6114

Сутність композиції як основи художньої творчості

Реферат

Культурология и искусствоведение

Сутність композиції як основи художньої творчості. Вступ до предмету Композиція. Короткий огляд історії розвитку композиції. План. Предмет і зміст курсу Композиція. Композиція як основа художньої творчості. Сутність ідей комп...

Русский

2012-12-28

31.05 KB

49 чел.

Сутність композиції як основи художньої творчості.

НЕ 1.1. Вступ до предмету "Композиція". Короткий огляд історії розвитку

композиції. План.

  1.  Предмет і зміст курсу "Композиція". Композиція як основа художньої творчості.
  2.  Сутність ідей композиції.
  3.  Історія розвитку композиції.

Ключові поняття теми: композиція, художня творчість, цілісність, симетрія, ритм.

Основна література до теми:

  1.  Волкотруб И.Т. Основи художественного конструирования. -К.: Вища школа, 1988.-191с.
  2.  Голубева О.Л. Основи композиции. - М: Искусство, 2004. - 140 с.
  3.  Зайцев А. С. Наука о цвете и живописи. - М.: Искусство, 1999. - 270 с.
  4.  Кириченко М. Основи образотворчої грамоти. - К., 2000.
  5.  Куленко М.Я. Основи композиції в образотворчому мистецтві. - К.: КНУБА, 2001.-88с.
  6.  Сензюк П.К. Композиция в декоративном искусство: Альбом. - К.: Рад. школа, 1988.-78 с.

Додаткова література до теми:

  1.  Аронов В. Р. Художник и предметное творчество. - М., 1987.
  2.  Волков Н. Н. Цвет в живописи. - М, 1985.
  3.  Кузін В. Образотворче мистецтво і методика його викладання в початкових класах.-К., 1984.
  4.  Миронова Л. Н. Цветоведение. - Минск, 1986.
  5.  Морозов А. Художник и мир личности. -М, 1981. - 167 с.
  6.  Сомов Ю. С. Композиция в технике. -М., 1987.
  7.  Шорохов Е. Основи композиции. - М., 1980.

 Зміст лекції: 1. Предмет і зміст курсу "Композиція". Композиція як основа художньої творчості.

Одним з важливих питань розвитку естетичного смаку та формування художньої грамоти студентів є курс „Композиція", який дає знання, необхідні для розвитку культури, послідовного розвитку художньої творчості, мислення, уяви і творчої фантазії. Мета курсу: виховання у студентів естетичного смаку, прояву творчої думки, творчого прагнення, пізнання основних законів композиції; набуття практичних навичок зображення різними матеріалами, як засобами художньої виразності; розвиток гнучких образно-асоціативних форм мислення у студентів, художнього відтворення світу.

Основні завдання курсу:

- навчити студентів створювати (складати, розробляти) композиції, що несуть у
своєму змісті образний початок;

  1.  естетичне виховання студентів, виховання художньо-естетичної культури й художнього смаку;
  2.  набуття елементарних навичок художньої творчості за принципом „від простого до складного", що вивчає основний зміст композиції;

- формування цілей і завдань предмету у відповідності з його значенням в
загальній системі предметів художнього циклу.

Студент повинен знати: історію розвитку композиції в образотворчому мистецтві; становлення композиції як навчального предмета й теоретичні основи композиції; методику викладання композиції, шкільні програми з образотворчого мистецтва.

Студент повинен вміти:

  1.  аналізувати зміст, ідейні задуми, художні форми творів мистецтва, у тому числі головну художню форму - композицію, а також всі зображувально-виразні засоби;
  2.  відбирати життєві враження й правдиво, образно відображати їх у творчості;
  3.  виконувати з натури, по пам'яті, по поданню, по уяві композиційні начерки, замальовки, етюди в різних художніх матеріалах і техніках;

  1.  складати композиції в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва на різноманітні теми в різних художніх матеріалах і техніках (акварель, гуаш, темпера, туш) в тому числі розробляти композиції плакатів, стінгазет, стендів, композиції оформлення книг (макет книги, обкладинки), виконувати ескізи скульптурних композицій, рельєфів у пластиліні, глині, гіпсі й в інших матеріалах;
  2.  самостійно користуватися навчальною, мистецтвознавчою й довідковою літературою;
  3.  проводити заняття з дітьми по композиції;
  4.  розвивати вміння і навички з композиції в самостійній творчій діяльності й потім використати їх у своїй педагогічній практиці;
  5.  прищеплювати естетику поводження, побуту, праці своїм учням.

