61153

Трудове право

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Розвивати навички учнів аналізувати поняття, працювати з різними джерелами інформації, формувати правову компетентність школярів як учасників трудових правовідносин.

Украинкский

2014-06-06

92.69 KB

5 чел.

Урок 33-34                                                                                Дата_________

Правознавство    стандарт                                                10 клас  

Тема: Трудове право

Мета:

  1.  дати загальну характеристику трудового права, розглянути його основні інститути та джерела, визначити роль цієї галузі у системі права України;
  2.  розвивати навички учнів аналізувати поняття, працювати з різними джерелами інформації, формувати правову компетентність школярів як учасників трудових правовідносин.

Очікувані результати

Після опрацювання теми учні зможуть:

  1.  дати визначення й назвати основні інститути та джерела трудового права;
  2.  дати визначення робочого часу та часу відпочинку, загальну характеристику їх видів;
  3.  дати визначення дисциплінарної відповідальності;
  4.  охарактеризувати трудовий договір, види і значення його строку, пояснити порядок його укладення та особливості прийому на роботу неповнолітніх;
  5.  розкрити зміст поняття «припинення трудового договору», назвати його підстави;
  6.  пояснити, що таке трудова дисципліна, і назвати обов'язки працівників;
  7.  пояснити особливості відповідальності за порушення трудового законодавства;
  8.  пояснити особливості матеріальної відповідальності;
  9.  назвати види дисциплінарних стягнень і пояснити порядок їх накладення і зняття.

Базові поняття і терміни: «трудове право», «робочий час», «час відпочинку», «трудовий договір», «укладення трудового договору», «припинення трудового договору», «трудова дисципліна», «дисциплінарні стягнення», «матеріальна відповідальність».

Структура уроку №33

  1.  Загальна характеристика трудового права.
  2.  Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладання.
  3.  Особливості прийому на роботу неповнолітніх.
  4.  Припинення трудового договору: поняття, підстави.

Обладнання уроку:   підручник, Кодекс законів про працю України, картки

із завданням для роботи в парах, картки із завданням для роботи в групах.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Презентація результатів дослідження за темою «Приватизація землі в Україні: міф чи реальність»

Самостійна робота за завданнями

У той час, коли заслуховуються результати дослідницької роботи, окремі учні можуть виконувати завдання на дошці або індивідуально. Якщо обрано перший варіант роботи, учитель має виділити час для аналізу виконання завдання. 1.

Порівняти поняття, визначивши в них спільне й відмінне.

Поняття

Спільне

Відмінне

Право оренди земельної ділянки

Право земельного сервітуту

2.  Подати у вигляді схеми види земель в Україні.

3.  Заповнити таблицю «Права і обов'язки власників земельних ділянок та землекористувачів ».

Суб'єкти земельних правовідносин

Права

Обов'язки

Власники земельних ділянок

Землекористувачі

Бесіда на повторення

  1.  У чому полягає зміст права на працю?
  2.  Як законодавство регулює трудові відносини?
  3.  Які права та обов'язки має працівник?
  4.  Які права та обов'язки має роботодавець?
  5.  Як укласти і розірвати трудовий договір?
  6.  Як законодавство регулює працю неповнолітніх?

Підбиваючи   підсумки   обговорення,   учитель   зауважує,   що   одним із найважливіших соціально-економічних прав людини є право на працю.

Законодавство України про працю стоїть на захисті конституційних прав громадян нашої держави.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРУДОВОГО ПРАВА.

Робота в парах

Завдання для роботи в парах

Ознайомтесь із фрагментом статті, вміщеній в інформаційно-правовому щотижневику. Які суспільні і правові проблеми порушуються в ній? Які правовідносини постали в центрі проблеми, що розглядається?

Саме через прийнятий на себе обов'язок по захисту трудових прав громадян (у тому числі і в умовах кризових явищ, які сьогодні спостерігаються в економіці держави) держава, здійснюючи відповідні функції через органи влади, має забезпечити належний контроль за дотриманням підприємствами законодавства про працю, забезпечити зайнятість населення, своєчасність виплати заробітної плати, охорону праці й здоров'я працюючого населення. А за умов тимчасових фінансових труднощів підприємств першочерговим обов'язком влади є недопущення масових звільнень працівників.

