61099

Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого. У цікавій формі уявної подорожі ознайомити учнів з життям та діяльністю великого князя Ярослава Мудрого визначити його роль і місце в історії України.

Украинкский

2014-05-23

115 KB

3 чел.

Урок №9                                                                                             7 клас

Історія України

Тема. Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого.

Мета. У цікавій формі уявної подорожі ознайомити учнів з життям та діяльністю великого князя Ярослава Мудрого, визначити його роль і місце в історії України. Продовжити роботу з розвитку в школярів умінь самостійно здобувати знання, аналізувати історичні джерела, робити висновки. Вдосконалити навички складання схеми-портрету історичної особи. Виховувати почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого, тягу до знань, освіти, культури.

Тип уроку: урок-подорож, урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, додаткова  література для роботи в малих групах: посібник І.Коляди “Історія України в 6 –7 кл.”, кросворд “Оранта”, підручники, витяги з “Руської правди”, малюнок валізи та кошика.

Очікувані результати. Після цього уроку учні:

  •  вдосконалять навички складання схеми-портрету історичної особи;
  •  навчаться визначати роль і місце особи в історії;
  •  навчаться аналізувати документи за планом;
  •  вдосконалять логічне мислення, звязне мовлення;
  •  навчаться проводити власні дослідження, розробляти свої проекти.

План уроку.

І. Перевірка виконання домашнього завдання.

ІІ. Активізація пізнавальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нової теми.

  1.  Міжусобна боротьба після смерті Володимира.
  2.  Державна діяльність Ярослава.
  3.  “Руська правда” – перший звід давньоруського права.
  4.  Культурно-просвітницька діяльність Ярослава Мудрого.
  5.  Зовнішня політика князя.
  6.  Оцінка діяльності Ярослава Мудрого.

ІV. Підсумки уроку. Оцінювання учнівських досягнень.

V. Домашнє завдання.

Активізація пізнавальної діяльності.

На фоні приємної мелодії учитель декламує вірш Р.Завадовича “Ярослав Мудрий”.

Мудрий княже Ярославе,

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,

Прибраний увесь, багатий,

Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії

З каменю і срібла-злата,

Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світі

Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі

В тебе ласки забігали.

Учитель. Про які славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша? Які історичні факти ми можемо встановити?

Учні мають визначити, що Ярослав Мудрий:

  1.  Зміцнив, розбудував Київську Русь.
  2.  Підніс міжнародний авторитет.
  3.  Збудував м.Ярославль.
  4.  Упорядкував закони.
  5.  Збудував Софіївський собор.

Учитель доповнює, що за часів правління Ярослава Мудрого засновуються школи; укладається перший літописний звід 1037 – 1039 рр.; заснована перша на Русі бібліотека, що нараховувала 950 томів. Період князювання Ярослава Мудрого – вершина могутності Київської держави.

Учитель. Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.

Давайте уявимо, що вчені винайшли машину часу, і ми з вами потрапили в часи Київської Русі. Але наш час перебування в стародавньому Києві обмежений – всього 10 хвилин. Тому, щоб якомога більше дізнатися про часи правління Ярослава, давайте розіб’ємось на гупи, а потім поділимося своїми враженнями.

Отже, 1-ша група має дізнатися про те, як Ярослав став Великим князем, як він отримав владу, адже його батько – Володимир – не встиг скласти заповіт.

2-га група “зустрінеться” з боярами і дізнається, яким був політичний устрій держави, хто і як здійснював владу.

3-тя група “зустрінеться” з послами інших держав і з’ясує, у яких відносинах був Ярослав із сусідами та європейськими державами.

4-та група познайомиться зі зводом Ярославових законів - “Руською правдою”. Ви, як цивілізовані й досвідчені люди ХХІ століття, вкажете на недоліки зводу жителям ХІ століття й проаналізуєте документ за таким планом:

  1.  Риси соціального укладу в законодавстві:

а) становище різних груп населення;

б) наявність невільних груп населення;

в) захист приватної власності.

  1.  Пережитки родового ладу в “Руській правді”:

а) відповідальність різних груп населення;

б) наявність родових пережитків у розв’язанні конфліктів;

в) уявлення про особисту гідність.

  1.  Загальні висновки.

               5-та група здійснить екскурсію до Софіївського собору, дізнається про його історію, а також розв’яже загадку, яку приготували їм кияни ХІ століття. Загадка: яку іншу назву має зображення Божої матері на стіні Софіївського собору?  Назву допоможуть  прочитати у виділеному рядку правильні відповіді.

  1.  Ім’я відомого київського літописця. (Нестор).
  2.  Ім’я митрополита, який написав визначний твір “Слово про закон і благодать”, де вперше підкреслено значення Києва як столиці. (Іларіон).
  3.  Ім’я старшого сина Ярослава Мудрого. (Ізяслав).
  4.  Ім’я дочки Ярослава, яка стала французькою королевою. (Анна).
  5.  Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ. (Константинополь).
  6.  Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами. (Храм).

                6-та група “здійснить” екскурсію по місту Києву й поділиться з нами своїми враженнями.

Після 10-хвилинної роботи в групах учні діляться враженнями, звітують про проведену роботу. (20 хв.).

Учитель пропонує кожній групі зробити схематичну позначку на схемі-портреті “Ярослав Мудрий”, яка б відображала основний зміст проведеної роботи в групі і розкривала досягнення Ярослава.

У результаті на дошці з’явиться приблизно така схема:

Підводяться підсумки.

Метод “Прес” (для слабших дітей): за що Ярослава нарекли Мудрим?

Метод “Прес” (для сильніших дітей): чому з ім’ям Ярослава Мудрого пов’язують розквіт Київської Русі? 

