61315

Урок закрепления знаний по теме «Нумерация. Числа больше 1000»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Учитель: Здравствуйте ребята Меня зовут Ирина Павловна. Учитель: Сегодня на уроке мы закрепим с вами знания по теме Нумерация. Учитель: Откройте учебник на странице 35.

Русский

2014-05-27

20.08 KB

0 чел.

16.10.2012г.

Математика

4Б класс

Тема: Урок закрепления знаний по теме «Нумерация. Числа больше 1000»

Цели:

  1.  Закреплять вычислительные навыки сложения, вычитания и умножения многозначных чисел;
  2.  Развивать умения решать простейшие задачи;
  3.  Развивать внимание, логическое мышление.

ХОД УРОКА:

  1.  ОРГАНИЗАЦИОННЫЙ МОМЕНТ.

Учитель: Здравствуйте, ребята! Меня зовут Ирина Павловна. Урок математики у вас проведу я.

  1.  УСТНЫЙ СЧЕТ.

1) Прочитай следующие числа:

560 000, 80 703, 90 670, 703 040, 25 841

Назови, сколько единиц каждого разряда и класса в этих числах.

2) Запиши цифрами следующие числа:

а) двадцать тысяч триста шестьдесят пять (25 365);

б) сто семьдесят девять тысяч (179 000)

в) триста тысяч пятьсот двенадцать (300 512)

г) триста двенадцать тысяч семьдесят пять (312 075)

3) Сравни числа:

60 000 и 60 002 375 846 и 376 846

89 173 и 86 173 56 012 и 5 612

5) Рассмотри каждое из чисел:

6 865, 70 001, 903 217, 1 000 000

Сколько в нем содержится всего десятков? всего сотен? всего тысяч?

  1.  ПОСТАНОВКА ЦЕЛЕЙ И ЗАДАЧЕЙ УРОКА.

Учитель: Сегодня на уроке мы закрепим с вами знания по теме «Нумерация. Числа больше 1000».

  1.  ЗАКРЕПЛЕНИЕ УЗУЧЕННОГО.

Учитель: Откройте учебник на странице 35. Посмотрите на №1. Давайте выполним его в тетради и на доске.

Учащиеся читают по частям и записывают на доске и в тетради.

№1.

Сто пятьдесят миллионов километров (150 000 000 км)

Двести двадцать восемь миллионов километров (228 000 000 км)

Учитель: Следующий номер 2. Выполним его устно.

Учитель: Теперь выполним №3. Что здесь нам нужно сделать? (записать числа).

№3.

40 060; 40 006; 9 090 000; 90 009 000; 100 000 000; 100 000 000 000

Физкультминутка.

Раз, два, три, четыре, пять –
Все умеем мы считать.
Отдыхать умеем тоже
Руки за спину заложим,
Голову поднимем выше
И легко-легко подышим.
Раз – подняться, подтянуться.
Два – согнуться, подтянуться.
Три – в ладоши три хлопка.
На четыре – руки шире.
Пять – руками помахать.
Шесть – за парту тихо сесть.

Учитель: переверните страницу. Посмотрите №12. Выполним его в тетради и на доске (по цепочке).

№12.

Учитель: А теперь давайте с вами решим задачу №15. Прочитайте ее.

Один из учеников читает задачу.

Составление краткой записи.

Учитель: Что нужно узнать в задаче? (сколько кг крупы осталось продать)

Учитель: Мы можем сразу это узнать? Поему? (Нет. Потому что мы не знаем, сколько всего было риса и пшена)

Учитель: Можем ли мы это узнать? (Да)

Учитель: Как? ( 5 * 40)

Учитель: Что мы узнаем этим выражением? (Сколько всего кг привезли в магазин риса)

Учитель: Записываем 1 действие.

5*40=200 (кг) – всего привезли риса

7 * 35

Учитель: что мы узнаем этим выражением? (сколько всего кг привезли в магазин пшена)

Учитель: Записываем 2 действие.

7*35=245 (кг) – всего привезли пшена

Учитель: Теперь мы можем ответить на вопрос? Почему? (нет. Потому что мы еще не знаем сколько кг осталось каждой крупы)

Учитель: Можем ли мы это узнать? Как? (Да. Из того, что было вычтем то, что продали).

Учитель: Записываем 3 и 4 действия.

200 – 130 = 70 (кг) – осталось продать риса.

245 – 140 = 105 (кг) – осталось продать пшена.

Учитель: Зная, сколько осталось риса и пшена, можем ли мы ответить на вопрос задачи? (Да)

Учитель: Записываем 5 действие и ответ.

