загрузка...

6130

Джерела формування фразеологізмів української мови. Використання фразеологізмів у різних стилях мови

Реферат

Иностранные языки, филология и лингвистика

Джерела формування фразеологізмів української мови. Використання фразеологізмів у різних стилях мови План Джерела формування фразеологізмів української мови. Використання фразеологізмів у різних стилях мови. Джерела формування фразеологізмів українс...

Украинкский

2012-12-29

32.97 KB

166 чел.

Джерела формування фразеологізмів української мови. Використання фразеологізмів у різних стилях мови

План

  1. Джерела формування фразеологізмів української мови.
  2. Використання фразеологізмів у різних стилях мови.

Джерела формування фразеологізмів української мови

Фразеологія української літературної мови за своїм походженням неоднорідна.

а) Найбільше в ній фразеологічних одиниць  народного походження, як наприклад, прислів'я і приказки (Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться. Під лежачий камінь вода не тече. Як бригадир порядкує, так бригада й працює) та різні жартівливі й анекдотичні вирази, що закріпилися і в  літературній мові (Сім мішків гречаної вовни. Ви мовчіть, а я буду слухати. Нема хліба — їж пироги. Буває, що і слон літає).

Але, крім того, в українській літературній мові поширена фразеологія й з інших джерел, а саме:

б) Вирази виробничо-професійного походження, напр.: Сім раз приміряй, а раз одріж; по всіх швах (з мови кравців); грати першу скрипку, підвищувати тон (з мови музикантів); Цей номер не  пройде; увійти в роль; відігравати роль (з мови артистів); виконувати завдання на відмінно (з мови учителів та учнів); Дружній череді вовк не  страшний (з мови пастухів); лити воду на млин (з мови мірошників); взяти в шори (з мови лимарів); Не святі горшки ліплять (з мови гончарів); взяти під обстріл (з мови військових). (із мови артистів); тріщати по всіх швах;

З розвитком науки й техніки українська літературна мова поповнилася новими фразеологізмами, які виникли внаслідок переносного вживання термінологічних  словосполучень: ланцюгова реакція, зсув за фазою, спускати на гальмах, зводити до спільного знаменника, з космічною швидкістю, лакмусовий папірець, коефіцієнт корисної дії, питома вага, температура кипіння, вийти на фінішну пряму, зійти з орбіти.

в) Влучні вирази видатних людей: Релігія — опіум для народу (К. Маркс). Всерйоз і надовго (В. Ленін). Краще менше, та краще (В. Ленін), Догнати й перегнати (В. Ленін). «А судді хто?» (О. Грибоєдов), «Бути чи не бути?» (В. Шекспір), Залиш надію кожен, хто сюди входить (Данте), Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін). Як би чого не сталося (А. Чехов). Людина — це звучить гордо (О. Горький),

у т.ч. крилаті вирази українських письменників: «Вогонь в одежі слова» (І. Франко), Чи є що краще, лучне в світі, як укупі жити (Т. Шевченко). Наша пісня, наша дума не вмре, не загине (Т. Шевченко). Все йде, все минає, і краю немає (Т. Шевченко). Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов). Хіба ревуть воли, як ясла повні? (П. Мирний). Убий — не здамся (Леся Українка). Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). Стою, мов скеля, непорушний (П. Тичина). Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина). Перемагать і жить (П.Тичина).

г) Переклади російських та іншомовних фразеологічних  зворотів: Як з гуся вода. Діло табак. І носа не покажуть. відкладати в довгу шухляду (з російської мови). Апетит приходить під час їди. Бути не в своїй тарілці (з французької мови); Дивитися крізь пальці. Тут собака зарита (з німецької мови).

ґ) Переклади античних ходячих висловів: Розрубати гордіїв вузол (рішуче розв'язати заплутане і складне питання). Прокрустове ложе (штучна мірка, під яку щось підганяють). Чистити авгієві конюшні (наводити порядок у занехаяній справі, чистити від бруду). Прийшов, побачив, переміг (здобуття швидкої перемоги). Крокодилячі сльози (фальшива жалість). Альфа і омега (початок і кінець). Кінець — ділу вінець.

