60980

СНІД – сучасна проблема людства

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета дати знання про ВІЛ і СНІД, історію їх виникнення, дію на організм та шляхи передачі Поняття для засвоєння підлітками: ВІЛ, СНІД, шляхи передачі, засоби запобігання від інфікування...

Украинкский

2014-05-22

98 KB

0 чел.

Тема: СНІД – сучасна проблема людства

Мета дати знання про ВІЛ і СНІД, історію їх виникнення, дію на організм та шляхи передачі

Поняття для засвоєння підлітками: ВІЛ, СНІД, шляхи передачі, засоби запобігання від інфікування

Структура заняття:

Виступ агітбригади

Інформаційне повідомлення: “ВІЛ – його будова, принцип дії на клітину та організм”

Прес-конференція за питаннями “Де виник ВІЛ? Як проявляється СНІД? Шляхи передачі ВІЛ? Як виявляють ВІЛ? Препарати, що протистоять СНІДу”

Вправа “Обговорення листа”

Вправа “Що б ви зробили?”

Рольова гра “Чорнильна пляма” – закріплення набутих знань

 

Виступ агітбригади

Ми люди в чорному. Ми ті, хто спостерігає і досліджує усе незрозуміле і часто страшне для нашого розуміння на планеті Земля.

Ні, ми не досліджуємо прибульців з інших планет, не шукаємо їх серед людей, бо серед нас є ті, які можливо страшніші за прибульців.

Так, це ті, які протягом існування людства не раз забирали життя мільйонів. Причому робили це так швидко, що інколи вимирали цілі села, а інколи країни.

Так, це ті, з ким людство ще по справжньому не навчилось боротись, навіть досягнувши успіхів у розвитку науки, техніки та медицини.

Хто ці страшні незнайомці, які живуть на планеті значно довше людини? Чи зможемо ми в кінці кінців отримати перемогу над ними?

Це віруси. Це організми яких і живими назвати дуже важко, бо жити і розвиватись вони можуть лише у живих клітинах інших організмів. Із багатьма з них людина навчилась боротись.

Але серед них є один наймолодший, найпідступніший, який у 100% випадків приводить до смерті заражуваного. Це ВІЛ.

Чому ми вирішили розказати про ВІЛ? Бо зараз ця інфекція є проблемою №1 у світі.

Звучить інформація по статистиці:

Згідно з Указом Президента України від 22 червня 2001 року в Україні 2002 рік був оголошений роком боротьби зі СНІДом. В світі за останні 20 років ВІЛ було інфіковано понад 60 млн осіб.

В Східній Європі найвищий рівень поширенності ВІЛ реєструється в Україні. Якщо в більшості країн світу переважає статевий шлях передачі ВІЛ, то в країнах СНД та Україні переважає парентеральний шлях (через кров). На сьогодні переважна кількість ВІЛ – інфікованих (71%) це споживачі ін,єкційних наркотиків, але збільшується і кількість зараження статевим шляхом. Нові випадки ВІЛ – інфікованих реєструються переважно серед осіб віком 15-29 років. В Україні епідемія СНІДу розвивається загрожуючими темпами.

Вважається, що зараз ВІЛ – інфіковани в країні є близько 1% дорослого населення. Зросла кількість дітей народжених від ВІЛ – інфікованих матерів, зараз їх 937.

В зв,язку з цим ми прийшли до вас, щоб розповісти про ВІЛ, про СНІД – хворобу, що викликає цей вірус, ми відповімо на всі ваші запитання і обговоримо кілька ситуацій з якими можемо зустрітись у житті. Але спочатку розглянемо – який же він, підступний незнайомець, що несе смерть.

нагору

 

Інформаційне повідомлення: “ВІЛ – його будова, принцип дії на клітину та організм”

Доповідь учня з теми “ВІЛ – вірус СНІДу”.

Вперше збудник СНІДу був ізольований у 1983 році в інституті Луі Пастера у Франції із Т-лімфоцитів хворого. В 1984 році Робертом Галло він був названий вірусом Т-лейкозу. Пізніше було виділено 4 види ВІЛ. Усі вони відносяться до групи ретровірусів. Ретровіруси отримали свою назву в зв,язку з тим, що в їх розвитку є етап, на якому переніс інформації відбувається в напрямку зворотньому тому, який вважається звичайним.

