62199

Психологічний аналіз уроку

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вчителька розповідає учням новий матеріал показує практичне значення матеріалу. Вчителька пояснює суть нового матеріалу. На певних етапах увага учнів розсіювалася і вчителька старалась привернути їх увагу використовуючи різні таблиці. Вчителька вміло переключала учнів з одної уваги на іншу.

Украинкский

2014-06-26

18.77 KB

10 чел.

Тема: Психологічний аналіз уроку.

Мета: Навчитись комплексно досліджувати психологічні особливості уроку, його учасників та фіксувати результати за відповідною формою.

Протокол №5

12.11.2010р.; школа №14; клас 7-А;

Вчитель: Ігнатюк Тетяна Василівна;

Предмет хімія; урок у розкладі- 1;

Тема: Оксиген як хімічний елемент. Кисень проста речовина. Оксиген у природі.

. Психологічна оцінка структури уроку у зв’язку з його конкретною метою та завданнями.

Тема: Фізіологічна дія кисню. Добування кисню в лабораторії.

Мета: Навчити учнів за планом давати характеристику оксисену та кисню, порівнювати оксиген та кисень, розглянути основні  лабораторні способи добування кисню.

Структура уроку.

  1.  Перевірка відсутніх і домашнього завдання.
  2.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Вчителька розповідає учням новий матеріал, показує практичне значення матеріалу.
  3.  Вчителька пояснює суть нового матеріалу. Його потрібність у житті.
  4.  Запам’ятовування навчального матеріалу. Учні самі наводять приклади стосовно засвоєного матеріалу.
  5.  Узагальнення і систематизація знань. Учні розв’язують вправи на закріплення нового матеріалу.
  6.  Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. Учителька нагадує, що нового дізналися на уроці, як працював клас, оцінює окремих учнів, дає домашнє завдання.

На 1-му етапі уроку учні пригадують попередньо-вивчений матеріал. Це сприяє розвитку мислення і пам’яті.

На 2 і 3 етапах уроку в учнів  розвивається теж мислення і пам’ять.

На 4 етапі розвивається пам’ять.

На 5 і 6 етапах уроку розвивається уява,  мислення,  увага і пам’ять.

II. Психологічна оцінка змісту уроку.

На уроці використовувався описовий та  пояснювальний матеріал. Який  зводиться протягом уроку до конкретності.

Ця учбова інформація вимагає активізації образного мислення. Викликає досить позитивні емоції. Викладений матерал вчителькою відповідає віковим особливостям навчально-пізнавальної діяльності учнів, їх досвіду і рівню знань.  Вчитель ,завдяки простоті викладу інформації , начвнісю простих життєвих прикладів, порівнянь, використання наочності , і зв’язку предмету з життям  робить матеріал доступним.   Учні легко засвоюють нові знання.

III. Характеристика пізнавальної діяльності учнів на уроці і управління нею. Організація уваги.

Вчитель організовувала увагу на всіх етапах заняття спочатку підвищеної тональністю голосу, згодом тихим проханням бути уважними, і підкресленням значення для дітей цієї теми. На уроці мала місце як довільна, так і мимовільна увага. На певних етапах увага учнів розсіювалася і вчителька старалась привернути їх увагу , використовуючи різні  таблиці.

Вчителька вміло переключала учнів з одної уваги на іншу. Інколи просила просто її слухати , інколи звернути вагу на малюнки і таблиці. Мовлення учителя  , різні наочні засоби стали об’єктом сприймання учнів. Якість матеріалу сприймання була майже однаковою, бо учні і слухали і вдивлялися у таблиці з однаковим зацікавленням і увагою.

Протягом уроку вчителька старалась зробити так , щоб учні запам’ятали чим більше. Вона просила час від час повторити те, що вона говорила своїми словами декількох учнів, щоб побачити , що учні її справді розуміють.

Декілька раз вчитель викликала учнів до дошки, для записування певних формул та задач.  Теж просила учнів, щоб вони записували в зошит  все найбільш основне для кращого запам’ятовування, осмислення і детальнішого перегляду і вивчення вдома.

Для формування наукових понять вчителька використовувала наочні засоби, різні таблиці, плакати з малюнками.

Між вивченим матеріалом і попереднім було встановлено тісні зв’язки. Для засвоєння нових понять та суджень вчителька використала дедуктивний метод.

