62199

Психологічний аналіз уроку

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вчителька розповідає учням новий матеріал показує практичне значення матеріалу. Вчителька пояснює суть нового матеріалу. На певних етапах увага учнів розсіювалася і вчителька старалась привернути їх увагу використовуючи різні таблиці. Вчителька вміло переключала учнів з одної уваги на іншу.

Украинкский

2014-06-26

18.77 KB

27 чел.

Тема: Психологічний аналіз уроку.

Мета: Навчитись комплексно досліджувати психологічні особливості уроку, його учасників та фіксувати результати за відповідною формою.

Протокол №5

12.11.2010р.; школа №14; клас 7-А;

Вчитель: Ігнатюк Тетяна Василівна;

Предмет хімія; урок у розкладі- 1;

Тема: Оксиген як хімічний елемент. Кисень проста речовина. Оксиген у природі.

. Психологічна оцінка структури уроку у зв’язку з його конкретною метою та завданнями.

Тема: Фізіологічна дія кисню. Добування кисню в лабораторії.

Мета: Навчити учнів за планом давати характеристику оксисену та кисню, порівнювати оксиген та кисень, розглянути основні  лабораторні способи добування кисню.

Структура уроку.

  1.  Перевірка відсутніх і домашнього завдання.
  2.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Вчителька розповідає учням новий матеріал, показує практичне значення матеріалу.
  3.  Вчителька пояснює суть нового матеріалу. Його потрібність у житті.
  4.  Запам’ятовування навчального матеріалу. Учні самі наводять приклади стосовно засвоєного матеріалу.
  5.  Узагальнення і систематизація знань. Учні розв’язують вправи на закріплення нового матеріалу.
  6.  Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. Учителька нагадує, що нового дізналися на уроці, як працював клас, оцінює окремих учнів, дає домашнє завдання.

На 1-му етапі уроку учні пригадують попередньо-вивчений матеріал. Це сприяє розвитку мислення і пам’яті.

На 2 і 3 етапах уроку в учнів  розвивається теж мислення і пам’ять.

На 4 етапі розвивається пам’ять.

На 5 і 6 етапах уроку розвивається уява,  мислення,  увага і пам’ять.

II. Психологічна оцінка змісту уроку.

На уроці використовувався описовий та  пояснювальний матеріал. Який  зводиться протягом уроку до конкретності.

Ця учбова інформація вимагає активізації образного мислення. Викликає досить позитивні емоції. Викладений матерал вчителькою відповідає віковим особливостям навчально-пізнавальної діяльності учнів, їх досвіду і рівню знань.  Вчитель ,завдяки простоті викладу інформації , начвнісю простих життєвих прикладів, порівнянь, використання наочності , і зв’язку предмету з життям  робить матеріал доступним.   Учні легко засвоюють нові знання.

III. Характеристика пізнавальної діяльності учнів на уроці і управління нею. Організація уваги.

Вчитель організовувала увагу на всіх етапах заняття спочатку підвищеної тональністю голосу, згодом тихим проханням бути уважними, і підкресленням значення для дітей цієї теми. На уроці мала місце як довільна, так і мимовільна увага. На певних етапах увага учнів розсіювалася і вчителька старалась привернути їх увагу , використовуючи різні  таблиці.

Вчителька вміло переключала учнів з одної уваги на іншу. Інколи просила просто її слухати , інколи звернути вагу на малюнки і таблиці. Мовлення учителя  , різні наочні засоби стали об’єктом сприймання учнів. Якість матеріалу сприймання була майже однаковою, бо учні і слухали і вдивлялися у таблиці з однаковим зацікавленням і увагою.

Протягом уроку вчителька старалась зробити так , щоб учні запам’ятали чим більше. Вона просила час від час повторити те, що вона говорила своїми словами декількох учнів, щоб побачити , що учні її справді розуміють.

Декілька раз вчитель викликала учнів до дошки, для записування певних формул та задач.  Теж просила учнів, щоб вони записували в зошит  все найбільш основне для кращого запам’ятовування, осмислення і детальнішого перегляду і вивчення вдома.

Для формування наукових понять вчителька використовувала наочні засоби, різні таблиці, плакати з малюнками.