Розповідь учителя

Трудове право. України являє собою галузь права, яка регулює трудові та тісно пов'язані з ними суспільні відносини.

Предметом правового регулювання трудового права є комплекс суспільних відносин, основу яких складають трудові відносини, які виникають на підставі трудового договору, а також низка суспільних відносин, тісно пов'язаних із трудовими.

Трудові відносини — це відносини, які виникають між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом із приводу обов'язку працівника виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку та обов'язку роботодавця оплачувати його працю, створювати належні умови для праці.

До відносин, тісно пов'язаних із трудовими, належать такі групи:

  1.  відносини працевлаштування;
  2.  відносини з виробничого навчання;
  3.  підвищення кваліфікації;
  4.  відшкодування збитків, заподіяних працівником підприємству, установі, організації або збитків, заподіяних працівнику.

Метод трудового права характеризується поєднанням імперативного та диспозитивного методу правового регулювання. Диспозитивний метод застосовується при регулюванні відносин, пов'язаних з укладанням трудового договору, колективного договору, встановленням заробітної плати, коли сторони володіють свободою у визначенні взаємних прав і обов'язків. З іншого боку, у відносинах, пов'язаних із накладенням дисциплінарної відповідальності, вирішенням трудових спорів значною є участь держави, а поведінка сторін великою мірою визначається встановленими законодавством вимогами, тобто застосовується імперативний метод правового регулювання.

Джерела трудового права являють собою розгалужену систему законів та підзаконних нормативно-правових актів. Основним джерелом трудового права є Конституція України, що встановлює цілий ряд ключових положень, на яких ґрунтується трудове законодавство. Так, стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, стаття 45 — право на відпочинок.

Найважливішу роль у регулюванні трудових відносин відіграє Кодекс законів про працю України (КЗпП) від 1 червня 1972 р. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального та культурного життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства на першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Кодекс законів про працю України складається з 18 глав та 265 статей. Крім загальних положень, де визначаються завдання кодексу, права й обов'язки працівників та деякі інші питання, він містить положення про колективний і трудовий договір, забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників, робочий час і час відпочинку, нормування праці, заробітну плату, гарантії та компенсації (як для працівників, так і у випадках заподіяння матеріальної шкоди працівником підприємству, установі, організації), трудову дисципліну, охорону праці, працю молоді й жінок, трудові спори, державне соціальне страхування, пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням, та деякі інші.

Крім КЗпП серед найважливіших джерел трудового права слід назвати Закони України «Про колективні договори і угоди», «Про охорону праці», «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про зайнятість населення» та інші.

2. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР: ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ, ФОРМА, СТРОК, ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ.

Розповідь учителя

Одним із найважливіших інститутів трудового права є трудовий договір.

Трудовий договір — це угода між працівником, з однієї сторони, і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, з іншої, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, організації, установи або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Зміст трудового договору складають його умови, які визначають права й обов'язки сторін. Виділяють два види умов трудового договору: обов'язкові (без погодження яких договір вважається неукладеним) та додаткові, які встановлюються за згодою сторін.

У трудовому договорі передбачаються найбільш важливі умови, зокрема, трудова функція працівника, місце роботи і посада, розмір заробітної плати та інше.

Однією з основних умов трудового договору є домовленість сторін про початок роботи (день і година, з якої працівник відповідно до трудового договору має приступити до виконання своїх трудових обов'язків). До обов'язкових умов трудового договору, виходячи зі змісту Кодексу законів про працю України, віднесено місце роботи, певну трудову функцію, час існування трудових правовідносин та умову про заробітну плату.

Питання, які розглядаються як додаткові умови договору,— це випробування під час прийняття на роботу, суміщення професій, соціально-побутові пільги (житло, дитячий садок, організація громадського харчування тощо).

Взаємні права і обов'язки виникають між сторонами тільки після фактичного початку роботи.

