61432

Определение отношений между мерками. Фиксация этих отношений

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Метапредметные: Умение контролировать свои действия Предметные: умение строить величины с помощью мерки и числа. Чего не хватает Почему Как рассказать о мерках если нельзя измерить или посчитать клетки...

Русский

2014-05-28

18.16 KB

0 чел.

Этап урока (учебная задача)

ТЕМА: Определение отношений между мерками. Фиксация этих отношений.

Содержание уроков (задания, их цель)

Планируемые образовательные результаты (предметные, метапредметные)

1 часть. Постановка учеником учебной задачи: ситуация успеха. Контроль ученика за выполнением учебных действий.

Задание: Можно ли построить величину, имея  при себе любую мерку?

Цель: Отрефлексировать с детьми, что для построения величины обязательно нужны мерка и число.

Вопросы педагога: Можно ли построить величину по мерке(показывается мерка)? Зачем нужно число? О чем оно рассказывает?мерку. ли построить величину имеячи. ксация этих отношений.

Метапредметные:  Умение контролировать свои действия

Предметные: умение строить величины с помощью мерки и числа.

2 часть.  Постановка учеником учебной задачи: ситуация разрыва. Контроль ученика за выполнением учебных действий.

Задание: Постройте величину по другому числу и мерке(создана ситуация недостатка данных).

Цель: выявить недостаточность известных данных для построения такой же величины по имеющейся записи результата ее измерения- числа(знаковая модель).

Вопросы педагога: Постройте величину по числу и мерке. Чего не хватает? Почему? Как рассказать о мерках, если нельзя измерить, или посчитать клетки?  

Метапредметные:  Умение контролировать свои действия; умение анализировать данныеаспособы записиерностиомощью мерок и чисел

Предметные: выявлять недостаточность данных

3 часть.  Преобразование условий задачи с целью обнаружения всеобщего отношения для целого класса объектов.  Контроль ученика за выполнением учебных действий.

Задание: Придумать, каким способом можно рассказать о мерках.

Цель:  Сконструировать способ определения отношений между мерками.

Вопросы педагога:  Как рассказать о мерках, если нельзя измерить, или посчитать клетки?  Что делали? Как мерки получились?

Метапредметные:  Умение контролировать свои действия;

Предметные:  Умение исследовать и анализировать данные; умение устанавливать закономерности

4 часть. Моделирование выделенного отношения в буквенной или графической формуле.  Контроль ученика за выполнением учебных действий.

Задание: Записать математическим языком отношения между мерками.

Цель: Преобразование знаковой модели, выбор удобных форм записи.

Вопросы педагога: Как записать математическим языком? Как рассуждали? Все ли записи понятны? Как они расшифровываются? Что означают цифры?

Метапредметные: Умение контролировать свои действия;  Способность использовать знаково-символические средства представления информации для создания моделей изучаемых объектов и процессов;

Предметные:  умение строить величину с помощью мерок и чисел; умение выбирать удобные способы записи; умение преобразовывать знаковые модели

5 часть. Оценка найденного способа решения.  Контроль ученика за выполнением учебных действий.

Задание: Ответить на вопросы.

Цель: Выяснить понимание детьми цели урока, для уч-ся- оценить собственное продвижение в содержании.

Вопросы педагога: Чем занимались на уроке? Зачем понадобилась новая запись? в чем ее преимущество перед прежней? Все ли понятно? Чем будем заниматься на следующих уроках?

