62199

Психологічний аналіз уроку

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вчителька розповідає учням новий матеріал показує практичне значення матеріалу. Вчителька пояснює суть нового матеріалу. На певних етапах увага учнів розсіювалася і вчителька старалась привернути їх увагу використовуючи різні таблиці. Вчителька вміло переключала учнів з одної уваги на іншу.

Украинкский

2014-06-26

18.77 KB

32 чел.

Тема: Психологічний аналіз уроку.

Мета: Навчитись комплексно досліджувати психологічні особливості уроку, його учасників та фіксувати результати за відповідною формою.

Протокол №5

12.11.2010р.; школа №14; клас 7-А;

Вчитель: Ігнатюк Тетяна Василівна;

Предмет хімія; урок у розкладі- 1;

Тема: Оксиген як хімічний елемент. Кисень проста речовина. Оксиген у природі.

. Психологічна оцінка структури уроку у зв’язку з його конкретною метою та завданнями.

Тема: Фізіологічна дія кисню. Добування кисню в лабораторії.

Мета: Навчити учнів за планом давати характеристику оксисену та кисню, порівнювати оксиген та кисень, розглянути основні  лабораторні способи добування кисню.

Структура уроку.

  1.  Перевірка відсутніх і домашнього завдання.
  2.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Вчителька розповідає учням новий матеріал, показує практичне значення матеріалу.
  3.  Вчителька пояснює суть нового матеріалу. Його потрібність у житті.
  4.  Запам’ятовування навчального матеріалу. Учні самі наводять приклади стосовно засвоєного матеріалу.
  5.  Узагальнення і систематизація знань. Учні розв’язують вправи на закріплення нового матеріалу.
  6.  Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. Учителька нагадує, що нового дізналися на уроці, як працював клас, оцінює окремих учнів, дає домашнє завдання.

На 1-му етапі уроку учні пригадують попередньо-вивчений матеріал. Це сприяє розвитку мислення і пам’яті.

На 2 і 3 етапах уроку в учнів  розвивається теж мислення і пам’ять.

На 4 етапі розвивається пам’ять.

На 5 і 6 етапах уроку розвивається уява,  мислення,  увага і пам’ять.

II. Психологічна оцінка змісту уроку.

На уроці використовувався описовий та  пояснювальний матеріал. Який  зводиться протягом уроку до конкретності.

Ця учбова інформація вимагає активізації образного мислення. Викликає досить позитивні емоції. Викладений матерал вчителькою відповідає віковим особливостям навчально-пізнавальної діяльності учнів, їх досвіду і рівню знань.  Вчитель ,завдяки простоті викладу інформації , начвнісю простих життєвих прикладів, порівнянь, використання наочності , і зв’язку предмету з життям  робить матеріал доступним.   Учні легко засвоюють нові знання.

III. Характеристика пізнавальної діяльності учнів на уроці і управління нею. Організація уваги.

Вчитель організовувала увагу на всіх етапах заняття спочатку підвищеної тональністю голосу, згодом тихим проханням бути уважними, і підкресленням значення для дітей цієї теми. На уроці мала місце як довільна, так і мимовільна увага. На певних етапах увага учнів розсіювалася і вчителька старалась привернути їх увагу , використовуючи різні  таблиці.

Вчителька вміло переключала учнів з одної уваги на іншу. Інколи просила просто її слухати , інколи звернути вагу на малюнки і таблиці. Мовлення учителя  , різні наочні засоби стали об’єктом сприймання учнів. Якість матеріалу сприймання була майже однаковою, бо учні і слухали і вдивлялися у таблиці з однаковим зацікавленням і увагою.

Протягом уроку вчителька старалась зробити так , щоб учні запам’ятали чим більше. Вона просила час від час повторити те, що вона говорила своїми словами декількох учнів, щоб побачити , що учні її справді розуміють.

Декілька раз вчитель викликала учнів до дошки, для записування певних формул та задач.  Теж просила учнів, щоб вони записували в зошит  все найбільш основне для кращого запам’ятовування, осмислення і детальнішого перегляду і вивчення вдома.

Для формування наукових понять вчителька використовувала наочні засоби, різні таблиці, плакати з малюнками.

Між вивченим матеріалом і попереднім було встановлено тісні зв’язки. Для засвоєння нових понять та суджень вчителька використала дедуктивний метод.

