідко вживають прислівники, що позначають якості дії або переживань ("ненароком", "безшумно").

... Займенники і прийменники, що вживаються, також стають різноманітнішими, тобто запас їх розширюється...

Поступово скорочується число помилок у використанні прийменників у тих випадках, коли висловлюються відношення, засвоєні наочно, коли ці відношення конкретні. Якщо ж з допомогою прийменників необхідно відобразити відношення переносного або узагальненого значення, прогрес дебілів є незначним...

Повільне розширення словника розумово відсталих учнів пов'язано з тим, що вони, сприймаючи текст, не помічають у ньому незнайомих слів. Нове слово вони часто уподібнюють із значенням іншого знайомого слова...

Отже, словниковий запас, обмежений в учнів початкових класів допоміжної школи, завдяки спеціальному навчанню з часом, без сумніву, збільшується. Проте розширення словникового запасу дебілів, у порівнянні з тим, як це відбувається в нормі, потребує від вчителя більш цілеспрямованої і напруженої роботи, більшого використання дій і наочних прийомів навчання, а також цілої системи спеціальних вправ, які викликають у дітей інтерес і позитивні емоції, спонукають вживати нові слова і закріплювати їх у мовленні...

Називання предметів і їх властивостей

... Значення слів в учнів початкових класів допоміжної школи невизначені, нечітко відмежовані одне від одного, розпливчасті... У своєму мовленні учні допускають дуже широкі "узагальнення". Це, зокрема, проявляється в тому, що діти довільно переносять назву одного з однорідних об'єктів на інші. Так, дзьоб птаха називають носом, чашку - кухлем, капелюх - шапкою...

Часто учні одним і тим же словом позначають не тільки однорідні, а й сильно відмінні предмети. Так, своє волосся і пір'я птахів учениця 3 класу називала шерстю... Основою для розширеного тлумачення значень слів слугують неістотні ознаки подібності між предметами...

Бувають випадки, коли школярі використовують певне слово для позначення лише одного предмета. Наприклад, учні використовували слово "проспект" лише для позначення певного місця...

... Діти недостатньо диференціюють слова, що позначають якоюсь мірою подібні якості. Вони приблизно називають колір, говорять про форму, коли у них запитують про величину предмета, неадекватно користуються прикметниками, що позначають особистісні якості. Наприклад, замість "блакитний" кажуть "синій", замість "старанний" - "ввічливий"; на запитання, який предмет за величиною, відповідають "круглий"...; запропоновані у досліді незакінчені речення продовжують таким чином: "Ніна добре вчилась тому, що... вона добра"...

... У мовленні учнів відображається неправомірно широке розуміння і вживання прикметників... Так, характеризуючи предмет як великий, діти мають на увазі і довжину, і товщину, і ширину, і вагу. Ця особливість мовлення розумово відсталих дітей зумовлена своєрідністю протікання процесів їх мислення, зокрема аналізу і синтезу. Недостатньо точно сприймаючи і осмислюючи явища оточуючого світу, олігофрени не відчувають необхідності у диференційованих назвах і обмежуються ... словами, що мають розпливчасте значення.

... Мають місце і випадки, коли школярі замість необхідних в даних умовах прикметників використовують інші, зовсім неадекватні слова... Це може зумовлюватись фонетичною подібністю слів-замінників...

Дослідження О.Р.Лурія і О.С.Виноградової показали, що наряду з системою внутрішніх смислових зв'язків, на основі яких слова... об'єднуються в певні семантичні групи, у дебілів виникають зовнішні, звукові зв'язки, що дозволяють дітям відносити до числа синонімів подібні за звучанням слова...

Особливості розуміння слів різної міри узагальненості

... Хоча в мовленні розумово відсталих школярів зустрічаються слова різної міри узагальненості, цим дітям характерне обмежене використання таких слів. Дебіли, особливо учні початкових класів, дуже рідко вживають як спеціальні, так і загальні терміни. Їм не властиве застосування слів, які мають специфічні або узагальнюючі значення... Так, учні допоміжної школи за власною ініціативою не користуються такими словами, як "посуд", "одяг"... З іншого боку, діти не намагаються точніше назвати предмет. Словом "кущ" вони називають і бузок, і жасмин, і акацію.

Слова спеціального і узагальнюючого значення можуть використовуватись школярами неадекватно... Спеціальні терміни можуть набувати широкого значення. Діти можуть називати березою будь-яке листяне дерево... В інших випадках спеціальні терміни вживаються в неправомірно вузьких значеннях... Так, прикметники можуть бути тісно пов'язані лише з одним предметом...

Характер використання розумово відсталими учнями слів різної міри узагальненості зумовлюються рівнем розвитку мислення, зокрема недостатнім розумінням тих ієрархічних зв'язків, які існують у мові між окремими групами слів. Під впливом навчання у розумінні учнями слів різної міри узагальненості відбуваються деякі позитивні зрушення...

Співвідношення між активним і пасивним словником

Більша частина всіх слів, відомих учням допоміжної школи, входить до їх пасивного словника і лише відносно невелика використовується активно...

Виразне розходження між пасивним і активним словником може бути виявлено у розумово відсталих дітей стосовно всіх частин мови. Проте особливо яскраво воно проявляється при вживанні прикметників. До добре знайомих іменників учні підбирають невелику кількість прикметників широкого вживання, які лише приблизно характеризують предмети ("хороший будинок", "великий лев") ... Разом з тим, якщо дітям дати слова для довідок, то вони можуть правильно підібрати прикметники ("високий, багатоповерховий, кам'яний будинок", "спритний, швидкий, хижий лев")...

... У мовленні олігофренів зустрічається багато слів-паразитів: "значить", "так" та ін. Це свідчить про недостатність активного словника школярів, про різні труднощі, що виникають у них при формулюванні висловлювання.

... В активний словник дитини входять, головним чином, такі слова, які відображають коло її потреб, бажань, інтересів. Слова, які дитина не вживає, не займають великого місця в її житті... Бідність активного словника учнів допоміжної школи, різка обмеженість у ньому слів із спеціалізованими і узагальнюючими значеннями, слів, що виражають відношення між предметами і явищами, свідчать про глибокий недорозвиток не тільки мовлення, а й мислення дебілів.

... Відмова розумово відсталої дитини від відповіді або наближене вживання терміну не завжди означає, що необхідне слово відсутнє в її словнику. У ряді випадків це явище - результат недостатнього вміння мобілізувати себе, докласти зусилля до того, щоб активізувати найбільш підходяще слово. Тобто, можна припустити, що в бідності активного словника виявляється і дефектність мислення та мовлення учнів допоміжної школи, і недостатність їх вольової сфери.

У ході навчання запас слів розумово відсталих учнів значно зростає. Проте процес його збагачення протікає односторонньо. Відбувається накопичення в основному пасивного словника. Перехід слів в активний словник здійснюється набагато повільніше...

Особливості речень

...Мовлення учнів першого класу допоміжної школи в основному складається із простих речень. Розповіді дітей нагадують ланцюжок із граматично рівноцінних ланок...

До третього класу розповіді учнів допоміжної школи стають більш розгорненими, проте побудова речень змінюється мало - діти використовують тільки найпростіші структури...

У порівнянні з дітьми, що нормально розвиваються, олігофрени починають користуватися складними реченнями з великим запізненням [Л.В.Занков, М.Ф.Гнезділов]... У літературі є дані про те, що розумово відсталі учні використовують складні речення спочатку у писемному мовленні і лише пізніше - в усному...

Перехід до вживання складних речень здійснюється в учнів допоміжної школи уповільнено і важко... Діти довго затримуються на тому рівні мовленнєвого розвитку, коли вони вже роблять спроби висловити свої думки з допомогою порівняно складних конструкцій, але ще не можуть надати їм граматично правильної форми... У мовленні учнів 4-5 класів зустрічаються особливі синтаксичні утворення, які займають проміжне місце між простими та складними реченнями. Наприклад, "Юра і Коля помітили, що в кущах ворушиться."

... Навіть учні старших класів віддають перевагу в мовленні простим реченням... Складність побудованих учнем речень залежить від умов, у яких здійснюється висловлювання. Так, на уроках української мови та читання восьмикласники використовували складні речення, а на уроках математики, на яких спеціальний контроль за мовленням не здійснювався - прості.

Побудова простих речень

... Розумово відсталі діти, які навчаються в молодших класах допоміжної школи, ще повністю не оволоділи побудовою простих речень. Вони говорять дуже аграматично, порушуючи синтаксичні зв'язки узгодження та підпорядкування ("У нього немає голова", "Хлопчик зробив снігу бабу)... Учні допоміжної школи досить часто пропускають прийменники ("Поклади книгу стіл", "Хлопчик пішов ліс") ...

