61137

ВИДИ ОБСТАВИН. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: поглибити знання учнів про обставину як другорядний член речення, порівняльний зворот, його роль у текстах різної стильової належності; сформувати вміння визначати види обставин; розвити пунктуаційні вміння виділяти порівняльні звороти комами на письмі...

Украинкский

2014-05-24

493.85 KB

1 чел.

Урок № 26 ВИДИ ОБСТАВИН. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ

Мета: поглибити знання учнів про обставину як другорядний член речення, порівняльний зворот, його роль у текстах різної стильової належності; сформувати вміння визначати види обставин; розвити пунктуаційні вміння виділяти порівняльні звороти комами на письмі; удосконалити навички правильно використовувати різні види обставин як в усному, так і в писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню основних цінностей людини.

Правопис: виділення порівняльних зворотів комами.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, крилатих висловів.

Культура мовлення і стилістика: обставини часу, місця як засіб зв’язку речень у розповідних текстах; їх синоніміка.

Текст (риторичний аспект): стилістична роль порівняльних зворотів  у художньому мовленні; порівняння як художній прийом.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності

Вибіркова робота на основі тексту

  1.   Виразно прочитати вірш. Дібрати власний заголовок. Назвати слова, що відповідають на запитання як? де? куди? у якій мірі? До якого члена речення належать подані слова?

На світ дивлюсь дитячими очима,

І бачу скрізь я сонце золоте,

Що відкрива чарівними ключами

Землі моєї серце молоде.

Тут все так просто, ясно і доступно

І я іду в незвідані краї.

Де всі казки шепочуть так чарівно.

Де є ліси, степи, квітки, гаї.

Тут в тебе є широкий простір літа

І все тут можна, все тут по плечу,

Тут незрівнянний шлях усім відкрито,

Тут піднімаюсь і в політ лечу.

Нехай не зникне цей політ чудовий,

Дитинство мрією літа, як журавлі.

По всій планеті, в Україні і Молдові,

Там, де живуть вкраїнці на землі.

(О. Медведенко)

Колективне опрацювання опорної схеми

  1.   Розглянути схему. Запам’ятати, що означає обставина, на які запитання відповідає, чим виражається. Сформулювати повне визначення обставини як другорядного члена речення.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Пояснювальний диктант

  1.   Списати. Назвати фразеологізми, визначити їх синтаксичну роль. Указати на вид обставин. Замінити фразеологічні звороти синонімічними словами з довідки.

1. Дивись, інший і не дурний, а все в нього через пень-колоду виходить (М. Стельмах). 2. Нехай упаде він безсилий на великій дорогі життя, він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колесник). 3. Ти візьми їх до рук, так візьми, щоб і не тиснули (Ю. Яновський). 4. Після третіх півнів Гнат бережно відчинив хатні двері й вийшов (М. Стельмах). 5. Він на півслові обірвав пісню (М. Коцюбинський). 6. Дівчина сподобалася йому з першого погляду (О. Гончар). 7. Повість захоплює гострим сюжетом, вона читається на одному подиху. 8. Я обома руками голосую за це рішення. 9. Училася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (О. Гончар).

Довідка: повністю, на світанку, недбало, посередньо, легко, скрізь, раптово, відразу ж, незвичайно сильно.

Види обставин за значенням

Види

обставин

На які запитання

відповідають

Приклади

1. Способу дії

як?

яким способом?

Звичаї об’єднують окремих людей  в один народ, в одну націю (О. Воропай)

2. Міри  й ступеня

наскільки?

якою мірою?

У хаті ще більше потемніло (Панас Мирний)

3. Місця

де? куди? звідки?

На скелястих берегах річки Кам’янки росло кілька десятків верб, в’язів, по-одинокі липи та дикі груші (П. Позняк)

4. Часу

коли? як довго? відколи? доки?

Урочисте відкриття парку «Софіївка» відбулося у травні 1802 року (П. Позняк)

5. Причини

чому? від чого? через що? з якої причини?

Од хвилювання Тетяна не могла спокійно говорити (С. Васильченко)

6. Мети

з якою метою?  для чого? нащо?

Сюди за щастям я забрів (В. Сосюра)

7. Умови

за якої умови?

у якому випадку?

Невдовзі під гучні оплески в супроводі своєї дружини з’явився кремезний, літніх років чоловік (В. Скуратівський)

8. Допустовості

незважаючи на що?

Наперекір утискам царського двору Остап Вересай першим серед українських кобзарів вийшов на світову арену (В. Скуратівський)

Творче конструювання

  1.   Скласти речення так, щоб подані фразеологізми виступали в ролі обставин. Визначити вид обставин.

