61130

ДОДАТОК ЯК ДРУГОРЯДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Поглибити знання учнів про додаток як другорядний член речення; сформувати поняття про прямий і непрямий додаток; розвивати вміння визначати вид додатків у реченнях, розрізняти додаток і неузгоджене означення, удосконалити навички доречно використовувати додатки у власному мовленні

Украинкский

2014-06-06

388.1 KB

4 чел.

Урок № 23 ДОДАТОК ЯК ДРУГОРЯДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ

Мета: поглибити знання учнів про додаток як другорядний член речення; сформувати поняття про прямий і непрямий додаток; розвивати вміння визначати вид додатків у реченнях, розрізняти додаток і неузгоджене означення, удосконалити навички доречно використовувати додатки у власному мовленні; за допомогою мовленнєвокомунікативного дидактичного матеріалу поглибити знання восьмикласників про видатних діячів рідного народу та їхніми досягненнями.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, до складу яких входять прямі й непрямі додатки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Вибіркова робота на основі тексту

  1.   Прочитати вголос текст. Визначити його стильову належність. Назвати основні ознаки тексту. Підготувати усний переказ.

Незаперечним є твердження, що Шевченко — основоположник нової української літератури й нової української літературної мови. Творцем нової української літературної мови його вважають тому, що достойно завершив складний і тривалий процес виформування української мови на живій народній основі, який розпочали Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Григорій Квітка-Основ’яненко, і відкрив нові невичерпні можливості для її розвитку і вдосконалення, чим успішно скористалися Панас Мирний, Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький, Іван Франко, Борис Грінченко, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Степан Васильченко. Кобзар обробив, відшліфував фонетично милозвучне, синтаксично гнучке, лексично багате українське слово і підніс його до найвищої висоти — досконалої загальноукраїнської літературної мови (М. Степаненко).

  1.   Виписати словосполучення, у яких залежне слово відповідає на запитання непрямих відмінків. Визначити синтаксичну роль додатків.

Опрацювання опорної схеми

  1.   Розглянути схему. З’ясувати, що вам уже відомо про додаток, а що є новим.

  1.   Сформулювати повне визначення додатка.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Творче спостереження з елементами аналізу

  1.   Прочитати мовчки текст. Дібрати до нього заголовок. Визначити межі речень. Записати, розставляючи пропущені розділові знаки.

Своєму формуванню як людини й науковця Микола Костомаров був зобов’язаний Харківському університетові саме тут на початку ХІХ століття відбувалося становлення всіх тих галузей знань, які згодом будуть об’єднані під загальною назвою українознавства молодому студентові особливо близькими видалися погляди літераторів-романтиків, які у своїх творах оспівували ліричні почуття, шляхетні вчинки історичних персонажів і героїчне минуле українського народу Костомаров починав свій творчий шлях з поезії, однак після завершення навчання він опинився на службі в драгунському полку втім, його досвід літератора-романтика не минув марно головним об’єктом своїх історичних студій Костомаров уважав життя і побут простого народу, його вплив на вчинки видатних особистостей та історичні події (За О. Сокирком).

  1.   Знайти додатки. З’ясувати, яких членів речення вони, як правило, стосуються

Вибірково-розподільна робота

  1.   З’ясувати, у яких словосполученнях у ролі залежних слів виступають іменники у формі: а) знахідного відмінка; б) інших непрямих відмінків. Заповнити таблицю.

Прямі додатки

(виражені іменниками у формі

знахідного відмінка)

Непрямі додатки

(виражені іменниками у формі

непрямих відмінків, окрім знахідного)

Запалити вогонь, сюжет твору, зображено квіти, архітектура палацу, зберегти риси архітектури, поєднання звуків, символ життя, будівництво парку, елемент пейзажу, зведено будинок, зображення рослинності, динаміка життя, талант художника, ухвалити рішення, причина явища, освітлений сяйвом, сучасники художника, здобувати освіту, прообраз героїні.

  1.   Назвати вид словосполучення за способом вираження головного слова. По одному прикладу кожної групи ввести в самостійно складені речення.
  2.   Яке словосполучення є «зайвим»? Пояснити

Творче моделювання

  1.   Із поданими словами скласти пари словосполучень так, щоб у ролі залежного слова виступали додатки, виражені іменниками у формі різних непрямих відмінків.

Говорити, зберігати, записувати, уявити, вимовляти, усвідомлювати, описати, видати.

  1.   Одну пару словосполучень увести в самостійно складені речення.
  2.   Визначити вид додатків у складених словосполученнях.

Дослідження-моделювання

  1.   Змоделювати прислів’я і приказки, дібравши їх продовження з другого стовпчика. Записати вислови. Виділити в них додатки, визначити спосіб їх вираження.

1. Щастя розум одбирає,

2. Хто горя не бачив,

3. Хто доброго чоловіка минає,

4. Добре тому жить,

5. Доля карає

6. Долі й конем

7. Долі скаргами

той щастя не має.

а нещастя повертає.

й вельможного, й неможного.

чия доля не спить.

той і щастя не зазнає.

не власкаєш.

не об’їдеш.

  1.   У поданих висловах назвати слова-антоніми.

Вибіркова робота на основі тексту з елементами аналізу

  1.   Прочитати текст. Що нового ви дізналися з нього? Визначити тему й основну думку. Скласти план.

