62080

Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем. Возз’єднання князівства за синів Романа

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: учні зможуть дати характеристику правління Романа Мстиславича визначати основні риси його внутрішньої і зовнішньої політики; визначатимуть особливості перебігу періоду усобиць...

Украинкский

2014-06-04

31.36 KB

6 чел.

Урок № 22

Тема: Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем. Возз’єднання князівства за синів Романа”.

Мета: учні зможуть дати характеристику правління Романа Мстиславича, визначати основні риси його внутрішньої і зовнішньої політики; визначатимуть особливості перебігу періоду усобиць; характеризуватимуть особливості розвитку князівства до 1238 р; учні зможуть показувати на карті територію держави за Романа Мстиславича, території сусідніх держав; знатимуть роки правління Романа Мстиславича, його синів, основні дати періоду усобиць; знатимуть такі поняття: «бояри», «опозиція», «регентство», «окупація»; учні усвідомлюватимуть значення Галицько-Волинського князівства для історії української державності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання; Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України: підручник для 7 класу. – К.: Грамота, 2007, атлас «Історія України, 7 клас», комп’ютер, ілюстрації до теми.

Етап заняття

Діяльність вчителя

Діяльність учнів

І. Актуалізація і корекція опорних знань, перевірка домашнього завдання

Вчитель говорить учням, що вони вивчають середньовічну історію України. Нагадує про те, що після смерті Володимира Мономаха Київська Русь розпалася на ряд фактично незалежних князівств. Вчитель запитує учнів, які вони пам’ятають князівства, де вони розташовані. Запитує про причини роздробленості Київської Русі. Вчитель питає про те, де розташовані Галицьке і Волинське князівства. Після цього вчитель говорить про те, що наступний період історії Київської Русі та історії України загалом пов’язаний з цими двома князівствами.

Пригадують роки правління Володимира Мономаха, називають і показують на карті князівства Київської Русі, пригадують причини роздробленості Київської Русі. На карті показують місце розташування Галицького і Волинського князівств

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивації навчання

Вчитель говорить про те, що тема сьогоднішнього уроку і буде пов’язана з Галицьким та Волинським князівствами. Вчитель говорить, що саме ці два князівства виходять на провідну політичну арену тодішньої України. Саме вони стають спадкоємцями могутньої Київської Русі. Повідомляє тему уроку Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем. Возз’єднання князівства за синів Романа”. Говорить, що метою уроку є простежити процес об’єднання Галицького і Волинського князівств, виявити роль цього процесу і роль його учасників в історії української державності. Вчитель говорить згадати відомі факти з історії Галицького і Волинського князівств і записує їх на дошці

Учні записують число, класна робота, тему уроку. Пригадують події та факти, які їм відомі з історії Галицького і Волинського князівств

ІІІ. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу, осмислення зв’язків і відносин в об’єктах навчання

Вчитель починає розповідати про процес утворення Галицько-Волинської держави. Учням же перед цим говорить намалювати у зошиті хронологічну таблицю Утворення Галицько-Волинської держави.

Розповідь вчителя:

У 981 р., як пише літописець, князь Володимир Святославич здійснив похід і «...зайняв... Перемишль, Червен та інші городи, які є й до сьогодні Руссю». Так уперше доля майбутнього Галицько-Волинського князівства поєдналася з придніпровською Руссю. Місто Володимир, закладене й назване на честь князя, стало центром новоприєднаної території. До кінця XI ст. волинські та підкарпатські землі були однією адміністративною територією, внаслідок розвитку якої поступово виокремилися два самостійних князівства — Галицьке, із центром у місті Галичі (з 1141 р.) та Волинське.

