61111

Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Проаналізувати становище Київської держави за наступників Ярослава, підкреслити складність історичного періоду. Визначити історичне значення Любецького з’їзду, роль Володимира Мономаха як державника.

Украинкский

2014-05-24

67.5 KB

0 чел.

Урок №7

Урок №14                                                                                           7 клас

Історія України

Тема. Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах.

Мета. Проаналізувати становище Київської держави за наступників Ярослава, підкреслити складність історичного періоду. Визначити історичне значення Любецького зїзду, роль Володимира Мономаха як державника. Вчити учнів самостійно здобувати знання. Розвивати вміння працювати з документами та різними джерелами інформації, аналізувати їх, робити відповідні висновки. Виховувати культуру спілкування. На прикладі Володимира Мономаха та його сина Мстислава виховувати почуття патріотизму.

Тип уроку: урок-семінар, урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок.

Обладнання: карта “Київська Русь ІХ – ХІ ст.”, схема “Боротьба за владу нащадків Ярослава”, портрет Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, малюнок “шапки Мономаха”.

Очікувані результати. Після цього уроку учні:

  •  набудуть навички самостійної роботи з різними історичними джерелами;
  •  вдосконалять вміння аналізувати історичні документи;
  •  набудуть навички роботи в малих групах;
  •  навчаться відстоювати свою позицію;
  •  здобудуть навички критичного мислення.

План семінару.

  1.  Боротьба за владу нащадків Ярослава Мудрого.
  2.  Любецький з’їзд князів.
  3.  Володимир Мономах – людина й політик.
  4.  Мстислав Володимирович.

Рекомендована література:

Р.Лях “Історія України”, Д.Дорошенко “Історія України” (ст. 44 – 48), І.Коляда “Історія України”, О.Субтельний “Нариси з історії України” (ст. 19 - 22),            І. Крип’якевич “Історія України” (ст. 61 – 64).

Організація семінару.

Тема та план проведення семінару,  рекомендована література оголошуються учням за 2 тижні. Клас поділяється на 4 групи, кожна з яких працює над підготовкою одного питання.

Склад груп та доручення:

  1.  доповідач (розкриває суть питання);
  2.  співдоповідач (підсилює твердження доповідача витягами з документів);
  3.  асистент (готує необхідні таблиці, схеми, підбирає портрети);
  4.  опонент (опонує доповідача, задає провакаційні питання).

Приблизний хід семінару.

Розглядяється питання “Боротьба за владу нащадків Ярослава Мудрого.

Доповідач. У 1054 році помер Ярослав Мудрий. Ще за свого життя він поділив свої землі між синами.

Співдоповідач. Ось як літопис описує заповіт Ярослава Мудрого: “Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і однієї матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тепер же поручаю я, - замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу я даю Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю – Володимир, а Вячеславу – Смоленськ.

Асистент вивішує на дошці схему й пояснює, що на схемі зображені лише ті сини й онуки Ярослава, які найактивніше боролися за владу, а в дужках вказано роки перебування на Київському престолі.

Ярослав Мудрий

(його сини)

Ізяслав

(1054–1073;1076-1078)

Святослав

(1073 – 1076)

Всеволод

(1078 – 1093)

(його онуки)

Святополк

Олег

Володимир Мономах

(1113 – 1125)

воюють за владу

Доповідач (користуючись схемою). У 1068 р. військо Ярославичів зазнало поразки в битві з половцями. У Києві почалося повстання проти Ізяслава. Він утік у Польщу до племінника Болеслава ІІ. Київський престол зайняв полоцький князь Всеслав Брянчиславич. У 1069 р. він був вигнаний військом Ізяслава, якому допомогла Польща.

Незабаром після цих подій почалася міжусобна боротьба за Київський престол: Всеволод і Святослав пішли війною на брата Ізяслава. Ізяслав знову тікає в Польщу. Київський стіл зайняв Святослав. Він намагався наслідувати правління свого батька Ярослава Мудрого. Але був занадто жорстоким, народ не зберіг про нього славну память. Помер Святослав на 49-му році життя у 1076 р. Похоронений в Чернігові, де правив 20 років. Він став родоначальником князівської династії чернігівських Святославичів (Ольговичів).

