61144

НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження

Украинкский

2014-06-06

159.56 KB

0 чел.

Урок № 30 НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєвокомунікативного дидактичного матеріалу поглибити світогляд восьмикласників щодо національної культури українців.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні неозначено-особові як синтаксичні синоніми.

Текст (риторичний аспект): використання односкладних неозначено-особових речень у текстах різної стильової належності.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів  восьмикласників з теми

Творче спостереження з елементами вибіркової роботи

  1.   Прочитати виразно текст. Визначити його тему й основну думку. Указати на стильову належність висловлювання.

Комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традиційного вітання, наприклад: «Які Ви чудові сьогодні!», «Ви чарівні сьогодні, як завжди!» однак компліменти можуть звучати і після слів вітань або під час розмови.

Існують своєрідні правила вживання компліментів. Їх дотримуються з метою уникнення можливих непорозумінь.

По-перше, не кажіть людині того, що їй не приємне або зовсім не властиве. По-друге, комплімент неповинен бути багатозначним. По-третє, уникайте незрозумілих слів, якщо вам заздалегідь не відомо, знає їх ваш співрозмовник чи ні. І насамкінець, комплімент повинен бути щирим.

Будьте винахідливими і вмійте виявити власну думку, позицію, оцінку, кажучи комплімент. Удалим компліментом завжди спонукають до зворотної люб’язності (С. Богдан).

  1.   Знайти односкладні речення. Виписати їх. Дослідити способи морфологічного вираження в них головного члена.
  2.   Назвати односкладні речення, у яких головний член виражений дієсловом у формі ІІІ особи множини.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Колективне опрацювання опорної схеми

Дослідження-характеристика

  1.   Скориставшись схемою, указати на спосіб морфологічного вираження головного члена в неозначено-особових реченнях.

1. Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають переписувача книги Михайла (О. Харченко). 2. Здавна розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського замку (В. Зубач). 3. У ХІІІ столітті княгиню Ольгу оголосили святою (М. Надточій). 4. По-різному оповідають про місце народження та походження княгині Ольги (М. Надточій). 5. Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну глибоку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу (І. Пільгук). 6. Спершу згадували про місяць, про зорі, про сонце (С. Васильченко). 7. Поговорили й про те, й про інше, і про голод, і про війну (М. Красуцький). 8. Мало хіба кого б’ють на земній кулі?! (П. Федченко). 9. Нас запримітили! (П. Федченко).

  1.   Визначити вид восьмого речення за метою висловлювання й емоційним забарвленням.

V. Виконання системи пізнавальних завдань творчого характеру

Дослідження-зіставлення

  1.   Прочитати речення. Визначити, у яких із них виділені слова виступають у ролі присудка двоскладного речення, а в яких - у ролі головного члена односкладного неозначено-особового речення.
  2.  Зворушливо закликали до себе розчинені змереженими завісами віконечка будиночку (Н. Романович-Ткаченко). 2. Під вогнище ми видовбали в піску яму (О. Васильківський). 3. На вогонь дивилися нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове (О. Васильківський). 4. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною (Д. Гуменна). 5. Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву (Ю. Смолич). 6. На весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя (Р. Мовчан). 7. Сукупність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми поведінки людини, називають етикетом (А. Коваль).

Дубль-диктант

  1.   Прочитати визначення відомих вам лінгвістичних понять. Пояснити вживання в них тире.

1. Логічний наголос це виділення найважливішого слова (словосполучення) в повідомленні. 2. Окличне речення розповідне, питальне, спонукальне речення, вимовлене з підсиленою, напруженою інтонацією. 3. Абзац відступ у початковому рядку тексту; відносно закінчена і пов’язана єдністю змісту частина тексту від одного відступу до іншого. 4. Текст об’єднаний за змістом і граматично писемний чи усний зв’язний і цілісний мовленнєвий відрізок. 5. Словосполучення поєднання двох і більше повнозначних слів, пов’язаних за змістом або за змістом і граматично.

  1.   По пам’яті дати визначення понять у формі односкладних неозначено-особових речень. З’ясувати, чи можна вважати трансформовані речення граматичними синонімами.

Дослідження-трансформація

  1.   Утворити односкладні неозначено-особові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Зразок. До хліба українці віддавна ставилися з особливим пошанівком (П. Мовчан). До хліба в Україні віддавна ставилися з особливим пошанівком.

