61789

Предмет астрономії. Ії розвиток та значення в житті суспільства. Методи та засоби астрономічних спостережень

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Світоглядна роль усвідомлення людьми положення Землі у Всесвіті пізнання законів за якими рухаються та розвиваються космічні обєкти. Збагачує важливими даними інші науки фізику хімію проводить дослідження речовин у станах яких неможливо досягти на Землі.

Украинкский

2014-06-01

304.71 KB

12 чел.

Предмет астрономії. Її розвиток та значення в житті суспільства

КОНСПЕКТ УРОКУ Предмет астрономії. Ії розвиток та значення в житті суспільства.Методи та засоби астрономічних спостережень

Астрономія — наука, що вивчає рух, будову, походження і розвиток небесних тіл та їх систем. Це слово исходить від двох грецьких слів «астрон» — світило, зоря і «номос» — закон.Основа астрономії — спостереження.

Сучасна астрономія поділяється на окремі дисципліни:

      Астрометрія розробляє методи вимірювання положень небесних світил і кутових відстаней між ними.

Небесна механіка вивчає динаміку руху небесних тіл.

Астрофізика вивчає фізичну природу, хімічний склад та внутрішню будову зір.

Зоряна астрономія досліджує будову нашої Галактики та інших зоряних систем.

Космогонія вивчає походження і розвиток небесних тіл.

Космологія — наука про розвиток Всесвіту загалом (від грецького «космос» — Всесвіт, і «логос» — учення).

Значення астрономії

  1.  Використовується для задоволення практичних потреб людства — орієнтування на місцевості, календар, астронавігація в мореплавстві, авіації та космонавтиці.
  2.  Світоглядна роль — усвідомлення людьми положення Землі у Всесвіті, пізнання законів, за якими рухаються та розвиваються космічні об’єкти.
  3.  Збагачує важливими даними інші науки (фізику, хімію), проводить дослідження речовин у станах, яких неможливо досягти на Землі.
  4.  Вивчення законів небесної механіки, що використовуються для визначення руху космічних апаратів.

Методи та засоби астрономічних спостережень

Астрономія — всехвильова наука, спостереження за небесними тілами ведуться в усьому діапазоні довжин електромагнітних хвиль. Світло — це електромагнітні хвилі дуже вузького діапазону — від 390 нм до 760 нм. весь інший широкий спектр електромагнітного випромінювання можна «побачити» лише за допомогою спеціального обладнання.

Оптична астрономія — галузь астрономії, яка вивчає Всесвіт у видимому спектрі. В її основі лежить візуальне та фотографічне спостереження небесних тіл за допомогою телескопів та спектральний аналіз.

Найважливіші прилади оптичної астрономії — телескопи (від гр. tele — «далеко», scopeo — «дивлюся»). Перший телескоп збудував Галілео Галілей (1564—1642) 1609 року. Вдосконалюючи конструкцію, учений довів збільшення своїх телескопів від 3 до 35 разів.

Телескопи поділяються на

рефрактори (від лат. refractus — заломлений) — лінзові телескопи, об’єктивом яких с лінза або система лінз. Телескоп Галілея був рефрактором з діаметром лінзи 5,3 см;

рефлектори (від лат. reflectere — відбиваючий) — дзеркальні телескопи, об’єктивом яких є увігнуте дзеркало. Перший такий телескоп з діаметром дзеркала 2,5 см побудував І. Ньютон.

Найбільший рефрактор у світі, що лінзу-об’єктив діаметром 102 см, знаходиться в Йєрській обсерваторії (СІІІА). Найбільший в світі рефлектор, увігнуте дзеркало якого має діаметр 1000 см, знаходиться на горі Мануа-Кея (Гаваї).

Сучасні телескопи дають збільшення до 500 разів. Більше збільшення не дає можливість побачити більше деталей, тому що заважає атмосфера.

Інфрачервона астрономія

Ультрафіолетова астрономія

Рентгенівська астрономія

Гамма-астрономія


.