Який же він вірус СНІДу? Під електронним мікроскопом вірус має вигляд екзотичної квітки. Це обумовлено тим, що його зовнішня оболонка має своєрідні пелюстки – шипоподібні виступи, кінці яких потовщені у вигляді булави. У незрілих, молодих вірусів – віріонів ці пелюстки довші ніж у дорослих.

двошарова ліпідна мембрана

пелюстки мембрани

серцевина вірусу

віроскелет

білкова оболонка

РНК (2 молекули)

зворотня транскриптаза

 

Біохіміки провели вивчення складу ліпідів зовнішньої оболонки ВІЛ. Виявилося, що його склад дуже схожий на склад мембрани еритроцитів людини. Чим обумовлена така схожість незрозуміло, але вченими доведено, що коли такий вірус розмножується в клітині і виходить з своєї оболонки, то в його “одежу” вбудовуються видозмінені білки клітинного походження, залишаючи таким чином печатку клітини. Під оболонкою знаходиться циліндрічне, або конусовидне ядро. В останньому під щільною білковою оболонкою знаходиться генетична інформація віруса та фермент, який допомагає вбудуватись в геном інфікованої клітини.

Ретровіруси, у тому числі і ВІЛ, являють собою унікальну групу генетичних паразитів, які вбудовуються в клітинну хромосому і набувають статус (положення) частини клітинного геному. Таку форму генетичного паразитизма називають молекулярним симбіозом.

Але, щоб вбудуватись в геном клітини, вірус спочатку повинен проникнути в неї. Нормальна, здорова клітина являє собою “фортецю” ворота якої закриті на суперсекретний замок. Як же в неї проникає ВІЛ? Раніше вчені вважали, що ВІЛ може проникати лише в Т-лімфоцити хелпери (помічники). Але, як показали подальші дослідження, ВІЛ може розмножуватись і в інших клітинах – макрофагах, моноцитах, клітинах нейроглії і дендритах. У цих клітин на поверхні є рецептор, який відіграє роль замка в воротах клітини “фортеці”. Ключем до цього замка буде ВІЛ (пелюстки на поверхні оболонки віруса).

Клітина в яку проник вірус нічого не “відчуває” і веде себе, як доброзичлива господиня: вічливі протеази допомагають хитрому гостю роздягнутись. А більше йому нічого і не треба, він вже починає диктувати свої умови, проникнувши в “штаб” клітини – ядро.

Як працює ВІЛ у клітині?

Після того, як ВІЛ проник у клітину і “зняв” оболонку, він випускає в цитоплазму клітини РНК та спеціальний фермент – ревертазу. Фермент використовує РНК вірусу, як матрицю (шаблон) і синтезує по її подобі вірусну ДНК. Потім, як дзеркальне відображення синтезується друга нитка ДНК. З,єднавшись разом вони утворюють ДНК – транскрипт, або ДНК – копію вірусного геному. ДНК – копія проникає у ядро клітини і приєднується до її ДНК.

 

Потім події можуть розвиватись двома шляхами:

По першому шляху вірус, захопивши клітину, відразу може почати синтез собі подібних вірусів (віріонів). Це так званий гострий тип інфекції. Він характеризується підвищенням проникності клітинних мембран для усіх вірусів і мікроорганізмів. В зв,язку з цим різко падає імунітет організму.

У другому варіанті вірус може затаїтись і не проявлятись дуже довгий час (навіть до 10 і більше років). Тоді людина буде носієм ВІЛ, але сама не хворітиме. Лише під дією якихось не вивчених провокуючих факторів відбувається пробудження віруса і тоді починається хвороба?

Від чого залежить по якому шляху піде хвороба?

У значній мірі від внутрішніх захисних сил самої клітини, та організму вцілому. Тому у одних людей СНІД проявляється відразу, а у інших ні.

Як ВІЛ впливає на імунну систему?