Сторонами трудового договору можуть виступати, з одного боку, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Це може бути також фізична особа, яка наймає працівника для виконання певних робіт. З іншого боку, це працівник, тобто фізична особа, яка має трудову правоздатність та трудову дієздатність. Трудова правоздатність (як і дієздатність) виникає, як правило, з 16 років. У виняткових випадках на роботу можуть прийматися особи віком 15 років, а також 14-річні для роботи під час канікул.

За тривалістю виділяють такі види трудових договорів:

  1.  безстроковий — укладається на невизначений строк;
  2.  строковий — укладається на певний строк, що встановлюється за згодою сторін;
  3.  укладений на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір перетворюється на безстроковий, якщо після закінчення раніше обумовленого строку трудові відносини тривають і ні власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, ні працівник не виявили ініціативи щодо їх припинення.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, обов'язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організація праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі достроково, можуть встановлюватись угодою сторін.

Трудовий договір може укладатися в усній та письмовій формах. Кодекс законів про працю України передбачає випадки, у яких дотримання письмової форми трудового договору є обов'язковим:

  1.  при організованому наборі працівників;
  2.  при укладанні контракту;
  3.  при укладанні трудового договору з неповнолітнім;
  4.  у випадках, коли працівник наполягає на укладанні трудового договору в письмовій формі;
  5.  при укладанні трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
  6.  при укладанні трудового договору з фізичною особою;
  7.  в інших випадках, передбачених законодавством (наприклад, за умов прийому на роботу надомників, викладачів).

При прийомі на роботу особи подають такі документи: заява, паспорт або свідоцтво про народження (подають неповнолітні), військовий квиток або приписне свідоцтво (подають військовозобов'язані), трудова книжка (якщо вона є). Якщо для виконання трудової функції або для посідання посади обов'язково потрібні спеціальні знання, працівник при укладанні договору зобов'язаний подати документ про професійну підготовку або освіту (лікар, учитель).

В окремих випадках, передбачених законодавством, прийому особи на роботу передує обов'язковий медичний огляд (наприклад, осіб, які зайняті на важких роботах, на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці). Згідно зі статтею 25 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган не мають права вимагати від працівника, який влаштовується на роботу, дані про його партійну, національну належність, походження. Забороняється вимагати і будь-які інші документи, крім перелічених вище.

Колективний договір, як і трудовий, також є одним із важливих інститутів трудового права, укладається між власником (уповноваженим ним органом) і профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом.

Колективний договір відрізняється від трудового сторонами, що його укладають, порядком укладання, здійсненням контролю за його виконанням, а також метою і змістом. Слід зауважити, що трудовий договір регулює трудові відносини окремого працівника і власника (уповноваженого ним органу), тобто має більш локальний (обмежений) характер, тоді як колективний договір регулює не лише трудові, а й інші правовідносини, тісно пов'язані з трудовими, відтак — має ширшу дію.

3. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ НА РОБОТУ НЕПОВНОЛІТНІХ.

Індивідуальна робота з підручником

Технологія критичного читання

Учні знайомляться з відповідним пунктом параграфа підручника, роблячи позначки олівцем на полях:

«+» — те, що добре відомо;

«-» — нова інформація;

«!» — найважливіша думка;

«?» — положення, які треба додатково дослідити.

На індивідуальну роботу відводиться 5—7 хвилин. Після цього відбувається обговорення тексту.

Фронтальна бесіда

  1.  Що вам було в тексті добре відоме?
  2.  Що для вас було новим?
  3.  Що найбільше зацікавило?
  4.  Які, на вашу думку, положення є найважливішими в тексті?
  5.  Які запитання виникли у вас до змісту тексту?

Вислухавши відповіді учнів (3—4 на кожне запитання), учитель може доповнити матеріал підручника додатковою інформацією.

Додаткова інформація

Неповнолітні в трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а у сфері охорони праці, робочого часу та ряду інших умов праці користуються пільгами, які встановлюються законодавством України. Такі пільги обумовлені особливостями фізичного і психічного розвитку неповнолітніх, необхідністю забезпечення їхнього всебічного розвитку.

