60988

ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В БІЛІНГВАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Научная статья

Педагогика и дидактика

У сучасних умовах розбудови Української держави особливої актуальності набула проблема становлення особистості яка здатна вправно володіти засобами рідної мови в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Украинкский

2014-05-22

79.5 KB

1 чел.

І. Хом’як

ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

В БІЛІНГВАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

У сучасних умовах розбудови Української держави особливої

актуальності набула проблема становлення особистості, яка здатна

вправно володіти засобами рідної мови в усіх видах мовленнєвої

діяльності.

Особистість, за “Психологічним словником” В.І.Войтка, – це

людина, соціальний індивід, який поєднує в собі риси

загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально неповторного.

Формування гармонійно і всебічно розвиненої особистості – головна

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (209), Ч. ІІ, 2010

139

мета виховання в загальноосвітньому навчальному закладі. У “Великому

тлумачному словнику сучасної української мови” особистість

характеризується як “конкретна людина з погляду її культури,

особливостей характеру, поведінки і т.ін.; індивідуальність, особа” [1,

с. 861].

Визначення мовної особистості знаходимо у працях

С.Я.Єрмоленко і Л.І.Мацько “Навчально-виховна концепція вивчення

української (державної) мови”, Ю.Н.Караулова “Російська мова і мовна

особистість”, у підручнику “Методика навчання української мови в

середніх освітніх закладах” за ред. М.І.Пентилюк, а також “Словнику-

довіднику з української лінгводидактики”, за яким мовна особистість –

це такий носій мови, який добре володіє системою лінгвістичних знань,

репродукує мовленнєву діяльність, має навички активної роботи зі

словом, дбає про мову і сприяє її розвитку. Це мовець, який забезпечує

розширення функцій мови, творення україномовного середовища в усіх

сферах суспільного життя, виявляє природне бажання повернутися у

повсякденному спілкуванні до рідної мови, до відродження культури,

традицій народу, до вироблення зразків висококультурного

інтелектуального спілкування літературною мовою [2, с. 85 – 86].

Мета статті: охарактеризувати мовну особистість,

проаналізувати роль транспозиційних можливостей та інтерференційних

впливів під час вивчення української і російської мов у загальноосвітніх

навчальних закладах, окреслити умови формування мовної особистості у

двомовному середовищі.

Сьогодні спостерігається забрудненість мовленнєвого

середовища, викликана недостатнім знанням мовцями як української, так

і російської мов. Ми задалися метою проаналізувати формування мовної

особистості у двомовному середовищі, для якого подекуди властива

змішана мова, або суржик – “форма міксації мов, засіб спілкування

певної частини населення України, який є результатом штучного й

неприродного поєднання елементів російської та української мов, що

порушує норми української літературної мови” [3, с. 709].

Деякі лінгвісти пов’язують суржик із деструкцією особистості, її

духовною деградацією, зведенням мислення до примітиву, однак такі

думки, як вважає О.О.Селіванова, потребують доведення шляхом

психологічних, а можливо і психіатричних досліджень і видаються

якоюсь мірою тенденційними і заангажованими [3, с. 710].

Американська соціолінгвістка Л.Біланюк наголошує на тому, що

для деяких українців суржик – рідна мова, мова їхніх батьків,

прищеплена в дитинстві, носіями якої є переважно урбанізовані

мешканці села; дослідник підкреслює, що формування суржику із

вищенаведених мотивів є ознакою першого покоління, наступне ж

наслідує мову батьків без якоїсь соціальної мотивації [Там само].

Суржик, як зазначає О.О.Селіванова, функціонує у складі просторіччя і

може ставати деструктивним чинником для національної мови, тому

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (209), Ч. ІІ, 2010

140

боротьба з ним – необхідна умова збереження рідної мови і підвищення

загальної культури мовлення.

В умовах вивчення української і російської мов у школах

України в мовленні учнів спостерігаються явища транспозиції й

інтерференції. Питання взаємопроникнення мовних елементів близьких

за структурою мов досліджено в роботах К.Бабова, А.Є.Супруна,

О.М.Біляєва, Н.А.Пашківської, І.М.Мельниченко та ін. Під

транспозицією розуміється перенос однакових рис на виучувану мову.

