61151

БЕЗОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Внутрішньопредметні звязки: Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні безособові як синтаксичні синоніми. Текст риторичний аспект: безособові речення як виражальний засіб у художніх творах.

Украинкский

2014-05-24

228 KB

0 чел.

Урок № 33 БЕЗОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про безособове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати безособові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження, формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне у природі й житті людей.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні безособові як синтаксичні синоніми.

Текст (риторичний аспект): безособові речення як виражальний засіб у художніх творах.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Творче спостереження з елементами аналізу

  •   Прочитати текст. Визначити його стильову й типологічну будову. Знайти односкладні речення, у яких дія або стан мислиться незалежно від діяча.

Надворі тихо, аж мертво. Місяць високо піднявся на небо. Золота, широка та довга смуга все ворушилася. Мені здавалося, що з того золотого плеса от-от виринуть якісь фантастичні привиддя або зеленоокі русалки. З чорного боку неначе вискочила здорова рання зірка й застрягла в небі над чорною смугою в імлі. Уже починало зоріти. Зірка ніби потягла за собою з бору рожевий тонесенький та прозорий серпанок. Вона замиготіла ніби сріблом та діамантами. Повний місяць висів серед неба й лив жовтий золотистий світ. З правого берега гори наближалися до Дніпра. Їх було видно виразно, як удень. Було видно вузькі долини з садками, з білими хатами.

Тихо на горах. Мертво в балках та долинах. Ніде ні звука! Не чути навіть найменшого шелесту. Як гарно! То була дивна, пишна ніч... (За І. Нечуєм-Левицьким).

  •   Зробити висновок про стилістичну роль безособових речень у мовленні.

Методичний коментар. Вельми доречні безособові речення в художніх описах природи та переживань людини, коли вона залишається віч­на-віч із природою. За допомогою таких речень відтворюється напружений душевний стан персонажа чи автора.

Робота з теоретичним матеріалом (опрацювання опорної схеми)

Дослідження-характеристика

  •   Записати безособові речення. Виділити в них головний член. Визначити, що вони виражають.
  1.  У малиннику тихо (М. Коцюбинський). 2. Так сумно стало на душі (М. Коцюбинський). 3. Усіх покарано цією зимою (М. Коцюбинський). 4. Зробилося так легко, так радісно (М. Коцюбинський). 5. Петрові перехопило дух (Б. Грінченко). 6. Унизу вищало, гуло, скреготало гальмами (К. Мотрич). 7. І дня не минуло (В. Сухомлинський). 8. Не хочеться спускатись униз. Хочеться ще далі, на той бік, у снігову вершину гори (В. Винниченко). 9. Як хороше тут! (П. Наніїв). 10. Йому захотілося створити щось неповторне, казкове, не бачене у світі диво (П. Наніїв).

Кодовий диктант

  •   Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Цифрами позначити спосіб його морфологічного вираження:

1 - безособове дієслово;

2 - особове дієслово в безособовому значенні;

3 - прислівник (слово категорії стану);

4 безособова форма на но, то;

5 інфінітив.

  1.  Мені щемко, так щемко на душі (О. Гученко). 2. Не можна звикнути до неволі (О. Іваненко). 3. Треба було поспішати (О. Іваненко). 4. Чернетку, звісно, зроблено раніше (М. Шудря). 5. У такі дні особливо мріялося про Україну (М. Шудря). 6. І тоді хочеться жити, працювати, творити... (М. Шудря). 7. Офорт «Зі свічкою» виконано у стилі Рембрандта (М. Шудря). 8. За хвилину було складено царський указ (С. Плачинда). 9. Чого йому так приємно? (І. Сенченко). 10. Світ було пройдено (І. Сенченко). 11. Пахло водяними лілеями (Б. Харчук). 12. Йому стало байдуже (І. Сенченко). 13. Перший раз отак свиснуло (А. Дімаров). 14. Не ненавидіти місто, а здобути (В. Підмогильний). 15. Від бруківки потягувало холодком (Б. Харчук). 16. У вухах якось дзвенить. 17. Нам пощастило (Б. Грінченко).

ІV. Виконання системи практичних завдань проблемно-пошукового характеру

Дослідження-зіставлення

  •   Дослідити, у яких реченнях виділені дієслова виконують роль присудка, а в яких роль головного члена безособового речення.

1. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало колись джерело (В. Гей). У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло зеленню (П. Наніїв).

