61113

Київська Русь за наступників Ярослава

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Знайомство з документом Чому це сталося Війни між правителями окремих частин однієї держави називають міжусобними записуємо у словниках. 1 Чому політика Ізяслава викликала невдоволення киян...

Украинкский

2014-05-24

51.5 KB

2 чел.

Урок 14.                                                                                                 7 клас

Тема: Київська Русь за наступників Ярослава.

Мета:

  •  ознайомити учнів з періодом міжкнязівських усобиць по смерті Ярослава, розкрити причини занепаду Київської держави за Ярославовичів та зміцнення її за Володимира Мономаха,
  •  розвивати навички роботи з історичними джерелами, удосконалювати навички роботи в малих групах, вчити робити власні висновки, аргументовано висловлювати думки;
  •  виховувати почуття шанобливого ставлення до історичного минулого свого народу.

Обладнання: підручник, атлас, зошит.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Основні поняття: князівський з’їзд, уділ, вотчина, торки, половці.

Основні дати: 1060 р., 1068 р., 1097 р., 1113-1125 рр., 1125-1132 рр.

1097 – князівський з’їзд в Любечі

Історичні постаті: Ізяслава Ярославовича, Святополка Ярославовича, Святополка Ізяславовича, Володимир Мономах.

Хід уроку.

I.     Організація учнівського колективу

II.    Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ярослав Володимирович був справді видатним державним діячем, мудрим політиком, талановитим полководцем, його цілком заслужено прозвали Мудрим. Із таким ім'ям він назавжди залишився в історії нашої батьківщини. Літописець, аналізуючи значення діяльності князя, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, а Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних...». За кілька літ до смерті він скликав своїх синів і розділив між ними землі й міста для князювання. При цьому Мудрий суворо наказав синам жити в злагоді, мирі, шанувати один одного, дружно боронити руські землі від ворогів.

Пригадайте, який порядок успадкування був у Київській державі. Які це могло мати наслідки?

III.   Представлення теми та очікуваних результатів

Очікувані результати

По закінченні уроку ви зможете:

•     пояснити, з якою метою відбувся з'їзд князів в 1097 році в Любечі і які він мав наслідки;

•     дати оцінку діяльності Ярославовичів та Володимиру Мономаху;

•     визначити причини занепаду Київської держави;

•     вдосконалити навички роботи з історичними джерелами та роботи в малих групах.

Учитель. Князь Ярослав Мудрий помер, створивши особливий принцип престолонаслідування. Розгляньте, будь ласка, дві схеми і знайдіть відповіді на питання (див. схеми 1 і 2).

Схема 1                                                                   Схема 2

Батько

Батько

Старший син

Молодший син

Старший син

Середній син

Молодший син

Син

1)    3 якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип престолонаслідування?

2)    До яких наслідків могла призвести така система?

Учитель. Нова система викликала конфлікт між дядьками і небожами. Але Ярослав наділив кожного сина уділом. Знайдіть на карті розташування земель, що належали спадкоємцям Ярослава, і покажіть їх на контурній карті.

Жоден з братів не хотів поступитися владою, тож формується компромісна система. Пригадайте, що таке дуумвірат. У Русі ж склався тріумвірат— спільне правління трьох осіб: Ізяслава, Святослава, Всеволода. (Пишемо у словники.) Але війни між братами не закінчились. (Знайомство з документом)

Чому це сталося? Війни між правителями окремих частин однієї держави називають міжусобними (записуємо у словниках).

Самостійна робота із завданням

Знайти відповіді на питання.

1) Чому політика Ізяслава викликала невдоволення киян?

2) Коли відбулося повстання?

3) Які наслідки воно мало?

(Відповіді учнів, по ходу роботи відбувається корекція.)

— Кияни підняли повстання, бо з'явились нові вороги — половці. Позначимо на контурних картах місце їх розташування. Послухаємо доповіді знайдемо відповіді на питання:

1)   Чому руські князі зазнали поразки на р. Альті?

2)   Чому кияни звернулись по допомогу саме до князя?

3)   Що послужило причиною запрошення на київський стіл Всеслава, князя половецького?

