62264

Окремі організаційні та функціональні складові судів в Україні

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів призначаються зїздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. Зїзд суддів може обрати більше ніж шість суддів на випадок вибуття одного або кількох членів зі складу Комісії...

Украинкский

2014-06-26

45.99 KB

0 чел.

Семінар 4

Окремі організаційні та функціональні складові судів в Україні

1)Вища кваліфікаційна комісія суддів України:повна характеристика.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про судоустрій і статус суддів від  7 липня 2010 року N 2453-VI

Глава 2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України

Стаття 90. Статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.

3. Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається її регламентом, прийнятим більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Стаття 91. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

1) веде облік даних про кількість посад судді у судах загальної юрисдикції, в тому числі вакантних;

2) веде облік даних про кількість адміністративних посад у судах загальної юрисдикції та негайно повідомляє відповідну раду суддів, Вищу раду юстиції про утворення вакантної посади голови суду, заступника голови суду;

3) проводить добір кандидатів на посаду судді вперше, в тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;

4) вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України;

5) надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації;

6) визначає потреби в державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;

7) приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України;

8) розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження;

9) приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів;

10) приймає рішення про дострокове зняття застосованого до судді дисциплінарного стягнення;

11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України для здійснення своїх повноважень має право витребовувати та одержувати необхідну інформацію від суддів, Державної судової адміністрації України, органів суддівського самоврядування та інших судових органів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян та окремих фізичних осіб, ненадання якої тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Стаття 92. Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі одинадцяти членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше двадцяти років. До складу Комісії входять:

1) шість суддів, які призначаються з'їздом суддів України;

2) дві особи, які призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;

3) одна особа, яка призначається Міністром юстиції України;

4) одна особа, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;

5) одна особа, яка призначається Головою Державної судової адміністрації України.

2. Строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України становить три роки з дня призначення. Одна і та сама особа не може здійснювати повноваження члена Комісії два строки підряд.

3. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час здійснення повноважень відряджаються до Комісії і не можуть виконувати професійних повноважень за основним місцем роботи.

4. За членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час здійснення повноважень зберігаються статус та місце роботи.

Стаття 93. Порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів призначаються з'їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. З'їзд суддів може обрати більше ніж шість суддів на випадок вибуття одного або кількох членів зі складу Комісії, призначених за квотою з'їзду суддів України, визначивши черговість їх включення до складу Комісії. Такі особи автоматично набувають повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в разі вибуття одного або кількох членів Комісії, обраних за квотою з'їзду суддів України. Особи, призначені з'їздом суддів України до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на випадок вибуття одного або кількох її членів, продовжують виконувати обов'язки судді до моменту зайняття ними посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до встановленої черговості.

2. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ відкритим або таємним голосуванням.

3. Міністр юстиції України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом.

4. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм розпорядженням.

5. Голова Державної судової адміністрації України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом.

6. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а також посадові особи, які мають дисциплінарне стягнення.

7. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше восьми членів.

Стаття 94. Організація роботи та засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України обирає зі свого складу відкритим або таємним голосуванням голову Комісії, одного заступника голови, секретаря Комісії. Обраним вважається кандидат, за якого проголосувала більшість від загального складу Комісії.

2. Голова Комісії організовує роботу Комісії, визначає обов'язки заступника, веде засідання Комісії. Обов'язки голови Комісії в разі його відсутності виконує заступник голови Комісії, а за відсутності заступника голови - член Комісії, обраний за квотою з'їзду суддів України, який має більший стаж роботи на посаді судді.

3. Для здійснення перевірки даних щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України діє автоматизована система визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який проводитиме таку перевірку. Положення про автоматизовану систему визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

4. Секретар Комісії здійснює підготовку засідань Комісії та несе відповідальність за організацію діловодства Комісії.

5. Порядок роботи Комісії визначається її Регламентом, прийнятим більшістю від загального складу Комісії.

6. Засідання Комісії проводяться відкрито і гласно, крім випадків, установлених законом. Засідання Комісії є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загального складу Комісії.

7. Голова Комісії визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань, що виносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання.