Спілкуючись між собою, люди разом порають землю, будують державу, її економіку, створюють свою історію, духовні цінності, розвивають культуру. Спілкування як процес і продукт життєдіяльності людей має багате минуле, а як результат наукових досліджень - коротку історію. Багато цінного й цікавого про етику й етикет, культуру спілкування та поведінки знаходимо в пам’ятках історії і літератури, зокрема в українських джерелах.

Одним із перших описав спілкування на території нинішньої України ще у V ст. до н.е. Геродот. Він розповідав, як наші пращури спілкувалися при світлі вогнища, «казали казку», «баяли байку».

Цікаві свідчення того, як у далекі часи жили люди, як вони захищали свою землю, як розвивали ремесла і, звичайно, як спілкувалися, дає Велесова книга збірка поліських пам’яток VIX ст. Люди вміли спілкуватися, бо правили п’ятнадцять століть через віче, де будь-хто міг слово сказати і то було благом. Узагалі слово для людей було вагомою частиною життя, через нього вони доходили згоди й розв’язували свої життєві проблеми (Г. Чайка).

  1.   Виписати сполучення слів, до складу яких входять додатки. Схарактеризувати додатки, скориставшись схемою.
  2.   Дослідити, у яких відмінках додатки можуть виражатися іменниками чи займенниками з прийменниками. Навести власні приклади

СХЕМА характеристики додатка

Творче конструювання

  1.   Скласти речення так, щоб слова знання, розум, щастя, добро виступали в ролі різних членів речення: а) підмета; б) іменної частини складеного присудка; в) додатка.
  2.   Схарактеризувати головні члени у складених реченнях.
  3.   З’ясувати граматичні ознаки додатків (рід, число, відмінок).

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Подумати й дати відповіді на запитання:

1. Який другорядний член речення називається додатком?

2. Якими частинами мови найчастіше виражається додаток? Навести приклади.

3. До яких членів речення, як правило, приєднується додаток? Відповідь проілюструвати власними прикладами.

4. Як відрізнити, на вашу думку, додатки від означень, виражених іменниками?

VІ. Домашнє завдання

Використавши відновлені прислів’я і приказки, опрацьовані на уроці, скласти твір на тему «Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має».
Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40528. Типы лексических значений слова. Многозначность и пути ее развития 33 KB
  Типы лексических значений слова. Предметная отнесенность слова денотативный компонент значения. Обычно слово предмет действие или признак номинативная функция знаменательные слова. Числительные междометия служебные слова не имею денотативного компонента.
40529. Язык как особая знаковая система. Язык и мышление 33 KB
  Язык как особая знаковая система. Язык и мышление. Язык как особая знаковая система. Язык знаковая система естественно возникшая закономерно развивающаяся социально предназначенная.
40530. Омонимия, ее виды, источники и роль в языке. Разграничение омонимии и полисемии 21 KB
  Омонимия разные слова с одинаковым звуковым составом. Типы омонимов: лексические омонимы слова относящиеся к одному грамматическому разряду имеют одинаковое звучание и написание: лук. омоформы слова у которых совпадают определенные грамматические формы. омофоны слова которые одинаково звучат но пишутся поразному.
40531. Графика 15.24 KB
  Состоят из: Правила чтения напр. u может быть ju ʌ или u Правила написания напр. Правила орфографии правила написания значащих языковых единиц морфем и слов Правила орфоэпии правила озвучивания при чтении значащих языковых единиц морфем и слов Правила орфографии строятся на базе правил графики и нужны ТОЛЬКО если по правилам графики есть вариант напр.
40532. Части речи как основные грамматические категории. Принципы выделения частей речи 31.5 KB
  Части речи как основные грамматические категории. Принципы выделения частей речи. Части речи: можно назвать грамматическими категориями но они более широкие общие лексикограмматические классы слов.: части речи части слова.
40533. Слово как единица и предмет лексикологии. Признаки слова. Аспекты его изучения. Структура лексикологии как науки 23.5 KB
  Признаки слова. Признаки слова: фонетическая оформленность фонетически непроницаемо для других слов. Обычно у слова есть номинативная функция. Слово не равно: Словоформе грамматическая разновидность слова.
40534. Способы выражения синтаксических отношений в языках мира. Языки номинативного и эргативного строя. Виды синтаксических связей 21 KB
  Языки номинативного и эргативного строя. Грамматические способы: аффиксация особенно флексия способ служебных слов способ порядка слов способ интонации способ ударения Языки номинативного и эргативного строя. По характеру выражения субъектнообъектных отношений все языки мира делятся на языки: номинативного строя Субъект действия выражен номинативом. эргативного строя Оформление субъекта зависит от свойств глагола если глагол: переходный то существительное стоит в эргативном падеже обозначает реально действующее лицо.
40535. Предмет языкознания. Языкознание общее и частное. Прикладное языкознание. Связь языкознания с другими науками 79.99 KB
  Собака Определенная порода собаки Сужается значение слова 4. К диалектной лексике относятся слова распространение которых ограничено той или иной территорией. пойти за грибам с рукам с ногам специфическими словами орать в смысле 'пахать' и т. Суть: безъязычный человек слыша звуки природы старался подражать им своим речевым аппаратом = звукоподражательные слова кукушка от куку гавкать от гавгав etc.
40536. Основные теории происхождения человеческой речи. Исторические процессы в жизни языков 27.5 KB
  Исторические процессы в жизни языков. Следует различать вопрос о происхождении языка и вопрос об образовании реально существующих существовавших языков. Исторические процессы в жизни языков. 2 противоположных процесса: интеграция дифференциация Дифференциация территориальное деление языков возникновение диалектов или родственных языков.