61080

Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомити девятикласників з поняттям про складнопідрядне речення його будову і засоби звязку в ньому; розвивати організаційноконтрольні вміння оцінювати роль складнопідрядних речень у текстах...

Украинкский

2014-05-23

48 KB

7 чел.

Конспект перевірив:___________________

                  

                        До уроку допустив:__________________

Конспект уроку української мови

«Складнопідрядне речення,

його будова і засоби зв’язку в ньому»

проведеного 11 листопада 2011 року

в 9 класі Золотоніської ЗОШ №5

студентки групи 44-55 АУ V курсу

філологічного факультету

дистанційно-заочної форми навчання

Глухівського державного педагогічного університету

Сябро Тетяни Михайлівни

Оцінка:________________

Тема. Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому

Мета: ознайомити дев'ятикласників з поняттям про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв’язку в ньому; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складнопідрядних речень у текстах; удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складнопідрядних реченнях; розвивати творчі вміння моделювати складнопідрядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у дев'ятикласників повагу до видатних постатей українського народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

- Добрий день, учні!

- Добрий день!

II. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

- Сьогодні ми з вами ознайомимося з поняттям про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв’язку в ньому, будемо розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складнопідрядних речень у текстах, удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складнопідрядних реченнях, розвиватимемо творчі вміння моделювати складнопідрядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовуватимемо їх у висловлюваннях

III. Актуалізація опорних знань учнів

Колективна робота з текстом (з елементами аналізу)

- Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Аргументуйте свою думку. Кого з літературознавців ви знаєте? Розкажіть стисло про одного з них.

Ім'я і праці Олександра Івановича Білецького — славна сторінка в історії нашого літературознавства.

Олександр Білецький народився 1884 року поблизу Казані в сім'ї агронома. Навчався Олександр спочатку в Казанській гімназії, де особливо захоплювався стародавніми мовами, літературою та історією. Потім (у зв'язку з переїздом батьків до Харкова) вчився в Харківській третій гімназії, після закінчення якої 1902 року вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. Тут Олександр Білецький із захопленням працював над історією Греції під керівництвом Владислава Петровича Бузескула. В його семінарі молодий дослідник написав реферат «Про економічний розвиток і рабство в Стародавній Греції», який був схвалений і професором, і студентами старших курсів. Іспанську мову він вивчив так добре, що читав в оригіналі «Дон-Кіхота» Сервантеса. Глибокий інтерес до української літератури з'явився в Олександра деякою мірою під впливом Миколи Сумцова (За М. Гудзіем).

- Випишіть складнопідрядні речення. Назвіть в них основну (незалежну) частину і підпорядковану, що приєднується підрядним сполучником або сполучним словом.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Вибіркове письмо

- Прочитайте. Охарактеризуйте подані речення. Випишіть з-поміж них складнопідрядні. Визначте в них головну й підрядну частини.

1. Є люди, що їх у всьому хочеться наслідувати (Я. Ваш). 2. Хата біліє ярко між зеленими тополями, та блищать ясні віконця (Марко Вовчок). 3. Життя не має ціни, і тільки воля дорожча за життя (Нар. творчість). 4. Добре тому жить, чия душа і дума добро навчилась робить (Т. Шевченко). 6. Де дбайлива рука ходить, там золота пшениця родить (Нар. творчість). 7. А навколо озера сосни, які в хуртовину натомилися шуміти, шепочуть у сні (М. Нагнибіда). 8. Ніколи не соромся запитувати те, чого не знаєш (Нар. творчість). 9. Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (П. Тичина).

- Поясніть зміст шостого речення. З'ясуйте значення словосполучення рука ходить.

Практичний синтаксис

- Об'єднайте умовно прості речення в складнопідрядні. Запишіть їх.

1. Усього кілька днів минуло. Прилетіли лелеки, бузьки, бусли, чорногузи. 2. Я вже знаю в собі цю готовність прощати. Важче вимагати відповідальності. 3. Машину залишити вони не наважувалися. Порятувати її ніяк не змогли б. 4. Я зовсім не боялася гарних слів. Думала про того хлопчика. 5. Я була мала. Читала казку про підступного брата Березня й про довірливого Квітня (3 те. Н. Бічуї).

- Назвіть головні та підрядні частини в змодельованих складнопідрядних реченнях.

- Доберіть антоніми до виділених слів. Складіть з ними складнопідрядні речення.

Творче моделювання

- Складіть складнопідрядні речення, додавши до поданих головних частин підрядні. Запишіть їх. Накресліть схеми.

1. Він усміхнувся, поглянув у той бік, де ... .

2. Вона виглядатиме там, де ... .

3. Людина сама собі створює долю, аби ....

4. Не можна повернути жодної миттєвості, щоб ....

5. Як слово не поможе, то ....

6. Уранці нічого не можна було впізнати, ніби ... .

7. Як добре бігти босоніж по росянистій траві, коли ... .

- Дослідіть, у яких складнопідрядних реченнях підрядна частина належить до всієї головної, а в яких — до окремого слова чи сполучення слів у головній частини.

- Виділені слова розберіть як частину мови (усно).

Лінгвістичне дослідження (робота за варіантами)

- Прочитайте речення й визначте, якій із поданих схем відповідає його структура.

Варіант 1

Любив я ті дні, коли вдома в нас збиралися гості (С. Васильченко)       

  коли? за якої умови?   які?

1. [ ], (коли..).   2. [ ], (коли.,).   3. [ім.], (коли...).

Варіант 2

Поле вступило в тінь, бо нахлинули хмари (П. Тичина).

для чого?    у зв'язку з чим?  яку?  

1. [ ], (бо...).   2. [ ], (бо...).   3. [ ], (бо...).

