6187

Розподільча логістика

Реферат

Логистика и транспорт

Розподільча логістика План Поняття розподільчої логістики. Задачі розподільчої логістики. Логістичні канали та логістичні ланцюги. Розвиток інфраструктури товарних ринків. Ухвалення рішення з побудови системи розподілу...

Украинкский

2012-12-30

117.5 KB

28 чел.

Розподільча логістика

План

9.1. Поняття розподільчої логістики.

9.2. Задачі розподільчої логістики.

9.3. Логістичні канали та логістичні ланцюги.

9.4. Розвиток інфраструктури товарних ринків.

9.5. Ухвалення рішення з побудови системи розподілу

9.1. Поняття розподільчої логістики

Термін “розподіл”, використаний у назві досліджуваної функціональної області логістики, має широке застосування, як у науці, так і в практиці. Розподілити - це значить розділити що-небудь між ким-небудь, надавши кожному визначену частину. Наприклад, розподіляють отриману суму доходу між підприємством, державою та різними фондами, розподіляють отриману суму прибутку між членами акціонерного товариства тощо.

В економіці розподіл - це фаза процесу, що відтворюється: спочатку треба зробити матеріальні блага, а потім розподілити їх, тобто виявити частку кожного виробника в створеному багатстві. При цьому розподіляється право власності на вироблений продукт праці. Самі продукти, наприклад, зібрані на вагонобудівному заводі вагони, між учасниками виробничого процесу не розподіляються.

У логістиці під розподілом розуміється фізичний, відчутний, речовий зміст цього процесу. Закономірності, пов'язані з розподілом прав власності, тут також приймаються до уваги, однак не вони є основним предметом дослідження й оптимізації. Головним предметом вивчення в розподільчій логістиці є раціоналізація процесу фізичного розподілу наявного запасу матеріалів. Як упакувати продукцію, за яким маршрутом направити, чи потрібна мережа складів (якщо так, то яка?), чи потрібні посередники - от деякі задачі, що розв'язуються розподільчою логістикою.

Логістика вивчає та здійснює наскрізне управління матеріальними потоками, тому вирішувати різні задачі розподільчого характеру, тобто розподіляти що-небудь між ким-небудь, тут приходиться на всіх етапах:

розподіляються замовлення між різними постачальниками при закупівлі товарів;

розподіляються вантажі в місцях збереження при надходженні на підприємство;

розподіляються матеріальні запаси між різними ділянками виробництва;

розподіляються матеріальні потоки в процесі продажу тощо.

Для того щоб окреслити границі розподільчої логістики, розглянемо схему процесу відтворення капіталу, що, як відомо, має три стадії (рис. 9.1).

 Матеріальні потоки на стадії придбання засобів виробництва є об'єктом вивчення та управління закупівельної логістики, матеріальні потоки на стадії виробництва - об'єктом виробничої логістики. Об'єктом розподільчої логістики матеріальні потоки стають на стадії розподілу й реалізації готової продукції.

Рис. 9.1. Процес відтворення капіталу та функціональні області логістики

Поняття розподільчої логістики легко сформувати на основі загального визначення поняття логістики - це наука (діяльність) про наскрізне управління матеріальними потоками, що включає в себе:

доведення потоку до виробництва;

управління процесом проходження потоку всередині виробництва;

управління процесом доведення готової продукції до споживача.

Як відомо, специфіка логістики полягає в об'єднанні управління матеріальним потоком на названих трьох ділянках, а також усередині кожної з них у “одних руках” (виділення єдиної функції управління матеріальними потоками). Розподільча логістика вивчає останній етап (не у відриві, а в глибокому системному взаємозв'язку з попередніми етапами), тобто являє собою науку (діяльність) про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними та нематеріальними операціями, що здійснюються в процесі доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, збереження й обробки відповідної інформації.

Принципова відмінність розподільчої логістики від традиційних збуту й продажу полягає в наступному:

підпорядкування процесу управління матеріальними й інформаційними потоками цілям і задачам маркетингу;

системний взаємозв'язок процесу розподілу з процесами виробництва й закупівель (у плані управління матеріальними потоками);

системний взаємозв'язок усіх функцій усередині самого розподілу.