Взагалі в організмі існує 2 види лімфоцитів, які забезпечують імунітет: В-лімфоцити та Т-лімфоцити. Останні забезпечують клітинний імунітет. В залежності від виконуваних функцій вони поділяються на 4 види. Т-хелпери (помічники) – грають центральну роль в розвитку імунної відповіді організму. Вони не лише допомагають Т-кіллерам, вони ще забезпечують роботу В-лімфоцитів. При потраплянні ВІЛ у кров відбувається поступове, але постійне зниження Т-хелперів, а також антитіл, які утворюються В-лімфоцитами. Крім цього знижується активність моноцитів і вони перестають винищувати внутрішньоклітинних паразитів. Пізніше перестають працювати Т-кіллери. Організм старається відновити свої імунні сили. Це відбувається так: лімфовузли збільшуються в розмірах. Складаються вони з фолікулів, кожен з яких може утворити цілу колонію лімфоцитів. Але в ураженому організмі лімфоїдні фолікули стають великими, а популяція клітин навпаки – дуже малою. Пізніше лімфовузли хворих повертаються до норми, але фолікули в них неначе випалені: в них нічого немає.

Тепер, коли ви ознайомлені з будовою віруса та принципом його роботи у клітині і організмі, ми готові відповісти вам на усі запитання, які цікавлять вас, стосовно ВІЛ-інфекціі та хвороби СНІДу.

нагору

 

Прес-конференція за питаннями “Де виник ВІЛ? Як проявляється СНІД? Шляхи передачі ВІЛ? Як виявляють ВІЛ? Препарати, що протистоять СНІДу”

Звідки з'явився ВІЛ? Є кілька відомих на сьогодні версій походження ВІЛ.

Африканська версія

Є немало допущень, що Африка є не лише прабатьківщиною людства але й батьківщиною СНІДу.

Все почалось з того, що у 1981 році у Лос – Анджелесі виявили нову хворобу. Американські вчені вирішили перевірити банки донорської крові. Виявилось, що антитіла Т-лімфоцитів були знайдені в крові донорів з Заїру, яка була здана ще у 1959 році, а сам вірус отриманий з крові донора-негритянки (здано у 1976 році). Пізніше ВІЛ був знайдений в крові, яку донори Африки здали ще на початку 70-х років. А раз СНІД був у Африці ще на початку 70-х років, ще за 10 років до його появи в США та Європі, то мабуть резонно визнати появу його на “чорному” континенті. Американські вчені почали “облаву” на вірус СНІДу у країнах Африки і отримали фантастичні результати. Виявилось, що майже половина жителів африканських містечок має ВІЛ. Але результати мали іще одну особливість: серед людей похилого віку вірусу практично ні в кого не виявлено. Це говорило про те, що інфікування ВІЛ відбулось недавно (60-70 роки).

Вчені Африки виступили проти версії виникнення СНІДу на цьому континенті, бо на той час аналіз крові на ВІЛ не давав 100% гарантії точності. По-друге таке поширення в Африці можливо говорить про те, що її жителі більш сприятливі до цієї хвороби. І по-третє, якби вірус СНІДу був у Африці раніше 80-х років, його напевне помітили б раніше.

Це означає, що африканська версія не є дійсною.

Наслідок ядерних вибухів

Це друга версія виникнення СНІДу. Доктор Стрінглас із Пітсбургського університету виказав припущення, що переважання СНІДу в Екваторіальній Африці пов,язано з Sr-90 ( стронцієм-90), який випадає на землю з дощами після іспитів ядерної зброї. СНІД найчастіше зустрічається у країнах, розміщених по обидва боки від екватора. Якраз тут випадають тропічні ливні, які приносять найбільшу кількість стронцію-90. Крім того СНІД найчастіше зустрічається на південь та схід від французського ядерного полігону в Сахарі. Стрінглас вважає, що його гіпотеза підтверджується тим, що всесвітня епідемія лейкемії почалась через 5 років після вибуху американських бомб в Хиросимі та Нагасакі. Ця епідемія викликала підвищену смертність немовлят в США від грипу і запалення легень, яка знизилась до нормального рівня лише після того, як були припинені ядерні вибухи у тому районі. Але ця версія не підтверджується тим, що СНІД існує вже понад 20 років.

“Слід мавпи”

Зараз більшість вчених вважають, що епідемія СНІДу почалась у 1976-1977 роках у Африці, на Гаїті та в США і вірус має мавп,яче походження.

Центральна Африка є традиційним ареалом проживання зеленої мавпи. У неї протягом тисячоліть у крові живе лімфотропний вірус Т-лімфоцитів. Африканська зелена мавпа – головний резервуар, вірусу імунодифіциту мавп (ВІМ), який є родичем ВІЛ, що викликає СНІД. У популяції зелених мавп ВІМ міститься у 30-70% особин. Хоча ВІМ не викликає хвороби у цих мавп, він може бути причиною мавп,ячого СНІДу у інших видів. Можливо відбулась мутація вірусу і передача його людині (під час укусів, бо цих мавп часто тримають в поселеннях аборигенів).