70 + 105 = 175 (кг)

Ответ: 175 кг крупы осталось продать.

Учитель: Каким способом мы можем еще решить эту задачу?

  1.  (40*5)+(35*7) = 200 + 245 = 445 (кг) – всего привезли крупы.
  2.  130 + 140 = 270 (кг) крупы продали
  3.  445 – 270 = 175 (кг)

Ответ: 175 кг крупы осталось продать.

  1.  ИТОГ УРОКА.

Учитель: Чем сегодня мы занимались на уроке?

Учитель: Спасибо, ребята, за урок! Запишите д.з. До свидания!

  1.  Д. З.

Уч. Стр. 36 №16, №17.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22994. Інтонація, основні складники, функції 32 KB
  Інтонація основні складники функції Інтонація рух зміна динаміка тну що супроводжує висловлювання ритмікомелодійний малюнокмовлення. Інтонація складається з мелодики інтенсивності пауз темпу і тембру мовлення. Мелодика мовлення від гр. pausa припинення перерва у звучанні зупинка в потоці мовлення.
22995. Лінгвістичний аспект дослідження звукової будови мови 31 KB
  Третім аспектом у вивченні звуків є лінгвістичний який розглядає функції звуків у мові. Так скажімо опозиція [а] [и] [у] в українській мові є релевантною бо вона розрізняє значення слів дам дим дум. В англійській мові релевантною є опозиція [е] [л] [і] [і:] [з] [о:] [аз] [u:]: bet [bet] заклад парі but [b t] але крім bit [bit] кусок трошки beat [bi:t] бити удар bot [bot] личинка овода bought [bo:t] купив bat [bast] кажан boot [bu:t] черевик . Як бачимо в українській мові довгота чи короткість звука...
22996. Фонема, її функції, принципи виділення 31.5 KB
  Фонема її функції принципи виділення Фонема мінімальна звукова одиниця мови яка служить для розпізнавання й розрізнення значеннєвих одиниць морфем і слів. Отже звуки [а] [и] [у] [ґ] [г] в українській мові є окремими фонемами бо вони як свідчать вищенаведені приклади служать для розрізнення слів так само як звуки [е] [а] [і] [і:] [о] [з:] [ав] [и:] в англійській [а:] [а] в німецькій. Іншими словами фонема це мінімальна релевантна звукова одиниця. Фонема виконує дистинктивну від лат.
22997. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем 43 KB
  Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.
22998. Критерій класифікації голосних фонем 31 KB
  Однак описати голосні звуки за тембром дуже складну; через що найпоширенішою класифікацією голосних є артикуляційна тобто за ступенем просування язика вперед або назад і ступенем його підняття при їх творенні. За цими ознаками голосні поділяються на голосні переднього середнього та заднього рядів і низького середнього та високого піднесення. Більшість голосних це голосні переднього і заднього рядів. За положенням губ під час артикуляції звуків розрізняють лабіалізовані і нелабіалізовані голосні.
22999. Критерій класифікації приголосних фонем 43 KB
  Критерій класифікації приголосних фонем За акустичною ознакою співвідношенням голосу й шуму приголосні поділяють на сонорні й шумні. Шумні приголосні у свою чергу поділяються на дзвінкі й глухі. Глухі приголосні творяться тільки шумом. З артикуляційного фізіологічного погляду приголосні класифікують за місцем творення і способом творення.
23000. Склад та складоподіл 50.5 KB
  Склад та складоподіл Склад звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.
23001. Синтагма. Енклітики і проклітики 28 KB
  Енклітики і проклітики У сучасних мовах трапляються випадки коли слова зберігаючи смислову самостійність втрачають наголос і примикають до інших слів об'єднуючись із ними спільним наголосом. Такі слова називають клітиками. Слова які втративши наголос приєднуються до наступних слів називають проклітиками а явище проклізою від гр. Ненаголошені слова що стоять після наголошених утворюючи з ними одне фонетичне ціле називають енклітиками а явище енклізою від гр.
23002. Граматична будова мови, морфологія та синтаксис 33 KB
  Граматична будова мови морфологія та синтаксис Граматика від лат. grammatike techne письмове мистецтво 1 будова мови система морфологічних категорій і форм синтаксичних категорій і конструкцій; 2 наука яка вивчає будову мови. Що стосується граматики як науки то розрізняють: 1 формальну яка вивчає граматичні форми та їх структуру і контенсивну семантичну яка вивчає значення цих форм і структур; 2 синхронічну що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі і діахронічну яка вивчає мовну будову в її...