Згідно зі статтею 188 Кодексу законів про працю України прийом на роботу осіб віком до 16 років не допускається. Поряд із цим, за виняткових обставин приймаються на роботу особи, які досягли 15 років, але тільки за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Для підготовки молоді до продуктивної праці є можливим прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Прийомна роботу осіб, які не досягли 18 років, здійснюється після обов'язкового попереднього медичного огляду, і в подальшому до досягнення ними 21 року вони підлягають щорічному обов'язковому медичному огляду.

На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їхнього народження.

Як зазначалось вище, трудовий договір із неповнолітнім обов'язково укладається у письмовій формі.

4. ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ: ПОНЯТТЯ, ПІДСТАВИ.

Розповідь учителя

Припиненням трудового договору є закінчення його дії незалежно від причин та підстав. Кодекс законів про працю України наводить такий перелік підстав припинення трудового договору:

  1.  угода сторін;
  2.  закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення;
  3.  призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
  4.  розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
  5.  переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
  6.  відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці;
  7.  набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
  8.  підстави, передбачені контрактом.

Кодекс законів про працю України встановлює певний порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Працівник, який уклав трудовий договір на невизначений строк (безстроковий), має право розірвати трудовий договір у будь-який час, але зобов'язаний попередити про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Винятки становлять випадки, коли наявними є поважні причини, які пов'язані з неможливістю продовжувати роботу, а саме:

  1.  переїзд на нове місце проживання;
  2.  переведення чоловіка або дружини на роботу до іншої місцевості;
  3.  вступ до навчального закладу;
  4.  неможливість проживання у певній місцевості, що підтверджено медичним висновком;
  5.  вагітність;
  6.  догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом;
  7.  догляд за хворим членом сім'ї;
  8.  вихід на пенсію;
  9.  прийняття на роботу за конкурсом та інші поважні причини.

Працівник, попередивши адміністрацію про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, має право до закінчення строку попередження відізвати свою заяву, і звільнення в такому випадку не проводиться, якщо тільки на його місце не був запрошений інший працівник, і якому згідно із законом не може бути відмовлено в укладанні трудового договору.

Дострокове розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника допускається у випадках його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору, а також з інших поважних причин, які пов'язані з неможливістю продовжувати роботу.

Власник або уповноважений ним орган мають право розірвати трудовий договір зі своєї ініціативи лише за наявності таких підстав:

  1.  змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення кількості або штату працівників;
  2.  виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
  3.  систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
  4.  прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше ніж три години протягом робочого дня) без поважних причин;
  5.  нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
  6.  поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  7.  появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;                                                         
  8.  вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Крім наведених, Кодекс законів про працю України містить також перелік додаткових підстав для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Робота в групах

Завдання для роботи в групах

Проаналізуйте ситуації з правової точки зору.

1) Михайло К. був прийнятий на роботу слюсарем на підприємство «Рій». 5 липня 2004 р., після досягнення домовленості про зарахування на роботу, Михайло приступив до виконання своїх службових обов'язків. Наказ про зарахування Михайла К. у штат підприємства було видано 8 липня 2004 р., із цього самого дня йому було нараховано заробітну плату.

Михайло вирішив оскаржити дії адміністрації. Чи має він законні підстави сподіватися на задоволення своїх претензій?

2) Тетяна П. вирішила звільнитися з роботи у зв'язку з необхідністю доглядати хвору матір. Стан здоров'я матері посвідчувала медична довідка, яку Тетяна П. подала керівникові підприємства разом із заявою, у якій просила звільнити її з 1-го числа наступного місяця (через вісім днів після подання заяви). За цей час доглядати за хворою матір'ю Тетяни погодилась її тітка-пенсіонерка. Отже, зникла необхідність звільнятися з роботи. Першого числа Тетяна продовжувала працювати, проте жінку викликав керівник і заявив, що її звільнено за власною ініціативою.

