6144

Рекомендації до проведення виховних заходів молодими вчителями і стажистами

Научная статья

Педагогика и дидактика

Рекомендації до проведення виховних заходів молодими вчителями і стажистами Система роботи з молодими вчителями На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення моло­дого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну дія...

Украинкский

2012-12-29

46.26 KB

23 чел.

Рекомендації до проведення виховних заходів молодими вчителями і стажистами

Система роботи з молодими вчителями

На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення моло­дого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.

Другий етап пов'язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя.

Третій етап — це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності.

Дослідження свідчать, що процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий учитель отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі.

Випускники педагогічних навчальних закладів здебільшого мають непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, веденні шкільної документації, в роботі з батьками. Молоді вчителі — це майбутнє школи і, врешті-решт, держави. Левову частку творчої енергії, досвіду, сміливості в пошуках відомі педагоги здобули саме в перші роки своєї педагогічної діяльності. Занедбувати ці роки не можна: ми втратимо можливості для творчого зростання вчителя.

Варто розробити в школі спеціальний ритуал зустрічі молодих учителів. Можна, наприклад, на засіданні педагогічної ради кожному з них вручити бібліотечку методичної літератури, а ще оригінальне оформлену пам'ятку (див. додаток 1 на с. 62).

У бесіді з молодими вчителями з'ясовують їхні нахили, бажання, інтереси. Намагаються вже з цієї бесіди зробити висновок, якої допомоги потребує кожен із них, як найраціональніше використати їхні можливості.

Нерідко буває, що на вчителя, який тільки-но почав свою трудову діяльність, покладають безліч постійних і тимчасових доручень (класне керівництво, керівництво гуртками, участь у художній самодіяльності, організація туристсько-краєзнавчої роботи, проведення екскурсій тощо). Аргументують це так: молодий, сповнений сил, ще без своєї сім'ї впорається! Сумлінний учитель, намагаючись виконати все якнайкраще, але не маючи досвіду, не відчуваючи підтримки старших колег, часто не може впоратися з жодним дорученням і зневірюється у своїх силах. Інколи керівники школи забувають, що молодому вчителю потрібна постійна товариська допомога.

У школах країни використовують систему наставництва. Ретельну роботу слід починати у школі з добору й навчання тих, кому доручено стажування молодих учителів. Роботу вчителів-наставників слід розглядати як одне з найважливіших громадських доручень. Адміністрація школи повинна використати всі можливості для їхнього морального й матеріального стимулювання, питання про їхню роботу слід періодично виносити на засідання педагогічної ради школи.

Роботу наставника з підшефним слід починати з довірливої бесіди, часто в присутності одного з членів адміністрації. Вивчити позитивні, негативні моменти у його підготовці у ВНЗ, напрямки допомоги, можливості раціонального використання вчителя-початківця в позакласній та позашкільній роботі.

Слід ознайомити початківця з обладнанням шкільного методичного кабінету, матеріалами шкільної бібліотеки тощо, дати стислу характеристику класів, у яких йому доведеться працювати.

Наступний етап — складання індивідуального плану роботи молодого вчителя (стажиста) з урахуванням його потреб і можливостей (див. додаток 2 на с. 64). (У складанні додатку використано матеріали Уткіної К.С. /Завуч начальной школьї, 2001. — № 1. — С. 74—76).

У складанні плану та його реалізації велику допомогу надає наставник. У своїй роботі з молодими вчителями наставник використовує різноманітні форми (див. додаток 3 на с. 66).

У перші два-три тижні уроки молодого вчителя відвідують лише наставники та їхні колеги, адже відомо, що присутність на уроці керівника школи надто хвилює початківців, а дружні зауваження колег він сприймає значно лояльніше. На нашу думку, тільки починаючи з третього тижня роботи початківця на уроки можуть прийти директор і його заступники.

Наставникам під час спостереження й аналізу уроків початківців слід використовувати систему тематичних пам'яток (див. додаток 4 на с. 66).

Наставник, готуючись із початківцем до проведення уроків, працюючи над розробкою поурочних планів, рекомендує початківцю використовувати ряд рекомендацій та порад (див. додатки 5,6 на с. 67).

Адміністрації школи необхідно налагодити систематичну роботу з наставниками, періодично проводити для них семінари-практикуми, в ході яких можна, зокрема, розглянути питання:

— складання орієнтовного індивідуального плану вчителя-стажиста;

— зміст і форми роботи наставника зі стажистом;

— навчання стажистів навичок самоаналізу уроку;

— форми та методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду в практичну діяльність молодого вчителя;

— методика складання проекту підсумкової характеристики вчи-теля-стажиста;

— обмін досвідом звітування тощо.

Адміністрації школи на допомогу наставникам доцільно створювати ряд пам'яток (див. додаток 7 на с. 68); наставники повинні систематично аналізувати хід роботи зі своїми підлеглими (див, додаток 8 на с. 69), вносити необхідні корективи в свою роботу.

Останнім часом набуває поширення інша форма керівництва роботою молодих педагогів — участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу. Річ у тім, що в системі наставництва не використовують важливої для успіху стажування умови — добровільного бажання того, хто навчається, переймати досвід роботи свого наставника.

Навчання в майстер-класі грунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Проблематика роботи може бути досить різноманітною — від вузьких тем для вчителів, які засвоюють нові предмети чи технології, до широких, які відповідають вимогам становлення молодого вчителя, наприклад:

— методи й прийоми навчання грамотного письма в початковій школі;

— навчання української мови на синтаксичній основі;

— викладання «складних» тем у курсі математики (фізики, хімії тощо) в основній школі;

— поглиблене викладання математики в старших класах тощо. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й передавати його іншим. Для майстер-класу розробляють тематику занять, на яких використовують такі методи, як відкриті уроки вчителя-майстра, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами тощо. З метою більшої наочності доцільно лекції, консультування поєднувати з прямим показом методів роботи, які належать передати.