Учитель. Великі проблеми і загроза загибелі держави спонукали князів зібратися у 1097 р. на з'їзд у місті Любечі. Князі домовились про припинення міжусобної війни, проголошувалася політична єдність країни, вотчина визнавалася володінням певної князівської лінії. Проте міжусобиці все одно не припинилися.

IV.   Інтерактивні вправи

Для подальшої роботи на уроці вчитель за допомогою різнокольорових жетонів ділить учнів на 5 робочих груп і пропонує кожній групі обрати лідера. Лідери вибирають запропоновані вчителем завдання і спільно з членами групи намагаються відшукати відповідні на поставлені перед групою питання.

Завдання групі № 1

Спробуйте дослідити, опрацювавши запропоновані історичні джерела» яким було становище Руських земель після смерті Ярослава, і дайте відповіді на такі запитання:                                             ;

1. У чому полягав принцип старшинства, запропонований Ярославом Мудрим? 

2. Чи мав Ізяслав Ярославич особистий авторитет для ролі старшого князя? Доведіть свою думку.

3. Чому в Києві відбулося повстання проти Ізяслава?

Завдання групі № 2

Проаналізуйте, чому загострювалися суперечності між старшими Ярославичами, і дайте відповідь на запитання:

1.  У чому полягав запропонований Ярославичами принцип ротації влади?

2.  Чому розпався тріумвірат і які це мало наслідки?

3.  Які рішення було прийнято на з'їзді в місті Любечі?

Завдання групі № З

Тезисно постарайтесь викласти свої роздуми про роль особистості в історії. Складіть історичні портрети (за пам'яткою):

1.   Ізяслава Ярославовича.

2.   Святополка Ярославовича,

3.   Святополка Ізяславовича.

Завдання групі № 4

Постарайтесь відшукати факти, які б підтвердили думку, що між давніми князями дотатарської доби після Ярослава Мудрого не було гідніших князів за Володимира Мономаха. Назвіть якості, які були притаманні Мономаху як політику, полководцю і людині.

Завдання групі № 5

Ви — вчені-дослідники, які намагаються встановити основні причини занепаду Київської Русі та перетворення її на конфедерацію руських князівств. Визначте, які з причин призвели до розпаду Київської держави на удільні князівства.

Вчитель повідомляє учасникам груп, що на самостійну роботу їм відводиться 6-7 хвилин. Лідерам вручається «Пам'ятка» щодо організації роботи групі усіх учасників. Після підготовки груп учні звітують про свою групову роботу у формі «Акваріуму». По черзі групи займають місце в центрі класного приміщення і повідомляють про результати своїх досліджень іншим учасникам.

Учитель. Отже, ми з вами спробували проаналізувати основні тенденції політичного розвитку Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого, проаналізували державницьку діяльність Володимира Мономаха, а тепер я попрошу кожного з вас відповісти на запитання:

Князь Володимир Мономах продовжував політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого чи здійснював власну політику, що різко відрізнялася від політики його попередників?

Учні за допомогою методу «Прес» висловлюють свої думки, а потім займають відповідну позицію.

Вчитель пропонує підняти жетони тим учням, які в ході розгляду запитання змінили своє ставлення до Володимира Мономаха і його політичного курсу.

V.    Оцінювання результатів уроку

Учням пропонуються оціночні листи за 12-бальною системою. Здійснюється взаємооцінювання.

VI.  Домашнє завдання

Параграф 13, читати відповідати на питання.