Поняття "композиція" існує дуже давно. В римському праві воно означало примирення спірних справ або протиставлення борців на спортивній арені. Термін "композиція", в перекладі з латинського compositio, означає співставлення, складання, об'єднання частин у єдине ціле в певному порядку, співвідношення сторін і поверхонь, які, разом взяті, складають (компонують) повну форму. В такому широкому розумінні термін "композиція" може бути застосований до усіх видів мистецтва.

Мета дисципліни: дати тлумачення терміну "композиція", розкрити предмет композиції, коротко показати історичний розвиток композиції в образотворчому мистецтві, розкрити основні закономірності творчості, окреслити значення і суть основних законів, правил та засобів композиції, а також методику її викладання.

2. Сутність ідей композиції.

Вважається, що першим визначив слово «композиція» по відношенню до творів мистецтва італійський вчений, теоретик мистецтва епохи Раннього Відродження, живописець і архітектор Леон Баттиста Альберті (1404-1472), який вважав, що композиція - це така розумна основа живопису, дякуючи якій частини складаються в картину. У наступні століття і до наших днів спроби дати вичерпні визначення композиції не закінчилися. Узгодження частин, складання елементів у певному порядку, їх взаємозв'язок, що переходить у гармонію цілого, ми спостерігаємо в природі. Наприклад, кожна рослина складається з частин, які разом утворюють форму, що є гармонійно досконалою композицією. У природі найбільш характерними композиційними закономірностями, що часто зустрічаються, є цілісність, симетрія

 та ритм. Цілісність проявляється в побудові, конструкції предмета, симетрія - у рівновазі, подібності лівої та правої частин об'єкта, ритм - у повторюваності одного або кількох елементів через певні інтервали. Композиційні початки (цілісність, симетрія, ритм), які скрізь розповсюджені у природі, зустрічаються також у мистецтві, звичайно ж, у певному специфічному вигляді.

Поняття "композиція" в образотворчому мистецтві енциклопедія Брокгауза формулює як перенесення в картину або малюнок тих ліній, форм і образів, які створюються в уяві художника, і складання з них за допомогою певних засобів мистецтва, органічного цілого, яке певним чином відтворює задуманий зміст. Далі наголошується на неможливості встановлення точних правил композиції, оскільки уявлення про характер композиції змінюється протягом історії, залежить від соціального устрою, від завдань, які стоять перед мистецтвом.

В енциклопедії композиція розглядається як побудова художнього твору, обумовлена його змістом, характером та призначенням. Композиція - найважливіший організуючий компонент художньої форми, який надає твору єдності та цілісності, підпорядковує його елементи один одному та загальному цілому. Закони композиції складаються в процесі художньої практики, естетичного пізнання дійсності і є тією чи іншою мірою відображенням і узагальненням об'єктивних закономірностей та взаємозв'язків, явищ реального світу.

Таким чином, композиція - це, з одного боку, творчий процес створення твору мистецтва від початку до кінця, від появи задуму до його втілення, з іншого боку -своєрідний комплекс засобів розкриття змісту художнього твору, що заснований на законах, правилах та методах, які служать найбільш повному, цілісному і виразному вирішенню задуму. Іншими словами, композиція є зосередженням ідейно-творчого початку, яке дозволяє автору твору мистецтва цілеспрямовано організовувати головне та другорядне і досягти максимальної виразності змісту та форми у їх образній єдності.

Композиція художнього твору створюється такими засобами: рисунок, світлотінь, колір, лінійна та повітряна перспектива. Вона об'єднує в єдине ціле усі ці засоби і є змістовним компонентом художньої форми. Відомий художник Ю.І.Пименов так оцінює значення композиції: "Історію мистецтва можна було б написати як історію композиції, тому що саме композиція в першу чергу виражає ідею

почуття художника". Композиція в реалістичному мистецтві не виділяється перед глядачем як засіб, він часто її просто не помічає. Композиція в образотворчому мистецтві має два значення. Окреслення композиції у вузькому розумінні стосується робіт, виконаних з натури, де художник не змінює положення одного предмета відносно іншого. В цьому випадку композиція - це вміння вдало знайти точку та рівень зору, найбільш доцільно розмістити все зображення на форматі, враховуючи перспективне, світлотіньове та кольорове вирішення, виділяючи головне.

