61537

Жизнь древних славян

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Педагогические задачи: Образовательная: формировать представление о жизни древних славян. Конечный результат: расширятся знания о жизни древних славян об их быте и культуре.

Русский

2014-05-29

21.73 KB

0 чел.

Конспект пробного урока по окружающему миру

В 4 «а» классе   школы № 1270

студента группы 41 У

ПК № 1 им. К.Д.Ушинского

Шакирзянова Рустема

урок будет дан 15 февраля 2012 года

на 4 уроке 1 смены.

Начало урока в … часов…минут.

Учитель класса Корпицкая Екатерина Васильевна

К уроку допущен «…» февраля 2012 года

С конспектом урока ознакомлен «…» февраля 2012 года

Оценка за урок:           

Тема урока: Жизнь древних славян

Класс: 4 «а»

Автор: Андрей Анатольевич  Плешаков

Программа: «Зеленый дом», учебник «Мир вокруг нас»

Педагогические задачи:

  1.  Образовательная : формировать представление о жизни древних славян.
  2.  Воспитательные : воспитывать интерес к истории своего народа, развивать интерес к предмету.
  3.  Развивающие : развивать внимание, память, устную речь, логическое мышление, умение работать с картой, обогащать словарный запас.

Оборудование урока: учебник "Окружающий мир" А.А.Плешаков, электронная презентация, карточки с названиями эпох и раздела.

Конечный результат: расширятся знания о жизни древних славян, об их быте и культуре.

Структура урока:

  1.  Организационный момент.
  2.  Повторение изученного материала
  3.  Сообщение темы урока
  4.  Введение новых знаний
  5.  Работа с картой
  6.  Физминутка
  7.  Работа с учебником
  8.  Просмотр видеофрагмента
  9.  Подведение итогов
  10.  Домашнее задание

Оформление доски:

Этап урока

Ход урока

Примечание

Орг. момент

Здравствуйте, ребята.  Меня зовут Рустем Владимирович, и сегодня урок окружающего мира у вас проведу я.

Сегодня на уроке нам понадобится учебник, рабочая тетрадь, и пенал . Проверьте, всё ли у вас есть.

Садитесь.

Повторение изученного материала.

Сообщение темы урока.

Введение новых знаний.

Работа с картой в учебнике

Работа с учебником

Физминутка.

Работа с учебником

Просмотр видеофраг-

мента

- Какой раздел мы закончили изучать?  («Страницы всемирной истории». )

- Давайте вспомним, в каких эпохах мы побывали? (эпохи на доске на карточках)  

(Первая эпоха - Первобытная история , вторая - Мир древности, третья - Средние века, четвертая - Новое время, пятая - Новейшее время) .

Колесо истории возвращает нас в средние века, примерно в VI век нашей эры.

Мы начинаем изучать раздел «Страницы истории Отечества». Откройте учебник на странице 33. Ознакомьтесь с темами данного раздела.

Как вы думаете, о чем мы узнаем, изучая этот раздел? (историю образования нашего государства, важнейшие события в жизни страны.)  

Историческое путешествие мы начинаем со знакомства с жизнью и бытом древних славян.

Итак, скажите, как же звучит наша сегодняшняя тема? ( Жизнь древних славян)

Славяне – это обширная группа племен и народов, принадлежащих к одной языковой семье, то есть их язык был очень похожим. По особенностям языка славян разделили на группы: западные, восточные, южные.

1.5 тысячи лет назад на огромном пространстве Восточной Европы от самого юга до Северных земель по берегам рек Западная Двина, Днепр, Дон, Волга, Ока жили восточные славяне.

Жили славяне племенами. Каждое племя состояло из рода. Род – это семья. Значит, племя состояло из нескольких семей. Несколько племен составляли племенные объединения. Сегодня на уроке мы поговорим о племенном объединении восточных славян.

