61144

НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження

Украинкский

2014-06-06

159.56 KB

0 чел.

Урок № 30 НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєвокомунікативного дидактичного матеріалу поглибити світогляд восьмикласників щодо національної культури українців.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні неозначено-особові як синтаксичні синоніми.

Текст (риторичний аспект): використання односкладних неозначено-особових речень у текстах різної стильової належності.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів  восьмикласників з теми

Творче спостереження з елементами вибіркової роботи

  1.   Прочитати виразно текст. Визначити його тему й основну думку. Указати на стильову належність висловлювання.

Комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традиційного вітання, наприклад: «Які Ви чудові сьогодні!», «Ви чарівні сьогодні, як завжди!» однак компліменти можуть звучати і після слів вітань або під час розмови.

Існують своєрідні правила вживання компліментів. Їх дотримуються з метою уникнення можливих непорозумінь.

По-перше, не кажіть людині того, що їй не приємне або зовсім не властиве. По-друге, комплімент неповинен бути багатозначним. По-третє, уникайте незрозумілих слів, якщо вам заздалегідь не відомо, знає їх ваш співрозмовник чи ні. І насамкінець, комплімент повинен бути щирим.

Будьте винахідливими і вмійте виявити власну думку, позицію, оцінку, кажучи комплімент. Удалим компліментом завжди спонукають до зворотної люб’язності (С. Богдан).

  1.   Знайти односкладні речення. Виписати їх. Дослідити способи морфологічного вираження в них головного члена.
  2.   Назвати односкладні речення, у яких головний член виражений дієсловом у формі ІІІ особи множини.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Колективне опрацювання опорної схеми

Дослідження-характеристика

  1.   Скориставшись схемою, указати на спосіб морфологічного вираження головного члена в неозначено-особових реченнях.

1. Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають переписувача книги Михайла (О. Харченко). 2. Здавна розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського замку (В. Зубач). 3. У ХІІІ столітті княгиню Ольгу оголосили святою (М. Надточій). 4. По-різному оповідають про місце народження та походження княгині Ольги (М. Надточій). 5. Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну глибоку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу (І. Пільгук). 6. Спершу згадували про місяць, про зорі, про сонце (С. Васильченко). 7. Поговорили й про те, й про інше, і про голод, і про війну (М. Красуцький). 8. Мало хіба кого б’ють на земній кулі?! (П. Федченко). 9. Нас запримітили! (П. Федченко).

  1.   Визначити вид восьмого речення за метою висловлювання й емоційним забарвленням.

V. Виконання системи пізнавальних завдань творчого характеру

Дослідження-зіставлення

  1.   Прочитати речення. Визначити, у яких із них виділені слова виступають у ролі присудка двоскладного речення, а в яких - у ролі головного члена односкладного неозначено-особового речення.
  2.  Зворушливо закликали до себе розчинені змереженими завісами віконечка будиночку (Н. Романович-Ткаченко). 2. Під вогнище ми видовбали в піску яму (О. Васильківський). 3. На вогонь дивилися нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове (О. Васильківський). 4. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною (Д. Гуменна). 5. Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву (Ю. Смолич). 6. На весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя (Р. Мовчан). 7. Сукупність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми поведінки людини, називають етикетом (А. Коваль).

Дубль-диктант

  1.   Прочитати визначення відомих вам лінгвістичних понять. Пояснити вживання в них тире.

1. Логічний наголос це виділення найважливішого слова (словосполучення) в повідомленні. 2. Окличне речення розповідне, питальне, спонукальне речення, вимовлене з підсиленою, напруженою інтонацією. 3. Абзац відступ у початковому рядку тексту; відносно закінчена і пов’язана єдністю змісту частина тексту від одного відступу до іншого. 4. Текст об’єднаний за змістом і граматично писемний чи усний зв’язний і цілісний мовленнєвий відрізок. 5. Словосполучення поєднання двох і більше повнозначних слів, пов’язаних за змістом або за змістом і граматично.

  1.   По пам’яті дати визначення понять у формі односкладних неозначено-особових речень. З’ясувати, чи можна вважати трансформовані речення граматичними синонімами.

Дослідження-трансформація

  1.   Утворити односкладні неозначено-особові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Зразок. До хліба українці віддавна ставилися з особливим пошанівком (П. Мовчан). До хліба в Україні віддавна ставилися з особливим пошанівком.

1. Упродовж віків Несторів літопис був прикладом єднання, патріотизму й поваги до інших народів (Д. Степовик). 2. Розвиток ракетної галузі та космічної техніки й початок космічної ери в історії людства світ пов’язує насамперед з ім’ям академіка Сергія Корольова (В. Горбунов). 3. До етикету належать поведінка, форми звертання й привітання, манери й одяг (А. Коваль).

  1.   Визначити, яку синтаксичну функцію виконують виділені слова у трансформованих реченнях.

Вибіркова робота

  1.   Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксичну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.

Означено-особові

речення

Неозначено-особові  речення

Двоскладні

речення

1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб. 5. Про що розповідають кольори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі. 11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

  1.   Визначити спосіб морфологічного вираження головних членів односкладних і двоскладних речень.

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання

  1.   Прочитати мовчки текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. З’ясувати стильову належність висловлювання. Дослідити його синтаксичну організацію.

Художнє оздоблення полотна давня традиція українського народу. Вишивання набуло особливого поширення серед простого люду. У середньовіччі майже в кожній родині захоплювалися мистецтвом вишивки. Нею обрамлювали практично всі господарсько-побутові вироби: сорочки, скатертини, рушники тощо.

