62663

Літературна дискусія 1925-1928 років

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомити учнів із літературним життям України 20 х початку 30 х років із поняттям дискусія; розвивати уміння визначати звязок між змінами в суспільстві та розвитком літератури а також аналізувати отриману інформацію та робити висновки...

Украинкский

2014-06-12

34.43 KB

1 чел.

Конспект уроку з української літератури

11-В клас, 45 хвилин

Тема: Літературна дискусія 1925-1928 років.  

Мета: ознайомити учнів із літературним життям України 20-х—початку 30-х років, із поняттям дискусія; розвивати уміння визначати зв'язок між змінами в суспільстві та розвитком літератури, а також  аналізувати отриману інформацію та робити висновки; виховувати  повагу до людей, до чужої думки, толерантність.

Тип уроку: формування й удосконалення знань, умінь та навичок

Міжпредметні зв’язки:  історія України, етика.

Обладнання: портрети поетів і письменників, плакат зі  словами В.Скотта.


                                                                                                                                                                  
Якщо люди не навчаться …поважати
                                                                                                                                                                   один одного,  то рід людський зникне…    

                                                                                                                                                                                                                          В. Скотт

Ланцюжок навчальних ситуацій

  1.  Актуалізація знань учнів
  2.  Організаційний момент
  3.  Мотивація навчальної діяльності.
  4.  Оголошення теми та завдань уроку.

  1.  Основний зміст уроку
  2.  Повторення вивченого меатеріалу.
  3.  Слово вчителя.
  4.  Бесіда з учнями.
  5.  Робота з теорією літератури.
  6.  Слово вчителя.
  7.  Робота в групах.

  1.  Закріплення знань, умінь, навичок
  2.  Письмова самостійна робота

  1.  Підведення підсумків уроку
  2.  Слово вчителя.
  3.  Оголошення домашнього завдання
  4.  Оцінювання роботи школярів на уроці

Хід уроку:

  1.  Актуалізація знань учнів
  2.  Організаційний момент

На уроці працюють 3 групи. Учні розподіляються за власним бажанням.

  1.  Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

За основу визначення хронології дискусії береться період 1925-1926 рр. Вибір такої періодизації зумовлений тим, що саме в цей період піднімалися основні суспільно-політичні питання - місце і роль мистецтва в суспільному житті, вибір духовних орієнтирів, критики навколо впливу російської культури на українську.

Поштовхом до літературної дискусії стала криза в середовищі українських літераторів. Ідейне підгрунтя полягало в спробах молодих літераторів переосмислити наслідки впливу російської народницької літератури на українську. Крім того, літературна дискусія засвідчила живий відгук серед українських письменників на ті зміни, що відбувалися в культурному просторі Європи.

Літературна дискусія розпочалася в 1925 р. як виключно мистецька полеміка. Іноді вона навіть більше нагадувала зведення особистих рахунків. Однак дискусія одразу стала подією номер один в культурному житті України, оскільки М.Хвильовий уперше висловився проти засилля утилітарного методу в літературі, що давно хвилювало багатьох письменників\

Дискусія зумовила також розмежування серед літераторів. Влітку 1925 р. Гарт перестав існувати як всеукраїнська організація. Більшість письменників, котрі вийшли з Гарту, створили нову організацію з претензійною назвою Вільна академія пролетарської літератури. Ваплітяни відкрито проголосили примат мистецького хисту над ідеологічними догмами.

В цей же період сформувалися два табори: один очолював М.Хвильовий, другий - лідер “масовістів” С.Пилипенко. Обговорення в Україні такого, на наш погляд, простого питання, як елітарність та масовість у літературі в той час обов`язково мала привести до питання -Європа чи Просвіта.

В 1926 р. починається другий етап дискусії. Характерною її ознакою було те, що в уявленнях М.Хвильового Просвіта асоціюється з Москвою. Оскільки письменник говорив про психологічну Европу як основний мистецький орієнтир, то рано чи пізно він мусив більш чітко сформулювати антитезу європейській “фаустівській душі”. Памфлети з циклів “Думки проти течії” та “Апологети писаризму” (1926 р.) показують трансформацію поглядів письменника. Він відкрито виступає проти культурного епігонства як одного з найганебніших явищ у літературі. М.Хвильовий виступив також проти культурного домінування Росії в межах України.