2. Пахне м’ятою і свіжо спеченим хлібом (С. Плачинда). Біліє проти сонця стіна самотньої хатинки (В. Винниченко).

3. Польова доріжка сіріє поміж стернями (О. Гончар). Знадвору у відкриту кватирку тягне паленою щетиною (К. Лубенець).

4. У долині вечоріло (Б. Харчук). Густо і темно хмарувало купами несхитне верхів’я (Б. Харчук).

  •   З’ясувати, у яких безособових реченнях головний член виражений безособовим дієсловом, а в яких особовим дієсловом у значенні безособового.

Творче конструювання

  •   З поданими особовими дієсловами скласти пари речень: а) двоскладне; б) односкладне безособове. Підкреслити граматичні основи.

Пахне, затихло, шумить.

Лінгвістичний експеримент

  •   Утворити за зразком безособові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Зразок. Трипільці відтворили досконалий тип української печі (В. Таїк). — Трипільцями відтворено досконалий тип української печі.

1. Володимира Вернадського назвали громадянином Усесвіту. 2. Своїми відкриттями В. Вернадський істотно збагатив сучасну науку. 3. В. Вернадський створив комісію з вивчення природних сил України і наукову школу з біогеохімії. 4. У найтяжчі для України роки (жовтень 1917 березень 1921) В. Вернадський зробив дуже багато (С. Ковальчук).

  •   Дослідити, чи змінюється зміст речень при їх трансформації.

Дослідження-відновлення

  •   Відновити безособові речення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній формі. Указати на значення, що виражає головний член у цих реченнях.

1. (Порушити) всі звичаї (П. Загребельний). 2. Мені (ставати) моторошно (Ю. Збанацький). 3. Од того поблажливо-зверхнього дотику його бридливо (пересмикнути) і (підняти) (В. Дрозд). 4. Темно-зеленим хвилям (не бути) кінця-краю (В. Дрозд). 5. (Повести) мене на стежку у чорнобривцях (М. Красуцький). 6. (Знудити) (М. Красуцький). 7. Холодом (війнути) (Б. Антоненко-Давидович).

  •   Проаналізувати відновлені безособові речення. Дослідити, яке речення є «зайвим». Свій вибір обґрунтувати.

V. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання з елементами вибіркової роботи

  •   Прочитати текст. Довести, що він належить до роздуму. Що виражає заголовок: тему чи основну думку? Яку функцію виконують у ньому односкладні речення?

ВИСОКИЙ ОДПОЧИНОК ДЛЯ ДУШІ

Далі летимо. Тихо в повітрі. Дніпро далеко внизу в’ється тоненькою примхливою мережею. Часом я бачу майже все його дно. Милуюся ним. Знову пливуть чередою міста і села піді мною. Легка хмарність. Усе в ніжній пастелі.

Я щасливий. Мені так радісно дивитися на землю, на ріку, на весь мій світ. Сього польоту я ніколи не забуду. Десь пробивається сонце й освітлює землю зелену. Заблищали хати назустріч його промінню, і світ унизу ще більше засяяв. А зелень озима! Якими килимами прослалася навколо сіл! Набираємо висоту. Праворуч міст унизу. Кременчук чи Черкаси? Ідемо вгору... Ось знову освітилася земля піді мною. Ще зроду не бачили такої краси.

Он Канів і Тарасова гора... Тоне земля в білих хмарах. Світлішає. Ми за хмарами. Весело. Велично. Почуття космічного і гордість за людину оповили мене. Линемо в сонячнім світі. Мені трошечки жаль землі. Уже не почуваю під собою ні Київщини, ані Полтавщини. Спокій! Ясність... Високий одпочинок для душі (О. Довженко).

  •   Виписати односкладні речення спочатку особові (означено-особові й неозначено-особові), потім - безособові. Схарактеризувати спосіб морфологічного вираження головного члена в них.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

1. Дібрати заголовки до висловлювань у формі односкладних діє-слівних речень. Заповнити таблицю 4–5 власними прикладами на кожен вид речень. Визначити спосіб вираження головного члена в них.

Означено-особові речення

Неозначено­ особові речення

Узагальнено- особові речення

Безособові

речення

Тримайся!

Бережімо багатства планети!

Коли вмикають розум?

Затишно й хороше вдома.

  1.  Написати твір-мініатюру на тему «Наодинці з природою», використовуючи безособові речення.


Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23384. Определение погрешностей при измерении периода колебаний математического маятника 1.3 MB
  Цель работы изучить характер распределения погрешностей прямых измерений и оценить их величину при определении периода колебания математического маятника. В задачу измерений кроме определения измеряемой величины входит оценка допущенных погрешностей. Систематические погрешности обусловлены ограниченной точностью измерительных приборов неточностью метода измерений неточностью изготовления объекта измерений. Оценка случайных погрешностей прямых измерений.
23385. Определение ускорения свободного падения с помощью прибора (машины) Атвуда 653 KB
  Прибор Атвуда предназначен для изучения прямолинейного равномерного и равномерноускоренного движения а в частности для определения ускорения свободного падения тел. 1 закон Ньютона: любое тело сохраняет состояние покоя или равномерного и прямолинейного движения до тех пор пока воздействие со стороны других тел не заставит его изменить это состоянии то есть: если 1 где равнодействующая всех сил действующих на тело. Запишем II закон Ньютона в виде:...
23386. Определение коэффициента поверхностного натяжения жидкости 276 KB
  Нехаенко Определение коэффициента поверхностного натяжения жидкости Методические указания к выполнению лабораторной работы № 3 по курсу молекулярной физики. Каждая молекула жидкости в течение некоторого времени колеблется около определённого положения равновесия после чего скачком переходит в новое положение отстоящее от исходного на расстоянии порядка межатомного. На молекулу жидкости со стороны окружающих её молекул действуют силы взаимного притяжения которые с расстоянием быстро убывают. Выделим внутри жидкости какуюлибо молекулу А...
23387. Экспериментальное определение момента инерции маятника Максвелла 433 KB
  Определение момента инерции маятника Максвелла Методические указания к выполнению лабораторной работы № 4 по курсу механики молекулярной физики и термодинамики. Целью данной работы является экспериментальное определение момента инерции маятника Максвелла. Момент инерции тела относительно заданной оси и угловая скорость позволяют вычислить кинетическую энергию вращательного движения этого тела: 5 Экспериментальное...
23388. Определение логарифмического декремента затухания и коэффициента затухания колебательной системы 246 KB
  Во всех реальных колебательных системах энергия колебаний расходуется на работу против сил сопротивления и сил внутреннего трения что является причиной затухания свободных колебаний. Тогда основное уравнение динамики поступательного движения колебательной системы в проекции на ось ОХ имеет вид: или 1 1 дифференциальное уравнение свободных затухающих колебаний где где коэффициент затухания. Решением дифференциального...
23389. ПОВЕРКА ЭЛЕКРОННОГО АВТОМАТЧЕСКОГО ПОТЕНЦИОМЕТРА КАЛИБРАТОРОМ ИКСУ-2000 68.86 KB
  Уравнение равновесия компенсационной схемы: Ext=RбmRпрIввRмIнв Rпр=RRшRп RRшRп; m доля приведенного сопротивления; Iвв ток верхней ветви; Iнв ток нижней ветви; Схема работы ИКСУ2000 В режиме измерений: ЭКРАН Микропроцессорный модуль Цифровая величина Аналоговая величина АЦП ПЭВМ В режиме воспроизведения: Выходные клеммы клавиатура Аналоговая величина АЦП Цифровая величина Микропроцессорный модуль ПЭВМ.
23390. ПОВЕРКА ЭЛЕКТРОННОГО АВТОМАТИЧЕСКОГО ПОТЕНЦИОМЕТРА 69.27 KB
  max=[Δ1;2max EkEн]100 Vприв.max=[E2E1max EkEн]100 γprmax=11.596 εprmax=6.
23391. Исследование метрологических характеристик средств измерений 171 KB
  Относительная погрешность = 05. № Показания приборов Сопротивление R Показания Абсолютная погрешность Относительная погрешность Прямой R' Обратный R'' Прямой Δ' Обратный Δ'' Прямой δ' Обратный δ'' 1 120 6752 6699 6696 053 056 000785 0008294 2 120 6752 6703 6704 049 048 0007257 0007109 3 120 6752 6696 6703 056 049 0008294 0007257 4 120 6752 6699 6704 053 048 000785 0007109 5 120 6752 6699 6705 053 047 000785 0006961 6 120 6752 6698 6704 054 048 0007998 0007109 7 120 6752 6701 6703 051 049 0007553...
23392. ПОВЕРКА ЭЛЕКТРОННОГО АВТОМАТИЧЕСКОГО ПОТЕНЦИОМЕТРА 72.92 KB
  max=[Δ1;2max EkEн]100 Vприв.max=[E2E1max EkEн]100 K=05 Условие: .