62200

Психологічний аналіз уроку. Практичне заняття

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомити з гігієнічними вимогами до проведення уроку опрацювати схему психологічного аналізу уроку. План Гігієнічні вимогами до проведення уроку. Схема психологічного аналізу уроку.

Украинкский

2014-06-26

18.63 KB

1 чел.

Психологічний аналіз уроку. Практичне заняття.

Мета: ознайомити з гігієнічними вимогами до проведення уроку, опрацювати схему психологічного аналізу уроку.

План

Гігієнічні вимогами до проведення уроку.

Схема психологічного аналізу уроку.

Перегляд відеозапису уроку.

Аналіз уроку.

Обговорення аналізу.

Гігієнічна оцінка уроку

Цінний досвід гігієнічної оцінки основних характеристик уроку був накопичений дослідниками В.А.Доскіним і Т.М.Сорокіною, які зробили спробу поєднати зусилля психологів, педагогів і гігієністів у вирішенні цієї проблеми. В основу дослідження було покладено слідуючі психогігієнічні оцінки:

1. Трудність (Т) - оцінювалась залежно від характеру мисленнєвої діяльності школярів.

2.Насиченість навчальними елементами (Н) - встановлювалась за кількістю видів навчальної діяльності, елементів уроку, у яких брали доля школярі.

3. Характеристика емоційного стану учнів (Е) - складалась з оцінки позитивних реакцій дітей на навчальне навантаження, особливостей викладу матеріалу вчителем, форми й характеру навчального завдання тощо” .

Кожен із параметрів оцінювався підготовленими для цього експертами за 20-бальною шкалою, яка містила інтервали значень різних факторів навчального процесу. Наприклад, за параметром Т ці значення становили: “Відтворення знань без змін” - 1-5 балів, “Відтворення знань з елементами логічного завдання” - 6-ю балів, “Вирішення логічних завдань”

- 11-15 балів, “Творче застосування знань” - 16-20 балів. За параметром Е були застосовані такі характеристики, “Зайняті тільки учні, що виконують будь-яке завдання. Настрій більшості визначається мірою відповідальності за виконувану навчальну роботові” - 1-5 балів, “Зайняті всі учні, але їх настрій обумовлений тільки відповідальністю або побоюванням поганої оцінки. Емоційно, із захопленням працює не більше третини учнів” - 6-10 балів, “Емоційно, із захопленням працює не більше половини школярів, які в основному одержали певне завдання” -11-15 балів. “Більше двох третин учнів емоційно, з радістю й готовністю беруть доля в навчальному процесі. Всі, що відбувається на уроці, їм дуже подобається”

- 16-20 балів. Параметр Н визначався за кількісним співвідношенням навчальних елементів уроку до відповідного інтервалу балів, у середньому за такою пропорцією: 4 елементи - 1-5 балів, 5-6 елементів-6-10 балів, 7-8 елементів-11-15 балів, 10-11 елементів - 16-20 балів.

Ступінь фізіологічного напруження організму вивчався за допомогою реєстрації частоти серцевих скорочень, частоти дихання та записів електричної активності шкіри. Загальні висновки дослідників полягали в тому, що найбільш сприятливий функціональний стан організму учнів був виявлений на уроках найнижчого рівня трудності при середній насиченості уроку навчальними елементами й середньому ступені вираженості позитивних емоційних реакцій дітей на навчальне навантаження. “Як показавши проведень аналіз, - відзначають Доскін і Сорокіна, - несприятливий вплив одного чинника або компенсує інший чинник, обумовлюючи в певному діапазоні навчального навантаження антагоністичний ефект, або при синергійній дії різних факторів посилює позитивний або негативний вплив їх комплексу на працездатність і функціональний стан організму школярів” [153, 128].

Цінність згаданого досвіду гігієнічної оцінки основних характеристик уроку полягає в поєднанні педагогічних, психологічних і фізіологічних показників в одній методиці, що створило умови для їх зіставлення. Так, на наш погляд, трудність і насиченість навчальними елементами належати до педагогічних показників, оскільки перший параметр виражає властивість змісту навчального матеріалу, а другий характеризує методику його викладання. Емоційний стан учнів належить до психологічних показників. Фізіологічними показниками є вимірювання частоти серцевих скорочень, дихання, стану електричної активності шкіри.

