61105
КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
Конспект урока
Педагогика и дидактика
Мета: оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності восьмикласників: правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та слова визначені для запамятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації...
Украинкский
2014-05-24
52 KB
4 чел.
Урок № 12 ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 (ДИКТАНТ). КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктанту й аудіювання. Проведення інструктажу щодо написання диктанту й перевірки рівня розуміння почутого тексту художнього стилю.
ІV. Написання контрольного диктанту
Перше читання тексту контрольного диктанту
Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями
ВЕРЕС І БДЖОЛИ
Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудового вересу вчувається в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху леготу, у веселкових барвах неба. Верес! На піщаних ґрунтах, де зовсім не цвіте ніяка квітка… Там владарює верес? Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде: ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гущавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвердлюють тобі душу, входять у єство, у свідомість. Перед очима гейзери цвіту, фонтани холоднувато-гарячого багаття, каскади райдужного сяйва.
Дикі бджоли добросовісно пораються на віддалених ділянках, у глибинах, у пущах і нетрищах, запасаючись нектаром на зимівлю, а свійські літунки господарюють на околицях, беруть взяток похапцем, поспішають… Незабаром знову задощить, затуманить, загрозує, натрусить листя, прибє цвіт. І тоді вже верес буде бляклий, сірий, нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду! (За А. Камінчуком, 123 сл.).
Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного
V. Відповіді на запитання, що виникли у школярів під час написання контрольного диктанту
VІ. Проведення контрольного аудіювання тексту художнього стилю
Сприймання на слух учнями незнайомого тексту від початку до кінця
Стара, але дебела ще хата, рублена з доброго дерева, з різьбленим ґанком і такими ж наличниками коло вікон, крита ґонтом, стоїть на схилі сопки і дивиться всіма чотирма вікнами на річечку, що тече внизу, і далі на синє бескеття Сіхоте-Аліня.
Праворуч дебела комора з омшаником, повітка для коней, корівник, стіжок сіна, обгороджений латами, ще якісь будівлі. Ліворуч город, теж обгороджений в одну лату, ще й глечик стирчить на ближнім стовпці. В городі картопля і соняшники, а просто над самою річечкою - якась комірчина: то лазня «по-чорному».
Оце і вся господа. І вона одна тут на великому просторі. До найближчого селища, що зветься Капитонівка і складається з кількох таких хат, понад 50 кілометрів. Григорій це вже знав, і це його тішило: небезпека від людей була тут найменша. А ці люди, що в них він жив, охороняли його.
Удома тепер були він, мати й Наталка. А батько з Грицьком як поїхали, то ось уже два тижні їздять.
Як сподівалася мати, вони мали прибути ще вчора, а як учора не було,- то, значить, сьогодні. Чекаючи їх, Григорій нікуди не ходив уже, а сидів з самого ранку на призьбі і виглядав. І хвилювався. Так, хвилювався як то вони поставляться до нього? Може, уже не так, як перше, коли він був хворий? Знічевя бавився з ведмежам, спостерігав навколишній світ.
От зараз його увагою заволодів праник, підкидуваний засмаглою дівочою рукою там, над річкою; він то підлітав, то падав ляпотів по кладці завзято та лунко. І бігли луни нетрями, ударялись об бескеття й озивалися ляпотіли на кілька голосів... І виходило ніби перепел бив десь у пшеницях на зорі. Чудно.
То Наталка прала на річці. Запнута «кулинкою», орудувала на сонці над водою, як вправний спортсмен на вранішній руханці. Воркотіла якоїсь пісні, полоскала білизну у воді і прибивала праником до кладки. Періщила з усієї сили.
