61000

«Волк и семеро козлят». Сценарий. Праздник 8 Марта

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Семеро козлят в доме. Разучивают песню «Мама». Кто-то отчаянно фальшивит. Старший козлик — он дирижер, стучит палочкой по пульту. Все умолкают. 1 козлик: Стойте, братцы! Так дело не пойдет. Надо петь не «бе», а «ме»! еще раз! Сначала: и!

Русский

2014-05-22

35 KB

0 чел.

Сценарий. Праздник 8 Марта: «Волк и семеро козлят»

Сценарий праздника к 8 Марта.
«ВОЛК И СЕМЕРО КОЗЛЯТ»
Сценарий
Автор — Эдуард Угрик

Действующие лица:

Волк
Семеро козлят
Ученики 1-х или 2-х и т.д. классов

I.

Семеро козлят в доме.
Разучивают песню «Мама».
Кто-то отчаянно фальшивит.
Старший козлик — он дирижер, стучит палочкой по пульту.
Все умолкают.

1 козлик :Стойте, братцы! Так дело не пойдет. Надо петь не «бе», а «ме»! еще раз! Сначала: и!

Поют.
Раздается стук.
Все умолкают.

1 : Почему остановились?
2 : Но ты же постучал!
1 : Я и не думал стучать.
2 : А кто же тогда стучал?
1 : Стыдно, братцы. Стыдно так прерывать репетицию. Мало того, что вы ни «бе» ни «мэ», так еще и развлекаетесь. Нехорошо. С первой ноты: и!…
Поют.
Стук в дверь.
Все умолкают.

1 : Кто стучал?
2 : А разве не ты?
1 : А разве я?
2 : А то не ты?
1 : А то я?
2 : А то не ты?
1 : А то я?
Стук.
7 : А, по-моему, это в дверь стучат.
Стук.
1 : Гм. И правда.
2 : точно, в дверь.
Все: Ура, ура, мама вернулась (бросаются к двери).
1 : Тихо! Братцы, дверь открывать нельзя.
Все: Почему?
1 : Потому что к поздравлению мы ничего, кроме песни, не придумали, да и ту еще не отрепетировали как надо.
2 : Правильно! маму пускать нельзя!
Все: А что же делать?
Стук..
3 : Кто там?
Волк: Мама дома?
1 (грозит кулаком третьему): Нет, она в магазин ушла.
2 : За капустой!
Волк: Тогда открывайте, это я, Серый Волк, пришел.
Все: Ура-ура, это не мама! (Бросаются к двери).
7 : А мама сказала, волка в дом не пускать!
3 : Дяденька Волк, вы, конечно, простите нас, но мы вам открывать не будем!
Волк: Что? Ну, погодите вы у меня! (Уходит).
2 : У меня предложение. Хватит репетировать песню, давайте придумаем что-нибудь еще.
Думают.
4 : А, может быть, поздравить маму просто так: от своего имени?
1 : Это как же?
4 : Например, как это делают ребята.
Дети поздравляют мам.
1 : Да, это хорошо. Но хотелось бы чего-нибудь еще.

II.
Стук.
3 : Кто там?
Волк: Мама дома?
1 : Нет. Мамы дома нет.
Волк: Ну, тогда открывайте, это я пришла!
Все: Кто это — я?
Волк: Мамочка ваша любименькая, вот кто!

7 : Что-то твой голос, дядя Волк, на мамин совсем не похож. У мамы он добрый и нежный, а у тебя — грубый и злой. Уходи!
Волк: Ну и дети, чё творят! (Уходит).
2 : У меня предложение. Может, показать маме какие-нибудь номера?
5 : Какие, эти? (Показывает свой номер).
2 : Да нет, другие. Кто что умеет?
6 Я умею всю стенку красками разрисовать!
1 : Э-э, нет, с мамой этот номер не пройдет.
2 : Нужно придумать что-нибудь.
4 : А, может быть, ребята нам что-нибудь покажут? Ну-ка?
Ребята показывают
1 : Это, конечно, здорово, но хотелось бы что-нибудь еще.

III.
Стук.
3 : Кто там?
Волк (тонким голосом): Мама дома?
1 : Нет мамы дома.
Волк: Тогда открывайте, козлята, это ваша мама пришла.
7 : Нехорошо вы, дядя Волк, поступаете. Очень нехорошо. Детишек козлятами обзываете. Мама нас так никогда не называла.
Волк (злобно): А как же она вас называла?
4 : Птенчиками.
5 : Рыбками.
6 : Котятками.
Волк: Ладно, птенчики-котятки, допрыгаетесь вы у меня, тушканчики! (Уходит).
2 : А я, кажется, придумал, братцы!
Все: Что, что, что?
2 : Нужно придумать какой-нибудь массовый номер, ну, чтобы все там были.
1 : Это, конечно, хорошо. А как?
4 : А вон, как ребята сделали. покажите, ребята!

Ребята показывают.