Стаття 95. Права члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право:

1) знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Комісії, брати участь у їх дослідженні та перевірці;

2) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;

3) вносити пропозиції щодо проекту рішення Комісії з будь-яких питань та голосувати за або проти того чи іншого рішення;

4) висловлювати письмово окрему думку щодо рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

5) здійснювати інші повноваження, встановлені законом.

Стаття 96. Відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права проводити перевірку щодо наявності підстав для притягнення судді місцевого, апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності, брати участь у розгляді питання та прийнятті рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо будуть установлені обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. За наявності таких обставин член Комісії повинен заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.

2. Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви на ім'я голови Комісії. Головуючий на засіданні зобов'язаний ознайомити із заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід.

3. Рішення про відвід (самовідвід) приймається більшістю голосів членів Комісії, які беруть участь у засіданні. Голосування проводиться за відсутності члена Комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід).

Стаття 97. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймається більшістю від її загального складу. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, і запрошених осіб.

2. Рішення Комісії викладаються в письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад Комісії, питання, що розглядалося, мотиви прийнятого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії, які брали участь у засіданні.

3. За наявності окремої думки вона викладається членом Комісії у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки виголошенню на засіданні не підлягає.

4. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржене до суду в порядку, встановленому процесуальним законом.

5. У випадках, передбачених цим Законом, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржене до Вищої ради юстиції.

Стаття 98. Забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Для організаційного забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України створюється секретаріат.

2. З метою здійснення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України належної перевірки наявності підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності діє служба дисциплінарних інспекторів, до складу якої входять тридцять три дисциплінарних інспектори. За кожним членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України закріплюється три дисциплінарних інспектори.

3. Працівники секретаріату призначаються на посаду та звільняються з посади головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Дисциплінарні інспектори призначаються на посаду та звільняються з посади головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за пропозицією відповідного члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

4. Розмір заробітної плати працівників секретаріату та дисциплінарних інспекторів, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Законом України "Про державну службу", іншими нормативно-правовими актами і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів центральних органів виконавчої влади.

5. За членами Комісії зберігаються гарантії матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачені законодавством відповідно для суддів, працівників Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України та представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. При цьому заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується виходячи з окладів за посадами, які обіймають ці особи в органах, з яких вони відряджені. Членам Комісії, які призначені з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, виплачується заробітна плата у розмірі середньомісячної заробітної плати інших членів Комісії.

6. Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 99. Служба дисциплінарних інспекторів 1.Дисциплінарні інспектори за дорученням члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України попередньо аналізують заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів з метою виявлення підстав для відкриття дисциплінарних справ та здійснення перевірок; готують проекти висновків про наявність підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності; виконують інші доручення члена Комісії в ході дисциплінарного провадження відповідно до цього Закону.

2)Дисциплінарна відповідальність суддів:підстави,порядок та інші характеристики. Підстави і порядок звільнення судді з посади: повна характеристика.

Стаття 83. Підстави дисциплінарної відповідальності судді

1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя; Дoкумeнт підготовлено у Верховній Раді України

5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.

2. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Стаття 84. Дисциплінарне провадження щодо судді

1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

2. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

3. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку з здійсненням ним правосуддя.

4. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Стаття 85. Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо судді

1. Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють:

1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;

2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Стаття 86. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді

1. Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

2. Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому цим Законом.

3. Під час здійснення перевірки член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.

4. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян, громадяни, яким направлено запит члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зобов'язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк може бути подовжений до тридцяти днів, про що член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повідомляє безпосередньо у запиті.

5. Ненадання члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформації, а також надання завідомо недостовірної інформації тягне за собою притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом.

6. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

7. Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

8. Копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та особі, за зверненням якої порушено справу. До рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке надсилається судді, додається висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, складений за результатами перевірки.

9. Розгляд дисциплінарної справи відбувається на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на яке запрошуються особа, за зверненням якої відкрито справу, суддя, стосовно якого відкрито справу, а в разі необхідності й інші заінтересовані особи.

10. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суддя, справа стосовно якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в обов'язковому порядку. Повторна неявка цього судді на засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є підставою для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.

11. Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді відбувається на засадах змагальності. На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заслуховуються повідомлення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який здійснював перевірку, про результати перевірки, пояснення судді, стосовно якого розглядається справа, та/або його представника, а також інших заінтересованих осіб.

12. Суддя, стосовно якого розглядається питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

13. Перебіг розгляду дисциплінарної справи стосовно судді та оголошення результатів її розгляду фіксуються технічними засобами.

14. Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції" ( 22/98-ВР ).

Стаття 87. Рішення у дисциплінарній справі стосовно судді

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України обговорює результати розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді, стосовно якого розглядалася справа, і запрошених осіб. Рішення у дисциплінарній справі приймається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України більшістю від загального складу Комісії.

2. При обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

3. Якщо Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Комісія припиняє дисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб.

4. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

5. За наслідками дисциплінарного провадження Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.

6. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які брали участь у розгляді дисциплінарної справи, і оголошується на засіданні. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити:

1) прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) встановлені обставини у справі з посиланням на докази;

3) мотиви, з яких ухвалено рішення;

4) суть рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування;

5) порядок і строк оскарження рішення.

7. За наявності окремої думки вона викладається членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст окремої думки оголошенню на засіданні не підлягає.

8. Копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вручається судді, стосовно якого розглядалася дисциплінарна справа, а в разі його відсутності під час оголошення рішення надсилається у семиденний строк поштою.

Стаття 88. Дисциплінарне стягнення стосовно судді та порядок його зняття

1. До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани.

2. Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-порталі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про накладення такого стягнення.

3. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення.

4. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за пропозицією відповідної ради суддів.

Стаття 89. Оскарження рішення у дисциплінарній справі стосовно судді

1. Суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.

2. Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніш як у триденний строк після отримання скарги надсилає її разом із матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.

4. Розгляд скарг Вищою радою юстиції здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду юстиції" ( 22/98-ВР ).

5. Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законом.

6. Подання скарги до Вищої ради юстиції чи адміністративного позову до суду на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності зупиняє застосування дисциплінарного стягнення.

Підстави звільнення

2. Підстави звільнення судді України

Звільнення судді або припинення його повноважень розглядають у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України «Про статус суддів» (ст. 15) дано вичерпний перелік випадків припинення повноважень або звільнення з посади.

Суддя звільняється з посади органом, що його обрав чи призначив, у разі:

а)  закінчення строку обрання чи призначення (цей пункт стосується суддів Конституційного Суду України і суддів, які вперше призначаються на посаду)

б) досягнення суддею 65-річного віку (незалежно від статі);

в)  неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я (тривала хвороба, каліцтво, недієздатність);

г) порушення суддею вимог щодо несумісності. Тут слід за­уважити, що ст. 127 Конституції встановлює: «Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої»;

ґ) порушення суддею присяги (її текст формулюється у ст. 10 Закону України «Про статус суддів»);

д)  набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього. Це означає вчинення суддею злочину і тому виключає подальшу його участь у здійсненні правосуддя;

є) припинення його громадянства, що може бути наслідком виходу з громадянства чи втрати його;

є) визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим (лише за рішенням суду);

ж) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

з) смерті судді.

За ст. 37 Закону України “Про статус суддів” суддю може бути звільнено з посади в порядку дисциплінарного провадження за:

1) неналежне виконання обов’язків, передбачених статтею 6 Закону, якщо до нього раніше застосовувались дисциплінарні стягнення;

2) грубе порушення службових обов’язків;

3) вчинення аморального проступку, не сумісного з зайняттям посади судді;

4) порушення вимог, передбачених статтею 5 Закону;

5) з підстав, передбачених пунктами 4 та 7 статті 40 Кодексу законів про працю України (прогулу без поважних причин, появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння).

Суддю також може бути звільнено з посади з підстав, передбачених пунктом 5 статті 40 Кодексу законів про працю України (нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності).

3. Процедура припинення повноважень та звільнення судді

Процедура звільнення судді з посади  є досить складною в її процедурному плані, що, як неодноразово підкреслювалось, пов’язано зі специфікою суддівської роботи, а саме: здійсненням правосуддя та гарантованим і закріпленим за суддею принципом недоторканності.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про судоустрій України» кваліфікаційна комісія суддів має давати висновки про звільнення з посади судді.