Останнім часом для навчання педагогів набуває популярності використання відеозаписів навчально-виховних заходів. За допомогою відеозаписів доцільно навчати молодих учителів майстерності педагогічної техніки, педагогічного спілкування тощо.

Досить актуальним у навчанні молодих учителів залишається відвідування, а також підготовка особистих відкритих заходів. Для того щоб відкритий урок досвідченого колеги зміг виконати свою функцію, в процесі його підготовки й проведення слід використовувати рекомендації, викладені в книзі М.Поташника «Управление современной школой». Урок готують спільно з методистом чи заступником директора школи. Молоді вчителі відвідують урок, аналізують його, виробляють рекомендації. Учителям пропонують заповнити невелику анкету з метою навчання їх аналізу уроку (див. додаток 9 на с. 70).

Значні труднощі зустрічає молодий учитель в процесі здійснення виховної роботи як під час викладання свого предмета, так і під час виконання обов'язків класного керівника. Молодий учитель утруднюється у визначенні оптимального змісту виховної роботи з дітьми, він не завжди володіє різноманітними формами виховної роботи, не досить гнучко використовує методи виховання, що свідчить про невисокий рівень сформованості конструктивних умінь.

Недостатній рівень підготовленості вчителя до практичної діяльності зумовлює високу інтенсивність його утруднень під час здійснення виховної діяльності. Дослідження цього питання свідчить, що рівень підготовки випускника вищого педагогічного закладу до виховної діяльності значно нижчий від рівня його спеціальної підготовки. Тільки 8,6 % молодих учителів, які працюють у школі третій рік, вважають, що вони цілком підготовлені до проведення виховної роботи в школі. Серед учителів, які працюють перший та другий рік, таких немає. З метою виявлення рівня володіння молодим учителем педагогічними вміннями у виховній діяльності слід провести спеціальне анкетування (див, додаток 10нас. 70).

Аналіз результативності виховної діяльності вчителя-початків-ця свідчить про необхідність пошуку шляхів її вдосконалення. Робота з молодим учителем має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності молодого вчителя до виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність. У багатьох школах виправдала себе практика організації школи вивчення передового досвіду організації виховної роботи (див. додаток 11 на с. 71).

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта.

Слід підкреслити: саме самоосвіта, бо, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути освітянин.

Самоосвіта вчителя-стажиста має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності. Слід виокремити декілька критеріїв готовності вчителя-стажиста до самоосвітньої діяльності:

—уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури, визначити, в яких публікаціях є відповідь на запитання, які цікавлять молодого педагога; в яких періодичних виданнях можна знайти потрібну інформацію, в яких бібліографічних показниках має бути інформація, що цікавить стажиста;

— здатність, працюючи з конкретним педагогічним досвідом, зрозуміти основну ідею досвіду, осмислення молодими педагогами особистого досвіду;

— потреба в різнобічній педагогічній діяльності як одному з засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.

Відповідно до діючих нормативних документів, адміністрація школи не має права вимагати від учителя планування самоосвіти, але це не виключає необхідності здійснення контролю за нею з боку адміністрації та громадських організацій. Необхідною умовою плідної роботи молодих спеціалістів є відповідна організація самоосвіти шкільною адміністрацією. Мова йде про:

— створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи;

— організацію семінарів-практикумів для вчителів з питань прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;

—визначення конкретних вимог до вчителів стосовно самоосвіти;

— забезпечення внутрішньошкільного контролю за цією ділянкою методичної роботи.

Що залежить від шкільної адміністрації у справі створення максимально сприятливих умов для плідної самоосвітньої роботи вчителя?

Це:

— збільшення вільного часу молодого педагога;

— наявність у розпорядженні вчителів шкільної \а власної бібліотек;

— хороший методичний кабінет, який, згідно з Положенням про методичний кабінет середнього закладу освіти, рекомендується створювати в усіх освітніх закладах, щоб він був «організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками».

Важливо стимулювати самоосвітню діяльність учителя-стажиста. Зазначимо деякі шляхи вирішення цієї проблеми:

— осмислення педагогічного досвіду та методичних рекомендацій з позицій науки, усвідомлення принципів, закономірностей, ідей, що лежать в основі досвіду, який вивчається, або методичних рекомендацій;

— залучення молодих педагогів до активної роботи методичних об'єднань. Слід у планах роботи методичних об'єднань передбачити виступи молодих учителів з певних теоретичних питань;

— відкриті уроки, які молоді вчителі проводять на останньому, заключному етапі стажування (у квітні-травні), та їхні творчі звіти перед педагогічним колективом;

— захист підготовленого вчителем-стажистом реферату з педагогічної проблематики;

— одним із головних шляхів стимулювання самоосвітньої діяльності молодих учителів є творча атмосфера, яка існує в педагогічному колективі. Тому керівництво самоосвітою вчителів-стажистів тісно пов'язане з цією роботою щодо професійного виховання педагогічного колективу.

Найвищою формою самоосвіти педагога є проблемний семінар, тобто організаційна форма наукової роботи з кадрами, об'єднаними спільним інтересом до конкретних питань діяльності школи і прагнення до вдосконалення практики. Саме проблемний семінар — найбільш вдала форма навчання педагогів, яка поєднує перспективний педагогічний досвід, набутий багатьма педагогами, з результатами наукових досліджень, спонукає педагога шукати шляхи вирішення реальних педагогічних завдань та розв'язання ситуацій.