Тому Волинь і Галичину об'єднував не лише спільний кордон. їх пов'язували торговельно-економічні й зовнішньополітичні інтереси. Обом князівствам загрожували половці з півдня і поляки із заходу. Галицькі бояри запросили зайняти престол волинського князя Романа Мстиславича. Так у 1199 р. постала Галицько-Волинська держава. Утворення такої держави мало на той час велике значення. Роман прагнув створити власну модель державного управління. Він хотів побудувати сильну князівську владу, яка не залежала б від земельних аристократів. Та стара земельна знать — бояри — намагалася обмежити права свого сюзерена, втручалася у внутрішню і зовнішню політику князя Романа. Бояри в Галичині мали сильні позиції. Роман був мудрим державним діячем, талановитим дипломатом. Він орієнтувався на бойову віддану дружину, середні й вищі верстви міського населення багатих волинських міст, особливо стольного града — Володимира. На відміну від інших князів, він дбав про підтримку в суспільстві всіх своїх починань і заходів. Це дало змогу Романові зміцнити центральну владу в князівстві, піднести його економічну, а відтак — і військову міць. Роман використовував будь-які способи приборкання галицьких бояр. У зовнішній політиці Роман зосередив увагу на поширенні своєї влади. У 1203 р. він, опираючись на родове право Мономаховичів, завдає поразки суперникам із Суздаля й утверджується в Києві. Кияни охоче перейшли на бік Романа і навіть відчинили йому Подільські ворота міста. Під владу одного князя потрапили Київське, Галицьке та Волинське князівства. Територія усієї Правобережної України та частина Лівобережжя ввійшли до складу єдиної держави — Галицько-Волинського князівства.

Найбільшу славу Романові принесли його успіхи у війнах із традиційними ворогами. Щоб захистити українські землі, Роман провів цілу низку нечувано успішних походів на половців та литовських князів. Галицько-Волинський літопис із захопленням розповідає про князя Романа. Він «одолів усі поганські народи мудрістю розуму, дотримуючись заповідей Божих. Адже він кидався на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись... переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як тур, бо він ревно наслідував свого предка Мономаха».

Роман мав добрі відносини з Візантійською імперією. Є згадки про те, що в Константинополі було посольство Романа. Відносини з Візантією були основними в зовнішній політиці Романа. Але він намагався підтримувати добрі стосунки і з країнами Західної Європи. До Романа приходили посли від Папи Римського. Відомо, що Роман був учасником міжусобних війн між претендентами на загальнопольський престол. В останні роки свого життя Роман установив тісні взаємини зі ще однією імперією середньовіччя — Німецькою.

Улітку 1205 р. Роман Мстиславич розпочав військовий похід на Польщу.

У червні 1205 р., ідучи через Польщу, Роман потрапив у засідку і загинув.

Вчитель говорить учням записати поняття «опозиція», «регентство», «окупація»

Після цього вчитель показує уривок з документального фільму «Галицько-Волинське князівство. Частина перша» з серії «Історія України».

Вчитель задає питання учням:

  1.  Чому ці території майже не знали усобиць?
  2.  Якою була роль бояр на Галичині?
  3.  Чи міцною була влада князів?
  4.  Хто допоміг князю Роману захопити Галич?
  5.  Хто прагнув захопити Галичину після смерті Романа Мстиславича?

Учні слухають вчителя, заповнюючи таблицю, яка на кінець уроку орієнтовно має виглядати так:

Дата

Подія, що відбулася

1.

1199 р.

Волинський князь Роман Мстиславич сходить на престол у Галичі. Утворення Галицько-Волинської держави.

2.

1203 р.

Роман Мстиславич захоплює Київ

3.

1205 р.

Роман Мстиславич розпочав війну з Польщею

4.

Червень 1205 р.

Загибель Романа

5.

1170-1205 рр.

Князювання Романа Мстиславича

6.

1206—1238 рр.

боротьба нащадків Романа Мстиславича за відновлення Галицько-Волинської держави.

7.

1213 р

проголошення боярина Володислава Кормильчича галицьким князем.

8.

1214 р.

Змова галицький бояр з угорцями. Окупація Галичини угорськими військами. Утвердження Данила Романовича на Волині

9.

1237-1238 рр.

Данило остаточно укріплюється в Галичі, Василько отримав Волинь

Записують поняття у зошит

Дивляться фільм, відповідають на запитання вчителя.

IV. Узагальнення і систематизація знань, застосування їх в різних ситуаціях

Вчитель дає учням завдання працюючи з підручником, заповнити таблицю «Внутрішня і зовнішня політика Романа Мстиславича».

