61325

Крымская (Восточная) война 1853-1856 гг

Доклад

Педагогика и дидактика

На Балканах позиции России как великой державы пошатнулись из-за ряда стеснительных ограничений. Между тем перед российской дипломатией встала труднейшая и важная задача добиться отмены унизительных и тяжелых для России статей Парижского договора.

Русский

2014-05-27

14.43 KB

1 чел.

      Крымская (Восточная) война 1853-1856 гг. первоначально велась между Российской и Османской империями за господство на Ближнем Востоке.
Первые удачи русских войск, а в особенности разгром турецкого флота в Синопе побудили вмешаться в войну Англию и Францию на стороне Османской Турции. В 1855 г. к воюющей коалиции присоединилось Сардинское королевство. К союзникам готовы были примкнуть Швеция и Австрия, до этого связанная узами "Священного союза" с Россией. Военные действия велись в Балтийском море, на Камчатке, на Кавказе, в Дунайских княжествах.
Основные действия развернулись в Крыму при обороне Севастополя от войск союзников (отсюда и название войны - Крымская).

      Крымская война в период 1853-1856 гг. унесла жизни свыше 522 тыс. русских, 400 тыс. турок, 95 тыс. французов и 22 тыс. британцев

Поражение в Крымской войне привело к тому, что на международной арене авторитет страны упал чрезвычайно. Уничтожение остатков боевого флота на Черном море и ликвидация крепости на побережье открыли южную границу страны любому неприятельскому вторжению. На Балканах позиции России как великой державы пошатнулись из-за ряда стеснительных ограничений. Согласно статьям Парижского трактата, Турция также отказывалась от своего черноморского флота, но нейтрализация моря была только видимостью: через проливы Босфор и Дарданеллы турки всегда могли ввести туда из Средиземного моря свои эскадры. Вскоре после восшествия на престол Александр II отправил Нессельроде в отставку: тот был послушным исполнителем воли прежнего государя, но для самостоятельной деятельности не годился. Между тем перед российской дипломатией встала труднейшая и важная задача - добиться отмены унизительных и тяжелых для России статей Парижского договора. Страна находилась в полной политической изоляции и не имела союзников в Европе. Министром иностранных дел вместо Нессельроде был назначен М.Д. Горчаков. Горчакова отличала независимость суждений, он умел точно соотносит возможности России и ее конкретные действия, блестяще владел искусством дипломатической игры. Выбирая союзников, он руководствовался практическими целями, а не симпатиями и антипатиями или умозрительными принципами.

      Поражение России в Крымской войне открыло эпоху англо-французского передела мира. Выбив Российскую империю из мировой политики и обеспечив свои тылы в Европе, западные державы активно использовали завоеванное преимущество для достижения планетарного господства. Путь к успехам Англии и Франции в Гонконге или Сенегале лежал через разрушенные бастионы Севастополя. Вскоре после Крымской войны Англия с Францией напали на Китай. Добившись над ним более внушительной победы, они превратили этого исполина в полуколонию. К 1914 г. на захваченные или контролируемые ими страны приходилось 2/3 территории земного шара.

Главный урок Крымской войны для России состоял в том, что для достижения своих глобальных целей Запад без колебаний готов объединить свою мощь с мусульманским Востоком. В данном случае, для сокрушения третьего центра силы - православной России. Крымская война откровенно обнажила и тот факт, что при обострении ситуации у российских рубежей все союзники империи плавно перешли в лагерь ее противников. У западных русских границ: от Швеции до Австрии, как и в 1812 г., запахло порохом.

      Крымская война со всей очевидностью продемонстрировала российскому правительству, что экономическая отсталость ведет к политической и военной уязвимости. Дальнейшее хозяйственное отставание от Европы угрожало более серьезными последствиями.

      В то же время  Крымская война послужила своего рода индикатором эффективности военных преобразований, предпринятых в России в период царствования Николая I (1825 - 1855 гг.). Отличительной чертой этой войны было плохое управление войсками (с обеих сторон). При этом солдаты, несмотря на ужасающие условия, сражались исключительно мужественно под руководством выдающихся русских полководцев: П.С. Нахимова, В.А. Корнилова, Э.И. Тотлебена и других.