Визначення розподільчої логістики формулюється в такий спосіб: розподільча логістика — це комплекс взаємозалежних функцій, які реалізуються в процесі розподілу матеріального потоку між різними гуртовими покупцями, тобто в процесі гуртового  продажу товарів.

Процес роздрібного продажу в логістиці, як правило, не розглядається. Ефективність цього процесу в основному залежить від факторів, що лежать за межами ло-гістики, наприклад, від знання психології покупців, від уміння оформити торговий зал, організувати рекламу тощо. Раціональна організація матеріальних потоків у процесі роздрібного продажу, звичайно ж, необхідна, але тут її відносна значимість набагато нижче, ніж на більш ранніх стадіях руху матеріального потоку.

Об'єкт вивчення в розподільчій логістиці — матеріальний потік на стадії руху від постачальника до споживача.

Розподіл матеріального потоку вже досить давно є істотною стороною господарської діяльності, однак положення однієї з найбільш важливих функцій воно надбало лише порівняно недавно. В країнах з розвинутою ринковою економікою до початку 50—60-х рр. системи розподілу розвивалися в значній мірі стихійно. Питання вибору каналів розподілу, питання упакування товарів, підготовки їх до транспортування та доставки отримувачу, питання виробництва та питання закупівель матеріалів розв’язувались в слабкому взаємозв'язку один з іншим. Окремі підфункції, що в сукупності утворюють функцію розподілу, трактувалися як самостійні функції управління. Інтегрований погляд на функцію розподілу отримав розвиток у 60-х - початку 70-х рр. У цей період прийшло розуміння того, що об'єднання різних функцій, що стосується розподілу виробленого продукту в єдину функцію управління, несе в собі великий резерв підвищення ефективності.

Результатом інтегрованого підходу до реалізації різних функцій розподілу стало включення розподілу в структуру функціонального управління організацій і підприємств.

У торгівлі прикладом інтеграції різних підфункцій розподілу може служити виділення і розвиток спеціальних структур, що займаються постачанням магазинів. У країнах з розвинутою ринковою економікою такі структури розподілу в 70-і рр. стали створювати й розвивати великі ланцюги роздрібної торгівлі. Вітчизняний досвід представлений організацією централізованої доставки товарів у магазини експедиційними підрозділами торгових гуртових баз.

В наш час спостерігається розвиток розподільчих центрів, тобто організацій, що купують товари прямо в постачальників і виробників і згодом продають і доставляють ці ж товари в мережу магазинів, що обслуговуються. Ефективність розподільчих центрів досягається за рахунок знижок у зв'язку з придбанням великих партій товарів, за рахунок ефективності доставки, а також у зв'язку з концентрацією в одному розподільчому центрі запасів магазинів, що обслуговуються.

 9.2. Задачі розподільчої логістики

Розподільча логістика охоплює весь комплекс задач по управлінню матеріальним потоком на ділянці постачальник — споживач, починаючи від моменту постановки задачі реалізації та закінчуючи моментом виходу поставленого продукту зі сфери уваги постачальника. При цьому основну питому вагу займають задачі управління матеріальними потоками, що розв'язуються в процесі просування вже готової продукції до споживача.

У процесі розв’язку задач розподільчої логістики необхідно знайти відповіді на наступні питання:

по якому каналі довести продукцію до споживача;

як упакувати продукцію;

по якому маршруті відправити;

чи потрібна логістиці мережа складів, якщо так, те яка, де і скільки;

який рівень обслуговування забезпечити, а також на ряд інших питань.

Склад задач розподільчої логістики на мікро- і на макрорівні різний. На рівні підприємства, тобто на мікрорівні, логістика ставить і вирішує наступні задачі:

планування процесу реалізації;

організація отримання й обробки замовлення;

вибір виду упаковки, ухвалення рішення про комплектацію, а також організація виконання інших операцій, що безпосередньо передують відвантаженню;

організація відвантаження продукції;

організація доставки та контроль за транспортуванням;

організація післяреалізаційного обслуговування.