Откроем страницу 35 нашего учебника, и давайте посмотрим на карту, какие же племена относились к восточным славянам? (кривичи,  полочани, вятичи, дреговичи, северяне, древляне, поляне, угличи, волыняни)

Изучите карту и скажите, как же расселились эти племена?

(По Днепру  поселились поляне, на западе – волыняне, на северо-западе – древляне, по притокам Днепра – радимичи, у истоков Волги – кривичи, на Оке и Москве-реке – вятичи, на севере на реке Волхов – славяне).

Откроем страницу 37 и теперь поговорим о жилищах и быте древних славян. Дома древних славян были углублены в землю. Строились они из тонких слоев деревьев – жердей, очищенных от веток и коры, крыша тоже из жердей и покрыта соломой. Внутри такого дома было всегда прохладно, темно и сыро. Окошки на ночь закрывали досками или соломой, стекол не было. В углу находилась печь, сложенная из камня, которая обогревала дом, на ней же готовили еду. Печь топилась "по-черному", это значит, что трубы не было,  дым выходил через окна, двери, отверстия под крышей. В доме находился стол и лавки. Постель заменяла солома, покрытая звериными шкурами.

Давайте прочитаем отрывок о домах славян на странице 37.

Итак скажите какое место выбирали для поселения древние славяне?(вблизи реки, на прибрежном холме)

Почему выбирали именно такие места? (в целях безопасности опасаясь иноземцев)

Что держали рядом с домом? ( домашний скот)

Каково было убранство дома древних славян? (деревянные столы, лавки, стулья, печь из камней и глины)

Что служило посудой? (глиняные горшки, сковороды)

Из чего была сделана одежда славян? ( из льна и шерсти)

 

Откроем страницу 34 учебника. Рассмотрите рисунок. Что вы видите на нем? Как вы думаете, чем занимались древние славяне? (Рыболовство, охота, земледелие).

Так же занимались славяне строительством, кузнечным делом и  скотоводством. Детенышей  некоторых животных славяне стали постепенно приручать и выращивать. С появлением домашнего скота увеличилось потребление мяса и молока, люди стали меньше зависеть от природы.

Откроем страницу 38 учебника и начнем читать по 1-му абзацу.

Во что верили древние славяне?(в Богов)

Почему славяне считали, что всеми явлениями природы повелевают Боги? (славяне считали, что лес, деревья, реки, солнце и ветер – все живое, одушевленные; не имели представления о науке)

Какой главный Бог? (Перун)

Что просили у Богов? (дождя, удачной охоты, обильного урожая)

В каких фантастических существ верили славяне?(лешего, домового, бабу-ягу)

Чтобы Боги были добрее к людям, в их честь устраивали праздники, какие? (Ивана Купала 23-24 июня).

А сейчас ребята, посмотрим видеофрагмент о восточных славянах и увидим, как же выглядела их жизнь.

Карточка с разделом на доске.

Карточки с эпохами на доске.

1-ый слайд на экране (карта из учебника)

2-ой слайд на экране (дом славянина)

Спрашиваю -2-ух учеников прочитать о быте славян учебнике.

3-ий слайд посуда славян

4-ий слайд одежда

6, 7, 8, 9, 10 слайды занятия славян.

11,12 слайды Боги Славян.

Подведение итога.

Подведем итоги нашего сегодняшнего урока.

Кто такие славяне? ( группа племен и народов принадлежащих к одной языковой семье)

Какие племена относятся к восточным славянам? (кривичи, полочани, вятичи, дреговичи, северяне, древляне, поляне, угличи, волыняни)

Расскажите о домах славян.

Чем занимались наши предки?

Что вы запомнили о Богах и духах славян?

Домашнее

задание.