У мовленні олігофренів спостерігаються також порушення прийнятого порядку слів.

Поступово по мірі систематичного навчання діти набувають вміння правильно будувати прості речення... Проте недоліки знову проявляються у великій кількості, як тільки у школярів виникають труднощі у словесному вираженні певних стосунків, а також коли учні вимушені говорити в стані хвилювання, страху і т. ін...

Неповні речення займають велике місце в усному мовленні розумово відсталих учнів початкових класів... Першокласники часто вживають речення, що містять одне слово. У цих реченнях загальний зміст думки висловлюється у недиференційованому вигляді... Дитина перераховує назви окремих предметів та дій - невиразних наочних образів, що виникають у неї під час пригадування подій або явищ. [Це] свідчить про те, що школярі не вміють зробити своє мовлення зрозумілим для слухача. Прикладом використання граматично неоформлених речень можуть бути такі спогади учениці про літо: "Діти підуть у ліс. Гриби. Гуляли. У селі. Купались." Розумово відсталі школярі також використовують неповні речення, у яких відсутні головні члени ("Хлопчик віник", "Білка дерево").

По мірі загального розвитку розумово відсталих учнів... кількість вживаних ними неповних речень скорочується... Поступово збільшується кількість слів у реченні, досконалішою стає їх граматична структура... Проте і у старшокласників переважають прості речення з невеликою кількістю другорядних членів... Складного виду просторові, часові, цільові відношення не знаходять відображення у мовленні дебілів. У старшокласників з'являються складні речення, у яких вони вживають сполучники. Сполучники часто використовуються неадекватно, їх кількість дуже невелика. Найчастіше вживається сполучник "і"...

... Переважне вживання дитиною простих непоширених або малопоширених речень може слугувати непрямим доказом бідності осмислення оточуючого світу.

Особливості діалогічного мовлення

...Діалог рідко виникає з ініціативи розумово відсталої дитини. Ці діти зазвичай мало цікавляться навколишнім світом, тому у них немає причин задавати дорослим запитання, спілкуватись з ними. Частіше ініціатором розмови є дорослий... Далеко не всі учні початкових класів допоміжної школи вміють підтримати діалог. Це зумовлено рядом особливостей мовленнєвої діяльності дебілів ...

... Кожен із співбесідників у процесі розгортання діалогу повинен неодноразово переходити з позицій говоріння на позиції слухача... Властиві розумово відсталим дітям інертність нервових процесів і уповільненість реакції на подразники ускладнюють подібні переходи... Тому розумово відсталі першокласники часто не відповідають на звернення дорослого, не підтримують бесіди.

...У діалозі учень повинен постійно слідкувати за розгортанням думки співрозмовника і співвідносити своє мовлення з його запитаннями та репліками. Таке завдання для розумово відсталих дітей є складним. Їм важко сконцентруватись на розмові, особливо при наявності сторонніх подразників, які відволікають їх. У цих випадках учні забувають, про що йдеться, або припиняють слухати співрозмовника. Сприйнявши лише частину чужого висловлювання, діти не можуть підтримати бесіду.

Властива розумово відсталим недостатність мислення ускладнює розуміння почутого. Це створює певну перешкоду для підтримки бесіди.

Учні початкових класів допоміжної школи з великими труднощами використовують наявні у них знання і не завжди можуть мобілізувати їх в необхідний момент, що також знижує активність їх участі в діалозі.

Дітям-олігофренам властива своєрідна мовленнєва замкнутість. Труднощі в організації бесіди значною мірою пов'язані з тим, що учні ніби ухиляються від розмови. У відповідь на запитання дорослого, вони або мовчать, напружено ворушачи губами, або відповідають "не знаю". Часто буває необхідним повторити запитання. Учень допоміжної школи відповідає дуже коротко, може супроводжувати мовлення жестами, якими доповнює своє висловлювання.

У ряді випадків діти, формально беручи участь у бесіді, фактично не підтримують її. Запитання викликають у них односкладні, стереотипні, навіть безглузді висловлювання... Деякі розумово відсталі мають схильність до ехолалій. Вони повністю або частково повторюють запитання, замість того, щоб відповісти на нього. В інших відмічається тенденція до персеверацій  багаторазового повторення слів та словосполучень. Спостерігається також неадекватне вживання слів і навіть цілих речень.

...Обмежений життєвий досвід, знижений інтерес до оточуючого, вузьке коло знань перешкоджають розгортанню діалогічного мовлення.

Мовленнєва активність в учнів допоміжної школи виражена слабко і швидко вичерпується. Тому в ході діалогу деякі питання і зауваження дорослого повинні бути спрямовані на активізацію дітей. Недоцільно задавати запитання, які дають можливість школяру ухилитись від відповіді (Наприклад: "Чи знаєш ти, де працює твоя мама?"). Там, де це можливо, слід уникати питань, замінюючи їх стимулюючими зауваженнями, нагадуваннями, репліками... Іноді цю ж мету можуть виконувати окремі слова, погляд. На початкових етапах навчання, проводячи бесіду з дітьми, слід уникати різких оцінок неправильних відповідей і частих виправлень...

Труднощі участі в бесіді пояснюються і бідністю активного словника школярів, і недостатністю оволодіння граматичною будовою рідної мови.

Властиві більшості олігофренів недоліки вимови також суттєво ускладнюють становлення і розвиток їх діалогічного мовлення. Помічаючи, що її не розуміють і через це сердяться на неї або дражнять, дитина починає уникати спілкування, прагне до немовленнєвих і стереотипних відповідей, а іноді навіть стає агресивною.

Перебування в масовій школі, точніше пережиті в ній невдачі, знижують мовленнєву активність розумово відсталої дитини. Не будучи впевненими в своїх силах, діти не наважуються взяти участь у бесіді...

... Спілкування розумово відсталих дітей є не тільки неповноцінним, але й звуженим. Рівень розвитку мовлення дитини - один із факторів, які визначають вибір співрозмовника... Дитина з аномальним мовленням віддає перевагу розмовам не з своїми однолітками, а з дітьми молодшого віку. А це створює несприятливі умови для розвитку її вміння спілкуватись.

... Дорослі далеко не завжди терпляче вислуховують розумово відсталих і не часто підтримують з іншими більш або менш тривалу бесіду. Це також обмежує доступ дитини до джерела інформації і негативно відображається на розвитку її мислення і мовлення.

... Розумово відсталі діти мало розмовляють між собою. Спілкуючись між собою в ситуації гри, вони недостатньо користуються мовленням, замінюючи бесіду вимовою окремих слів, які спонукають співрозмовника до певних дій ...

Спілкування розумово відсталих учнів з іншими дітьми і з дорослими не тільки обмежене, а і протікає без відповідної активності, мляво. Порушення спілкування в свою чергу, гальмує розвиток пізнавальної діяльності дітей-дебілів.

Удосконалення усного мовлення учнів, і зокрема діалогічного мовлення - одна з необхідних ланок роботи, спрямованої на підвищення їх загального розвитку. Велике значення має вироблення у розумово відсталих вміння запитувати...

Важливо поставити дітей в умови необхідності спілкування, спонукати до обміну думками і враженнями на основі  ускладнення різного роду... діяльності...

У корекційній роботі певне місце слід відвести вихованню у розумово відсталих школярів активної уваги. Діти поступово повинні навчитись не відволікатись, слухали своє і чуже мовлення. Необхідно пам'ятати, що бесіда на перших порах повинна бути нетривалою, цікавою, викликати у дитини позитивні емоції... Організаторам бесіди слід прагнути того, щоб діти говорили повними реченнями, оскільки діалог - один із шляхів підготовки учнів до зв'язного мовлення...

Особливості монологічного мовлення

Перехід від участі в розмові, яка підтримується і спрямовується співрозмовником, до самостійного монологічного більш або менш розгорненого висловлювання протікає у дітей-олігофренів дуже складно. Учні початкових класів тривалий час затримуються на такому етапі, коли їхнє мовлення вже не є тільки відповідями на питання, проте ще й не являє собою цілої розповіді. У цей період для того, щоб висловити свої думки у словесній формі, школярі потребують постійної допомоги дорослого...

Труднощі... оволодіння монологічним мовленням зумовлені рядом причин. Певне значення має недостатня сформованість діалогу. Не вміючи повно відповісти на запитання, недостатньо володіючи побудовою речень, учень не може перейти до висловлювання власних думок.

