61154

НАЗИВНІ РЕЧЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Текст риторичний аспект: односкладні називні речення як риторична фігура зачину або оклику у висловлюваннях різної стильової належності. Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності восьмикласників...

Украинкский

2014-05-24

261.5 KB

0 чел.

Урок № 34 НАЗИВНІ РЕЧЕННЯ

Мета: сформувати поняття в учнів про односкладні називні речення, способи вираження в них головного члена; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях різної стильової належності, моделювати й конструювати називні речення як зачин або оклик у текстах художнього й публіцистичного стилів відповідно до комунікативного завдання; спираючись на мовленнєво-комунікативний дидактичний матеріал, розширювати науковий світогляд восьмикласників, формувати навички доречного вживання називних речень як риторичної фігури в текстах різних типів, стилів та жанрів мовлення.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: уживання в описах називних речень для позначення часу й місця.

Текст (риторичний аспект): односкладні називні речення як риторична фігура зачину або оклику у висловлюваннях різної стильової належності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності восьмикласників

Дослідження-характеристика

  •   У поданих висловлюваннях виділити називні речення. Підкреслити в них головний член. Указати на спосіб його морфологічного вираження.

1. Тарас Шевченко... Михайло Щепкін... Айра Олдрідж... Великі сини ХІХ століття доби кріпаччини: українець, росіянин, американець. І кожен із них мав на собі ганебне тавро раба (М. Шудря).

2. Це наша трагедія. Давня, споконвічна наша трагедія: сподіватися, буцім хтось прийде і збудує нам державу. Чи не тому так часто верховоди спиралися на чужоземні сили (Є. Куртяк).

3. І наші селища, і городища, і замки, і монастир... Усе то каже, що рід великий заселяв цю землю, хоча тепер він здрібнів, заїла неволя, панщина, упокорення (У. Самчук).

4. Святий вечір. Численна Довженкова родина всаджується за святковий стіл (С. Плачинда).

5. Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща, наймиліша (М. Гром’як).

6. Згадки про Україну. Про Дніпро, видно, йому дуже болять. Він знов і знов вертається до цієї теми (Г. Костюк).

  •   Дослідити, чим поширені номінативні речення. Довести, чи можуть ці конструкції поширюватися обставинами. Пояснити це на прикладах.

Дослідження-зіставлення

  •   Записати пари речень. Зіставити їх. Виділити в них граматичні основи. Дослідити, які речення двоскладні, а які - односкладні. Як впливає порядок слів у реченні на його структуру?

1. Темна ніч.

2. Пізня осінь.

3. Широкий степ.

Ніч темна.

Осінь пізня.

Степ широкий.

Методичний коментар. На визначення типу синтаксичної конструкції двоскладне речення чи односкладне називне впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного присудка. Відповідно речення Темна ніч  поширене односкладне називне (ніч  головний член односкладного називного речення, а темна  узгоджене означення), а речення Ніч темна  двоскладне непоширене (ніч  підмет, а темна  іменна частина складеного присудка).

  •   Скласти 34 пари речень так, щоб одні були двоскладними, інші односкладними. Підкреслити в них головні й другорядні члени.

Визначення мовностилістичних засобів образності й виразності називних речень

  •   Прочитати. Визначити, яку функцію виконують називні речення в поданих текстах.

1. Славутич, Борисфен, Данапріс… Багато було імен у ріки, голубий пруг якої тягнеться на дві тисячі двісті вісімдесят п’ять кілометрів, що майже дорівнює відстані від Києва до Парижа, а площа її розгалуженого басейну не набагато менша, ніж територія самої Франції (О. Ємченко).

2. Москва, Київ, Париж… Саме в Парижі знамениті картини Катерини Білокур побачив Пабло Пікассо (Р. Скорульська).

3. Благодійність. Ця людська риса належить до найбільших виявів гуманності. Це не просто прагнення тих, у кого багато грошей, поділитися з тими, у кого їх зовсім немає, причому практично без утрат для себе. Це особливий стан душі, що часто близький до самопожертви (З газети).

Методичний коментар. Основна функція називних речень у поданих висловлюваннях - увести читача у світ авторських роздумів, увиразнення зображуваної картини.