Якщо художник, малюючи з натури предмети або людські постаті, розміщує їх не відповідно до реального порядку, а по пам'яті або перекомпоновуючи на свій розсуд, будуючи повну ситуацію, то термін "композиція" розуміється як процес творчості. У кожного нового твору будуть своє композиційне вирішення і форма, відповідна його ідейному змісту. Композиція в художньому творі будь-якого виду і жанру - головний складовий елемент, що організовує і зв'язує всі його частини у єдине ціле.

3. Історія розвитку композиції.

Композиційні форми і закономірності складалися майже одночасно з розвитком художньої творчості, починаючи з первісних часів. У первісних художників, не дивлячись на їх гостру спостережливість, почуття композиції було розвинуте дуже слабко, про що свідчать, наприклад, хаотичні зображення стада, яке представлене через окремі предмети. У цьому знайшло своє вираження примітивне мислення, недостатня здатність первісної людини до узагальнення.

Композиції Давнього Сходу значно відрізняються від первісних. Якщо в первісному мистецтві предмети, як правило, не упорядковані, розкидані, то в композиціях Давнього Сходу розміщення об'єктів на площині підпорядковане строгому порядку. Турбота художника про композиційну узгодженість перебуває у зв'язку живопису з архітектурою й обрядовими культовими діями, світоглядом того часу. У давньому єгипетському мистецтві з'являються нові засоби композиції. Це пов'язано з розвитком суспільної думки з більш активним пізнанням життя. Більш виразним стає лінійний малюнок, в якому уточнюються пропорції частин зображуваного об'єкта. Все більшого значення набувають тонові та кольорові відношення.

 Художники давнього світу помітили, що в природі існують певні постійні закономірності, наприклад, періодичність у зміні пір року, симетричність у побудові рослин тощо, звідки беруть свій початок такі композиційні категорії, як симетрія та ритм. Наслідуючи окремі принципи побудови об'єктів навколишнього світу і послідовно досліджуючи їх, людина робить композицію основою своєї творчості, засобом вираження свого ставлення до дійсності. Композиція стає в руках людини одним із засобів своєрідного пізнання природи.

Ритм ясно прочитується і в давньогрецькому мистецтві. Людські постаті тепер зображуються у найрізноманітніших і складних рухах. Симетрію давні греки успішно використовували в композиціях фронтонів класичного періоду. У живописі Давньої Греції з'являються твори з чітко вираженим композиційно-сюжетним центром. Приклад цього - помпейська фреска "Ахілл серед дочок Лікомеда".

Середньовічне мистецтво відмовляється від тривимірної композиції, від композиції вільно поставлених у площині постатей. Жорстокі релігійні догми забороняли "зображувати людину повнокровно-життєвою, як це було характерним для художників Давньої Греції. Постаті втрачають тілесність, зображуються за межами реального середовища, на умовному фоні, ніби в потойбічному світі. Однак навіть у нормативних рамках Середньовіччя мистецтво не ігнорувало композиційних завдань. Вони вирішувалися в орнаменті, де знайшли відображення і ритм, і декоративізм.

До епохи Відродження не було яких-небудь теоретичних робіт, присвячених безпосередньо питанням композиції. Однак творіння художників Давньої Греції засвідчують, що давні греки опановували закони мистецтва не тільки інтуїтивно, але і в результаті пізнання світу, вивченням філософії, а це сприяло усвідомленню та затвердженню певних закономірностей у мистецтві. За словами М.В.Алпатова, вперше завдання, пов'язані з композицією, були усвідомлені художниками Раннього Відродження в монументальних фресках. "Таємна вечеря" Леонардо да Вінчі є ідеальним втіленням нового композиційного бачення, відповідно до законів зорового сприйняття існуючого в дійсності та відповідно до масштабів нормального зросту людини. Художники Відродження приділяли багато уваги показу руху життя, "винаходу" композиції, маючи на увазі оригінальне вирішення сюжету.

