61184

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ З ТЕМИ «ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Правопис: розділові знаки в реченнях з відокремленими членами. Текст риторичний аспект: використання відокремлених членів речення в усному й писемному мовленні. Яку функцію в реченні виконують відокремлені члени речення.

Украинкский

2014-05-24

503.5 KB

2 чел.

Урок № 65 УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ З ТЕМИ «ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ»

Мета: узагальнити й систематизувати знання восьмикласників з розділу «Відокремлені члени речення», сформувати цілісну систему особистих знань учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати пунктуаційні вміння й навички; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Правопис: розділові знаки в реченнях з відокремленими членами.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: інтонація речень з відокремленими членами; синоніміка простих речень з однорідними членами і речень з відокремленими членами.

Текст (риторичний аспект): використання відокремлених членів речення в усному й писемному мовленні.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети й завдань уроку

ІІІ. Узагальнення й систематизація теоретичних положень з теми

Мовознавча вікторина

Дати відповіді на запитання.

1. Яку функцію в реченні виконують відокремлені члени речення?

2. Які члени речення можуть бути відокремленими?

3. Чи завжди відокремлюються означення? Навести приклади.

4. За яких умов відокремлюються прикладки?

5. Як відрізнити відокремлені члени від відокремлених уточнювальних членів речення?

6. Які розділові знаки вживаються в реченнях з відокремленими членами?

7. У яких стилях мовлення переважають речення з відокремленими членами?

8. Яким синтаксичним конструкціям синонімічні речення з відокремленими означеннями й обставинами? Відповідь проілюструвати прикладами.

ІV. Виконання системи практичних завдань на узагальнення практичних умінь і навичок

Лінгвістична діагностика з елементами кодової роботи

  •   Прочитати текст. Записати його, розставляючи потрібні розділові знаки. Визначити номери речень, що відповідають поданим характеристикам:

А Речення, не ускладнені відокремленими членами.

Б Речення, ускладнені відокремленим означенням.

В Речення, ускладнені відокремленим додатком.

Г Речення, ускладнені відокремленою обставиною.

1. Першим українським книгам майже тисяча років! 2. До сьогодні їх дійшло небагато зокрема «Повість минулих літ» «Слово про Ігорів похід «Слово про закон і благодать». 3. Давню історію нашого краю ми знаємо передусім завдяки «Повісті минулих літ» написаній літописцем Нестором. 4. Хто ж такий Нестор і що це за повість? 5. Нестор-літописець жив у другій половині XI на початку XII століття. 6. Він присвятив своє життя релігійній справі будучи до кінця своїх днів ченцем Києво-Печерської лаври. 7. Але прославився монах передусім як автор найдавнішого літописного зібрання «Повість минулих літ», що проливає світло на нашу історію. 8. Адже пам’яток написаних майже тисячу років тому дуже мало (За Д. Павленком).

Пошуково-вибіркова робота

  •   Прочитати речення. Визначити їх стильову належність. Якої наукової галузі вони стосуються? Записати речення, згрупувавши їх за типами відокремлених членів.

1. Поняття центру поширюють на інші фігури, називаючи центром фігури її центр симетрії. 2. Центральним кутом називають кут, утворений двома радіусами кола. 3. Окрім числових рядів, розглядають ряди функціональні. 4. Число 9000, записане у двійковій системі числення, має 14 знаків. 5. Графіки будують, виходячи з тієї або іншої системи координат. 6. Педометр це крокомір, тобто прилад, який автоматично відлічує кроки. 7. Евольвенту опуклої дуги, наприклад кола, можна побудувати механічно. 8. Переворот у геометрії, здійснений Лобачевским, за своїм значенням не поступається жодному з переворотів у природознавстві. 9. Магнітна стрілка компаса вільно обертається на вістрі, закріпленому в центрі круга, поділеного на градуси. 10. При обчисленнях на математичних машинах алгоритм Евкліда застосовують у формі віднімання, віднімаючи щоразу від більшого числа менше (З матем. словника).

  •   Яку роль відіграють конструкції з відокремленням у текстах наукового стилю?
  •   Виділити в реченнях граматичні основи. Дослідити, які речення за будовою є односкладними. Визначити вид односкладних речень.

Творчий диктант

  •   Відновити й записати текст, уставляючи з довідки потрібні за змістом відокремлені члени. Пояснити вживання розділових знаків.

З моря вставала рожева зоря, ... . Згодом золоте сонце, ... , послало свій промінь під небо на білі хмарки й затопило їх рожевим кольором із золотими розводами. Весело глянули ті хмарки в блакитне море, ... , і не можна було пізнати тепер, де море, а де небо. Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко. З півночі дихнув вітерець і, ... , погнав їх туди, ... (За А. Кащенком).