Чи може Тетяна продовжувати працювати? Чи правомірними є дії адміністрації?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Підбиття підсумків роботи в групах.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1.  Опрацювати текст підручника.
  2.  Записати в зошити визначення понять: «трудове право», «трудовий договір» , «укладення трудового договору», «припинення трудового договору».
  3.  Провести міні-дослідження за темою «Праця неповнолітніх: особливості прийому на роботу». Звернути увагу на такі аспекти проблеми:
  4.  Які загальні правила прийому поширюються на неповнолітніх?
  5.  Чи потрібна згода батьків для прийому на роботу неповнолітніх?
  6.  Які особливості передбачені законодавством при прийомі на роботу неповнолітніх? Із чим вони пов'язані?
  7.  Чи доводилось вам або вашим знайомим влаштовуватися на роботу?
  8.  Чи не порушувалися при цьому права неповнолітніх?

Структура уроку №34

  1.  Поняття і види робочого часу та часу відпочинку.
  2.  Поняття трудової дисципліни і обов'язки працівника.
  3.  Відповідальність за порушення трудового законодавства: поняття, підстави, види.
  4.  Дисциплінарні стягнення: поняття, види та порядок їх накладення і зняття.
  5.  Матеріальна відповідальність.

Обладнання уроку: підручник, Кодекс законів про працю України, картки із завданням для роботи в парах, картки із завданням для роботи в групах, схеми «Види робочого часу», «Основні види часу відпочинку».

Хід уроку

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Презентація результатів дослідження за темою «Праця неповнолітніх: особливості прийому на роботу».

Самостійна робота за завданнями

У той час коли заслуховуються результати дослідницької роботи, окремі учні можуть виконувати завдання на дошці, або індивідуально. Якщо обрано перший варіант роботи, учитель має виділити час для аналізу виконання завдання. 1. Порівняйте поняття, виділивши спільне й відмінне.

Поняття

Спільне

Відмінне

Трудовий договір

Колективний договір

2. Складіть схему «Строк трудового договору».

Завершуючи цей етап уроку, учитель наголошує, що право на працю пов'язане насамперед із свободою людини, вільним вибором нею місця та характеру праці. Ті, хто працюють, мають право на страйк для захисту своїх прав та інтересів. Основним правом людини є також право на відпочинок, оскільки це є її фізичною потребою.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                 

1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ.

Розповідь учителя

Стаття 45 Конституції України гарантує кожному право на відпочинок, а тому питання щодо робочого часу та часу відпочинку досить чітко врегульовані чинним трудовим законодавством із метою реалізації та захисту права працюючих.

Робочим часом вважається час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов'язки згідно з чинним законодавством про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним, трудовим договором.

Види робочого часу визначені законодавством України.

(Свою розповідь учитель ілюструє за допомогою схеми.)

Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Скорочений робочий час встановлюється для окремих категорій працівників:

•  неповнолітніх віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;

•  осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень;

•  учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час,— не більше половини максимальної тривалості робочого часу (24, 36 годин) для відповідного віку;

•  працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці,— 36 годин на тиждень.

Крім цього, встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників — учителів, лікарів тощо.

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі таку, що перебуває під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, неповний робочий день або неповний робочий тиждень встановлюється обов'язково. При цьому виді робочого часу сторони самі домовляються про час роботи.

Ненормований робочий час встановлюється для окремих категорій працівників, праця яких, у зв'язку із специфікою і характером їхньої роботи, не вкладається в рамки нормального робочого дня. Цей вид робочого часу, як правило, допускає роботу понад нормальний робочий день і тиждень, за що ці працівники отримують додаткову відпустку. В окремих випадках таким працівникам може проводитись доплата.

Надурочний робочий час — це робота, яка виконується працівниками понад нормальний робочий день і тиждень, якщо вона виконувалась за письмовим або усним розпорядженням власника або уповноваженого ним органу чи з його відома. За загальним правилом надурочні роботи не допускаються, але власник або уповноважений ним орган може застосовувати їх у виняткових випадках, передбачених законодавством. До надурочних робіт не залучають вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, неповнолітніх та інших осіб.

Свої особливості має і нічний робочий час. Таким вважається робочий час із 22 години до 6 години. Під час роботи в нічний час встановлена тривалість роботи скорочується на одну годину. До роботи в нічний час забороняється залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, неповнолітніх та деяких інших осіб.