д) Окремі біблійні і євангельські вислови, засвоєні з церковнослов'янської мови, зі Святого Письма: сіль землі; пісня пісень;  повертатися на круги своя; земля обітована; не хлібом єдиним живе людина; лікарю, зцілися сам;  Берегти, як зіницю ока. Стати притчею во язицех. Випити чашу до дна. Содом і Гоморра. Вавілонське столпотворіння. Заблудша вівця.

В українській літературній мові поширена іншомовна  фразеологія, переважно латинська, іноді використовується і без перекладу, хоч і рідко, напр.: Сопіга зрет зрего (без надії сподіваюсь). Отпій теа тесит рогіо (все своє ношу з собою). Аиі Саезаг, аиі піНії (або Цезар, або ніщо; або пан, або пропав) і ін.

Фразеологічне багатство української літературної мови  повністю ще не зібране і достатньо не вивчене, хоч ряд цінних збірок українського фразеологічного матеріалу в різні часи було  опубліковано.

Одним зі шляхів формування фразеологічних одиниць є метафоризація вільних словосполучень. Усі предмети і явища навколишнього світу перебувають у постійному  взаємозв'язку та взаємодії. Один із таких взаємозв'язків — схожість предметів, явищ, дій та їхніх ознак. Уміння  побачити й виділити схожі ознаки різних явищ — специфіка  образного, мислення. Тому багато фразеологізмів утворилося саме шляхом метафоризації: надягати хомут на шию,  вибивати з сідла, ділити шкуру невбитого ведмедя, альфа і  омега, аріаднина нитка.

Фразеологізми, що виникли на основі метонімічного перенесення: накивати п'ятами, брязкати зброєю, голити чуба (лоба), крутити хвостом, зрушувати (знизувати) плечима.

Значно менше фразеологізмів, утворених на основі  синекдохи (зв'язку між цілим та його частинами): ясна  голова, холодний розум, золоті руки, віч-на-віч.

У частині  фразеологізмів знаходимо гіперболу або літоту: бездонна  бочка; видно, хоч голки збирай; тихо, хоч мак сій; чугуївська: (пирятинська) верста; куціший від заячого хвоста; небо за макове зернятко здається.

Є фразеологізми, в основі яких лежать символи: синій птах (символ щастя), лавр  (перемога), пальма (слава), зірка (блискуча або сумна доля), увінчати лаврами, пальма першості, висхідна зоря (зірка), провідна зоря (зірка), через терня до зір (через терни до зірок). Серед названих фразеологізмів, як бачимо, є  фразеологізми фольклорного походження, літературні, запозичені з інших мов. Можна ще назвати біблійні (око за око, зуб за зуб), міфологічні (ріг Амальтеї, ріг достатку).

З погляду емоційного ставлення носіїв мови до конкретного уявлення фразеологізми поділяються на дві групи. До першої групи належать ті звороти, що набули  емоційного забарвлення внаслідок перенесення оцінки уявлення на узагальнене значення фразеологізму. Скажімо,  фразеологізм мокра курка (безвільна людина) набув  зневажливого забарвлення через те, що конкретне уявлення про мокру курку викликає в носіїв мови негативні емоції.  

Синонімічний вислів тютя з полив'яним носом посилює це  враження. Такого ж плану фразеологізми ґави ловити,  витрішки продавати (купувати), базарна баба.

До другої групи входять фразеологізми, емоційність яких формується не в результаті емоційної оцінки самого уявлення або його  ознак, а внаслідок оцінки предмета або явища, названого фразеологічною одиницею. Наприклад, уявлення про  

важку артилерію не викликає якогось емоційного ставлення з боку мовців. Такі її ознаки, як громіздкість, невелика швидкість, значна вага, є звичайними для цього виду зброї. Але при перенесенні на людей ці риси набувають  іронічності: важка артилерія кажуть про неповоротких,  незграбних людей.

Емоційність фразеологічних одиниць тісно пов'язана з експресивністю їх. Коли порівняти фразеологічні й нефразеологічні назви того самого поняття, то яскраво виступає виразність, більша експресивність перших: сила-силенна — дуже багато, пліч-о-пліч — спільно, вітер гуде в кишенях — зовсім немає грошей, ні пари з вуст — мовчить, прикусити язика — замовкнути.