Характерною ознакою цього періоду стало використання більшовиками репресивних органів у дискусії.

Тиск здійснювався і на літературні організації, зокрема на ВАПЛІТЕ та на неокласиків. Політика постійного політичного залякування членів спілки давала свої результати. Для того, щоб зберегти організацію, М.Хвильового, М.Куліша та М.Ялового було виведено зі складу керівництва.

  1.  Оголошення теми та завдань учителя


ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1.  Повторення  вивченого матеріалу.

Дати коротке визначення терміну «неокласицизму» в українській літературі.

       На відміну від інших груп, «Неокласики» не дбали про своє організаційне оформлення і не виступали з ідейно-естетичними маніфестами. Проте їхня присутність у літературному житті була досить вагомою, що позначилося не лише на творчому рівні, а й під час літературних дискусій 1925— 1928 pp.
      
       Неокласицизм (з грецької новий і зразковий) — течія в літературі та мистецтві, що з'явилась значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод.

Що таке «українізація»?

Українізація — політичне просування і впровадження елементів української мови та української культури, в різних сферах життя. Українізація 1920-30 років була складовим елементом загальносоюзної кампанії коренізації

Дати відповідь «так» чи «ні».

  1.  Лідером українських неокласиків був М. Зеров. (так)
  2.  Вірш П. Тичини «Памяті тридцяти» присвячений партизанам Великої Вітчизняної війни. (Ні, студентам, які брали участь у бою під Крутами).
  3.  Найвідомішим футуристом в українській літературі 20-х років є М. Семенко (Так).
  4.  Автором рядків

Ви знаєте, як сплять старі гаї? –

Вони все бачать крізь тумани.

Ось місяць, зорі, солов’ї…

«Я твій», - десь чують дідугани.

          є М. Рильський. (Ні, П.Тичина)

  1.  Кларнетизм в українській літератрі започаткував П. Тичина (Так).
  2.  Автонім Осипа Бургардта - Максим Клен (Ні, Юрій Клен).
  3.  Є Плужник є представником українського неокласицизму 50-60-х років 20 століття. (Ні, 20-30 років).
  4.  О. Довженко належав до українських неокласиків. (Ні).
  5.  Вірш «Pro domo» М. Зеров присвятив Ю. Яновському (Ні, М. Рильському).  
  6.  Українські неокласики використовували теми та сюжети, запозичені з епохи Відродження (Ні, античні теми та сюжети).

     2. Слово вчителя. Робота з епіграфом.

«Якщо люди не навчаться …поважати один одного, то рід людський зникне…», —ці слова Вальтера  Скотта  є епіграфом уроку. Для літературного процесу двох перших десятиліть ХХ століття визначальним було мирне співіснування різних ідейно-стильових течій з їх несхожими, часто протилежними, програмними положеннями і деклараціями. А у складний період епохи революції, Першої світової та громадянської воєн, колективізації, голодомору, сталінських репресій—в надзвичайно важкі 1900-1930 роки «Україна кипіла, як величезний казан на безперестанному шаленому вогні, і в цім казані виварювалися думки й почуття, наново перетворювалися світогляди, дивно змінювалися люди. Тим-то літературні явища цієї доби становлять надзвичайно строкату картину» (літературознавець  Олександр Більлецький).

    3.  Бесіда з учнями. 

Слово вчителя. 

На попередньому уроці ми ознайомились із літературним розмаїттям тих років, що зараз називаємо «відродженням», дивувалися кількості літературно-художніх організацій, яким  до 1925 року  вдавалося мирно співіснували.

Всі літератори визнавали, що Жовтнева революція ста¬ла початком нового етапу в розвитку людських, суспільних і націо¬нальних взаємин. «Наше відродження,— писав у 1926 році Микола Хвильовий,— йде під прапором пролетарських революцій і кожним своїм нервом спрямовано туди, де маячать і горять під осіннім димком прекрасні «озера загірньої комуни». Література того періоду народилась як літопис пролетарської революції. Молоді літератори, діти своєї епохи, звели революційні зрушення в абсолют. Але надто скоро вони здобули переконливий у своїй трагічності досвід: революція часто-густо спричиняла масове насильство, яке, у свою чергу, також породжувало зло та терор.  Ні про терпимість, ні про толерантність  не могло бути й мови –все вирішувалось за допомогою насильства, зброї.  Поняття «толерантність» і «дискусія» будуть ключовими  на нашому уроці. Що ж вони означають?