Наведемо перелік неодноразово апробованих нами на практиці завдань, які обов'язково повинен виконати молодий спеціаліст протягом першого року роботи в школі:

—розробка календарно-тематичного планування з урахуванням особливостей класу і навчальних програм;

— розробка технологічної картини навчальних заходів за однією з тем навчального курсу з урахуванням результатів вхідного контролю;

— розробка циклу тестових завдань для проміжного й тематичного контролю;

— розробка циклу різнорівневих контрольних робіт для проміжного й тематичного контролю;

— розробка програми ліквідації прогалин у знаннях учнів з урахуванням вхідного контролю;

—розробка планів уроків різних типів;

— розробка сценаріїв навчальних занять і позакласних заходів;

— складання характеристики з урахуванням досягнень школяра;

— аналіз рівня розвитку класного колективу;

— аналіз результатів навчання школярів;

— аналіз навчального заняття;

— підготовка та проведення занять з батьками школярів за однією з педагогічних проблем;

— проведення різноманітних занять та інших заходів з учнями та їхніми батьками тощо.

Виправдала себе практика складання програми підвищення загальноосвітнього та методичного рівня молодого педагога. Скажімо, в перший рік роботи окрім відвідування відкритих уроків та проведення виховних заходів молодий педагог відвідує «Школу молодого вчителя». Наведемо орієнтовну тематику занять у такій школі (див. додаток 12 на с. 74).

Заняття з молодими вчителями можуть вести директор школи та його заступники, вчителі-методисти, найбільш кваліфіковані педагоги, шкільний психолог. Бажано залучати й працівників райметодкабінету, ОІПОПП тощо.

У практику роботи шкіл увійшли так звані місячники молодого вчителя (орієнтовно в лютому-березні кожного року) «Ініціатива і творчість молодих». Місячники (можливо тижні, декади) містять різні заходи: відвідування відкритих уроків молодих спеціалістів, позакласних заходів, проведення ділових та інтелектуальних ігор, «круглих столів», диспутів, конференцій, конкурсів, які обов'язково завершуються «підбиттям підсумків стажування та святом для молодих педагогів. Підсумки стажування підбивають, як правило, на нараді у директора щороку в травні-червні. Враховуючи їх, керівництво школи разом з наставником планує навчально-методич­ну роботу стажиста на другий та третій роки. Програма підвищення загальнопедагогічного і методичного рівнів стажистів у цей період диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Діагностування слід проводити в квітні-травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Починаючи з кінця першого й початку другого року роботи слід активніше залучати молодих учителів до методичної роботи, давати їм конкретні завдання, за можливості залучати їх до роботи творчих груп. Виправдала себе практика залучення стажистів до роботи з методичною літературою для виконання творчих завдань. Наприклад:

— простудіювати одну з монографій з методики навчання й визначити шляхи реалізації рекомендацій авторів у своїй практиці (за запланованою схемою);

— проаналізувати шляхи та прийоми використання в процесі навчання за хрестоматією;

— на основі вивчення однієї з методичних робіт визначити шля­хи вдосконалення особистої педагогічної практики;

— скласти картотеку публікацій з передового педагогічного досвіду, проаналізувати методичні журнали за два-три попередні роки.

Сучасному молодому вчителю потрібна конкретна допомога в підвищенні рівня його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діаг-ностико-прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи. Так, учитель повинен уміти:

— проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;

— перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність школярів;

—спостерігати, сприймати психологічний стан дітей, визначити особливості стосунків у дитячому колективі, здійснювати моніторинг;

— здійснювати емоціонально-вольовий вплив на дітей, виявляючи стримані організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;

— ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співробітничати у навчальному процесі;

— регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками;

— зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати мовні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;

— засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;

— вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, фактори впливу на хід навчально-виховного процесу;

— брати участь в експериментальній, творчій роботі, аналізувати її результати, ступінь ефективності.

Вивченню запитів, інтересів, можливостей молодих учителів сприяє цілеспрямоване їх анкетування. Перше анкетування доцільно провести за результатами першого року роботи у травні (див. додаток 13 на с. 75). Наступне слід провести після другого-третього року роботи молодого спеціаліста в школі (див. додаток 14 на с. 76).

Важливим у роботі з молодими вчителями є заохочення, використання моральних стимулів — колективних і особистих. Це подяки, грамоти, подарунки, надання додаткових днів відпочинку під час канікул, врахування успіхів у роботі під час атестації тощо. Всі ці заходи сприятимуть кращій адаптації молодого спеціаліста в педагогічному колективі.

Професійному становленню молодого вчителя значною мірою сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою, при цьому перевагу слід надавати оглядовому та запобіжному контролю. Оглядовий контроль, необхідний для загального ознайомлення із професійним рівнем роботи молодого вчителя, слід проводити після 2—3 тижнів його роботи в школі шляхом відвідування 3—4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу. Мета запобіжногр^сонтролю, який проводять звичайно у жовтні—визначити можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагатися запобігти їм.

У квітні слід перевірити, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю.

Під час організації контролю визначають його мету, розробляють план перевірки, обирають форми та методи контролю. Висновки за результатами контролю мають включати:

— констатацію фактичного стану справ;

— об'єктивну оцінку цього стану;

— рекомендації, пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу та ліквідації недоліків, прорахунків;

— терміни ліквідації недоліків і, якщо необхідно, терміни повторного контролю за виконанням рекомендацій.

Протягом другого року роботи молодого спеціаліста використовують персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя. На третій рік здійснюється фронтальний та класно-узагальнювальний контроль.

Додаток 1

Пам'ятка молодому вчителеві

1. Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця. Пам'ятай: без знання стану здоров'я дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

2. Вступаючи у контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними. Пам'ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці. Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

3. Частіше всміхайся. Пам'ятай: твоя усмішка дітям свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна, усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.

4. Плануючи свої перші уроки, подумай:

— як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити. Пам'ятай: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляй у вихованців пев­ний стереотип поведінки, формуй позитивні навички;

—які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна. Палі "ятай: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.