Крім того, розумово відсталі діти довго не розуміють  необхідності  словесного  відтворення того що відбувалось... Замість зв'язної розповіді від учня часто можна почути лише дуже бідні деталями, малорозгорнуті, фрагментарні висловлювання, які складаються із логічно необ'єднаних частин. Ситуація не змінюється і в тих випадках, коли діти мають достатній словник, запас знань і уявлень, необхідних для розкриття нескладної, доступної їм теми... Розповідь дитини складається з окремих фрагментів, розташованих таким чином, що вони не складають єдиного цілого. Вербальне оформлення розповіді учня характеризується надмірною стислістю та бідністю...

Розумово відсталим школярам, особливо учням початкових класів, важко користуватись монологічним мовленням, ще й тому, що їх мовленнєва активність слабка і швидко вичерпується...

У монолозі конкретизація і характер розвитку теми залежить від самої дитини і не підтримується зовні. Дитина-олігофрен через недостатність волі часто не може розгортати таку діяльність. При введенні додаткових наочних засобів, які конкретизують запропоновану тему і підвищують інтерес до неї, змінюється ставлення учнів до завдання і, відповідно, характер його виконання...

В дослідженні Л.В.Занкова і М.Ф.Гнєзділова було встановлено, що у розумово відсталих учнів другого класу кількість слів в оповіданнях за серією малюнків в середньому в 2,5 рази більша ніж в розповідях на задану тему... Автори пояснюють це тим, що...   наявність  малюнків  підтримує  і   конкретизує завдання, сприяє реалізації теми, завдяки чому розгорнутість розповіді зростає.

Мовленнєва активність може бути посилена або послаблена не лише характером завдання, наявністю чи відсутністю наочності, але й емоційними моментами. Мовлення учня на уроці...стимулюється не його власними потребами, а вимогами вчителя. Завдання вчителя не викликають у дітей емоційного ставлення, а це ще більше знижує їхню мовленнєву активність.

...Серед учнів допоміжної школи іноді зустрічаються діти з формально розвиненим мовленням. Ці учні будучи без сумніву розумово відсталими,... володіють значною вербальною пам'яттю... Неважко виявити, що вони лише повторюють чужі висловлювання... За даними [М.С.Певзнер, СЯ.Рубінштейн це явище] зустрічається у розумово відсталих дітей з переважаючими порушеннями лобових частин мозку, у гідроцефалів.

Розвиток монологічного мовлення можна розглядати не тільки з точки зору формування у дитини уміння щось розповісти, але й з точки зору здатності сприймати мовлення іншого. Розуміння монологічного мовлення дитиною залежить від складності теми, емоційної насиченості розповіді, від здатності учня довільно сприймати чуже мовлення, не відволікаючись слідкувати за розгортанням повідомлення.

Дослідження І.Г.Єременка показали, що основна маса учнів всіх класів допоміжної школи може сприймати монологічне мовлення в першу половину уроку, протягом приблизно 20 хвилин, окремі школярі - не більше 5-10 хвилин...

Повнота і свідомість сприймання монологічного мовлення в учнів різних класів   неоднакові і поступово підвищуються до старших класів. Проте навіть в учнів 7-го класу повнота засвоєння прослуханого оповідання дорівнювала 53%. Школярі відтворювали сприйнятий на слух матеріал поверхово, неповно, а іноді незв'язно...

Переказ тексту

... Дослідники (Л.В.Занков. В.Я.Василевська, Б.І.Пінський, Р.К.Луцькіна, Г.М.Дульнєв та ін.)... відмічали, що [розумово відсталі] школярі передають зміст текстів спрощено, наближено, пропускаючи багато частин, що мають важливе значення. Разом з тим, хоча завдання переказати дослівно перед ними не ставилось, вони точно відтворювали деяку кількість слів оригіналу...

Встановлено також, що, переказуючи текст, учні допоміжної школи лише з великими труднощами і дуже недосконало виконують довільну реконструкцію матеріалу. Зазвичай їх обмежує послідовність, у якій викладено текст, і якщо вони її порушують, то тільки мимовільно. Мимовільне порушення послідовності розповіді виявляє нерозуміння олігофренами причинно-наслідкових, часових та інших відношень..., які є в оповіданнях, або недостатньо міцне збереження в пам'яті його окремих частин.

Запитання дорослого, які вимагають вибіркового переказу, звичайно не досягають своєї мети. Вони викликають відтворення матеріалу у звичній дітям послідовності від початку до кінця...

Дуже своєрідною... особливістю переказів розумово відсталих дітей є багаточисленні добавки. Відтворюючи текст, школярі, як правило, привносять такі фрагменти і деталі, яких не було в зразку. Ці привнесення з'являються внаслідок виникаючих у дітей асоціацій..., які можуть бути дуже віддалено пов'язані з текстом і викликаються окремими словами... Це особливо виразно спостерігається, коли у тексті описуються події, незрозумілі дитині. Часто такі доповнення відводять учня від змісту тексту, починають займати провідне місце у відтворенні.

Словесне оформлення переказів учнів допоміжної школи дуже недосконале і має риси ситуативного мовлення... Діти користуються переважно простими, малопоширеними, далеко не завжди правильно побудованими реченнями. Їхній словник бідний. Ряд слів постійно, нав'язливо повторюється.

...Отже, розумово відсталі діти, які вступають у допоміжну школу, як правило, володіють усним мовленням, яке вони засвоюють самостійно, в процесі безпосереднього спілкування з оточуючими... Немає підстав говорити про повне порушення мовленнєвого спілкування дітей-олігофренів, проте воно формується і здійснюється аномально.

Своєрідність розвитку мовлення дітей-олігофренів є прямим наслідком органічних порушень їх центральної нервової системи, тобто являє собою вторинний дефект, зумовлений розумовою відсталістю.

В усному мовленні дебілів знаходять своє безпосереднє відображення недоліки, характерні для їх вищих психічних функцій, в першу чергу мислення і вербальної пам'яті, а також порушення емоційно-вольової сфери.

Особливості мовлення учнів допоміжної школи найяскравіше виявляються на початкових ступенях навчання. Ми маємо на увазі різноманітні, іноді дуже грубі недоліки вимови, різку обмеженість словникового запасу, недиференційоване розуміння і вживання знайомих слів, значне переважання пасивного словника над активним, недостатнє вміння підтримати бесіду, стислість і нелогічність зв'язних висловлювань, побудованих переважно з простих малопоширених, далеко не завжди правильно сконструйованих речень, у яких містяться необґрунтовані привнесення.

В свою чергу мовлення, що аномально розвивається, істотно впливає на становлення всіх сторін психічної діяльності і особистості розумово відсталих школярів, затримуючи і порушуючи їх.

На усне мовлення учнів допоміжної школи значний вплив здійснюють особливості їх емоційно-вольової сфери... У ряді випадків недоліки монологічного мовлення... зумовлені не стільки низьким рівнем мовних можливостей олігофрена, скільки різними відхиленнями в емоційно-вольовому плані...

...Суттєвою частиною [спеціального навчання] є робота по формуванню різних сторін мовленнєвої діяльності учнів. Під впливом спеціального навчання самостійне усне мовлення дітей-олігофренів помітно удосконалюється. Учні старших класів у зрозумілих для них ситуаціях користуються діалогічним мовленням, успішно можуть передати зміст нескладного тексту або розповісти про події, учасниками яких вони були. У їх вимові відсутні грубі дефекти.

Проте розвиток усного мовлення дебілів не однаковою мірою позначається на різних аспектах мовленнєвої діяльності... Так, збагачення [словника] різними частинами мови здійснюється в неоднаковому темпі. Збільшення словника відбувається переважно за рахунок іменників і дієслів...

Збагачення словника прикметниками і прислівниками здійснюється повільніше. При цьому в самостійне мовлення дітей-олігофренів входять прикметники, що позначають зовнішні властивості об'єктів, а щодо слів, які характеризують внутрішні особистісні якості людей, то вони рідко використовуються навіть старшокласниками, і лише у невеликій кількості наявні у пасивному словнику.

Якщо у формуванні фонетичної будови мовлення спостерігаються суттєві успіхи через рік-два після початку навчання, то вміння самостійно побудувати зв'язну розповідь виробляється значно пізніше.

Контингент учнів допоміжної школи дуже різноманітний. В одному й тому ж класі навчаються діти з різним рівнем загального розвитку. Недоліки їх мовленнєвої діяльності характеризуються різною глибиною і ступенем виразності, ... відповідно потребують різної міри допомоги.

Розвиток мовлення розумово відсталих школярів здійснюється найуспішніше при диференційованому підході, який враховує типові особливості дебілів.