Прочитать текст на страницах 34-39 и ответить на вопросы, задание № 1,3(устно)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84508. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його фізіологічне значення 44.97 KB
  Гемостаз емостаз сукупність механізмів які забезпечують зупинку кровотоку з судин при їх пошкодженні. Судиннотромбоцитарний Коагуляційний Судиннотромбоцитарний гемостаз СТГз сукупність судинних та клітинних тромбоцитарних реакцій які забезпечують закриття пошкоджень в стінці судин тромбоцитарним тромбом і зупинку кровотечі із судин мікроциркуляторного русла прекапіляри капіляри посткапіляри тобто судин з низькою лінійною швидкістю кровотоку та низьким тиском. Рефлекторний спазм судин у відповідь на подразнення їх стінок...
84509. Коагуляційний гемостаз, його фізіологічне значення 62.99 KB
  В результаті таких змін утворюється фібриновий згусток тромб що закриває отвір пошкодження у судині.Перетворення фібриногену у фібрин; Взаємний звязок цих фаз полягає в тому що продукт попередньої реакції ініціює наступну автокаталітичний процес. Утворення фібрину складний процес. Спочатку утворюється фібринмономер потім він полімеризується утворюється фібринполімер.
84510. Коагулянти, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіологічне значення 43.06 KB
  Збереження рідкого стану крові одного з найбільш важливих параметрів гомеостазу головна функція системи регуляції аґреґатного стану крові та колоїдів. Прискорення згортання крові називають гіперкоагулемією а сповільнення гіпокоагулемією. Рідкий стан крові забезпечується такими механізмами. Стінки судин та форменні елементи крові мають негативний заряд що відштовхує клітини крові від судин.
84511. Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, перед переливанням крові 50.77 KB
  Групову належність необхідно враховувати при переливанні крові. Кров донора (людина, у якої беруть кров для переливання) та реципієнта (людина, якій переливають кров) мають бути сумісними. Це означає, що плазма крові реципієнта не повинна містити аглютинінів до аглютиногенів еритроцита донора.
84512. Фізіологічна характеристика резус-системи крові Значення резус-належності при переливанні крові та при вагітності 45.14 KB
  Резус система як і система АВ0 є основною груповою системою крові. Резус система влаштована відносно простіше ніж система АВ0. Найбільш важливим сильним та поширеним аглютиногеном системи резус є Д Rh.
84513. Загальна характеристика системи травлення. Травлення в ротовій порожнині. Жування, ковтання 43.53 KB
  Система травлення забезпечує фізичну та хімічну обробку їжі та всмоктування отриманих продуктів у внутрішньому середовищі. Після потрапляння їжі в організм вона підлягає. Гідроліз та всмоктування їжі органи травної системи виконують разом та узгоджено це досягається завдяки механізмам регуляції.Механічна обробка їжі подрібнення перемішування.
84514. Склад слини, її роль в травленні 43.47 KB
  Слина виділяється: І.Змішані Слина змішаний секрет всіх слинних залоз. Змішана слина має 994 995 води решта органічні та неорганічні речовини які забезпечують оптимум рН для дії ферментів. Слина розчиняє речовини що діють на смакові рецептори зволожує ротову порожнину змочує їжу формує та покириває харчову грудку сприяє ковтанню.
84515. Механізми утворення слини, первинна та вторинна слина 41.82 KB
  В дольках ацинусах слинних залоз утворюється первинний секрет який є ізотонічним однаковим за йонним складом по відношенню до плазми крові і містить ферменти що секретуються ацинарними клітинами. Секреторний цикл це послідовна зміна станів секреторних клітин які виділяють ферменти та слиз. Для клітин які виділяють ферменти можна визначити такі фази секреторного циклу: 1.
84516. Регуляція слинновиділення. Вплив властивостей подразника на кількість і якість слини 43.06 KB
  Слиновиділення має нервову та гуморальну регуляцію проте основну роль у регуляції виконує нервова система. Слиновиділення знаходиться під контролем як симпатичної так і парасимпатичної нервових систем. Індукують слиновиділення секреторні центри довгастого мозку аферентні активуючі імпульси до якого надходять від рецепторів язика ротової порожнини та піднебіння смакові та тактильні від носової порожнини нюхові рецептори та від вищих відділів мозку думка про їжу. Від всіх цих рецепторів інформація про характер їжі надходить до...