5. Важливе завдання вчителя — передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам'ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

6. Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку, вони помиляються чи в тебе обмаль часу. Пам 'ятай: кожен вихованець має знати, що ти його вислухаєш.

7. Пам'ятай: основне призначення оцінки — правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.

8. Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільне корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог. Пам'ятай слова А.Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов'язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.

9. Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку. Пам'ятай слова В.Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні. Пам'ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки — відвертої, самокритичної, творчої.

Додаток 2

Орієнтовна програма стажування випускника ВНЗ

І. Основні завдання стажування:

— набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;

— вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗ, в конкретній практичній роботі;

— набуття та вдосконалення педагогічних навичок виховної роботи з дітьми;

— вивчення передового педагогічного досвіду, засвоєння різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів навчання, впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів навчання, нових педагогічних технологій.

ІІ. Зміст стажування молодого вчителя.

У процесі стажування молодий учитель повинен набути знання з психології, педагогіки, методики викладання шкільного предмета і виховної роботи. За час проходження стажування молодий учитель повинен проявити себе в усіх найважливіших формах роботи.

• Навчальна робота.

Стажист повинен:

— вивчити принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в школі і брати посильну участь у плануванні роботи школи;

— протягом навчального року планувати навчально-виховну роботу зі свого предмета;

— розробляти поурочні плани, планувати позакласну роботу відповідно до плану виховної роботи школи;

— у навчальній роботі на уроках використовувати різноманітні методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів (лекція, бесіда, розповідь, семінар, лабораторні роботи, керівництво самостійною роботою учнів, експеримент, демонстрації, використання комп'ютерної техніки, на­вчального кіно, магнітофонних записів тощо) та індивідуальної роботи з учнями;

— брати участь в організації та проведенні факультативних занять (бажано керувати факультативом або провести одне чи декілька занять);

— надавати індивідуальну допомогу учням зі свого предмета;

— проводити позакласну роботу з предмета у формі фронтальної (лекції, екскурсії, конференції, перегляд навчальних і науково-популярних фільмів тощо), групової (гурток, олімпіада, диспут, туристичний похід тощо) та індивідуальної роботи з учнями;

— брати участь в оформленні шкільних кабінетів та в організації роботи учнів у них;

— активно брати участь в організації й проведенні заходів зі свого предмета (тематичний вечір, ювілейні дати, дні здоров'я тощо).

• Методична робота.

Стажист — молодий учитель, входить до складу шкільного та районного методичних об'єднань і бере участь в їхній роботі:

— за допомогою свого керівника обирає й розробляє одну методичну тему, пише за нею реферат; реферат обговорюють на засіданні шкільного чи районного методоб'єднання (після 2—3-х років роботи);

— вивчає лабораторне обладнання, ТЗН, комп'ютерну техніку та наочні посібники, які є в школі, з наступним використанням їх у навчальній роботі;

— відвідує уроки досвідчених учителів зі свого предмета, бере участь в їх аналізі, поглиблено вивчає педагогічний досвід одного з висококваліфікованих учителів;

— за час стажування проводить відкриті уроки;

— проводить моніторинг навчальних досягнень учнів, використовуючи різні форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне опитування, тестування тощо);

— оформляє результати моніторингу згідно з планом роботи школи;

— систематично вивчає педагогічну та методичну літературу й бере участь у її обговоренні.

• Робота класного керівника.

Стажист повинен виконувати роботу класного керівника (у разі неможливості призначення стажиста класним керівником він виконує функції помічника досвідченого класного керівника на громадських засадах). Для цього стажист:

—вивчає документацію класу, склад батьків, індивідуальні особливості учнів, складає психолого-педагогічну характеристику класу й подає її своєму наставнику;

— на основі вивчення складу класу домагається єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків;

— організовує дитячий колектив з урахуванням вікових та психологічних особливостей, домагається згуртованості, активності, ініціативи та творчості учнів;

— проводить класні збори;

— проводить заходи, спрямовані на розширення культурного світогляду та зміцнення здоров'я учнів (відвідування театру, музеїв, басейну, прогулянки в ліс, спортивні заходи тощо);

— згідно із загальношкільним планом здійснює шефську роботу.

Додаток З

Зміст і форми роботи наставника зі стажистом

1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.

2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.

3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег та їх ретельний аналіз.

4. Попереднє відвідування стажистом уроків, які проводить наставник.

5. Спільне зі стажистом складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків.

6. Допомога стажисту в розробці уроків, позакласних заходів.

7. Надання стажисту рекомендацій щодо самоосвіти.

8. Ознайомлення стажиста з науково-методичною літературою.

9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.

10. Допомога в роботі з «важкими» дітьми та їхніми сім'ями.

11. Залучення стажистів до методичної, громадської роботи.

Додаток 4

ПАМ'ЯТКА НАСТАВНИКУ ДЛЯ АНАЛІЗУ УРОКУ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

1. Чи зацікавив урок учнів?

2. Чи забезпечено цілеспрямовану розумову діяльність учнів?

3. Чи дотримується вчитель педагогічного такту?

4. Як створюються ситуації для глибокого сприймання матеріалу, емоційних переживань учнів?

5. Як здійснюється контакт із класом та окремими учнями, тобто як налагоджено зворотній зв'язок?

6. Наскільки ефективно організовано самостійну роботу учнів, як учитель озброює їх навичками самоосвіти, самоконтролю?

7. Що на уроці найбільше вдалося вчителеві?

8. Які заходи виховного характеру було здійснено?

9. Як формувалася на уроці свідома робоча дисципліна?

10. Що не вдалося? Чому? Як працювати над усуненням недоліків?

Додаток 5

Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя до уроку

1. Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках—і в пояснювальну записку до програми.

2. Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.

3. Сформуй задум уроку, дай відповідь на запитання, чого б ти хотів досягнути в результаті його проведення, сформулюй мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).

4. Уяви колектив даного класу, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

5. Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальні для даного матеріалу і для даних учнів.

6. Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на даному уроці.

7. Продумай структуру уроку і зафіксуй усе знайдене в плані-конспекті.

8. Підготуй наочні й навчальні посібники, не забудь підготувати і перевірити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.

9. Повтори подумки або вголос вузлові елементи плану, продумай непередбачені обставини, знайди і зафіксуй запасні варіанти.

10. Спитай себе: «Ти готовий до уроку?»

Додаток 6

Поради досвідчених колег молодому вчителю

1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.

2. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.

3. Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.

4. Поясніть учням мету, завдання уроку.

5. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

6. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.

7. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці — пропонуйте учням більше писати, розв'язувати прикладів.

8. На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

9. Під час використання технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.

10. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.

11. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації прин­ципів розвивального навчання.

12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.

13. Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. В перших-сьомих класах обов'язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.

14. Пам'ятайте: кожний урок не повинен бути схожим на попередній.

Додаток 7

Пам'ятка для наставника

1. Разом із стажистом глибоко проаналізуй навчальні програми та пояснювальні записки до них.

2. Допомагай стажисту скласти календарно-тематичний план, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.

3. Допомагай у підготовці до уроків, особливо перших уроків, першої зустрічі з учнями. Найбільш складні теми розробляй разом зі стажистом. У своєму класі намагайся вивчати складний матеріал з випередженням на 2—3 уроки, щоб дати стажисту можливість навчитися методики розкриття найбільш складних тем.

4. Допомагай стажисту вести тематичний облік знань, проводити залікові уроки.

5. Разом підбирайте й готуйте дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, контрольних, самостійних, залікових робіт.

6. Відвідуй уроки стажиста з наступним детальним аналізом, запрошуй його на свої уроки, разом їх обговорюй.

7. Допомагай підбирати методичну літературу для самоосвіти, організовувати її.

8. Ділися досвідом, доброзичливо, показуючи зразки роботи.

9. Допомагай своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувай відмічати позитивне в роботі стажиста.

10. Вчи не копіювати, не сподіватися на готові розробки, а виявляти особистий педагогічний почерк.

Додаток 8

Анкета для наставника молодого вчителя

Просимо вас поділитися своїми думками стосовно проблем наставництва:

1. Скільки років працює вчителем ваш стажист? Який він, ваш молодий учитель?

2. Що він добре знає (підкреслити): теорію предмета, основи психолого-педагогічної науки, основи психолінгвістики, методику викладання предмета?

3. Що він добре вміє (підкреслити): правильно будувати урок, реалізувати триєдину мету уроку; створювати проблемно-пошукові ситуації; активізувати пізнавальну діяльність учнів (яким чином?); керувати класом на уроці; проводити диференційовану роботу на уроці? Які етапи уроку може планувати найкраще (пере­лічити)!

4. Чи вміє організовувати позакласну роботу з предмета?

5. Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід?

6. Чого ще не вміє ваш стажист (перелічіть його слабкі сторони)! Причини такої ситуації: небажання працювати; слабка підготовка у ВНЗ; відсутність педагогічних здібностей; безвідповідальність.

7. У чому ви надали допомогу вашому стажисту (назвіть види роботи з молодим учителем)!

8. Що, на вашу думку, є головним у наставництві?

9. Ваші пропозиції щодо вдосконалення системи наставництва.

Додаток 9

Орієнтовна схема аналізу уроку молодим учителем

1. Клас .

2. Предмет: .

3. Тема уроку: .

4. Мета (триєдина) уроку:

_

5. Тип, вид уроку: _

_

6. Чи відповідали зміст уроку, методи навчання, форми організації діяльності учнів меті уроку?

7. Які методи і прийоми навчання використав учитель на уроці?

8. Які дидактичні завдання простежені на окремих етапах уроку, чи пов'язані вони із загальною метою уроку?

9. Які форми роботи з учнями використав учитель на уроці?

10. Чи спостерігалася на уроці індивідуалізація або диференціація навчання? В чому вони виявилися!

11. Чи побачили ви на уроці прийоми, які б допомагали учневі самому здобувати знання, чи використано на уроці алгоритми, пам'ятки, схеми, опорні конспекти?

12. Чи використовував учитель на уроці інноваційні педагогічні технології?

13. Чи було підбито підсумок уроку? Як?

14. Що нового для себе ви взяли з уроку? Чим збагатився ваш методичний багаж?

15. Що ви порадили вчителю для вдосконалення уроку?

Додаток 10

Анкета для визначення рівня володіння молодим учителем педагогічними вміннями у виховній діяльності

1. В чому причина утруднень у виховній діяльності (підкреслити, дописати):

—мені не подобається займатися виховною роботою;

— недостатня теоретична підготовка;

— не вистачає часу;

—погано володію методами наукової організації педагогічної праці;

— не бачу результатів своєї праці, що є психологічним бар'єром; —що ще?

2. Яка допомога вам потрібна (підкреслити, дописати): —допомога адміністрації;

—допомога наставника;

—методична допомога в процесі роботи Школи молодого вчителя;

— методична допомога з боку ВНЗ;

— готові сценарії різних виховних заходів; —що ще?

3. Які виховні заходи ви проводили в цьому навчальному році? Які форми виховної роботи викликали найбільші утруднення? В чому причина такого стану?

4.3 якими труднощами ви зіткнулися під час підготовки та проведення виховної роботи?

Додаток 11

Вивчення передового досвіду організації виховної роботи

Заняття 1

Тема: система виховної роботи в школі.

Мета: розкрити зміст педагогічного досвіду кращих учителів, класних керівників.