За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладає в письмовій формі. В рішенні (висновку) зазначають дату й місце прийняття рішення, склад комісії, питання, які розглядали, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні. Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, в разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його.

Про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє голові Ради, до компетенції якого належить обрання судді, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених Законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді (ч. 2 ст. 15).

За чинним законодавством України, здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів покладено, по-перше, на систему кваліфікаційних комісій суддів на чолі з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, по-друге, на Вищу раду юстиції. Зазначені органи не призначають та не обирають суддів, а тому відповідно до ст. 126 Конституції не мають права їх звільняти з передбачених цією ж статтею підстав. Натомість їм надано повноваження за результатами дисциплінарного провадження порушувати питання про звільнення судді із займаної посади.

Так, зокрема, у ч. 3 ст. 32 Закону № 2862-ХІІ передбачено, що за наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Порушення питання про звільнення з посади судді та направлення відповідного подання і саме звільнення з посади є абсолютно різними поняттями, адже у ст. 126 Конституції чітко передбачено підстави для звільнення та органи, які мають право це робити. Крім того, справедливо зауважити, що органи, які здійснюють дисциплінарне провадження щодо суддів, мають іншу за своєю природою функцію — вони зобов’язані провести ретельну перевірку, щоб прийняти об’єктивне рішення і надати достовірну та повну інформацію органам, які мають право на звільнення судді із займаної посади.

Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 2862-ХІІ, де визначено види дисциплінарних стягнень (догана та пониження кваліфікаційного класу), звільнення з посади не є дисциплінарним стягненням. На противагу трудовому законодавству, яке визначає, що звільнення може бути застосоване за вчинення працівником дисциплінарного проступку, законодавство про статус суддів такої можливості не передбачає. Це зумовлено тим, що Конституцією та ст. 11 Закону № 2862-ХІІ незалежність суддів гарантується, зокрема, спеціально встановленим порядком їх обрання (призначення), зупинення їх повноважень та звільнення з посади.

Суддя не пізніш як за місяць до досягнення 65-річного віку повинен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на ім’я голови суду чи голови вищестоящого суду або голови Ради, до компетенції якої належить обрання судді. В разі неподання у встановлений термін особистої заяви повноваження судді припиняються через місяць з дня досягнення відповідного віку без права на відставку.

Досягнення суддею граничного віку перебування на посаді не означає автоматичного припинення його повноважень, а відповідно до ч. 5 ст.126 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про статус суддів» та ст. 17 та Закону України «Про порядок обрання та звільнення з посади професійного судді Верховного Радою України» є лише правовою підставою для прийняття відповідного рішення компетентним органом в установленому законами порядку. Тому до прийняття компетентним органом рішення про припинення його повноважень суддя здійснює свої повноваження на загальних підставах і користується правовим статусом судді.

Згідно з ст. 3 Закону про звільнення зазначена процедура щодо судді, обраного безстроково, відбувається в такому порядку:

ініціювання перед Вищою радою юстиції (територіальним управлінням державної судової адміністрації до відповідної кваліфікаційної комісії суддів, а щодо суддів ВСУ та судді спеціалізованого суду – головами цих судів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів) питання про звільнення з посади судді в порядку, передбаченому ст. 17 Закону про звільнення;

розгляд питання Вищою радою юстиції та прийняття рішення щодо внесення подання до ВР України про звільнення судді, обраного безстроково;

подання Вищої ради юстиції до ВР України матеріалів про звільнення судді, обраного безстроково;

розгляд подання Вищої ради юстиції відповідним Комітетом ВР України і прийняття рішення по суті цього подання;

розгляд подання Вищої ради юстиції та висновку Комітету на пленарному засіданні і прийняття ВР України рішення стосовно звільнення судді з посади.

Закон про звільнення стосується лише суддів, обраних безстроково, упускаючи суддів, призначених Президентом на 5 років. Нормативного акта, який би безпосередньо врегульовував дане питання, немає. Щоправда ст. 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції» містить положення, що Вища рада юстиції вносить подання Президенту України про звільнення суддів з їх посад. У свою чергу, з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звернутися відповідна кваліфікаційна комісія суддів та член Вищої ради юстиції. До 2002 року даним правом володіли ще народний депутат України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Але відповідно до рішення КСУ вони втратили дане право як таке, що не відповідає Конституції.