Використання фразеологізмів у різних стилях мови

У багатій фразеології нашої мови закладено великі синонімічні можливості, що дає підстави її широкого  використання як стилістичного засобу. Фразеологічні звороти широко вживаються в усіх мовних стилях, але в різній функції. У науковому та офіційно-діловому мовленні, як правило, використовуються загальнолітературні стійкі  звороти, що виступають у номінативній функції: брати участь, виносити ухвалу, підбивати підсумки; тут не бажані  дублети на зразок підводити підсумки. У публіцистичних і  особливо художніх творах та в розмовному мовленні на  перший план виходить експресивно-стилістичний бік  фразеологізмів як книжного, так і розмовно-побутового характеру.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти  вживаються в усіх стилях мови: у всякому (кожному) разі, гра слів, сидіти склавши руки, відігравати роль (пор.  семантично відмінне грати роль), один з одним (одна з одною, одне з одним, одні з одними).

Книжні фразеологізми  характерні для наукового, офіційно-ділового й  публіцистичного стилів, але використовуються вони і в художньому стилі: авгієві стайні, мертва точка, посіяти іскру, заснути вічним сном, вогнище освіти, осідлати Пегаса; у цій групі виділяються суто книжні звороти: доповідна записка,  договірні сторони, на рівні послів, з позиції сили, променева хвороба, формальна логіка, космічний корабель.

Розмовні фразеологічні одиниці наділені  безпосередністю, невимушеністю; їм властивий побутовий характер,  певна вільність, інтимна пом'якшеність: вискочив, як Пилип з конопель; замилювати очі; голодній курці просо на думці; не києм, то палицею; хоч ґвалт кричи, наша Орина вашій Катерині двоюрідна Одарка; наше діло півняче —  прокукурікали, а там хоч і не розвидняйся. Просторічні  фразеологізми вживаються переважно в розмовному мовленні, але в них більше, ніж у розмовних одиниць, виявляється  емоційність, оцінність, експресивність. Сюди належать  фамільярні, вульгарні, зневажливі, лайливі звороти. Як і  просторічна лексика, вони перебувають на межі літературної мови: утерти носа, без задніх ніг, заткнути пельку, хай  тобі грець, чорти б тебе забрали, щоб ти сказився (хай ти сказишся), іди к чорту (к чортам собачим, к чортам  свинячим, під три чорти, до всіх чортів).

Отже, фразеологізмам властиві такі виразові якості, як образність, емоційність, оцінність, експресивність.  Образність є домінантною рисою фразеологічних одиниць,  становить їхню естетичну цінність.

У публіцистиці й художній  літературі фразеологічні звороти використовуються в  авторському мовленні, роблячи його різноманітнішим, більш  мальовничим, сповненим почуттів, а також у мовленні  персонажів як один із засобів їх характеристики. Якщо в художньому стилі образність виявляється в  багатоплановому, організованому системному викладі, то в публіцистиці образна оповідь переривається безпосередньо авторськими міркуваннями. Особливість публіцистичного образу полягає в тому, що він якоюсь мірою забарвлює інформаційний текст: «Вони деформують сенс істини в цих нотатках. Так, розглянута в іншій системі координат,  стаття постає не бароковою, а середньовічною. Ті самі явища (зокрема опозиційність до Ренесансу) висвітлюються в  такому випадку по-новому, не спростовуючи попередніх  значень, а вступаючи з ними у діалог, тим самим збагачуючи наше сприйняття новими відтінками, нарешті —  наближаючи нас до істини. Вже те, що ми усвідомлюємо саме  існування кайданів думки — догматично жорстких полярних  опозицій, те, що ми відчуваємо їх неприродність і ворожість багатовимірності духовного і душевного — запорука їх безсилля і кінця» (газ.).

Трансформація — це  видозміна фразеологічних одиниць з певною стилістичною  настановою. Можливість видозміни фразеологізмів  ґрунтується на збереженні внутрішньої форми їх, нарізнооформленості та на відносній стійкості. Наявність внутрішньої форми дозволяє відсвіжувати більш чи менш стертий  унаслідок багаторазового вживання фразеологічний образ. Трансформація ніби суперечить визначенню фразеологізму, але стійкість цих одиниць — не абсолютна, а відносна  ознака. Тобто в системі мови, поза контекстом фразеологізми характеризуються найбільшою мірою стійкості, а в  конкретних текстах мають здатність до перетворення.  Видозмінений фразеологізм завжди зберігає співвіднесеність із своїм номінативним вихідним джерелом. Існують різні  способи трансформації.