Між вивченим матеріалом і попереднім було встановлено тісні зв’язки. Для засвоєння нових понять та суджень вчителька використала дедуктивний метод.

Вчителька постійно наголошувала на  теоретичному і практичному значенні вивченої теми.

Щоб активізувати творче мислення дитини , вчителька просила дітей наводити власні приклади по темі, і , таким чином , бачила повну картину  чи діти розуміють , що вивчають , чи ні. Проблемних ситуацій не створювалось.

На уроці проявлялись аналіз порівняння на середньому рівні.

Діти проявляли такі якості розуму як широта , самостійність,гнучкість ,  швидкість. Коли вчителька задавала певні питання , то  учні  самостійно , обґрунтовуючи свою думку , відповідали на них.

Урок був побудований послідовно і логічно. В ході уроку відбувався послідовний перехід від одного етапу до іншого. На уроці широко активізувалась уява учнів,як репродуктивна , так і творча.  Вчитель ,як хороший психолог враховував індивідуальні особливості учнів : темперамент , характер , здібності. Були діти, які постійно хотіли відповідати  весь час тримали руку, і вчителька їх викликала, але також старалась викликати і заохочувати до роботи і тих , які були більш пасивними .  

IV. Ставлення учнів до навчання і мотиви учбової діяльності на уроці.

На уроці переважало позитивне ставлення учнів до навчання. Вчителька зуміла протягом уроку зацікавити дітей. Постійно наголошувала, що ця інформація їм ще і житті пригодиться не раз. Вчителька дуже гарно , доступно пояснювала , тому , більшість учнів , слухали її з задоволенням.

V. Організація вчителем зворотного зв’язку.

Вчителька намагалась на всіх етапах уроку проводити не монолог , а бесіду. Вона зверталась до учнів , коли  перевіряла домашнє завдання, під час опитування, при поясненні нового матеріалу (коли уточнювала, чи всі зрозуміли все, що вона говорить) , просила висловлювати свою думку і свої судження, при розясненні наступного домашнього завдання.  

Рівні засвоєння знань учнів були різними. Дехто з учнів одразу вловлював те, що говорила вчителька і одраз наводив якісь певні свої приклади. Деякі учні спочатку не розуміли , але після того , як вчителька дозволила пояснити те, що вони зрозуміли власними словами, і вони пояснювали – тоді тільки зрозуміли. Але таких , що до кінця уроку нічого  не отримали і не запам’ятали – напевно не було.

Коли вчителька , на кінці уроку , виставила оцінки , різні учні , по-різному сприймали свої оцінки. Був один хлопчик ,який говорив, що він знає на більшу оцінку, ніж вчителька йому поставила, тому вчителька сказала, що пропонує йому одну гру – вона задає йому 3 питання по темі, що вони сьогодні вивчали,якщо він без зупинки відповість , вона поставить йому не 9 , а 12. Але учневі вдалось відповісти тільки на 1 питання, інші він не знав. Тож визнавши свою помилку й знання , був уже задоволений і тим, що мав.

VI. Виховний вплив особистості вчителі і його діяльність на уроці.

Вчителька була дуже строга , тому відчувався маленький «переляк» спочатку в класі, але згодом діти себе опанували. Вона поводилась дуже стримано. Вигляд у неї був охайний, стриманий. Вчитель ставилася з любовю до дітей, скеровувала їх до самостійного думання , а не заучування книжних фраз.

Вчителька – знавець своєї справи. Діти були дуже задоволені уроком.

VII. Результати уроку.

На мою думку, цілі року досягнуті повністю. Було видно , що діти засвоїли знання, увага була на найвищому рівні,  інтерес проявлявся в тому, що діти навіть після пари , на перерві приходили до вчителя і питали по темі ще якісь цікаві речі, з уроку всі вийшли в позитивному настрої і натхненні.