На транспозиційні процеси необхідно зважати з огляду на те, що

українська і російська мови близькі за звуковою системою, графікою,

правопис обох мов ґрунтується на однакових принципах – фонетичному,

морфологічному, традиційному і диференційному, схожими є способи

творення слів – морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-

синтаксичний і лексико-семантичний, ідентичний склад частин мов та

їхніх граматичних категорій (наприклад: прикметники поділяються на

однакові розряди – якісні, відносні з різновидом присвійних; дієслова

вживаються в однакових способах, мають час, вид, особу, число, для

деяких форм – рід, однаковим є поділ на дієвідміни; за морфологічним

складом сполучники поділяються на прості та складені і т.ін.), подібна

синтаксична будова мов.

Поряд із цим в українській і російській мовах є чималі

розходження: у графічній системі російської мови наявні букви е, ё, и, ы,

э, ъ, а в українській – є, і, ї, знак апострофа; особливо багато

відмінностей в орфографії обох мов. Так, в українській мові префікси

без- і роз-, незалежно від вимови пишуться з кінцевою літерою з

(безшумно, безчинство, розкіш, розпис), у російській мові в префіксах

без-, роз- перед буквами, що позначають глухі приголосні, пишеться с

(бесшумно, бесчинство, роскошь, роспись); українській мові характерне

спрощення при збігові кількох приголосних, що передається за

фонетичним принципом і на письмі (серце, щасливий, чесний), у

російській мові: сердце, счастливый, честный; в українській мові м’який

знак не пишеться після шиплячих, наприклад, у дієсловах другої особи

однини дійсного способу теперішнього часу (малюєш, пишеш, знаєш), і

вживається за аналогічних обставин у російській мові (рисуешь, пишешь,

знаешь) і т.ін.

Лінгвістичні елементи, однакові для української і російської мов,

засвоюються школярами без особливих труднощів, специфічні __________мовні

факти сприймаються ними як новий матеріал, його учні в змозі

опанувати, доклавши певних зусиль; складність становлять частково

подібні і протилежні мовні факти, “оскільки процес запам’ятовування їх

гальмується відомостями, одержаними в курсі рідної мови”, “настає

взаємозмішування уявлень, що виникають, з тими, які вже є, чимось

подібними або, навпаки, відмінними” [4, 10].

Недостатній рівень володіння рідною мовою і поверхове знання

російської призводить до того, що школярі нерідко плутають обидві

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (209), Ч. ІІ, 2010

141

мови, створюючи тим самим мішанину слів, кальок, різноманітних

перекручень – російських слів в українському фонетичному обрамленні і

українських, морфологізованих за російським зразком. Такі відхилення

найчастіше трапляються у процесі репродукції, тобто під час відтворення

раніше запам’ятованого. Саме тоді замість потрібних опорних даних,

характерних мові висловлювання, у пам’яті школяра спливають

аналогічні факти з іншої мови. Таке явище психологи називають

репродуктивним гальмуванням. Негативний вплив однієї мови на іншу

має назву інтерференції , що визначає особливу взаємодію навичок і

полягає в негативному (гальмівному) впливові раніше набутих навичок

на утворення і формування нових .

Більшість дослідників, особливо ж із методики викладання

другої (нерідної) мови, розглядають інтерференцію як негативний

перенос навичок з рідної (першої) мови на ту, що вивчається. Однак це

поняття набагато ширше і включає в себе ціле коло питань: 1) дію рідної

мови на другу, 2) вплив другої мови на першу і 3) розмежування

інтерференції на рівні мови, з одного боку, і мовлення – з іншого [5, 29].

Зі спостережень за інтерференційними явищами в українській і

російській мовах на території України випливає висновок про те, що дія

структурних елементів другої мови на першу набагато відчутніша, ніж

дія рідної мови на другу. Витворився принизливий для високоосвіченого

українського народу різновид мовлення – так званий суржик:

“українсько-російське просторіччя” (вислів В.М.Русанівського), безладна

суміш зіпсованої української та перекрученої російської мов – “плід

несвідомого, неповажливого, пристосовницького ставлення до мови”[6,

9].