Повна видозміна семантики фразеологічних одиниць, створення фразеологічного каламбуру за допомогою  паралельного вживання фразеологізму і вільного  словосполучення: «Заступник голови правління облспоживспілки П.Діхтяр звернувся із слізним проханням до начальства — у контору Держбанку: база, мовляв, недавно створена, а тому дайте вказівку як виняток рахунок оплатити, щоб  чотири вагони горілки допомогли молодій базі стати на ноги. Але банк підстав для винятку не розшукав, справедливо гадаючи, що за допомогою горілки не стають на ноги, а швидше падають з ніг» (газ.); «Поки наші з вами предки шукали способу викресати з каменю дорогоцінну іскру, ламали голову над винайденням колеса, первісні розбійники ламали голови зовсім над іншим... Точніше, ламали голови іншим» (журн.).

Особливо ефектне застосування слова в складі  фразеологізму одночасно в трьох значеннях. Останнім часом  виникло чимало висловів, опорним словом яких є Чорнобиль, У поданому нижче уривку з публіцистичного виступу  вжито три звороти, кожен з яких має своє значення, але поєднання в одному контексті посилює їхні виразові якості: «Чорнобильська блискавка, за висловом Івана Драча,  ударила в генний код українського народу. Своїм примарним сяйвом зафіксувала вона краї розверзтої безодні. Прірви, якої могло не бути, але яка є, і яку нам належить  переступити. Чорнобильська блискавка немовби продовжила  собою незагойну рану, завдану середньовічній Київській  державі і поглиблювану загарбниками за будь-якої політичної нагоди і погоди. Чорнобильська трагедія, окрім параметрів екологічних, медичних, господарських та фінансових, має специфічний вимір — духовний. Цей вимір перетинається з усіма  іншими, але відзначається питомо українськими прикметами. Духовний Чорнобиль — це страхітливий полігон, який не має аналогів у світовій історії за масштабами  планомірного нищення народу, деформації його історії,  культури, способу життя» (Р. Лубківський).

Часткова видозміна семантики фразеологічних одиниць. Залежно від контексту на перший план виступає пряме або фразеологічне значення: «Уславлений бігун на великі  дистанції добігався до того, що саме напередодні спортивних змагань потрапив до загсу. Молода дружина в тісній  взаємодії з тещею категорично висловилася проти всяких  дистанцій, і спортсменові наказано було раз і назавжди взяти себе в руки і викинути з голови свої спортивні ноги» (газ.); «Очолює аматорів «нових прав» мюнхенський  адвокат Пельман. Очолює з піною на губах: резиденція його розташована в мюнхенському Августинському пивному  домі» (газ.); «Вони хочуть прибрати «пристойного вигляду» і розводяться про матеріальність світу. Але з їхньої  матерії шиються тільки ті самі свої сорочки, котрі, як відомо, до тіла ближчі» (газ.).

Часом трансформації зазнає тільки емоційний складник значення фразеологізму: «Приступенко також дзвонив,  ловив у під'їздах за лацкани працівників об'єднання,  закликав вступити до руху опору його звільненню» (газ.).

Створення оказіонального значення і розкриття його  читачеві. Спеціально створений контекст не тільки сприяє відновленню фразеологічного образу, а й посилює стерту метафоричність та емоційність: «Треба зробити все, щоб завод-виготовлювач мав прямі збитки від браку, який дістався покупцеві, і щоб ярлик гарантії не правив за фіговий листок для прикриття виробничого сорому» (газ.).

Пристосування фразеологізму до конкретної ситуації: «Ну, мон шер амі (по-їхньому— кориш), на цьому мушу поставити крапку, оскільки уздрів на порозі тіні забутих мною предків. Пиши, що нового в Конотопі. Час. Твій Серж» (газ.).

Контамінація — прийом, за  допомогою якого нова фразеологічна одиниця виникає  внаслідок накладання одна на одну вже наявних. «Якщо  істина в вині, то чому вона глаголить вустами дитини?»  Оживлення первісного нефразеологічного значення одного з  компонентів фразеологічної одиниці: «Мистецтво вимагає жертв. Наука вимагає жертв. Кохання вимагає жертви Приватизація вимагає жертв. І дідько його знає, хто  тільки не вимагає жертв!» Створення антитез із двох  фразеологічних одиниць: «Бути чи не бути — питання вирішене. Як бути — ось у чім питання».