Розділ II

МОВЛЕННЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ

Мовлення і пізнавальні процеси

...Особливості взаємодії мовлення і діяльності у дітей-олігофренів полягають у труднощах встановлення вербальних зв'язків і вербального опосередкування власної діяльності, недостатності використання вербальних зв'язків в організації поведінки, певній неузгодженості словесної і рухової систем....

... Включення мовлення у сприймання, запам'ятовування та інші пізнавальні процеси здійснює суттєвий позитивний вплив. Мовлення організовує, впорядковує і активізує мислення школярів, допомагає їм встановлювати нескладні смислові зв'язки між частинами матеріалу, що сприймається, і тим самим сприяє здійсненню пізнавальної діяльності. Разом з тим, мовлення виконує роль додаткового спонукання, яке підтримує мотивацію та інтерес учнів до завдання.

...Експериментально доведено, що учні допоміжної школи швидше впізнають предмети, назви яких їм відомі, і, навпаки, витрачають більше часу на сприймання об'єктів, назв яких вони не знають.

У роботі М.М.Нудельмана... показано, що в учнів допоміжної школи складаються точніші, диференційованіші і міцніші уявлення у тих випадках, коли вчитель не тільки пред'являє їм зображення предметів, але й розповідає їм про ці предмети, привертаючи увагу дітей до їх особливостей і встановлюючи нескладні смислові зв'язки.

...В одному з дослідів дітям показували контурні зображення 4-х риб: ляща, окуня, карася, щуки, які треба було згодом намалювати по пам'яті. Малюнки школярів не передавали специфічних особливостей кожної риби. В іншому експерименті демонстрація зображень риб супроводжувалась розповіддю про особливості кожної з них. У цих умовах відтворення специфічних рис, властивих кожній рибі, виявилось повнішим. Отже, пояснення, що супроводжують сприймання, сприяють збереженості образів у пам'яті розумово відсталих дітей.

... Пізнання особливостей предмета дієвим шляхом є для олігофренів складним завданням... Виконання розумово відсталими школярами практичних дій з предметами не збагачує аналізу властивостей цих предметів. [Включення мовлення у практичну діяльність стимулює] школярів до активної послідовно розгорненої мислительної діяльності. В цих умовах практичні дії набувають пізнавальної спрямованості. Дітям значно легше пов'язати результати практичних дій з предметами із завданням проаналізувати його властивості...

Мовлення і регуляція діяльності розумово відсталих учнів

За даними В.І.Лубовського, одержаними переважно в умовах фізіологічних експериментів, розумово відсталим дітям старшого дошкільного віку вже доступні деякі найпростіші завдання, засновані на зовнішній мовленнєвій регуляції діяльності. Дещо пізніше... у них починають вироблятись зв'язки і на словесні підкріплення. Одночасно розвивається і спонукаюча функція мовлення... Діти набувають можливості, керуючись інструкцією, виконувати нові для них сполучення дій.

... Яку роль відіграє мовлення в регуляції діяльності розумово відсталих школярів?...

Прості завдання, що складаються з однієї ланки, тісно пов'язані з звичайними ситуаціями побутового і шкільного життя, які багаторазово повторюються і звичні, не викликають в учнів навіть початкових класів якихось значних ускладнень. ...

Що стосується збудливих олігофренів, а також учнів з різним порушенням поведінки, то такі діти часто не підпорядковують свою діяльність навіть самим простим завданням. Проте причина цього криється не в тому, що завдання не розуміється школярами, а в специфічних порушеннях їхньої особистості.

...Діти, особливо учні молодших класів [допоміжної школи], дуже недовго виконують дане їм завдання. Вони швидко його втрачають, замінюючи іншим, більш звичним. Ця особливість зумовлена патологічною відволікаємістю олігофренів, їх невмінням володіти своєю увагою, а не нерозумінням завдання.

... У тих випадках, коли завдання виявляється складним, можна спостерігати, що термін впливу мовленнєвої інструкції навіть на учнів старших класів не тривалий...

Складні мовленнєві інструкції можуть бути умовно поділені на 2 групи. Першу з них складають такі інструкції, які вимагають дотримання певної послідовності виконання декількох простих завдань. Кожне окреме завдання легко виконується учнем, але в сумі вони є для розумово відсталих складними... З такими завданнями не завжди можуть справитись  розумово відсталі старшокласники.

...Складність інструкцій 2-ї групи зумовлена не кількістю завдань, а самим змістом цих завдань. Такі інструкції ставлять перед школярами мислительні задачі, розв'язання яких є дуже складним для розумово відсталих дітей...

Мовленнєва інструкція викликає труднощі в олігофренів і у тому випадку, якщо вона вимагає від них самостійного виконання складної діяльності у незвичних умовах.

Причини цих труднощів не пов'язані тільки з особливостями пам'яті учнів допоміжної школи. Вирішальна роль, очевидно, належить слабкому і дуже своєрідному розвитку мислення і мовлення розумово відсталих дітей, а також тому, що повторення інструкції і втілення її в дію - два види діяльності, які в олігофренів належним чином не співвідносяться.

При виконанні словесної інструкції, яка складається із ряду простих завдань, різко виявляється, що мовлення дорослого не має для учнів достатньо спонукаючого значення. Дитина пам'ятає інструкцію, повторює її. Проте не всі ланки мобілізують школяра до виконання суворо визначеної дії. Подібно до того, як значна кількість слів, що зберігається в пам'яті учнів, не входить до їхнього активного словника, окремі частини інструкції не є для них обов'язковими вказівками, які вимагають здійснення тієї чи іншої дії. Крім того, інструкція, навіть правильно відтворена учнем, може розумітись ним недостатньо точно і дискретно, так само, як слова, які вживають діти, часто набувають розпливчастого, неправомірно широкого значення... В якості причини порушення регулюючої ролі власного мовлення у розумово відсталих школярів, А.Р.Лурія висунув припущення про те, що мовні зв'язки олігофренів з легкістю перетворюються в стереотипні, інертні, які відтворюються, проте не співвідносяться з реальною ситуацією,  з діями, які виконуються...

Складними для розумово відсталих школярів є інструкції, в яких описується лише результат дії, а спосіб її виконання треба знайти самостійно. Важко цим учням виконувати інструкції, за якими необхідно свої дії узгоджувати зі змінними умовами.

Мовлення вчителя відіграє велику роль у навчанні розумово відсталих учнів, у впорядкуванні і розвитку їх пізнавальної діяльності. Проте пояснення вчителя не у всіх випадках є найкращим способом для подолання труднощів, що виникають у дітей...

... Звикаючи діяти лише за вказівками, школярі стають пасивними і не прагнуть до самостійного знаходження шляхів розв'язання поставленого перед ними завдання. Тому мовлення вчителя повинно бути спрямоване не тільки на роз'яснення ходу виконання роботи, а й на активізацію мислительної діяльності учнів... Суттєву роль може відігравати спонукання учнів до планування... діяльності... Основну увагу слід приділяти тому, щоб учень не тільки правильно повторив завдання, а й обов'язково виконав його.

Словесний звіт учнів про свою діяльність

...Між можливістю виконувати певну роботу і можливістю усвідомити її у розумово відсталих дітей шкільного віку існує значно більший розрив, ніж у їх нормальних однолітків. Цей розрив долається олігофренами в більш пізньому віці і менш успішно.

... Звіт про нескладну повсякденну діяльність у деякій мірі доступний учням допоміжної школи... Якщо ж здійснена діяльність була більш складною і необхідно висвітлити кожну з її ланок, то... це вже виявляється складнішим завданням для школярів, особливо тих, які навчаються у першому,1 другому класах... Ось що розумово відсталий першокласник розповів про те, як він виготовляв іграшку з природного матеріалу: "Я спочатку цю, потім - ці, так як всі"... Навіть учні, які вірно виконують завдання вчителя, не можуть послідовно розповісти про свою діяльність.

... Це відбувається тому, що дітям важко розчленувати свою діяльність на окремі ланки і встановити порядок цих ланок.

Недостатність відображення ситуації в словесному плані зумовлена також особливостями мотивації розумово відсталих. Виконуючи завдання, учні потребують постійної стимулюючої, організуючої допомоги, без якої вони швидко втрачають мету дії...

... Відставання у загальному мовному розвитку також значно ускладнює розповідь про виконану роботу, а також здійснення необхідних при цьому мис-лительних операцій.

