61137

ВИДИ ОБСТАВИН. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: поглибити знання учнів про обставину як другорядний член речення, порівняльний зворот, його роль у текстах різної стильової належності; сформувати вміння визначати види обставин; розвити пунктуаційні вміння виділяти порівняльні звороти комами на письмі...

Украинкский

2014-05-24

493.85 KB

1 чел.

Урок № 26 ВИДИ ОБСТАВИН. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ

Мета: поглибити знання учнів про обставину як другорядний член речення, порівняльний зворот, його роль у текстах різної стильової належності; сформувати вміння визначати види обставин; розвити пунктуаційні вміння виділяти порівняльні звороти комами на письмі; удосконалити навички правильно використовувати різні види обставин як в усному, так і в писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню основних цінностей людини.

Правопис: виділення порівняльних зворотів комами.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, крилатих висловів.

Культура мовлення і стилістика: обставини часу, місця як засіб зв’язку речень у розповідних текстах; їх синоніміка.

Текст (риторичний аспект): стилістична роль порівняльних зворотів  у художньому мовленні; порівняння як художній прийом.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності

Вибіркова робота на основі тексту

  1.   Виразно прочитати вірш. Дібрати власний заголовок. Назвати слова, що відповідають на запитання як? де? куди? у якій мірі? До якого члена речення належать подані слова?

На світ дивлюсь дитячими очима,

І бачу скрізь я сонце золоте,

Що відкрива чарівними ключами

Землі моєї серце молоде.

Тут все так просто, ясно і доступно

І я іду в незвідані краї.

Де всі казки шепочуть так чарівно.

Де є ліси, степи, квітки, гаї.

Тут в тебе є широкий простір літа

І все тут можна, все тут по плечу,

Тут незрівнянний шлях усім відкрито,

Тут піднімаюсь і в політ лечу.

Нехай не зникне цей політ чудовий,

Дитинство мрією літа, як журавлі.

По всій планеті, в Україні і Молдові,

Там, де живуть вкраїнці на землі.

(О. Медведенко)

Колективне опрацювання опорної схеми

  1.   Розглянути схему. Запам’ятати, що означає обставина, на які запитання відповідає, чим виражається. Сформулювати повне визначення обставини як другорядного члена речення.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Пояснювальний диктант

  1.   Списати. Назвати фразеологізми, визначити їх синтаксичну роль. Указати на вид обставин. Замінити фразеологічні звороти синонімічними словами з довідки.

1. Дивись, інший і не дурний, а все в нього через пень-колоду виходить (М. Стельмах). 2. Нехай упаде він безсилий на великій дорогі життя, він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колесник). 3. Ти візьми їх до рук, так візьми, щоб і не тиснули (Ю. Яновський). 4. Після третіх півнів Гнат бережно відчинив хатні двері й вийшов (М. Стельмах). 5. Він на півслові обірвав пісню (М. Коцюбинський). 6. Дівчина сподобалася йому з першого погляду (О. Гончар). 7. Повість захоплює гострим сюжетом, вона читається на одному подиху. 8. Я обома руками голосую за це рішення. 9. Училася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (О. Гончар).

Довідка: повністю, на світанку, недбало, посередньо, легко, скрізь, раптово, відразу ж, незвичайно сильно.

Види обставин за значенням

Види

обставин

На які запитання

відповідають

Приклади

1. Способу дії

як?

яким способом?

Звичаї об’єднують окремих людей  в один народ, в одну націю (О. Воропай)

2. Міри  й ступеня

наскільки?

якою мірою?

У хаті ще більше потемніло (Панас Мирний)

3. Місця

де? куди? звідки?

На скелястих берегах річки Кам’янки росло кілька десятків верб, в’язів, по-одинокі липи та дикі груші (П. Позняк)

4. Часу

коли? як довго? відколи? доки?

Урочисте відкриття парку «Софіївка» відбулося у травні 1802 року (П. Позняк)

5. Причини

чому? від чого? через що? з якої причини?

Од хвилювання Тетяна не могла спокійно говорити (С. Васильченко)

6. Мети

з якою метою?  для чого? нащо?

Сюди за щастям я забрів (В. Сосюра)

7. Умови

за якої умови?

у якому випадку?

Невдовзі під гучні оплески в супроводі своєї дружини з’явився кремезний, літніх років чоловік (В. Скуратівський)

8. Допустовості

незважаючи на що?