V. Систематизація й узагальнення знань з теми

Комунікативний практикум

- Складіть зв'язну розповідь у науковому стилі, розкриваючи тему «Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв'язку в ньому». Зосередьте увагу на питаннях:

1. Які ознаки має складнопідрядне речення?

2. З яких частин воно складається? Наведіть приклад.

3. Як пов'язані між собою частини складнопідрядного речення?

4. Як відрізнити головну й підрядну частини в складнопідрядному реченні?

5. Порівняйте будову й засоби зв'язку складнопідрядного і складносурядного речень.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання. Виписати з творів художньої літератури 8-9 складнопідрядних речень. Визначити в них головні й підрядні частини. З'ясувати, як вони поєднані між собою. Накреслити схеми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82260. Понимание в гуманитарных науках, необходимость обращения к герминевтике как « органону наук о духе»(В.Дильтей, Г.Гадамер) 39.83 KB
  Дильтей 1833-1911 который предпринял попытку расширить герменевтику до ее понимания как общенаучной философской дисциплины. Понимание внутреннего мира осуществляется при помощи интроспекции а для понимания культуры прошлого необходима герменевтика. Два вида понимания рассуждал Дильтей отражают собой два имеющихся комплекса наук: наук о духе и наук о природе. Концепцию логических форм интерпретации Дильтей предваряет исследованием проявлений жизни и форм понимания.
82261. Объяснение и понимание в социологии, исторической, экономической и юридической науках, психологии, филологии, культурологи 33.73 KB
  Степина в качестве ведущих элементов структуры теории рассматриваются теоретические схемы представленные относительно независимо в языке содержательного описания либо в форме математических зависимостей на языке формул. Так основание физической теории составляют математический формализм первый слой фундаментальная теоретическая схема второй слой они всегда взаимообусловлены. Развитая теория строится на основе синтеза частных теоретических схем которые предстают как выводимые или конструируемые из фундаментальной теоретической схемы...
82262. Герменевтика – наука о понимании и интерпритации текста. Текст как особая реальность и «еденица» анализа социально – гуманитарного знания 37.79 KB
  Изначальная многозначность любого текста а она характерна даже для научных текстов что обыгрывается в современном постмодернизме становится в философии предметом особого направления которое обозначается как герменевтика. Внешне общая парадигма герменевтических устремлений реализуется в антисциентистском направлении но не в плане простого отказа от использования научной методологии при исследовании текста а в плане утверждения идеи о необходимости обязательного дополнения такого исследования субъективистскими компонентами. Сами тексты...
82263. Язык социально-гуманитарных наук. Языковая картина мира и «языковые игры» 34.44 KB
  проблемы природы языка принципов и законов его функционирования начинают изучаться лингвистами логиками психологами и философами. Таким образом для языкознания важными вопросами становятся вопросы семантики а также проблемы взаимосвязи языка и мышления языка и предметного мира. Так швейцарский лингвист Фердинанд де Соссюр 18571913 указывает на то что предметом изучения лингвистики становится имманентная реальность языка. Также проблемы языка в первую очередь выдвигаются в логике.
82264. Интерпритация как придание смысла, значения высказываниям, текстам, явлениям, событиям 40.1 KB
  Это внешняя сторона интерпретации. Выделяя к качестве предмета изучения исторического познания текст мы не должны сводить процедуру интерпретации к набору грамматических языковых игр Л. Объективный план интерпретации как операции мышления представлен с одной стороны предметом исследования а с другой операциональным или формально логическим каркасом своего рода алгоритмом системой стандартных шагов правит принципов и приемов субъекта познания в ходе познавательной деятельности. Общепризнанным каноном процесса интерпретации в...
82265. Вера и знание, достоверность и сомнение. Диалектика веры и сомнения в процессе познания 32.72 KB
  В социальногуманитарных науках знание всегда сочетается с верой и сомнением так как вера ориентирована на преувеличение роли абсолютного момента в знании а сомнение роли относительного в нем. Вера присутствует в социальногуманитарных науках прежде всего в силу незавершенности познания социальных явлений как допущение возможности соответствия социальной реальности и его отражения в знании. Она также может присутствовать в социальногуманитарных науках: как вера ученогогуманитария в Бога ученый привносит в науку свою веру как его...
82266. Конструктивная роль веры как условия «бытия среди людей» (Л.Витгенштейн) Вера и верования 31.72 KB
  Витгенштейн Вера и верования. Вера возникает как необходимое следствие бытия среди людей утверждает Витгенштейн имеет социальнокоммуникативную природу. Вера субъективная уверенность. Вера и знание имеют различные основания противоположно направленные.
82267. Вера и понимание в контексте коммуникаций. Вера и истина. Типы обоснования веры и знания. Соотношение веры и истины 36.66 KB
  Типы обоснования веры и знания. Одной из основных предпосылок философскометодологического анализа социальногуманитарного знания является рассмотрение научного познания в контексте культуры его связь с историческими особенностями и ценностными установками общества. Тема веры достоверности сомнения оказывается одной из фундаментальных в самых разных областях и на разных этапах научного познания. Соотношение различных духовноценностных установок веры и научного знания поразному влияло на развитие науки.
82268. Натуралистическая исследовательская программа 38.77 KB
  Сегодня вопрос об исследовательской программе или близком к ней понятии парадигмы в социальных науках сталкивается с двумя трудностями: 1 избрания масштаба исследования; 2 многообразия исследовательских программ господствующего сегодня в социальногуманитарных науках. Какие исследовательские программы парадигмы можно выделять 1 Классическая философия были ориентирована на природу и изучающие ее науки на следующую отсюда натуралистическую парадигму. Последователи натуралистической исследовательской программы полагают: либо предмет наук...