Дивна вона, ця дівчина Наталка. Григорій чомусь тепер навіть боявся її, боявся при зустрічах дивитися їй в обличчя. Вона ніби сердилася, коли він на неї «витріщав очі». Не знав тепер, як до неї приступитись, як з нею поводитись. І почувався, як хлопяк. Смішно, але ж так. Сказати б, недоторкана панна? Ні! Дурна? Ні! Горда? Ніні! Вона навіть не розуміла, яка вона чарівна, безперечно, не розуміла. А от така, як ота рослина дивна, що ти її торкнеш рукою, а вона аж повернеться і напустить тонісіньких колючок у руку. І це дівчиназвіроловка, переможниця страхіть усяких! Уперше йому було на віку таке, щоб на його мову дівчина заломлювала брови. Так, як та дика коза, що боїться, щоб її не впіймали, і не дається навіть підступити. А може, у неї така відраза до нього?
Тож найліпше зовсім не звертати уваги. Нехай собі пере, їй-бо, ото вона періщить праником так люто, бо думає, що бє по чиїхось, може, й по його, нескромних очах, на неї «витріщених». Нехай собі пере. І нехай підпадьомкає праник. Чи то, може, не праник підпадьомкає, а то в його серце щось тьохкає, на тую дикунку дивлячись? Засміявшись з цієї химерної думки, Григорій силоміць відвертає увагу від праника, затисненого в гнучкій дівочій руці. Ген за річкою на галявину вийшли табунцем дикі кози. Так, дикі кози. Пятірко їх. Стали, збилися докупи і, піднісши високо голови, слухають: де воно і що воно ляпотить? Потім зірвалися з місця і пішли вистрибом, черідкою по високих травах, мелькаючи білими плямами на крижах. Зникли в лісі. Так, ніби їх і не було.
Ти б пішов погуляв де, сину, а то спочив би ліг. Не бійсь, нудьгуєш?
Це мати. Вона вже вдесяте, либонь, виходить на ґанок глянути туди, за річку, за зелене море галявини, куди простяглася стежка,- чи не їдуть? Вона порається біля печі і так виходить з підкасаними рукавами.
Заслонившись рукою від сонця, мати аж перехиляється через лонку і вже турбується. «Довго щось. Чи не трапилось чого?»
Наталко-о!..
Чого-о? озвалася дівчина в тон.
А йди-но сюди.
Кажіть, я й так чую... Ось доперу...
Як ти думаєш, що з нашими? Дівчина протягла, кепкуючи:
Ну-у... А що з нашими? Ідуть десь.
Бозна... Таке ж тепер настало. Господи прости!
Ідуть, їдуть, мамо! це Наталка весело, жартівливо, упевнено, ще й трішки кепкуючи з матері. А не їдуть, то пішки йдуть, а коні за поводи ведуть, от і припізнилися...
І сміялася безжурно. І почала лупити по тім сміху праником. Мати й собі засміялася.
От ти така, бач!.. Сказано нове насіння. Ще й кепкує з дурної матері... Тільки й розради моєї, синку,- мати зійшла з ґанку і сіла поруч Григорія на призьбі. Либонь, уже скінчила поратися по господі і тепер має час. Поправивши очіпок, поклала натруджені руки на коліна і втопила очі в море зелені на долині, що її звуть «паддю», туди, де втекла стежечка (За І. Багряним, 756 сл.).
Виконання завдань тестового характеру
1. Яке основне призначення тексту?
А Активний вплив на слухача і спонукання до творчої діяльності.
Б Формування моральних якостей та естетичних смаків слухача.
В Загальний розвиток особистості.
Г Регулювання ділових і життєво-важливих питань.
2. Який із заголовків найбільше відповідає змістові тексту?
А Нове насіння.
Б Переможниця страхіть.
В Дівчина Наталка.
Г Господа на великому просторі.
3. Що виховує в читача поданий текст?
А Оптимістичне світобачення й патріотичні почуття.
Б Культуру спілкування мовної особистості.
В Любов до ближнього й повагу до старших.
Г Бути непередбаченими й загадковими.
4. У якому стилі збудовані хата й подвіря?
А Українському.
Б Сибірському.
В Східному.
Г Місцевому далекосхідному.
5. Яка відстань до найближчого селища?
А 5 км.
Б 15 км.
В 50 км.
Г 200 км.
6. З якої причини хвилювався Григорій?
А Не знав, як привернути до себе увагу дівчини.