Урок  розширив кругозір дітей, їх загальний розвиток.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80972. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії 38.89 KB
  В учнівських диктантах було відтворено від 8 до 21 інформаційних одиниць. Діагностуючий диктант допомагає вчителю вчасно звернути увагу на труднощі в сприйнятті й осмисленні історичного матеріалу що є в учнів даного класу 9віку0. Якщо взяти за основу зміни особистісних особливостей учнів то в своїй роботі у напрямку посилення пізнавального інтересу учнів до історії перш за все беру до уваги що учні основної школи та старшої школи мають зовсім різну підготовки виходячи з їх віку.
80973. Дайте оцінку сучасним вимогам до уроків історії 39.52 KB
  Розуміння і виконання вчителем сучасних вимог до уроку які визначаються соціальним замовленням. Оптимального балансу в змісті уроку компонентів світової національної регіональної та локальної історії. Творчою емоційної атмосфери заснованої на інтерес учнів до змісту уроку та видами навчальної роботи...
80974. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії 32.33 KB
  Наприклад: 1 Складіть максимальну кількість речень з одними і тими самими словами але різних за смислом: лицаріхрестоносці кривава битва князівські дружини діагностика вербальної уяви.Порівняйте два зображення на історичну тему і знайдіть відмінності діагностика довільної уваги. По деталі здогадайтеся що це за споруда і назвіть її діагностика образної уяви. На основі аналітичного опису намалюйте предмет про який іде мова діагностика репродуктивної та творчої уяви.
80975. Права та обов’язки вчителя історії 36.39 KB
  Мають право на: захист професійної честі гідності; участь в обговоренні та вирішенні питань організації навчальновиховного процесу; проведення науководослідної експериментальної пошукової роботи відповідно до діючих нормативних документів; вільний вибір форм методів засобів навчання виявлення педагогічної ініціативи; дострокову атестацію на отримання відповідної категорії і педагогічного звання; соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства; підвищення кваліфікації перепідготовку вільний вибір змісту...
80976. Проблема методів навчання історії та їх класифікація 36.03 KB
  Провідні поняття повязані з процесом навчання історії стали предметом наукового інтересу в дискусіях радянських методистів у 5070ті pp. В обговоренні проблеми свої варіанти класифікації методів навчання історії в різні роки запропонували всі провідні вчені однак вони так і не прийшли до єдиної думки. Тому в сучасній методичній літературі збереглася різноманітність підходів до визначення понять методи прийоми способи навчання різні підстави їх систематизації і деяка суперечливість у вживанні методичних термінів у спеціальній...
80977. Дайте загальну характеристику історичних карт 37.4 KB
  Історичні карти карти що відображують історичні явища і події взаємозвязки суспільних явищ минулого з географічними чинниками показують розміщення древніх культур держав соціальні рухи торгівельні дороги пересування людей військові удари на карті показують стрілками місця боїв схрещеними мечами райони повстань крапками або вогнищами. Історичні карти створюються на географічній основі і є математично визначеним зменшеним узагальненим образнознаковим зображенням історичних подій явищ процесів чи періодів...
80978. Прийоми і засоби навчання історії 33.36 KB
  Прийоми навчання це складова методу що немає самостійного навчального завдання а підпорядковується тому завданню який виконує метод. Методи навчання класифікують на загальні можуть використовуватися в процесі навчання будьяких навчальних предметів і спеціальні застосовуються для викладання окремих предметів але не можуть бути використані при викладанні інших предметів. Засіб навчання знаряддя за доп.
80979. Як використати на уроці методичні можливості підручника 38.26 KB
  Сучасна практика викладання історії в школах України переконливо свідчить що шкільний підручник ще довго залишатиметься найважливішим засобом навчання незважаючи на зростання інтересу до інших зокрема наочних комп\'ютерних технологійПерше знайомство з будьяким підручником учитель і учень розпо чинають із вступного тексту структури і особливостей його побудо ви різними видами тексту запитаннями і завданнями а також ілюст раціями картами. Весь текст підручника за обсягом і призначенням поділяють на основний додатковий і...
80980. Методика проведення навчальних екскурсій 35.46 KB
  Екскурсія - це вид навчальної роботи, при якому навчання проводиться на натуральному природному або виробничому обєкті поза межами школи, чи класу. екскурсія – це наочний метод отримання певних знань, виховання шляхом відвідин по заздалегідь розробленій темі певних об’єктів (музей, завод, підприємство тощо) із спеціальним керівником (екскурсоводом).