61188

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ПРОСТОМУ УСКЛАДНЕНОМУ РЕЧЕННІ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Настановно-мотиваційний етап Психологічна настанова щодо повторення матеріалу з розділу Просте ускладнене речення. Виділити в реченнях відокремлені члени схарактеризувати їх і визначити спосіб вираження.

Украинкский

2014-05-24

53 KB

5 чел.

Урок № 69 РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ПРОСТОМУ УСКЛАДНЕНОМУ РЕЧЕННІ

Мета: узагальнити й систематизувати знання восьмикласників про просте ускладнене речення; удосконалити вміння й навички працювати над визначенням його видів та структури, аналізувати ускладнювальні компоненти речень та способи їх вираження; розвивати вміння правильно інтонувати прості ускладнені речення та розставляти розділові знаки в них; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, кмітливість, творчі вміння використання простих ускладнених речень у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне в навколишньому середовищі.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановно-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо повторення матеріалу з розділу «Просте ускладнене речення».

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Узагальнення й систематизація здобутих знань у процесі практичної роботи

Дослідження-спостереження

  •   Прочитати текст. Пояснити, чому автор дав таку назву текстові. Назвати його стилістичні особливості. Довести свою думку. Записати текст. Пояснити орфограми й пунктограми. Дослідити синтаксичну структуру речень.

УСЕ В НАС ВІД НЬОГО, ВІД ХЛІБА

А втім, самі ми, кожен із нас дитина своїх батьків. Свого народу й хліба.

Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з доброю новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібом на вишитому рушнику. Короваєм благословляли в довгу, тепер уже двоєдину дорогу одружених молодят, без хлібини не можна було зайти в новий дім.

Зрештою, уся історія нашого народу пов’язана з історією хліба, з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молоти, учиняти тісто, дивитися, як воно сходить, пекти, а коли хочете, то й ґречним, вихованим ще з дитинства вмінням його їсти. Цілий цикл, у якому є свої таємниці, досвід, розрахунок, цикл, за яким можна вимірювати літа людського життя.

Може, тому так щемить у нас, сучасників, серце, коли зачуємо прадавню пісню, у якій дочка благає з чужини: «Якби мама знали, яка в мене біда, вони б передали горобчикам хліба…» (За В. Яворівським).

Пояснювальний диктант

  •   Переписати, розставляючи розділові знаки. Зробити синтаксичний і пунктуаційний розбір речень (усно).

1. Не сіявши не оравши не буде жито родити (Нар. творчість). 2. Чудовий піаніст Лисенко надзвичайно тонко й художньо передав твори Шумана Шопена Ліста (В. Дяченко). 3. Діла мої буденні й великі відкриті перед людством (Б. Олійник). 4. Якби хліб та одежа то їв би козак лежа (Нар. творчість). 5. Природний співак він любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом (В. Дяченко). 6. І на оновленій землі врага не буде супостата (Т. Шевченко). 7. З путі далекої вернувся машиніст укритий порохом увесь пропахлий димом (М. Рильський). 8. Жінка дивиться на Десну заклопотано наче велике щастя її чекає на тому березі посеред лугів де трави такі високі що можна заблукати (О. Довженко).

  •   Виділити в реченнях відокремлені члени, схарактеризувати їх і визначити спосіб вираження.
  •   Перше речення використати як зачин для власного твору-роздуму.

Творчий диктант на доповнення синтаксичних одиниць

  •   Відновити текст: уставити на місці крапок однорідні члени речення з довідки. Пояснити пунктограми.

І гори, й долини, і поля, і сади, і ставок, і хати були залиті …, …, …, як срібло, світлом. Куди не кинеш оком, скрізь весело та любо! Зеленіла молода бутвина на городах, зеленіли …, …., зеленіли розкішні … ….