Часом відпочинку є встановлений законодавством час, протягом якого працівники звільняються від виконання своїх трудових обов'язків і який вони можуть використовувати на власний розсуд.

Протягом робочого дня працівникам має надаватися перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин (обідня перерва). Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. Перерви в робочий час не включаються. Крім цього, для окремих категорій працівників встановлюються додаткові, визначеної тривалості перерви (наприклад, перерви для обігрівання в холодну пору року для працівників, які працюють на свіжому повітрі). (Свою розповідь учитель ілюструє за допомогою схеми.)

Тривалість відпочинку між робочими днями залежить від тривалості робочого дня та режиму роботи. Він повинен бути не меншим від тривалості робочого часу.

Безперервний щотижневий відпочинок (вихідні дні) не повинен бути меншим за 42 години. При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, при шестиденному робочому тижні — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації та, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні забороняється. Тільки у виняткових випадках, передбачених законодавством, і тільки з дозволу профспілки дозволяється залучати до роботи у вихідні дні окремих працівників і лише за письмовим наказом власника або уповноваженого ним органу.

До святкових і неробочих днів належать: 1 січня — Новий рік, 7 січня — Різдво Христове, 8 березня — Міжнародний жіночий день, 1—2 травня — День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, 28 червня — День Конституції України, 24 серпня — День Незалежності України. Крім цього, робота не проводиться у дні релігійних свят: 7 січня — Різдво Христове; 1 день (неділя) — Пасха (Великдень); 1 день (неділя) — Трійця. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, він переноситься на наступний день після святкового або неробочого.

Закон України «Про відпустки» визначає такі види відпусток:

  1.  щорічні відпустки:
  2.  основна відпустка;
  3.  додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
  4.  додаткова відпустка за особливий характер праці;
  5.  додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
  6.  творчі відпустки;
  7.  соціальні відпустки:
  8.  відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
  9.  відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  10.  додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;
  11.  відпустки без збереження заробітної плати.

Щорічна відпустка надається працівникам зі збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Мінімальна тривалість щорічної відпустки складає 24 календарні дні. Порядок вирахування тривалості щорічної відпустки визначається законодавством.

Для окремих категорій працівників можуть встановлюватись відпустки, тривалість яких є більшою. Зокрема, неповнолітнім щорічна відпустка надається тривалістю 31 календарний день.

Деяким працівникам можуть надаватися додаткові відпустки (наприклад працівникам, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці).

Працівники, що поєднують роботу з навчанням, користуються правом на додаткову відпустку за місцем роботи.

Для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством, працівникам надається творча відпустка.

2. ПОНЯТТЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ І ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКА.

Розповідь учителя

Трудова дисципліна являє собою дотримання сукупності правових норм, які регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють повноваження сторін трудового договору, а також передбачають заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов'язків.

Робота в групах

Завдання для роботи в групах

Ознайомтесь зі статтями Кодексу законів про працю України. Як законодавець визначає основи забезпечення трудової дисципліни?

Стаття 140. Забезпечення трудової дисципліни

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу/

Стаття 142. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і положення про дисципліну

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Розповідь учителя

Кодекс законів про працю України встановлює, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Крім цього, на працівників покладають обов'язки, установлені функціональними обов'язками, внутрішнім розпорядком підприємства, установи, організації, а також трудовим договором.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА: ПОНЯТТЯ, ПІДСТАВИ, ВИДИ.

Індивідуальна робота з підручником

Технологія критичного читання

Учні знайомляться з відповідним пунктом параграфа підручника, роблячи позначки олівцем на полях:

«+» — те, що добре відомо;

«-» — нова інформація;

«!» — найважливіша думка;

«?»— положення, які треба додатково дослідити.

На індивідуальну роботу відводиться 5—7 хвилин. Після цього відбувається обговорення тексту.

Фронтальна бесіда

  1.  Що вам було в тексті добре відоме?
  2.  Що для вас було новим?
  3.  Що найбільше зацікавило?
  4.  Які, на вашу думку, положення є найважливішими в тексті?
  5.  Які запитання виникли у вас до змісту тексту?