Трансформація синтаксичних одиниць відповідно до ситуації спілкування

  •   Трансформувати синтаксичні конструкції за зразком, використавши називні речення як зачин. Дослідити, текстам яких стилів мовлення властива ця риторична фігура.

Зразок: Багато дорога може розповісти допитливому серцю, навіяти і радість, і журу, воскресити в пам’яті давні перекази, бувальщини і легенди. — Дорога... Багато вона може розповісти допитливому серцю, навіяти і радість, і журу, воскресити в пам’яті давні перекази, бувальщини і легенди (І. Цюпа).

  1.  Начебто на золотавому липовому меду настояні, материні очі дивляться весь час за тобою (Є. Гуцало). 2. Спробуємо розглянути деякі чинники таємниці творчості, які так чи інакше впливали на творчу працю Лесі Українки, могли прискорювати чи уповільнювати лет її фантазії (В. Святовець). 3. Ім’я Сержа Лифара артиста балету світової величини протягом десятиліть було забуте в Україні (Л. Семака). 4. Скільки колискових пісень створив народний геній! (В. Скуратівський).

Пошуково-вибіркова робота

  •   Прочитати поетичні уривки. На основі самостійно опрацьованої схеми дослідити, яку стилістичну функцію виконують називні речення в поданих уривках: а) риторичний оклик; б) зачин.

1. Терпкий холодний жах... Вітри мої кохані

Я мрію розіп’яв на золотій стерні.

(В. Сосюра)

2. Весна, весна! Яка блакить,

який кругом прозор!

Садками ходить брунькоцвіт,

а в небі злотозор.

(П. Тичина)

3. О мова вкраїнська!.. Хто любить її,

Той любить мою Україну.

(В. Сосюра)

4. Тіні

Падають

тіні

Золото лине з дерев.

(В. Сосюра)

5. О земле рідна! Знаєш ти

Свій шлях у бурі, у негоді!

(М. Рильський)

6. Солов’їні далі, далі солов’їні.

Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.

(В. Сосюра)

7. Учитель мій! Як ми тебе любили,

як слухали тебе в полоні юних мрій!

(В. Сосюра)

8. Україно, моя сторона,

краю мій і сподівань, і мрій!

Вже давно одгриміла війна

на твоїй стороні золотій.

(В. Сосюра)

Стилістична функція односкладних називних речень у мовленні

  •   Які поетичні уривки є «зайвими»? Свій вибір обґрунтувати.

Дослідження-відновлення

  •   Відновити поетичні уривки: вставити на місці крапок називні речення з довідки. Виразно прочитати відновлені уривки.

1. На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. ... (П. Тичина). 2. ... Я в своїм селі. Аж сам не вірю, що вернувся знову (І. Качуровський). 3. ...! І все довкола власний має голос (І. Качуровський). 4.... Дзвенить до тебе він, очеретини нап’ялись - як струни (І. Качуровський). 5. ... В тишині росте гудіння бджіл різноголосе (І. Качуровський). 6. ...Зелено. Горіхи тужавіють на виду (В. Гетьман). 7. ...Хмариться. Горіхи вітер трусить на ходу (В. Гетьман).

Довідка: літо; рік сорок другий; ніч; осінь; це очерет; які різноманітні голоси; розквітлі білі липи.

  •   Визначити, у яких поетичних уривках ужито безособові речення. Указати на їх значення.