...В одному з досліджень учні 1, 3 та 5 класів допоміжної школи розглядали карточки із зображенням тигра, білки, слона і т. п. Від кожної карточки була відрізана частина, так, що у однієї з тварин не вистачало лапи, у другої - хвоста, у третьої - голови і т.п. Відрізані деталі лежали поруч на столі... Діяльність дітей складалась з трьох етапів: впізнавання зображених тварин, пошук відрізаних деталей і сприймання розповіді вчителя про цих тварин. Після цього треба було дати словесний звіт про виконану роботу.

Самостійні звіти першокласників були елементарними. Діти не називали усіх виконаних дій. Головним для них було те, що вони бачили. Вони перераховували сприйнятих тварин... Звіти учнів 3-го класу були повнішими і змістовнішими, хоч і в них містились значні неточності. Лише 50% п'ятикласників у звітах називали усі три етапи діяльності.

Завдання лише на короткий термін організовує і спрямовує діяльність розумово відсталих учнів, що пояснюється недостатністю і швидкою виснажливістю їхнього мовлення. У тих випадках, коли школярі у ході своєї розповіді отримували від дорослого додаткові спонукання у вигляді реплік або питань, їх звіти були адекватнішими виконаній діяльності... Якщо без спонукання першокласники говорили лише про те, що бачили, то запитання вчителя допомагали їм назвати і дії, які вони виконували...

У старших класах питання і репліки вчителя... стимулюють школярів до більш поглибленого і узагальненого викладу...

Особливо складними для розумово відсталих школярів є такі звіти про свою діяльність, у яких вони повинні були самостійно сформулювати принцип виконання завдання. На певному етапі розвитку діти справляються з таким завданням, але не можуть розповісти, яким чином вони діяли і чому вчинили так, а не інакше...

У роботах О.Р.Лурія було висунуто положення про те, що у розумово відсталих дітей має місце порушення взаємодії між першою і другою сигнальною системами. Це знаходить свій конкретний прояв у невідповідності словесного звіту дитини її діяльності...

... Неузгодженість між мовленням і практичною діяльністю, яка спостерігається у розумово відсталих учнів не є постійною. Вона може значною мірою подолатись шляхом використання системи корекційних прийомів.

Планування учнями попередньої діяльності

... В учнів допоміжної школи різного віку викликає труднощі пропозиція розповісти про те, як вони будуть виконувати те чи інше практичне завдання (Г.М.Мерсіянова, С.Л.Мірський, Г.М.Дульнєв, Н,П.Павлова та інші).

В одному з дослідів Г.М.Мерсіянової розумово відсталим учням потрібно було, спланувати роботу, яку вони багато разів виконували протягом, року за інструкцією вчителя. Для 60-80% досліджуваних це завдання виявилось недоступним. Решта школярів виконувала його з великими труднощами.

На думку С.Л.Мірського побудова коротких схематичних планів [знайомої роботи] для учнів старших класів не є складним завданням. [Хоча учні не деталізують і не уточнюють плани самостійно, а роблять це за допомогою вчителя]...

Складання плану нової роботи, яка перед цим ніколи не виконувалась, є об'єктивно складнішим завданням. З ним учні справляються менш успішно...

Н.П.Павлова ставила перед учнем початкових класів завдання скласти план виготовлення виробу з природного матеріалу. Виконуючи це завдання, діти були небагатослівними... Плани містили перерахування деталей майбутнього виробу. З такого повідомлення неможливо було зрозуміти, який саме виріб збирається робити досліджуваний... У своїх планах діти не відмічали ні матеріалу, з яким будуть працювати, ні способ виконання дій...

Отже, аномалія мовленнєвого розвитку розумово відсталих школярів яскраво виявляється при розгляді співвідношення між їх мовленням і діяльністю... Словесне опосередкування, зокрема словесна ре-гуляція діяльності, і здатність використовувати результати власної практичної діяльності для пізнання оточуючої дійсності формуються у цієї категорії дітей із значним відставанням і серйозними відхиленнями.

Разом з тим, безперечним є те, що саме мовлення відіграє істотну роль в організації і упорядкуванні пізнавальної діяльності олігофренів. Мовлення сприяє уточненню сприймання предметів, підвищує ефективність запам'ятовування... Самостійне виконання практичних дій мало сприяє пізнанню предметів, погано стимулює мислительну діяльність учнів. Але у поєднанні з вербальною допомогою дорослого і мовленням самої дитини дії можуть стати надійним джерелом знань.

Під впливом спеціального корекційного навчання у співвідношенні мовлення і діяльності учнів допоміжної школи, відбуваються позитивні зрушення. Вони проявляються у зростаючому вмінні дебілів керуватися, словесною інструкцією, у підвищенні адекватності звітів про виконану роботу, у використанні практичних дій як засобу пізнання об'єктів.

Проте, наряду з безсумнівним зрушенням розумово відсталих учнів у загальному розвитку, і в старших класах допоміжної школи яскраво виявляються недоліки, властиві мовленню і діяльності дебілів. Складним для них залишається попереднє детальне планування. Пізнавальна цінність виконаних практичних дій з предметами знижується з ускладненням завдань.

Це дає підставу говорити, що порушень співвідношення мовлення і діяльності є однією з характерних особливостей учнів допоміжної школи.

Розділ  III

РОЗВИТОК ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ УЧНІВ

Засвоєння грамоти

...Навчання грамоті сприяє просуванню учня і в мовленнєвому, і в загальному розвитку - робить якоюсь мірою можливою перебудову його психічних процесів, надаючи їм усвідомленості і довільності...

Засвоєння навичок читання

... У 1, а також в 2 і 3 класах допоміжної школи багато учнів, які не встигають з читання. Найголовніша причина цього - загальний недорозвиток мовлення і несформованість фонематичного сприймання. Не вміючи достатнім чином здійснити звуковий аналіз слова, змішуючи акустично подібні звуки, учень не може відтворити правильну і точну звукову форму слова на основі зорово сприйнятих графічних знаків...

Засвоєння букв також є нелегким для учнів допоміжної школи. В одних випадках труднощі засвоєння букв безпосередньо зумовлені недостатньо чітким розрізненням акустично подібних фонем. Не фіксуючи різниці у звучанні окремих звуків, учень не може зв'язати оптичний образ букви з певною фонемою. В результаті одна буква стає символом двох і більше звуків. І, навпаки, різні букви виявляються зв'язаними з однією фонемою.

Це призводить до того, що при читанні слів учень припускається великої кількості специфічних помилок. Він одну й ту ж букву читає зовсім по-різному, то різним буквам надає однакового звучання.

В інших випадках виявляється, що розумово відсталих дітей особливо утруднює запам'ятовування оптичного образу алфавіту...

У допоміжній школі зустрічаються учні, які не запам'ятовують букви протягом двох, а іноді навіть трьох років навчання. Діти то правильно називають деякі букви, то забувають їх зовсім, то змішують з іншими буквами. Подібні випадки... зустрічаються... рідко... В основі неможливості засвоїти букви лежить порушення взаємодії між слуховим, зоровим і кінестетичним сприйманням і уявленням...

Розумово відсталим учням важко дотримуватись в процесі читання певної спрямованості рухів зору - зліва направо, відповідно послідовному розташуванню букв у слові... При сприйманні предметів така необхідність відсутня. У цих випадках є певна свобода руху очей. Читання слів вимагає від школяра формування нового способу сприймання...

Процес оволодіння читанням гальмується і тим, що деякі учні довго не можуть зрозуміти, що означає прочитати слово. Одна з причин цього полягає у тому, що... дітям-олігофренам важко розібратися у співвіднесенні букви і слова... Букви довго залишаються для них чимось, що повинно запам'ятовуватись безвідносно до слів, які позначають знайомі предмети і явища.

Розумово відсталих школярів в процесі оволодіння читанням особливо утруднює злиття звуків... Учень може добре знати всі букви,... але не може синтезувати ціле з окремих елементів... Розумово відсталі діти довгий час уявляють собі процес читання слів як послідовне називання всіх букв і не роблять спроб визначити, яке ж слово з них виходить... Особливо важко засвоюється розумово відсталими дітьми варіативність звучання, яка залежить від позиції звука у слові...

Розумово відсталі школярі дуже повільно і з великими труднощами оволодівають технікою читання... У молодших класах учні читають або мляво, або дуже поспішають, не зупиняються на розділових знаках. При читанні діти часто помиляються..., не прочитують закінчення, пропускають букви та ін. Навіть в V-VII класах учні, читаючи певний текст, зазвичай витрачають багато часу, мають труднощі прочитування складних за структурою слів, припускаються великої кількості помилок, що спотворює звуковий склад слова. Це сильно заважає учням розуміти прочитане, перешкоджає набуванню нових знань, загальмовує загальний розвиток.