Чому ж відбулись мутації? Вважають, що до цього привела наявність підвищеного радіаційного фону, обумовленого залежами урану у деяких районах Африки. Аналіз вірусу ВІЛ та ВІМ показав, що геном їх відрізняється менше ніж на 1%.

Цю гіпотезу підтримують майже всі вірусологи. У них є положення, що непатогенні для природних хазяїв віруси в результаті подолання міжвидового бар,єру часто стають високопатогенними для нових хазяїв.

Як можна заразитись ВІЛ? ВІЛ можна виділити з усіх рідин організму: плазми крові, спинномозкової рідини, сльози, слини, семенної рідини, сечі та материнського молока. Але не усі ці рідини можуть переносити інфекцію, бо концентрація ВІЛ у них різна. Реально інфікованими (а значить здатними до розповсюдження вірусу) є рідини статевих залоз і органів. Виходячи з цього, зараження може відбутись у таких випадках:

статеві стосунки

при переливанні крові

трансплантація органів та тканин

використання нестерильних шприців та голок

від хворої матері – дитині; при вагітності, під час пологів, та при годуванні молоком (не доведено)

Хто найчастіше хворіє на СНІД? Ті люди, які мають найбільшу можливість заразитись і хворіти на СНІД складають так звані групи ризику:

І група: гомосексуалісти до 70%. Причому вік захворівших серед них у 95%  складає 20-30 років.

ІІ група: наркомани до 20%. Дуже часто хворі належать відразу і до І і до ІІ групи.Вік хворих складає 20-30 років.

ІІІ група: гетеросексуалісти, які не мають постійних статевих партнерів – до 5%.

ІV група: хворі на гемофілію, як відомо, це лише чоловіки і зараження у них відбувається найчастіше при переливанні крові, до 4%.

V група: вихідці з Гаїті та жителі Центральної Африки – до 5%.

VI група: діти інфікованих батьків – до 1%.

Чи можна заразитись при поцілунку? Випадків зараження при дружніх поцілунках або при родинних не спостерігалось. Але при глибоких поцілунках залишається ризик набути ВІЛ особливо тоді, якщо є мікропошкодження слизової рота.

Хто найчастіше заражається, чоловік від жінки чи навпаки? В результаті перевірки і опитування хворих виявилось, що жінки у три рази частіше заражуються від чоловіків ніж навпаки.

Чи можна заразитись ВІЛ при уколах? При використанні стерильних шприців – ні.

Чи може заразитись ВІЛ донор крові? Ні, бо зараз кров беруть лише одноразовими системами

Чи можна заразитись ВІЛ через одежу, посуд, при їжі, користуючись спільними ваннами, унітазами, білизною? Таких випадків, ще жодного не зареєстровано, навіть, якщо в сім,ї є хворий, а інші здорові, цього не відбувалось.

Чи можна заразитись в басейні, сауні на пляжі? При звичайних контактах – ні

Якщо в перукарні при стрижці, чи при манікюрі відбулось пошкодження шкіри, чи можна при цьому заразитись? Якщо в перукарні інструменти стерилізують, то цього не буде

Чи можна заразитись СНІДом через повітря? Ні не можна. Як би це було можливо то СНІДом хворіли б усі люди незалежно від віку та способу життя.

Через які препарати, виготовлені із крові, може передаватись ВІЛ? Препарати виготовлені з плазми крові (альбумін, імуноглобулін, інтерферон) не мають вірусу, тому що він гине при термообробці. Клітинні препарати можуть мати ВІЛ, бо при температурній обробці вони втрачають свої властивості і не можуть бути використані. Теж саме стосується факторів згортання крові, які використовуються при гемофілії.

Чи можна заразитись СНІДом у зубного лікаря? При стерилізації інструментів цього відбутись не може.

Чи можуть бути переносниками ВІЛ кровосисні комахи? Скоріше всього ні. В усякому разі вченим Джонсоном було це доведено. Протягом кількох років він обстежував одне африканське поселення в якому були хворі на СНІД, носії ВІЛ та здорові люди. Навколо була досить велика кількість москітів, які не вибирають у якої людини їм пити кров. Кусали вони усіх підряд. Але проводячі постійно аналіз крові не було зареєстровано жодного випадку передачі ВІЛ таким шляхом. Якби це було можливо то за кілька років усе б поселення було б носіями ВІЛ, або хворіло на СНІД.

