60958

СВЯТА МОЯ КИЇВСЬКА РУСЬ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Князь Володимир який на той час правив державою спочатку теж служив язичницьким богам ставив ідолів приносив їм жертви. А що може їх об’єднати Князь Володимир прийшов до думки про єдину віру.

Украинкский

2014-05-22

64.5 KB

0 чел.

ТЕМА: «СВЯТА МОЯ КИЇВСЬКА РУСЬ»

Мета:

– розширити знання учнів про процес християнізації Русі та його історичне значення;

– розвивати критичне мислення, стимулювати творчі здібності учнів;

– виховувати інтерес до історії та культури українського народу, повагу до християнських цінностей, релігійну толерантність, формувати почуття національної гідності.

Обладнання: презентація, аудіозапис  «Боже Великий, Єдиний», музика М. Лисенка, слова О. Кониського.

Хід уроку

Звучить аудіозапис  «Боже Великий, Єдиний», музика М. Лисенка, слова О. Кониського.

28 липня 2013 року український народ відзначив 1025-ліття з часу свого офіційного хрещення. Ця подія суттєво змінила життя могутньої слов’янської держави, оскільки із запровадженням нової релігії з’явилося багато нового в науці, освіті, мистецтві.

Аби дізнатися більше про історію запровадження християнства на Русі, ми маємо познайомитися з відомим історичним джерелом тих часів – «Повістю минулих літ».

«Повість минулих літ» – це перший літопис, який дійшов до нас, його ще називають «Початковим літописом». До речі, саме він проливає світло на історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця – ймовірно, автора цього твору (Перегляд слайдів).

Коли повертатися до минулого українського народу, то варто пам'ятати про те, що нашими давніми предками були східнослов’янські племена, які з давніх-давен жили на території України: поляни, древляни, сіверяни, тиверці, уличі, дуліби, білі хорвати.

Тогочасні люди не могли пояснити причину природних явищ, тому поклонялися природі.

Єдиного бога слов’яни не визнавали, а вірили в багатьох: бога Сонця – Дажбога, бога грози – Перуна, бога вітру – Стрибога, богиню молодості і краси – Ладу, бога сонця – Хорса, бога добра – Білобога, бога зла й темряви – Чорнобога, Купала – бога літа й лісових плодів, Даждьбога – бога життя і світла, Ярила – бога весни і веселощів, покровитель весняних рослин та інших. (Перегляд слайдів).

       Язичники не будували храмів, вони збиралися у священних місцях і приносили дари дерев’яним зображенням богів – ідолам. Іноді, у важливих випадках, на заклання приводили навіть живих людей. Кожне  плем’я мало своїх богів і поклонялося їм. І це роз’єднувало людей.

         Князь Володимир, який на той час правив  державою, спочатку теж служив язичницьким богам, ставив ідолів, приносив їм жертви. Але чим більше дивився він на дерев’яних божків, тим частіше сумнівався в їхній силі. Окрім того, князь розумів, що держава буде міцною, коли буде єдність між людьми. А що може їх об’єднати? Князь Володимир прийшов до думки про єдину віру.

Згідно з літописом «Повістю минулих літ» у рік 6495 (987) до Володимира прийшли люди різних вір: мусульмани-булгари, іудеї-хозари, західні християни – посланці від Папи Римського і східні християни з Візантії. Кожен розповів про свою віру. Володимир уважно вислухав усіх. Порадився з киянами. Вирішив відправити своїх послів в різні країни, щоб на місці зрозуміти, яка віра краще. Повернувшись, князівські посли тримали відповідь перед князем і дружиною. А Володимир слухав їх і сумнівався: яку віру вибрати? І врешті-решт зупинився на християнстві.

За легендою, Володимир хрестився в Корсуні (нині місто Херсон). Після повернення до Києва Володимир зруйнував столичне капище. Ідолів порубали і спалили. Дерев’яну фігуру Перуна протягли по вулицях і скинули з пагорба в Дніпро. А на 1 серпня 988 р. призначили хрещення Києва. Великий князь Володимир оголосив по всьому місту: «Якщо хто не прийде зранку на річку, супротивником мені буде!».

Священнослужителі, а також раніше хрещені княжичі і бояри обходили площі й будинки киян,  викривали марноту ідолопоклонства, переконували прийняти християнство. Одні кияни погоджувалися, інші вагалися. Але були й такі, що  чинили опір наказу великого князя і втікали з Києва.

Більшість киян у призначений час усе-таки зібралася біля Дніпра. «Якби нова віра не була кращою, князь і бояри не прийняли б її», - так говорили в народі. Старі й молоді, матері з дітьми входили у води Дніпра. Уздовж річки ланцюжком стояли священики, здійснювали таїнство хрещення, а святий Володимир молився на березі: «Творець Неба і землі! Благослови цих нових чад Твоїх». Цей день був воістину великим. У купіль входили поляни, сіверяни, словени, кривичі, древляни, варяги. А, виходячи з купелі, вони вже належали до однієї спільноти – християн.