Над ставком, над садками …, …, … хвилями золоте марево, неначе на повітрі ворушились якісь пасма … … ниточок. А над зеленою землею синє-синє та глибоке літнє небо; а між небом та землею золоте сонце та хвиля світова! І весело, й любо, й радісно! І не до одного веселого, навіть до нещасного, безталанного сміялося небо, сміялася земля, сміялося сонечко ясне, а ставочок між зеленими горами, між зеленими … … неначе реготавсь!..

Холодне серце старої Хомини; весь світ - …, …, … - усе … … (І. Нечуй-Левицький).

Довідка: миготіло, грало, лилося; поля, садки; вербами та садами; чистим, прозорим, білим; тонких золотих; і фабрика, і ліс, і небо; бур’яни та бузина; захиталось і закрутилось.

  •   Визначити види однорідних членів речення.

Розвиток комунікативних умінь

  •   Пригадати вивчене раніше про однорідні члени речення й побудувати зв’язну розповідь на тему «Однорідні члени речення у висловлюваннях різних стилів». Навести приклади.

Дослідження-відтворення

Варіант 1

  •   Пригадати теоретичні відомості про вставні слова і словосполучення. Заповнити таблицю. Приклади дібрати з творів, що вивчалися на уроках української літератури.

Групи вставних слів і словосполучень за значенням

Що виражають

Вставні слова і словосполучення

Приклади речень зі вставними словами і словосполученнями

  •   Здійснити взаємоперевірку. Указати на недоліки у виконаній роботі.

Варіант 2

  •   Пригадати теоретичні відомості про звертання і скласти опорний конспект, з’ясувавши, що таке звертання, які бувають види звертань за будовою, способи їх вираження, роль у висловлюваннях тощо. Приклади дібрати з творів, що вивчалися на уроках української літератури.
  •   Здійснити взаємоперевірку. Указати на недоліки у виконаній роботі.

Творче дослідження на відновлення синтаксичних одиниць

Відновити речення, уставляючи замість крапок звертання і вставні слова з довідки. Як вони впливають на зміст речень?

1. Щоб ти, ….., став ще вищий, а ти, ….., красніша, а ти, ……, сміливіший, а ти, …., миліша (В. Китайгородська). 2. Нині, ……., мало хто знає, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа, як підтримувалася спадкоємність народних традицій, як зберігалися вони впродовж віків (В. Довженок). 3. Я прожив, ……., ці літа у найвищому щасті (Є. Литюк). 4. ……, реальне життя знекровлює найчистіші мрії (М. Мельник). 5. Це вже, ……., проза життя (О. Довженко). 6. Вона,……..., троянда в морі квітів (З журналу). 7. Де ж ви, ……, мої соколи ясні (М. Вороний). 8. За селом зелено-зелено. І по хвилях переливи червоні …….. (А. Головко).

Довідка: ясеню, мабуть, парубоче, на жаль, дівко, даруйте, руто, (Леся Українка), моя мила, (од сонця), мої Голуб’ятка.

  •   Схарактеризувати звертання і вставні слова. Пояснити розділові знаки при них.

Комунікативний практикум

  •   Поширити подані речення уточнювальними або відокремленими членами. Пояснити розділові знаки.

1. Ми читали вірші. 2. Відбудеться зустріч з письменником. 3. Чути переплеск хвиль. 4. Сонце сховалося за обрієм. 5. Була надзвичайно приємна й тиха весна. 6. Сьогодні він був зосереджений.

  •   Зробити синтаксичний розбір трьох речень (на вибір).

V. Підсумок уроку

VІ. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання

1. Чим можуть ускладнюватися прості речення?

2. Розказати про однорідні члени речення з різними видами зв’язку. Навести приклади.

3. Які звертання називаються поширеними й непоширеними? Навести приклади речень зі звертаннями і пояснити розділові знаки.

4. Скласти речення зі вставним словом, словосполученням і реченням. Записати їх і пояснити розділові знаки.

5. Розказати про відокремлені члени речення та способи їх вираження. Навести приклади.

6. Які розділові знаки ставляться при відокремлених уточнювальних членах речення? Правила проілюструвати прикладами.