4.Теорія літератури.

Записати значення слів дискусія, толерантність. 

Толера́нтність — здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань. Толерантність має свій діапазон, виходячи за який людина втрачає можливість для нормального існування. Це також стосується і більших утворень: громада, нація, етнос, раса.

Дискусія — публічна суперечка, метою якої є з’ясування й протиставлення різних точок зору на спірне питання, пошук та виявлення істини. Дискусія є ефективним способом переконання, адже її учасники самі доходять того чи іншого висновку.

5.Слово вчителя.

Саме Микола Хвильовий  наприкінці 1925 року своїми гострими статтями розпочав  так звану літературну дискусію, яка продовжувалась до 1928 року включно, та дуже часто переходила в політичну, хоча сучасні літературознавці вважають, що початок диспуту поклав найкращий друг Миколи Хвильового Михайло Яловий. Що ж було предметом цієї дискусії?

Дійсно, літературна дискусія 1925—1928 років — публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві. Дискусія виникла через глибокі розходження у розумінні природи і мети художньої творчості серед українських письменників, ідейну і політичну конкуренцію літературних організацій.


6. Робота в групах. 

 Завдання. Кожній групі пропонується підготувати короткі дискусійні  виступи  від імені одного із літературних  угруповань тих років—  «Гарт», «Плуг», «Молодняк». (Нагадуємо про форму проведення виступу, правила ведення дискусії: вміння вислухати доповідача, не перебивати  опонента, толерантно ставитись до протилежних  думок  тощо ).


Заслуховування учнівських виступів. 

Під час виступів використовуються портрети поетів та письменників—членів або ж опонентів—того чи іншого літературного угруповання).Зразки виступів:

1. «Плуг». Від імені усіх «плужан» стверджую, що ми єдине літературне угруповання, яке реально дивиться  на життя, бо саме життя вчить нас не відриватися від першооснови— матінки-землі.  Ми мріємо про те, щоб нове життя прийшло на село, боролися і будемо боротися за це. Тому  герої наших творів— це народ, селяни, адже Україна—аграрна держава. Практично всі  члени спілки «Плуг»: Андрій Головко та Сергій Пилипенко, Володимир Ґжицький і Григорій Епік, Сава Божко й Іван Кириленко, Петро Панч та інші — не просто часто бувають на селі, але й проводять організаційно-культурницьку роботу серед населення.

2. «Гарт». Уважно  вислухавши членів спілки  «Плуг», зробили свої висновки: вони лише гово¬рять про нове життя на селі, а самі мріють про те, щоб Україна навіки залишилася аграрним придатком до інших держав, а український селянин — гречкосієм. Вони не бачать, що в Україні росте і розвивається промисловість, і  ми вважаємо, що саме за нею майбутнє. Адже швидко зростають міста, а тому й збільшуватиметься робітничий клас. Саме наша спілка «Гарт» підтримує боротьбу пролетаріату за світле майбутнє. Ми виступаємо за об'єднання всіх пролетарів світу, проти шовінізму і націоналізму. Приєднуйтесь до нас і словом, і ділом. .

3.«Молодняк». Хто б там що не говорив, а ми,  «Молодняк», вважаємо, що саме нам, молодому поколінню, належить провідне місце у консолідації письменників. Назва нашої спілки говорить сама за себе і нам  належить майбутнє. Ми — бойовий комсомольський загін єдиного літератур¬ного фронту. Нехай дехто називає нас екстремістами, кривиться,  але ми сильні своїм духом, молодістю та запалом. Ми зможемо( і нехай дехто у цьому не сумнівається) повести за собою митців, які підтримують нашу програму, а з тими, хто нас не розуміє і не сприймає, ми будемо запекло боротися і боротися до кінця.

  1.  Закріплення знань, умінь, навичок

  1.  Бесіда за прочитаним.