.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80860. ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОЛИТИКА И ГОСУДАРСТВЕННОЕ УПРАВЛЕНИЕ: ОБЩЕЕ И ОСОБЕННОЕ 48.88 KB
  Гос политика это целенаправленная деятельность органов государственной власти по решению общественных проблем доступностью и реализации общезначимых целей развития общества или его отдельных сфер. Она является средством позволяющим государству достичь определенных целей в конкретной области используя правовые экономические административные методы воздействия опираясь на ресурсы которые имеются в его распоряжении. Формирование и реализация госй политики обычно имеют 4 этапа политический цикл: 1й этап – опреде общественных...
80861. Структура федеральных органов исполнительной власти (ФОИВ) и Организация их деятельности 46.19 KB
  Функции ФОИВ руководство деятельностью которого осуществляет Президент РФ определяются указом Президента РФ. Функции ФОИВ руководство деятельностью которого осуществляет Правительство РФ постановлением Правительства РФ. Функции: выработка государственной политики и нормативноправовому регулированию в установленной актами Президента РФ и Правительства РФ сфере деятельности. Возглавляет входящий в состав Правительства РФ министр РФ федеральный министр; Он не вправе осуществлять функции по контролю и надзору правоприменительные...
80862. Особенности государственного устройства и органы власти субъектов РФ 48.73 KB
  Среди субъектов РФ различают виды: республики края области автономную область города федерального значения и автономные округа. Частями субъектами российского государства являются национальные государства республики всего их 21; государственнотерриториальные образования края 6 области 49 города федерального значения 2; национальногосударственные образования 1 автономная область и 10 автономных округов. иметь свои конституции госный язык и госную символику; КРАЯ ОБЛАСТИ ГОРОДА ФЕДГО ЗНАЧЕНИЯ автономная область...
80863. Государственная служба как социально-правовой институт 48.6 KB
  Социальное понятие государственная служба очень многогранно и в широком смысле слова под государственной службой как социальным институтом понимается: исторически сложившаяся устойчивая форма организации совместной деятельности лиц находящихся на службе государства; особый вид социальной практики нацеленной в конечном итоге на реализацию функций государства на обеспечение прав и свобод граждан на создание благоприятных социальных условий для их достойной жизни; функция особого социального слоя людей государственных служащих...
80864. Критерии эффективности государственного управления. Взаимодействие общества и государства 44.77 KB
  Взаимодействие общества и государства. Государственное управление – это практическое организующее и регулирующее воздействие государства на общественную жизнедеятельность в целях ее упорядочения сохранения или преобразования которое опирается на власть. Эффективность гос управления – соотношение достигнутого результата целей управления с затраченными на это ресурсами.
80865. Особенности разрешения конфликтов в системе государственного и муниципального управления 46.19 KB
  Управление конфликтами – процесс целенаправленного воздействия на персонал с целью устранения причин породивших конфликт и перевод конфликта в рациональное русло для достижения желаемых результатов. Управление конфликтами включает в себя: прогнозирование конфликтов предупреждение одних и стимулирование других прекращение и подавление конфликтов их регулирование и разрешение. Прогнозирование конфликта – представление о будущем конфликте с определенной вероятностью указания времени и места действий. культуры нетерпимой к конфликтам в...
80866. Понятие и основные теории местного самоуправления 47.27 KB
  МСУ составляет одну из основ конституционного строя РФ. МСУ в РФ форма осуществления народом своей власти обеспечивающая в пределах установленных Конституцией РФ федеральными законами а в случаях установленных федеральными законами законами субъектов РФ самостоятельное и под свою ответственность решение населением непосредственно и или через органы МСУ вопросов местного значения исходя из интересов населения с учетом исторических и иных местных традиций ФЗ. МСУ является первичным уровнем публичной власти и системы управления в...
80867. Местные интересы, роль и функции местного самоуправления в обществе 45.02 KB
  Ориентация на учет местных интересов предопределяет роль и функции местного самоуправления в современном обществе. Политологи разделяют общество на три основных сектора каждому из которых отведены своя роль и свои функции. Если под этим углом зрения взглянуть на местное самоуправление то можно сделать вывод что в современном обществе оно выполняет все три перечисленные функции.
80868. Проблемы становления и развития местного самоуправления в России на современном этапе 43.35 KB
  Одной из главных проблем сдерживающих развитие местного самоуправления в России является слабость гражданского общества низкий уровень общественной активности низкая правовая культура населения дефицит знаний о сущности и возможностях самоуправления. В обществе которое столетиями жило в условиях тоталитарного правления не имея глубоких демократических традиций идеи местного самоуправления воспринимаются далеко не всеми. Для того чтобы граждане восприняли идеи местного самоуправления необходима огромная разъяснительная работа.