На думку Альберті, "вся краса композиції історичної картини полягає у винаході,   тому  що   воно   само   по   собі   приносить   задоволення".   Альберті   дав

визначення композиції: "Під композицією я розумію ту логічну основу живопису, дякуючи якому, частини складають єдине живописне ціле". Леонардо да Вінчі в своїх творах так само, як і Альберті, приділяв багато уваги статиці та динаміці в композиції.

З кінця XVI століття почав формуватися навчальний предмет «Композиція». Про це свідчать навчальні програми, а також методичні посібники тих часів. Великий вплив на розвиток образотворчого мистецтва в Росії справила система викладання спеціальних дисциплін, що була прийнята в Петербурзькій академії мистецтв, відкритій у 1757 році. Значного внеску у розвиток художньої освіти в Академії, зокрема вдосконалення композиції, здійснили основоположники російської художньої школи - вихідці з України Дмитро Левицький (син українського гравера Г.Левицького), Володимир Боровиковський з Миргорода, Антон Лосенко з Глухова, Іван Матрос з Ічні, Іван Саблуков з Харкова, Григорій Скребреницький з Охтирки, А.Мокрицький з Пирятина, В.Орловський з Києва, М.Самокиш з Ніжина, Т.Шевченко з Моринців та росіяни Г.І. Угрюмов, О.Є. Єгоров, В.К. Шебуєв, О.Г. Венеціанов, О.А.Кіпренський, К.П. Брюлов, П.П. Чистяков та інші.

Учитель багатьох російських художників П.П. Чистяков створив чітку систему навчання рисунку, живопису та композиції. Особливу увагу в побудові композиції Чистяков приділяв виявленню у кожному сюжеті внутрішнього змісту, "внутрішнього підтексту". Заняття композицією за системою Чистякова включали два основних розділи. Перший - мав за мету розуміння картинної площини як певного цілого, в якому розміщені предмети створюють певну напругу. Другий розділ у системі методики навчання Чистякова - робота над композиціями з чітко вираженим жанровим змістом. Це були етюди майже з натури, в яких художник міг дещо перебільшити, а дещо опустити. Сюжетна композиція тут використовувалася насамперед для хорошої побудови, дії, пошуку відповідного типажу тощо. Суттєвий вклад у розвиток теорії та практики композиції внесли видатні представники художньої школи Росії І.Ю. Рєпін, В.І. Суріков, В.А. Беклемішев.

На початку XX століття в країнах Західної Європи і в Росії виникають різноманітні художні напрямки: футуризм, кубізм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм та ін. Безцільна боротьба думок і напрямків у мистецтві в ту епоху вносила ще більшу неорганізованість і плутанину в методику викладання художніх предметів, у тому числі і композиції. У результаті художня школа стала деградувати. Ідеологи цих течій

 проголосили свободу творчості, яка нібито втрачає свої неповторні риси, якщо художнику прищеплені професійні навички. Рішучу боротьбу проти різних формалістичних течій у художній школі та педагогіці вів видатний художник-педагог Д.М. Кардовський, який пізніше започаткував радянську художню педагогічну школу, зокрема соціалістичний реалізм. У процесі багаторічної викладацької діяльності у Кардовського виникла ціла система навчання рисунку та композиції. Він був таким самим авторитетним художником-педагогом, як у свій час Чистяков.

Величезний вклад в теорію композиції внесли художники: В.А.Фаворсі.мш. О.О-Дейнека, Б.В.Йогансон, К.Ф.Юон, Є.А.Кібрик, О.М.Лаптєв, Г.Г.МІСИСИЙ, Ф.П.Решетніков, Д.А.Шмарінов, В.І.Касіян, К.Д.Трохименко, О.Данченко, Г.В.Якутович, Т.А.Яблонська, М.Г.Дерегус, В. Лопата та ін. Значний внесок у теорію та методику композиції зробили видатний теоретик образотворчого мистецтва академік М.В.Алпатов та доктор педагогічних наук, професор, досвідчений художник-аквареліст М.М.Волков.