VІІ. Домашнє завдання

Скласти діалог на тему «Розділові знаки в простому ускладненому реченні». Схарактеризувати теоретичні відомості, одержані у восьмому класі з цього розділу, з’ясувати їх роль для розвитку мовної особистості.

Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34373. Структура технологического процесса 50 KB
  Структура технологического процесса. Любой технологический процесс можно рассматривать как систему более мелких технологических процессов или как часть более сложного техн. В структуре сложного техн. процесса можно выделить всегда элементарный техн.
34374. Основные варианты развития технологических процессов и их характеристика 23 KB
  элементов приводит к росту производительности живого труда за счет высвобождения человека и сокр. труда за счет увеличения доли прошлого труда что соотв. такое развитие процессов при котором увеличение производительности совокупного труда происходит при увеличении затрат прошлого труда за счет механизации и автоматизации вспом. за счет уменьшения как живого так и прошлого труда на единицу продукции.
34375. Закон рационалистического развития технологических процессов 24.5 KB
  развития технологического процесса происходит прямая замена живого труда прошлым. При этом каждое последующее увеличение производительности труда требует все больших затрат прошлого труда на единицу прироста производительности совокупного труда. Достигнутый уровень затрат прошлого труда это техн. Годовые затраты прошлого труда сумма годовых амортизационных отчислений от стоимости оборудования и всех остальных годовых затрат за исключением затрат на предмет труда обозначим через Фт руб год.
34377. Определения уровня технологического процесса 19.5 KB
  Уровень технологии – это показатель эффективности переноса прошлого труда на технологический процесс. Уровень технологии определяется произведением производительности прошлого и живого труда. Понятие уровень технологии – важная характеристика любого технологического процесса. Для расчета уровня технологии необходимо иметь зависимости Тж от Тп.
34378. Платёжный баланс, его роль, содержание и прогнозирование 60.5 KB
  Процентные ставки на международных рынках являются важным фактором определяющим чистые процентные поступления на текущий счет а вместе с процентными ставками на внутреннем рынке они заметно влияют на объем и направление потоков капитала. При прогнозировании важно учитывать сочетание прогнозного результата по текущему счету с допустимыми значениями притока капитала для покрытия дефицита. При прогнозировании финансового счета необходимо различать три основные категории: прямые инвестиции перемещения средне и долгосрочного капитала и...
34379. Прогнозирование валютного курса 38 KB
  Если большое количество стран конкурирует в экспортировании товаров и услуг тогда величина экспорта будет очень чувствительна даже к небольшим изменениям обменного курса. Это не изменит курса обмена. Процесс формирования валютного курса можно подразделить на два этапа: определение валютного курса который отражает реальную стоимость национальной валюты по аналогии с себестоимостью товара формирование рыночного валютного курса который отражает цену национальной валюты образующиеся на основе реального валютного курса под воздействием...
34380. Прогнозирование развития рынка ценных бумаг 57 KB
  Cpitl mrket это составная часть финансового рынка на котором осуществляются операции куплипродажи ценных бумаг. Финансовый рынок состоит из: Денежный рынок который в свою очередь состоит из: учётный рынокдоля денежного рынка где осуществляется перераспределение краткосрочных денежных средств между кредитными институтами путем куплипродажи векселей и ценных бумаг. Основа рынка учетные и переучетные операции банков межбанковскийсегмент рынка ссудных капиталов где временно свободные денежные ресурсы кредитных учреждений...
34381. Трудовые ресурсы (ТС), их состав. Рынок труда. Проблема занятости 50.5 KB
  Критериями для выделения из общей численности населения трудовых ресурсов являются границы трудоспособного возраста которые устанавливаются государством и зависят от общественного строя продолжительности жизни людей других социальноэкономических факторов и принятых в связи с этим официальных государственных актов. В состав трудовых ресурсов включаются: трудоспособное население в трудоспособном возрасте; работающие подростки до 16 лет; население старше рабочего возраста принимающее участие в общественном производстве. В зависимости от...