Довголітній досвід наших пращурів одпрактикував значну кількість рецептів отримання найтонших нюансів кольорових відтінків. Традиційно виготовляли барвники з багатьох компонентів живої природи: кори дерев, листя, коріння, плодів та квітів. Для кожного окремого випадку були свої строки збирання й заготівлі сировини, суворий режим дозування, чітка технологія заварювання тощо.

Практично з кожної бадилинки можна було отримати барвник. З дикої груші, наприклад, виготовляли кілька фарб: з кори — коричневу, з листя — жовту, з кисличок рецептували жовтавий. Для темно-синіх барвників використовували цвіт сону, а для зеленої чорної ружі та рясту. Цими настоями фарбували нитки й тонку тканину (За В. Скуратівським).

  1.   Зробити висновок, яку стилістичну функцію виконують односкладні неозначено-особові речення в мовленні.

Методичний коментар. Неозначено-особові речення стилістично виразні. Ними користуються в усіх стилях мовлення розмовному, художньому, науковому, публіцистичному, офіційно-діловому. Виразність конструкцій досягається тим, що в них наголошується дія. Використовуються вони в такій ситуації мовлення, коли в центрі уваги потрібно поставити дію, процес її виконання, а не виконавців. Вони мисляться неозначено, чітко не визначаються. Множинна дієслівна форма головного члена (ІІІ особа множини теперішнього, майбутнього чи минулого часу) вказує, що дія стосується багатьох осіб.

Стилістична роль неозначено-особових речень виразно простежується в контексті, де вони можуть виступати як самостійні прості речення і як складові частини складного.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

З дієсловами висаджувати, визначати, називати скласти пари речень: а) двоскладні; б) односкладні неозначено-особові. Схарактеризувати в них головні члени.
Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32091. Общение как взаимодействие. Типы взаимодействий: кооперация, конкуренция, конфронтация 48.5 KB
  Исследование проблемы взаимодействия имеет в социальной психологии давнюю традицию. Такое понимание взаимод исключает отождествление коммуникации и взаимодействия а с другой точки зрения исключает их отрыв друг от друга они взаимосвязаны. При изучении структуры взаимодействия фиксируются его элементы и выявляются доминирующие факторы мотивации действий. Парсонс: В основе социальной деятельности лежат межличностные взаимодействия на них строится человеческая деятельность в ее широком проявлении она – результат единичных действий.
32092. Общение как восприятие и понимание людьми друг друга 51 KB
  Специфика анализа перцептивых процессов в социальной психологии Процесс восприятия одним человеком другого обязательная составная часть общения и условно может быть назван перцептивной стороной общения. В ходе восприятия другого человека работают 3 процесса: эмоциональный оценка другого когнитивный познание другого выстраивание своей концепции поведения – процессы могут происходить одновременно. На соц воспр влияют наши ожидания желания намерения прошлый опыт восприятия; 4. Механизмы межличностного восприятия: идентификация...
32093. Общение и межличностные отношения 53 KB
  Общение и межличностные отношения. Отношение – специфическая человеческая категория потому что человек выступает в качестве субъекта выстраивает своим отношения с окружающим миром этим и отличается от животных. Мясищев выделял отношения: 1. Эти отношения безличны хотя имеют личностную окраску.
32094. Предмет социальной психологии Личности 52 KB
  Предмет социальной психологии Л. научное значение понятия Л: Антропология: Л –как носитель общечеловеческих свв это родовое понятие принадлежность к homospiens Л=индивид от Феербаха он считал что челк абсолютно биологичен без соцного но в психологии индивид –это природное а Л –соцное сущво. Проблема соцного статуса. Проблема личности стоит в центре и философского и социологического знания; ею занимается и этика и педагогика и генетика.
32095. Проблема социализации в социальной психологии личности. Теории социализации 57.5 KB
  Проблема социализации в социальной психологии личности. Теории социализации. Понятие социализации. Термин социализация не имеет однозначного толкования среди различных представителей науки.
32096. Проблема установки в психологии и социологии. Структура и функции социальной установки. Социальные стереотипы и предрассудки 50.5 KB
  Проблема установки в психологии и социологии. Структура и функции социальной установки. Понятие соц установки. Значение исследований установки в школе Д.
32097. Ценностно – нормативная и социально-ролевая регуляция поведения личности 57 KB
  Ценностно – нормативная и социальноролевая регуляция поведения личности. Нормативная регуляция поведения: нормы в контексте культуры социальные групповые нормы внутриличностные нормы. Норма –это правила регулирующие соцое поведение передаются в процессе инкультурации. Ценностно – нормативная и социальная регуляция означает что индивиду задается должный вид поведения его форма тот или иной способ достижения цели реализации намерений и т.
32098. Факторы производства туристского продукта 79 KB
  Существуют три основные категории производственных ресурсов или факторов производства: природные и культурноисторические людские капитальные. Большинство природных ресурсов истощаются в процессе туристской эксплуатации.Организации отдыха предшествуют выявление и изучение природных туристских ресурсов которые завершаются их оценкой.
32099. Эстетическая география 32.65 KB
  Однако научное осмысление этого феномена и выявление объективных закономерно стей эстетической привлекательности ландшафтов сталкиваются с проблемой значительной доли субъ ективизма. Тем не менее очевидная практическая значимость ландшафтноэстетических исследований особенно ярко она проявляется при рекреационном освоении территории определяет растущий интерес к этой проблематике и появление различных подходов к оценке пейзажноэстетической привлекательности ландшафтов. История становления и развития эстетической...