61162

ОДНОРІДНІ Й НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ознайомити учнів з поняттям про однорідні й неоднорідні означення, сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити однорідні й неоднорідні означення, з’ясовувати їх роль у реченні; правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними й неоднорідними означеннями

Украинкский

2014-06-06

28.44 KB

0 чел.

Урок № 41 ОДНОРІДНІ Й НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ

Мета: ознайомити учнів з поняттям про однорідні й неоднорідні означення, сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити однорідні й неоднорідні означення, з’ясовувати їх роль у реченні; правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними й неоднорідними означеннями; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними й неоднорідними означеннями та використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєвокомунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи.

Правопис: кома між однорідними означеннями.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з однорідними й неоднорідними означеннями та дотримання інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних і неоднорідних означень у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв’язки: однорідні й неоднорідні означення як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності восьмикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)

ІІІ. Оголошення епіграфа уроку

епітет б’є стрілою

У саму щонайглибшу суть.

М. Рильський

ІV. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці

Навчальне аудіювання з метою зіставлення нових знань із базовими на основі актуалізації мотивіційних резервів учнів

  1.   Прочитати мовчки текст. Пригадати, з якого твору взято уривок. Дати відповідь на запитання, поставлене в останньому реченні. Визначити, які типи мовлення поєднано в тексті.

Чим далі вона йшла, тим більше дивувалася, що сьогодні попадалось їй так багато живих істот. Тричі вона помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання. Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо все повзли й повзли у тому ж напрямку, як ішла Соломія, і їй треба було особливо зважати, щоб не наступити на слизьке й холодне гадюче тіло. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів. Соломія все йшла. Вона зібрала всю енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла вперто з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди. Однак краю плавням не було. Комиші, озерця, єрики… І знов комиші, і знов вода, і знов той самий звук розміреного, однотонного прибою, морські хвилі. Надвечір їй почувся дим, і вона зраділа значить близько люди. Та чим більше вона йшла, тим більше смеркалося, тим більше дим ставав помітним. Птахи сильніше непокоїлися. У повітрі стало тепліше. Те тепло йшло ззаду і з боків, немов од печі. Соломії робилося душно. Її дуже дивували і навіть непокоїли ті зміни в плавнях. Що се таке робиться навкруги? (За М. Коцюбинським).

  1.   Знайти речення з однорідними членами. Схарактеризувати однорідні члени, визначивши, до якого слова в реченні вони належать, що вони означають, на які запитання відповідають. Чи в усіх випадках між означеннями, що належать до того самого слова, ставиться кома?
  2.   Дібрати синоніми до виділених слів.

Розвиток мовлення з творчим завданням

  1.   Переказати текст, доповнюючи його спогадами (прочитаною, побаченою або почутою інформацією) про плавні. Ужити означення-епітети.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Проблемне запитання

  1.   Чим відрізняються однорідні й неоднорідні означення? (Дати відповідь, скористатися теоретичним матеріалом підручника.)

ІV. Виконання системи творчих завдань і вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

Лінгвістичне дослідження

  1.   Списати речення. Які означення в них використано? Підкреслити означення. Довести правильність виконання завдання.

1. Від уяви про те нове життя в Дмитра аж дух захопило, швидше застукало в грудях серце (О. Десняк). 2. Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав, біснуючись над степом (І. Ле). 3. Червоні язики виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину печі (Ю. Мушкетик). 4. Весь час чарівний барвистий світ мінився і прозорився, як плесо озера (І. Вільде). 5. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами (М. Коцюбинський). 6. Другого дна Муся оббігала всі знайомі місця в саду, побувала на лузі, біля річки (О. Десняк). 7. Темний осінній вечір стоїть за вікнами… (В. Козаченко).

  1.   Пояснити розділові знаки в реченнях.
  2.   Зробити словотвірний розбір виділених слів.
  3.   Мовленнєва ситуація. Перечитати перше речення. Чи доводилося вам переживати такий стан? Уявіть, що ви виграли в лотерею або перемогли в конкурсі. Розказати про свої почуття, уживаючи однорідні й неоднорідні означення.

Дослідження-характеристика з творчим завданням

  1.   Прочитати текст. Визначити його стиль. Аргументувати свою думку. Як можна схарактеризувати літню красу у вашій місцевості?

Краса в лісі влітку, скільки пташиного дзвону-передзвону! Та всі голоси — і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда — заглушувало кування зозулі. Не раз стежила Улянка за цим птахом. Літ зозулячий безшумний, потайний, як у злодюжки. Підкрадається Улянка до зозулі, яка кує на гілці, і нишком, затамувавши подих, слухає. А птах кує, кланяється, від крику в нього немов бульбашка перекочується під шкірою на витягненій шиї. І ніхто, мабуть, окрім Улянки, не підслухав, що зозуля не тільки кує, а, захопившися, ще й хававкає.

А потім стихли зозулі, замовкли солов’ї, і тільки іноді обізветься пізній соловейко - почне колінце й раптом обірве, наче засоромиться. Часто можна було побачити пташку, яка, схопивши черв’яка, зникала з ним десь у хащі, де в затишному кубельці чекали жовто-пухкі пуцьвірінки (За О. Донченком).

  1.   Знайти речення з однорідними членами. Визначити функцію використаних автором однорідних і неоднорідних означень. Яке слово в реченні вони пояснюють?
  2.   Виписати з тексту прислівники та з’ясувати їх правопис. Розібрати як частину мови два з них (на вибір).
  3.   Доповнити виділені речення однорідними й неоднорідними означеннями.