Після хрещення князь Володимир постійно роздає своє багатство бідним. Почувши євангельське «блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть», він наказав кожному нужденному і вбогому приходити на княжий двір і брати все необхідне…але немічні не могли прийти, тоді він наказав положити на вози хліб, м’ясо, рибу, різні овочі, мед, розвозити по місту, запитуючи: «Де хворі і вбогі» –і роздавати їм все, що треба».

Історична довідка

Зміни, які відбулися в житті східних слов’ян упродовж ІХ–Х ст., були співзвучні загальному рухові історії європейського континенту. В окремих регіонах тогочасної Європи з різним темпом проходили або вже пройшли схожі процеси, що стали наслідком втягнення варварських народів до орбіти греко-римської цивілізації, передусім – до соціального перевороту в родоплемінному укладі. В «одержавленні варварських народів» відіграла універсальна інституція середньовіччя – християнська церква.

До візантійської орбіти молоду Руську державу підштовхувало і традиційне географічне тяжіння, і економічно-торгові інтереси, здавна поєднані шляхом «із варяг у греки», і загальнополітичні розрахунки. Окрім усього, тогочасний Константинополь був одним із найрозкішніших міст світу, і під враженням його сліпучого блиску виросло кілька поколінь руських князів, які бачили в «світлоносній імперії ромеїв» землю обітовану.

Оточена сусідами-християнами – поляками, чехами, болгарами, візантійцями – Руська держава стояла на порозі перелому, який мав остаточно ввести її до кола християнської цивілізації, однак безпосереднім поштовхом стали причини політико-династичні.

Восени 987 р. головнокомандувач східної візантійської армії Варда Фока проголосив себе імператором; невдовзі узурпатора визнали Мала Азія, Вірменія та Грузія. Законному імператорові Василю ІІ Македонянину (976–1025) загрожувала катастрофа, і він попросив допомоги в київського князя, пославши до нього посольство взимку 987–988 рр. Той погодився, але за умови, що Василь ІІ віддасть заміж за нього свою сестру Анну; до угоди був унесений ще один пункт – Володимир зобов’язувався охреститися разом «з усім народом своєї країни, а вони народ великий» (як запише один з тогочасних східних авторів).

Навесні 988 р. шеститисячна армія русів разом з військом імператора розбила збройні сили Варди Фоки. Трон був таким чином врятований, але Василь ІІ не квапився віддавати «багрянородну», тобто царственну від народження сестру за варвара. Однак збройний похід Володимира на Херсонес (Корсунь у Криму), коли місто було здобуте й сплюндроване, а до Константинополя надіслана погроза вчинити зі столицею імперії те саме, зробили візантійського володаря поступливішим. Тож отримавши обіцяну «багрянородну» Анну, Володимир відбув з нею до Києва, де охрестив всіх слов'ян.

Після хрещення, як засвідчує літописець Нестор, князь Володимир «наказав будувати церкви й ставити їх по тих місцях, де раніше стояли кумири (язичницькі боги), і поставив церкву в ім’я святого Василія на горбі, де стояв ідол Перуна та інші. І по інших містах почали ставити церкви й призначати туди попів і приводити людей на охрещення по всіх містах і селах». (При охрещенні Володимир одержав ім’я Василій, отже, цей святий був християнським патроном нашого князя). Такими були перші кроки нової віри на давньоруських землях. Однак процес християнізації східних слов’ян тривав кілька століть.

Значення хрещення Русі

  1.  Офіційне запровадження християнства в Київській Русі справило позитивний вплив на життя її народу. Люди тим самим прилучалися до світової культури, книжності й мистецтва, освіти і наукових знань.
  2.  Від часів Володимирового хрещення церква стала головним поширювачем писемної культури. Поява кириличної абетки, як відомо, пов’язується з так званою «Моравською місією» Костянтина (в чернецтві Кирила) і Мефодія, братів з грецького міста Салоніки. Працюючи у 860-х роках як місіонери у Великій Моравії, брати на основі грецького письма впорядкували першу слов’янську абетку і здійснили та записали нею перші переклади з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря.
  3.  Почали з’являтися перші школи.
  4.  З’явилися церковні суди. Церковні судді вирішували справи по справедливості.
  5.  З того часу до нас прийшов вислів «Судити по-божому». (Перегляд слайдів).

Поетична хвилина

Володимир – князь великий

Охрестив Киян в Дніпрі,

Потім церкву Десятинну

Він поставив на Горі.

Знав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем Ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд – багатим, щасним.