Додавання другої частини, що являє собою іронічний авторський коментар до відомого фразеологізму:  «Кожному своє, але іноді так хочеться чужого»; «Мені  подобається, коли без церемоній, але з подарунками». Для газет  характерне створення цілих серій фразеологічних одиниць: «Мало мати сумління, треба, аби воно ще й мучило»;  «Коли в вас заговорить сумління, не забувайте нагадати йому про регламент «Проблема століття не вічний двигун, а вічне пальне. Навіщо нам вічний двигун, адже це вічний ремонт».

Синонімічна заміна компонентів. Синоніми можуть бути загальномовними й контекстуальними, родове поняття  може бути замінене видовим: «Пасажир — це звучить гордо», «Є й такі, що їм хоч ліс не рости. Ці намагаються  влаштуватися в підпорядкованих їм угіддях з усіма вигодами». Антонімічна заміна компонентів: «Лише одного ляпаса дав він невідомому землякові й одразу влип на п'ятнадцять діб, а на районній дошці ганьби з'явилася карикатура з  фотографією та вбивчим віршем».

Поширення фразеологічної одиниці додаванням до її складу нових компонентів: «Навіщо ж починати тут чвари на весь світ, наперед смішити людей, ламати наукові списи?»; «Розрахунок, як і в Герострата, був підступно  елементарний: виступити в пресі напередодні  письменницького з'їзду, який зібрався за дуже непростих обставин... і  кинути тінь на все те, що становить золотий фонд української літератури. А щоб «сенсаційна бомба» вибухнула якомога гучніше, «мішені» були обрані щонайбільші, найзначніші» (газ.).

Особливої уваги потребують фразеологізми при  перекладі з однієї мови на іншу. Різні типи фразеологічних  одиниць у цій сфері проявляють себе по-різному. Біблійні,  міфологічні звороти, фразеологізми літературного походження, як правило, перекладаються дослівно: витати в  емпіреях, спалити кораблі; між Сциллою і Харибдою; усе тече, все міняється; мовчання — знак згоди; крапля камінь  точить; манна небесна; на розпуттях велелюдних; пісня  пісень; переоцінка цінностей; по той бік добра і зла; річ у собі; чисте мистецтво.

Фразеологізми фольклорного  походження здебільшого специфічні для кожної окремої мови. У близькоспоріднейих мовах є однакові щодо лексичного складу прислів'я й приказки, але вони мають і суто  національні синонімічні звороти: рос. на безрьібье и рак риба — укр. на безриб'ї і рак риба, а ще на безлюдді й Хома  чоловік; у степу й хрущ м'ясо; де немає співця, послухаєш і  горобця; рос. из огня да в польїмя — укр. з вогню та в  полум'я і з дощу та під ринву; рос. как с цепи сорвался — укр. як з цепу зірвався і як з пекла вискочив.

Серед усіх фразеологізмів особливе місце посідають  ідіоми. Ідіома —своєрідний  неповторний вислів якоїсь мови, найчастіше неперекладний: про людське око; недовго ряст топтати; тихо, хоч мак сій; бити байдики; скакати в гречку; пекти раки; підносити  гарбуза тощо. При перекладанні ідіом слід добирати  відповідних висловів у мові, на яку здійснюється переклад, бо при буквальній передачі компонентів утрачається цілісне значення фразеологізму. Тобто український вислів, наприклад, про людське око має в російській мові відповідник не о человеческом глазеу а для отвода глаз\ російському зворотові чертям тоїино в українській мові відповідає не бісам нудно, а аж пекло сміється.

