6161

Дослідження автогенератора

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

Дослідження автогенератора У даній роботі досліджується RC-автогенератор, який, звичайно, використовується для генерації коливань низької частоти. 1. Складові частини RC-автогенератора У загальному випадку автогенератор складається з підсилювача та ...

Украинкский

2012-12-30

48.2 KB

14 чел.

Дослідження автогенератора

У даній роботі досліджується RC-автогенератор, який, звичайно, використовується для генерації коливань низької частоти.

1. Складові частини RC-автогенератора

У загальному випадку автогенератор складається з підсилювача та кола зворотного зв’язку,  причому для сигналу, який обійшов повне коло зворотного зв’язку, мають виконуватися амплітудна (1) та фазова (2) умови самозбудження:

k>1         (1)

k+=2n         (2)

де k та k – коефіцієнт передачі та фазовий зсув для підсилювача,  та  - відповідні величини для кола зворотного зв’язку, n – ціле число.

Як підсилювач, у даному генераторі буде використовуватися каскад, що був досліджений у лабораторній роботі № 2 (рис.1).

Рис.1

Для зручності роботи, коефіцієнт підсилення такого каскаду k має складати порядку 20-100. Фазовий зсув k на середніх частотах буде складати  внаслідок інверсії сигналу транзистором, увімкненим із спільним емітером.

Як коло зворотного зв’язку застосовується фазовообертальне коло, складене з кількох RC-фільтрів нижніх частот (рис.2).

Рис.2

Якщо кожен фільтр – ланка даного ланцюжка на якійсь частоті буде забезпечувати фазовий зсув  = /3, то на цій частоті виконається амплітудна умова самозбудження. Якщо на цій частоті коефіцієнт передачі  буде більшим за 1/k, автогенератор, складений з такого підсилювача та кола зворотного зв’язку, почне генерувати коливання.

2. Схема RC-автогенератора із фазовообертальним колом

На рис.3 зображено схему RC-автогенератора, що складається з підсилювача та фазовообертального кола, про які йшлося вище.

Рис.3

У даній схемі резистори зворотного зв’язку Rz повинні мати невеликий опір (близько 10 Ом) для забезпечення виконання  амплітудної умови самозбудження. Кількість ланок може становити 3 або більше. Роздільна ємність С1 повинна бути досить великою, щоб вона становила малий опір для сигналу на частоті самозбудження автогенератора. Імпульсне джерело V1 грає роль початкової флуктуації, від якої починається зростання автоколивань. Його частоту слід обрати дуже малою (щоб півперіод був більший за час моделювання).

3. Вимушена синхронізація автогенератора

Якщо на автогенератор діє зовнішній періодичний ЕРС., він може перейти в режим вимушеної синхронізації, коли частота автоколивань буде рівною частоті джерела ЕРС. Такий режим буде забезпечуватися у випадку, коливання напруги на базі транзистора за рахунок зовнішнього джерела зменшують його середній коефіцієнт підсилення настільки, що перестає виконуватися амплітудна умова самозбудження (1). На рис.4 зображений RC-автогенератор, який розглядався вище, із джерелом ЕРС V3. У випадку досить значної амплітуди напруги джерела V3 відбувається вимушена синхронізація автогенератора. Ємність С2 потрібна для розв’язки колектора транзистора та джерела V3 за постійною складовою.

Рис.4

4. Конкуренція мод, генерованих автогенераторами

У випадку, коли два автогенератори із різними частотами автоколивань впливають один на одного, кожен з них може стати джерелом вимушеної синхронізації для іншого. На рис.5 показано два RC- автогенератори, пов’язаних між собою через ємність С3. Автогенератори побудовані відповідно на 3 та 4  однакових фазовообертальних ланках. Оскільки кожен генератор тут впливає на інший, має місце взаємний зв’язок. У випадку слабкого взаємного зв’язку кожен генератор генерує коливання на своїй частоті, і між цими коливаннями має місце суперпозиція. У випадку сильного взаємного зв’язку Коливання в одному з автогенераторів зростають настільки швидко, що встигають зменшити середній коефіцієнт підсилення транзистора іншого автогенератора раніше, ніж у ньому встигнуть істотно зрости свої автоколивання. У цьому випадку обидва автогенератори генерують одну і ту саму частоту.

Рис.5

Лабораторне завдання.