Б Переживав, чи не вважають його рятівники злочинцем.
В Думав, як поставляться до нього батько з Грицьком.
Г Чи не знайдуть його переслідувачі.
7. З чим порівнював Григорій Наталку?
А З гордою смерекою і чистим струмком.
Б З ніжною та колючою трояндою.
В З дивною рослиною й дикою козою.
Г З колючим терном та гордою павою.
8. Чим займалася Наталка?
А Ловила диких тигрів.
Б Домашнім господарством.
В Пряла, шила й вишивала.
Г Доглядала за городом і садом.
9. Обрати правильний варіант лексичного значення слова праник (у даному контексті).
А Мяч.
Б Деревяний пристрій (брусок із зарубками) для прання білизни.
В Праска (пристрій для прасування).
Г Прядка (пристрій для прядіння).
10. Описати героя цього тексту. Спрогнозувати, як розвиватимуться його стосунки з Наталкою.
Ключ
Номер завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Правильні відповіді |
Б |
Г |
А |
А |
В |
А |
В |
Б |
Б |
|
Кількість балів |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
VІІ. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт
VІІІ. Домашнє завдання
Скласти узагальнювальну таблицю за матеріалами вивченого розділу «Словосполучення й речення».
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
86182. | СОЦИАЛЬНО-БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ | 84 KB | |
В основе процесса жизнедеятельности организма лежат биохимические реакции органических и неорганических веществ. Приспособление организма к воздействующим на него факторам внутренней и внешней среды производят отдельные органы и их объединения в функциональные системы. | |||
86183. | Понятие, цели, задачи, объект и предмет эмпирического социологического исследования | 127.5 KB | |
Социология отнюдь не умозрительная наука. Разработанные в ее рамках социологические теоретические концепции имели в основном умозрительный характер: они как правило не опирались на эмпирические исследования а выводились из одной только социально-философской теории считавшейся к тому же единственно научной. | |||
86184. | Концепции маркетинга. Анализ сбытовой деятельности на ЗАО «Урал» | 48.48 KB | |
Значение маркетинга в деятельности предприятия. Основные положения классической концепции маркетинга. Значение маркетинга в деятельности предприятия. Понятие маркетинга и необходимость его применения в деятельности предприятия. | |||
86185. | Психофизиологические особенности труда водителя | 124.5 KB | |
Психофизиологические особенности труда водителя Управляя автомобилем водитель должен постоянно оценивать обстановку движения принимать правильное решение и соответствующим образом воздействовать на органы управления автомобилем. | |||
86186. | Поземельные отношения франков по «Салической правде» | 75 KB | |
Целью моей контрольной работы является исследование темы «Поземельные отношения франков по «Салической правде». Основными задачами работы является изучение и анализ следующих вопросов: общая оценка и историографический обзор «Салической правды»; уровень развития хозяйства у франков, их основные занятия... | |||
86188. | Поняття, елементи та види складів злочину | 82.5 KB | |
Як уже зазначалось склад злочину утворює лише певна кількість ознак що встановлюється тільки кримінальним законом. Кримінально-правова наука досліджуючи інститут складу злочину вдалася саме до такого прийому що дало можливість отримати позитивні результати. | |||
86189. | Виды и техника слушания | 113 KB | |
Исследования показывают что умением выслушать собеседника спокойно и сосредоточенно вникнуть в суть того что говорится обладают не более 10 людей. Процесс слушания и его стили Внимательное слушание как способ восприятия собеседника зачастую повышает его самооценку и является незаменимым звеном отношений между людьми. Те кого слушают обычно ценят в собеседниках это умение и идут с ними на контакт поскольку ощущение востребованности является базисной универсальной человеческой потребностью. На первом происходит собственно слушание... | |||
86190. | Методология Филиппа Кросби | 158 KB | |
Главная цель этой системы – обеспечить требуемый уровень качества и поддерживать его (а часто и повышать) в течение всего периода изготовления продукции. Достигнуть этой цели возможно при оптимизации по критерию качества всего процесса создания изделия. | |||