      В итоге, общими усилиями, объединенная коалиция смогла одержать победу в этой войне. Россия подписала Парижский мир и потеряла всех европейских "друзей".
Вывод из этой войны может быть таким: Не имей сто друзей за границей, а одного у себя дома - сильную армию.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80237. Лідерство. Ситуаційні теорії лідерства 142.5 KB
  Наявність права впливати на діяльність підлеглих є необхідною передумовою керування але ще не гарантує ефективності такого впливу. Але перебуванням нагорі визначає лише видимість керування а не його сутність. Отже поведінковий підхід спирається на стиль керування. Стиль керування це манера поведінки керівника щодо підлеглих через яку і здійснюється вплив на працівників організації.
80238. Комунікації. Управління комунікаційними процесами 160 KB
  Процес комунікації. Міжособистісні та організаційні комунікації. Процес комунікації У вузькому розумінні комунікація – це процес обміну інформацією фактами ідеями поглядами емоціями тощо між двома або більше особами. Для здійснення процесу комунікації необхідні принаймні 4 умови: наявність щонайменше двох осіб: відправника особи яка генерує інформацію що призначена для передачі; одержувача – особи для якої призначена інформація що передається; наявність повідомлення тобто закодованої за допомогою...
80239. Ефективність управління. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці 98.5 KB
  Ефективність управління можна вимірювати за результатами керованих обєктів і процесів. І все ж встановлення ефективності власне управління можливе, але за допомогою іншого використання вихідної логічної формули. Наприклад, способи управління, що дозволяють досягти заданого фіксованого результату за найменших витрат
80240. Поняття і сутність менеджменту. Менеджмент як вид професійної діяльності 6.35 MB
  Важко дати єдине абсолютно чітке та повне визначення поняття «менеджмент». Функції, сфери, рівні менеджменту та ситуації у яких вони реалізуються значно різняться між собою. Щоб з’ясувати сутність менеджменту на нього треба подивитись з різних точок зору
80241. Розвиток науки управління. Ранні теорії менеджменту 1.78 MB
  Розвиток науки управління. Остаточно ідея управління як наукової дисципліни професії та галузі досліджень сформувалася у США. Навпаки на першому етапі до середини ХХ століття наука управління розвивалася одразу за кількома відносно самостійним напрямкам або як кажуть підходам до управління кожний з яких концентрував увагу на різних аспектах менеджменту. Класична теорія підхід менеджменту включає дві школи: а школу наукового управління...
80242. Прийняття управлінських рішень. Методи творчого пошуку альтернатив 6.79 MB
  Прийняття управлінських рішень. Основи теорії прийняття рішень. Процес прийняття рішень. Основи теорії прийняття рішень У науковій літературі зустрічається як розширене так і вузьке розуміння процесу прийняття рішень в управлінні.
80243. Методи обґрунтування управлінських рішень 5.47 MB
  Методи обґрунтування управлінських рішень. Відповідно до цього способу всі методи обґрунтування управлінських рішень поділяються на кількісні та якісні. Кількісні методи або методи дослідження операцій застосовують коли фактори що впливають на вибір рішення можна кількісно визначити та оцінити. Якісні методи використовують тоді коли фактори що визначають прийняття рішення не можна кількісно охарактеризувати або вони взагалі не піддаються кількісному вимірюванню.
80244. Рынок и его инфраструктура 94.5 KB
  Рынок и его инфраструктура План 1. Сущность функции и структура рынка Объединенное понятие рынок как место массовой куплипродажи товаров лишь частичного отражает содержание которое вкладывается в понятие рынок экономической науки и хозяйственной практикой. Рынок в широком смысле объединяет в себе несколько понятий. Вовторых рынок есть вся совокупность процессов торговли актов куплипродажи который характеризуется такими признаками как вид продаваемых товаров объем продаж способ торговли уровень цен.
80245. Основы саморегулирования рыночной экономики 134 KB
  Объективные факторы: экономические: базовый уровень развития производства; объём реальных потребностей и уровень их удовлетворения; средний уровень денежных доходов населения; рыночные цены; уровень цен товаровзаменителейи взаимодополняемых товаров; принципы распределения доходов; условия предоставления кредитов качество товара. Он отражает причинноследственную связь между изменением цены и изменением величины спроса. Рост цены при прочих неизменных условиях вызывает снижение спроса что способствует разрешению противоречия...