61150

Греція вXI—VI ст. до н. е

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Після цього уроку учні зможуть: називати час Гомерівського періоду в історії Греції великої грецької колонізації; показувати на карті напрями грецької колонізації; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: колонія метрополія...

Украинкский

2014-05-24

67.5 KB

5 чел.

Урок 32                                                                                               

Всесвітня історія                                                                            6 клас

Тема.  Греція вXIVI ст. до н. е.

Мета:

  •  ознайомити учнів зі змістом поем Гомера «Іліада» та «Одіссея», дати характеристику цим творам як літературним пам'яткам та історичним джерелам;
  •  підвищити рівень культурного розвитку учнів.

Очікувані результати.    

Після цього уроку учні зможуть:

називати час Гомерівського періоду в історії Греції, великої грецької колонізації; показувати на карті напрями грецької колонізації;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «колонія», «метрополія»;

визначати роль літературних пам'яток Давньої Греції як історичних джерел.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1)    На який період припадає розквіт Ахейської палацової цивілізації?

2)    Назвіть основні заняття ахейців.

3)    Чому загинула Ахейська цивілізація?

4)    Із яких джерел ми дізнаємося про найдавнішу історію Греції?

Обговорення останнього питання дозволить перейти до вивчення нового матеріалу.

III.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера.

Метод «Ажурної пилки».

Учитель створює три «домашні» групи і знайомить учнів із порядком роботи.

1) «Домашні» групи опрацьовують питання, визначені в завданні, готуються стати експертами по одному з питань (8—10 хвилин).

2)  З експертів створюються групи, у яких відбувається обмін інформацією (6—8 хвилин).

3) Експерти повертаються в «домашні» групи й готуються до проведення фронтальної бесіди.

Інформацію для опрацювання питань у «домашніх» групах можна взяти з підручника. Оскільки не всі підручники містять матеріал із цієї теми, пропонується варіант інформаційних карток.

Інформаційна картка 1. Виникнення епосу та проблема його авторства

Період XIIX ст. до н. є. в історії Греції заведено називати «гомерівським» — за ім'ям великого поета Гомера, дві поеми якого - «Іліада» та «Одіссея», є найважливішим джерелом інформації про цей час. Питання про походження гомерівських поем (так зване гомерівське питання) належить до ще не розв'язаних наукових проблем. Як особа Гомера, так і його твори були предметом запеклих суперечок і в давнину, і в новий час. Ученим удалося приблизно з’ясувати час і місце створення поем. Швидше за все, поеми були створені у VIII ст. до н. е. (причому «Іліада» — трохи раніше, ніж «Одіссея») в одному з грецьких міст іонійського (малоазійського) узбережжя Егейського моря. Гомерівський епос виник не на порожньому місці. У великого поета були численні попередники — аеди, які з покоління в покоління передавали перекази про Троянську війну та її героїв. Можливо, аедом був і сам Гомер, який зібрав і переробив ці перекази, створивши на їх основі поеми, що є справжніми літературними шедеврами.

Інформаційна картка 2. Зміст «Іліади»

Дія «Іліади »(тобто поеми про Іліон — так греки називали Трою) віднесена до десятого року Троянської війни, але ні причина, ні перебіг війни в поемі не викладаються. «Іліада» складається з 15 700 віршів, що згодом були розбиті античними вченими на 24 книги, за кількістю літер грецького алфавіту.

Центральною фігурою поеми є Ахілл, син фессалійського царя Пелея і морської богині Фетіди, найхоробріший з ахейських воїнів. Верховний вождь ахейців Агамемнон відібрав в Ахілла його бранку Брісеїду. Ображений Ахілл відмовляється брати участь у боях. Ці події є зав'язкою поеми.

Виклад «Іліади» ведеться через перемоги ахейців до їхніх поразок, до загибелі Патрокла (найближчого друга Ахілла), що кличе до помсти, і до смерті Гектора від меча Ахілла. На цей сюжетний стрижень нанизано велику кількість імен та епізодів із грецьких героїчних переказів; деякі з них навіть сюжетно не пов'язані з троянським циклом, а розповідаються дійовими особами як перекази минулого.

Інформаційна картка 3. Зміст «Одіссеї»

Темою «Одіссеї» є подорожі та пригоди хитромудрого Одіссея, царя Ітаки, який повертається з троянського походу. У цей час до його вірної дружини Пенелопи сватаються численні женихи, і син Одіссея Телемах рушає на пошуки батька.