ІV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Виписати з художньої літератури 5–6 односкладних називних речень. Визначити спосіб вираження в них головного члена.
Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81666. Философская критика (Д.В.Веневитинов, И.В.Киреевский и др.). Литературно-критическая и журналистская деятельность Надеждина 37.23 KB
  Манна философская предоснова восприятия искусства строго говоря присущая любой художественной теории в том числе классицизму романтизму и т. здесь уже ощущается недостаточной и уступает место целенаправленному включению искусства в философское наукоучение. Высокую оценку Галича получали идеи натурфилософии Шеллинга понимание природы как целесообразного целого где происходит взаимодействие противоположно направленных сил и основные положения шеллинговой философии искусства: представление о самоценности искусства об идеале как...
81667. А.С. Пушкин как литературный критик. Проблематика его литературно-критических статей и заметок; жанровое, стилевое своеобразие. Типологический анализ одной из работ 35.6 KB
  Его статьи и художественные произведения становились итогом долгих и основательных раздумий о самых разнообразных теоретических проблемах художественного творчества о предмете и назначении искусства о взаимосвязи писателя и общества об историзме и народности литературы роли критики в развитии эстетического вкуса читателей путях становления русского литературного языка и т. В многообразном по своему составу литературнокритическом наследии Пушкина есть и опыты больших историколитературных обобщений незавершенная статья О ничтожестве...
81668. Творчество А. С. Пушкина в критике разных эпох. Сравнительный типологический анализ статей В. Г. Белинского (8-я, 9-я, из цикла «Сочинения Александра Пушкина»), Д. И. Писарева («Пушкин и Белинский»), Д. С. Мережковского («Пушкин») 39.06 KB
  Пушкина в критике разных эпох. Белинского 8я 9я из цикла Сочинения Александра Пушкина Д. Вообще творчеству Пушкина Белинский посвящает огромное количество критических статей и сочинений. Обратимся к 89 статьям сочинения Александра Пушкина.
81669. Литературно-критическое тв-во Н.В.Гоголя. Типологический анализ одной из статей 40.33 KB
  Статья Плетнева Чичиков или Мертвые души Гоголя опубликованная в июльском номере Современника за 1842 г. Плетнев как и Белинский ставил Гоголя в первый ряд среди современных писателей отмечая удивительную верность автора действительности. В произведениях Гоголя П. Вяземский решительно противился тому что именем Гоголя теоретики натуральной школы пытались придать ей идейную и эстетическую целостность.
81670. Особенности развития литературной критики в 1840-е гг. Литер.критика «Отечественных записок». Славянофильская критика. Литературно-критическая позиция журнала «Современник» 34.72 KB
  Анненков определялись противостоянием двух сформировавшихся на рубеже 1830 1840х годов течений русской общественной мысли западничества и славянофильства. отстаивали необходимость исторического движения России по европейскому пути выдвигали на первый план идею свободы и самоценности человеческой личности подчеркивали исчерпанность тех начал которые составляли основу древнерусской жизни. – публиковали свои статьи на страницах Москвитянина Московских литературных и ученых сборниковРусской беседы выступили против перенесения...
81671. Понятие о литературной критике, ее происхождение. Значение термина «критика» 28.26 KB
  Значение термина критика. В широком общекультурном смысле литературная критика обозначение восходящей к глубокой древности филологической рефлексии по поводу любого словесно-организованного текста. В современной западной культуре понятия литературная наука и литературная критика часто совпадают и употребляются на правах синонимов. В специальном литературоведческом смысле закрепленном отечественной гуманитарной традицией литературная критика род литературно-творческой и литературно-коммуникативной деятельности направленной на...
81672. Природа и предмет литературной критики. Взаимодействие критики с различными отраслями искусства и науки. Соотношение критики и литературоведения. Основные функции критики 31.97 KB
  Литературная критика двойственна по своей природе. Литературная критика естественно соотносится со многими областями науки и культуры: с филологией философией историей эстетикой герменевтикой культурологией психологией социологией книговедением с публицистикой и журналистикой с критикой художественное музыкальной театральной с кинокритикой телевизионной критикой и др. Испытывая непосредственное влияние близких или смежных гуманитарных сфер литературная критика в слою очередь способствует их развитию. Литературная критика одна...
81673. Типология литературной критики с точки зрения субъекта критической деятельности 38.99 KB
  Для критики словесного искусства нужны люди которые бы показывали бессмыслицу отыскивания мыслей в художественном произволении м постоянно руководили бы читателем в том бесконечном лабиринте сцеплений в котором и состоит сущность искусства и к тем законам которые служат основанием этих сцеплений. Сопряжение собственного эстетического опыта и литературной неизведанности явленной в оцениваемых словеснохудожественных произведениях одна из постоянно одолеваемых сложностей профессиональной литературной критики. Лидеров профессиональной...
81674. Типология литературной критики с точки зрения ее соотношения с определенными литературными направлениями 33.54 KB
  эстетические взгляды критика; Его соц. Классицистическая критика. Ломоносов Тредиаковский Сумароков Державин Херасков Лукин Плавильщиков Сентименталистская критика.Реакционная критика лагеря официальной народности.