• Завдання:

—розкрити мету, завдання виховної роботи з учнівським колективом даної школи;

— висвітлити загальний рівень виховної роботи в школі;

— ознайомитися із системою виховної роботи досвідчених класних керівників;

— висвітлити основні вимоги до планування виховної роботи в класному колективі;

— вивчити рівень розвитку учнівського колективу в класі, застосовуючи різні методи вивчення учнів;

— спланувати виховну роботу в класі.

• Консультації:

— використання результатів вивчення конкретного учнівського колективу;

— використання результатів вивчення учнівського колективу під час планування виховної роботи з класом;

— оптимальне поєднання різних форм виховної роботи в плануванні діяльності учнівського колективу.

Заняття 2

Тема: організація виховної роботи в класі. Мета: розкрити основні форми, методи, засоби, прийоми виховної роботи в класі.

• Завдання:

— проаналізувати плани роботи молодих класних керівників з точки зору багатогранності форм і методів виховної роботи;

— ознайомитися з методикою виховної роботи одного з досвідчених класних керівників з точки зору оптимального поєднання форм і методів виховної роботи, чіткого конструювання виховної діяльності;

— розглянути складні педагогічні ситуації, з якими можуть зустрітися молоді вчителі;

— відвідати тематичний позакласний захід;

— проаналізувати відвіданий захід;

— виявити взаємини учнів у колективі методом соціометрії;

— проаналізувати рівень соціальної активності учнів класу.

• Консультації:

— методика добору матеріалів для проведення соціометричного дослідження в конкретному учнівському колективі;

— основні методи, прийоми здійснення педагогічного керівництва виховною діяльністю з використанням активу класу;

— методика проведення анкетування в конкретному учнівському колективі з метою виявлення рівня соціальної активності учнів.

Заняття З

Тема: формування учнівського колективу класу.

Мета: проаналізувати ефективність методів формування колективу.

• Завдання:

— розглянути шляхи використання класним керівником системи методів А.Макаренка, В.Сухомлинського, О.Захаренка в процесі формування колективу (із залученням до роботи досвідченого класного керівника);

— молодим класним керівникам аналізувати результати проведених соціометричних досліджень, провести анкетування у своїх класах;

— розглянути складні педагогічні ситуації у виховній роботі та формуванні колективу;

— відвідати виховний захід на тему: «Дружба в класному колек­тиві»;

— виявити рівень організаторських умінь активу класу;

— виявити рівень знань основ колективних творчих справ.

• Консультації:

— моделювання виховних ситуацій для застосування в конкретному класному колективі;

— складання програми вивчення рівня знань основ колективних творчих справ.

Заняття 4

Тема: здійснення педагогічного керівництва виховною, діяльністю активу класу.

Мета: ознайомитися з основними методами педагогічного керівництва виховною діяльністю активу класу.

• Завдання:

—розкрити досвід роботи кращих класних керівників у здійсненні педагогічного керівництва виховною діяльністю активу класу;

— вивчити систему роботи вчителя-вихователя з активом з опорою на самоврядування;

— розв'язувати педагогічні завдання, розглядати складні педагогічні ситуації (з досвіду роботи класних керівників школи);

— відвідувати заняття активу класу;

— ознайомити молодих класних керівників з орієнтовною програмою навчання активу класу;

—допомогти учням у плануванні засідань активу класу;

— проаналізувати засідання активу класу.

• Консультації: за індивідуальними запитаннями (аналізувати запитання, сформульовані молодим класним керівником, допомогти з'ясувати, чи вміє він аналізувати свої утруднення, намічати шляхи їх усунення.)

Заняття 5

Тема: «Урок Мужності» як форма патріотичного виховання. Мета: навчити молодих класних керівників використовувати з максимальним виховним впливом можливості даної форми роботи.

• Завдання:

— акцентувати увагу молодих класних керівників на методичні особливості підготовки «Уроку Мужності»;

— проаналізувати проведений захід;

—розробити план підготовки й проведення «Уроку Мужності» в конкретному класному колективі;

— провести «Урок Мужності»;

— проаналізувати проведений «Урок Мужності».

• Консультації:

— спланувати період підготовки до «Уроку Мужності»;

— методика залучення учнів класу до різних видів діяльності в процесі підготовки до «Уроку Мужності».

Додаток 12

План роботи школи становлення молодого вчителя

1. Планування роботи вчителя, класного керівника. Робота з навчальними програмами, пояснювальними записками до них, шкільною документацією (серпень).

2. а) Методика вивчення навчальних досягнень учнів. Вимоги до перевірки учнівських зошитів, виконання єдиного орфографічного режиму;

б) відвідування уроків досвідчених учителів з їх наступним аналізом (вересень).

3. а) Ведення тематичного обліку знань учнів. Вимоги до сучасного уроку. Планування й методика підготовки сучасного уроку;

б) відвідування уроків досвідчених учителів. Формування навичок самоаналізу уроку (жовтень).

4. а) Створення належного психологічного клімату в учнівському колективі;

б) здійснення індивідуального і диференційованого підходу на уроці;

в) проведення самоаналізу уроку, виховного заходу (практичне заняття) (листопад).

5. а) Як провести класні батьківські збори;

б) Організація індивідуальної роботи з батьками;

в) Відвідування батьківських зборів досвідчених класних керівників (грудень).

6. а) Вимоги до санітарно-гігієнічного режиму на уроці;

б) Основні вимоги до формування загальнонавчальних умінь та навичок учнів;

в) Відвідування й аналіз уроків молодих учителів (січень). 1. а) Методика організації самостійної роботи учнів;

б) відвідування й аналіз уроків досвідчених учителів (лютий).

8. а) Методика організації позакласної роботи з учнями; б) відвідування й аналіз позакласного заходу (березень).