Вчителька постійно наголошувала на  теоретичному і практичному значенні вивченої теми.

Щоб активізувати творче мислення дитини , вчителька просила дітей наводити власні приклади по темі, і , таким чином , бачила повну картину  чи діти розуміють , що вивчають , чи ні. Проблемних ситуацій не створювалось.

На уроці проявлялись аналіз порівняння на середньому рівні.

Діти проявляли такі якості розуму як широта , самостійність,гнучкість ,  швидкість. Коли вчителька задавала певні питання , то  учні  самостійно , обґрунтовуючи свою думку , відповідали на них.

Урок був побудований послідовно і логічно. В ході уроку відбувався послідовний перехід від одного етапу до іншого. На уроці широко активізувалась уява учнів,як репродуктивна , так і творча.  Вчитель ,як хороший психолог враховував індивідуальні особливості учнів : темперамент , характер , здібності. Були діти, які постійно хотіли відповідати  весь час тримали руку, і вчителька їх викликала, але також старалась викликати і заохочувати до роботи і тих , які були більш пасивними .  

IV. Ставлення учнів до навчання і мотиви учбової діяльності на уроці.

На уроці переважало позитивне ставлення учнів до навчання. Вчителька зуміла протягом уроку зацікавити дітей. Постійно наголошувала, що ця інформація їм ще і житті пригодиться не раз. Вчителька дуже гарно , доступно пояснювала , тому , більшість учнів , слухали її з задоволенням.

V. Організація вчителем зворотного зв’язку.

Вчителька намагалась на всіх етапах уроку проводити не монолог , а бесіду. Вона зверталась до учнів , коли  перевіряла домашнє завдання, під час опитування, при поясненні нового матеріалу (коли уточнювала, чи всі зрозуміли все, що вона говорить) , просила висловлювати свою думку і свої судження, при розясненні наступного домашнього завдання.  

Рівні засвоєння знань учнів були різними. Дехто з учнів одразу вловлював те, що говорила вчителька і одраз наводив якісь певні свої приклади. Деякі учні спочатку не розуміли , але після того , як вчителька дозволила пояснити те, що вони зрозуміли власними словами, і вони пояснювали – тоді тільки зрозуміли. Але таких , що до кінця уроку нічого  не отримали і не запам’ятали – напевно не було.

Коли вчителька , на кінці уроку , виставила оцінки , різні учні , по-різному сприймали свої оцінки. Був один хлопчик ,який говорив, що він знає на більшу оцінку, ніж вчителька йому поставила, тому вчителька сказала, що пропонує йому одну гру – вона задає йому 3 питання по темі, що вони сьогодні вивчали,якщо він без зупинки відповість , вона поставить йому не 9 , а 12. Але учневі вдалось відповісти тільки на 1 питання, інші він не знав. Тож визнавши свою помилку й знання , був уже задоволений і тим, що мав.

VI. Виховний вплив особистості вчителі і його діяльність на уроці.

Вчителька була дуже строга , тому відчувався маленький «переляк» спочатку в класі, але згодом діти себе опанували. Вона поводилась дуже стримано. Вигляд у неї був охайний, стриманий. Вчитель ставилася з любовю до дітей, скеровувала їх до самостійного думання , а не заучування книжних фраз.

Вчителька – знавець своєї справи. Діти були дуже задоволені уроком.

VII. Результати уроку.

На мою думку, цілі року досягнуті повністю. Було видно , що діти засвоїли знання, увага була на найвищому рівні,  інтерес проявлявся в тому, що діти навіть після пари , на перерві приходили до вчителя і питали по темі ще якісь цікаві речі, з уроку всі вийшли в позитивному настрої і натхненні.