Вчителька постійно наголошувала на  теоретичному і практичному значенні вивченої теми.

Щоб активізувати творче мислення дитини , вчителька просила дітей наводити власні приклади по темі, і , таким чином , бачила повну картину  чи діти розуміють , що вивчають , чи ні. Проблемних ситуацій не створювалось.

На уроці проявлялись аналіз порівняння на середньому рівні.

Діти проявляли такі якості розуму як широта , самостійність,гнучкість ,  швидкість. Коли вчителька задавала певні питання , то  учні  самостійно , обґрунтовуючи свою думку , відповідали на них.

Урок був побудований послідовно і логічно. В ході уроку відбувався послідовний перехід від одного етапу до іншого. На уроці широко активізувалась уява учнів,як репродуктивна , так і творча.  Вчитель ,як хороший психолог враховував індивідуальні особливості учнів : темперамент , характер , здібності. Були діти, які постійно хотіли відповідати  весь час тримали руку, і вчителька їх викликала, але також старалась викликати і заохочувати до роботи і тих , які були більш пасивними .  

IV. Ставлення учнів до навчання і мотиви учбової діяльності на уроці.

На уроці переважало позитивне ставлення учнів до навчання. Вчителька зуміла протягом уроку зацікавити дітей. Постійно наголошувала, що ця інформація їм ще і житті пригодиться не раз. Вчителька дуже гарно , доступно пояснювала , тому , більшість учнів , слухали її з задоволенням.

V. Організація вчителем зворотного зв’язку.

Вчителька намагалась на всіх етапах уроку проводити не монолог , а бесіду. Вона зверталась до учнів , коли  перевіряла домашнє завдання, під час опитування, при поясненні нового матеріалу (коли уточнювала, чи всі зрозуміли все, що вона говорить) , просила висловлювати свою думку і свої судження, при розясненні наступного домашнього завдання.  

Рівні засвоєння знань учнів були різними. Дехто з учнів одразу вловлював те, що говорила вчителька і одраз наводив якісь певні свої приклади. Деякі учні спочатку не розуміли , але після того , як вчителька дозволила пояснити те, що вони зрозуміли власними словами, і вони пояснювали – тоді тільки зрозуміли. Але таких , що до кінця уроку нічого  не отримали і не запам’ятали – напевно не було.

Коли вчителька , на кінці уроку , виставила оцінки , різні учні , по-різному сприймали свої оцінки. Був один хлопчик ,який говорив, що він знає на більшу оцінку, ніж вчителька йому поставила, тому вчителька сказала, що пропонує йому одну гру – вона задає йому 3 питання по темі, що вони сьогодні вивчали,якщо він без зупинки відповість , вона поставить йому не 9 , а 12. Але учневі вдалось відповісти тільки на 1 питання, інші він не знав. Тож визнавши свою помилку й знання , був уже задоволений і тим, що мав.

VI. Виховний вплив особистості вчителі і його діяльність на уроці.

Вчителька була дуже строга , тому відчувався маленький «переляк» спочатку в класі, але згодом діти себе опанували. Вона поводилась дуже стримано. Вигляд у неї був охайний, стриманий. Вчитель ставилася з любовю до дітей, скеровувала їх до самостійного думання , а не заучування книжних фраз.

Вчителька – знавець своєї справи. Діти були дуже задоволені уроком.

VII. Результати уроку.

На мою думку, цілі року досягнуті повністю. Було видно , що діти засвоїли знання, увага була на найвищому рівні,  інтерес проявлявся в тому, що діти навіть після пари , на перерві приходили до вчителя і питали по темі ще якісь цікаві речі, з уроку всі вийшли в позитивному настрої і натхненні.