«Одіссея» певною мірою є продовженням «Іліади»; дія поеми належить до десятого року після падіння Трої. Усі учасники троянського походу, які уникли загибелі, вдало повернулися додому, лише Одіссея сумує в розлуці з домашніми, силоміць утримуваний німфою Каліпсо. Багато випробувань і небезпек очікувало на Одіссея по дорозі в Ітаку; зустріч із велетнем-людожером Поліфемом, із чарівницею Кіркою, смертоносними сиренами, які приваблюють мореплавців чарівним співом, а потім гублять їх. Він зміг пропливти повз страшні скелі — Сциллу і Харибду,— які розчавлювали кораблі мореплавців. Після довгих мандрів, перетворений Афіною на старого жебрак Одіссей повертається до Ітаки. Зустрівшись із сином, він розправляється з женихами Пенелопи.

Фронтальна бесіда.

1)    Про які історичні події оповідають поеми?

2)    Що ми дізналися про господарську діяльність греків?

3)    Які відомості про суспільні відносини в Давній Греції містять ці твори?

2.  Господарське життя. Військова організація та організація влади.

Робота зі схемою.

Особливу увагу під час розгляду питання слід приділити характеристиці суспільних відносин у зазначений період. Учитель демонструє схему.

 

Коментуючи схему, учитель дає учитель визначення новим поняттям (філа — плем'я, об'єднання родів; басилевс — верховний жрець, воєначальник під час війни, іноді — головний суддя; народні збори — збори чоловіків племені; рада старійшин — старійшини знатних родів).

3.  Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія.

Розповідь учителя.

Тиранія — форма державного правління в античній Греції, що характеризувалася зосередженням влади в руках однієї людини.

Арістотель називав тиранію «неправильним» державним устроєм і протиставляв їй монархію. Основною різницею між ними, як він справедливо зазначав, був спосіб приходу до влади. Якщо монархія передбачала законне отримання влади — шляхом наслідування, то тиранія передбачала її захоплення силою.

Тиранія як масове явище в грецькому політичному житті з'являться в VI ст. до н. е. Як правило, тиранами ставали вищі посадові особи полісу — архонти, що силою бажали продовжити свої повноваження. Часто тирани були аристократами за походженням, які з певних причин розривали зв'язок зі своїм станом і переходили на бік демосу. За його допомогою, силою або хитрощами, вони захоплювали владу.

Спочатку тиранія мала позитивний вплив на суспільні відносини у Давній Греції: саме завдяки їй стала можлива антична демократія. Тирани часто видавали закони, спрямовані на покращення становища простих людей, сприяли розвитку торгівлі і ремесел, були меценатами. Однак разом із цим їхня влада ґрунтувалася на насильстві і свавіллі, тому проти тиранів часто спалахували повстання. Убивство тирана — тираноборство — уважалося найвищим громадянським учинком.

Найвідомішими тиранами були Пісістрат — тиран Афін, Кіпсел і Періандр із Коринфу, Полікрат із Самосу, Гедон і Гієрон із Сіракуз, Фрасибул із Мілету.

4. Велика грецька колонізація.

Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа і запишіть у зошити причини грецької колонізації.

Учні мають назвати такі причини:

  •  у Греції не вистачало землі;
  •  ті, хто зазнали поразки в політичній боротьбі, мали залишити Грецію;
  •   розширення торговельних зв'язків.

Робота з картою.

Переконавшись у правильності виконання попереднього завдання учитель показує на карті основні напрямки грецької колонізації:

а) західний — Південна Італія та Сицилія;

б) північно-східний — фракійське узбережжя Егейського моря, узбережжя Чорного моря;

в) південний — фінікійське узбережжя.

Робота над формуванням поняття.

Учні записують у зошитах визначення.

Колонія — 1) поселення людей, що переселилися з іншої країни; 2) країна, що захоплена та пригноблюється іншою країною.

Метрополія — місто-держава (поліс), що має колонії.

Учитель пропонує знайти приклад, який ілюструє визначення у тексті підручника (Ольвія — колонія, Мілет — метрополія).

Учитель підкреслює, що в епоху, яку ми вивчаємо, поняття «колонія» розглядається в першому значенні, оскільки нові поселення були незалежними від метрополії державними утвореннями.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1) Який період в історії Давньої Греції має назву гомерівський?

2) Які джерела допомагають нам скласти уявлення про давньогрецьке суспільство цього періоду?

3) Коли з'явилися писані закони в Греції?

4) Кого давні греки називали тираном? Яку роль відіграли перші тирани в житті суспільства?

5) Що таке «колонія»?

6) Що таке «метрополія»?

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель аналізує активність учнів на уроці під час роботи в групах, виконання завдання за підручником, фронтального опитування та оцінює її.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати завдання на контурній карті: указати напрями грецької колонізації.