9. а) Методика стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів;

б) організація індивідуальної роботи з учнями, які засвоюють навчальний матеріал на початковому рівні;

в) відвідування індивідуальних консультацій досвідчених учителів (квітень).

10. а) Методика проведення консультацій, державної підсумкової атестації учнів;

б) організація літнього відпочинку школярів, методика проведення навчальних екскурсій, навчальної практики учнів (травень).

Додаток 13

Перше анкетування для молодого вчителя

1. Уроки кого зі своїх колег ви відвідали?

2. Що вам особливо сподобалося на цих уроках?

3. Скільки уроків відвідали у вас наставники?

4. Яку допомогу ви дістали від наставників?

5. Хто крім наставників допомагав вам у підготовці до уроків?

6. Яку методичну літературу ви використовуєте в підготовці до уроків?

7. Які труднощі ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на вашу думку, допомогу слід надавати з метою поліпшення якості роботи?

8. Яких труднощів ви зазнаєте під час використання наявної навчально-матеріальної бази? Що, на ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення?

9. Чи задовольняє вас розклад уроків, позакласних заходів?

10. Що слід зробити для поліпшення роботи шкільних методичних об'єднань? Чи допомагають вони вам у роботі?

11. Які загальношкільні заходи (педради, методоб'єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри, школа молодого вчителя тощо) найбільше вам запам'яталися? Чому?

12. Чи задовольняє вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?

13. Що, на ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?

14. Що нового ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема, свого наставника?

15. Які методичні прийоми, на вашу думку, ви вдосконалили впродовж року?

16. Яку методичну допомогу ви бажали б дістати від шкільної адміністрації, наставників?

17. Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної роботи з учнями?

18. Які загальношкільні заходи для учнів вам найбільше сподобались і були, на вашу думку, найефективнішими? Чому?

Додаток 14

Анкета для молодого вчителя

1. Чому ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати):

а) подобається робота з дітьми;

б) підходить режим і характер роботи вчителя;

в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності;

г) під впливом бажання добути вищу освіту;

д) під впливом інших чинників (яких!).

2. Чи хотіли б ви перейти на іншу, непедагогічну роботу (підкреслити):

а) так;

б) ні;

в) не знаю.

3. Чи подобається вам робота в школі (підкреслити):

а) так;

б) байдуже;

в) ні.

4. Що подобається вам найбільше (підкреслити):

а) проведення уроків;

б) позакласна робота з предмета;

в) позакласна виховна робота;

г) робота з батьками;

д) методична робота;

е) робота із самоосвіти; є) громадська діяльність.

5. Чи обрали б ви, знову для вступу, якби можна було повернути час, педагогічний вуз (підкреслити):

а) так;

б) не знаю;

в) ні.

6. Що викликає найбільше труднощів у вашій роботі (підкреслити):

а) підготовка до уроків;

б) організація навчального процесу;

в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією:

г) підготовка до виховної роботи;

д) проведення виховних заходів;

е) організація свого часу і праці (питання НОПП); є) ведення шкільної документації;

ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;

з) інше (що саме?).

7. Як ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкреслити)'.

а) фахову: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

г) з виховної роботи: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

д) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

е) з уміння організувати свою працю: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

є) з інших боків (яких?).

8. Як ви ставитеся до обраної професії (підкреслити):

а) задоволений цілком;

б) більше не подобається, ніж подобається;

в) байдуже;

г) більше подобається, ніж не подобається;

д) зовсім не подобається;

е) не можу визначитися.

9. Чи відчуваєте ви потребу в контакті з викладачами інституту (підкреслити, дописати):

а) так (з яких питань?)',

б) не впевнений;

в) ні.

10. Як було організовано ваше стажування (підкреслити):

а) добре;

б) задовільно;

в) незадовільно.

11. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати):

а) був інтенсивний план стажування;

б) був призначений учитель-наставник;

в) була добре організована робота з наставником;

г) цією роботою цікавилася адміністрація;

д) інше (що саме?).

Поради педагогам, які прагнуть розвивати свої творчі здібності

Розширюйте кругозір

• Слідкуйте за різними галузями знань і накопичуйте все, що можна використати у Вашій роботі.

• Обмінюйтесь своїми думками з іншими, говоріть про свої ідеї, не приховуйте їх.

• Сміливо приймайте участь у заходах, під час яких обговорюються цікаві для Вас ідеї.

• Збирайте вирізки (копії) різних видань, робіть записи і регулярно їх перечитуйте.

Ш Зберігайте активність і зацікавленість у справах

• Повністю зосереджуйте свою увагу на справі, якою Ви зайняті в даний конкретний момент.

• формулюйте висновки із власного досвіду.

• Пам'ятайте: невдачі і негативний досвід мають і позитивний результат, оскільки сприяють розвитку.

Розвивайте активно і нестандартно сферу своєї спеціальності

• Систематично і цілеспрямовано переглядайте спеціальну літературу та інші джерела.

• Збирайте інформацію, аналізуйте її, групуйте за проблемами.

• Формулюйте на основі прочитаного висновки, записуйте їх.

Розвивайте свої здібності до вирішення проблем

• Виявляйте інтерес до всіх проблем.

• Правильний підхід до проблеми економить час, а її визначення - вже півсправи.

• Не тримайтесь лише за перший спосіб уточнення проблеми.

• Уважно прислуховуйтесь до думки інших людей.

• Навчіться вислуховувати різні точки зору і визнавати наявність проблеми.

• Сприймайте проблеми як виклик, як можливість для саморозвитку.

Ідеї народжуються в процесі роботи

• Записуйте всі альтернативні рішення, які спадають Вам на думку, і пов'язані з ними важливі моменти.

• Не затримуйтесь надовго на жодному способі вирішення проблеми.

• Будьте готові до заперечення навіть хороших ідей.