Наперекір утискам царського двору Остап Вересай першим серед українських кобзарів вийшов на світову арену (В. Скуратівський)

Творче конструювання

  1.   Скласти речення так, щоб подані фразеологізми виступали в ролі обставин. Визначити вид обставин.

Як один день, зверху донизу, за тридев’ять земель, до останньої крихти

Дослідження-відновлення

  1.   Відновити прислів’я і приказки, вставивши замість крапок обставини з довідки. Дати повну характеристику обставин, скориставшись схемою.

1. Добре діло твори... 2. Доброму ... добре. 3. Добре ... пам’ятається. 4. Правда і ... не втоне. 5. Кривда людськая ... вилазить. 6. ... не вмирають (Нар. творчість).

Довідка: довго, сміло, в морі, боком, від щастя, скрізь.

  1.   Зробити синтаксичний розбір четвертого речення. Дати характеристику головним членам.

Дослідження-аналіз на основі тексту

  1.   Прочитати. Знайти обставини й визначити їх вид. З’ясувати, до якого члена речення вони належать. Списати, замість крапок уставляючи обставини інших видів.

Разом із поетичним талантом в українського філософа й ученого Григорія Сковороди проявляються й риси аскета: їв він … ввечері, уживав … овочі та молочні страви, м’яса та риби … не їв, спав лише чотири години на добу, вставав до схід сонця, лягав опівночі й при цьому … завжди був веселий, бадьорий, рухливий, помірний, добродушний і поштивий… (За Д. Яворницьким).

  1.   Пояснити лексичне значення виділених слів.

Схема характеристики обставини

Творче моделювання

  1.   Поширити речення обставинами відповідно до їх виду, зазначеного в дужках. Указати на спосіб вираження обставин.

Зразок

1. Людям потрібно знати своє минуле … (часу; способу дії; мети). 2. Ми захищаємо наш духовний спадок … (часу; способу дії; допустовості). 3. Кожна людина вважає себе інтелігентною … (допусту; часу).

  1.   Дослідити, чи можна вважати змодельовані речення граматичними синонімами. Свою думку обґрунтувати.

Дослідження-зіставлення

  1.   Виразно прочитати вірш. Виділити обставини, визначити їх вид. Дослідити, які виділені слова виступають обставинами, а які додатками. Свій вибір умотивувати. Указати на спосіб вираження обставин і додатків.

Сьогодні, певне, буде гарний день  

такі яскраві небеса глибинні;

(де? за чим?) за гребенем, що ледь світліє ген,

визорюють вершини ніжно-сині.

О ти, осіння стомлена печаль, 

така чистінь (де? у кому?) в тобі сьогодні сяє!

Гірчавий цвіт (куди? у що?) у піднебесну даль

полинний подих осені вливає.

Птахи летять (як? на чому?) на голубих вітрах, 

натомлено по сині креслять крила

не креслений ніким донині шлях,

що пронизав далекі небосхили.

Природа затихає.

Гаряче звучить (де? у кому?) в мені летіння нескінченне.

Зорять (де? у кого?) у мене сотні сот очей

і сотні душ благають через мене,

щоб десь потік наспівував пісень

і гребінь той світився, як і досі,

щоб просто був сьогодні гарний день

і з нами щось прегарне відбулося.

(В. Моруга)

Пунктуаційний практикум

  1.   Списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Указати на слова, яких стосуються порівняльні звороти. Визначити їх синтаксичну роль.
  2.  Через історичні місця події дати як через магічні кристали висвічується нащадкам сива давнина (О. Засенко). 2. Знані й невідомі давні події немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини (О. Засенко). 3. Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра (А. Кащенко). 4. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро (А. Кащенко). 5. Чорнів як ноги павука мольберт у куточку (С. Скляренко). 6. Одірветься один листочок з гілочки й попливе як човник у сухому й пахучому осінньому повітрі (С. Скляренко). 7. Хмари піднялися вище мов пасма диму (О. Васильківський).

Лінгвістичне спостереження

  1.   Прочитати. Дослідити, чи мають порівняльне значення виділені сполучення слів.

Плили хмарини, немов перлини.

Їх вид рожевий уста дитини!

Набігли тіні і... ждуть долини.

Пробігли тіні сумні хвилини:

Плили хмарини чужі, далекі.