У 1076 р. на Київський престол повернувся Ізяслав. 1078 р. Ізяслав загинув у війні зі Всеволодом, який став київським князем. Але в боротьбу включився син Святослава Олег. Правління Всеволода теж не було довгим. Він помер у 1093 р. Князівські усобиці розгортаються з новою силою.

Опонент. Скажіть, будь ласка, а чому сини Ярослава не виконали заповіт свого батька – жити в мирі й злагоді? Що було основною причиною князівських усобиць?

У разі потреби опонет доповнює, що основною причиною князівських усобиць було недосконале престолонаслідування Київської Русі, коли старший син заміняв батька й отримував київський стіл, другий по ньому брат мав сидіти в Чернігові, як у другому по своєму значенні місту, третій – у Переяславі і так далі. Установлювалася ніби черга: коли помре старший князь київський, то його стіл наслідував і переходив  до Києва його брат, що сидів перед тим у Чернігові, а не син, бо дядько вважався завжди старший від свого небожа. Коли ж князь умирав, не встигши покняжити в своїй черзі у певному городі, то його сини втрачали право коли-небудь десь князювати. Їх називали “ізгоями”. Але в дійсності цього порядку дуже мало дотримувалися. Вже сини Ярослава почали сперечатися між собою за княжі “столи”, а згодом ці сварки ще побільшали.

Розглядається друге питання – “Любецький зїзд князів”.

Доповідач. Продовження міжусобної боротьби стало небезпечним для Київської держави. Щоб припинити князівські усобиці, Святополк Ізяславович та Володимир Мономах (князі київський та переяславський) у листопаді 1097 року скликали у Любечі під Києвом князівський з’їзд. У ньому взяли участь чернігівський, смоленський, волинський, теребовльський князі.

Співдоповідач. Ось послухайте, як про цю подію пише літописець.

“Прибули Святополк Ізяславич, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися в Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що  межи нами війна донині. Відтепер зєднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою… І на цім вони цілували хреста: “А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”.

Доповідач узагальнює значення Любецького зїзду .

Асистент за розповіддю доповідача малює на дошці схему:

Опонент. Чи сприяли князівські зїзди припиненню усобиць?

(Опонент має бути готовим відстояти обидві позиції і завязати дискусію).

Аргументи щодо негативної оцінки князівського зїзду:

  1.  Зїзд закріпив роздробленість Русі (“Кожен хай держить отчину свою”).
  2.  Змінивши порядок престолонаслідування відносини між князями тільки  ускладнились.

3) Подібні зїзди використовували лише для перерозподілу земель. Так, після Любецького з’їзду Святополк отримав Київську й Турівську землю, Олег – Чернігівщину, Давид – Муромщину, а інші ізгої, онуки Володимира Ярославича – Василько та Володарко отримали уділи на Волині й Галичині. Переяславщину, Смоленщину, Ростовщину й Новгородщину віддано Володимиру Мономаху, Волинь – Давидові Ігоревичеві. Але тільки що склалася ця угода, як сам Святополк і Давид Ігоревич схопили Василька, без жалю осліпили й так пустили додому. Знову почалася війна, яка тривала 3 роки і скінчилася зїздом князів у Вятичеві. На цьому зїзді відібрали в Давида Волинь і віддали її Святополкові.

Розглядається третє питання – “Володимир Мономах – людина й політик”

Доповідач. У 1113 р. київське віче на князівський стіл запросило Володимира Всеволодовича Мономаха. Він був сином Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Константина Мономаха Анастасії. Саме від родового імені матері Володимир прозваний Мономахом. Став він великим князем київським у 60 років.

Асистент вивішує портрет Володимира Мономаха, за розповіддю доповідача складає схему “Володимир Мономах”.