Вислухавши відповіді учнів (3—4 на кожне запитання), учитель може доповнити матеріал підручника додатковою інформацією.

4.  ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ПОРЯДОК ЇХ НАКЛАДЕННЯ І ЗНЯТТЯ.

Дисциплінарна відповідальність застосовується за скоєння дисциплінарних проступків.

Дисциплінарний проступок є особливим видом правопорушення, який виявляється в порушенні трудової, навчальної, службової та військової дисципліни і завдає шкоди внутрішньому порядку діяльності підприємств, установ, організацій тощо. До правопорушників можуть застосовуватися стягнення, передбачені правилами внутрішнього розпорядку, дисциплінарними статутами і положеннями: зауваження, попередження, догана, переведення на іншу роботу, звільнення тощо.

Дисциплінарна відповідальність працівників є окремою формою юридичної відповідальності за порушення на підприємствах, в установах, організаціях правил внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного профспілкового органу на основі типових правил.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення:

  1.  догана;
    1.  звільнення.

Разом із цим, законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарне стягнення може накладатись лише органом, якому надано право прийняття на роботу певного працівника.

Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця із дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати — без обмеження будь-яким строком.

У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія з трудових спорів може його поновити.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються заходи заохочення.

Власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

Робота в парах

Завдання для роботи в парах

Проаналізуйте ситуацію з правової точки зору.

Громадянин Л., робітник заводу «Спецмаш», 12 січня 2009 р. запізнився на роботу на дві години. У пояснювальній записці причиною запізнення він указав зміни в графіку руху електропоїздів, які сталися через аварію на залізничній колії. Оскільки ніяких документів на підтвердження цього робітник Л. не надав, 14 січня йому було оголошено догану. Коли у квітні через отриману догану Л. був позбавлений премії, то він вирішив звернутися до комісії з трудових спорів, оскільки вважав, що догану йому оголошено безпідставно. Комісія з трудових спорів відмовилась розглядати заяву Л., яка була подана 18 квітня 2009 р.

Чи правомірні дії комісії з трудових спорів?

5. МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Розповідь учителя

Матеріальна відповідальність — це вид юридичної відповідальності, яка накладається у випадку, коли внаслідок дій працівника було завдано матеріальної шкоди підприємству, установі, організації.

Матеріальна відповідальність виражається в обов'язку працівника відповідати за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.

Умови накладення матеріальної відповідальності:

  1.  наявність прямої дійсної шкоди, яка виражається у втратах, викраденні, знищенні, пошкодженні майна, що викликало необхідність зробити витрати на відновлення або придбання майна;
    1.  протиправна поведінка особи, тобто невиконання або неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків;
    2.  причинний зв'язок між протиправною дією та заподіяною шкодою;
    3.  вина працівника в заподіяній шкоді.

Існує два види матеріальної відповідальності: обмежена матеріальна відповідальність і повна матеріальна відповідальність.

Обмежена матеріальна відповідальність включає обов'язок працівника відшкодувати збитки в межах середнього місячного заробітку. Цей вид відповідальності застосовується в усіх випадках, якщо для працівника законодавством не передбачена повна матеріальна відповідальність.

Повна матеріальна відповідальність передбачає обов'язок працівника відшкодувати шкоду в повному обсязі.

Законодавство визначає такі випадки настання повної матеріальної відповідальності:

  1.  між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності;
  2.  майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
  3.  шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку;
  4.  шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані:
  5.  шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;
  6.  службова особа винна у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
  7.  шкоди завдано нестачею, навмисним знищенням або навмисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів, при їхньому виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Покриття шкоди працівниками проводиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу або за рішенням суду.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Самостійна робота

Заповнити таблицю «Матеріальна відповідальність працівників».