1 : Нет, это все, конечно, великолепно …

IV.
Стук..
3 : Кто там?
Волк (тонким голосом): Мама дома?
7 : Нет, дядя Волк, не дома.
Волк: Тогда открывайте, не то я выломаю дверь.
1 : Баста, карапузики.
2 : Кончились танцы.
3 : Помирать, так с музыкой!
4 : Запевайте, братцы.

Открывают дверь.
Очень печально поют.
Волка прошибает слеза.

Волк: Вы что же это, вредины, дверь не открывали?
7 : Потому что Вы, дяденька Волк, съесть нас хотите.

Приносят соль, перец, вилку и нож.

Волк: Кошмар, какие дети криминальные! С чего вы взяли, что я есть хочу?
7 : Нам мама сказала: придет дядя Волк и всех вас съест.
1 : Только вы учтите, дяденька, мы просто так не сдадимся!
Волк: Да что вы, дети!
6 : Я вам красками всю стену разрисую.
Волк: Ой нет, только не это!
2 : И нас тут не семеро, а вон сколько. Правда, ребята?!!
Волк: Стойте, стойте! Я не собираюсь никого есть, честное слово!
7 : Тогда вы будете пить. Мама сказала, что все дяди очень много пьют!
Волк: Что вы, я вовсе не пьющий!
1 : А зачем же вы пришли?
Волк: Я цветы принес!
Все: Цветы?
Волк: Конечно! (Выносит огромную охапку мимозы) Сегодня 8 Марта, я пришел маму вашу с праздником поздравить!
Все: Ура! Ура! Ура!

Поют песню «Мама»
Вручают цветы.

КОНЕЦ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23004. ЗАВДАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ 28.67 KB
  Однак за останні десятиліття масштаби перекладацької діяльності настільки виросли що є всі підстави говорити про початок нового етапу в історії перекладу. Виникли нові підвиди перекладу синхронний переклад переклад кінофільмів телепередач судовий переклад тощо. Перекладач повинен крім того добре розбиратися в предметі перекладу.
23005. Романські мови 42.5 KB
  Романські мови як державні чи офіційні вживають 66 країн у т. Ще декілька романських мов мають статус парціальної часткової мови у відповідних країнах: галісійська каталанська та окситанська у формі аранської говірки в Іспанії ретороманська у Швейцарії. романські мови зазнали світового поширення Нова Романія або Латинська Америка та численні країни Африки.
23006. Мовознавство – наука про мову. Об’єкт та предмет мовознавства 32 KB
  Мовознавство наука про мову. Обєкт та предмет мовова. Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Обєкт це те що вивчається природна мова основним обєктом мовова є мова.
23007. Мова, її визначення, основні ознаки і властивості 35 KB
  Мова її визначення основні ознаки і властивості. Мова основний обєкт мовова. Мова система знаків яку ми використовуємо для спілкування комунікації передачі та сприйняття інформації. Мова це звукове вираження думки Шлейхер.
23008. Зв’язок мовознавства з іншими науками 43 KB
  Звязок мовова з іншими науками. Такі кардинальні проблеми загального мовознавства як зв'язок мови і мислення взаємовідношення між мовою і суспільством специфіка відображення людиною довкілля в мові знаковість мови мовні універсалії методи і методики лінгвістичного дослідження не можуть бути розв'язані без філософії. Зв'язок мовознавства з історією як і з іншими науками є обопільним. Зв'язок мовознавства з логікою яка вивчає форми вираження одиниць мислення понять суджень умовиводів полягає в тому що проникнути в...
23009. Мовознавство загальне і конкретне (часткове) 34 KB
  Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Конкретне мовознавство вивчає окремі мови україністика полоністика богемістика русистика або групи споріднених мов славістика германістика романістика тощо. Окремі мови різняться ступенем унормованості стилістичною диференціацією мовних засобів багатство словника. Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування а також структуру й закономірності функціонування...
23010. Мовознавство теоретичне і прикладне 31.5 KB
  Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Прикладне мовово напрям у мовознавстві який опрацьовує методи вирішення практичних завдань повязаних із використанням мови. Теоретичне мовознавство включає лише лінгвістичні проблеми що стосуються найсуттєвіших ознак мови як суспільного явища в її відношенні до інших явищ дійсності. У такому разі загальне мовознавство лінгвістична дисципліна яка вивчає всі мови світу і є ніби узагальненням конкретних...
23011. Основні проблеми загального мовознавства 30.5 KB
  Основні проблеми загального мовова Мовознавство або лінгвістика наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників. Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування а також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу. До них належать суть мови її природа походження закони розвитку звязок із мисленням культурою. Цей курс охоплює такі основні проблеми: природу і сутність мови в науці немає єдиного розуміння цієї проблеми різні напрями...
23012. Методи дослідження в мовознавстві 35 KB
  Методи дослідження в мовові Термін метод від гр. дослідження вчення шлях пізнання неоднозначний: він уживається в загальнонауковому філософському значенні у спеціальнонауковому що стосується певної галузі науки: в значенні прийом спосіб дії яке звичайно позначається словом методика. їх часто називають методами. наведення метод дослідження згідно з яким на підставі знання про окреме роблять висновок про загальне.