61154

НАЗИВНІ РЕЧЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Текст риторичний аспект: односкладні називні речення як риторична фігура зачину або оклику у висловлюваннях різної стильової належності. Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності восьмикласників...

Украинкский

2014-05-24

261.5 KB

0 чел.

Урок № 34 НАЗИВНІ РЕЧЕННЯ

Мета: сформувати поняття в учнів про односкладні називні речення, способи вираження в них головного члена; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях різної стильової належності, моделювати й конструювати називні речення як зачин або оклик у текстах художнього й публіцистичного стилів відповідно до комунікативного завдання; спираючись на мовленнєво-комунікативний дидактичний матеріал, розширювати науковий світогляд восьмикласників, формувати навички доречного вживання називних речень як риторичної фігури в текстах різних типів, стилів та жанрів мовлення.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: уживання в описах називних речень для позначення часу й місця.

Текст (риторичний аспект): односкладні називні речення як риторична фігура зачину або оклику у висловлюваннях різної стильової належності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності восьмикласників

Дослідження-характеристика

  •   У поданих висловлюваннях виділити називні речення. Підкреслити в них головний член. Указати на спосіб його морфологічного вираження.

1. Тарас Шевченко... Михайло Щепкін... Айра Олдрідж... Великі сини ХІХ століття доби кріпаччини: українець, росіянин, американець. І кожен із них мав на собі ганебне тавро раба (М. Шудря).

2. Це наша трагедія. Давня, споконвічна наша трагедія: сподіватися, буцім хтось прийде і збудує нам державу. Чи не тому так часто верховоди спиралися на чужоземні сили (Є. Куртяк).

3. І наші селища, і городища, і замки, і монастир... Усе то каже, що рід великий заселяв цю землю, хоча тепер він здрібнів, заїла неволя, панщина, упокорення (У. Самчук).

4. Святий вечір. Численна Довженкова родина всаджується за святковий стіл (С. Плачинда).

5. Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща, наймиліша (М. Гром’як).

6. Згадки про Україну. Про Дніпро, видно, йому дуже болять. Він знов і знов вертається до цієї теми (Г. Костюк).

  •   Дослідити, чим поширені номінативні речення. Довести, чи можуть ці конструкції поширюватися обставинами. Пояснити це на прикладах.

Дослідження-зіставлення

  •   Записати пари речень. Зіставити їх. Виділити в них граматичні основи. Дослідити, які речення двоскладні, а які - односкладні. Як впливає порядок слів у реченні на його структуру?

1. Темна ніч.

2. Пізня осінь.

3. Широкий степ.

Ніч темна.

Осінь пізня.

Степ широкий.

Методичний коментар. На визначення типу синтаксичної конструкції двоскладне речення чи односкладне називне впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного присудка. Відповідно речення Темна ніч  поширене односкладне називне (ніч  головний член односкладного називного речення, а темна  узгоджене означення), а речення Ніч темна  двоскладне непоширене (ніч  підмет, а темна  іменна частина складеного присудка).

  •   Скласти 34 пари речень так, щоб одні були двоскладними, інші односкладними. Підкреслити в них головні й другорядні члени.

Визначення мовностилістичних засобів образності й виразності називних речень

  •   Прочитати. Визначити, яку функцію виконують називні речення в поданих текстах.

1. Славутич, Борисфен, Данапріс… Багато було імен у ріки, голубий пруг якої тягнеться на дві тисячі двісті вісімдесят п’ять кілометрів, що майже дорівнює відстані від Києва до Парижа, а площа її розгалуженого басейну не набагато менша, ніж територія самої Франції (О. Ємченко).

2. Москва, Київ, Париж… Саме в Парижі знамениті картини Катерини Білокур побачив Пабло Пікассо (Р. Скорульська).

3. Благодійність. Ця людська риса належить до найбільших виявів гуманності. Це не просто прагнення тих, у кого багато грошей, поділитися з тими, у кого їх зовсім немає, причому практично без утрат для себе. Це особливий стан душі, що часто близький до самопожертви (З газети).

Методичний коментар. Основна функція називних речень у поданих висловлюваннях - увести читача у світ авторських роздумів, увиразнення зображуваної картини.

Трансформація синтаксичних одиниць відповідно до ситуації спілкування

  •   Трансформувати синтаксичні конструкції за зразком, використавши називні речення як зачин. Дослідити, текстам яких стилів мовлення властива ця риторична фігура.

Зразок: Багато дорога може розповісти допитливому серцю, навіяти і радість, і журу, воскресити в пам’яті давні перекази, бувальщини і легенди. — Дорога... Багато вона може розповісти допитливому серцю, навіяти і радість, і журу, воскресити в пам’яті давні перекази, бувальщини і легенди (І. Цюпа).

  1.  Начебто на золотавому липовому меду настояні, материні очі дивляться весь час за тобою (Є. Гуцало). 2. Спробуємо розглянути деякі чинники таємниці творчості, які так чи інакше впливали на творчу працю Лесі Українки, могли прискорювати чи уповільнювати лет її фантазії (В. Святовець). 3. Ім’я Сержа Лифара артиста балету світової величини протягом десятиліть було забуте в Україні (Л. Семака). 4. Скільки колискових пісень створив народний геній! (В. Скуратівський).

Пошуково-вибіркова робота

  •   Прочитати поетичні уривки. На основі самостійно опрацьованої схеми дослідити, яку стилістичну функцію виконують називні речення в поданих уривках: а) риторичний оклик; б) зачин.

1. Терпкий холодний жах... Вітри мої кохані

Я мрію розіп’яв на золотій стерні.