Вид матеріальної відповідальності

У яких випадках настає

Хто підлягає матеріальній відповідальності

Обмежена

Повна

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель перевіряє виконання завдання із заповнення таблиці. Оцінює роботу учнів на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1.  Опрацювати текст підручника.
  2.  Записати в зошити визначення понять: «робочий час», «час відпочинку», «трудова дисципліна», «дисциплінарні стягнення», «матеріальна відповідальність».
  3.  Подати у вигляді схеми види дисциплінарної відповідальності.
  4.  Підготуватися до повторювально-узагальнювального уроку. Повторити матеріал теми «Основи приватного права України».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

53125. Збірник завдань для тематичної атестації з геометрії для класів з поглибленим вивченням математики. Геометрія 8 клас 1.3 MB
  Збірник є дидактичним матеріалом з геометрії для 8 класу з поглибленим вивченням математики. Він містить 8 контрольних робіт в двох варіантах, за структурою наближених до атестаційної роботи в 9 класі.
53126. ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЕ ОБУЧЕНИЕ НА УРОКАХ ГЕОГРАФИИ 173 KB
  Карточки-задания при изучении темы Экономические районы Украины 9 класс Карточка №1 1. Карточка №2 1. Самый высокий уровень социально-экономического развития у района: а Северо-Восточного; б Приднепровского; в Донецкого Карточка №3 1 Проведите примерную границу между областями. Каковы...
53127. Einkufe und Ernährung. Wiederholung 29.5 KB
  Wir haben schon viel an diesem Thema gearbeitet und heute veranstalten wir an der Stunde einen Wettbewerb. Ich teile die Klasse in zwei Mannschaften und ihr erfüllt im Laufe der Stunde verschiedene Aufgaben. F?r jede richtige Aufgabe bekommt ihr einen Punkt. Welche Mannschaft hat mehr Punkten (B?lle), ist der Sieger.
53128. Збірник граматичних вправ з німецької мови для 6 класу 440.5 KB
  Sie waren jung und hatten Spaß! Präsens Heute bin ich alt und habe graue Haare. Perfekt Ich bin auch mal jung gewesen und habe keine grauen Haare gehabt. Präteritum Ich war auch mal jung und hatte keine grauen Haare.
53129. Внеклассное мероприятие по немецкому языку «Рождество в Германии» 1.31 MB
  Ведущий 1: Guten Tag, liebe Freunde! Heute feiern wir der hellste Tag - Weihnachten! Heute ist der schönste Tag im ganzen Jahr. Das ist der Weihnachtstag- Wie glänzt der Christbaum hell und klar. Wie freut sich die Kinderschar.
53130. Частини тіла (5 клас) 192.5 KB
  Heute beginnen wir ein neues Thema „Der Mensch“. Wir lernen, wie alle Körperteile heißen. Zuerst hört ihr ein Gedicht und sprecht nach.
53131. Федеративна Республіка Німеччина 70.5 KB
  Частина світу сторона світу країни карлики 25 держав колонізатори країни Західної Європи. Число Андрій Шевченко чудеса світу країни великий Велика сімка. Мотивація навчальної діяльності При знайомстві з регіоном Західної Європи ми з’ясували що країни цього регіону входять до числа розвинених країн світу а чотири з них – Німеччина Італія Франція Великобританія – члени Великої сімки. Інструктивна картка №1 Політологи фізико географи Загальні відомості про країну: назва; площа; форма правління; ...
53132. Свята в Німеччині та в Украіні 220.5 KB
  Guten Tag, liebe Kinder und liebe G?ste! Ich freue mich sehr, euch alle zu sehen und ich hoffe, dass ihr gute Zeit haben werdet. Feste und Br?uche spielen eine wichtige Rolle im Leben des Volkes. Und Deutsche haben Feiertage auch sehr gern. Der deutsche Dichter Joseph von Eichendorff hat?ber Feiertage ein Gedicht geschrieben...
53133. Leseverstehen. Das Märchen „Das Salz“ 52 KB
  Die dritte Tochter weinte und verließ ihren Vater. Aber bald sah man keine fröhlichen Menschen mehr. Brot ohne Salz, Fleisch ohne Salz, Gemüse ohne Salz -- das alles schmeckte den Menschen nicht. Sie hatten keinen Appetit mehr, sie wollten nicht mehr essen. Auch die Arbeit bereitete ihnen keine Freude mehr. Der König sah das alles. Das Essen schmeckte ihm auch nicht. Es gab kein Salz im Land mehr.