62200

Психологічний аналіз уроку. Практичне заняття

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомити з гігієнічними вимогами до проведення уроку опрацювати схему психологічного аналізу уроку. План Гігієнічні вимогами до проведення уроку. Схема психологічного аналізу уроку.

Украинкский

2014-06-26

18.63 KB

1 чел.

Психологічний аналіз уроку. Практичне заняття.

Мета: ознайомити з гігієнічними вимогами до проведення уроку, опрацювати схему психологічного аналізу уроку.

План

Гігієнічні вимогами до проведення уроку.

Схема психологічного аналізу уроку.

Перегляд відеозапису уроку.

Аналіз уроку.

Обговорення аналізу.

Гігієнічна оцінка уроку

Цінний досвід гігієнічної оцінки основних характеристик уроку був накопичений дослідниками В.А.Доскіним і Т.М.Сорокіною, які зробили спробу поєднати зусилля психологів, педагогів і гігієністів у вирішенні цієї проблеми. В основу дослідження було покладено слідуючі психогігієнічні оцінки:

1. Трудність (Т) - оцінювалась залежно від характеру мисленнєвої діяльності школярів.

2.Насиченість навчальними елементами (Н) - встановлювалась за кількістю видів навчальної діяльності, елементів уроку, у яких брали доля школярі.

3. Характеристика емоційного стану учнів (Е) - складалась з оцінки позитивних реакцій дітей на навчальне навантаження, особливостей викладу матеріалу вчителем, форми й характеру навчального завдання тощо” .

Кожен із параметрів оцінювався підготовленими для цього експертами за 20-бальною шкалою, яка містила інтервали значень різних факторів навчального процесу. Наприклад, за параметром Т ці значення становили: “Відтворення знань без змін” - 1-5 балів, “Відтворення знань з елементами логічного завдання” - 6-ю балів, “Вирішення логічних завдань”

- 11-15 балів, “Творче застосування знань” - 16-20 балів. За параметром Е були застосовані такі характеристики, “Зайняті тільки учні, що виконують будь-яке завдання. Настрій більшості визначається мірою відповідальності за виконувану навчальну роботові” - 1-5 балів, “Зайняті всі учні, але їх настрій обумовлений тільки відповідальністю або побоюванням поганої оцінки. Емоційно, із захопленням працює не більше третини учнів” - 6-10 балів, “Емоційно, із захопленням працює не більше половини школярів, які в основному одержали певне завдання” -11-15 балів. “Більше двох третин учнів емоційно, з радістю й готовністю беруть доля в навчальному процесі. Всі, що відбувається на уроці, їм дуже подобається”

- 16-20 балів. Параметр Н визначався за кількісним співвідношенням навчальних елементів уроку до відповідного інтервалу балів, у середньому за такою пропорцією: 4 елементи - 1-5 балів, 5-6 елементів-6-10 балів, 7-8 елементів-11-15 балів, 10-11 елементів - 16-20 балів.

Ступінь фізіологічного напруження організму вивчався за допомогою реєстрації частоти серцевих скорочень, частоти дихання та записів електричної активності шкіри. Загальні висновки дослідників полягали в тому, що найбільш сприятливий функціональний стан організму учнів був виявлений на уроках найнижчого рівня трудності при середній насиченості уроку навчальними елементами й середньому ступені вираженості позитивних емоційних реакцій дітей на навчальне навантаження. “Як показавши проведень аналіз, - відзначають Доскін і Сорокіна, - несприятливий вплив одного чинника або компенсує інший чинник, обумовлюючи в певному діапазоні навчального навантаження антагоністичний ефект, або при синергійній дії різних факторів посилює позитивний або негативний вплив їх комплексу на працездатність і функціональний стан організму школярів” [153, 128].

Цінність згаданого досвіду гігієнічної оцінки основних характеристик уроку полягає в поєднанні педагогічних, психологічних і фізіологічних показників в одній методиці, що створило умови для їх зіставлення. Так, на наш погляд, трудність і насиченість навчальними елементами належати до педагогічних показників, оскільки перший параметр виражає властивість змісту навчального матеріалу, а другий характеризує методику його викладання. Емоційний стан учнів належить до психологічних показників. Фізіологічними показниками є вимірювання частоти серцевих скорочень, дихання, стану електричної активності шкіри.

Висновки

Таким чином, у зарубіжних і вітчизняних дослідженнях протягом останнього століття відбувалось посилення психологічної, експериментально-педагогічної спрямованості, з'явились виражені тенденції до поєднання шкільної гігієни з педологією й педагогікою. Завдяки прагненню вчених усунути міждисциплінарні межі у вивченні дитини, педологія стала інтегральним вченням, що включало в собі розроблення проблем збереження не тільки етичного, а й психічного здоров'я дітей та підлітків.