Вчитель говорить учням показати на карті головні міста Галицько-Волинської держави, напрямки руху військ

Учні заповнюють таблицю «Внутрішня і зовнішня політика Романа Мстиславича», яка орієнтовно виглядатиме так:

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Зміцнив центральну владу, обмежив права бояр

1203 р. – оволодів Києвом, став наймогутнішим правителем Південно-Західної Русі

Підніс економічну та військову могутність князівства

Провів успішні походи проти половців та литовських князів

Спирався у своїй діяльності на дружину і середні і вищі верстви населення волинських міст

Підтримував дружні відносини з Візантією і країнами Західної Європи

Установив тісні взаємини з Німеччиною

Показують на карті основні міста та напрями руху військ.

V. Підведення підсумків уроку 

Вчитель підбиває підсумки уроку, узагальнює інформацію, питає в учнів: 1. Дата правління Романа Мстиславича.

2. Хто і коли об’єднав Галицьке і Волинське князівства?

3. Коли Роман Мстиславич захопив Київ.

4. Поясність, чому бояри у Галичині мали сильні позиції

Відповідають на питання вчителя

VI. Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника – параграф15, с. 147-151 і відповісти на запитання, що додаються. Скласти від імені Романа Мстиславича розповідь про його життя на зразок «Повчання дітям Володимира Мономаха», у якому він повідомляє про основні події свого життя і дає настанови нащадкам. Заповнити контурну карту «Об’єднання Галицького і Волинського князівств”

Записують д/з, у випадку необхідності задають питання вчителеві


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76294. Артерии и вены сердца 115.84 KB
  A coronaria dextra – между легочным стволом и правым ушком, затем идет по венечной борозде и заходит назад. То есть, в основном, она снабжает правую половину сердца. Отдает r interventricularis posterior – это конечная ветвь, идет по одноименной борозде до самой верхушки, r marginalis dexter – вниз вдоль правого желудочка по краю.
76295. Дуга аорты, грудная часть аорты, их топография, ветви и межсистемные анастомозы 95.09 KB
  Дуга аорты грудная часть аорты их топография ветви и межсистемные анастомозы. Дуга аорты rcus orte расположена между местами отхождения плечеголовного ствола trunсus brchiocephliсus и левой подключичной артерии . На уровне IV грудного позвонка имеется сужение перешеек аорты isthmus orte. Дуга аорты являясь продолжением восходящей части аорты поворачивает влево и назад на уровне тела IV грудного позвонка переходит в нисходящую часть аорты.
76296. Наружная сонная артерия, ее топография, ветви и межсистемные анастомозы 249.62 KB
  Наружная соннаяа ртерия, a.carotis externa, сначала располагается медиальнее от внутренней сонной артерии, затем она постепенно отклоняется кпереди и латерально. Начальный отдел наружной сонной артерии прикрыт грудино-ключично-сосцевидной мышцей, потом она переходит в trigonum caroticum
76297. Артерии лица, из анастомозы 187.52 KB
  Поверхностная височная артерия снабжает кровью околоушную слюнную железу, кожу и мышцы латеральной области лица, височной, теменной и лобной областей волосистой части головы, ушную раковину и наружный слуховой проход. Она анастомозирует с лицевой, затылочной и глазной артериями.
76298. Внутренняя сонная артерия. Ветви, анастомозы 314.76 KB
  Внутренняя сонная артерия. Пройдя сонный канал артерия входит в sinus cvernosus. Пещеристая часть располагается в сонной борозде на боковой поверхности клиновидной кости где артерия проходит через sinus cvernosus твердой мозговой оболочки.
76299. Артерии головного мозга. Артериальный круг мозга 92.47 KB
  Артериальный круг мозга Кровоснабжение головного мозга осуществляется ветвями внутренних сонных артерий позвоночных артерий. communicns posterior зрительный перекрест серый бугор ножки мозга гипоталамус таламус хвостатое ядро. cerebri posterior формируют сосудистое сплетение бокового и третьего желудочков мозга.
76300. Верхнечелюстная артерия, ее топография, ветви и анастомозы 1.51 MB
  Топография: начинается у шейки нижней челюсти, пронизывает m.pterygoideus lateralis и скрывается в fossa pterygopalatina.
76302. Подключичная артерия, ее топография, ветви и межсистемные анастомозы 710.65 KB
  Подключичная артерия ее топография ветви и межсистемные анастомозы. Подключичная артерия. Артерия покидает грудную полость через pertur thorcis superior образуя выпуклую кверху дугу огибающую купол плевры. После проникновения артерии в cvits xillris она получает название подмышечная артерия.