62199

Психологічний аналіз уроку

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вчителька розповідає учням новий матеріал показує практичне значення матеріалу. Вчителька пояснює суть нового матеріалу. На певних етапах увага учнів розсіювалася і вчителька старалась привернути їх увагу використовуючи різні таблиці. Вчителька вміло переключала учнів з одної уваги на іншу.

Украинкский

2014-06-26

18.77 KB

19 чел.

Тема: Психологічний аналіз уроку.

Мета: Навчитись комплексно досліджувати психологічні особливості уроку, його учасників та фіксувати результати за відповідною формою.

Протокол №5

12.11.2010р.; школа №14; клас 7-А;

Вчитель: Ігнатюк Тетяна Василівна;

Предмет хімія; урок у розкладі- 1;

Тема: Оксиген як хімічний елемент. Кисень проста речовина. Оксиген у природі.

. Психологічна оцінка структури уроку у зв’язку з його конкретною метою та завданнями.

Тема: Фізіологічна дія кисню. Добування кисню в лабораторії.

Мета: Навчити учнів за планом давати характеристику оксисену та кисню, порівнювати оксиген та кисень, розглянути основні  лабораторні способи добування кисню.

Структура уроку.

  1.  Перевірка відсутніх і домашнього завдання.
  2.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Вчителька розповідає учням новий матеріал, показує практичне значення матеріалу.
  3.  Вчителька пояснює суть нового матеріалу. Його потрібність у житті.
  4.  Запам’ятовування навчального матеріалу. Учні самі наводять приклади стосовно засвоєного матеріалу.
  5.  Узагальнення і систематизація знань. Учні розв’язують вправи на закріплення нового матеріалу.
  6.  Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. Учителька нагадує, що нового дізналися на уроці, як працював клас, оцінює окремих учнів, дає домашнє завдання.

На 1-му етапі уроку учні пригадують попередньо-вивчений матеріал. Це сприяє розвитку мислення і пам’яті.

На 2 і 3 етапах уроку в учнів  розвивається теж мислення і пам’ять.

На 4 етапі розвивається пам’ять.

На 5 і 6 етапах уроку розвивається уява,  мислення,  увага і пам’ять.

II. Психологічна оцінка змісту уроку.

На уроці використовувався описовий та  пояснювальний матеріал. Який  зводиться протягом уроку до конкретності.

Ця учбова інформація вимагає активізації образного мислення. Викликає досить позитивні емоції. Викладений матерал вчителькою відповідає віковим особливостям навчально-пізнавальної діяльності учнів, їх досвіду і рівню знань.  Вчитель ,завдяки простоті викладу інформації , начвнісю простих життєвих прикладів, порівнянь, використання наочності , і зв’язку предмету з життям  робить матеріал доступним.   Учні легко засвоюють нові знання.

III. Характеристика пізнавальної діяльності учнів на уроці і управління нею. Організація уваги.

Вчитель організовувала увагу на всіх етапах заняття спочатку підвищеної тональністю голосу, згодом тихим проханням бути уважними, і підкресленням значення для дітей цієї теми. На уроці мала місце як довільна, так і мимовільна увага. На певних етапах увага учнів розсіювалася і вчителька старалась привернути їх увагу , використовуючи різні  таблиці.

Вчителька вміло переключала учнів з одної уваги на іншу. Інколи просила просто її слухати , інколи звернути вагу на малюнки і таблиці. Мовлення учителя  , різні наочні засоби стали об’єктом сприймання учнів. Якість матеріалу сприймання була майже однаковою, бо учні і слухали і вдивлялися у таблиці з однаковим зацікавленням і увагою.

Протягом уроку вчителька старалась зробити так , щоб учні запам’ятали чим більше. Вона просила час від час повторити те, що вона говорила своїми словами декількох учнів, щоб побачити , що учні її справді розуміють.

Декілька раз вчитель викликала учнів до дошки, для записування певних формул та задач.  Теж просила учнів, щоб вони записували в зошит  все найбільш основне для кращого запам’ятовування, осмислення і детальнішого перегляду і вивчення вдома.

Для формування наукових понять вчителька використовувала наочні засоби, різні таблиці, плакати з малюнками.

Між вивченим матеріалом і попереднім було встановлено тісні зв’язки. Для засвоєння нових понять та суджень вчителька використала дедуктивний метод.

Вчителька постійно наголошувала на  теоретичному і практичному значенні вивченої теми.

