62316

Сучасний урок української мови в допоміжній школі

Научная статья

Педагогика и дидактика

Уроки української мови за своїм характером за їх змістом методикою проведення метою можуть бути різноманітними. У залежності від мети виділяється три основних типи уроку з української мови: аповідомлення учням нових знань бзакріплення вперевірки...

Украинкский

2014-06-06

18.3 KB

21 чел.

Сучасний урок української мови в допоміжній школі

Основною формою навчання українській мові є урок. Уроки української мови за своїм характером / за їх змістом, методикою проведення, метою/ можуть бути різноманітними. Раціональне проведення уроку залежить від типу уроку, його мети і змісту. Класифікація типології уроків в педагогіці й методиці змінюється /В. О. Онищук, А. В. Текучев, О. М. Беляєв та інші/.

У залежності від мети виділяється три основних типи уроку з української мови: а)повідомлення учням нових знань, б)закріплення, в)перевірки (контроль) знань і навичок з одної теми, розділу програми з української мови.

У залежності від змісту серед уроків української мови можуть бути виділені такі уроки: а)граматики, б)розвитку мови, в)читання.

За класифікацією О. М. Беляєва уроки мови  /2/ передбачають таку типологію. Уроки вивчення нового матеріалу, закріплення знань і навичок, перевірки та обліку якості засвоєних знань, узагальнення вивченого, повторення певної теми, розділу, аналізу контрольних робіт. Уроки розвитку звязного мовлення, урок навчального переказу, написання твору, комбінований урок тощо.

Найтиповішою для уроків вивчення нового матеріалу з української мови є така структура:

1.Перевірка домашнього завдання.

2.Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу (актуалізація опорних знань).

3.Повідомлення теми і мети уроку.

4.Пояснення вчителем нового матеріалу.

5.Вправи на закріплення одержаних знань.

6.Підсумки уроку.

7.Завдання додому та інструктаж про виконання.

Наведена схема уроку є орієнтовною. Залежно від умов її можна змінити.

Головна умова раціональної організації уроку – ефективне використання кожної хвилини навчального часу. При перевірці домашнього завдання добре практикувати різні види самостійної роботи: виписування речень з художніх творів, вправ за підручником, за індивідуальними картками, проведення граматичного розбору, написання диктантів, переказ прочитаного, пояснення нових слів.

Опитування як окремий етап уроку може бути відсутній. В такому разі знання учнів перевіряються в процесі виконання практичних завдань.

Ефективність уроку значною мірою залежить від того, наскільки учень підготовлений активно сприймати  новий матеріал. Ця підготовка здійснюється різними засобами. Учитель може підвести самих учнів до виведення теми уроку. В інших випадках сам може повідомити тему уроку, розкрити її значення.

Приступаючи до нової теми, важливо зацікавити нею учнів оригінальним підходом – підбором системи вправ, яка допоможе самим учням дати пояснення, зробити перші умовисновки, навести самостійно приклади. Заохочує учнів до активного вивчення мови звязок нових знань із старим, коли нові знання спираються на створену попередню онову. Це знаходить обґрунтування в психологічних закономірностях  процесу сприймання нових знань і має велике виховне значення.

Пояснюючи матеріал, треба чітко ставити конкретну дидактичну мету уроку: учні повинні знати, що саме і для чого вивчатимуть на уроці.

Підвівши учнів до визначення теми  або повідомивши тему уроку, учитель записує її на дошці, а учні собі в зошити.

Під час пояснення матеріалу треба приділити належну увагу міжпредметним  зв’язкам (українська мова і читання, розвиток мови, історія, географія, трудове навчання тощо), що сприятиме глибшому і свідомішому засвоєнню учнями матеріалу, економії начального часу.

Винятково відповідальний етап уроку – закріплення матеріалу. На уроці учні повинні бути достатньо навантаженими і працювати в оптимальному темпі, сполучати фронтальну і індивідуальну форми навчальної роботи, що забезпечує  диференційований підхід до учнів.

Пояснення вчителя і виконання відповідної роботи над закріпленням повинні забезпечити засвоєння нового матеріалу в основному на уроці.

За своїм змістом вправи на закріплення можуть бути такі: 1)усі види навчальних диктантів; 2)граматичний розбір речення; 3)виконання вправ за підручником, за картками; 4)виписування прикладів на правило з різних джерел. На уроках читання це можуть бути: читання по частинах, вибірково, за особами, виведення основної думки, виконання творчих завдань, порівняння образів даного твору з персонажами інших аналогічних творів тощо.

Під час підведення підсумків уроку учні можуть розказати все, про що довідались на уроці, підкреслити основне.

Завдання додому – це інструктаж, що і як учні повинні виконати вдома. Спочатку корисно записати завдання на дошці, а потім учні записують у щоденники.

Контрольні запитання

1.Розкрити завдання і зміст навчання українській мові в допоміжній школі як навчального предмету.

2.Показати, як реалізуються загально дидактичні і корекційні принципи на уроках української мови в допоміжній школі.

3.Розкрити суть методів навчання українській мові.

4.Дати сучасну класифікацію типології уроків української мови в допоміжній школі. Назвати літературні джерела, в яких про це йдеться мова.

Завдання для самостійної роботи

1.Законспектувати розділ II з посібника Беляєва О. М. «Сучасний урок української мови».

2.Повторити принципи і методи навчання в допоміжній школі.

3.Проаналізувати зміст програми з української мови для I - IV класів в 1982р.(I і II відділення).