Неможливість виконання суддею  своїх повноважень за станом здоров'я встановлюється на підставі письмової заяви судді та доданого до неї медичного висновку. За результатами розгляду заяви судді приймає рішення за наявності підстав про звільнення судді з посади з дня наступного після прийняття рішення.

Звільнення з посади судді за порушення присяги відбувається наступним чином. У разі порушення у питання про порушення присяги суддею  проводить перевірку і, за висновком постійної комісії з питань регламенту та етики, приймає одне з таких рішень:

- про наявність підстав для розгляду Верховною Радою України питання про звільнення з посади судді ;

- про відсутність підстав для звільнення з посади судді

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді , підтвердження факту втрати суддею громадянства України, набрання законної сили судовим рішенням про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, а також подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням приймається рішення про звільнення його з посади із зазначених підстав.

На сьогодні єдиним випадком автоматичного припинення повноважень судді, передбаченим чинним законодавством України, є смерть судді.

3)Правові і соціальні гарантії суддів. Моделі судових систем зарубіжних країн: загальна характеристика.

Правові і соціальні гарантії суддів

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їхнє матеріальне та соціальне забезпечення. Держава гарантує судді заробітну плату, яка складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Судді військових судів одержують грошове утримання, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.

Законом України "Про статус суддів" (ст. 44) передбачено, що не пізніше як через шість місяців після обрання, суддю Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечують благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку - Кабінет Міністрів України, а суддю іншого суду - відповідні місцеві органи державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду. Суддів військових судів забезпечують таким же житлом і в ті самі строки за рахунок Міністерства оборони України. В разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами й передати їх у користування судді.

Судді мають й інші пільги, передбачені законодавством.

Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей (ст. 126 Конституції).

У разі надходження від судді заяви про вчинення в зв'язку з його службовою діяльністю посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погрозу вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образу чи наклеп на нього, а також про посягання на життя й здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погрозу їм вбивством, пошкодженням майна органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів, щоб забезпечити безпеку судді, членів його сім'ї та збереження їхнього майна.

З метою створення умов для діяльності судів державою розроблено й поступово втілюються в життя відповідні заходи щодо забезпечення їх необхідним обладнанням, транспортом, засобами оргтехніки та іншими матеріально-технічними ресурсами, в тому числі виділяють валютні кошти для здійснення міжнародних зв'язків. Суддів і членів їхніх сімей прирівняно щодо медичного, побутового та транспортного обслуговування до відповідних посадових осіб Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій.

Життя й здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню. В разі загибелі (смерті) судді, що сталася в зв'язку з виконанням службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачують одноразову допомогу в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою.

Пенсію чи довічне грошове утримання судді виплачують йому повністю, незалежно від заробітку, одержуваного після виходу на пенсію.

4. Матеріально-організаційне забезпечення судів. Державна судова адміністрація:  нормативні і правові засади організації та діяльності, структура і повноваження.

2.11. Організаційне забезпечення діяльності судів

Згідно з вимогами Конституції України фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечує держава. Забезпечення функціонування судової влади передбачає:

• окреме визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;

• законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;

• гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.

Організаційне забезпечення діяльності судів покладається на державну судову адміністрацію, що утворюється і функціонує відповідно до вимог Закону України “Про судоустрій України”. Організаційне забезпечення діяльності судів відповідно до вимог закону становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя. Усі суди в Україні фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Держаного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

• Верховний Суд України, Конституційний Суд України, вищі спеціалізовані суди щодо фінансового забезпечення діяльності цих судових установ; 60

• Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремими рядками за судами: загальними, спеціалізованими, місцевими, апеляційними (у тому числі Апеляційним судом України), військовими (місцевими та апеляційними разом) та окремо Касаційним судом України і кожним вищим спеціалізованим судом. Ці видатки не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду в межах кошторису на утримання цього суду.

