61163

КОМА МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Визначити з учнями основні випадки вживання коми в реченнях з однорідними членами, сформувати загальнопізнавальні вміння правильно ставити коми між однорідними членами речення, підпорядковуючи їх пунктуаційним правилам; удосконалити навички інтонування речень з однорідними членами...

Украинкский

2014-06-06

25.48 KB

0 чел.

Урок № 42 КОМА МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ

Мета: визначити з учнями основні випадки вживання коми в реченнях з однорідними членами, сформувати загальнопізнавальні вміння правильно ставити коми між однорідними членами речення, підпорядковуючи їх пунктуаційним правилам; удосконалити навички інтонування речень з однорідними членами; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєвокомунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити красиве із прочитаного в літературних джерелах.

Правопис: кома між однорідними означеннями.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з однорідними й неоднорідними означеннями та дотримання інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення в текстах художнього й публіцистичного стилів.

Міжпредметні зв’язки: однорідні члени речення як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІІІ. Формування практичних умінь і навичок шляхом виконання системи завдань і вправ

Спостереження над мовним матеріалом

  1.   Прочитати уривок з роману Р. Іваничука «Яничари». Яким ви собі уявили Персидський сад? Скласти висловлювання у вигляді роздуму. Поміркувати, чому автор називає красу ханського двору недоступною, ув’язненою.

За гаремними вежами Персидський сад, перлина ханського двору, краса, затулена мурами від людських очей, недоступна, ув’язнена.

Фінікові пальми тягнуться кронами у висоту, а визирнути на світ їм не судилося, нудяться філодендрони й фікуси, їжаться сердиті кактуси... Розпускаються турецькі тюльпани, пучнявіють африканські гладіолуси, хиляться чашечками до землі петунії — і тішиться смуток у ханському раю, смуток самотності, непотрібності, невизнаності.

Рік за роком розквітають, і в’януть, і знову цвітуть з надією, що хтось побачить їхню красу. Ніхто нею не радіє, не милується. У тому смутна ця краса, і сумно ходить по алеях найкраща квітка Персидського саду чарівна Мальва (Р.Іваничук).

  1.   Зачитати речення з однорідними членами. Одне з них записати й усно зробити його синтаксичний розбір.
  2.   Які рослини, що згадуються в тексті, вам доводилося бачити й милуватися їхньою красою? Усно описати одну з них (на вибір), використовуючи однорідні члени речення.

Вибіркове письмо

  1.   Прочитати речення вголос з відповідною інтонацією. Виписати, розставляючи розділові знаки, спочатку речення з однорідними, а потім з неоднорідними означеннями.

1. Широкий український степ лежав навкруги (Ю. Яновський). 2. Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною (Д. Бедзик). 3. Спустився негустий блакитний вечір і навіть через вікна було видно, як пухнасті сніги обсвічувалися рожевими малиновими бризками зорі (М. Стельмах). 4. Велика грізна тиша висить над степом над залитою сонцем висотою (О. Гончар). 5. Тендітні ніжні сніжинки хтось сипле (П. Усенко). 6. Ліс обгортав їх -холодний сумний та мовчазний (М. Коцюбинський).

  1.   Зробити синтаксичний розбір четвертого речення. Визначити, якими частинами мови виражені члени речення.
  2.   Пояснити орфограми у виділених словах.

Лінгвістичне дослідження

  1.   Дослідити й визначити, які з поданих речень є складними, частини яких з’єднані сурядними сполучниками, а які простими з однорідними членами. Аргументувати свою думку.

1. Тоді був серпень і спека стояла крута (Г. Тютюнник). 2. Останні слова пісні пробиваються аж в саму церкву і ще здається від них віє молодим гіркуватим духом верби (М. Стельмах). 3. Минали дні і в спогадах поринали ночі (М. Хвильовий). 4. Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною (М. Коцюбинський). 5. Надбігла хмара чорна і закрила останній клапоть неба (Б. Лепкий). 6. У степу було тихо. Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Г. Тютюнник). 7. Меланка присвітила каганцем з другого боку і лице помоложавіло стало смагляве та вродливе, таке як завжди (Є. Гуцало).