...Багато учнів 5-7 класів допоміжної школи читають по складах. Є такі школярі, у яких поскладове читання змішується з читанням словами. Деякі діти перш ніж прочитати ціле слово вголос, спочатку читають його по складах пошепки. Злиття складів у слова є складним через те, що необхідно утримувати в пам'яті попередньо прочитаний склад і сполучати його з наступним. У поскладовому читанні школярів є ряд дефектів. Деякі учні декілька разів повторюють перший склад слова, пропускають звуки та склади, переставляють їх місцями...

Помилки, що допускаються розумово відсталими учнями у процесі читання, зумовлені недостатньою диференціацією подібних звуків, а також лексико-граматичним недорозвитком мовлення. Дитина читає корінь слова, а далі, відгадуючи, називає будь-яке знайоме їй слово з таким самим коренем, не звертаючи уваги на порушення зв'язку слів у реченні, на зміну смислу самого слова і фрази. Так, наприклад, учениця замість "червиве яблуко" прочитала "червоне яблуко"... Аграматизми, допущені при читанні, дітьми не помічаються і не виправляються, що свідчить про нечутливість учнів до граматичної структури речення...

При читанні у розумово відсталих дітей можуть бути помилки, коли одне слово замінюється іншим, подібним за звучанням, це порушує логіку оповідання... До останньої групи помилок входять слова, які уявляють собою беззмістовні звукосполучення... Розумово відсталі діти спотворюють слова, не помічаючи цього.

Труднощі, пов'язані з оволодінням технікою читання, поступово, по мірі переходу з класу в клас, долаються розумово відсталими учнями.

...Проте [техніка читання] не визначає розуміння прочитаного. Бідний життєвий досвід..., мала рухливість нервових зв'язків, недиференційованість уявлень ускладнюють для розумово відсталих учнів розуміння прочитаного тексту...

... Розумово відсталі учні в перші роки навчання у більшості випадків засвоюють із прочитаного лише окремі фрагменти. Пропущеними або зміненими часто виявляються найбільш важливі частини, які несуть основне смислове навантаження. Увагу дітей приваблюють випадкові слова або вирази, які не мають великого значення...

Читаючи текст, учні початкових класів самостійно не можуть встановити не тільки систему складних смислових зв'язків..., а й найпростіші конкретні зв'язки. В результаті прочитаний матеріал втрачає свою цілісність і завершеність. Його основний зміст залишається нерозкритим...

Відповіді на питання і робота над складанням плану сприяють формуванню у дітей мислиннєвих  операцій і тим самим допомагають їм розуміти те, що вони читають.

... Розуміння прочитаного ускладнюється у розумово відсталих дітей не тільки низьким рівнем розвитку мислення і мовлення, бідністю життєвого досвіду і своєрідністю уявлень й несформованістю інтелектуальних інтересів і послабленою мотивацією діяльності... Тому одне з важливих завдань... вчителя полягає в тому, щоб викликати у школярів живий інтерес і стійке бажання взнати, про що розповідається в тексті.

Учням допоміжної школи доступні оповідання, які не містять в собі складних смислових зв'язків... Разом з тим, значна частина учнів 1-2 класів допоміжної школи навіть такі тексти переказує неточно і не може відповісти на запитання щодо його змісту...

Велику складність являють собою тексти з пропущеними ланками, які читач повинен самостійно відновити на основі загального змісту оповідання...

...Найскладніше дітям дається розуміння оповідань з прихованим змістом, у яких є елементи протиріччя між конкретним змістом і внутрішнім смислом.

Учні початкових класів допоміжної школи погано розуміють наявні в тексті описи переживань діючих осіб,  мотиви їхніх вчинків ...

... Оповідання розповідного характеру більш доступні для розуміння учням допоміжної школи, ніж описові тексти, які вимагають мислительного відтворення зорових образів...

Розуміння тексту значною мірою залежить від використаної у ньому лексики. Розумово відсталі діти не знають значень багатьох слів... Для дебілів слово зазвичай пов'язане з одним постійним значенням. Якщо знайоме слово використовується з новим смисловим відтінком, то школярі помилково розуміють зміст відповідної фрази... Розуміння текстів гальмується також наявністю в них порівнянь, метафор...

Труднощі, пов'язані з розумінням прочитаного матеріалу, долаються набагато повільніше, ніж труднощі техніки читання ... і зберігаються певною мірою у старшокласників...

Засвоєння навичок письма

... Учні допоміжної школи значно пізніше і з більшими труднощами оволодівають навичками письма, ніж учні масової школи (М.Ф.Гнєзділов, Р.Ю.Лєвіна, Д.І.Орлова, В.В.Воронкова).

...Характерна розумово відсталим учням недостатність фонематичного аналізу ускладнює їм процес поділу слів на складові частини і перешкоджає точному розпізнаванню кожного із виділених звуків... Аналізуючи слова, діти не виділяють деяких звуків... Найчастіше це голосні, які не відокремлюються дітьми від приголосних. Внаслідок цього учні пропускають голосні, пишуть "стл" замість "стіл" і т.п. У ряді випадків школярі змішують акустично подібні звуки... Школярам, які мають недоліки вимови, особливо важко робити звуковий аналіз і синтез слів...

Ще одна трудність фонематичного аналізу проявляється у тому,; що школярі не можуть встановити порядок, в якому звуки йдуть один за одним в даному слові. Це призводить до перестановки букв на письмі... ("кікша" замість "кішка").

... Є помилки, які свідчать про труднощі поскладового аналізу і синтезу слів. Це проявляється в пропусках і перестановках складів. ...

Помилки в фонематичному і поскладовому аналізі особливо часто зустрічаються у зошитах дітей, у яких розумова відсталість поєднується з загальним розладом поведінки, порушенням діяльності, оскільки виконання такої роботи вимагає непосильної для них  зосередженості уваги і розумового напруження.

На початкових етапах навчання письму розумово відсталим школярам властиві труднощі співвіднесення звуків з відповідними буквами... Вони яскраво проявляються в помилках при написанні м'яких сполучень таких, як "ля", "дя" і тлі., замість яких діти пишуть "ла", "да".

Особливо треба відмітити труднощі, які виникають у розумово відсталих дітей при засвоєнні образу букв... Подібність графічних зображень букв створює перешкоди для їх запам'ятовування.

... Розумово відсталі діти сприймають об'єкти недостатньо диференційовано: не виділяють частин, не визначають їх взаєморозташування. Тому для них образ букви позбавлений виразності. Крім того уявлення у розумово відсталих школярів швидко змінюються, спрощуються і уподібнюються один одному. Через це діти змішують оптично подібні букви...

...Розумово відсталі школярі не одразу розуміють, що зміна або спрощення одного з елементів будь-якої букви змінює і букву, і все слово. У ряді випадків вони відтворюють загальний образ необхідної букви не турбуючись про те, щоб точно передати її будову.

У початкових класах іноді зустрічаються учні із значними порушеннями оптичного сприймання і просторової орієнтації. Таких дітей ускладнює і процес написання букв, і особливо написання їх по клітинках і в рядок ...

У деяких учнів спостерігаються випадки дзеркального письма окремих букв...

Багато учнів допоміжної школи з великими труднощами оволодіває технікою письма... Причина труднощів... у ряді випадків криється у розладах або недоліках координації відповідних рухів дрібних м'язів, у недорозвитку м'язів пальців, в нестійкості всієї кисті руки і т.п.

Навіть і в тих випадках, коли у дітей немає особливо різких рухових порушень, вони пишуть букви з великим напруженням... Під час письма у першокласників рухаються не тільки пальці, але і плечі, голова і навіть язик. Відповідно швидко наростає втома...

Школярі довго не усвідомлюють, звідкіля треба починати писати букву, у якому напрямку її виводити...

В умовах спеціального навчання основна маса розумово відсталих дітей долає труднощі, що виникають і оволодіває написанням букв. Проте, як тільки темп роботи стає для дитини дуже швидким, досягнуті успіхи зникають, недостатньо міцні навички розпадаються, у написанні букв з'являються помилки.

Через властиву розумово відсталим інертність деякі помилки на письмі виникають на основі персеверації зорових образів...

Розумово відсталим учням буває дуже важко зрозуміти сутність процесу письма. Діти довго не усвідомлюють співвідношення букв і слова. Вони не уявляють собі, що букви потрібні для складання слів, що написане завжди може бути прочитане будь-якою грамотною людиною.