На макрорівні до задач розподільчої логістики відносять:

вибір схеми розподілу матеріального потоку;

визначення оптимальної кількості розподільчих центрів (складів) на території, що обслуговується;

визначення оптимального місця розташування розподільчого центру (складу) на території, що обслуговується, а також ряд інших задач, пов'язаних з управлінням процесом проходження матеріального потоку по території району, області, країни, чи материка всієї земної кулі.

9.3. Логістичні канали та логістичні ланцюги

Матеріальний потік виходить або з джерела сировини, або з виробництва, або з розподільчого центра. Надходить або на виробництво, або в розподільчий центр, або кінцевому споживачу (рис. 9.2).

Рис. 9.2. Варіанти надходження матеріального потоку в систему споживання

В усіх випадках матеріальний потік надходить у споживання, яке може бути виробничим чи невиробничим.

Споживання виробниче - це поточне використання суспільного продукту на виробничі потреби в якості засобів праці та предметів праці.

Споживання невиробниче — це поточне використання суспільного продукту на особисте споживання та споживання населення в установах і підприємствах невиробничої сфери.

На всіх етапах руху матеріального потоку в межах логістики відбувається його виробниче споживання. Лише на кінцевому етапі, що завершує логістичний ланцюг, матеріальний потік попадає в сферу невиробничого споживання.

Логістичний ланцюг може завершуватися й виробничим споживанням. Наприклад, рух енергоносіїв. Потік вугілля, що направляється з вугільного розрізу, завершується при надходженні у виробниче споживання на ТЕЦ чи промисловому підприємстві.

Виробничим споживанням може закінчуватися потік знарядь праці, наприклад, виготовлених на машинобудівному заводі верстатів.

До виробничого споживання відноситься також процес перетворення матеріального потоку в розподільчому центрі. Тут здійснюються такі операції, як підсортування, упакування, формування партій вантажу, збереження, комплектування. Комплекс цих операцій складає процес виробництва в сфері обертання.

На всіх етапах руху матеріальний потік є предметом праці учасників логістичного процесу. На стадії руху продукції виробничо-технічного призначення це можуть бути неопрацьовані сировинні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби тощо. На стадії товароруху матеріальний потік являє собою рух готових товарів народного споживання.

Постачальник і споживач матеріального потоку в загальному випадку являють собою дві мікрологістичні системи, зв'язані так званим логістичним каналом, чи інакше — каналом розподілу.

Логістичний канал — це частково упорядкована безліч різних посередників, що здійснюють доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.

Множина є частково упорядкованою доти, поки не зроблено вибір конкретних учасників процесу просування матеріального потоку від постачальника до споживача. Після цього логістичний канал перетворюється в логістичний ланцюг (рис. 9.3).

 

Рис. 9.3. Перетворення логістичного каналу в логістичний ланцюг:

       а) при реалізації продукції через мережу посередників;

       б) при реалізації продукції через агентську фірму

Наприклад, ухвалення принципового рішення про реалізацію продукції через агентську фірму і, таким чином, відмова від безпосередньої роботи зі споживачем, є вибором каналу розподілу. Вибір же конкретної агентської фірми, конкретного перевізника, конкретного страховика і т.д. - це вибір логістичного ланцюга.

Логістичний ланцюг — це лінійно упорядкована безліч учасників логістичного процесу, що здійснюють логістичні операції по доведенню зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої.

На рівні макрологістики логістичні канали та логістичні ланцюги є зв'язками між підсистемами макрологістичних систем. У залежності від виду макро-логістичної системи канали розподілу мають різноманітну будову.

У логістичних системах із прямими зв’язками канали розподілу не містять яких-небудь гуртово-посередницьких фірм. Такі посередники є в гнучких і ешелонованих системах.

