61139

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ З ТЕМИ «ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Текст риторичний аспект: удосконалення будови і звязності розповідного й описового тексту використовуючи другорядні члени речення. Яким членом речення виступає порівняльний зворот.

Украинкский

2014-05-24

82.5 KB

0 чел.

Урок № 27 УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ З ТЕМИ «ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ»

Мета: узагальнити й систематизувати знання семикласників з розділу «Другорядні члени речення», сформувати цілісну систему особистих знань учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати пунктуаційні вміння й навички; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв та приказок.

Культура мовлення і стилістика: стилістична роль означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні.

Текст (риторичний аспект): удосконалення будови і зв’язності розповідного й описового тексту, використовуючи другорядні члени речення.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Узагальнення й систематизація теоретичних положень теми

Мовознавча вікторина

  •   Дати відповіді на запитання й виконати завдання.

1. На що вказує означення? Які види означень ви знаєте? Навести приклади.

2. Як називається образне означення в художньому мовленні? Яка його стилістична роль? Відповідь проілюструвати прикладами.

3. Чому, на вашу думку, прикладка є різновидом означенням? Назвати основні правила правопису прикладок.

4. Що таке додаток? Як відрізнити прямий додаток від непрямого?

5. Які види обставин вам відомі? Чим вони виражаються, на які запитання відповідають?

6. Яким членом речення виступає порівняльний зворот?

7. Які другорядні члени речення можуть належати до групи підмета і до групи присудка, а які лише до групи присудка? Довести це на прикладах.

ІV. Виконання системи завдань на узагальнення практичних умінь і навичок

Робота з текстом (робота за варіантами)

  •   Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. З’ясувати стильову належність висловлювання. Назвати граматичні основи речень. Схарактеризувати другорядні члени речення групи підмета і групи присудка (усно).

Варіант 1

За своїм змістом вітальні формули у різних етномовних спільнотах дуже відмінні, різноманітні. Проте всім вітанням властива однакова етикетна спрямованість: засвідчити увагу до людини, ґречне ставлення до неї, побажати їй чогось доброго тощо.

Українська мова багата на вітальні формули. Вислови Доброго ранку! Доброго дня! Доброго вечора! є стилістично нейтральними. Їх у відповідну пору дня можуть уживати адресанти всіх категорій до адресатів будь-якого соціально статусу.

Стягнене Добридень! у літературному мовленні нині ми вживаємо рідко, а Добривечір! майже вийшло з ужитку. Із таких стягнених в одне слово етикетних словосполучень залишилося тільки Добраніч! (Я. Радевич-Винницький).

Варіант 2

Усмішка винятково важливий несловесний знак етикетного спілкування. Вона є найдієвішою зброєю, за допомогою якої найлегше проникнути крізь панцир інших «Я». Дружня усмішка усуває настороженість або агресивність, долає всілякі перешкоди у спілкуванні з людьми. Вона створює позитивну ауру спілкування. Відкрите обличчя, прямий погляд, привітна усмішка — це прикмети людини чесної, розумної, привітної, вихованої, сильної.

В американському суспільстві вже не один десяток років поширене гасло «Усміхайтесь!» За твердженням психологів, коли людина усміхається, то, навіть якщо вона має якийсь клопіт, негаразди, зіпсований настрій, через 10–15 хвилин їй полегшає на душі (Я. Радевич-Винницький).

Синтаксичний розбір речень

  •   Прочитати текст. Довести, що висловлювання належить до художнього стилю. Яке речення за будовою є «зайвим»?

Цілими днями Улянка блукала в лісі. Її вабив таємничий Одудів яр. Любила лежати дівчинка у високій траві на галявині. Ця галявина була як райдужне око старого лісу. Лежала дівчинка на галявині, і полуденна спека пашіла млістю й духом нагрітого листя. Вона відчувала себе маленькою хазяйкою в цьому лісі! (За О. Донченком).

  •   Зробити синтаксичний розбір простих речень, користуючись алгоритмом.

Творче моделювання

  •   Доповнити народні вислови, дібравши їх продовження з другого стовпчика. Записати їх, розставляючи потрібні розділові знаки.

1. Рідний край

2. Кожному мила

3. Кожний край

4. Жити

5. Узявший меч

своя сторона.

має свій звичай.

від меча й пропаде.

вітчизні служити.

земний рай.

  •   Зробити синтаксичний розбір речень.

Диктант-тест

  •   Позначити рядки, у яких перед порівняльним зворотом уживається кома.

А Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є (Г. Лозко).