Урок  розширив кругозір дітей, їх загальний розвиток.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20652. Категория «материя» в философии 46 KB
  Рассматривая материю можно выделить ряд основных проблем формирующих предмет исследования данной категории: а вопрос о единстве материи б соотношение материи и идеального в диалектика материи то есть рассмотрение её через призму закона единства и борьбы противоположностей установка диалектических противоречий например исследование таких категорий как общее и специфическое целое и часть и т. Подобное ограниченное конкретновещественное понимание материи сохранялось как парадигма на протяжении многих столетий в философии...
20653. Дифференцированность материи существование различного типа систем структур и рассмотрение бытия как 44 KB
  Материя таким образом не существует вне изменений или вне движения. Любой предмет действительности реализует в себе формулу всё пребывает в вечном стремлении к иному состоянию и бытийствует лишь в форме определённого типа движения или изменяющиеся динамичные отношений. При разрушении собственного движения образующего качество объекта он переходит в состояния движения присущего другим классам объектов. Как и материя движение абсолютно то есть несотворимо и неуничтожимо и ни одна форма движения не берется ниоткуда.
20654. Пространство и время 38.5 KB
  Движение как на элементарном так и социальном уровне предполагает изменение положения объекта в пространстве осуществляемом во времени. Характеристиками времени являются длительность последовательности смены состояний осуществляемой благодаря взаимосвязи процессам развития или деградации объектов. Для того чтобы произвести отсчёт времени мы берём в качестве эталона повторяющийся по определённым критериям какойлибо процесс и с ним сопоставляем непериодические более сложные процессы. Время как и пространство существует лишь потому что...
20655. Основные исторические этапы становления диалектического учения 39.5 KB
  Сократовский диалог хотя и на первый взгляд не отличается от первых определений диалектики но в действительности становится одной из первых гносеологических формул в постижении человека и природы. Понимание диалектики как диалога спора противоречий продлилось и в средние века где казалось бы религиозный монизм должен исключить любое возможное несогласие с божественной догматикой. Рассмотрение диалектики как искусства вести беседу актуально и сейчас при столкновении мнений в области не просто частных споров но и в решении социальных...
20656. Основные принципы диалектики 62.5 KB
  Сложные связи разнообразных явлений пронизывают абсолютно всё мироздание и неразрывны в своей основе хотя материя и разнородна. Можно дать следующее определение связи это атрибут материи являющийся общим выражением зависимости между явлениями отражением взаимообусловленности их существования и развития. Под отношением следует понимать одну из форм момент всеобщей взаимосвязи предметов и процессов раскрывающей существование объекта не только самого по себе но и для других речь идёт о том что отношения всегда устанавливаются между...
20657. Мировоззрение – понятие, структура и формы. Мировоззрение и философия 82 KB
  В более развёрнутом виде мировоззрение можно рассматривать как целостную самостоятельную социально детерминированную систему в которой сложно отражены и взаимосвязаны наиболее общие взгляды образы оценки принципы чувственные и рациональные представления индивида и коллектива о действительности в объективном природном общественном и субъективном индивидуальном состоянии и отношении к ним человека в его духовной деятельности. Основной проблемой мировоззрения выступает вопрос о специфики отношений связующих человека и мир. Раскрытие...
20658. Предмет, структура, функции философии. Философия и культура. Философия и наука 100 KB
  Определение философии. Подобное понимание лишает философское знание научной специфики создаёт ложное представление о философии как чистом мышлении способном существовать вне связей с объективной реальностью размывает уникальность её предмета целей задач и методов исследования а также ограничивает рамками личностного субъективного видения мира. Поэтому для определения философии можно использовать такой этимологический перевод как любовь к истине.
20659. Философия Древней Индии и Китая 88 KB
  Небо выступает в роли судьбы рока Дао дословно путь в данном случае божественный небесный путь или правильный жизненный путь человека и народа полностью соответствующий небесной воле. Как таковой культ прошлого поклонение предкам и древней мудрости является характерной чертой всей древнекитайской культуры что находит своё отражение и в конфуцианстве считавшем прошлые поколения более нравственным наполненными благоговением перед небесным владыкой и стремящимися максимально соответствовать Дао. Даосизм. В качестве основной...
20660. Происхождение античной философии. Первые досократические философские школы 160.5 KB
  Закономерность приравнивалась к законности а упорядоченность мира представлялась как легитимность. То есть уже на ранних шагах античной мысли представление о картине мира выстраивалась на взглядах содержащих первые рациональные представления пытающиеся преодолеть ограниченность мифологических вымыслов и рассмотреть человека общество в качестве центра Вселенной что и приводило к определённому антропоморфизму в понимании процессов объективной реальности. Eidos образ вид; подразумевалось идея понятие или метафизическая сущность...