Акрополь дослівно з грецької — «верхнє місто», височинна, фортифікована частина давньогрецького міста. Звичайно він був місцем первинного поселення, навколо якого поступово розросталось менш захищене «нижнє місто». Тоді акрополь слугував прихистком для мешканців міста під час воєн.

Агора (грец. άγορά — площа) — у давніх греків назва міської площі, на якій відбувалися народні збори. Зазвичай це ринкова площа. В архаїчні часи агори розташовувалася біля палаців басиліїв (царів), пізніше біля підніжжя укріплених пагорбів — акрополів.

Архонти (гр.) у Стародавній Греції - виші службові особи, які обиралися на певний строк.

Мете́ки (грец. Μέτοικοι) — у Стародавній Греції чужинці, що переселилися у той, чи інший поліс, а також раби, відпущені на волю. У 5-4 ст. до н. е. метеки, що складали значну частку міського населення Аттики, відігравали важливу роль в економіці міст. Становище метеків, що жили в різних грецьких полісах, було неоднаковим.

Ареопа́г (грец. Αρειος παγος — пагорб Ареса) — вищий судовий і урядовий контролюючий орган Стародавніх Афін. Спершу Ареопаг — рада знаті, згодом Ареопаг складався з службових осіб — архонтів, його довічних членів

PAGE  5


Басилевс

Народні збори

Філа (плем’я)

Рада старійшин

рід

ід

рід

рід


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78978. Особенности становления и основные принципы неклассической науки 43 KB
  Планк квантавая теория Резенфорд планетарная модель атома Ренген ренгеновские лучи Все эти открытия разрушили картину мира. Основные принципы: Установка на невозможность описать мир сам по себе Установлено различие в организации и развитии 3х уровней мира: макро микро мега. Нет качественной однородности в мега микро и макромирах Вероятностный детерменизм Признавалась роль случайностей. Случайность – равноценный фактор необходимости Объект исследования не вещи а процессы Принципиально невозможно найти первокирпичик мира т.
78979. Понятие рациональности, научной рациональности. Виды и типы научной рациональности 48 KB
  Понятие рациональности научной рациональности. Виды и типы научной рациональности. В самой идее рациональности можно увидеть символ современной научно-технической цивилизации со всеми ее особенностями и противоречиями. Ее началом является некоторый тип активно-преобразовательного отношения человека к миру с которым и связывается как правило сама идея рациональности.
78980. Пространство и время в современной и классической картине мира 35 KB
  Пространство и время в современной и классической картине мира. Пространство есть форма координации сосуществующих объектов состояний материи. Пространство и время это всеобщие формы существования координации объектов. Пространство и время в классической картине мира.
78981. Философское значение синергетики 41 KB
  В своей классической работе Синергетика он отмечал что во многих дисциплинах от астрофизики до социологии мы часто наблюдаем как кооперация отдельных частей системы приводит к макроскопическим структурам или функциям. Синергетика в ее нынешнем состоянии фокусирует внимание на таких ситуациях в которых структуры или функции систем переживают драматические изменения на уровне макромасштабов. По мнению ученого существуют одни и те же принципы самоорганизации различных по своей природе систем от электронов до людей а значит речь должна...
78982. Этос науки и императивы, регулирующие поведение ученого 32.5 KB
  Понятие Императив и Этос науки Императив лат. Этос науки набор внутренних социальных норм которых придерживаются ученые в научной деятельности и которые обеспечивают функционирование социального института науки. Нормы этоса науки Попытка кодификации социальных норм науки была предпринята Р.
78983. Научная специальность и основные этапы ее становления 40.5 KB
  С этой характеристикой тесно связана потребность в такого рода вознаграждении которое служило бы достаточным стимулом для профессионалов будучи в то же время подконтрольно не столько посторонним сколько самой профессии. Внутренний мотив – это познавательная потребность – информация заключенная в объекте на который направлено внимание человека. Познавательная потребность характеризуется следующими основными критериями: интенсивное стремление субъекта к знанию и к познавательной деятельности на основании чего избирается его...
78985. Сциентизм и антисциентизм, их философские основания и историческая эволюция. Сциентизм и технократизм в их соотношении 16.8 KB
  В Новой Атлантиде Бэкон подробно рассказывает о том как наука практически может улучшать жизнь людей. Здесь наука расценивается как наивысшая культурная ценность наивысший вид духовной деятельности; техника играет главную и решающую роль в развитии общества. Три главных положения сциентизма: Наука может разрешить основные моральные и этические проблемы общества заменяя философию и метафизику.