61188

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ПРОСТОМУ УСКЛАДНЕНОМУ РЕЧЕННІ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Настановно-мотиваційний етап Психологічна настанова щодо повторення матеріалу з розділу Просте ускладнене речення. Виділити в реченнях відокремлені члени схарактеризувати їх і визначити спосіб вираження.

Украинкский

2014-05-24

53 KB

5 чел.

Урок № 69 РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ПРОСТОМУ УСКЛАДНЕНОМУ РЕЧЕННІ

Мета: узагальнити й систематизувати знання восьмикласників про просте ускладнене речення; удосконалити вміння й навички працювати над визначенням його видів та структури, аналізувати ускладнювальні компоненти речень та способи їх вираження; розвивати вміння правильно інтонувати прості ускладнені речення та розставляти розділові знаки в них; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, кмітливість, творчі вміння використання простих ускладнених речень у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне в навколишньому середовищі.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановно-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо повторення матеріалу з розділу «Просте ускладнене речення».

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Узагальнення й систематизація здобутих знань у процесі практичної роботи

Дослідження-спостереження

  •   Прочитати текст. Пояснити, чому автор дав таку назву текстові. Назвати його стилістичні особливості. Довести свою думку. Записати текст. Пояснити орфограми й пунктограми. Дослідити синтаксичну структуру речень.

УСЕ В НАС ВІД НЬОГО, ВІД ХЛІБА

А втім, самі ми, кожен із нас дитина своїх батьків. Свого народу й хліба.

Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з доброю новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібом на вишитому рушнику. Короваєм благословляли в довгу, тепер уже двоєдину дорогу одружених молодят, без хлібини не можна було зайти в новий дім.

Зрештою, уся історія нашого народу пов’язана з історією хліба, з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молоти, учиняти тісто, дивитися, як воно сходить, пекти, а коли хочете, то й ґречним, вихованим ще з дитинства вмінням його їсти. Цілий цикл, у якому є свої таємниці, досвід, розрахунок, цикл, за яким можна вимірювати літа людського життя.

Може, тому так щемить у нас, сучасників, серце, коли зачуємо прадавню пісню, у якій дочка благає з чужини: «Якби мама знали, яка в мене біда, вони б передали горобчикам хліба…» (За В. Яворівським).

Пояснювальний диктант

  •   Переписати, розставляючи розділові знаки. Зробити синтаксичний і пунктуаційний розбір речень (усно).

1. Не сіявши не оравши не буде жито родити (Нар. творчість). 2. Чудовий піаніст Лисенко надзвичайно тонко й художньо передав твори Шумана Шопена Ліста (В. Дяченко). 3. Діла мої буденні й великі відкриті перед людством (Б. Олійник). 4. Якби хліб та одежа то їв би козак лежа (Нар. творчість). 5. Природний співак він любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом (В. Дяченко). 6. І на оновленій землі врага не буде супостата (Т. Шевченко). 7. З путі далекої вернувся машиніст укритий порохом увесь пропахлий димом (М. Рильський). 8. Жінка дивиться на Десну заклопотано наче велике щастя її чекає на тому березі посеред лугів де трави такі високі що можна заблукати (О. Довженко).

  •   Виділити в реченнях відокремлені члени, схарактеризувати їх і визначити спосіб вираження.
  •   Перше речення використати як зачин для власного твору-роздуму.

Творчий диктант на доповнення синтаксичних одиниць

  •   Відновити текст: уставити на місці крапок однорідні члени речення з довідки. Пояснити пунктограми.

І гори, й долини, і поля, і сади, і ставок, і хати були залиті …, …, …, як срібло, світлом. Куди не кинеш оком, скрізь весело та любо! Зеленіла молода бутвина на городах, зеленіли …, …., зеленіли розкішні … ….

Над ставком, над садками …, …, … хвилями золоте марево, неначе на повітрі ворушились якісь пасма … … ниточок. А над зеленою землею синє-синє та глибоке літнє небо; а між небом та землею золоте сонце та хвиля світова! І весело, й любо, й радісно! І не до одного веселого, навіть до нещасного, безталанного сміялося небо, сміялася земля, сміялося сонечко ясне, а ставочок між зеленими горами, між зеленими … … неначе реготавсь!..

Холодне серце старої Хомини; весь світ - …, …, … - усе … … (І. Нечуй-Левицький).

Довідка: миготіло, грало, лилося; поля, садки; вербами та садами; чистим, прозорим, білим; тонких золотих; і фабрика, і ліс, і небо; бур’яни та бузина; захиталось і закрутилось.

  •   Визначити види однорідних членів речення.

Розвиток комунікативних умінь

  •   Пригадати вивчене раніше про однорідні члени речення й побудувати зв’язну розповідь на тему «Однорідні члени речення у висловлюваннях різних стилів». Навести приклади.

Дослідження-відтворення

Варіант 1

  •   Пригадати теоретичні відомості про вставні слова і словосполучення. Заповнити таблицю. Приклади дібрати з творів, що вивчалися на уроках української літератури.

Групи вставних слів і словосполучень за значенням

Що виражають

Вставні слова і словосполучення

Приклади речень зі вставними словами і словосполученнями

  •   Здійснити взаємоперевірку. Указати на недоліки у виконаній роботі.

Варіант 2

  •   Пригадати теоретичні відомості про звертання і скласти опорний конспект, з’ясувавши, що таке звертання, які бувають види звертань за будовою, способи їх вираження, роль у висловлюваннях тощо. Приклади дібрати з творів, що вивчалися на уроках української літератури.
  •   Здійснити взаємоперевірку. Указати на недоліки у виконаній роботі.