  1.   Речення з однорідними членами записати, розставляючи, де треба, розділові знаки.
  2.   З’ясувати лексичне значення виділених слів (у разі потреби звернутися до тлумачного словника).

Каганець -невеличкий світильник, що складається з гніта та посуду, у який наливається олія, лій чи гас; блимавка, жмурка, нічник, сліпак; разок — нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети; низка.

  1.   Дібрати синоніми до слів клапоть, шлях. Скласти з ними речення з однорідними членами й пояснити розділові знаки.

Мовленнєва ситуація

  1.   Уявити, що ви з класом здійснили подорож до Криму і побували у Воронцовському палаці. Вас вразила краса зимового саду, а також поетичні рядки про сад, що цитував екскурсовод.
  2.   Описати Воронцовський сад узимку, використовуючи однорідні члени речення, з’єднані різними видами зв’язку.

Самостійна робота

  1.   Списати речення, розставивши пропущені розділові знаки. Накреслити схеми й пояснити вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.

1. Там лист осик у вічному танку тремтить і поривається і лине у височінь (М. Рильський). 2. І ця пісня і дві тополі і веселка над селом і золотий туман сонця на заході і дощик, що насправді йшов стороною, перевернули душу парубкові (М. Стельмах). 3. Я вчився рідних слів не з пожовклих листків не від книжників хитро учених а від темних лісів від квітистих лугів від журливих потоків студених (Б. Лепкий). 4. Зверху почало щось сіятися чи то дощ чи мряка (М. Коцюбинський). 5. У незаболочених закапелках при самому березі вода стояла така прозора, що видно було дно тонкорунну зелену травицю верболозове гілля та рибку дрібненьку, що стояла косячками проти тихої, ледь помітної течії (Г. Тютюнник).

  1.   Прочитати вдумливо третє речення і з’ясувати його зміст. Поміркувати і розказати, що вас надихає до навчання.
  2.   Зробити словотвірний розбір виділених слів.

ІV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Від яких умов залежить уживання чи невживання коми в реченнях з однорідними членами?

2. Коли між повторюваними сполучниками ставиться кома, а коли не ставиться? Проілюструвати на прикладах.

3. Які ще розділові знаки можуть ставитися в реченнях з однорідними членами і за яких умов?

4. Як визначити, чи потрібно ставити кому в реченнях з однорідними членами? Навести приклади.

V. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІ. Домашнє завдання

1. Побудувати розповідь на тему «Роль однорідних членів речення у висловлюваннях».