Щодо забезпечення військових судів державна судова адміністрація взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України. Особовий склад військових судів користується всіма видами

військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України. Розмір заробітної плати (грошового забезпечення) судді повинен забезпечувати його фінансову незалежність, визначається відповідно до закону про статус суддів та інших нормативно-правових актів щодо умов оплати праці суддів і не може бути зменшений. Розмір заробітної плати працівників апарату судів та працівників державної судової адміністрації, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом про державну службу, іншими нормативними актами і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів законодавчої та виконавчої влади.

Державна судова адміністрація — це система органів, що складається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації.

Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до закону. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів здійснюється апаратами цих судів.

Територіальні управління державної судової адміністрації утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Територіальні управління державної судової адміністрації підпорядковуються Державній судовій адміністрації України. У структурі Державної судової адміністрації України утворюється структурний підрозділ з управління організаційним забезпеченням військових судів. Посадові особи державної судової адміністрації є державними

службовцями. Відповідно до повноважень, закріплених у ст. 126 Закону України “Про судоустрій України”, державна судова адміністрація:

• забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, Академії суддів України;

• вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;

• вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує необхідну потребу у спеціалістах, здійснює через Міністерство юстиції України та інші органи замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;

• веде статистичний і персональний облік даних про кадри судів, готує матеріали про призначення, обрання та звільнення суддів;

• забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації;

• організовує проходження навчальної практики в судових установах і розробляє відповідні програми;

• організовує роботу, пов’язану із судовою статистикою, діловодством та архівом; контролює стан діловодства в судах загальної юрисдикції;

• готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів і здійснює заходи їх фінансування;

• виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів у передбачених законом випадках;

• здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів;

• забезпечує медичне обслуговування і санаторно-курортне лікування суддів та працівників апарату судів, вживає заходів забезпечення їх благоустроєним житлом;

• забезпечує у взаємодії з органами суддівського самоврядування, судами та іншими правоохоронними органами незалежність, недоторканність і безпеку суддів;

• організовує та фінансує будівництво і ремонт будинків та приміщень судів, а також забезпечує їх технічне оснащення;

• організовує впровадження в судах комп’ютеризації для судочинства, діловодства та інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності; забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу;

• здійснює зв’язки з відповідними органами та установами, у тому числі інших держав з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів;

• організовує діяльність служби судових розпорядників;

• разом з Радою суддів України визначає нормативи навантаження суддів у судах усіх рівнів та виробляє пропозиції щодо кількості суддів у відповідних судах;

• здійснює інші визначені законом повноваження.

Державну судову адміністрацію очолює Голова Державної судової адміністрації України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України в порядку, встановленому

для призначення керівників центральних органів виконавчої влади, за поданням Прем’єр-міністра України, погодженим з Радою суддів України. Голова Державної судової адміністрації України може

бути звільнений з посади також за рекомендацією з’їзду суддів України.

Голова Державної судової адміністрації України не має права суміщувати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої діяльності в позаробочий час, входити

до складу керівного органу чи наглядової ради господарської оргаізації, що має на меті одержання прибутку. Голова Державної судової адміністрації України має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з неї Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України, погодженим з Радою суддів України. Обов’язки заступників визначаються Головою Дер-

жавної судової адміністрації України. Територіальні управління державної судової адміністрації є тери-

торіальними органами Державної судової адміністрації України. Територіальне управління державної судової адміністрації очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України. Структуру і штатний розпис територіального управління державної судової адміністрації затверджує Голова Державної судової адміністрації України за поданням начальника територіального управління державної судової адміністрації. З метою вирішення питань забезпечення судів кваліфікованими кадрами суддів та працівників апарату при Державній судовій адміністрації України функціонує Академія суддів України. Академія суддів України є державним вищим навчальним закладом, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів. Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату (завідуючий секретаріатом). Завідуючий секретаріатом підпорядковується голові суду і координує свою діяльність з відповідним територіальним управлінням державної судової адміністрації. Правовий статус службовців, які працюють в апараті суду, визначається законом про державну службу. За умовами оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторнокурортного та транспортного забезпечення працівники апарату суду прирівнюються до відповідних категорій службовців апарату вищого, центральних або місцевих органів виконавчої влади. До штату апарату судів входять також помічники суддів, наукові консультанти та судові розпорядники. Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, науко-

вою спеціальною літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду. Фонди бібліотеки становлять друковані видання та комп’ютерні бази даних.__

5)Органи суддівського самоврядування: види,повноваження та інша характеристика.