• Коли Ви шукаєте ідею, забудьте про критику.

• Запитайте себе, чому дане питання не можна вирішити принципово іншим, нестандартним способом.

• Дайте простір для своєї уяви, не довіряйте лише розуму і логіці.

• Відразу ж записуйте ідеї, які прийшли Вам на думку.

Розвивайте впевненість у собі і зацікавленість у справі

• Формуйте в себе хороший настрій.

• Уникайте будь-яких перешкод під час занять творчою роботою.

• Прагніть виконувати творчу роботу тоді, коли Ви перебуваєте в найкращому настрої'.

• Розвивайте в себе зацікавленість у справі і палке бажання вирішувати проблеми.

Відшліфовуйте ідеї" і навчіться їх правильно подавати

• Навчіться говорити не про свої, а про наші пропозиції.

• Прагніть вносити пропозиції тоді, коли інші спроможні їх сприйняти.

• Висувайте ідеї у слушний час та у відповідній атмосфері.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22112. Табличный метод структурного синтеза конечных автоматов 75.5 KB
  На этапе структурного синтеза выбираем также способ кодирования состояний и выходных сигналов заданного автомата через состояния и выходные сигналы элементарных автоматов в результате чего составляют кодированные таблицы переходов и выходов. Функции возбуждения элементарных автоматов и функции выходов получаются на основе кодированной таблицы переходов и выходов. Рассмотрим примеры синтеза которые позволяют сформулировать общий алгоритм структурного синтеза конечных автоматов.
22113. Технические особенности конечных автоматов 36 KB
  Здесь u – сигналы возбуждения триггера. На практике триггера часто выполняются в синхронном варианте синхронные триггера когда упомянутые элементы u включают в схему триггера. Например схему синхронного триггера RSтипа можно рассматривать как состоящую из асинхронного RSтриггера ко входам R и S которого подключены двухвходовые элементы И. Очевидно синхронные триггера будут сохранять свои состояния при С=0 а переходы в них возможны при С=1 то переходы в синхронном триггере будут осуществляться также как в асинхронном.
22114. Понятие устойчивости конечного автомата 48 KB
  Дело в том что триггера в схеме имеет различные времена задержек сигналов обратной связи которые поступают с выходов триггеров на их входы через комбинационную схему II. По этим причинам если при переходе автомата из состояния ai в as должны измениться состояния нескольких триггеров то между выходными сигналами этих триггеров начинаются гонки. изменит свое состояние раньше других триггеров может через цепь обратной связи изменить может изменить сигналы возбуждения на входах других триггеров до того момента как они изменят свои состояния....
22115. Синтез конечных автоматов 31.5 KB
  В ЦА выходные сигналы в данный момент времени зависят не только от значения входных сигналов в тот же момент времени но и от состояния схемы которое в свою очередь определяется значениями входных сигналов поступивших в предшествующие моменты времени. Понятие состояния введено в связи с тем что часто возникает необходимость в описании поведения систем выходные сигналы которых зависят не только от состояния входов в данный момент времени но и от некоторых предысторий т. Состояния как раз и соответствуют некоторой памяти о прошлом...
22116. Способы задания автомата 362 KB
  Существует несколько способов задания работы автомата но наиболее часто используются табличный и графический. Совмещенная таблица переходов и выходов автомата Мили: xj ai a0 an x1 a0x1 a0x1 anx1 anx1 xm a0xm a0xm anxm anxm Задание таблиц переходов и выходов полностью описывает работу конечного автомата поскольку задаются не только сами функции переходов и выходов но и также все три алфавита: входной выходной и алфавит состояний. Для задания автомата Мура требуется одна таблица поскольку в этом...
22117. Частичные автоматы 194 KB
  Оказывается что для любого автомата Мили существует эквивалентный ему автомат Мура и обратно для любого автомата Мура существует эквивалентный ему автомат Мили. Рассмотрим алгоритм перехода от произвольного конечного автомата Мили к эквивалентному ему автомату Мура. Требуется построить эквивалентный ему автомат Мура Sb = {Ab Xb Yb b b} у которого Xb = Xa Yb = Ya т. Для определения множества состояний Ab автомата Мура образуем всевозможные пары вида ai yg где yg – выходной сигнал приписанный входящей в ai дуге.
22118. Абстрактный синтез конечных автоматов 25.5 KB
  Составить аналогичную таблицу описывающую работу конечного автомата не представляется возможным т. множество допустимых входных слов автомата вообще говоря бесконечно. Мы рассмотрим один из возможных способов формального задания автоматов а именно задание автомата на языке регулярных событий. Представление событий в автоматах.
22119. Операции в алгебре событий 24.5 KB
  Дизъюнкцией событий S1 S2 Sk называют событие S = S1vS2vvSk состоящее из всех слов входящих в события S1 S2 Sk. Произведением событий S1 S2 Sk называется событие S = S1 S2 Sk состоящее из всех слов полученных приписыванием к каждому слову события S1 каждого слова события S2 затем слова события S3 и т. слова входящие в события S1S2 и S2S1 различны: т. Итерацией события S называется событие{S} состоящее из пустого слова e и всех слов вида S SS SSS и т.
22120. Система основных событий 28.5 KB
  Событие состоящее из всех слов входного алфавита всеобщее событие. F = {x1 v x2 v v xm} Событие содержащее все слова оканчивающиеся буквой xi. Событие содержащее все слова оканчивающиеся отрезком слова l1 S = F l1 Событие содержащее все слова начинающиеся с отрезка слова l1и оканчивающиеся на l2: S = l1 F l2 Событие содержащее только однобуквенные слова входного алфавита S = x1 v x2 v v xm Событие содержащее только двухбуквенные слова входного алфавита S = x1 v x2 v v xm x1 v x2 v v xm Событие содержащее все...