Щоб активізувати творче мислення дитини , вчителька просила дітей наводити власні приклади по темі, і , таким чином , бачила повну картину  чи діти розуміють , що вивчають , чи ні. Проблемних ситуацій не створювалось.

На уроці проявлялись аналіз порівняння на середньому рівні.

Діти проявляли такі якості розуму як широта , самостійність,гнучкість ,  швидкість. Коли вчителька задавала певні питання , то  учні  самостійно , обґрунтовуючи свою думку , відповідали на них.

Урок був побудований послідовно і логічно. В ході уроку відбувався послідовний перехід від одного етапу до іншого. На уроці широко активізувалась уява учнів,як репродуктивна , так і творча.  Вчитель ,як хороший психолог враховував індивідуальні особливості учнів : темперамент , характер , здібності. Були діти, які постійно хотіли відповідати  весь час тримали руку, і вчителька їх викликала, але також старалась викликати і заохочувати до роботи і тих , які були більш пасивними .  

IV. Ставлення учнів до навчання і мотиви учбової діяльності на уроці.

На уроці переважало позитивне ставлення учнів до навчання. Вчителька зуміла протягом уроку зацікавити дітей. Постійно наголошувала, що ця інформація їм ще і житті пригодиться не раз. Вчителька дуже гарно , доступно пояснювала , тому , більшість учнів , слухали її з задоволенням.

V. Організація вчителем зворотного зв’язку.

Вчителька намагалась на всіх етапах уроку проводити не монолог , а бесіду. Вона зверталась до учнів , коли  перевіряла домашнє завдання, під час опитування, при поясненні нового матеріалу (коли уточнювала, чи всі зрозуміли все, що вона говорить) , просила висловлювати свою думку і свої судження, при розясненні наступного домашнього завдання.  

Рівні засвоєння знань учнів були різними. Дехто з учнів одразу вловлював те, що говорила вчителька і одраз наводив якісь певні свої приклади. Деякі учні спочатку не розуміли , але після того , як вчителька дозволила пояснити те, що вони зрозуміли власними словами, і вони пояснювали – тоді тільки зрозуміли. Але таких , що до кінця уроку нічого  не отримали і не запам’ятали – напевно не було.

Коли вчителька , на кінці уроку , виставила оцінки , різні учні , по-різному сприймали свої оцінки. Був один хлопчик ,який говорив, що він знає на більшу оцінку, ніж вчителька йому поставила, тому вчителька сказала, що пропонує йому одну гру – вона задає йому 3 питання по темі, що вони сьогодні вивчали,якщо він без зупинки відповість , вона поставить йому не 9 , а 12. Але учневі вдалось відповісти тільки на 1 питання, інші він не знав. Тож визнавши свою помилку й знання , був уже задоволений і тим, що мав.

VI. Виховний вплив особистості вчителі і його діяльність на уроці.

Вчителька була дуже строга , тому відчувався маленький «переляк» спочатку в класі, але згодом діти себе опанували. Вона поводилась дуже стримано. Вигляд у неї був охайний, стриманий. Вчитель ставилася з любовю до дітей, скеровувала їх до самостійного думання , а не заучування книжних фраз.

Вчителька – знавець своєї справи. Діти були дуже задоволені уроком.

VII. Результати уроку.

На мою думку, цілі року досягнуті повністю. Було видно , що діти засвоїли знання, увага була на найвищому рівні,  інтерес проявлявся в тому, що діти навіть після пари , на перерві приходили до вчителя і питали по темі ще якісь цікаві речі, з уроку всі вийшли в позитивному настрої і натхненні.