Трансформація фразеологізмів, відтворення чужих  зворотів засобами рідної мови не має нічого спільного з  бездумним калькуванням. У засобах масової "інформації, в теле- й радіопередачах дуже часто зустрічаємо вислови, які не мають нічого спільного зі скарбами української  фразеології: потерпіти невдачу, слідувати чиємусь прикладові,  нічого гріха таїти, аби не так тощо. Ті, хто вживає таких конструкцій, не завдають собі клопоту знайти закономірні українські відповідники зазнати невдачі, наслідувати чийсь приклад, ніде правди діти, де там. У російській мові слово груз є компонентом кількох фразеологізмів: груз воспоминаний, груз наследства, груз обязанностей. Відповідник  цього слова в українській мові вантаж, але тільки в прямому значенні: «Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному» (О. Гончар). У складі фразеологічних  одиниць замість вантаж уживається тягар: тягар спогадів,  тягар спадщини, тягар обов'язків. «Фразеологізми» вантаж спогадів, вантаж обов'язків засмічують мову. «Жила-була одна жінка», «Жив-був один спортсмен» — так часто  починають свої твори автори різних газетних жанрів. Та й сучасні казкарі здебільшого вдаються до такого початку, який нібито запозичений з українських народних казок. Але річ у тім, що словами жили-бьіли розпочинаються  російські народні казки. Що ж до казок українського народу, то в них на початку стоять слова: «Жили собі дід та баба», «Був (були) собі чоловік та жінка» й ін.

Досить часто можна почути такі фрази: «Вітаю вас з Новим роком!», «Вітаємо тебе з наступившим Новим  роком!» Дієприкметників на -вший, -ший в українській мові нема. Вітають з якоюсь подією, котра є результатом  фізичних чи розумових зусиль людини: з закінченням  навчального закладу, з відкриттям у якійсь галузі, з  установленням рекорду. Що ж до Нового року, який настає  незалежно від волі чи зусиль людей, то наша мова має вислови: бажаю (зичу) щасливого Нового року, щастя Вам у  Новому році, хай щастить Вам у Новому році та ін.

Пономарів О. Д.

Стилістика сучасної української мови;  

Підручник.— К. : Либідь, 1993.—248 с.


Данной работой Вы можете всегда поделиться с другими людьми, они вам буду только благодарны!!!
Кнопки "поделиться работой":

 

Подобные работы

3500. Джерела з історії давнього сходу 113.5 KB
  Джерела з історії давнього сходу Проблеми джерелознавства історії Давнього Сходу. Законодавчі, діловодні, актові джерела. Царські надписи, історичні хроніки, аннали. Релігійні тексти. Публіцистична, наукова, художня література. Проблеми джерел...
5442. Джерела трудового права україни 47 KB
  Джерела трудового права україни План 1. Поняття джерел трудового права України, їх класифікація. 2. Конституція України як основне джерело трудового права. 3. Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові ві...
6341. Джерела та основні принципи трудового права 217.5 KB
  Джерела та основні принципи трудового права Поняття джерел трудового права України, їх класифікація Суспільні відносини, що виникають при використанні праці, потребують правового регулювання, яке здійснюється прийняттям відповідних юридичних но...
6357. Джерела аграрного права 87 KB
  Джерела аграрного права. Загальна характеристика джерел аграрного права Філологічне тлумачення поняття джерело розкриває його сутність як те, що дає початок чомусь, з чого випливає, черпається певний процес або явище. У царині права - це в...
6781. Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності 1.54 MB
  Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності 1.Інформаційні джерела як засіб проектної технології. Класифікація джерел інформації. Пошук необхідної інформації в довідниках та журналах. 2.Використання в проектній діяльності ...
7018. Джерела енергії та вибір енергоносія 332 KB
  Джерела енергії та вибір енергоносія Мета цієї лекції допомогти оцінити різні джерела енергії разом з їх перевагами та недоліками. Лекція складається з трьох частин. У першій - розглянуті технічні і економічні аспекти різних типів джер...
7610. Джерела живлення гідравлічних приводів 89.4 KB
  Джерела живлення гідравлічних приводів Класифікація джерел живлення Акумулятори Насоси Гідравлічним акумулятором називається місткість, яка призначена для накопичення (акумулювання) енергії рідини, що знаходиться під ти...
8248. Штучні джерела оптичного випромінювання 582.63 KB
  Штучні джерела оптичного випромінювання. Основні закони теплового випромінювання. Лампи розжарювання. Будова принципи дії, структура позначень, переваги та недоліки. Галогенні лампи розжарювання. Будова,пр...
8253. Джерела і установки УФ опромінення в С.Г 78.5 KB
  Джерела і установки УФ опромінення в С.Г. Розприділення енергії УФ опромінення по спектру. Джерела УФ опромінення в області УФ-С, УФ-В, УФ-А і області застосування в с.г. УФ- випромінювання невидиме і не викликає зорового відчуття у люди...