Отже, ми довели, що хоча літературні угруповання здебільшого різняться між собою, проте дещо спільне  у них все-таки є.  Достеменно невідомо чи саме так звучали виступи окремих членів представлених спілок, адже  літературних угрупувань тих років було значно більше. Отже, прийшлося ЦК компартії більшовиків прийняти 23 квітня 1932 року рішення про ліквідацію всіх асоціацій, спілок, об'єднань письменників. Це було початком кінця. Пройде небагато часу, і країною поко¬тяться хвилі репресій і вбивств. В першу чергу влада розправлятиметься з творчою інтелігенцією. Понад п'ятсот письменників було в Україні до репресій, небагатьом вдалося вижити…

  1.  Підведення підсумків уроку

            1. Слово вчителя.

  1.  Оголошення домашнього завдання

Учнів класу поділено на групи—біографи,  літературознавці,  історіографи,  кожна з яких готує  повідомлення відповідно до свого «фаху» («Життєвий шлях М. Хвильового», «Трагізм долі М.Хвильового—випадковість чи закономірність?», «Книжкова  виставка творів М. Хвильового») .

Творче завдання. Написати твір-міркування за схемою (додаток 1)  на тему: «Якщо люди не навчаться …поважати один одного,  то рід людський зникне…» (В.Скотт) .

  1.  Оцінювання роботи школярів на уроці



 



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10609. Особенности цифрового управления процессами 196.25 KB
  Исторический обзор. Понятие системы. Особенности цифрового управления процессами Первый пример практического применения управляющей ЭВМ относится к 1959 году он связан с работой нефтехимического завода компании Texaco в городе Порт Артур штат Техас. Компания Texaco выпо...
10610. Управление на основе последовательного программирования. Управление на основе прерываний. Управление последовательностью событий и бинарное управление 480.38 KB
  Управление на основе последовательного программирования. Управление на основе прерываний. Управление последовательностью событий и бинарное управление Попытаемся проанализировать следующую проблему: могут ли задачи управления в реальном времени решаться с помощь...
10611. Генерация опорного значения. Системы, содержащие несколько контуров управления 107.1 KB
  Генерация опорного значения. Системы содержащие несколько контуров управления. Взаимосвязанные системы. Критичные по времени процессы. Сбор данных измерений и обработка сигналов. Топология информационных потоков. Интерфейс оператора. Системная интеграция и надежность...
10612. Модели, применяемые в управлении. Типы моделей. Масштаб времени динамических моделей 234.16 KB
  Модели применяемые в управлении. Типы моделей. Масштаб времени динамических моделей. Непрерывные модели динамических систем. Уравнения состояния. Нелинейные системы. Численное моделирование динамических систем. Проблема слишком большого шага. Дискретные модели динам
10613. Компоненты интерфейса между процессом и управляющим компьютером. Датчики. Исполнительные устройства. Бинарные и цифровые датчики 195.59 KB
  Компоненты интерфейса между процессом и управляющим компьютером. Датчики. Исполнительные устройства. Бинарные и цифровые датчики. Обработка сигналов. Дискретизация сигналов. Преобразование аналоговых и цифровых сигналов. Обработка измерительной информации. Аналог...
10614. Аналоговые (непрерывные) и дискретные регуляторы. Дискретная модель ПИД-регулятора 225.4 KB
  Аналоговые непрерывные и дискретные регуляторы. Дискретная модель ПИДрегулятора. Позиционный алгоритм. Определение частоты выборки в системах управления. Предотвращение интегрального насыщения. Регуляторы можно строить на основе как аналоговой так и цифровой те...
10615. Комбинационное и последовательностное управление. Управление на основе переключательных схем 73.32 KB
  Комбинационное и последовательностное управление. Управление на основе переключательных схем. Аппаратные и программные средства. Программируемые логические контроллеры. Эта глава посвящена бинарному комбинационному и последовательностному т. е. управление порядк...
10616. Шина VMEbus. Другие стандарты шин 61.46 KB
  Шина VMEbus. Другие стандарты шин Аббревиатура VME означает VERSA Module Eurocard. Соответственно VERSA это название более ранней версии шины разработанной компанией Моторола для процессора серии 68000 а платы Eurocard это стандарт формата плат раздел 8.2.2. Шина VMEbus была разработана г
10617. Программирование систем реального времени. Методы программирования: параллельное программирование, мультипрограммирование и многозадачность 123.5 KB
  Программирование систем реального времени. Методы программирования: параллельное программирование мультипрограммирование и многозадачность. Приоритеты процессов и производительность системы. Управление ресурсами. Обмен информацией между процессами. Последовате...