Як один день, зверху донизу, за тридев’ять земель, до останньої крихти

Дослідження-відновлення

  1.   Відновити прислів’я і приказки, вставивши замість крапок обставини з довідки. Дати повну характеристику обставин, скориставшись схемою.

1. Добре діло твори... 2. Доброму ... добре. 3. Добре ... пам’ятається. 4. Правда і ... не втоне. 5. Кривда людськая ... вилазить. 6. ... не вмирають (Нар. творчість).

Довідка: довго, сміло, в морі, боком, від щастя, скрізь.

  1.   Зробити синтаксичний розбір четвертого речення. Дати характеристику головним членам.

Дослідження-аналіз на основі тексту

  1.   Прочитати. Знайти обставини й визначити їх вид. З’ясувати, до якого члена речення вони належать. Списати, замість крапок уставляючи обставини інших видів.

Разом із поетичним талантом в українського філософа й ученого Григорія Сковороди проявляються й риси аскета: їв він … ввечері, уживав … овочі та молочні страви, м’яса та риби … не їв, спав лише чотири години на добу, вставав до схід сонця, лягав опівночі й при цьому … завжди був веселий, бадьорий, рухливий, помірний, добродушний і поштивий… (За Д. Яворницьким).

  1.   Пояснити лексичне значення виділених слів.

Схема характеристики обставини

Творче моделювання

  1.   Поширити речення обставинами відповідно до їх виду, зазначеного в дужках. Указати на спосіб вираження обставин.

Зразок

1. Людям потрібно знати своє минуле … (часу; способу дії; мети). 2. Ми захищаємо наш духовний спадок … (часу; способу дії; допустовості). 3. Кожна людина вважає себе інтелігентною … (допусту; часу).

  1.   Дослідити, чи можна вважати змодельовані речення граматичними синонімами. Свою думку обґрунтувати.

Дослідження-зіставлення

  1.   Виразно прочитати вірш. Виділити обставини, визначити їх вид. Дослідити, які виділені слова виступають обставинами, а які додатками. Свій вибір умотивувати. Указати на спосіб вираження обставин і додатків.

Сьогодні, певне, буде гарний день  

такі яскраві небеса глибинні;

(де? за чим?) за гребенем, що ледь світліє ген,

визорюють вершини ніжно-сині.

О ти, осіння стомлена печаль, 

така чистінь (де? у кому?) в тобі сьогодні сяє!

Гірчавий цвіт (куди? у що?) у піднебесну даль

полинний подих осені вливає.

Птахи летять (як? на чому?) на голубих вітрах, 

натомлено по сині креслять крила

не креслений ніким донині шлях,

що пронизав далекі небосхили.

Природа затихає.

Гаряче звучить (де? у кому?) в мені летіння нескінченне.

Зорять (де? у кого?) у мене сотні сот очей

і сотні душ благають через мене,

щоб десь потік наспівував пісень

і гребінь той світився, як і досі,

щоб просто був сьогодні гарний день

і з нами щось прегарне відбулося.

(В. Моруга)

Пунктуаційний практикум

  1.   Списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Указати на слова, яких стосуються порівняльні звороти. Визначити їх синтаксичну роль.
  2.  Через історичні місця події дати як через магічні кристали висвічується нащадкам сива давнина (О. Засенко). 2. Знані й невідомі давні події немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини (О. Засенко). 3. Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра (А. Кащенко). 4. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро (А. Кащенко). 5. Чорнів як ноги павука мольберт у куточку (С. Скляренко). 6. Одірветься один листочок з гілочки й попливе як човник у сухому й пахучому осінньому повітрі (С. Скляренко). 7. Хмари піднялися вище мов пасма диму (О. Васильківський).

Лінгвістичне спостереження

  1.   Прочитати. Дослідити, чи мають порівняльне значення виділені сполучення слів.

Плили хмарини, немов перлини.

Їх вид рожевий уста дитини!

Набігли тіні і... ждуть долини.

Пробігли тіні сумні хвилини:

Плили хмарини чужі, далекі.

(П. Тичина)

  1.   Записати, додаючи до виділених словосполучень сполучник як. Яким розділовим знаком ви відокремите порівняльні звороти?

Лінгвістичний експеримент

  1.   Замість виділених слів у словосполученнях вставити фразеологізми з довідки. Скласти й записати речення. Довести, чи потрібна кома перед сполучником як.

Глянув неприязно; рости надзвичайно швидко; підлога дуже чиста; повзти повільно; надувся дуже; працювати самовіддано; знати досконало.

Довідка: як вилизана; як п’ятака дав; як свої п’ять пальців; як проклятий; як слимак; як з води; як сич.