(В. Сосюра)

2. Весна, весна! Яка блакить,

який кругом прозор!

Садками ходить брунькоцвіт,

а в небі злотозор.

(П. Тичина)

3. О мова вкраїнська!.. Хто любить її,

Той любить мою Україну.

(В. Сосюра)

4. Тіні

Падають

тіні

Золото лине з дерев.

(В. Сосюра)

5. О земле рідна! Знаєш ти

Свій шлях у бурі, у негоді!

(М. Рильський)

6. Солов’їні далі, далі солов’їні.

Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.

(В. Сосюра)

7. Учитель мій! Як ми тебе любили,

як слухали тебе в полоні юних мрій!

(В. Сосюра)

8. Україно, моя сторона,

краю мій і сподівань, і мрій!

Вже давно одгриміла війна

на твоїй стороні золотій.

(В. Сосюра)

Стилістична функція односкладних називних речень у мовленні

  •   Які поетичні уривки є «зайвими»? Свій вибір обґрунтувати.

Дослідження-відновлення

  •   Відновити поетичні уривки: вставити на місці крапок називні речення з довідки. Виразно прочитати відновлені уривки.

1. На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. ... (П. Тичина). 2. ... Я в своїм селі. Аж сам не вірю, що вернувся знову (І. Качуровський). 3. ...! І все довкола власний має голос (І. Качуровський). 4.... Дзвенить до тебе він, очеретини нап’ялись - як струни (І. Качуровський). 5. ... В тишині росте гудіння бджіл різноголосе (І. Качуровський). 6. ...Зелено. Горіхи тужавіють на виду (В. Гетьман). 7. ...Хмариться. Горіхи вітер трусить на ходу (В. Гетьман).

Довідка: літо; рік сорок другий; ніч; осінь; це очерет; які різноманітні голоси; розквітлі білі липи.

  •   Визначити, у яких поетичних уривках ужито безособові речення. Указати на їх значення.

ІV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Виписати з художньої літератури 5–6 односкладних називних речень. Визначити спосіб вираження в них головного члена.
Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44578. Методы доступа, Коллизия в сети 87 KB
  Коллизия в сети Наибольшее распространение при проектировании и построении ЛВС получили два метода доступа зто: Множественный доступ с контролем несущей и обнаружением коллизии CSM CD CrrierSense Multiple ccess nd Collision Defection. Алгоритм работы рабочей станции а точнее ее сетевого адаптера при использовании первого метода доступа заключается в следующем: 1. Вдумайтесь в название этого доступа.
44579. Типы и компоненты беспроводных сетей 30 KB
  В зависимости от технологии беспроводные сети подразделяют на: локальные вычислительные сети; мобильные вычислительные сети. Их можно устанавливать как на автономно работающих компьютерах так и на компьютерах подключенных к сети. Трансивер - это устройство для подключения компьютера к сети т.
44580. Инфракрасные и лазерные беспроводные ЛВС 41.5 KB
  Инфракрасные сети нормально функционируют на скорости 10 Мбит с. Различают 4 типа инфракрасных сетей: Сети прямой видимости между приемником и передатчиком. Сети на рассеянном излучении.
44581. Беспроводные ЛВС с радиопередачей данных 42 KB
  Переключение всех компьютеров в сети происходит синхронно. Есть сети построенные по данной технологии работающие со скоростью до 2 Мбит с на расстояние до 32 км на открытом пространстве и до 120 м – внутри здания. Если компьютеры оснастить сетевыми адаптерами Xircom CreditCrd Netwre и ОС Windows 95 98 или Windows NT то они могут без кабеля функционировать как одноранговые сети. Беспроводные ЛВС с радиопередачей данных Если уже работает сеть на основе Windows NT Server то к ней можно подключить сегмент беспроводной сети если к одному...
44583. Мобильные сети 83.5 KB
  Скорость передачи от 8 до 34 Кбит с. Они передают данные по существующим для передачи речи сетям в те моменты когда эти сети не заняты. Это очень быстрая технология связи с задержкой в доли секунды что делает ее вполне приемлемой для передачи в реальном масштабе времени.
44584. Базовая эталонная модель архитектуры сети 82 KB
  Сверху вниз от прикладного уровня к физическому; в рамках физического уровня горизонтально по сетевому кабелю к компьютеру – приемнику данных; полученные данные затем двигаются вверх по уровням сетевой модели Сетевая модель ISO OSI определяет сеть в терминах нескольких функциональных уровней. Каждый сетевой уровень включает строго определенные функции и применяет для этого один или несколько протоколов: физический уровень передает данные по сетевым каналам и включает в себя аппаратные...
44585. Основные функции уровней модели OSI 145 KB
  С точки зрения верхних уровней канальный и физический обеспечивают безошибочную передачу пакетов данных. а также алгоритмы переспроса и повторения пакетов. Пример передачи пакетов данных 3. Маршрутизация – существенная функция при работе в глобальных сетях с коммутацией пакетов когда необходимо определить маршрут передачи пакета выполнить перевод логических адресов узлов сети в физические.
44586. Назначение протоколов 37.5 KB
  Отметим три основных момента касающихся протоколов: Существует множество протоколов. В общем случае каждому уровню присущ свой набор правил Уровень Набор правил протокол Прикладной Инициация или прием запроса Представительский Добавление в сообщение форматирующей отображающей и шифрующей информации Сеансовый Добавление информации о трафике – с указанием момента отправки пакета Транспортный Добавление информации для обработки ошибок Сетевой Добавление адресов и информации о месте пакета в последовательности передаваемых пакетов Канальный...