2. Скласти й записати діалог у формі опитування на тему «Кома в реченнях з однорідними членами». Приклади дібрати з періодичних видань. З’ясувати розділові знаки при діалозі.
Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76877. Развитие головного мозга 184.2 KB
  Стабилизация или элиминация межнейронных связей наступает в конце созревания мозга. Вначале 5ой недели разделяется задний пузырь для образования заднего и продолговатого мозга. Изза неравномерности роста развивающегося мозга появляются в пузырях сагиттальные изгибы ориентированные выпуклостью в дорсальную сторону первые два и вентральную третий: теменной изгиб самый ранний возникает в области среднемозгового пузыря отделяя средний мозг от промежуточного и конечного; затылочный изгиб в заднем пузыре отделяет спинной мозг от...
76878. Серое и белое вещество головного мозга 182.07 KB
  Базальные ядра хвостатое чечевицеобразное миндалевидное по происхождению и развитию подразделяются: на новые ядра неостриатум в составе хвостатого ядра и скорлупы чечевицеобразного; на старые ядра палеостриатум в составе бледных шаров: медиального и латерального; на древние архистриатум миндалевидное ядро и гиппокамп. Базальные ядра относят к подкорковым структурам. Среди базальных ядер выделяют стриапаллидарную систему включающую головку хвостатого ядра скорлупу и бледные шары. Хвостатое ядро nucleus cudtus имеет:...
76879. Верхнелатеральная поверхность полушарий 184.05 KB
  В функциональном отношении борозды и извилины с сосредоточенными в них полями и нейронами составляют ядра чувствительных или двигательных анализаторов. Они начинаются на лобном полюсе располагаются параллельно друг другу и заканчиваются у предцентральной извилины. Между ними находятся хорошо выраженные извилины: Верхняя лобная извилина часть которой лежит и на медиальной поверхности полушария. В середине нижней лобной извилины поле 45 располагается ядро анализатора пения при поражении которого возникают вокальная амузия и аграмматизм...
76880. Борозды и извилины медиальной и базальной поверхностей полушарий большого мозга 183.45 KB
  Каждое полушарие снаружи имеет: три поверхности: верхнелатеральную выпуклую и самую большую медиальную плоскую нижнюю или базальную по общей конфигурации повторяющую рельеф черепных ям; поверхности отделяются друг от друга краями: верхним нижнелатеральным и нижнемедиальным; наиболее выступающие части полушария называются полюсами: лобным височным и затылочным; рельеф поверхности включает борозды и извилины размеры и направление которых отличаются большой индивидуальной изменчивостью; серое вещество борозд извилин составляет...
76881. Строение коры большого мозга 186.85 KB
  В корковом конце анализатора он различал ядро и рассеянные элементы. Кора постцентральной извилины поля 123 и верхней теменной дольки поля 57 содержат ядро анализатора общей и проприоцептивной чувствительности чувствительный гомункулус со следующими особенностями расположения: проекция в перевернутом виде: ноги вверху голова внизу; диспропорциональная проекция с неравномерным представительством по площади: для головы и ее органов кисти и большого пальца много места для остальных отделов мало что отражает важность трудовых...
76882. Комиссуральные и проекционные волокна полушарий головного мозга (мозолистое тело, свод, спайки, внутренняя капсула) 183.45 KB
  Комиссуральные волокна являясь длинными отростками корковых нейронов соединяют между собой правое и левое полушария большого мозга образуя мозолистое тело свод спайки: ростральную переднюю сводчатую. В мозолистом теле они формируют лучистость в которой находятся волокна соединяющие новые высшие корковые центры. Части мозолистого тела: клюв начало внизу прилежит к терминальной пластинке; колено переход к среднему отделу; ствол средний отдел; валик задний округленный отдел; В полушариях комиссуральные волокна образуют:...
76883. Боковые желудочки мозга 181.62 KB
  Стенки центральной части бокового желудочка: верхняя стенка поперечные волокна мозолистого тела; нижняя дно тело хвостатого ядра часть задней поверхности таламуса и терминальная полоска; медиальная стенка тело свода; с латеральной стороны мозолистое тело и хвостатое ядро соединяются под острым углом как бы исключающим латеральную стенку. Стенки переднего рога: медиальная прозрачная перегородка; латеральная и нижняя головка хвостатого ядра; передняя верхняя и часть нижней стенки волокна мозолистого тела. Стенки нижнего...
76884. Обонятельный мозг, его центральный и периферический отделы 182.63 KB
  По современным представлениям в процессе эволюции позвоночных обоняние на основе обонятельного мозга выступило в качестве организатора целостных функций связанных с формированием всех безусловно рефлекторных реакций инстинктов: ориентировочных оборонительных пищевых сексуальных и др. Благодаря обонятельному мозгу сформировалось новое морфофункциональное объединение лимбическая система или висцеральный мозг обеспечивающие человеку следующие свойства: эмоциональномотивационное поведение; сложное поведение связанное со сменой фаз...
76885. Промежуточный мозг – отделы, внутреннее строение, третий желудочек 187.06 KB
  Границы промежуточного мозга проходят: по основанию головного мозга то есть по вентральной поверхности: спереди по зрительному перекресту сзади по краю заднего продырявленного мозгового вещества и ножек мозга; по дорзальной поверхности обращенной к своду черепа по поперечной борозде между верхними холмиками и таламусом и по эпиталамической спайке; латерально по терминальной пластинке что соответствует разграничительной линии между таламусом и внутренней капсулой. Анатомические отделы промежуточного мозга: таламическая область –...