Поєднання творчої і наукової діяльності, багатолітній стаж роботи дозволили Волкову дослідити питання композиції під кутом зору теорії та практики, дати СВОС тлумачення поняттю "композиція", включивши сюди конструктивні елементи, а також простір як композиційний фактор, час як фактор, побудову сюжету в різних формах бачення. За останні десятиліття помітно пожвавилась робота в галузі теорії композиції в образотворчому мистецтві за участю спеціалістів різних галузей науки. Композиція вбирає в себе фактично увесь творчий процес, стає надзвичайно складним явищем. Не випадково до вивчення цього феномену підключились естетики, філософи, фізіологи, соціологи, психологи, педагоги.

Існує твердження, що художні твори створюються відповідно до "роботи зору". Тому головні закони композиції грунтуються на законах нашого зорового сприйняття, як і закони перспективи, які дозволяють на площині створювати ілюзію великого тривимірного простору. У результаті вивчення особливостей нашого зору досліджено: Рух погляду людини, що читає і пише зліва направо - і проходить швидше зліва направо і значно повільніше - справа наліво; швидше розглядають площину згори вниз і повільніше - навпаки. Все, що знаходиться ліворуч, здається ближчим до глядача. Зображення предмета приваблює нашу увагу залежно від того, яке місце він займає на картинній площині.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8856. Оценка хозяйственных средств и калькуляция себестоимости продукции (работ, услуг) 54.74 KB
  5 Оценка хозяйственных средств и калькуляция себестоимости продукции (работ, услуг) Цель лекции: студент должен познакомиться со способами оценки хозяйственных средств. Содержание 1. Оценка хозяйственных средств 1 2. Способы оценки хозяйственных сре...
8857. Бухгалтерский баланс, его структура и виды 219.66 KB
  Бухгалтерский баланс Цель лекции: студент должен познакомиться с понятием бухгалтерский баланс, его структурой, видами. Содержание. Понятие бухгалтерского баланса. Структура бухгалтерского баланса. Виды бухгалтерских балансов...
8858. Документация хозяйственных операций 146.44 KB
  Документация хозяйственных операций Цель лекции: студент должен познакомиться со способами ведения документации хозяйственных операций Содержание. Документация. Классификация бухгалтерских документов. Характеристика первичных документов...
8859. Виды и назначение отчетности 84.27 KB
  Виды и назначение отчетности Цель лекции: студент должен познакомиться с видами отчетности и системой их показателей Содержание. Понятие отчетности. Классификация отчетности. Виды отчетности. Требования, предъявляемые к отчетно...
8860. Сценарий экологического праздника. И кошке доброе слово приятно. Сценарий экологического праздника 63.5 KB
  Сценарий экологического праздника И кошке доброе слово приятно Цель: представить и обобщить результаты коллективной творческой деятельности учащихся в ходе реализации экологического проекта Кошкин дом. Задачи: обобщить и дополнить знания уча...
8861. Гуманному отношению к животным посвящается 273 KB
  Гуманному отношению к животным посвящается Цель: Формирование системы ценностных ориентаций учащихся через осознание своей роли в экомире расширение положительных нравственных качеств личности, таких как гуманизм, сострадание, милосерди...
8862. С любовью к животным. Класный час 69.5 KB
  Классный час, посвященный Всемирному Дню Защиты животных С любовью к животным ( 3 -7 кл) Цель: Воспитание учеников, как активных, отзывчивых людей. Воспитание гуманных общечеловеческих качеств у детей - забота, сострадание. Воспитание чув...
8863. Классный час на тему: Мы в ответе за тех, кого приручили 46.5 KB
  Классный час на тему: Мы в ответе за тех, кого приручили! Цель: определить причины появления на улицах бездомных собак, обратить внимание жителей на эту проблему. Задачи: Узнать, как собака стала домашним животным, чем является собака для чело...
8864. Классный час: Собака - друг человека. А друзей не бросают в беде 124 KB
  Классный час: Собака - друг человека. А друзей не бросают в беде Цель: воспитание гуманного отношения к бездомным животным и ответственности за домашних питомцев. Прогнозируемый результат: получение школьниками опыта переживан...