Висновки

Таким чином, у зарубіжних і вітчизняних дослідженнях протягом останнього століття відбувалось посилення психологічної, експериментально-педагогічної спрямованості, з'явились виражені тенденції до поєднання шкільної гігієни з педологією й педагогікою. Завдяки прагненню вчених усунути міждисциплінарні межі у вивченні дитини, педологія стала інтегральним вченням, що включало в собі розроблення проблем збереження не тільки етичного, а й психічного здоров'я дітей та підлітків.

Суперечності педологічної теорії й практики призвели до подрібнення педології як єдиної науки на течії, напрями й окремі галузі знань. Педологія, яка накопичила багатий емпіричний матеріал, стала основою для оформлення психогігієнічного напряму наукових досліджень, виділення в окрему галузь “шкільної психогігієни” і практичного створення мережі психогігієнічних кабінетів, пунктів, відділів у вищих навчальних заставах.

Сучасний період характеризується посиленням інтересу дослідників до психогігієнічної проблематики, але більшість праць із цієї проблеми виконується вченими -медиками, що окреслює маловивчену сферу педагогічної психогігієни. Окремі методологічні підходи, методики, способи виховного впливу вже накопичені шляхом узагальнення та систематизації педагогічного досвіду, проведення психологічних і гігієнічних експериментів. Проте в розв'язанні проблем педагогічної психогігієни бракує цілісності та визначення достатніх і необхідних меж педагогічної та психологічної сфер теоретичного, методичного та практичного вирішення завдань збереження та зміцнення психічного здоров'я учнів у навчально-виховному процесі освітньо-виховних закладів. Найбільшої виразності у зв'язку з цим набула ідея об'єднання практичних зусиль педагогів, медиків і психологів для створення психогігієнічної служби нинішньої та майбутньої школи.

Схема психологічного аналізу уроку

Психологічний аналіз уроку включає наступні аспекти:

1.Наявність психологічної мети уроку.

2. Психологія навчання. Мотивація через:

- постановку мати (зв'язок з майбутніми завданнями);

- формування асоціативного ряду (зв'язок з попередніми завданнями);

- побутову мотивацію (де в житті застосовуються дані знання).

3. Психологія научіння установки на :

- увагу;

- розуміння;

- застосування;

- запам'ятовування.

4. Опора на різні види пам'яті :

- образну;

- вербально-логічну;

- емоційну.

5. Врахування індивідуальних особливостей учнів:

- знання психофізіологічних особливостей учнів;

- врахування гендерних відмінностей.

6. Особистісно-орієнтований підхід (за Й.Д. Бехом, С.І. Подмазіним, І.С. Якиманькою):

- розуміння дітей;

- визнання дітей;

- прийняття дітей;

- співпереживання (емпатія);

- цінування.

7. Методи прийоми:

- діалог;

- пролог;

- ігрові й рефлексійні;

- педагогічна підтримка;

- створення ситуації успіху;

- створення ситуації індивідуального й колективного вибору.

8. Формування механізмів самостійної роботи.

- самонавчання;

- самовиховання;

- самоспостереження;

- саморегуляція;

- самооцінка.

9. Психологічний клімат під година уроку:

- групова згуртованість ;

- конфліктність у колективі;

- задоволеність роботою а уроці.

10. Стиль взаємин “вчитель - учень”:

- авторитарний;

- демократичний;

- співробітництво.

11. Характер взаємин “учень-вчитель”:

- поважний;

- залежно-підлеглий;

- агресивний;

- доброзичливий;

- байдужий;

- неприязний.

