61531

Использование элементов фольклора по теме «Глагол»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Цель: Научить детей распознавать глагол как часть речи на примере устного народного творчества. б Закреплять умение ставить вопрос к глаголу.

Русский

2014-05-29

36.86 KB

1 чел.

Конспект открытого урока по русскому языку на тему:

«Использование элементов фольклора во втором классе по теме: ГЛАГОЛ»

Учитель начальных классов

Ломакина Л.В.

Санкт-Петербург

2010 г.

2 класс

Урок русского языка

Тема: Использование элементов фольклора по теме «Глагол».

Цель: Научить детей распознавать глагол, как часть речи на примере  устного народного творчества.

Задачи:

а) добиваться сформированности умения распознавать данную часть речи.

б) Закреплять умение ставить вопрос к глаголу.

в) Систематизировать знания учащегося об изученных частях речи: существительном, глаголе.

г) Познакомить детей с понятием элементов фольклора:

- загадка;

- потешка;

- считалка;

Развивающие:

  1.  Развитие речи учащихся;
  2.  Развитие творческих способностей учащегося (инсценировки);
  3.  Развитие эстетических чувств;
  4.  Прививать любовь к родному русскому языку;

Тип урока: Открытие новых знаний.

Ход урока

- У нас гости. Поздоровайтесь, дети. Но у нас еще гости (игрушка Каркуша).

- Что она вам принесла?

- Шифрограмму.

- Кто её может прочитать?

ДИВНКАГЛАГОЛМТОБ

- Обведите спрятанное слово.

- Что это за слово?

- Расскажите, что такое глагол?

- Да, сегодня мы будем упражняться в распознавании этой части речи, учиться ставить к глаголу вопрос.

- Возьмите на парте листочки:

чулан, паутина, висит, зарычал, яблоко, пес, арифметика, сказала, девочка

чулан, паутина, висит, зарычал, яблоко, пес, арифметика, сказала, девочка.

- На какие группы вы могли бы распределить эти слова?

1) I гр. - слова, которые нельзя перенести;

    II гр. – слова, которые можно перенести;

2) – по части речи:  существительное  глагол

существительное распределяется по родам:

ж.р.    м.р.   с.р.

арифметика   чулан   яблоко

девочка   пес

паутина

существительное:  одушевленное, неодушевленное;

Дети доказывают, аргументируют свою классификацию.

- Почему?

- Докажи!

- Докажи, почему эта группа слов – глаголы:  висит, зарычал, сказала;

- Дети доказывают: (обозначает действие, отвечает на вопрос…).

УЧИТЕЛЬ:  Глаголы очень трудолюбивы. Вот , что они говорят:

«Что без меня предметы? Лишь названья! А я приду, все в действие придет!»

Работа в тетрадях

Выпишите в тетрадь из этих слов существительные и подходящие по смыслу к ним глаголы:

Классная работа.

- Дети пишут: Паутина висит. Пёс зарычал.

- Докажите, что это глаголы.

- Каким членом предложения является глагол?

Физминутка

Учитель читает,  дети выполняют движения;

«Встал, попрыгал и пошел

Побежал, присел, потопал!

И ладошками похлопал!

Чудо-действие -  глагол.

Вместе с нами веселился,

Веселился, утомился, присмирел

И – сел!»

- Вот уж действительно труженик – глагол.

Учитель:  перечитайте еще раз слова на листочке.

- А кто догадался, что еще объединяет эти слова?

- Да, это слова из сказки Ал. Толстого «Золотой ключик».

- Давайте посмотрим отрывок из этой сказки: (Дети показывают отрывок из этой сказки… Буратино, Мальвина).

… «У Вам нет никаких способностей к математике. Займемся диктантом.

Пишите – А роза упала на лапу Азора.

Написали?

- Давайте посмотрим, что написал Буратино.

АРОЗАУПАЛАНАЛАПУАЗОРА

У доски исправляют ошибки.

- Как вы думаете, прав Буратино?

- Что нужно сделать?

- Исправить.

- Какое задание вы можете предложить Буратино?

1. Подчеркнуть    ПОДЛЕЖАЩЕЕ  СКАЗУЕМОЕ

2. Имена существительные:

- Собственные    - Одушевленные

- Нарицательные         - Неодушевленные

3. Части речи:   глагол

  существительное

- Спишите в тетрадь:

А роза упала на лапу Азора.

- А теперь мои помощники Мальвина и Буратино раздадут вам листочки с заданиями:

- Прочитайте! – Что вы можете сказать?

- Что это?

На доске открыть: (загадка)

Кто без кисти и белил крыши города белил? (мороз)

- Почему это загадка? (выражение, нуждающееся в разгадке)

- Докажите.

- Что интересного вы заметили?

- Что общего в этих словах? (звучание)

- В чем различие? (ч. речи – существительное и глагол)

((Омонимы) – дети делают выводы из наблюдений)

Если дети на знают значение слова  - белила, см. словарь Ожегова.

- Прочтите следующее четверостишие:

Бегал заяц по болоту,

Он искал себе  работу,

Да работы не нашел

Сам заплакал и пошел. (Считалка)

- Докажите, что это?

Зачем людям считалки?  (для игры, веселья)

- В считалке найдите глаголы и отметьте их в алфавитном порядке. (1,2,3,4,5)

- И последнее стихотворение:

Этому дала,

Этому дала,

А этому не дала.