Доповідач. За часи його правління на Русі відновилася одноосібна князівська влада.

Мономах здійснив 83 великі походи, 19 разів укладав угоди з половцями, полонив 300 половецьких князів.  

Співдоповідач. Ось, як про це він пише у своїх “Повчаннях”.

“…А всіх походів я зробив вісімдесят і три великих, а решти не памятаю, менших. І мирів учинив я з половецькими князями без одного двадцять…”

Доповідач. Мономах удосконалив управління державою, вніс зміни й доповнення до “Правди Ярославичів”. Він захищав права селян, обмежив сваволю лихварів.

Співдоповідач. “Бояри, що дали кому-небудь в борг, не мають права перетворювати боржника, що не сплатив борг, у раба…

Лихварі не мають права брати великі рзи (відсотки) за борги.

Податі (податки) городян зменшуються…”

А в “Повчаннях” Володимир Мономах навчає дітей: “Усього ж паче – убогих не забувайте, але наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступіться самі, а не давайте сильним погубити людину…”

Доповідач. Мономах зосередив у своїх руках ¾ руських земель. Він рішуче відстоював кордони від зазіхань інших князів.

Співдоповідач. “1116 року до Мінська ходили ми на Гліба Всеславича, бо він людей у нас був захопив. І Бог нам поміг, і здійснили ми своє задумане. 1117 року ходили ми до города Володимира на Ярославця Святополковича, не терплячи лиходійства його”.

Доповідач. З ім’ям князя пов’язують “шапку Мономаха”, нібито отриману ним від візантійського імператора, якою коронували всіх московських князів.

Асистент вивішує на дошці малюнок “шапки Мономаха”.

Доповідач. Наприкінці князювання Володимир спробував передати власний досвід правління нащадкам. Результатом його міркувань стало “Повчання дітям”. Помер у 1125 році на 73-му році життя. Похований в Києві у соборі Святої Софії.

 У результаті роботи асистента на дошці зявляється схема:

Опонент. 1) Чому саме Мономаха запросили кияни в 1113 р. на Київський престол?

(Освідчений, обдарований князь. Отримав ряд блискучих перемог над половцями: 1103, 1107, 1111. Став ініціатором зїздів князів).

  1.  Чому часи правління В.Мономаха прирівнюють до часів правління Я.Мудрого?

(Обидва припинили усобиці, встановили одноосібну владу. Я.Мудрий створив звід законів, В.Мономах їх доповнив. В обох були сильні династичні звязки з правителями європейських держав. Час правління обох – час миру, внутрішніх гараздів і розквіту).

Розглядається четверте питання – “Мстислав Володимирович”.

Доповідач. Наступником Володимира Мономаха на київському столі став його син – Мстислав, син англійської королівни Гіти. Двадцятилітнім юнаком батько направив сина управляти Новгородом, після його ростовського князювання. Він брав активну участь у приборканні Олега Святославича, який прагнув переділу земель, розгромивши його дружину у битві на р.Клязьмі.

Наслідування Мстиславом київського столу не викликало ніяких заперечень з боку дворянства, бо він вже був однією з найважливіших постатей у житті Київської держави.

На київському столі Мстислав продовжував політику батька:

  •  зміцнював свою владу, приборкував непокірних князів;
  •  багато будував (Андріївська церква Янчинного монастиря – 1131р., Успенська церква і т.д.);
  •  розширив міжнародні зв’язки (зятями Мстислава були: імператор візантійський, принц норвезький, принц датський та королевич угорський; сам князь був одружений зі шведською королівною Христиною, потім брав шлюб з дочкою половецького хана Тугоркана).

Смерть Мстислава 15 квітня 1132 року поклала край могутності династії Мономаховичів.

У середині ХІІ ст. за київський стіл розпочали боротись онук Володимира Мономаха – Ізяслав Мстиславич, його дядько – син Володимира Мономаха – ростово-суздальський князь Юрій Долгорукий та другий син Володимира –Ярополк.