Метапредметные:  Умение контролировать свои действия; оценка своих действий

Предметные:  

Мингазова Ф. пп111-04б


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33073. Класична німецька філософія 14.81 KB
  Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період який обмежений 80ми роками XVIII століття з одного боку і 1831 роком роком смерті Гегеля з іншою або пізнішою антропологічною матеріалістичною філософією Фейєрбаха який проте увійшов до протиріччя з основним характером німецької філософії цього періоду її ідеалізмом. Основними представниками цієї філософії були основоположник її Иммануил Кант його послідовник Фихте Шеллинг супротивник кантіанської філософії Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Що стосується загальної...
33074. Родоначальником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант 13.37 KB
  До Канта вважали що пізнання є результатом дій на людину зовнішніх чинників. Кант перевернув це співвідношення: він проголосив що пізнання і знання є результатом людської насамперед розумової активності. Аналогія з коперниканським переворотом тут цілком очевидна: Коперник зрушив Землю яку до того розглядали нерухомим центром Всесвіту а Кант зрушив людину поклавши край її пасивності.
33075. Система і метод філософії Гегеля 13.77 KB
  Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення з точки зору Гегеля є не лише суб'єктною людською діяльністю а й незалежною від людини об'єктивною сутністю першоосновою всього сущого. Мислення стверджує Гегель відчужує своє буття у формі матерії природи яка є інобуттям цього об'єктивно існуючого мислення або абсолютної ідеї. При цьому Гегель розглядає мислення абсолютну ідею не як нерухому незмінну першосутність а як процес неперервного розвитку пізнання як процес сходження від нижчого до...
33076. Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах, його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя 13.54 KB
  Великі зміни в історії суспільства вважав філософ пояснюються змінами форм релігії. Будучи глибоким критиком релігії що існувала на той час Фейєрбах намагався створити свою нову релігію в якій замість культу Бога буде панувати культ людини і любові. Фейєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії її минулого та сучасності ролі в суспільстві і ставлення до релігії. Водночас і сама філософія повинна змінитися: вона не має стати простим чи негативним в гегелівському розумінні запереченням релігії.
33077. Загальна характеристика сучасної світової парадигми 14.29 KB
  Характерна ознака цієї філософії безмежна віра в розум. Особливістю класичної філософії також те що розглядаючи людину та історію вона сконцентрувала свою увагу навколо проблеми свободи та інших гуманістичних цінностей і стверджувала необхідність раціонального пізнання загальнолюдських моральних принципів та ідеалів. Для сучасної філософії характерні такі суттєві риси. цей стиль філософствування починає домінувати в західній філософії; філософію мислення замінює філософія життя .
33078. Прагматизм 12.09 KB
  Дьюі 18591952 вважають що філософія повинна займатись не проблемами філософів а âлюдськими проблемамиâ тобто цілями та засобами їх вирішення і таким чином повинна бути перетворена в інтересах того що є вигідним для життя людини. Людина повинна діяти у ірраціональному світі та спроби досягнути обєктивної істини є безглуздими.
33079. Філософія життя 13.85 KB
  Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. Представниками філософії життя є Фрідріх Ніцше 18441900 Анрі Бергсон 18591941 Вільгельм Дільтей 18331911 Георг Зіммель 18581918 Освальд Шпенглер 18801936 та ін. Філософія життя розглядає все що існує як форму прояву життя .
33080. Зіґмунд Фройд 15.06 KB
  Як лікарпсихіатр Зіґмунд Фройд 18561939 досліджував причини і методи лікування неврозів психічних розладів для чого й розробив метод психоаналізу. Фройд першим в історії західної філософії обґрунтував учення про те що людська свідомість яка доти вважалася цілісною єдністю що панує над усіма іншими людськими якостями насправді є складним багаторівневим явищем де власне свідомості відводиться далеко не перше місце.Згідно з фройдівською концепцією у структурі особистості виділяються три елементи: Воно неусвідомлена...
33081. Екзистенціалізм 14.48 KB
  exstenti існування. який визначив три рівні на шляху до справжнього існування: етичний акцентування обов'язку естетичний настанова на насолоду релігійний страждання прилучення до долі Христа як принцип життєвої діяльності. Екзистенціалісти акцентують увагу на індивідуальному самовираженні людини твердять що людина XX століття переживає абсурдність існування відчуженість тому невдоволена перебуває у відчаї. Онишкевич для повного осягнення справжнього сенсу свого існування людина повинна пройти такі етапи: етап відчуття...