Як проявляється СНІД? Які симптоми має ця хвороба?Симптоми СНІДу у дорослих діагностуються лише при наявності принаймі двох серйозних симптомів у поєднанні з хоч би одним незначним при відсутності відомих причин імунодефіциту (зниження кількості лейкоцитів та лімфоцитів.

Серйозні симптоми:

зменшення маси тіла на 10% і більше протягом місяця без причини

хронічна діарея тривалістю більше ніж місяць

лихоманка тривалістю більше як місяць (перемінна чи постійна)

Незначні симптоми:

постійний кашель більш, як місяць

дерматит на великій ділянці тіла

незникаючий герпес у різних частинах тіла, з часом прогресуючий

грибкові ураження порожнини рота і глотки

збільшення лімфоуздів відразу у кількох місцях (лімфоденапатія)

Діагноз СНІДу відразу ставиться лише при наявності саркоми Капоші, криптококового менінгіту та волосистої лейкоплакії.

Саркома Капоші – дуже рідке в природі захворювання вперше зареєстроване у 80-х роках (ХХ століття). Її віднесли до ендемічних хвороб у похилих людей старших 60 років. У чоловіків у 10 разів частіше ніж у жінок; у особин єврейського або східноєвропейського походження і лише на території Африки. Вона являє собою пухлину ( або виразку ) на ногах, яка не зникає і не лікується. Але хвороба розвивається так повільно, що хворі частіше помирають від старості ніж від саркоми.

У хворих на СНІД виникає так звана СНІД – асоційована саркома Капоші, вона характеризується наявністю великої кількості пухлин і виразок по шкірі, на слизових та внутрішніх органах ( виявляють при рентгені ), швидко прогресуюча і виникає у людей молодше 40 років.

Волосиста лейкоплакія – як досліджено, зустрічається лише у хворих на СНІД. Хвороба проявляється у вигляді білих бородавчатих висипів на бічних поверхнях язика та щоках із середини.

Симптоми СНІДу у дітей.

У дітей підозра на СНІД виникає при наявності не менше ніж двох серйозних симптомів в поєднанні з двома незначними при відсутності причин до імунодефіциту.

Серйозні симптоми

втрата маси тіла і затримка в рості;

хронічна діарея тривалістю більш як місяць;

лихоманка тривалістю більш як місяць;

Незначні симптоми

збільшення багатьох лімфоузлів;

грибкові ураження порожнини рота і глотки;

звичайні інфекції, які не припиняються, а прогресують з часом;

тривкий постійний кашель;

дерматит великої площі тіла;

наявність інфекції СНІДу у матері;

В яких випадках розвивається імунодефіцит без участі ВІЛ?

При опроміненні;

При довготривалій терапії хімпрепаратами у онкохворих та при трансплантації органів;

При нервових враженнях організму (не психічних!)

Імунодефіцит проявляється у загальному зниженні кількості лейкоцитів крові, яке ніколи не супроводжується зміною лейкоцитарної формули.

Чи існує СНІД у тварин? Поки що СНІД виявлений лише у людини і мавп, причому віруси мавп,ячого і людського СНІДу дуже схожі між собою.

Як виявляють ВІЛ спеціалісти? За останні роки якість тестів, які використовують для виявлення ВІЛ значно підвищилась і випадки неправильного тестування майже зникли. Крім того у більшості країн введені додаткові тести, які забезпечують достовірність результатів. На чому ж оснований тест на наявність ВІЛ?

Після зараження у крові людини з,являються антитіла до ВІЛ починаючи від 3 тижнів до 3 місяців після зараження. Після цього сроку антитіла до ВІЛ завжди присутні в крові людини. Для того, щоб виявити ВІЛ, у хворих на СНІД беруть кров і із клітин крові виділяють вірус. Цей отриманий вірус використовують як антиген у тестах. Що це означає? Беруть кров у підозрюванного на СНІД. Із неї отримують сироватку, у яку додають антиген (вірус). Якщо антитіла є, то відбувається Їх взаємодія, яка проявляється у вигляді кольорової реакції (зміна кольору сироватки на той, що вказаний у тестах).

Якщо тест підтвердив наявність ВІЛ (позитивна реакція) то обов,язково проводять додатковий тест для попередження помилок.