Література до теми II:

1.Аксенова Л. И. Методика преподавания русского языка во вспомогательной школе. – М.: Просвещение, 1966, 6-10.

2.Беляєв О. М. сучасний урок української мови. – К.: Рад. школа, 1981, 5-90.

3.Єременко І. Г., Вавіна Л. С., Мерсіянова Г. М. Диференційоване навчання в допоміжній школі. – К.: Рад.школа, 1978, 6-27.

4.Основи спеціальної дидактики. Під ред. І. Г. Єременко. – К.: Рад.школа, 1975, 67-86.

5.Онищук В. А. Урок в современной школе. – М.: Просвещение, 1981, 68-94.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83838. Ампутация бедра. Этапы, техника операции 46.87 KB
  Проводят передний полуовальный разрез кожи имеющий основание несколько выше надмыщелков бедра и переходящий вниз до бугристости большеберцовой кости. При согнутом колене пересекают связку надколенника у места прикрепления ее к большеберцовой кости. Надколенник фиксируют к опилу бедренной кости тремя кетгутовыми швами проведенными через небольшие отверстия просверленные по краям бедренной кости.
83839. Ампутация голени и стопы. Этапы, техника операции 49.46 KB
  Второй разрез стремяобразный ведут от концов первого разреза через подошву перпендикулярно ее поверхности в глубину до пяточной кости. Дуговой пилой отливают пяточную кость сверху вниз по линии стремяобразного разреза; поврежденную часть стопы удаляют задний отрезок пяточной кости с кожей сухожилиями и сосудистонервным пучком остается в связи с мягкими тканями задней поверхности голени. Наружный край малоберцовой кости сбивают долотом или спиливают и округляют рашпилем. Опил пяточной кости прикладывают к культе большеберцовой и...
83840. Хирургическая анатомия свода и основания черепа. Виллизиев круг, синусы твёрдой мозговой оболочки, черепные нервы, оболочки головного мозга 985.14 KB
  Виллизиев круг синусы твёрдой мозговой оболочки черепные нервы оболочки головного мозга. Принято выделять три черепные ямки: переднюю от внутренней поверхности чешуи лобной кости до крыльев и площадки основной кости среднюю область пирамид височных костей заднюю от спинки турецкого седла до задних граней пирамид височных костей и борозды поперечного синуса. Оболочки головного мозга Головной мозг окружен тремя оболочками: 1 мягкой непосредственно прилежащей к его поверхности; 2 паутинной образующей узкое пространство над...
83841. Трепанация черепа. Показания, техника выполнения, осложнения. Схема кранио-церебральной топографии Кренлейна 93.22 KB
  Локализация разрезов и костного дефекта определяется локализацией патологического процесса Показания: оперативный доступ при вмешательствах по поводу операбельных опухолей головного мозга мозговых грыж водянки мозга кисты мозга и пр Техника выполнения: 1. Осложнения: Кровотечение; Инфекция; Отек головного мозга; Повреждение мозга после чего может возникнуть: Изменения в памяти поведении мышлении речи; Проблемы со зрением; Проблемы с балансом; Проблемы кишечника и мочевого пузыря; Судороги; Паралич или слабость; Реакция...
83842. Первичная хирургическая обработка ран головы 48.42 KB
  При осмотре пациента с раной головы необходимо определить: 1 ее глубину 2 наличие в ране поврежденных артериальных сосудов 3 наличие или отсутствие повреждения костей свода черепа. Наличие или отсутствие костных повреждений необходимо уточнять не только при осмотре раны но и с использованием рентгенографии черепа и компьютерной томографии головы.
83843. Хирургическая анатомия лицевого и тройничного нерва. Разрез при гнойном паротите 50.26 KB
  Хирургическая анатомия лицевого нерва Лицевой нерв смешанный. Двигательная часть начинается от ядра лицевого нерва в Варолиевом мосту. У клеток двигательного ядра имеются многочисленные чувствительные коллатерали идущие из чувствительных ядер тройничного нерва.
83844. Кровеносные сосуды лица 50.02 KB
  Артерии Верхнечелюстная артерия является одной из двухконечных ветвей наружной сонной артерии. В первом отделе следующие ветви: 1 – глубокая ушная артерия разветвляется в коже наружного слухового прохода в барабанной перепонке и в капсуле височно – нижнечелюстного сустава; 2 – передняя барабанная артерия проникает через каменисто – барабанную щель к слизистой оболочке барабанной полости; 3 – нижняя альвеолярная артерия вхожи в канал нижней челюсти и отдаёт ветви к зубам и десне нижней челюсти; её конечная ветвь – подбородочная артерия...
83845. Клетчаточные пространства лица. Хирургическая тактика при флегмонах лица 52.56 KB
  выше линии соединяющей углы рта. VI Клетчаточные пространства под слизистой оболочкой мышцами и органами дна полости рта: Боковые клетчаточные пространства между языком и нижней челюстью В них окруженные клетчаткой располагаются подъязычные слюнные железы с большими выводными протоками. Гнойные процессы возникающие в межмышечных клетчаточных пространствах дна полости рта могут распространятся в пределах дна полости рта. Височноязычный промежуток сообщается с жировым телом щеки крылонебной ямкой а через круглое отверстие с полостью...
83846. Хирургическая тактика при флегмонах лица 54.42 KB
  Раскрытие и дренирование флегмон скуловой области. Раскрытие и дренирование флегмон височной области. В указанной области возможно возникновение поверхностной межапоневротической подапоневротической глубокой и разлитой флегмон. Поверхностная флегмона височной области образуется между кожей и собственной височной фасцией.