1. Упродовж віків Несторів літопис був прикладом єднання, патріотизму й поваги до інших народів (Д. Степовик). 2. Розвиток ракетної галузі та космічної техніки й початок космічної ери в історії людства світ пов’язує насамперед з ім’ям академіка Сергія Корольова (В. Горбунов). 3. До етикету належать поведінка, форми звертання й привітання, манери й одяг (А. Коваль).

  1.   Визначити, яку синтаксичну функцію виконують виділені слова у трансформованих реченнях.

Вибіркова робота

  1.   Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксичну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.

Означено-особові

речення

Неозначено-особові  речення

Двоскладні

речення

1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб. 5. Про що розповідають кольори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі. 11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

  1.   Визначити спосіб морфологічного вираження головних членів односкладних і двоскладних речень.

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання

  1.   Прочитати мовчки текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. З’ясувати стильову належність висловлювання. Дослідити його синтаксичну організацію.

Художнє оздоблення полотна давня традиція українського народу. Вишивання набуло особливого поширення серед простого люду. У середньовіччі майже в кожній родині захоплювалися мистецтвом вишивки. Нею обрамлювали практично всі господарсько-побутові вироби: сорочки, скатертини, рушники тощо.

Довголітній досвід наших пращурів одпрактикував значну кількість рецептів отримання найтонших нюансів кольорових відтінків. Традиційно виготовляли барвники з багатьох компонентів живої природи: кори дерев, листя, коріння, плодів та квітів. Для кожного окремого випадку були свої строки збирання й заготівлі сировини, суворий режим дозування, чітка технологія заварювання тощо.

Практично з кожної бадилинки можна було отримати барвник. З дикої груші, наприклад, виготовляли кілька фарб: з кори — коричневу, з листя — жовту, з кисличок рецептували жовтавий. Для темно-синіх барвників використовували цвіт сону, а для зеленої чорної ружі та рясту. Цими настоями фарбували нитки й тонку тканину (За В. Скуратівським).

  1.   Зробити висновок, яку стилістичну функцію виконують односкладні неозначено-особові речення в мовленні.

Методичний коментар. Неозначено-особові речення стилістично виразні. Ними користуються в усіх стилях мовлення розмовному, художньому, науковому, публіцистичному, офіційно-діловому. Виразність конструкцій досягається тим, що в них наголошується дія. Використовуються вони в такій ситуації мовлення, коли в центрі уваги потрібно поставити дію, процес її виконання, а не виконавців. Вони мисляться неозначено, чітко не визначаються. Множинна дієслівна форма головного члена (ІІІ особа множини теперішнього, майбутнього чи минулого часу) вказує, що дія стосується багатьох осіб.

Стилістична роль неозначено-особових речень виразно простежується в контексті, де вони можуть виступати як самостійні прості речення і як складові частини складного.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