При виборі каналу розподілу відбувається вибір форми товароруху - транзитної чи складської. При виборі логістичного ланцюга - вибір конкретного дистрибютора, перевізника, страховика, експедитора, банкіра тощо. При цьому можуть використовуватися різні методы експертних оцінок, методи дослідження операцій тощо.

Деякі варіанти каналів розподілу товарів народного споживання наведені на рис. 9.4. 

Рис. 9.4. Варіанти каналів розподілу виробів народного споживання

Можливість вибору логістичного каналу є істотним резервом підвищення ефективності логістичних процесів.

Розглянемо канали розподілу, за якими товари з кінцевого виробництва через систему розподільчих центрів попадають у кінцеве споживання (рис.9.5.).

На даній схемі зображені два виробництва, А и В, що випускають однакові товари. Це означає, що кожний з розподільних центрів може вибирати постачальника з більш вигідними для себе умовами постачання. У свою чергу, виробництво може вибирати різні канали розподілу. Наприклад, з виробництва А товар може потрапити до кінцевого споживача по одному з наступних чотирьох маршрутів: 8; 1—6; 1—7—5; 2—5. Очевидно, що якщо виробництво А вийде на ринок і самостійно зв'яжеться з кінцевим споживачем (маршрут 8), те первісна вартість товару зросте лише на суму витрат, зв'язаних з доставкою, тому що посередники (розподільні центри) будуть виключені з ланцюга. Однак у цьому випадку споживач змушений буде купувати в одного постачальника велика кількість однакового товару, що швидше за все для нього неприйнятно.

Рис. 9.5. Структурна схема каналів розподілу товарів народного споживання (ТНС)

Другий маршрут 1—6 незручний з тих же причин. Розподільчий центр № 1 розташований у місці зосередження виробництва і, як правило, закуповує й продає великі партії однорідного товару. Ця категорія посередників також не формує різноманітного асортименту. Різноманітний торговий асортимент формує гуртовик (розподільний центр № 2), розташований у місці зосередження споживання. Цей посередник спеціалізується на наданні максимального сервісу кінцевому споживачу. Таким чином, канал 1 – 7 - 5 забезпечує найбільший сервіс споживачу, але при цьому включає двох посередників, тобто вартість товару буде найбільш високою.

9.4. Розвиток інфраструктури товарних ринків

Необхідною умовою можливості вибору каналу розподілу, а також оптимізації всього логістичного процесу на макрорівні є наявність на ринку великої кількості посередників.

В даний час у термін “посередник” іноді вкладається негативне значення: зайва, а то й кримінальна ланка в ланцюзі товароруху. У рамках логістики розглядається проблема цивілізованого, економічно виправданого посередництва.

Уявимо собі два варіанти переправи через річку: по мосту, за плату, і безкоштовно вбрід. Можна не витрачати гроші на міст і переправлятися вбрід. Але чи буде від цього процес, що включає в себе переправу, дешевшим? Відповідь очевидна - у більшості випадків ні. Посередник - той же міст, що забезпечує більш зручну переправу товару виробника до споживача. Правда, за цю переправу треба платити. Звідси виникають дві задачі. Перша - для виробника, якому необхідно вирішити задачу типу "Маkе-оnuy", тобто вирішити, чи перебиратися зі своїм товаром на ринок самостійно, тобто "убрід", чи скористатися за плату послугами посередника. Друга - для самого посередника, який повинен знайти такі місця в “річці господарської діяльності”, що очевидно мають потребу в “мостах”, тобто запропонувати свої послуги там, де в результаті їх застосування процес товароруху стане істотно дешевшим.

Послуги посередника є затребуваними, якщо їхня вартість нижче власних витрат на виконання яких-небудь робіт. У формалізованому вигляді це співвідношення можна представити в наступному вигляді:

    П    С          (9.1)

де П — розмір оплати послуг посередника;

С — обсяг витрат клієнта по самостійній організації закупівель і розміщенню замовлення.

Доцільність користування послугами посередника визначиться різницею власних витрат і вартості послуг посередника:

       Ц = З – П               (9.2)

Оптимізація каналу розподілу, а потім і логістичного ланцюга можлива лише при наявності на товарному ринку великої кількості підприємств, що здійснюють гуртові функції. У табл. 9.1 наведені дані за чисельністю гуртових підприємств на 1000 чол. населення в деяких країнах.