Он по воду не ходил,

Дров не рубил,

Печку не топил,

Кашу не варил.

- Подчеркните глаголы, докажите, почему это глаголу?

Итог урока:  - Чем мы занимались на уроке?

  - Чему мы научились?

Д/з: Придумайте потешку, загадку, считалку, используя в них глаголы.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84546. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.78 KB
  Механізм впливів блукаючого нерва на серце пов’язаний із дією медіатора ацетилхоліну на мхолінорецептори КМЦ типових і атипових. В результаті підвищується проникність мембран КМЦ для йонів калію – посилення виходу йонів із клітини за градієнтом концентрації що в свою чергу веде до: розвитку гіперполяризації мембран КМЦ; найбільше цей ефект виражений в клітинах з низьким вихідним рівнем мембранного потенціалу найбільше в вузлах АКМЦ: пазуховопередсердному та передсердношлуночковому де МПС = –60мВ; менше – в КМЦ передсердь; найменше –...
84547. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни йонного складу крові 44.41 KB
  Залежність діяльності серця від зміни концентрації йонів в плазмі крові. Найбільше клінічне значення має вплив йонів калію. При гіпокаліємії зниження концентрації йонів калію в плазмі крові нижче 1ммоль л розвиваються різноманітні електрофізіологічні зміни в КМЦ. Характер змін в КМЦ залежить від того що переважає: втрата йонів калію клітинами чи міжклітинною рідиною.
84548. Особливості структури і функції різних відділів кровоносних судин у гемодинаміці. Основний закон гемодинаміки 52.71 KB
  При такому підході видно що кровоносна система є замкненою системою в яку послідовно входять два насоси і судини легень і паралельно – судини решти областей. Судини у системі крові виконують роль шляхів транспорту. Рух крові по судинам описує основний закон гемодинаміки: де Р1 – тиск крові на початку судини Р2 – в кінці судини R тиск який здійснює судина току крові Q – об’ємна швидкість кровотоку об’єм який проходить через поперечний переріз судини за одиницю часу. Отже рівняння можна прочитати так: об’єм крові що проходить...
84549. Значення в’язкості крові для гемодинаміки. Особливості структури та функції різних відділів судинної системи 44 KB
  В’язкість крові залежить від таких 2ох факторів. Від зміни лінійної швидкості руху крові. В’язкість крові складає 45 – 50 умовних одиниць а плазми – 17 – 23 гривні.
84550. Лінійна і об’ємна швидкості руху крові у різних ділянках судинного русла. Фактори, що впливають на їх величину 41.83 KB
  Об’ємна швидкість руху крові – той об’єм крові котрий проходить через поперечний переріз судини за одиницю часу. Замкнута система кровообігу може нормально функціонувати лише при умові що об’ємна швидкість кровотоку в будьякій ділянці однакова. Лінійна швидкість руху крові – швидкість руху частинок крові відносно стінок судини. Оскількм ХОК в різних ділянках однаковий лінійна швидкість кровотоку визначається площею поперечного перерізу.
84551. Кров’яний тиск і його зміни у різних відділах судинного русла 41.24 KB
  Головним фактором який впливає на формування кров’яного тиску є ЗПОзагальний периферичний опір – сумарний опір всіх судин великого кола кровообігу. Він забезпечує падіння тиску крові з 100 в аорті до 0 мм рт. Оцінити внесок судин різних областей в його створення можна по падінню тиску ΔР крові на рівні цих судин так як ΔР = Q R а Q в даний момент часу однаковий в будьякій ділянці судинної системи аорта всі артеріоли всі капіляри всі венули і т. Загальне зниження тиску на ділянці аорта – нижня порожниста вена складає 100 мм.
84552. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску 43.25 KB
  Методи реєстрації артеріального тиску.; 4 Середньодинамічний – рівень тиску який забезпечував би ту ж величину ХОК Q яка має місце в реальних умовах якби не було б коливань артеріального тиску. Фактори що визначають величину артеріального тиску: 1. ХОК нагнітальна функція лівого серця – більше впливає на рівень систолічного тиску; 2.
84553. Кровообіг у капілярах. Механізми обміну рідини між кров’ю і тканинами. 43.5 KB
  Механізми обміну рідини між кров’ю і тканинами. Кількість речовин які ідуть за механізмом дифузії з капіляра в капіляр однакові Час протягом якого кров перебуває в капілярі достатня для того щоб повністю вирівнялись концентрації різних речовин в крові і в інтерстеціальної рідини. В капілярах відбувається обмін рідини між кров’ю та тканинами також за механізмом фільтраціїрезорбції. При цьому рух рідини через стінку капіляра проходить за градієнтом концентрації який утворюється внаслідок складання чотирьох сил: Ронк.
84554. Кровоток у венах, вплив на нього гравітації. Фактори, що визначають величину венозного тиску 43.4 KB
  Фактори що визначають величину венозного тиску. Фактором який викликає розтягування вен і депонування в них крові є трансмуральний тиск різниця гідростатичного тиску крові та оточуючих тканин. Трансмуральний тиск значно зростає у венах розміщених нижче серця при вертикальній позі людини оскільки до власного гідростатичного тиску крові створюється насосною функцією серця приєднується гідростатичний тиск стовпа рідини у венах. Збільшення трансмурального тиску розтягує вени і сприяє депонуванню крові при переході з горизонтального...