Урок  розширив кругозір дітей, їх загальний розвиток.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84280. Химизм процесса. Характеристика молочнокислых бактерий. Практическое значение молочнокислого брожения 33.66 KB
  Суммарное уравнение процесса имеет вид: С6H12О6 СНзСНОНСООН СООНСН2СН2СООН СНзСООН глюкоза молочная кислота янтарная кислота уксусная кислота СНзСН2ОН C02Н2 Е этиловый спирт К гетероферментативным молочнокислым бактериям относятся бактерии рода Streptococcus: Streptococcus dicetilctis Streptococcus cetoinicus; бактерии рода Lctobcillus: Lctobcillus brevis Lctobcillus helveticus а также бактерии рода Leuconostoc: Leuconostoc mesenteroides Leuconostoc cremoris. Характеристика молочнокислых бактерий Все молочнокислые бактерии...
84281. Пропионовокислое брожение. Химизм процесса, возбудители. Практическое использование пропионовокислого брожения 30.49 KB
  Практическое использование пропионовокислого брожения Пропионовокислое брожение вызывается пропионовокислыми бактериями относящимися к роду Propionibcterium. Химизм пропионовокислого брожения: ЗС6H12О6 → 4СНзCH2СООН 2СНзСООН 2CO2 2H2O Е глюкоза пропионовая уксусная кислота кислота Пропионовокислые бактерии небольшие неподвижные грамположительные палочки не образующие спор факультативные анаэробы. Практическое применение пропионовокислого брожения Пропионовокислое брожение используется в сыроделии.
84282. Маслянокислое брожение. Химизм процесса. Возбудители. Практическое использование и роль в процессах порчи пищевых продуктов 32.61 KB
  Эти бактерии могут сбраживать многие углеводы, в т.ч. (крахмал, гликоген, пектиновые вещества, целлюлозу), спирты (этиловый, маннит, глицерин) и аминокислоты. По характеру используемых субстратов маслянокислые бактерии делятся на две группы: сахаролитические клостридии, которые сбраживают в основном углеводы
84283. Уксуснокислое брожение. Химизм процесса. Возбудители. Практическое использование и роль в процессах порчи пищевых продуктов 31.83 KB
  Возбудителями уксуснокислого брожения являются уксуснокислые бактерии относящиеся к двум родам: Gluconobcter и cetobcter. Бактерии кислотоустойчивы оптимальное значение рН для развития 5463. С другой стороны уксуснокислые бактерии являются вредителями спиртового пивоваренного консервного производств виноделия производства безалкогольных напитков.
84284. Окисление жиров и высших жирных кислот микроорганизмами. Микроорганизмы - возбудители порчи жиров 32.33 KB
  Микроорганизмы возбудители порчи жиров Жиры представляют собой сложные эфиры глицерина и высших жирных кислот. Практическое значение процесса Процесс разложения жиров отмерших животных и растений происходит постоянно и имеет большое значение в круговороте веществ в природе. С другой стороны в пищевой промышленности микроорганизмы окисляющие жиры приносят вред вызывая порчу пищевых жиров и жира содержащихся в различных пищевых продуктах.
84285. Гнилостные процессы. Понятие об аэробном и анаэробном гниении. Возбудители. Роль гнилостных процессов в природе, в пищевой промышленности 33.82 KB
  Белки высокомолекулярные соединения поэтому вначале они подвергаются внеклеточному расщеплению протеолитическими ферментами микроорганизмов которые являются экзоферментами. Конечными продуктами аэробного гниения являются кроме аммиака диоксид углерода сероводород и меркаптаны обладающие запахом тухлых яиц. Конечными продуктами анаэробного гниения являются продукты декарбоксилирования аминокислот отнятие карбоксильной группы с образованием дурно пахнущих веществ: индола акатола фенола крезола диаминов их производные являются...
84286. Характеристика пищевых заболеваний. Отличия пищевых инфекций от пищевых отравлений 27.71 KB
  Отличия пищевых инфекций от пищевых отравлений Пищевые алиментарные заболевания заболевания причиной которых служит пища инфицированная токсигенными микроорганизмами или токсинами микробов рис.1 Сравнительная характеристика пищевых заболеваний № Пищевые инфекции Пищевые отравления 1. Возбудители в пищевых продуктах не размножаются но могут длительное время сохраняться.
84287. Патогенные и условно-патогенные микроорганизмы. Их основные свойства. Химический состав и свойства микробных токсинов 34.57 KB
  Химический состав и свойства микробных токсинов Возбудителями пищевых инфекций являются патогенные микроорганизмы к основным свойствам которых относятся: Патогенность потенциальная способность определенного вида микробов приживаться в макроорганизме размножаться и вызывать определенное заболевание. Все патогенные микроорганизмы относятся к хемоорганогетеротрофам которые в качестве источника углерода и азота используют органические соединения из живых клеток паразиты. Возбудителями пищевых отравлений являются условнопатогенные...
84288. Инфекции. Источники и пути передачи инфекции. Виды пищевых инфекций и характеристика возбудителей. Профилактика пищевых инфекций 39.59 KB
  Источники и пути передачи инфекции. Источники инфекции больной человек или животное а также бактерио бацилло и вируносители люди и животные невосприимчивые к данному заболеванию а также перенесшие это заболевание. Пути передачи инфекции: Прямой контакт от больного человека к здоровому. Пищевые инфекции такие инфекционные заболевания при которых пищевые продукты являются только передатчиками токсигенных микроорганизмов.