(П. Тичина)

  1.   Записати, додаючи до виділених словосполучень сполучник як. Яким розділовим знаком ви відокремите порівняльні звороти?

Лінгвістичний експеримент

  1.   Замість виділених слів у словосполученнях вставити фразеологізми з довідки. Скласти й записати речення. Довести, чи потрібна кома перед сполучником як.

Глянув неприязно; рости надзвичайно швидко; підлога дуже чиста; повзти повільно; надувся дуже; працювати самовіддано; знати досконало.

Довідка: як вилизана; як п’ятака дав; як свої п’ять пальців; як проклятий; як слимак; як з води; як сич.

  1.   Виділити головні члени у складених реченнях.
  2.   Дослідити, чи всі фразеологізми виконуватимуть роль обставини.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Подумати й дати відповіді на запитання:

1. Який другорядний член речення називається обставиною? Якими частинами мови виражається обставина найчастіше?

2. На які групи за значенням поділяються обставини? До кожної групи дібрати власні приклади.

3. Що називається порівняльним зворотом?

4. Назвати граматичні форми вираження порівнянь. Навести приклади.

5. Як виділяється порівняльний зворот в усному мовленні й на письмі?

6. Яку роль виконують порівняння в художньому мовленні?

VІ. Домашнє завдання

Про які факти із життя Г. Сковороди вам відомо? Скористатись за потреби довідковою літературою. Висловити власне ставлення до життєвих принципів філософа. Оформити це у вигляді міні-твору, використовуючи обставини, різні за значенням.
Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79861. Ликвидность коммерческих банков 160.5 KB
  Управление ликвидностью коммерческого банка. Ликвидность коммерческого банка Ликвидность коммерческого банка означает возможность банка своевременно и полно обеспечивать выполнение своих долговых и финансовых обязательств перед всеми контрагентами что определяется наличием достаточного собственного капитала банка оптимальным размещением и величиной средств по статьям актива и пассива баланса с учетом соответствующих сроков. Таким образом ликвидность коммерческого банка базируется на постоянном поддержании объективно необходимого...
79862. Организация кредитования. Субъекты кредитных отношений. Классификация банковских кредитов. Принципы банковского кредитования 483 KB
  Субъекты кредитных отношений В рыночных условиях хозяйствования основной формой кредита является банковский кредит. Субъектами кредитных отношений в области банковского кредита являются хозорганы население государство и сами банки. Что касается банковского кредита то субъекты кредитных сделок здесь обязательно выступают в двух лицах т. Как правило кредиты формирующие оборотные фонды являются краткосрочными а ссуды участвующие в расширенном воспроизводстве основных фондов относятся к средне и долгосрочным кредитам.
79863. Законодательное регулирование валютных операций в РФ. Лицензирование операций с иностранной валютой в коммерческих банках. Валютные счета, порядок их открытия клиентам банка и ведения операций 1.32 MB
  Лицензирование операций с иностранной валютой в коммерческих банках. Валютные счета порядок их открытия клиентам банка и ведения операций. Кредитование внешнеэкономической деятельности Внешнеэкономическая деятельность коммерческих банков связана с осуществлением банковских операций в рублях и иностранной валюте при экспортеимпорте товаров и услуг их реализации за иностранную валюту на территории РФ сделках неторгового характера хозяйствовании нерезидентов внутри страны. Наиболее полным нормативным документом ЦБР является письмо Госбанка...
79864. Сущность и экономические основы деятельности коммерческого банка 113 KB
  Понятие коммерческого банка и его организационное устройство Банк это организация созданная для привлечения денежных средств и размещения их от своего имени на условиях возвратности платности и срочности. Основное назначение банка посредничество в перемещении денежных средств от кредиторов к заемщикам и от продавцов к покупателям. Наряду с банками перемещение денежных средств на рынках осуществляют и другие финансовые и кредитнофинансовые учреждения: инвестиционные фонды страховые компании брокерские дилерские фирмы и т.
79865. Банковские ресурсы. Собственные средства коммерческого банка. Формирование капитала банка 211 KB
  Формирование капитала банка. Собственные средства коммерческого банка К банковским ресурсам относятся собственные средства банков заемные и привлеченные. Банковские ресурсы образуются в результате проведения банками пассивных операций и отражаются в пассиве баланса банка.