Довідка: як у люстро; не виникнувши ще з моря; на схід сонця; розмальовуючи його безкраю просторінь привабливими кольорами; понадимавши на чайках вітрила.

  •   Визначити вид відокремлених членів речення. Дослідити, який із них є «зайвим»? Свій вибір обґрунтувати.
  •   Об’єднавшись у пари, скласти продовження розповіді (3–4 речення), використовуючи відокремлені члени.
  •   Зробити висновок про функцію відокремлених членів у мовленні.

Пунктуаційний практикум

  •   Записати висловлювання, розставляючи потрібні розділові знаки. Знайти відокремлені члени, підкреслити їх.

В історії кожного народу є пам’ятні події прив’язані до певних географічних місць. Через них ті місця події дати висвічуються нащадкам сива давнина пізнається ними власна далека й близька історія. Звідти з правічних часів і з недавніх століть долинає відгомін життя й боротьби наших предків. Знані й невідомі давні події Київської Русі немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини. Від них і нині свідомість сповнюється почуттям захоплення від донесених із давніх віків реальних картин буйної природи краси рідної землі. А брали від неї все потрібне для свого існування і хліб і м’ясо і рибу і мед. І співали прославляючи свою працю (За О. Засенком).

  •   Визначити, у яких реченнях ужито невідокремлені означення, виражені дієприкметниковим зворотом. Трансформувати ці речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими.
  •   Зробити синтаксичний розбір речень з відокремленими членами, скориставшись алгоритмом.

Відтворення деформованого висловлювання з елементами аналізу

  •   Записати уривки з поезій так, щоб рядки римувалися. Розставити потрібні розділові знаки. Виділити відокремлені члени. Назвати їх вид і спосіб морфологічного вираження.

1. На сході зійшлись насторожені тіні посріблених порохом лоз винограду. На захід упало рясне шелестіння обвитого синню осіннього саду. Про щось таємниче змовлялися віти, пробіг холодок, дотулившись до скроні (Т. Севернюк). 2. Тут на тлі териконів клином зійшовся світ (М. Шевченко). 3. Вдалині в сизуватім мареві по коліна у полині там, де поле кінчалось мамине, хтось побачився знов мені (М. Шевченко). 4. Ковила як бігла гнана вітром так і впала помирати — ниць. Ще зітхнувши зморено під ранок вже востаннє скинулась грудьми (М. Шевченко). 5. У тім селі, де я росла колись, жили дерева добрі і ласкаві (Л. Овдієнко). 6. Земля народжує і любить нас. По довгих днях відчуження і зречень неждано заболить гніздо лелече покинуте на довгий зимний час (М. Чумарна). 7. Цвіте далеко сонце полудневе, цвітуть там ніби писанки дерева, а тут на змерзлій грудочці землі від щастя плачуть перші журавлі... (М. Чумарна).

  •   Дослідити, у яких поетичних уривках ужито відокремлені уточнювальні члени речення.

АЛГОРИТМ синтаксичного розбору простого ускладненого речення

Дослідження-трансформація

  •   Трансформувати речення так, щоб вони були ускладнені відокремленими членами. Визначити їх вид.
  1.  Серж Лифар за походженням був українцем, народився в заможній київській сім’ї (Л. Семака). 2. Які гаї, хащі, дрімучі ліси зможуть зрівнятися з вирощеним людиною садом? (О. Довженко).

Творче конструювання

  •   Подані речення ускладнити відокремленими членами. Визначити синтаксичну функцію відокремлених членів.

1. Відокремленим означенням: Наше життя - це своєрідний храм ... .

2. Відокремленою прикладкою: Ім’я Валерія Лобановського ... відоме сьогодні всій Україні.

3. Відокремленим додатком: В Інтернеті представлено безліч сайтів ... .

4. Відокремленою обставиною: Наша дорога вела просто на південь ... .

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

1. Скласти узагальнювальну схему з теми «Відокремлені члени речення», на основі якої підготувати повідомлення в науковому стилі.

2. Скласти твір-мініатюру на тему «Наша далека й близька історія», використовуючи речення з відокремленими членами.

Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76757. Кости лицевого черепа. Глазница 192.12 KB
  Подвисочная поверхность находится сзади тела образуя стенку подвисочной и крылонебной ямок состоит: из бугра верхней челюсти с задними альвеолярными отверстиями для одноименных нервов и сосудов. Глазничная поверхность занимает на теле кости верхнее положение участвуя в образовании нижней стенки глазницы. Носовая поверхность образует латеральную стенку полости носа. Небный отросток носовой гребень по медиальному краю; передняя носовая ость: окончание носового гребня впереди; верхняя носовая поверхность; нижняя небная поверхность...
76758. Височная кость 184.9 KB
  У верхушки пирамиды внутреннее отверстие сонного канала. На передней поверхности пирамиды находятся: каменисточешуйчатая щель хрящевая ростковая зона и отверстие мышечнотрубного канала; дугообразное возвышение от полукружных костных каналов лабиринта; крыша барабанной полости от среднего уха; тройничное вдавление на вершине пирамиды для одноименного нервного узла; расщелины и борозды большого и малого каменистого нервов. На задней поверхности пирамиды располагаются: внутреннее слуховое отверстие и внутренний слуховой проход для YII...
76759. Клиновидная кость 180.73 KB
  Клиновидная кость – воздухоносная состоит из тела малых и больших крыльев и крыловидных отростков. На верхней поверхности тела находится турецкое седло а в нем: гипофизарная ямка для гипофиза центральной нейроэндокринной железы; бугорок седла кпереди от ямки; спинка седла с задними наклоненными отростками кзади от ямки; сонные борозды: правая и левая с клиновидными язычками лежат по боковым поверхностям седла предназначены для внутренней сонной артерии и внутреннего сонного симпатического нерва венозного пещеристого синуса. На...
76760. Крылонёбная ямка 181.89 KB
  Ямка соседствует и имеет связи с височной и подвисочной ямами. По форме ямка узкая щель ограниченная тремя выше перечисленными костями она граничит и сообщается с полостью черепа средней черепной ямой полостями носа и рта глазницей височной и подвисочной ямами. Крылонебная ямка сообщается: с полостью рта через большой и малый небные каналы с одноименными сосудами и нервами которые снабжают твердое и мягкое небо и небные миндалины; с полостью носа через клиновиднонебное отверстие с одноименными сосудами и нервами для слизистой...
76761. Полость носа 181.99 KB
  Полость носа обладает верхней нижней и парными боковыми стенками. Верхняя стенка состоит из: носовой части лобной кости продырявленной пластинки решетчатой кости и тела клиновидной которые составляют верхнезаднюю часть стенки; парных носовых костей: право и левой образующих передневерхнюю часть стенки. Нижняя стенка включает: небные отростки верхних челюстей и горизонтальные пластинки небных костей – костное небо; носовой гребень который проходит по середине стенки в продольном направлении. Латеральные стенки правая и левая...
76762. Внутреннее основание черепа 184.16 KB
  Внутренняя граница между сводом и основанием выделяется не во всех учебниках: слепое отверстие лобной кости и основание ее глазничных отростков; соединение малых и больших крыльев клиновидной кости латеральная оконечность верхней глазничной щели стык теменноклиновидного и лобнотеменного швов; основание пирамиды височной кости и сосцевиднотеменной шов; борозда поперечного синуса крестообразное возвышение и внутренний выступ затылочной кости. Передняя черепная яма образована: по бокам глазничными частями лобной кости; в центре ...
76763. Наружное основание черепа 183.43 KB
  Наружная граница между сводом и основанием проходит по носолобному шву надглазничным краям скуловым отросткам лобной кости подвисочному гребню клиновидной по основанию скуловых отростков височных костей над наружным слуховым отверстием по верхнему краю через основание сосцевидных отростков; заканчивается по верхней выйной линии и наружному затылочному выступу. В своде по наружной поверхности выделяют передний отдел лоб лобная область с рельефом: чешуя лобной кости на ней лобные бугры правый и левый; надбровные дуги у границы с...
76764. Классификация соединений костей 181.35 KB
  Среди соединений костей различают по анатомической классификации: непрерывные когда между концами костей имеется сплошная соединительная или хрящевая а в последующем и костная ткань; прерывные соединения или суставы главными признаками которых является наличие щели полости между суставными концами костей и синовиальной оболочки в капсуле; полупрерывные соединения или симфизы когда в прослойке между костями хряща или фиброзной ткани появляется щель. В основу биомеханической классификации положены оси проводимые через соединения костей...
76765. Строение и классификация суставов 184.21 KB
  Дополнительные вспомогательные структуры суставов включают: прослойки из хряща: диски мениски суставные губы; укрепляющие устройства из соединительной ткани: связки мембраны окружающие зоны мышечные сухожилия; скопления жировой клетчатки под синовиальной оболочкой; синовиальные складки сумки влагалища завороты синусы. Фиброзный наружный слой образуется из плотной волокнистой соединительной ткани с обилием продольных волокон; укрепляется связками: капсульными внутрикапсульными и внекапсульными. Синовиальный слой мембрана...