  1. Для свого варіанту транзистора зібрати схему, подібну до рис.1 і забезпечити коефіцієнт підсилення каскаду порядку 20-100 (слід використати результати лабораторної роботи №2).
  2.  Зібрати схему, зображену на рис.2. Розрахувати теоретично та визначити шляхом моделювання (AC Analysis) граничну частоту фільтра. Розрахувати, на якій частоті буде самозбуджуватися автогенератор із 3 та 4 такими ланками в колі зворотного зв’язку.
  3.  Зібрати схему RC-автогенератора, зображену на рис.3. Провести аналіз часових залежностей (Transient Analysis) для сигналу на колекторі транзистора. Для свого варіанту транзистора (шляхом зміни R та C в кожній ланці таким чином, щоб гранична частота не змінювалася) забезпечити самозбудження автогенератора. Визначити шляхом моделювання (Transient Analysis) частоту автоколивань, інкремент їхнього зростання та амплітуду встановлених коливань.
  4.  Повторити п.3 для випадку 4 ланок у фазовообертальному колі.
  5.  Зібрати схему, зображену на рис.4. Провести аналіз часових залежностей (Transient Analysis) для сигналу на колекторі транзистора. Шляхом зміни амплітуди джерела ЕРС V3 та ємності розв’язки С2 отримати режими наявності та відсутності вимушеної синхронізації. Визначити мінімальне (порогове) значення амплітуди джерела ЕРС V3, при якому відбувається вимушена синхронізація.
  6.  Зібрати схему, зображену на рис.5. Провести аналіз часових залежностей (Transient Analysis) для сигналів на колекторах транзисторів. Змінюючи ємність зв’язку С3, отримати режими сильного та слабкого взаємного зв’язку.
  7.  Зменшуючи інкремент автоколивань (цього можна досягти шляхом зміни R та C в кожній ланці зворотного зв’язку відповідного генератора таким чином, щоб гранична частота не змінювалася) у автогенераторі, що встановлював свою частоту в режимі сильного взаємного зв’язку в п.6, добитися, щоб свою частоту встановлював інший автогенератор.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68180. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФІЗІОПУНКТУРИ ДЛЯ ОЦІНКИ ТА КОРЕКЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СПОРТСМЕНІВ 322 KB
  Підвищити ефективність профілактики ризику виникнення донозологічних та патологічних станів у осіб, що знаходяться під впливом тривалих психофізичних навантажень, шляхом дослідження можливостей застосування неінвазивних методів фізіопунктури...
68181. ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ 322.5 KB
  Формування у випускників вищих навчальних закладів освіти вмінь та навичок дослідницької діяльності розглядаємо як одне з основних завдань підготовки майбутнього вчителя. Результати проведеного нами пілотажного дослідження показали недостатню сформованість дослідницької компетентності...
68182. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ У ВИЩІЙ ШКОЛІ 801.5 KB
  Зважаючи на багатоаспектне теоретичне обґрунтування компетентнісного підходу та виокремлення різновидів професійних компетентностей у науці не запропоновано цілісного підходу до з’ясування та формування базових професійних компетентностей у майбутніх...
68183. Синтез робастної електромеханічної системи із розподіленими параметрами механічної частини об’єкту регулювання 821 KB
  Керування багатьма технічними об’єктами і технологічними процесами здійснюється за допомогою подовжених конструкцій що зв’язують приводний двигун із робочим органом. При керуванні такими протяжними об’єктами необхідно враховувати власні механічні коливання обумовлені пружними властивостями...
68184. Фітоіндикація початкових етапів грунтогенезу на рекультивованих землях Нікопольського марганцеворудного басейну 2.04 MB
  Мета дослідити агроекологічні чинники формування родючості і морфологічних ознак техноземів сформованих із різних за літологічним складом розкривних гірських порід і гумусованого шару зонального ґрунту за тривалого сільськогосподарського використання рекультивованих земель в умовах...
68186. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗВУКОВИХ ІМПУЛЬСІВ У ХВИЛЕВОДАХ, ЗАПОВНЕНИХ ІДЕАЛЬНОЮ РІДИНОЮ 1.25 MB
  Наукова новизна отриманих результатів: показана можливість використання моделі нестаціонарної пружної хвилі у вигляді періодичної послідовності часових відрізків синусоїди за відсутністю або наявності частотної модуляції з метою дослідження процесу розповсюдження імпульсу у хвилеводі...
68187. ЛІНГВОСЕМІОТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГІПЕРРЕАЛЬНОСТІ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ 3.44 MB
  Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: визначити лінгвосеміотичну природу гіперреальності в художньому тексті жанру фентезі; розробити методику аналізу знаків гіперреальності в англомовному художньому тексті жанру фентезі; змоделювати фрейм гіперреальності в художніх...
68188. ПРЕФІКСАЛЬНА КОНВЕРГЕНЦІЯ РОСІЙСЬКИХ ДІЄСЛІВ 148.5 KB
  У сучасній дериватології як динамічній підсистемі мови загалом й у царині дослідження окремих словотвірних процесів зокрема дієслівної префіксації спостерігається пошук нових шляхів дослідження. Колібаби на матеріалі віддієслівних іменників Н. Лахно...