Таблиця 9.1.

Розходження в забезпеченості гуртовими підприємствами

Держава

Число гуртових підприємств на 1000 чол. населення

Японія

3,4

США

1,9

Країни СНД

0,05

Актуальність створення мережі оптових посередників для країн СНД очевидна.

Правове забезпечення економічної діяльності повинно полегшувати формування та реалізацію господарських зв'язків, інформаційні мережі - забезпечувати швидкий обмін інформацією, фінансова система - забезпечувати швидке проходження фінансових засобів.

Рішення перерахованих задач є функцією держави, яка повинна створити сприятливі умови  розвитку та оптимізації систем розподілу матеріальних потоків.

Таким чином, інфраструктури товарного ринку - це система організацій, які забезпечують взаємозв'язки між структурними елементами товарних ринків і сприяють вільному руху товарів, безперервному процесу відтворення та безперебійному функціонуванню сфери споживання. 

Дана система складається з наступних підсистем:

підсистема торгових посередників і складського господарства;

підсистема інформаційного забезпечення;

підсистема тароупаковочной індустрії;

підсистема транспортного забезпечення;

фінансово-кредитна підсистема;

підсистема нормативно-правового забезпечення.

Формування розширеної інфраструктури товарного ринку дозволить досягти наступних результатів:

збереження належної якості товарів у процесі їхнього переміщення від виробника до споживача;

отримання споживачем товарів у необхідному обсязі, що відповідає якості, асортименту, сортності, комплектності, упаковування за рахунок надання послуг організаціями інфраструктури;

можливість отримання споживачем товарів у встановлений термін;

 мінімізація матеріальних, фінансових і трудових витрат у процесі просування товарів від виробника до споживача;

формування системи послуг по збереженню товарів на складах, у холодильниках;

підвищення конкурентноздатності вітчизняних товарів за рахунок поліпшення зовнішнього вигляду та якості упаковки;

значне зниження втрат товарної продукції при її просуванні на ринку;

зниження матеріальних витрат і запобігання екологічного збитку за рахунок розвитку системи збору й переробки тари, що вийшла з уживання та упаковки;

впровадження логістики, комплексного обслуговування постачання товарів;

зниження витрат на перевезення товарів за рахунок створення ефективної системи вантажоруху, основаної на термінальній технології перевізного процесу, зменшення втрат і псування вантажів;

формування інформаційно-аналітичних систем товарних ринків, зниження витрат і термінів проведення операцій за рахунок своєчасного отримання учасниками ринку інформації про попит та пропозицію, місцезнаходженні товарів, ціну, умови їх постачання;

використання капіталу посередницьких організацій для підтримки вітчизняного виробництва;

конкурентне формування цін на гуртових ринках;

пожвавлення ринків шляхом прискорення платежів і обороту капіталів;

створення умов для цивілізованої торгівлі товарами в результаті удосконалення нормативно-правової бази, розробки методичної документації.

9.5. Ухвалення рішення з побудови системи розподілу

Відповідно до методу системного підходу при формуванні системи розподілу застосовується послідовність дій, наведених у табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Алгоритм вибору оптимального варіанта розподілу матеріального потоку

Вивчення кон'юнктури ринку і визначення стратегічних цілей системи розподілу

Розрахунок прогнозованої величини матеріального потоку, що проходить через систему розподілу

Зпівставлення прогнозу необхідної величини запасів по системі в цілому

і на окремих ділянках матеріалопровідного ланцюга

Вивчення транспортної мережі регіону обслуговування, складання схеми

матеріальних потоків у межах системи розподілу

Розробка різних варіантів побудови систем розподілу

Оцінка логістичних витрат для кожного з варіантів

Вибір для реалізації одного з розроблених варіантів

Для того, щоб з безлічі варіантів вибрати один, необхідно встановити критерій вибору, а потім оцінити кожний з варіантів за цим критерієм. Таким критерієм, як правило, є критерій мінімуму приведених витрат, тобто витрат, приведених до єдиного річного виміру.