Ти зібрав всі Руські землі

Від Кавказу до Карпати –

І від моря аж  по Волгу

Став «Великий» панувати. 

Ти віддав у громаді владу

Всім найстаршим громадянам,

Сам став зверхнім судією

Й опікуном всіх підданим.

Християнську вніс ти віру

У народ – мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світом правди і любові.

І побивши печенігів –

Жив з сусідами у згоді;

Лад поширював в державі

І добробут у народі. 

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі –

І за те ти в нас «Великий».

(Перегляд слайдів).

Після охрещення Володимир прожив ще 28 років. Помер 15 липня 1015 р., проживши 55 літ. Його зараховано до лику святих завдяки хрещенню ним Русі.

І зараз актуальні принципи рівності перед Богом, любові і прощення. Церква не стала нищити усі язичницькі традиції, зберігши, наприклад, писанки на Великдень, колядування та щедрування на Різдво.

Указом Президента України у 2008 році встановлено нове національне свято українського народу – «День Хрещення Київської Русі-України». Воно щорічно відзначається 28 липня в день пам’яті рівноапостольного князя Володимира – просвітителя нашого народу світлом віри Христової. (Перегляд слайдів).

Поміркуймо разом

Що таке хрещення? (Обряд, за допомогою якого людину долучають до християнської церкви)

У чому відмінність християнства від язичництва? (Язичники поклонялися багатьом богам, приносили жертви богам, іноді людські. Нова віра вчила думати не тільки про своє благо, але й благо ближнього, згуртовувала людей)

З якою метою Володимир хрестив Русь? (У Європі в ті часи ця релігія була поширена в більшості країн, і, прийнявши християнство, русичам набагато зручніше було домовлятися з сусідніми країнами)

Чи легко прийняв народ нову віру? (Нова віра прижилася не відразу. Деякі язичницькі звичаї і святкування збереглися й до наших днів – масляна, колядування, день Івана Купали).

Подорож сучасною Україною. (Перегляд слайдів).

PAGE  7


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

3745. Вознаграждение персонала и другие меры поощрения 157 KB
  Стимулирование работы сотрудников осуществляется на двух уровнях. Первый уровень - это стимулирование каждого работника, а второй - стимулирование всего коллектива работников. На том и другом уровне управляющий должен определить, каков долж...
3746. Допуск членов экипажей к полётам 26.5 KB
  Допуск членов экипажей к полётам. Члены экипажей ВС могут быть допущены к самостоятельному выполнению заданий при условии: наличия пилотского свидетельства (лицензии пилота) соблюдения режима предполётного отдыха соблюдения норм лё...
3747. Туберкульоз та його профілактика 69 KB
  Проблема раннього, виявлення туберкульозу полягає у відсутності характерних, достовірних, кілінічних симптомів хвороби. Через те, що паренхіма легень не має больових нервових рецепторів, наявність специфічного інфільтрату в ній не викликає болі.
3748. Влияние низких температур на работоспособность сварных соединений 96.5 KB
  Свойства низкоуглеродистых и низколегированных сталей, а также сварных соединений из них наиболее заметно изменяются при понижении температуры. При испытании гладких образцов из этих сталей пределы текучести, прочности и выносливости повышаются, а о...
3749. Механизация земляных работ в строительстве 463 KB
  Земляные работы выполняются при строительстве любых зданий и сооружений. В состав земляных работ входят: вертикальная планировка площадок, разработка котлованов и траншей, обратная засыпка грунта, сооружение дамб, каналов, а в отдельн...
3750. Трудовая мобильность в организации на примере МУСПАТ по уборке г. Липецка 126 KB
  Введение Существуют социальные процессы, изменяющие место индивида или группы в пространстве или социальной структуре трудового коллектива. Это стихийные процессы текучести кадров и управляемые процессы трудовой мобильности, в первую очередь социаль...
3751. Тоталитаризм как форма политического режима 130 KB
  При рассмотрении политической системы какого-либо государства или общества не следует ограничиваться лишь официально провозглашенными и действующими в нем институтами и правовыми нормами, конституционными актами, т.е. тем, что "заявляет" о ...
3752. Территориальное общественное самоуправление как форма непосредственной демократии на примере ТОС в г. Биробиджан 256 KB
  Признав в 1993 году местное самоуправление в качестве одной из основ конституционного строя, установив его самостоятельность в обеспечении жизнедеятельности населения, Конституция России положила начало огромной и чрезвычайно сложной законо...
3753. Товароведению и экспертизе однородных групп продовольственных товаров 151.35 KB
  Корнеплоды: сравнительная характеристика состава и пищевой ценности, хозяйственно-ботанические сорта, их идентификация, показатели качества, допустимые и недопустимые дефекты, обоснование режима хранения, показатели безопасности. К корнеп...