Для масових обстежень на антитіла до ВІЛ або в неоптимальних лабораторних умовах розроблені спрощені варіанти тестів. Вони вигідні тоді коли результат необхідно отримати миттєво. Так у жовтні 2002 року винайдений тест для проведення якого необхідно менше хвилини і всього 1-2 краплі крові (перевіряємого). При наявності антитіл до ВІЛ з,являються 2 кольорові риски.

Чи можна сказати, що тести на 100% виявляють хворобу? Після проведення першого тесту ні, тому обов,язково проводять повторні досліди (тести).

Яких осіб обов,язково тестують?

Постійні донори крові;

Особи, які надають органи для трансплантації;

Особи які виїздили за кордон (особливо в США та країни Африки);

Усіх вагітних жінок;

Осіб, які позбавлені свободи (в,язнів);

Осіб, які визнаються психічно-хворими і направляються на лікування.

Чи існують препарати для лікування СНІДу? Основним шляхом боротьби зі СНІДом є його попередження, а не лікування. Будь-які препарати проти вірусу повинні викликати, або його загибель, або припиняти його подальше розмноження. При цьому препарат не повинен шкодити зараженому організму. Як правило препарати діють на біохімічні процеси патогенів і таким чином їх знешкоджують. Але особливість життя і розмноження вірусів ускладнюють створення таких препаратів.

Ще необхідно враховувати, що будь-який препарат має побічну дію на організм і тому найголовнішою характеристикою препарату є „терапевтичний індекс”: відношення токсичної дози до ефективної. Серед препаратів проти СНІДу усі відомі на сьогоднішній день мають низький „терапевтичний індекс” і повністю не вбивають вірус. Тому поряд з цими препаратами хворому обов,язково дають ліки, які б підвищували імунітет.

Всі препарати проти СНІДу, які відомі на сьогодні можна розділити на слідуючі групи:

Препарати, що перешкоджають приєднанню вірусу до клітинної мембрани (недосконалі тим, що на них в організмі утворюються нейтралізуючі антитіла, вони діють не лише на вірус, а і на мембрану клітини, низький ефект дії)

Препарат, що імітує будову Т-лімфоциту, тому вірус приєднується до нього і гальмує зараження лімфоцитів. На сьогодні отриманий розчинний препарат СДч, який блокує ВІЛ і затримує його розвиток в організмі, але не вбиває повністю (отриманий методом генної інженерії)

Препарати, які припиняють дію зворотньої транскриптази вірусу і він не може приєднатись до ДНК клітини. Це препарат Азідотимідин, винайдений ще у 1964 році для боротьби з раковими клітинами, а у 1985 році було доведено, що він припиняє розмноження ВІЛ у клітині, покращує стан хворих і не має побічних дій, але не виліковує повністю.

нагору

 

Вправа “Обговорення листа”

Мета: формування толерантного ставлення до проблем людей, які живуть з ВІЛ

Хід вправи:

Учасники розділяються на 3 групи. Далі пропонують прочитати і обговорити в підгрупах текст листа і відповісти на запитання.

Лист ВІЛ-інфікованого Олексія: „Боріться з інфекцією, а не з людьми...”

„... Я працював в офісі, коли дізнався, що маю ВІЛ. Узяв відпустку та поїхав геть – побути наодинці з самим собою, подумати, як жити далі. Коли повернувся, мій шеф якимось чином уже дізнався про те, що я ВІЛ – інфікований, і показав мені на двері...

Деякі з моїх знайомих, які теж ВІЛ-інфіковані, розповідали, що коли їхній статус ставав відомим, вони не тільки втрачали роботу, а й отримували відмови в отримані інших робочих місць. Їм відмовляли в медичному обслуговуванні, а одного навіть вижили з рідного селища.

І зараз мене та моїх ВІЛ-інфікованих друзів непокоїть питання: що нам робити, аби суспільство зрозуміло, що боротись потрібно з вірусом, а не з людьми?

З повагою Олексій”.

Запитання для обговорення:

Чи правильно на вашу думку, зробив шеф Олексія, звільнивши його з роботи.

Що робитимуть знайомі Олексія, які теж ВІЛ-інфіковані?

Чи мали право відмовляти знайомим Олексія в медичному обслуговуванні?

нагору

 

Вправа “Що б ви зробили?”