До освітнього закладу дитина потрапляє з родинної школи, яка

формує її мовний світогляд і має перед суспільством традиційні

обов’язки:”Кожна свідома мати мусить пам’ятати, що та мова, яку вона

прищепить дитині з молоком своїх перс, позостанеться в ній на ціле

життя …за наймилішу мову цілого світу”; “Кожний батько, особливо ж

інтелігент, мусить говорити в своїй родині тільки літературною мовою,

мусить вияснювати рідномовні гасла та обов’язки, завжди даючи добрий

приклад своїй дружині та дітям і завжди вимагаючи від них уживати

чистої мови”; “Дбайлива інтелігентна мати вияснить своїй дитині

різницю між її мовою літературною й говірковою їхньої домової служби”

[7, 40-41].

Щоб розпочати-таки вчити, а не переучувати дітей правильності

використання рідної мови, необхідно співпрацювати з їхніми батьками,

поступово відновлюючи в них мовно-генетичну пам’ять: проводити

бесіди про значимість рідного слова, лекції про культурне і

державотворче значення мови, інші просвітні заходи.

Найсприятливішим мовленнєвим середовищем для учнів має

стати школа. Освітні програми націлюють на те, що педагогічний

колектив загальноосвітнього закладу повинен протистояти вживанню

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (209), Ч. ІІ, 2010

142

школярами __________жаргонних, вульгарних слів, не допускати українсько-

російських просторічних висловів як на уроці, так і в позаурочний час;

дбати про грамотне оформлення плакатів, вивісок, стінних газет,

оголошень, шкільної документації; під час підготовки до уроку старанно

продумувати хід викладу матеріалу, правильність і точність

формулювань; грамотно і чітко оформляти всі види записів (на класній

дошці, у шкільному журналі, в щоденниках учнів, у робочих планах та

ін.); не допускати в своєму мовленні неправильно побудованих речень і

зворотів, порушень норм вимови, недбалості у виборі слів і неточностей

у формулюванні визначень.

Живодайний заряд мовленнєвої енергії повинен формуватися

передусім на уроках української мови, мета яких – виробити у школярів

уміння й навички вільного володіння рідною мовою в усіх видах

мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо).

Це зумовлює відповідну організацію роботи, наприклад над

орфографією як основою писемного мовлення учнів, в умовах

міжмовних впливів:

1. Попереднє спостереження за виявами ознак інтерферованого

орфографічного явища.

2. Визначення рівня складності аналізованого об’єкта, характеру

можливих рецидивів і методики усунення їх.

3. Мотивація вчителем запланованої навчальної діяльності.

4. Здобування учнями знань на основі скерованого вчителем

всебічного аналізу орфографічного явища в усіх можливих його виявах і

взаємозв’язках.

5. Визначення типу орфограми (буквена, небуквена), виду

(апостроф, дефіс, риска, пропуск, контакт) та умов вживання.

6. Закріплення знань про орфографічне явище шляхом

порівняння його з аналогічними фактами у спорідненій мові.

7. Застосування орфографічних умінь у процесі мовленнєвої

практики, подальше відпрацювання їх до рівня автоматизованості.

У процесі самостійної творчої роботи учням необхідно: 1) чітко

усвідомити, якою мовою здійснюється виклад думок (українською,

російською); 2) у внутрішньому і зовнішньому писемному мовленні

контролювати відповідність уживаних слів нормативним особливостям

української літературної мови; 3) зіставити деформовані в мовленнєвому

середовищі форми з літературними аналогами; 4) визначити лексичне

значення вибраних для написання мовних відповідників; 5) графічно

передати слова на письмі.

Таким чином, формування __________мовної особистості у двомовному

середовищі можливе за умов цілеспрямованого використання у процесі

вивчення української мови транспозиційних можливостей і упередження

інтерференційних взаємопроникнень у мовленні учнів, створення

сприятливого мовленнєвого середовища передусім у загальноосвітніх

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (209), Ч. ІІ, 2010

143

навчальних закладах, а також мотивації ролі української мови як

державної в демократичному європейському суспільстві.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови /

Укладач і гол. ред. В’ячеслав Тимофійович Бусол. – К. : Перун, 2007. –

1736 с. 2. Словник-довідник з української лінгводидактики / За ред.

М.І.Пентилюк. – К. : Ленвіт, 2003. – 149 с. 3. Селиванова О.О.

Лінгвістична енциклопедія / О.О.Селиванова. – Полтава : Довкілля, 2010.