Коментар учителя. Між неоднорідними означеннями не вживаються сполучники, їх не можна умовно підставити в реченні. Порівняйте: докладна, змістовна відповідь (докладна і змістовна) — однорідні означення; докладна учнівська відповідь; його докладна відповідь (поєднати сполучником і не можна) — неоднорідні означення.

Дослідження-аналіз

  1.   Прочитати іменники та групи означень, що їх характеризують. Визначити, чи всі вони вказують на однакові ознаки? Які з них можна віднести до однорідних, а які - до неоднорідних?
  2.  Листя червоне, пожовкле, гарне, осіннє, багряне, опале, сумне. 2. Хлопчик симпатичний, сильний, мужній, натренований, добрий. 3. Ліс кленовий, сосновий, густий, березовий, темний, осінній. 4. Дерева — високі, стрункі, придорожні, пересаджені, підбілені. 5. Квіти — чудові, різнокольорові, пахучі, весняні, південні, рідкісні.

Гра «Хто швидше?»

Скласти речення зі словами однієї групи з переднього завдання так, щоб однорідні члени були з’єднані сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком. Проаналізувати однорідні члени речення

Розвиток комунікативних умінь

  1.   Розглянути фотоілюстрації (із зображенням природи лісів, гір, річок тощо). Чи доводилося вам милуватися такими чудовими краєвидами? Розказати про свої враження, використовуючи однорідні й неоднорідні означення.
  2.   За фотоілюстраціями скласти і записати 2–3 речення з однорідними членами. Накреслити їх схеми.

Самостійна робота

  1.   Списати речення, розставляючи розділові знаки, у такій послідовності: а) з однорідними означеннями; б) з неоднорідними означеннями.

1. Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі (О. Гончар). 2. Серце б’ється як згадаю теплі ночі тихі зорі (А. Малишко). 3. Широкі безкраї простори. Легке і м’яке повітря все пройняте й облите сонячним промінням (Б. Грінченко). 4. Була темна задушлива ніч на початку місяця червня (С. Скляренко). 5. Дві сестри тоненькі та сухенькі осінь ловлять в пелени над ставом (І. Драч). 6. Легкий пухкий попілець ляже вернувшись у рідну землю вкупі з водою там зростить вербицю - стане початком тоді мій кінець (Леся Українка). 7. Хороша-хороша голубоока дівчина впіймала хижака (О.Вишня). 8. Зима якось видалася снігова та холодна (Панас Мирний).

  1.   Пояснити пунктограми.
  2.   Скласти і записати по 1–2 речення: а) з однорідними означеннями; б) з неоднорідними означеннями.

VІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Які означення слід уважати однорідними?

2. Коли означення є неоднорідними?

3. Схарактеризувати означення, використані в реченні Горнулася в клубок чорна і страшна людська лють на хазяїв (О. Десняк).

4. Довести, що в поданому реченні означення є неоднорідними: І червоні язики виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину печі (Ю. Мушкетик).

5. Розказати про розділові знаки при однорідних і неоднорідних означеннях. Навести приклади

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Домашнє завдання

З підручника географії, біології або історії виписати 5–6 речень з однорідним й неоднорідними означеннями. Зробити висновок про стилістичну роль речень з однорідними членами. Виконати синтаксичний розбір 2–3 речень на вибір. Прокоментувати розділові знаки.
Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84388. Post-modern literature 13.7 KB
  The term Postmodern literature is used to describe certain tendencies in post-World War II literature. It is both a continuation of the experimentation championed by writers of the modernist period (relying heavily, for example, on fragmentation, paradox, questionable narrators, etc.)...
84389. XX Century Literature 22.69 KB
  The lecture introduces the student to British modernism, beginning in the late nineteenth century, and ending with the third decade of the twentieth. We do this by reading fiction, poetry, and some manifestos. Second, we will focus on embodiment: how are body, self, and psyche distinguished for these authors?
84390. 1901-1939 Modernism 17.25 KB
  The movement known as English literary modernism grew out of a general sense of disillusionment with Victorian era attitudes of certainty, conservatism, and objective truth. The movement was greatly influenced by the ideas of Romanticism...
84391. 1940 to the 21st Century 14.67 KB
  Among British writers in the 1940s and 1950s were novelist Graham Greene whose works span the 1930s to the 1980s and poet Dylan Thomas, while Evelyn Waugh, W.H. Auden and T. S. Eliot continued publishing significant work.
84392. Samarkand, near to ruins of ancient capital of Sogdiana (modern Afrasiab) 30.18 KB
  Having united and subordinated the lands between Amu Darya and Syr-Darya, and also Fergana and Shash viloyat, Amir Temur began aggressive campaigns. For 35 years had lasted board of A.Temur (1370 - 1405) in Central Asia.
84393. Samarkand. Нistorical context 29.55 KB
  As Movarounnahr becomes the center of trade, economy and culture of Near and Middle East. Such ancient cities as Samarkand, Kesh, Bukhara, Termez, Tashkent, Merv, etc., which were destroyed by hordes of Chingizhan began to equip with modern conveniences.
84394. Zahiriddin Muhammad Bobur (1483-1530) 282.75 KB
  In 1494 when Bobur was only 12 years old, he became a ruler. In 1503–1504 he conquered Afghanistan. During 1519 – 1525s he tried to conquer India five times. He became the founder of Bobur’s Empire which lasted more than three centuries (1526-1858).
84395. Mirzo Ulugh Beg (1394-1449) 437.58 KB
  Ulugh Beg 1394-1449 Tartar Astronomer and Mathematician Ulugh Beg made Samarkand one of the leading cultural and intellectual centers of the world. In that city he established a madrasa (Islamic institution of higher learning) that emphasized astronomical studies.