Мета: проілюструвати стиль життя людей, їхній ризик інфікуватися ВІЛ і можливі дії, щодо попередження його поширення

Хід вправи:

Учасники розподіляються на три групи. Кожна група отримує картки з ситуаціями та відповідає на запитання до них

Загальні запитання для обговорення:

В яких випадках ризик зараження ВІЛ відсутній?

В яких випадках ризик зараження ВІЛ невеликий?

В яких випадках ризик зараження ВІЛ великий?

В процесі обговорення представник кожної группи читає свою ситуацію, відповідає на запитання та записує на великому аркуші паперу ступінь ризику для кожної ситуації

РИЗИК ВІДСУТНІЙ

РИЗИК НЕВЕЛИКИЙ

РИЗИК ВЕЛИКИЙ

 

 

Ситуація 1

Вадим після школи продає газети. Він почув, що Олексій, який працює поруч з ним, хворіє на СНІД. Мати Вадима, дізнавшись про це, вимагає, щоб він покинув роботу.

Запитання:

Що Вадим має розповісти своїй матері про шляхи поширення ВІЛ.

Чи повинен він залишати свою роботу? Пояснити?

Який ступінь ризику для Вадима інфікуватися ВІЛ, працюючи разом з Олексієм?

Ситуація 2

Юрі 15 років, і він інфікований ВІЛ, який викликає СНІД. Юра не виглядає хворим, але швидко стомлюється. Він продовжує ходити до школи, але не знає, чи потрібно розповідати про це кому-небудь.

Запитання:

Чи повинен Юра, на вашу думку, продовжувати відвідувати школу?

Чи повинен він розповісти кому-небудь про це? Кому? Чому?

Як ви відреагуєте, якщо він розповість вам про це?

Який ступінь ризику для Вас, якщо Юра сидітиме з Вами поруч у школі?

Ситуація 3

Ваша найкраща подруга Маша розповідає, що Володимир з яким вона товаришує пропонує їй інтимні стосунки. Ви також знаєте, що Володимир мав статеві стосунки з іншими дівчатами.

Запитання:

Що ви скажете Маші? Чому?

Яка ступінь ризику ВІЛ-інфікування для Маші, якщо в неї будуть статеві стосунки з Володимиром?

нагору

 

Рольова гра “Чорнильна пляма” – закріплення набутих знань

Цю гру можна проводити лише в згуртованих, психологічно стійких дитячих колективах, які не мають явних відвержених осіб. В противному випадку цю гру проводити не можна. Навіть в стійких колективах вона залишає довготривалий, стійкий негатив після виконання.

Мета: закріпити в ігровій формі знання про шляхи поширення ВІЛ-інфекції.

Хід гри: Тренер роздає кожному учасникові картку зі спеціальними позначками і олівці. Значення позначок учасникам невідоме. Їм пропонується за 3 хвилини зав,язати якомога більше знайомств з іншими учасниками гри та вписати на картку їх імена. Через зазначений час тренер зупиняє учасників і дає визначення кожної позначки на картках, починаючи з В – ВІЛ-інфікований.  Учасника з цією позначкою запрошують стати в голові умовної колони. Після цього запрошують прочитати імена з якими умовний ВІЛ-інфікований встиг завести контакт. За наявності в учасника гри „небезпечного зв,язку” з умовним ВІЛ-інфікуванням, запрошують учасника зайняти місце позаду умовного ВІЛ-інфікованого в колоні. І так доти, доки поза колоною не залишаться ті, хто не був умовно заражений.

Значення позначок на картці (наприклад група 30 чоловік)

В – ВІЛ-інфікований (1-2 картки)

Ш – сумісне використання одного шприца (кількість 10)

С – статеві контакти (кількість 10)

Д – стосунки побудовані на довірі (кількість 8-9)

Після гри потрібно провести аналогію поширення ВІЛ з чорнильною плямою, акцентуючи на шляхи поширення та засоби попередження.

Запитання для обговорення:

Наскільки великий ризик використання одного шприца?

Який ступінь ризику при статевих контактах?

Наскільки ви ризикуєте, якщо ваші стосунки з другом (подругою) побудовано на довірі?