Творче дослідження на відновлення синтаксичних одиниць

Відновити речення, уставляючи замість крапок звертання і вставні слова з довідки. Як вони впливають на зміст речень?

1. Щоб ти, ….., став ще вищий, а ти, ….., красніша, а ти, ……, сміливіший, а ти, …., миліша (В. Китайгородська). 2. Нині, ……., мало хто знає, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа, як підтримувалася спадкоємність народних традицій, як зберігалися вони впродовж віків (В. Довженок). 3. Я прожив, ……., ці літа у найвищому щасті (Є. Литюк). 4. ……, реальне життя знекровлює найчистіші мрії (М. Мельник). 5. Це вже, ……., проза життя (О. Довженко). 6. Вона,……..., троянда в морі квітів (З журналу). 7. Де ж ви, ……, мої соколи ясні (М. Вороний). 8. За селом зелено-зелено. І по хвилях переливи червоні …….. (А. Головко).

Довідка: ясеню, мабуть, парубоче, на жаль, дівко, даруйте, руто, (Леся Українка), моя мила, (од сонця), мої Голуб’ятка.

  •   Схарактеризувати звертання і вставні слова. Пояснити розділові знаки при них.

Комунікативний практикум

  •   Поширити подані речення уточнювальними або відокремленими членами. Пояснити розділові знаки.

1. Ми читали вірші. 2. Відбудеться зустріч з письменником. 3. Чути переплеск хвиль. 4. Сонце сховалося за обрієм. 5. Була надзвичайно приємна й тиха весна. 6. Сьогодні він був зосереджений.

  •   Зробити синтаксичний розбір трьох речень (на вибір).

V. Підсумок уроку

VІ. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання

1. Чим можуть ускладнюватися прості речення?

2. Розказати про однорідні члени речення з різними видами зв’язку. Навести приклади.

3. Які звертання називаються поширеними й непоширеними? Навести приклади речень зі звертаннями і пояснити розділові знаки.

4. Скласти речення зі вставним словом, словосполученням і реченням. Записати їх і пояснити розділові знаки.

5. Розказати про відокремлені члени речення та способи їх вираження. Навести приклади.

6. Які розділові знаки ставляться при відокремлених уточнювальних членах речення? Правила проілюструвати прикладами.

VІІ. Домашнє завдання

Скласти діалог на тему «Розділові знаки в простому ускладненому реченні». Схарактеризувати теоретичні відомості, одержані у восьмому класі з цього розділу, з’ясувати їх роль для розвитку мовної особистості.

Джерела:

1.Нікішина Т. В. Усі дидактичні матеріали з української мови у 8 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 224 с.

2.Омельчук С. А., Ляшкевич А. І. Усі уроки української мови у 8 класі / упор. С. А. Омельчук / С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 331 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8558. Алмазная сутра 31.5 KB
  Алмазная сутра. Будда сказал Субхути: - Все Бодхисаттвы должны так овладевать своим сознанием: сколько бы ни было существ, должны они думать, рождающихся из яиц, рождающихся из утробы, рождающихся из сырости или вследствие превращений, имеющих цвет...
8559. Барт. Миф сегодня 36 KB
  Р. Барт. Миф сегодня Что же такое миф сегодня. На этот вопрос я сразу же дам простой ответ, точно согласующийся с этимологией: миф - это слово. Разумеется, это не какое угодно слово: чтобы язык стал мифом, он должен обладать некоторыми особыми...
8560. Бердяев. Соотношение философии, религии и науки 41 KB
  Н. А. Бердяев. Соотношение философии, религии и науки Первое и самое сильное нападение философии пришлось выдержать со стороны религии, и это не прекращается и до сих пор, так как религия есть вечная функция человеческого духа. Именно столкновение ф...
8561. Типовой проект Соглашения РФ о поощрении и взаимной защите капиталовложений 32.5 KB
  В соглашениях с участием России в большинстве случаев термин «капиталовложения» означает любые имущественные ценности, которые вкладываются инвестором одной Договаривающейся стороны на территории другой Договаривающейся стороны в любой правовой форме в соответствии с законодательством последней
8562. Бодрийяр. Общество потребления 50 KB
  Ж. Бодрийяр.Общество потребления Существует сегодня вокруг нас своего рода фантастическая очевидность потребления и изобилия, основанная на умножении богатств, услуг, материальных благ и составляющая род глубокой мутации в экологии человеческо...
8563. Боэций. О родах и видах 48.5 KB
  Боэций. О родах и видах Аристотель написал книгу, которая называется О десяти категориях с той целью, чтобы посредством немногих родовых обозначений сделать доступным пониманию бесконечное многообразие вещей, неохватное для знания чтобы, таким обра...
8564. Бэкон о методе 49 KB
  Ф. Бэкон о методе Те, кто осмелился говорить о природе как об исследованном уже предмете, делали ли они это из самоуверенности или из тщеславия и привычки поучать - нанесли величайший ущерб философии и наукам. Ибо, насколько они были сильны для того...
8565. Декарт. О методе 41 KB
  Р. Декарт. О методе Здравомыслие (bonsens) есть вещь, распределённая справедливее всего каждый считает себя настолько им наделённым, что даже те, кого всего труднее удовлетворить в каком-либо другом отношении, обыкновенно не стремятся иметь з...
8566. Камю. О проблеме самоубийства 39 KB
  А. Камю. О проблеме самоубийства Есть лишь одна по-настоящему серьезная философская проблема - проблема самоубийства. Решить, стоит или не стоит жизнь того, чтобы ее прожить - значит ответить на фундаментальный вопрос философии. Все остальное...