Суперечності педологічної теорії й практики призвели до подрібнення педології як єдиної науки на течії, напрями й окремі галузі знань. Педологія, яка накопичила багатий емпіричний матеріал, стала основою для оформлення психогігієнічного напряму наукових досліджень, виділення в окрему галузь “шкільної психогігієни” і практичного створення мережі психогігієнічних кабінетів, пунктів, відділів у вищих навчальних заставах.

Сучасний період характеризується посиленням інтересу дослідників до психогігієнічної проблематики, але більшість праць із цієї проблеми виконується вченими -медиками, що окреслює маловивчену сферу педагогічної психогігієни. Окремі методологічні підходи, методики, способи виховного впливу вже накопичені шляхом узагальнення та систематизації педагогічного досвіду, проведення психологічних і гігієнічних експериментів. Проте в розв'язанні проблем педагогічної психогігієни бракує цілісності та визначення достатніх і необхідних меж педагогічної та психологічної сфер теоретичного, методичного та практичного вирішення завдань збереження та зміцнення психічного здоров'я учнів у навчально-виховному процесі освітньо-виховних закладів. Найбільшої виразності у зв'язку з цим набула ідея об'єднання практичних зусиль педагогів, медиків і психологів для створення психогігієнічної служби нинішньої та майбутньої школи.

Схема психологічного аналізу уроку

Психологічний аналіз уроку включає наступні аспекти:

1.Наявність психологічної мети уроку.

2. Психологія навчання. Мотивація через:

- постановку мати (зв'язок з майбутніми завданнями);

- формування асоціативного ряду (зв'язок з попередніми завданнями);

- побутову мотивацію (де в житті застосовуються дані знання).

3. Психологія научіння установки на :

- увагу;

- розуміння;

- застосування;

- запам'ятовування.

4. Опора на різні види пам'яті :

- образну;

- вербально-логічну;

- емоційну.

5. Врахування індивідуальних особливостей учнів:

- знання психофізіологічних особливостей учнів;

- врахування гендерних відмінностей.

6. Особистісно-орієнтований підхід (за Й.Д. Бехом, С.І. Подмазіним, І.С. Якиманькою):

- розуміння дітей;

- визнання дітей;

- прийняття дітей;

- співпереживання (емпатія);

- цінування.

7. Методи прийоми:

- діалог;

- пролог;

- ігрові й рефлексійні;

- педагогічна підтримка;

- створення ситуації успіху;

- створення ситуації індивідуального й колективного вибору.

8. Формування механізмів самостійної роботи.

- самонавчання;

- самовиховання;

- самоспостереження;

- саморегуляція;

- самооцінка.

9. Психологічний клімат під година уроку:

- групова згуртованість ;

- конфліктність у колективі;

- задоволеність роботою а уроці.

10. Стиль взаємин “вчитель - учень”:

- авторитарний;

- демократичний;

- співробітництво.

11. Характер взаємин “учень-вчитель”:

- поважний;

- залежно-підлеглий;

- агресивний;

- доброзичливий;

- байдужий;

- неприязний.

12. Характер взаємин учнів на уроці:

- кооперація;

- конкуренція;

- відокремлення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65778. Белоруссия и Литва в составе Российской империи (РИ) 20.57 KB
  Территория современной Беларуси окончательно вошла в состав Российской Империи 26 января 1797 года в день состоявшегося деюре упразднения польского государства. После присоединения Беларуси к России имперское правительство начало проводить политику направленную на нивелировку...
65779. Национальный вопрос во внутренней политики Российского государства (1905-1917 гг.) 48 KB
  В начале 20 в. в национальной политике России существовало 3 болевые точки: а) Польский вопрос (не получил развития в ходе революции, т.к. национальное движение формировалось не по национальному признаку, а по классовому); б) Украинский вопрос, представлявший для России вопрос внешнеполитический...
65780. Источники права. Понятие нормативно-правового акта и его виды 30.5 KB
  Для понимания процессов правообразования а также для понимания того откуда брать право в решении юридических дел необходимо обратиться к источникам права. Об источниках права говорят прежде всего как о факторах питающих появление и действие права.
65782. Язык и речь. Формы и типы речи 23.42 KB
  Таким образом речь это язык в действии реализация конкретного языка. Речь отражает опыт говорящего его состояние. Мимика и жестикуляция в подавляющем большинстве случаев только сопровождают звуковую речь придавая ей добавочные эмоции либо смысловые оттенки.
65783. Позитивистская традиция в философии науки 27 KB
  Позитивисты видели роль философии в развитии науки исследования закономерностей языка науки. Позитивизм наиболее широко распространенное течение западной философии второй половины XIXXX веков утверждающее что источником подлинного положительного позитивного знания могут быть лишь отдельные...
65785. Способы и критерии типологизации экономических систем. Формационные и цивилизационные подходы к исследованию экономических систем 39.5 KB
  Первичная архаичная формация включала в себя первобытно-общинный и азиатский способы производства. Азиатский способ производства был характерен для многих народов но долго сохранялся лишь в странах Азии до начала XX в. Проблема азиатского способа производства в течение двух последних столетий остается дискуссионной.