12. Характер взаємин учнів на уроці:

- кооперація;

- конкуренція;

- відокремлення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31132. Основы объектно-ориентированного представления программных систем 169.01 KB
  Сцепление модулей. Сцепление это мера взаимозависимости модулей по данным внешняя характеристика модуля которую желательно уменьшить. Измеряется сцепление степенью сцепления. Выделяют 6 видов степени сцепления: Сцепление по данным; Сцепление по образцу; Сцепление по управлению; Сцепление по внешним ссылкам; Сцепление по общей области; Сцепление по содержанию.
31133. Статические модели объектно-ориентированного представления программных систем 142.29 KB
  Диаграмма классов это набор классов и связей между ними. Диаграммы классов используются: в ходе анализа для указания ролей и обязанностей сущностей которые обеспечивают поведение системы; в ходе проектирования для фиксации структуры классов которые формируют системную архитектуру. Отношения в диаграммах класса. Ассоциации отображают структурные отношения между экземплярами классов.
31134. Динамические модели объектно-ориентированного представления программных систем: автоматы 336.98 KB
  Динамические модели обеспечивают представление поведения системы путем отображения изменения состояний в процессе работы системы в зависимости от времени. Автомат описывает поведение в терминах последовательности состояний через которые проходит объект в течение своей жизни. Диаграмма схем состояний отображает конечный автомат выделяя поток управления от состояния к состоянию. Конечный автомат поведение определяющее последовательность состояний в ходе существования объекта.
31135. Динамические модели объектно-ориентированных программных систем: диаграммы взаимодействия Use Case 14.52 KB
  Диаграмма сотрудничества это диаграмма взаимодействия выделяющая структурную организацию объектов посылающих и принимающих сообщения. Иначе диаграмму сотрудничества называют диаграмма кооперации. Диаграмма последовательности это диаграмма взаимодействия отображающая сценарий поведения в системе и обеспечивающая более наглядное представление порядка передачи сообщений. Графически диаграмма последовательности это разновидность таблицы которая показывает объекты размешенные вдоль оси икс и сообщения упорядоченные во времени вдоль оси...
31136. Модели реализации объектно-ориентированных программных систем 34.82 KB
  Модели реализации обеспечивают представление системы в физическом мире рассматривая вопросы упаковки логических элементов в компоненты и размещения компонентов в аппаратных узлах. Рисунок 1 обозначение компонента Сходные характеристики: наличие имени; реализация набора интерфейсов; участие в отношения зависимости; возможность быть вложенными; наличие экземпляров экземпляры у компонентов только у диаграмм размещения № Описание различий 1 Классы логические абстракции компоненты физические предметы. 2 Компоненты являются...
31137. Стандартные методы совместного доступа к базам и программам в сложных информационных системах 150.16 KB
  ODBC это программный интерфейс PI доступа к базам данных разработанный фирмой X Open. ODBC это широко распространенный комплекс драйверов фирмы Microsoft для связи с разнородными базами данных удовлетворяющий стандартом ISO. Технологии связи с разнородными базами данных в условиях архитектуры клиент сервер с использованием ODBC. Клиентская часть состоит из: Управляющий модуль ODBC.
31138. Проектирование интегрированных ИС 68.03 KB
  Требование к корпоративным информационным системам: Функциональная часть: это функциональная интеграция и полнота; функциональная локализация; мониторинг функционирования. Организационное обеспечение: модульность; интеграция структуры; информационная безопасность. Применительно к промышленному предприятию состав систем составляющих корпоративную информационную систему во взаимосвязи с пользователями на различных уровнях управления может быть представлен в следующем виде: Интеграция функциональной части системы предполагает решение...
31139. Архитектура ЭИС 33.93 KB
  ЭИС совокупность организационных технических программных и информационных средств объединенных в единую систему с целью сбора обработки хранения и выдачи необходимой информации предназначенной для выполнения функций управления. ЭИС связывает объект и систему управления между собой и внешней средой через информационные потоки: ИП1 нормативная информация создаваемая государственными учреждениями в части законодательства; поток информации о конъюнктуре рынка создаваемые конкурентами потребителями поставщиками; ИП2 отчетная...
31140. Общая характеристика процесса проектирования ИС 32.86 KB
  Экономикоорганизационные принципы: Принцип эффективности ИС. Принцип стандартизации. Принцип системного подхода. Принцип интеграции.