61325

Крымская (Восточная) война 1853-1856 гг

Доклад

Педагогика и дидактика

На Балканах позиции России как великой державы пошатнулись из-за ряда стеснительных ограничений. Между тем перед российской дипломатией встала труднейшая и важная задача добиться отмены унизительных и тяжелых для России статей Парижского договора.

Русский

2014-05-27

14.43 KB

1 чел.

      Крымская (Восточная) война 1853-1856 гг. первоначально велась между Российской и Османской империями за господство на Ближнем Востоке.
Первые удачи русских войск, а в особенности разгром турецкого флота в Синопе побудили вмешаться в войну Англию и Францию на стороне Османской Турции. В 1855 г. к воюющей коалиции присоединилось Сардинское королевство. К союзникам готовы были примкнуть Швеция и Австрия, до этого связанная узами "Священного союза" с Россией. Военные действия велись в Балтийском море, на Камчатке, на Кавказе, в Дунайских княжествах.
Основные действия развернулись в Крыму при обороне Севастополя от войск союзников (отсюда и название войны - Крымская).

      Крымская война в период 1853-1856 гг. унесла жизни свыше 522 тыс. русских, 400 тыс. турок, 95 тыс. французов и 22 тыс. британцев

Поражение в Крымской войне привело к тому, что на международной арене авторитет страны упал чрезвычайно. Уничтожение остатков боевого флота на Черном море и ликвидация крепости на побережье открыли южную границу страны любому неприятельскому вторжению. На Балканах позиции России как великой державы пошатнулись из-за ряда стеснительных ограничений. Согласно статьям Парижского трактата, Турция также отказывалась от своего черноморского флота, но нейтрализация моря была только видимостью: через проливы Босфор и Дарданеллы турки всегда могли ввести туда из Средиземного моря свои эскадры. Вскоре после восшествия на престол Александр II отправил Нессельроде в отставку: тот был послушным исполнителем воли прежнего государя, но для самостоятельной деятельности не годился. Между тем перед российской дипломатией встала труднейшая и важная задача - добиться отмены унизительных и тяжелых для России статей Парижского договора. Страна находилась в полной политической изоляции и не имела союзников в Европе. Министром иностранных дел вместо Нессельроде был назначен М.Д. Горчаков. Горчакова отличала независимость суждений, он умел точно соотносит возможности России и ее конкретные действия, блестяще владел искусством дипломатической игры. Выбирая союзников, он руководствовался практическими целями, а не симпатиями и антипатиями или умозрительными принципами.

      Поражение России в Крымской войне открыло эпоху англо-французского передела мира. Выбив Российскую империю из мировой политики и обеспечив свои тылы в Европе, западные державы активно использовали завоеванное преимущество для достижения планетарного господства. Путь к успехам Англии и Франции в Гонконге или Сенегале лежал через разрушенные бастионы Севастополя. Вскоре после Крымской войны Англия с Францией напали на Китай. Добившись над ним более внушительной победы, они превратили этого исполина в полуколонию. К 1914 г. на захваченные или контролируемые ими страны приходилось 2/3 территории земного шара.

Главный урок Крымской войны для России состоял в том, что для достижения своих глобальных целей Запад без колебаний готов объединить свою мощь с мусульманским Востоком. В данном случае, для сокрушения третьего центра силы - православной России. Крымская война откровенно обнажила и тот факт, что при обострении ситуации у российских рубежей все союзники империи плавно перешли в лагерь ее противников. У западных русских границ: от Швеции до Австрии, как и в 1812 г., запахло порохом.

      Крымская война со всей очевидностью продемонстрировала российскому правительству, что экономическая отсталость ведет к политической и военной уязвимости. Дальнейшее хозяйственное отставание от Европы угрожало более серьезными последствиями.

      В то же время  Крымская война послужила своего рода индикатором эффективности военных преобразований, предпринятых в России в период царствования Николая I (1825 - 1855 гг.). Отличительной чертой этой войны было плохое управление войсками (с обеих сторон). При этом солдаты, несмотря на ужасающие условия, сражались исключительно мужественно под руководством выдающихся русских полководцев: П.С. Нахимова, В.А. Корнилова, Э.И. Тотлебена и других.

      В итоге, общими усилиями, объединенная коалиция смогла одержать победу в этой войне. Россия подписала Парижский мир и потеряла всех европейских "друзей".
Вывод из этой войны может быть таким: Не имей сто друзей за границей, а одного у себя дома - сильную армию.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83344. Відмінювання іменників. Орудний відмінок іменників жіночого роду 552.5 KB
  Формувати вміння вживати в усному і писемному мовленні іменників жіночого роду з нульовим закінченням в Орудному відмінку; розвивати зв’язне мовлення, увагу, пізнавальну самостійність; виховувати ретельне ставлення до вивчення української мови, любов до рідного краю, бережливе ставлення до свого здоров’я.
83345. Підсумковий урок по темі «Речення» 38.5 KB
  Що таке речення Які бувають речення за метою висловлювання Які бувають речення за емоційним забарвленням Що таке граматична основа речення На що вказує підмет На які питання відповідає Що виражає присудок На які питання відповідає Які ще члени речення ви знаєте На які питання...
83346. Узагальнення вивченого про іменник 62 KB
  Команди для участі в КВК готові Команда Веселий Іменник Ми команда Веселий іменник друзі. Запитання для команди Веселий Іменник Віра власна чи загальна назва Якщо імя Віра то власна. Голуб назва істоти чи неістотиістота Скільки відмінків у іменників 7 На яке питання відповідає орудний відмінок...
83348. Однорідні члени речення «Спогади про літо» 777 KB
  Мета: розширити знання дітей про члени речення ознайомити з однорідними членами речення їхніми характерними ознаками вчити визначати в реченні однорідні члени; розвивати вміння уважно слухати й аналізувати речення; творче мислення; виховувати шанобливе ставлення до хліба інтерес до народних традицій.
83349. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови 348.5 KB
  Чи любить Яринка прокидатися зранку Що вона запитала у дідуся Що порадив дідусь Чи послухає поради дідуся Яринка Давайте спробуємо сьогодні довести що праця навчання наполегливість необхідні в житті людини. Для початку зясуємо яка орфограма в імені Яринки велика буква Яким звуком починається слово...
83350. Повторення та узагальнення вивченого про дієслово як частину мови 154 KB
  Мета: Узагальнити знання про ознаки дієслова удосконалювати вміння розрізняти часові форми дієслова закріплювати навички правопису не з дієсловами. Вміння визначати до якої дієвідміни та особи належать дієслова. Обладнання: стіл накритий вишитою скатертиною на якому розміщені паска писанки...
83351. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників 351 KB
  Мета: Закріпити знання про відмінювання прикметників у множині. Вчити школярів правильно вимовляти і записувати форми прикметників у множині, вживати на письмі закінчення прикметників, орієнтуючись на кінцевий приголосний звук основи.
83352. Закріплення знань про прислівник. Підготовка до контрольної роботи 121 KB
  Закріплювати та поглиблювати знання про прислівник як самостійну частину отриманні на уроках української мови; розвивати логічне мислення память мовлення учнів навички та уміння самоосвітньої діяльності з навчальним матеріалом; вчити бачити прекрасне у звичайному а із заняття винести любов до рідного слова.