Органи суддівського самоврядування

Незалежність судів і суддів України забезпечено належним функціонуванням органів суддівського самоврядування, метою діяльності яких є колективне вирішення професійними суддями питань внутрішньої діяльності судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів і діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, які безпосередньо не пов'язано зі здійсненням правосуддя. Рішення із зазначених питань не пов'язані зі здісненням правосуддя, приймають їх органи суддівського самоврядування відповідно до закону.

Завданням органів суддівського самоврядування є:

- забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності суддів, захист від втручання в їх діяльність;

- участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів і контроль за додержанням установлених нормативів зазначеного забезпечення;

- погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення частини суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів;

- заохочення суддів і працівників апарату судів;

- здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

Організаційними формами суддівського самоврядування є:

1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, Апеляційного суду України, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;

2) конференції суддів загальних (крім військових) місцевих і апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

3) конференції суддів військових судів;

4) конференції суддів спеціалізованих судів;

5) з'їзд суддів України.

Відповідно до ст. 105 Закону України "Про судоустрій України" збори суддів - це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Крім того, збори суддів місцевих і апеляційних судів обирають делегатів на відповідні конференції суддів, а збори суддів Апеляційного суду України, вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України - делегатів на з'їзди суддів України, їх скликає за потреби, але не рідше одного разу на шість місяців голова відповідного суду як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів апеляційних судів скликає президія відповідного суду за власною ініціативою або за пропозицією голови суду, або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду не рідше одного разу на три місяці. Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду скликають за потреби, але не рідше одного разу на три місяці.

Обов'язок виконувати рішення зборів суддів покладено на голову відповідного суду, а в судах, де діють президії суду - на ці президії. Відповідно до ст. 108 конференція суддів - це зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів і приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

До повноважень конференції суддів належить вирішення таких питань:

- обговорення й вирішення питань щодо фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів;

- заслуховування звітів виконавчих органів конференції, інформації відповідних управлінь державної судової адміністрації;

- визначення кількісного складу ради судців і обрання її членів;

- обрання членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів;

- розробка пропозицій на розгляд з'їзду суддів України;

- звернення з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- обрання делегатів на з'їзд суддів України;

- обговорення інших питань, віднесених до повноважень органів суддівського самоврядування.

У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада суддів, яка організовує виконання та контроль рішень конференції, а також вирішує питання про скликання конференції суддів.

З'їзд суддів України - найвищий орган суддівського самоврядування.

На з'їзді суддів України:

- заслуховують звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;

- заслуховують інформацію Вищої кваліфікаційної комісії .суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їхню діяльність, може висловлюватися недовіра голові Державної судової адміністрації України;

- призначають і звільняють суддів Конституційного Суду України;

- призначають членів Вищої ради юстиції та приймають рішення про припинення їхніх повноважень;

- обирають членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- обговорюють потребу звернення з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів і посадових осіб державної влади;

- визначають кількісний склад Ради суддів України та обирають Раду суддів України;

- розглядають інші питання суддівського самоврядування.

24 жовтня 2003 р. на V з'їзді суддів України був затверджений Кодекс професійної етики судді, норм якого судді мають прагнути додержуватися в своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті.

З'їзд суддів України скликає Рада суддів України один раз на три роки.

Для участі в роботі з'їзду суддів України може бути запрошено Президента України, народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, членів Вищої ради юстиції, представників Уряду, інших центральних органів державної влади, представників навчальних і наукових закладів та установ, громадських організацій та інших осіб.

Делегатів на з'їзд суддів України обирають на конференціях суддів, а делегатів від Апеляційного суду України - на зборах суду, за нормою представництва, визначеною Радою суддів України. Збори суддів Конституційного Суду України обирають на з'їзд трьох делегатів із числа суддів цього суду.