– 844 с. 4. Пашковская Н.А. Особенности преподавания русского языка

в школах с украинским языком обучения: Пособие для учителя /

Н.А.Пашковская. – К. : Рад. школа, 1979. – 125 с. 5. Проблемы

двуязычия и многоязычия. – М. : Наука, 1972. – 359 с. 6. Дзюба І.М. Бо

то не просто мова, звуки… / І. М. Дзюба. – К. : Рад. письменник, 1990. –

134 с. 7. Огієнко І. Наука про рідномовні обов’язки: Рідномовний

катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і

широкого громадянства / І.Огієнко. – Факс. вид. – К. : Обереги, 1994. –

72 с.

Хомяк І. Формування мовної особистості в білінгвальному

середовищі

У статті охарактеризовано мовну особистість, вмотивовано

прояви суржику, проаналізовано роль транспозиційних можливостей та

інтерференційних впливів у процесі вивчення української і російської

мов у загальноосвітніх навчальних закладах, окреслено умови

формування мовної особистості у двомовному середовищі.

Ключові слова: мовна особистість, суржик, транспозиція,

інтерференція, двомовне середовище.__


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54891. Инвестиции: понятие и виды. Дисконтированная стоимость 22.55 KB
  Инвестиции - это вложения как в денежный, так и в реальный капитал. Они осуществляются в виде денежных средств, кредитов, ценных бумаг, а также вложений в движимое и недвижимое имущество, интеллектуальную собственность
54892. Экономические риски и неопределенность. Интерналии 19.24 KB
  Неопределенность — ситуация, не поддающаяся оценке, усложняющая выбор вариантов, поведение участников хозяйственной деятельности. Если вероятность ожидаемого события неизвестна, оно может развиваться и наступить различными способами.
54893. Страхование от рисков 20.6 KB
  Самыми распространенными видами страхования рисков являются следующие: - страхование строительных и пусконаладочных рисков; имущества, оборудования от поломок; жизни и здоровья топ-менеджеров; гражданской ответственности.
54894. Outdoor activities 46.5 KB
  You can take your seats. Let’ start our lesson. The topic of our lesson is “Outdoor activities. What can we do?” Слайд 1.Today we are going to identify outdoor activities, to practice telling somebody what you can or can’t do, to do many interesting task and of course, we’ll sing and play. Be attentive and active!
54895. Обчислення в MS Excel. Використання формул і функцій 35.5 KB
  Мета заняття: Навчальна: Навчити студентів створювати електронні таблиці в MS Excel виконувати обчислення використовуючи формули та вбудовані функції розв’язувати економічні задачі. Забезпеченість заняття: Обладнання: ПЕОМ з операційною системою Windows ППП MS Office MS Excel. Роздатковий матеріал: варіанти індивідуальних завдань до лабораторної роботи перелік основних помилок в MS Excel та варіанти їх виправлень інструкції і методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи.
54896. Основные макроэкономические цели, их характеристика и взаимосвязь 20.23 KB
  Макроэкономика является важнейшим разделом экономической теории, в котором исследуется функционирование национальной экономики как единого целого. При макроэкономическом подходе к анализу основным предметом изучения является совместная деятельность всех экономических субъектов и обобщающие результаты этой деятельности
54897. Аналіз виховної роботи у класіза 2010 – 1011 навчальний рік 126 KB
  У першу чергу запланувала організацію класного колективу формування в учнів позитивного відношення один до одного. Також визначила завдання в таких аспектах виховання: зміцнення здоров’я учнів і виховання в них здорового способу життя; виховання поважного відношення до праці; створення дитячого колективу. Проводилась індивідуальна робота з окремими учнями досліджувалась особистість учнів. З метою покращення навчальновиховної роботи передбачаю такі цілі: забезпечити...
54898. Основные макроэкономические показатели 20.8 KB
  Валовый национальный продукт — это общая рыночная стоимость полного объема конечных товаров и услуг, произведенных в экономике за определенный период времени (обычно год).
54899. План уроку як візуальний образ 183 KB
  Якщо план уроку нам необхідний для предявлення його учням групі то варто задуматися наскільки ефективно ми використовуємо цей навчальний епізод уроку. План уроку це і постановка навчальних завдань і стисле подання всієї навчальної інформації. Найбільш близькі до такого розуміння плану уроку опорні конспекти про них ми поговоримо в наступних публікаціях.