КОНСПЕКТ УРОКУ Екліптика. Видимий рух Сонця і Місяця

Екліптика — велике коло, по якому рухається на небі Сонце протягом року відносно зір.

Рухаючись по екліптиці, Сонце двічі на рік буває на небесному екваторі у так званих точках рівнодення.

21 березнядень весняного рівнодення. 

23 вересня день осіннього рівнодення.

В день літнього сонцестояння (22 червня) опівдні для північної півкулі Землі Сонце знаходиться найвище над горизонтом, день найдовший.

У день зимового сонцестояння (22 грудня) день найкоротший.

Зодіакальні сузір’я

Рухаючись разом із Землею по орбіті протягом року, ми спостерігаємо Сонце на небі у різних напрямках на тлі різних сузір’їв. Якщо кожного дня позначати положення центра Сонця відносно далеких зір, то можна отримати велике коло небесної сфери, яке називають екліптикою. Річний шлях Сонця на небі вздовж екліптики пролягає через сузір’я, які здавна мають назву зодіакальних (від грецького слова «зоон» — тварина), а їх сукупність називається поясом Зодіаку, Астрономи Давнього Вавилону поділили екліптику на дванадцять рівних відрізків по 30°, кожний з яких отримав назву того сузір’я, в межах якого він знаходиться. Знак Зодіаку — це знак того зодіакального сузір’я, під яким народжується людина.

Рух Сонця через Зодіакальні сузір’я

Сузір’я

Тривалість перебування Сонця в сузір'ї

Стрілець

19 грудня — 19 січня

Козерог

20 січня — 16 лютого

Водолій

17 лютого — 12 березня

Риби

13 березня — 18 квітня

Овен

19 квітня — 14 травня

Телець

15 травня - 21 червня

Близнята

22 червня — 20 липня

Рак

21 липня - 11 серпня

Лев

12 серпня — 17 вересня

Діва

18 вересня — 31 жовтня

Терези

1 листопада — 22 листопада

Скорпіон

23 листопада — ЗО листопада

Змієносець

1 грудня — 18 грудня

Видимий рух Місяця

Період обертання Місяця навколо Землі відносно зір називається зоряним або сидеричним місяцем (від лат. sidus — зоря). Він становить 27,3 доби.

Фази Місяця — зміна зовнішнього вигляду Місяця для спостерігача на Землі. Відбувається це тому, що Місяць займає різні положення відносно Землі і Сонця, яке його освітлює. Вирізняють чотири найголовніші фази: новий Місяць, перша чверть, повний Місяць (повня), третя чверть.

Синодичний місяць — проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця. Він дорівнює 29, 5 доби.

Період обертання Місяця навколо осі дорівнює періоду обертання його навколо Землі. Тому ми бачимо завжди тільки одну півкулю Місяця.

Сонячна доба на Місяці дорівнює синодичному періоду — близько 2 земних тижні день і 2 земних тижні ніч.

Сонячні та місячні затемнення

Сонячне затемнення відбувається тоді, коли тінь від Місяця потрапляє па поверхню Землі Розрізняють 3 типи сонячного затемнення: повне, часткове, кільцеподібне.

Повне сонячне затемнення видно лише для спостерігача, який знаходиться всередині плями місячної тіні. Діаметр цієї плями на поверхні Землі не перевищує 250 км. Там, де на Землю падає півтінь Місяця, спостерігається часткове затемнення Сонця.

Повне затемнення Сонця триває не більше 7,5 хвилин, разом з частковими фазами може тривати більше двох годин.

Сонячних затемнень на рік для Землі може бути від двох до п'яти, в останньому випадку часткових. В одному конкретному місці Землі повне сонячне затемнення трапляється один раз у 200 — 300 років.

Затемнення Сонця можуть відбуватися тільки у фазі нового Місяця.

Місячне затемнення відбувається годі, коли Місяць потрапляє в тінь Землі

Фаза повного затемнення триває до 1 год 40 хв, а все місячне затемнення — більше 3 годин.