У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України, яку обирає з'їзд. До складу Ради суддів України має бути обрано не менш як по одному представнику від суддів Апеляційного суду України, конференції суддів військових судів, конференцій суддів відповідних спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України, а також суддів Конституційного Суду України. Представники суддів загальних місцевих і апеляційних судів мають становити не менш як половину від загальної кількості членів Ради суддів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39522. Восьмиэтажное административное здание – здание филиала «Приорбанка» на проспекте Победителей в городе Минске 1007 KB
  Вопросы экономики железобетонных конструкций следует решать совместно с вопросами прочности на протяжении всего процесса проектирования: при выборе объемнопланировочной и конструктивной схемы здания; членении конструкций на сборные элементы; выборе формы и размеров сечения элементов; назначении класса бетона класса стальной арматуры.пр  Nпр  RbtАb  pАпр  м из условия анкеровки арматуры колонны hoф20dпрк2000320640 м Принимаем hoф1 м Полная высота фундамента равна: hф hoфa1007107 м Принимаем hф1.4 Расчёт...
39523. Экономическое обоснование цены реализации строительной продукции 829.5 KB
  Составление локальной сметы на общестроительные работы. Составление акта приёмки выполненных работ. Составление локальной сметы на общестроительные работы Сметная документация в строительстве составляется на основе Методических указаний по определению стоимости строительства зданий и сооружений и составлению сметной документации с применением РСН РДС 8.
39524. Процесс проектирования металлических конструкций 1.84 MB
  Подбор сечения затяжки и проверка ее на прочность Наибольшее усилие в затяжке при полной расчетной нагрузке Nз=2137 кН; lз=52 м длина затяжки; Ез=195 ГПа модуль упругости затяжки; Rз=1200 МПа расчетное сопротивление материала затяжки в качестве затяжки принимаем высокопрочные канаты французской фирмы €œFreyssinet€.2 Подбор сечений стержней фермы В качестве материала фермы принята сталь С375 с расчетным сопротивлением стали Ry=365 МПа при толщине в интервале от...
39525. Промышленное и гражданское строительство 369.5 KB
  Методические указания содержат рекомендации по выполнению экономической части дипломных проектов и учитывают особенности определения техникоэкономических показателей строительных конструкций а также сметной стоимости строительства на основе ресурсносметных норм. БНТУ 2006 ВВЕДЕНИЕ Методические указания разработаны для студентов специальности 170 02 01 Промышленное и гражданское строительство и могут быть использованы при расчетах экономической части дипломных проектов а также при курсовом проектировании по дисциплинам...
39526. Разработка стратегии развития и совершенствование нынешней системы стратегического управления СУ-16 2.78 MB
  Если в прошлом многие компании могли весьма успешно функционировать обращая внимание в основном на внутренние проблемы связанные с повышением эффективности использования ресурсов в текущей деятельности то сегодняшнее развитие рыночных отношений делает необходимым изменение сложившихся стереотипов хозяйствования характера управления.Есть ли изменения существенные для фирмы Так туристические и транспортные компании постоянно оценивают динамику цен на топливо. Например реклама коттеджей – это тактика строительной компании выбравшей...
39527. Инвестиционный проект предприятия малого бизнеса 7.76 MB
  В настоящее время основными видами деятельности акционерного общества являются производство строительно-монтажных работ, проектно-изыскательские работы, торгово-закупочная деятельность в области жилищного и производственного строительства. Производственная деятельность акционерного общества осуществляется в сотрудничестве с организациями
39528. Разработка предложений по определению размера убытков, связанных с изъятием земельных участков 3.85 MB
  Областью возможного практического применения является использование разработанных предложений по определению размера убытков, связанных с изъятием земельных участков при выполнении изъятия земельных участков в Республике Беларусь.
39529. Технологическое обеспечение процесса заточки круглых протяжек 19.62 MB
  Передний угол является важным параметром при выборе диаметра шлифовального круга и угла наклона его относительно оси протяжки.1 но вследствие подъёма на зуб от черновых зубьев к калибрующим зубьям все больше удаляется от оси протяжки и это изменение должно учитываться при входе шлифовального круга в стружечную канавку при заточке протяжки в автоматическом цикле. при позиционировании имеют место: вертикальные смещения шлифовальной головки и упорки от привода колоны деление подъёма на зуб горизонтальные перемещения протяжки от привода...