  1.   Виділити головні члени у складених реченнях.
  2.   Дослідити, чи всі фразеологізми виконуватимуть роль обставини.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Подумати й дати відповіді на запитання:

1. Який другорядний член речення називається обставиною? Якими частинами мови виражається обставина найчастіше?

2. На які групи за значенням поділяються обставини? До кожної групи дібрати власні приклади.

3. Що називається порівняльним зворотом?

4. Назвати граматичні форми вираження порівнянь. Навести приклади.

5. Як виділяється порівняльний зворот в усному мовленні й на письмі?

6. Яку роль виконують порівняння в художньому мовленні?

VІ. Домашнє завдання

Про які факти із життя Г. Сковороди вам відомо? Скористатись за потреби довідковою літературою. Висловити власне ставлення до життєвих принципів філософа. Оформити це у вигляді міні-твору, використовуючи обставини, різні за значенням.
Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21703. Модели представления знаний 96 KB
  Впервые была представлена Минским как попытка построить фреймовую сеть или парадигму с целью достижения большего эффекта понимания . Минский разработал такую схему в которой информация содержится в специальных ячейках называемых фреймами объединенными в сеть называемую системой фреймов .Возможно б что вы используете информацию содержащуюся в вашем фрейме комнаты для того чтобы распознать мебель что называется процессом сверхувниз или в контексте теории фреймов фреймодвижущим распознаванием . Он предложил систему ...
21704. Модуль Нейрокибернетика 380 KB
  В первом случае сформированная нейронная сеть выступает в роли регрессионной модели и имеет k входов и один выход то есть в качестве входных значений нейронной сети выступают предшествующие значения котировок а в качестве выхода значение на текущий момент. В автоматическом управлении нейронные сети так же не плохо справляются со своей задачей и если учесть что не нужно проводить сложных расчетов то выбор в пользу использования нейронных сетей становиться очевидным. Так же нейронные сети находят практическое применение при диагностике...
21705. Технология личностного ориентирования в географии 103.5 KB
  Содержание личностно-ориентированного образования, его средства и методы структурируются так, что позволяют ученику проявить избирательность к предметному материалу, его виду и форме, в этих целях разрабатываются индивидуальные программы обучения, которые моделируют исследовательское мышление.
21706. Методы экспертного оценивания 136 KB
  5] Анализ компетентности экспертов по взаимооценкам [0.6] Анализ компетентности экспертов по оценкам объектов [0. Типичные ситуации группового выбора: распределение конкурсной комиссией поощрений; обсуждение и согласование нескольких альтернативных законопроектов; ранжирование по перспективности внедрения образцов новых промышленных изделий производимое группой экспертов. Например для 3х объектов предпочтение одного из экспертов или он может количественно выразить интенсивность ; ; .
21707. Разделы модуля «Базовые понятия. Методы извлечения знаний» 368 KB
  Методы извлечения знаний [1] История и этапы развития искусственного интеллекта [2] Подходы к созданию систем искусственного интеллекта [3] Искусственный интеллект в России [4] Направления развития искусственного интеллекта [5] Основные определения [6] Методы извлечения знаний [7] Классификация методов извлечения знаний [8] Пассивные методы [9] Наблюдения [10] Анализ протоколов мыслей вслух [11] Лекции [12] Активные методы [13] Активные индивидуальные методы [14] Анкетирование [15] Интервью [16] Свободный диалог [17] Активные групповые методы...
21708. Модуль Жизненный цикл интеллектуальной системы 147.5 KB
  2] Этап 2: Разработка прототипной системы [1.4] Этап 4: Оценка системы [1.5] Этап 5: Стыковка системы [1.
21709. Модуль Методы представления знаний: Нечеткая логика 192 KB
  Математический аппарат Характеристикой нечеткого множества выступает функция принадлежности Membership Function. Обозначим через MFcx – степень принадлежности к нечеткому множеству C представляющей собой обобщение понятия характеристической функции обычного множества. Значение MFcx=0 означает отсутствие принадлежности к множеству 1 – полную принадлежность. Так чай с температурой 60 С принадлежит к множеству 'Горячий' со степенью принадлежности 080.
21711. Оценка вероятностей возможных последствий от нарушений электроснабжения потребителей 181.5 KB
  Оценка вероятностей возможных последствий от нарушений электроснабжения потребителей Для решения широкого класса задач эксплуатации и проектирования с учётом фактора надёжности необходимо определение вероятностей возникновения возможных последствий от нарушения электроснабжения потребителей которые сводятся к следующим: вероятность возникновения катастрофических и аварийных ситуаций исследование которых необходимо для нормирования надёжности электроснабжения; вероятность возникновения отдельных составляющих ущерба их величина и...