З дієсловами висаджувати, визначати, називати скласти пари речень: а) двоскладні; б) односкладні неозначено-особові. Схарактеризувати в них головні члени.
Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84160. Античная классика: моральная философия сократа; проблема «эйдосов-идей» в философии платона; Аристотель о материи и форме 42.93 KB
  Поэтому чувственно воспринимаемые вещи обязаны своим существованием только приобщением к идеям. Но в этом приобщении вещи не могут брать от идей всё их совершенство поскольку являясь миром вещей они не истинны а поэтому они бледные несовершенные копии этих идей. Они не верят тому из них кто сумев вырваться из подземелья и увидев реальные вещи возвращается к ним и говорит им о мире за пределами пещеры. В своём учении о материи и форме Аристотель пытается ответить на вопрос почему существуют вещи : 1.
84161. Общая характеристика средневековой философии. Ее основные направления и виднейшие представители. Теоцентризм средневековой философии 43.24 KB
  Так за счет чего же возникает эта реальная общность некоей группы единичных вещей Только за счет того что в каждой из единичной вещи растворено нечто реально общее которое и образует их реальную общность и это реально общее во всех единичных вещах есть универсалии; универсалии существуют после вещей в человеческом разуме как понятия как результат абстракции. В природе же их уже нет потому что в природе онтологически существуют только единичные вещи. Нет реально универсалий и в голове человека поскольку даже при всплывании из...
84162. Характеристика философии эпохи возрождения. Социально-исторические и научные предпосылки ее становления. Антропоцентризм и гуманизм в философии возрождения 40.06 KB
  Гуманизм то есть признание человека главной ценностью жизни. Антропоцентризм то есть тип мышления который центром и смыслом исследования содержит человека и его жизнь. Как возрождение приоритета человека в социальном укладе и в общем смысле жизни. Мировоззрение таким образом приобрело в эту эпоху ярко выраженный гуманистический характер где главной ценностью мира признавались личность человека его права на свободу и счастье.
84163. Характеристика философии нового времени (XVI-ХVIII). Ее основные направления и виднейшие представители (Бэкон, Декарт, Гоббс, Локк, Спиноза, Лейбниц, Беркли, Юм) 58.21 KB
  Активный процесс философского осмысления новых проблем и новых знаний пробудил интерес к разработкам в методологии познания. Исходя из этого опыт имеет три преимущества перед рациональными способами познания: 1. Следовательно опыт объективен в отличие от рационального познания и вследствие этого полученные из него знания имеют общепринимаемую обязательность. Потому что сами чувства которыми человек воспринимает природу это не чистый инструмент познания собирающий в себя сведения таковыми каковы они есть в природном виде.
84164. Философия французского просвещения XVIII века и ее представители 41.15 KB
  Таким образом жизнь человека определяется не Богом а его собственными делами и поэтому у церкви нет никаких оснований и никакого права насаждать предрассудки суеверия и страхи перед Богом. Равенство между людьми возможно поразному например с точки зрения естественного права равенство людей несомненно и обязательно поскольку естественные права человека проистекают из природы человека а она у всех людей одна. Но с появлением частной собственности возникла цивилизация основанная на неравенстве жестокости и эксплуатации народа и она же...
84165. Немецкая классическая философия и ее главные проблемы. Философия Канта: понятие «вещи в себе» и трансцендентального знания. Антиномии чистого разума 40.59 KB
  Поскольку познание вещи есть результат рассудочной деятельности а не просто суммой ощущений органов чувств то на первый взгляд проблема познания состоит в том насколько корректно взаимодействуют категории рассудка с чувственным сознанием снимающим информацию с вещи. В этом случае вопрос познавательной способности человека сводился бы только к тому насколько категории рассудка адекватно схватывают суть результатов чувственного познания. Вещь лишь провоцирует всплеск активности разума ощущениями которые мгновенно преобразуются в...
84166. Философия Фихте и Шеллинга. Основоположения «наукоучения» в философии Фихте. Понятие «абсолютного тождества» в философии Шеллинга 42.24 KB
  Кроме того следует признать недостаточным у Канта и то что он всего лишь только описал формы мышления умственные категории и законы мысли но не выявил основного единого общего принципа познания. Ведь только наличием подобного единого общего принципа познания можно объяснить не только слаженность форм мышления умственных категорий и законов мысли но и само их внутреннее единство между собой. И это есть вопрос не только выявления недостаточности кантовской философии это вопрос концептуальный потому что задача раскрытия данного единого...
84167. Абсолютный идеализм Гегеля. Система и метод философии Гегеля. История как процесс саморазвития «абсолютного духа» 35.72 KB
  А что же такое Абсолютный Разум сам по себе Абсолютный Разум сам по себе это есть некая идея его самоочевидного существования идея о том что Абсолютный Разум вообще существует безотносительно того что такое есть при этом Абсолютный Разум. Но если эта идея содержит в себе самоочевидное существование Абсолютного Разума как такового то она же содержит в себе и то каков есть этот Абсолютный Разум по своей природе. Потому что если идея определяет что Абсолютный Разум есть то она же эта самая же идея определяет и то что такое есть...
84168. Антропологический принцип философии Фейербаха. Фейербах о религии как отчуждении родовой сущности человека 40.99 KB
  Фейербах о религии как отчуждении родовой сущности человека. Прежде всего духовное начало не может быть истинным бытием поскольку единственно истинным бесспорным и самоочевидным бытием является не я человека а то что ему дано в ощущениях. Кроме того органом познания является не логическое мышление а непосредственно чувства человека. Потому что не логическое мышление а именно физические чувства человека являются поставщиками бесспорных ощущений.