Учитель. Так, безперечно, князювання Ярослава Мудрого стало вершиною могутності Київської держави, і ви правильно дали високу оцінку цій особі. А тепер давайте послухаємо, як оцінювали діяльність Ярослава Мудрого відомі історики. Я надаю слово нашому експерту, який вдома провів невелике дослідження.

Учень-експерт.

  1.  “Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім”. (М.Грушевський).
  2.  “Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом в міжнародній політиці…” (Б.Греков).
  3.  “І в дорослому, і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими меча та військового обладунку”. (М.Брайчевський).
  4.  “Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі”. (О.Субтельний).

Учитель. Таким чином, наша подорож у стародавній Київ підійшла до завершення. Давайте поміркуємо, що можна запозичити від Ярослава Мудрого для сучасності, а що варто залишити в ХІ ст. Свої міркування напишіть на папірцях. Те, що ви взяли б із собою у ХХІ століття прикріпіть на цю дорожню валізу, а те, що залишаєте в минулому – ось на цей старий кошик.

Учитель прикріплює на дошці малюнки валізи та кошика

ІІІ. Оцінювання учнівських досягнень.

ІV. Домашнє завдання. Розробити власний проект “Ярослав Мудрий – людина й державник”, у проект включіть поради нинішнім державотворцям про те, що варто запозичити у Ярослава Мудрого для сучасності.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28865. Учения о государстве и праве в Древней Греции 42 KB
  Теоретическое исследование проблем государства и права в Античной греческой философии: общая характеристика Основу формирования теоретического мировозрения  философии и в том числе первых представлений о гос. В соответствии с такими представлениями в философских учениях Античной Греции можно выделить следующие характерные особенности в понимании государства и права: государство рассматривалось как абсолютное и самодостаточное существо  человек большого размера. Частные формы жизни имели смысл лишь с точки зрения их полезности и...
28866. Учения о праве и государстве периода классической греческой философии 92.5 KB
  Методологические основания учения о праве и государства Платона. Поскольку человек должен действовать в жизни в соответствии с идеей блага то и цель государства реализовать эту идею. Сущность же государства как общества разумных существ можно познать познав сущность человека. И три основные функции которые надлежит выполнять этим сословиям управленческою оборону государства удовлетворение основных потребностей людей.
28867. Предмет історії вчень про державу і право 29 KB
  В общем виде задача этой дисциплины может быть сформулирована следующим образом: познакомить студента с содержанием и историей наиболее значительных теоретических концепций государства и права прошлых эпох. они представляют собой материал необходимый как для выработки научно обоснованного описания закономерностей функционирования государства так и для правильного решения типичных проблем политического властвования и правового регулирования возникающих в современной государственной жизни в Украине. По своему содержанию он призван охватить во...
28868. Учения о государстве и праве елленистического и древнеримского периодов 62.5 KB
  Таким образом в понимании стоиками государства и права можно выделить следующие особенности: 1. В этом смысле закон рассматривается как закон природы источник справедливости и права. Для учения о праве характерно различение права и закона анализ форм права. В качестве основы права П.
28869. Государственно-правовые аспекты учений раннего христианства и средневековья 49.5 KB
  С политикоправовых позиций эти идеи не поддаются однозначной оценке поскольку отрицание государства в римском понимании и связынный с этим правовой нигилизм можно рассматривать как регресс по сравнению с развитой юридической мыслью с другой стороны в учении раннего христианства в первую очередь поддаавались критике те стороны общественной жизни которые требовали серьезного реформирования. В последствии в средневековье проблема взаимоотношения церкви и государства транформируется в основную идеологическую проблему. В последствии в Новое...
28870. Западноевропейская политико-правовая мысль конца 15 - 16 ст 47.5 KB
  Методологические особенности иследования общих проблем государства права и политики в эпоху Возрождения и реформации. Учение о государстве и политическом искусстве Николо Макиавелли. Основные положения учения о государстве Жана Бодена. Государственноправовой аспект богословскополитических доктрин Мартина Лютера и Жана Кальвина.
28871. Развитие учений о государстве и праве в Западной Европе конца 16 - 17 в.в. 69 KB
  Теория естественного права Гуго Гроция.открывает новую эпоху в историческом развитии европейского права. К социальноисторическим факторам оказавшим существенное влияние на формирование новоевропейского понимания проблем государства и права необходимо отнести следующие:  усиление экономического неравенства внутри стран Европы и между этими странами оказавшимися вовлеченными в сферу мирового разделения труда и соответственно связаная с этим необходимость государственноправового вмешательства в решение хозяйственноправовых проблем...
28872. Судебная реформа 1864 года 151 KB
  Основной задачей этой курсовой работы является изучение судебной реформы 1864 года которая считается самой буржуазной и последовательной реформой Х1Х века в России. В ходе реформы судопроизводства в России предполагались изменения в разных его областях: в организации судебной системы например введение суда присяжных в профессиональном статусе судей институт мировых судей пожизненное избрание в процедуре вынесения приговора €œдвухэтапного€ формирования приговора присяжными и судей и т. Исторические предпосылки судебной реформы...
28873. Судебная реформа 1864 года и ее основные итоги 87 KB
  Вместо множества судов существовавших для обслуживания различных сословий учреждались единые для всех сословий общегражданские суды. Основными звеньями общих судебных установлений были окружные суды судебные палаты и Правительствующий сенат. Окружные суды образовывались обычно на территории нескольких уездов с учетом численности населения и объема работы. Замахнувшись на множественность судов создавшихся для обслуживания дворян купцов ремесленников крестьян и других сословий власти не решились полностью...