Оволодіння буквеним складом слів

... В залежності від причин, які викликають порушення письма, учнів допоміжної школи можна розділити на такі групи. У одних школярів велика кількість помилок зумовлена різними труднощами у формуванні фонематичних сприймань і уявлень, у інших - труднощами в оволодінні правильною вимовою. У значної частини учнів допоміжної школи виникнення помилок безпосередньо пов'язане з порушеннями моторики. У ряду дітей порушення письма залежить від розладу уваги, неврівноваженості поведінки. За характером помилок ці учні значно відрізняються один від одного. У дітей з недостатньо сформованим фонематичним сприйманням зустрічаються такі помилки: заміни звуків, подібних за звучанням; пропуски голосних у складних словах і приголосних у випадку їх збігу; дописування зайвих букв; написання слів разом...

Олігофрени з порушенням вимови відчувають труднощі в уточненні фонематичного складу слова... Вони пишуть так, як говорять... Такі учні погано диференціюють голосні і близькі за артикуляцією приголосні; погано розрізняють тверді та м'які приголосні.

Учням з руховими порушеннями важко оволодіти технікою письма і грамотним письмом. У цих дітей нерівні букви, сильний натиск. Вони пропускають букви, слова, елементи букв, не дописують слова і речення, можуть додати зайвий елемент, букву чи слово...

Учні з розладами цілеспрямованої діяльності допускають помилки через нестійкість уваги, неврівноваженість поведінки. Ці помилки дуже різноманітні і залежать від стану дитини на момент письма...

Практика допоміжних шкіл переконливо показує, що розумово відсталі діти можуть оволодіти письмом... Навчання письму повинно передбачати два найважливіших напрямки: розвиток пізнавальної активності самих дітей і цілеспрямовану систематичну роботу по формуванню у них звуко-буквенного аналізу і синтезу. Ця робота повинна носити диференційований характер...

Особливості засвоєння орфографічних правил розумово відсталими школярами

...Засвоєння кожного орфографічного правила - складне завдання для учнів. Низький рівень розумового розвитку створює перешкоди для розуміння навіть простих правил. Своєрідність пам'яті в свою чергу зумовлює те, що для запам'ятовування кожного правила учням необхідний тривалий час і велика кількість різноманітних вправ і повторень.

Проте особливо утруднює розумово відсталих дітей самостійне використання правил... [Учні] застосовують... правила лише по відношенню до невеликої кількості тих слів, які даються в якості прикладів при засвоєнні цих правил... Це зумовлено передусім тим, що дітям важко виявляти слова, при написанні яких треба використовувати правило, оскільки не вбачають в кожному із слів специфічних особливостей, за якими їх можна узагальнити і підвести під правило.

В інших випадках, знаючи, яке з правил повинно бути використане, учень актуалізує його недостньо точно... Правила можуть уподібнюватись одне одному...

...Вироблені в учнів допоміжної школи навички, в тому числі і орфографічні, неміцні і з часом легко розпадаються... Учні роблять набагато менше помилок на правила, які вивчаються в даний момент, ніж на правила, пройдеш на більш ранніх етапах навчання...

Формування зв'язного писемного мовлення

...Оволодіваючи зв'язним писемним мовленням, розумово відсталі школярі відчувають великі труднощі, зумовлені різними причинами. Серед них як особливо важливу можна відмітити те, що ця форма мовленнєвої діяльності передбачає високий ступінь розвитку довільності психічних процесів, яка у дітей-олігофренів фор­мується своєрідно і зі значним запізненням. [Зв'язне мовлення розумово відсталих дітей вивчали] Л.С.Вавіна, М.Ф.Гнєзділов, С.А.Гордієнко, О.Н.Зав'ялова, Р.К.Луцькіна, В.Г.Петрова... та ін.

Письмовий переказ тексту

...Недосконалість переказів деяких школярів зумовлена їх відволіканням, яке спостерігається при сприйманні оповідання, відсутністю прагнення самостійно вникнути в зміст почутого, а в подальшому - невмінням довільно організувати складний процес відтворення.

Недоліки виконання завдання значною мірою пояснюються низьким рівнем розвитку мовлення і мислення учнів. Проте цілком ймовірно, що тут виявляються й недоліки емоційно-вольової сфери олігофренів. Це... підтверджується наявністю у переказах різних привнесень, викликаних побічними асоціаціями...

... Кількість речень в усіх учнівських переказах була меншою, ніж в оповіданні. Конструкції речень учнями спрощувались. Фрази ставали коротшими, оскільки школярі пропускали другорядні члени речення. Складні речення замінялись простими, в результаті чого залишались нерозкритими просторові, часові,   цільові та інші відношення.

Переказуючи зміст оповідання, учні порушували правила побудови речень... У багатьох переказах спостерігались невиправдані повтори сполучників, неправильний порядок слів у реченні, а також порушення узгодження слів...

До 7 класу перекази розумово відсталих учнів стають повнішими за змістом, матеріал передається в них дещо логічніше і послідовніше. Проте в граматичній будові, в словнику учнів 5-х і 7-х класів суттєвих відмінностей не виявилось.

Твори за картинами

Робота з картиною або серією картин широко застосовується в допоміжній школі, оскільки є одним з ефективних прийомів розвитку мовлення розумово відсталих дітей. ...[Картина] викликає у школярів живу реакцію, прагнення до висловлювань, спонукає до мовлення, слугує основою для організації мислительної і мовленнєвої діяльності, а також сприяє моральному і естетичному вихованню. Учні допоміжної школи сприймають і розуміють картини надто спрощено, що знаходить відображення в їхніх усних висловлюваннях.

Великою складністю для учнів є самостійне написання твору за картиною... [Стан цієї проблеми вивчала С.А.Гордієнко].

... Не всі учні 5-го класу змогли правильно написати про те, що вони бачили на тій чи іншій картині. В творах школярі часто використовували свій життєвий досвід, розповідали про пережиті події, відтворювали те, що виникало в їх пам'яті за асоціацією. Лише невелика частина робіт мала безпосереднє відношення до сприйнятого...

Роботи шестикласників були дещо досконалішими..., проте порушення послідовності подій і взаємозв'язку між ними зустрічались і тут досить часто. Твори учнів 7-х класів були більш розгорнутими. Однак структурно вони виявились також мало досконалими...

Учні вживали переважно прості речення. Складні речення зустрічались в їхніх творах рідко і були побудовані невірно і громіздко. Школярам було складно виражати часові, причинні і умовні зв'язки, [вони]   пропускали сполучники...

... Незважаючи на невеликий обсяг робіт, в них повторювались одні й ті ж самі слова і словосполучення. Недоліки творів, виконаних на основі сюжетних картин, можуть бути дещо згладжені. Проте для цього необхідно проводити з розумово відсталими школярами довготривалу цілеспрямовану роботу, яка організовує і впорядковує їх мовленнєву діяльність...

...[Твори за серією картин (Л.В.Занков, М.Ф.Гнєзділов)] були надто недосконалими. Проте [аналіз] дозволив виявити переваги творів виконаних за серією картин, у порівнянні з тими, які були написані на задану тему. Це проявилось в обсязі творів, у характері викладу матеріалу, в його граматичному оформленні... Разом з тим, самостійне написання творів за серією картин є досить складним завданням для учнів ...

Твори на задану тему

Написання творів на задану тему - найскладніший вид роботи...

Своєрідність мислительної діяльності олігофренів ... зумовлює слабке розуміння того, що відбувається. Крім того, учні допоміжної школи не розуміють, що той, хто читає їхній твір, не знаходився з ними в одній і тій же ситуації і потребує суворої послідовності і детального повідомлення.

... Недостатня розгорнутість, порушення логіки, відходження від теми можуть виникнути не тільки через загальний мовленнєвий недорозвиток, а і в зв'язку з невмінням самостійно організовувати і здійснювати діяльність...

[Проведене дослідження показало], що від 3-го до 7-го класів вміння розумово відсталих школярів писати, твори на задану тему значно удосконалюється... Роботи, виконані учнями 3-го класу, за своїм оформленням, обсягом інформації і використаними мовними засобами різко відрізнялись одна від одної. Діапазон відмінностей був дуже великий. Найслабші учні ще не повністю оволоділи технікою письма. Найсильніші вже могли написати елементарні за змістом, короткі твори.

Вплив спеціального навчання виявився, зокрема, в тому, що письмові роботи всіх 5-ти класників набули певної однорідності...

Послідовно, від класу до класу збільшується кількість слів у творах. Це свідчить про те, що учні набувають вміння більш розгорнуто висвітлювати задану тему, залучаючи велику кількість різноманітних термінів.