Згодом цю боротьбу продовжили їх спадкоємці. У 1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський вчинив страшний розгром Києва та його розорення, спаливши місто та знищивши велику кількість населення. З цього моменту Київ втратив своє значення як центр руських земель. З 2-ої половини ХІІ ст. розпочинається новий період в історії Руської землі – існування удільних самостійних князівств.

Опонент. Чому занепав Київ, а разом з ним і Київська держава?

(Питання виноситься для обговорення всім класом. Це є своєрідний підсумок уроку).

Учні мають визначити такі причини:

  1.  Перетворення умовного земельного володіння у спадкове земельне володіння бояр та князів.
  2.  Економічне та військово-політичне зміцнення удільних князівств.
  3.  Поява нових економічних та політичних центрів, ріст суперництва між ними та Києвом.
  4.  Подальший етнічний розвиток земель, процес розвитку народностей у різних частинах держави.

ІІ. Оцінювання діяльності учнів.

ІІІ. Домашнє завдання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41796. Введение данных и форматирование таблиц в среде табличного процессора 69.23 KB
  Во всех перечисленных ниже операциях пользуйтесь вкладками диалогового окна Формат ячейки способы его вызова см. Текст не помещается Поступите следующим образом: 1 На вкладке Выравнивание установите для этой ячейки флажок Переносить по словам; 2 Немного расширьте границы столбца B. Выделите ячейки 1:B1. Далее выделите ячейки B2:B6 и с помощью вкладки Границы выберите вид границы .
41797. КИНЕМАТИКА. ФИЗИКА ДВИЖЕНИЯ 222.02 KB
  Траектория материальной точки — линия в пространстве, представляющая собой множество точек, в которых находилась, находится или будет находиться материальная точка при своём перемещении в пространстве относительно выбранной системы отсчёта.
41799. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИНТЕНСИВНОСТЕЙ ОТКАЗОВ УСИЛИТЕЛЯ 41.33 KB
  Для точного расчета безотказности электронного устройства и выбора электрических режимов работы элементов необходимо располагать данными о зависимости интенсивности отказов λ от всех воздействующих факторов определяемых при работе элементов в конкретных схемах устройств. Поэтому для приближенных расчетов надежности в отношении внезапных отказов определяют номинальную интенсивность отказов λн. Для каждого типа элементов получена экспериментальным путем зависимость отношения эксплуатационной интенсивности отказов к...
41801. Архивация данных 650.56 KB
  Запустите архиватор RR.Создайте распределенный архив выделенных файлов.Просмотрите содержимое одного их созданных архивов.
41802. Вычисляемые поля в запросах СУБД MS Access 85.01 KB
  Изучение основных принципов создания и использования сложных запросов в СУБД MS Access. Изучение запросов на выборку данных из нескольких таблиц при помощи языка без данных SQL. Изучение запросов с вычисляемыми полями на выборку данных. Применение итоговых функций в запросах[Код заказа]=Клиенты.[Код заказа] INNER JOIN Товары INNER JOIN Поставщики ON Товары.[Код товара]=Поставщики.[Код товара]=Товары.
41803. Adobe Photoshop: Анимация 583.59 KB
  Поэтому прежде чем приступить к анимации вам необходимо вызвать палитру Слои. задайте инструменту этот размер в панели опций инструмента рис.1 Рис. Сделайте дубликат слоя и дайте команду Фильтр – Пластика и в панели инструментов выберите инструмент Вздутие рис.
41804. Проверка выполнения внутренних соединений обмоток электрических машин 53.42 KB
  Укладку в пазы секций обмоток и соединение их а также изоляцию соединений производят по инструкции предприятия изготовителя. Проверку выполнения внутренних соединений обмоток приходится производить в следующих случаях: после капитального ремонта электрических машин если по каким-либо причинам отсутствует или перепутана маркировка выводов а также когда нарушен нормальный режим работы машины выявленный при пуске и испытаниях. Проверка правильно выполненных внутренних соединений обмоток и выводов машин Постоянного тока производится указанными...