Б Спогади докучливі як нежить що тій славі принесуть нове? (В. Симоненко).

В На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра).

Г Національна гордість проявляється як щось природне для всієї нації (Г. Лозко).

АЛГОРИТМ синтаксичного розбору двоскладного речення

Творче конструювання (робота в міні-групах)

  •   Об’єднавшись у міні-групи, поширити подані речення другорядними членами, указавши на спосіб їх морфологічного вираження. В одне з речень увести порівняльний зворот.

1ша група: 1. Нація має звичаї. 2. Збереглося багато повір’їв.

2га група: 1. Поставлено завдання. 2. Природа залишається загадкою.

3тя група: 1. Людина прагнула пізнати природу. 2. Змінився ліс.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

1. Узагальнити теоретичний матеріал про другорядні члени речення. Підготуватися до тематичної контрольної роботи у формі тестових завдань закритої і відкритої форми.

2. Написати (на вибір): а) твір-опис краєвиду в художньому стилі, використовуючи художні означення, непоширені прикладки й порівняльні звороти; б) твір-роздум у публіцистичному стилі на тему «У чому проявляється мудрість людини?», використовуючи обставини різних видів та порівняльні звороти.

Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79012. Идеалы и нормы науки. Мотивация научной деятельности 37 KB
  Историческая изменчивость идеалов и норм рождает потребность их разумного объяснения и применения. Внутренний мотив это познавательная потребность информация заключенная в объекте на который направлено внимание человека. Познавательная потребность характеризуется следующими основными критериями: интенсивное стремление субъекта к знанию и к познавательной деятельности на основании чего избирается его направленность; активный поиск ожидание информации; формулирование вопросов задач и проблемных ситуаций; ...
79014. Проблема классификации наук 54.5 KB
  Проблема классификации наук. Науки: гуманитарные естественные точные математические экономические макроэкономика логика психология. В конечном счете все проблемы по классификации наук проявляются как невозможность совершить упомянутую классификацию без нарушения логических правил: требования одного основания и правило запрещающее членам деления иметь общий элемент. проблемы в качестве своего источника имеют трудность отыскания такого единого основания деления которое было бы существенным признаком для любой науки Наука как целостное...
79015. Основные закономерности развития науки 37.5 KB
  Основные закономерности развития науки. Необходимо выделять внешнее и внутреннее развитие любой системы и рассматривать специфику того и другого видов развития в том числе и науки. Сам процесс развития науки также понимается далеко неоднозначно. cumultio увеличение накопление по сути дела сводит на нет и даже игнорирует качественные изменения которые происходят в структуре научного знания и вызываются изменением основных понятий и принципов науки особенно в ходе научных революций.
79016. Исторические типы рациональности: классическая, неклассическая, постклассическая науки 31.5 KB
  Исторические типы рациональности: классическая неклассическая постклассическая науки. Исторические типы научной рациональности. Три крупных стадии исторического развития науки каждую из которых открывает глобальная научная революция можно охарактеризовать как три исторических типа научной рациональности сменявшие друг друга в истории техногенной цивилизации. Причем появление каждого нового типа рациональности не отбрасывало предшествующего а только ограничивало сферу его действия определяя его применимость только к определенным типам...
79017. Саморазвивающиеся синергетические системы и стратегия научного поиска 57 KB
  Саморазвивающиеся синергетические системы и стратегия научного поиска. Между тем подлинная самоорганизация по самому смыслу этого термина означает именно изменение прежней организации порядка или структуры и появление нового порядка и структуры в результате изменения взаимодействия между элементами системы. Точнее говоря причины такого изменения поведения элементов системы их самоорганизации следует искать в процессе взаимодействия элементов системы с внешней средой. Как признается он сам в то время он решал частную проблему и не...
79018. Глобальный эволюционизм и современная научная картина мира 36 KB
  Глобальный эволюционизм и современная научная картина мира. Научная картина мира основа рационалистического мировоззрения опирающаяся на совокупный потенциал науки той или иной эпохи. В научной картине мира систематизируются научные знания полученные в различных дисциплинарных областях. Есть частная картина мира и общая картина мира.
79020. Проблема смысла и сущности техники 43 KB
  Проблема смысла и сущности техники. Сущность техники техника призвана усиливать органы и потенции человека в том числе и интеллектуальные. Узкий смысл понятия техники: под техникой понимается техническое устройство артефакт созданное человеком из элементов природы для решения конкретных культурных задач. Широкий смысл понятия техники: искусственный или организованный прием усиливающий улучшающий или облегчающий действие техника письма техника плавания техника вопросов и т.