У писемному мовленні школярів все частіше вживаються слова різного ступеня узагальненості - узагальнюючих і специфічних значень. Характер вжитих учнями слів знаходиться в певній залежності від теми. Так, опис неживих об'єктів спонукав учнів всіх класів, хоча і не в однаковій мірі, актуалізувати наявний у них запас прикметників. В роботах розповідного типу, виконаних тими ж школярами, прикметники займали значно менше місця.

Розповідаючи про свого товариша, учні і молодших, і старших класів виявили недостатнє вміння охарактеризувати внутрішні якості людини, розкрити властивості її особистості. В творах про товариша прикметників виявилось набагато менше, ніж в описах неживих предметів.

Роботи розумово відсталих учнів всіх класів складалися переважно із простих поширених речень, більша частина була побудована правильно. Просування школярів у мовленнєвому розвитку, яке відбувається від 3-го до 7-го класу, виявилось у поступовому збільшенні частки складних речень, в усе більш безпомилковому їх конструюванні і зростаючій поширеності простих речень.

Різні сторони мовленнєвої діяльності розвиваються у розумово відсталих учнів з різною інтенсивністю. Помітні зрушення відмічались у засвоєнні словника. Менш чіткі і поступові - в побудові речень і в загальному вмінні зв'язно викладати свої думки.

Твори на задану тему за планом

[Було проведено дослідження з учнями 3, 5 і 7 кл., в процесі якого діти писали твори на запропоновану тему і згідно запропонованого плану]...

...Наявність плану впливала на мовленнєву діяльність розумово відсталих учнів всіх класів. Найбільш неоднорідна картина спостерігалась в 3 класі. Питання плану спонукали ряд школярів лише до однослівних і неповних відповідей. їхні роботи були подібними до протокольних записів усного мовлення, яке відбувається в такій ситуації, коли учню доводиться лише відповідати на питання вчителя...

У більшості учнів 3 класу... роботи не являли собою єдиного цілого. Діти не прагнули до зв'язного викладу думок, а складали відповіді на пункти плану, орієнтуючись на їх кількість і словесне оформлення. ...

Роботи третьокласників... відрізнялись дуже примітивним змістом. Наявність помилок в побудові речень, бідність використаного словника, невиправдана повторюваність слів слугують безсумнівними доказами того, що ці недоліки тісно пов'язані з особливостями мовленнєвого розвитку і мислительної діяльності школярів.

...Наявність плану зіграла роль в організації самостійного писемного мовлення учнів 5 і 7 класів. План впорядковував мовленнєву діяльність школярів, надавав їй певної спрямованості.,.. Користуючись планом, переважна більшість учнів глибше і різнобічніше розкривала запропоновану тему, ніж це мало місце в творах, написаних без плану...

ВИСНОВКИ

Вивчення мовлення учнів допоміжної школи показало, що дебіли, як і діти, що нормально розвиваються, знаходячись у постійному оточенні розмовляючих людей, самостійно оволодівають усним мовленням ...

... Хоч формування мовлення розумово відсталих і дітей, що нормально розвиваються, має загалом єдиний напрямок, мовленнєвий розвиток олігофренів характе­ризується різко вираженою своєрідністю... Становлення мовлення у дебілів звичайно відбувається пізніше, ніж у нормі і надалі розвивається аномально.

Діти-олігофрени засвоюють звукову систему рідної мови в певній послідовності, проте будова їхнього мовлення тривалий час виявляється спотвореною. Словниковий запас дебілів обмежений і особливо бідний словами, які мають специфічні і узагальнюючі значення і необхідними для визначення станів властивостей і якостей об'єктів. Вживані речення переважною більшістю прості, за побудовою далеко не завжди відповідають нормам мови. Разом з тим, дебілів часто буває значно важче спонукати до мовлення, ніж дітей, що нормально розвиваються, через знижену мовленнєву активність, бідність і нестійкість інтересів, недостатність емоційно-вольової сфери.

Сприймання зверненого мовлення також не повною мірою доступне олігофренам. В одних випадках вони не розуміють почутого, в інших - виявляються неуважними.

Таким чином, мовленнєве спілкування розумово відсталих дітей з оточуючими певною мірою обмежене. Проте можливості навіть такого неповноцінного спілкування при відповідному навчанні розкривають широкі перспективи для удосконалення мислення дебілів, для формування їхньої особистості і в кінцевому результаті для соціальної адаптації.

Велику роль відіграє мовлення при здійсненні розумово відсталими дітьми практичної і трудової діяльності....

Учні допоміжної школи можуть певною мірою оволодіти не тільки усним, а й писемним мовленням. ...

Навчання розумово відсталих дітей писемному мовленню грунтується на вже відносно розвиненому усному мовленні. В подальшому писемне мовлення, оскільки воно є значно складнішою діяльністю, ніж усне, здійснює на останнє суттєвий вплив, організовуючи і впорядковуючи його.

Під впливом корекційного навчання усне мовлення розумово відсталих дітей значно удосконалюється, проте не досягає нормального розвитку. Дійсно, словник, яким активно користуються школярі, по мірі переходу їх з класу в клас збагачується, проте переважно лише за рахунок конкретних за своїм значенням слів. Учні... рідко вживають слова, які мають узагальнюючі і специфічні значення. Не часто зустрічаються в мовленні олігофренів прикметники, особливо ті, які характеризують особистісні якості людини, а також дієслова, які передають стани об'єктів, деякі види прислівників. Більшість речень, які вживають учні старших класів, відповідає нормам ... мови, проте складні, особливо складнопідрядні речення займають серед них незначне місце.

Школярі досить точно переказують тексти, проте лише в тих випадках, коли вони прості за змістом і невеликі за обсягом.

В учнів допоміжної школи виникають труднощі: якщо їм необхідно виконати за словесною інструкцією відносно складне завдання або спланувати майбутню діяльність...

Багато учнів не оволодівають писемним мовленням, навчаючись навіть за спеціальною методикою допоміжної школи...


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4922. Освоение среды разработки Image, Label 57 KB
  Освоение среды разработки. Цель работы Овладеть навыками программирования с использованием Image, Label. Задание Создать проект типа Standard.EXE. Создание на форме элементов управления. Работа со свойствами. Для начала ...
4923. Создание процедуры в среде Visual Basic 113 KB
  Создание процедуры. Цель работы Овладеть навыками программирования с использованием Image, PictureBox, Timer, Button . Задание Создать анимацию бабочки для начала следует создать проект. Далее помещаем на форму Button(1 шт.), Image...
4924. Освоение элементов управления и файлов в среде Visual Basic 63.5 KB
  Освоение элементов управления и файлов в среде VB. Цель работы: овладеть навыками программирования с использованием стандартных элементов управления и файлов. Вариант №11 Задание: Считать матрицу 3*3 из текстового файла...
4925. Основные свойства элемента управления MSFIexGrid 553.5 KB
  Цель работы Изучить основные свойства элемента управления MSFIexGrid (сетки) и способы использования ее для вывода информации. Задание 1 1. Разработайте форму для ввода данных в выделенную ячейку и исследуйте свойства сетки MSFIexGrid. 2. Составьте ...
4926. Дополнительные элементы управления для разработки интерфейса пользователя 813.5 KB
  Цель работы Приобрести навыки в использовании дополнительных элементов управления для разработки интерфейса пользователя. Задание Разработайте форму для демонстрации графиков элементарных функций. Форма должна позволять выводить на экран графи...
4927. Работа с файлами в среде Visual Basic 211.5 KB
  Работа с файлами в VB. Цель работы Приобрести практические навыки в работе с файлами последовательного доступа и использовании стандартных окон Windows. Задание Разработайте и отладьте базу данных Склад с использованием файла последо...
4928. Товарищество собственников жилья как наиболее выгодный с экономической точки зрения способ управления домом. 206.66 KB
  Товарищество собственников жилья как наиболее выгодный с экономической точки зрения способ управления домом. Существует несколько форм управления многоквартирным домом, это: 1. прямое или непосредственное управление 2. управление управляющей организ...
4929. Проектирование оборудования для дозирования и взвешивания компонентов шихты 94.24 KB
  Проектирование оборудования для дозирования и взвешивания компонентов шихты Цель работы: Изучение оборудования для дозирования и взвешивания компонентов шихты, расчет их основных параметров Оборудование: Макеты весодозатора и конвейерных весов. Общ...
4930. Проектирование оборудования для дробления, сушки и помола добавок 668.73 KB
  Проектирование оборудования для дробления, сушки и помола добавок Цель работы: Изучение оборудования для дробления, сушки и помола добавок, расчет их основных параметров. Оборудование: Макеты молотковой, зубчатой дробилки, барабанной сушилки и шаров...