Необхідно зазначити, що стосунки, побудовані на довірі, допоможуть суттєво знизити ризик зараження ВІЛ. Такі люди завжди можуть поспілкуватися одна з одною відверто, розповісти навіть найнеприємнішу таємницю.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24380. Формализация, идеализация и роль моделирования 93.5 KB
  Вторая группа методы построения и оправдания теоретического знания которое дано в форме гипотезы приобретающей в результате статус теории. Современная гипотетикодедуктивная теория опирается на некоторый эмпирический базис совокупность фактов которые нуждаются в объяснении и делают необходимым создание теории. Именно идеализированный объект делает возможным создание теории. Научные теории прежде всего отличаются положенными в их основу идеализированными объектами.
24381. Возникновение, сущность и роль системного подхода в научном познании (Л. Фон Берталанфи и А.Богдан) 138.5 KB
  В результате суть системного подхода исследование механизма жизни системы. Каковы же основные черты системного подхода Это прежде всего параметрическое описание поэлементного состава строения исследуемого объекта. ФОРМИРОВАНИЕ ОБЩЕНАУЧНОГО СИСТЕМНОГО ПОДХОДА В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ФИЛОСОФИИ 50е начало 80х гг.
24382. Соотношение логического и исторического в процессе познания 71.5 KB
  Вопрос об отношении логического к историческому или как он сформулирован у Маркса об отношении научного развития к действительному развитию был непосредственно связан с необходимостью материалистически обосновать способ восхождения от абстрактного к конкретному. Если теоретическая реконструкция действительности осуществляется именно способом восхождения от абстрактного к конкретному то сразу же встает вопрос о том на что же должна ориентироваться теория определяя последовательность этого восхождения порядок развития понятий порядок...
24383. Метод восхождения от абстрактного к конкретному 78.5 KB
  Другой источник: Диалектика абстрактного и конкретного Э. Диалектика абстрактного и конкретного История марксистской диалектики. Понятия конкретного и абстрактного у Маркса и критика идеалистического и эмпирического их понимания 2.
24384. Роль интуиции в научном познании. Типы интуиции (А. Бергсон, Н.С. Лосский) 59.5 KB
  Лосский Другой источник: Одной из важнейших проблем гносеологии выступает феномен интуиции. Лосский подчеркивает значимость и революционность своей теории. Лосский ставит вопрос о возможностях и границах нашего познания. Лосский назвал эмпиризмом однако это не тот эмпиризм который мы находим в учениях Ф.
24385. Механизм порождения научного знания: чувственное и рациональное постановка проблемы, ее решение и развитие полученного результата 109 KB
  Другие источники Соотношение чувственного и рационального отражения в процессе познания В процессе познания достаточно четко просматриваются две стороны чувственное отражение и рациональное познание. Поскольку исходным в познании выступает чувственное отражение постольку до последнего времени эти стороны обычно обозначали как ступени познания хотя это и неточно поскольку чувственное в ряде моментов пронизывается рациональным и наоборот. Что же касается ступеней или точнее уровней познания то это скорее эмпирический и теоретический...
24386. Проблемы, гипотезы, теории в развитии научного знания 80 KB
  После сбора соответствующей информации обработки ее начинается этап построения теории. Процедура построения теории зависит от того какого и рода информация и какие процедуры построения положены в ее основание. Далее на основе абстрактных терминов внутри теории строят высказывания позволяющие описывать эмпирические ситуации формулируются так называемые операциональные следствия утверждения теории которые указывают условия приложимости теоретических результатов к эмпирическим ситуациям.
24387. Роль субъекта в научном познании. Талант, гениальность, трудолюбие 86.5 KB
  Составляющие личности учёного нам интересны ещё и потому что между творчеством учёного и особенностями его личности есть самая тесная связь. Задача педагогаучёного – научить молодого человека учиться учиться непрерывно. Нам представляется что возраст учёного науке не помеха да и старость его – это не угасание а в большей мере рост его интеллектуальных сил. А что касается учёногофилософа то к нему мудрость приходит как раз с годами виднее становится и его вклад в сокровищницу культуры.
24388. Взаимосвязь логики открытия и логики обоснования в научном познании 52.5 KB
  Описанный познавательный цикл связывающий два этапа формирования теории не обязательно осуществляется одним исследователем. В принципе их можно рассматривать как некоторого коллективного теоретика который осуществил необходимые операции для построения теории. Первая основывалась на механической картине мира слегка модифицированной применительно к открытиям теории электричества в этой картине предполагалось что взаимодействие тел и зарядов осуществляется путем мгновенной передачи сил в пустоте вторая вводила новую картину физической...