Величину приведених витрат визначають за наступною формулою:

         (9.3)

де Вп - приведені витрати за варіантом;

Се  - річні експлуатаційні витрати;

Ст   - річні транспортні витрати;

К   - повні капітальні вкладення в будівництво розподільчих центрів, приведені за фактором часу — за нормою дисконту;

Т   -  термін окупності варіанта.

Для реалізації приймається той варіант системи розподілу, що забезпечує мінімальне значення приведених (річних) витрат.

Питання для контролю знань

1. Дайте визначення поняттям "логістика" і "розподільча логістика". Що загального й у чому відмінність цих понять?

2. Перелічіть задачі, що розв'язуються розподільчою логістикою на мікро- і на макрорівні.

3 Дайте визначення логистическому каналу, логистической ланцюга. У результаті яких дій логистический канал перетвориться в логистическую ланцюг?

4. Дайте визначення поняттю "інфраструктура товарного ринку".

5. Перелічить підсистеми, що утворюють інфраструктуру товарного ринку.

6. Яким чином розвиток інфраструктури товарного ринку впливає на величину логістичних витрат?

7. Наведіть алгоритм вибору оптимального варіанту розподілу матеріального потоку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40885. Затухання у металі, скін – шар 67 KB
  В металі хвиля затухає як . Глибина на якій хвиля спадає в раз називається скін – шаром. Ми не врахували те що існує також відбита хвиля у середовищі
40886. Конституція України - Основний Закон держави 180 KB
  Конституція України Основний Закон держави†План Поняття і загальна характеристика конституції як Основного Закону держави. Юридичні властивості й функції Конституції України. Основні етапи становлення Конституції України. Правова охорона Конституції України.
40887. Узагальнена плоска хвиля 284.5 KB
  Таким чином хвиля розповсюджується в багатьох напрямках: хвиля в напрямку Задача: Нехай хвиля падає під кутом до поверхні середовища знайти характеристики відбитої хвилі та заломленої.
40888. Основи конституційного ладу України 279.5 KB
  Механізм та основні функції Української держави. Метою цієї лекції є формування у студентів знань щодо основ конституційного ладу України який включає поняття державного і суспільного ладу; засвоєння ними понять “гарантії конституційного ладу Україн膓механізм держав膓принципи суспільного ладу†тощо. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні Право України.: Інт держави і права ім.
40889. Рівняння Максвела для Т, ТЕ, ТМ хвиль 388 KB
  Т хвиля розповсюджується зі швидкістю світла . хвиля розповсюджується в напрямку – хвиля існує там де є розв’язок рівняння Лапласа електрика. Тому якщо існує електростатичне поле то може існувати і Т – хвиля.
40890. Прямокутний хвильовід 139.5 KB
  Для хвилі завдяки граничним умовам на стінках , а по певній координаті (там, де індекс = 0 ) це поле однорідне, тоді буде всюди, тобто цієї хвилі не буде.
40891. Хвильовий опір хвильовода 164 KB
  Рівняння для Т, ТЕ, ТМ хвиль різні. Щоб звести їх до одного виду, використовуючи потенціали , , де - електрична скалярна функція, - магнітна скалярна функція. Якщо для Т – хвилі завжди, то , а перетворюється в нуль завдяки .
40892. Коаксіальна лінія 412.5 KB
  Таким чином, можна перетворити межу циліндричної області в межу плоскої. Тому й область перетворюється в область . Розв’язок задачі в плоскому конденсаторі:має вигляд: . Поклавши (скориставшись тим, що потенціал визначається з точністю до константи), маємо: . Скориставшись зворотнім перетворенням, одержимо:
40893. Лінії передач для інтегральних схем 207 KB
  Складність розв’язання цієї задачі полягає в тому, що граничні умови тут – нерегулярні; не можна покласти, що на поверхні. Використовують наближені методи; зокрема конформних відображень.