Місячні затемнення можуть відбуватися тільки у фазі повного місяця, бувають 2—3 рази на рік, а можуть і зовсім не бути.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12540. Методы цифрового кодирования в телекоммуникационных сетях 149.78 KB
  Сети ЭВМ и средства телекоммуникаций Методы цифрового кодирования в телекоммуникационных сетях 1. Аналоговая модуляция1 2. Спектр модулированного сигнала1 3. Цифровое кодирование2 3.1. Требования к методам цифрового кодирования2 3.2. Потенциальный код без в
12541. Работа с программными средствами Internet. Утилиты ping и traceroute 22.64 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА Работа с программными средствами Internet. Утилиты ping и traceroute 1. ЦЕЛЬ РАБОТЫ Исследование вероятностновременных характеристик сети с использованием утилиты ping исследование топологии фрагментов Internet с использованием утилиты traceroute. 2. ЗАДАНИЕ Н
12542. Работа с операционной системой Linux. Утилита netstat 23.83 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА Работа с операционной системой Linux. Утилита netstat 1. ЦЕЛЬ РАБОТЫ С помощью утилиты netstat исследовать состояние локальной IPсети. 2. ЗАДАНИЕ НА ЛАБОРАТОРНУЮ РАБОТУ 2.1. С помощью утилиты netstat получить список соединений открытых на сервере pds.sut.ru.
12543. РАБОТА С СЕТЕВЫМИ УТИЛИТАМИ И ПРОТОКОЛАМИ ПРИКЛАДНОГО УРОВНЯ 276.5 KB
  Работа с сетевыми утилитами и протоколами прикладного уровня Цель работы: освоить приемы работы с сервисными сетевыми утилитами прикладного уровня изучить команды основных утилит получить представление о методах работы с ними под управлением различных операционных ...
12544. Изучение адресации сети Интернет 149 KB
  Сети ЭВМ и ТК Лабораторная работа №1 Изучение адресации сети Интернет Цель работы: изучить адресацию сети Интернет Адресация сети Интернет В стеке протокола TCP/IP адресацию обеспечивает протокол IP. Согласно стандарту IP каждому хосту должно быть присвоено ун...
12545. Исследование протоколов IP-сетей 575.5 KB
  Лабораторная работа по курсу Вычислительные комплексы и сети Аппаратнопрограммные средства телекоммуникаций Исследование протоколов IPсетей Цель работы. Развитие практических навыков работы с протоколами стека ТСР/IP и исследование возможностей протоко...
12546. ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ ИЗГОТОВЛЕНИЯ ОДНОСЛОЙНЫХ ПЕЧАТНЫХ ПЛАТ 826.5 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА N1 ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ ИЗГОТОВЛЕНИЯ ОДНОСЛОЙНЫХ ПЕЧАТНЫХ ПЛАТ СОДЕРЖАНИЕ Цель работы 3 Теоретические сведения 4 Опис
12547. ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ ИЗГОТОВЛЕНИЯ ДВУСЛОЙНЫХ ПЕЧАТНЫХ ПЛАТ 1.15 MB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА N2 ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ ИЗГОТОВЛЕНИЯ ДВУСЛОЙНЫХ ПЕЧАТНЫХ ПЛАТ МЕТОДИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО N СОДЕРЖАНИЕ Цель работы 3 Теоретические сведения 4 Описание лабораторного макета 36 Лабораторное задание 36 Порядок выпол...
12548. КОНСТРУКЦИЯ И ТЕХНОЛОГИЯ ПОВЕРХНОСТНОГО МОНТАЖА ИНТЕГРАЛЬНЫХ СХЕМ 14.46 MB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 5 КОНСТРУКЦИЯ И ТЕХНОЛОГИЯ ПОВЕРХНОСТНОГО МОНТАЖА ИНТЕГРАЛЬНЫХ СХЕМ МЕТОДИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО СОДЕРЖАНИЕ Цель работы Теоретические сведения Описание лабораторного макета Лабораторное задание...