Урок  розширив кругозір дітей, їх загальний розвиток.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34505. Искусство этрусков. Архитектура. Отличие этрусского храма от греческого. Скульптура. Роспись гробниц 15.34 KB
  Искусство этрусков. и в которой наиболее интересным и развитым было искусство этрусков. Происхождение и язык этрусков до сих пор полностью не выяснены. Города этрусков были прекрасно укреплены соединялись благоустроенными дорогами и мостами.
34506. Искусство Древнего Рима. Значение, особенности художественной культуры Древнего Рима. Хронология. Отличия римского искусства от греческого. Основные типы римской архитектуры. Римский скульптурный портрет 17.81 KB
  Росписи дома Ливии на Палатине дома на Эсквилине IIго стиля. IIIго стиля в Помпеях. Вместо перспективных архитектурных построений IIго стиля фантастические трельяжи и “канделябры†IIIго стиля. Характерные особенности декоративного стиля I в.
34507. Искусство Византии. Раннехристианское искусство. Античные образы, христианское содержание. Символика. Орнаментика. Период иконоборчества. Связь византийского искусства с религией. Символизм. Трансцендентность. Расцвет византийского искусства в эпоху Маке 19.47 KB
  Мозаики св. Софии мозаики монастыря Дафнии. Немногие дошедшие до нас иконы VI века написанные восковыми красками некоторые из них происходят из Синайского монастыря как например Христос Пантократор хранящийся на Синае Богоматерь с младенцем Мозаики церкви Успения в Никее. Эти утраченные теперь мозаики принадлежали к числу самых замечательных произведений византийской монументальной живописи.
34508. Романское искусство. Искусство эпохи развитого феодализма. Термин «романский». Романская архитектура: ведущая роль, строительные принципы, стилистические черты. Типы церквей 22.24 KB
  С развитием торговли и ремесла в XI XII вв. С XII в. XI XIII века время расцвета монументального искусства как живописи так и скульптуры. В XI XII вв.
34509. Готическое искусство Франции. Термин «готика». Ведущая роль архитектуры. Принципы готической каркасной конструкции, ее элементы. Роль скульптуры. Причины появления витражной живописи 18.95 KB
  Особое внимание уделялось сторожевой башне ратуши беффруа которая была символом независимости республики как городской собор был символом благосостояния граждан коммуны. На площади перед собором происходили диспуты лекции разыгрывались мистерии. Самым большим храмом периода ранней готики был Собор Парижской Богоматери пятинефный храм вмещал до 9000 человек. Раннеготический собор в Лане 1174 1226.
34510. Искусство Проторенессанса. Скульптура. Н. Пизано. Живопись П. Каваллини. Джотто – реформатор итальянской живописи. Принципы творчества Фрески Капеллы дель Арена в Падуе 20.03 KB
  Мозаичный цикл в церкви Санта Мариа ин Трастевере 1291. Фрагмент фрески “Страшный суд†в церкви Санта Чечилиа ин Трастевере 1293. Ассизи Житийный цикл фресок в верхней церкви Сан Франческо посвященных св. Фрески в трансепте верхней церкви св.
34511. Искусство Раннего Возрождения. Формирование новых принципов изобразительного языка. Переплетение ренессансных принципов и средневековых традиций в искусстве ХV в. Мазаччо – основоположник живописи Кватроченто. А. дель Кастаньо. П. дела Франческо. Проблема 21.58 KB
  Стефана 1425 1426 ниш церкви Ор Сан Микеле. Георгий†1415 1417 для ниш церкви Ор Сан Микеле. “Благовещение†алтаря Кавальканти в церкви Санта Кроче 1я пол. Полиптих для церкви кармелиток в Пизе 1426 ныне в различных музеях: готическая экспрессия и ее преодоление.
34512. Высокое Возрождение в Италии. Общая характеристика искусства Высокого Возрождения. Творчество Леонардо да Винчи, Рафаэля Санти, Микельанджело Буанаротти 17.58 KB
  Творчество Леонардо да Винчи Рафаэля Санти Микельанджело Буанаротти. Флорентийскоримские мастера Леонардо да Винчи 1452 1519 ученик Верроккьо универсальный гений. Непродуктивность Леонардоживописца неспособность довести вещь до конца следствия опережающей работы интеллекта. Леонардо в Милане 1482 1499.
34513. Позднее Возрождение в Венеции. Творчество Тициана, Тинторетто, Веронезе 16.52 KB
  1509 Дрезден Картинная галерея “Три философа†ок. “Любовь небесная и земная†1514 Рим галерея Боргезе. Импозантность и демонстрация жизненного амплуа модели в портретах Федериго II Гонзага 1529 Мадрид Прадо и Ипполито Медичи 1533 Флоренция галерея Питти. Работы среднего периода: “Введение во храм†1534 1538 Венеция Академия “Венера Урбинская†1538 Флоренция Уффици “Даная†1544 1546 Неаполь галерея Каподимонте.