62674

Решение систем линейных уравнений способом сложения

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ход урока Организационный момент Здравствуйте ребята Вы готовы к уроку Кто сегодня дежурный Кто отсутствует Мотивация урока Сегодняшний урок я хотел бы начать с философской загадки Вальтера: Что самое быстрое но и самое медленное самое большое но и самое маленькое...

Русский

2014-06-12

74.55 KB

22 чел.

УРОК МАТЕМАТИКИ

 


Урок на тему

«Решение систем линейных уравнений способом сложения»

Цели урока

Образовательные: сформировать умение решать системы уравнений с двумя переменными методом алгебраического сложения 

Развивающие: развитие логического мышления, математической речи, вычислительных навыков

Воспитательные: воспитание познавательного интереса к предмету

Тип урока: урок изучения нового материала

План урока:

  1.  Организационный момент (2 мин.)
  2.  Мотивация урока (2 мин.)
  3.  Актуализация опорных знаний. Проверка д.з. (8мин.)
  4.  Изучение нового материала (7 мин.)
  5.  Решение систем линейных уравнений способом сложения (20 мин.)
  6.  Подведение итогов (2 мин.)
  7.  Домашнее задание (2мин.) П. 3.2 №3.15. (2, 4, 6, 8, 10)

Учебное оборудование: учебник «Алгебра 9 класс», автор Кузнецова Е. П., карточки с заданиями.

Ход урока

  1.  Организационный момент

Здравствуйте, ребята! Вы готовы к уроку? (…) Кто сегодня дежурный? (…) Кто отсутствует? (…)

  1.  Мотивация урока

Сегодняшний урок я хотел бы начать с философской загадки Вальтера: «Что самое быстрое, но и самое медленное, самое большое, но и самое маленькое, самое продолжительное и краткое, самое дорогое, но и дешево ценимое нами?» (Время)

Итак, у нас всего 40 мин. И мне очень хотелось, чтобы это время для вас пролетело незаметно и с пользой.

  1.  Актуализация опорных знаний. Проверка д.з.

Д.з. прикреплено на доске, каждый сам подходит до начала урока и проверяет д.з.

  1.  Изучение нового материала

Ребята, для решения систем линейных уравнений мы будем пользоваться двумя способами. Сегодня мы рассмотрим способ сложения.

Рассмотрим пример № 1

Ребята, что дано? Какие это уравнения? Вид?

Ребята, давайте преобразуем уравнения, так, чтобы коэффициенты при переменных стали противоположными числами?

Какие числа противоположны? Как нам преобразовать их?

Можно ли упростить второе уравнение?

Подставим значение х в первое уравнение.

Ребята, в итоги мы нашли решение.

Ответ: (2;1)

Давайте с вами для закрепления решим еще один пример:

Ребята, как вы будете решать? С чего начинать?

Что делаем дальше?

Как нам найти х?

Как записываем ответ?

Ответ: (2;-6)

  1.  Решение систем линейных уравнений способом сложения

Теория без практики мертва, практика без теории слепа (Суворов)

Сейчас мы закрепим полученные знания на практике

Артем, выходи к доске и решай приме 3.15. (1). Остальные записываю и внимательно следят за решением.

Какие это уравнения? Вид? С чего начинать решение?

Ребята, все понятно?

Хорошо. Теперь Алина решает у доски пункт 5 из этого же задания. Остальные самостоятельно.

Алина, расскажи как ты решала данную систему поэтапно?

  1.  Подведение итогов

Что понравилось на уроке?

Что не понравилось на уроке?

Что вызвало трудности?

Что было легко?

Что повторили?

  1.   Домашнее задание

П.3.2 №3.15. (2,4,6,8,10)


Анализ урока математики

Урок проводился в 9 «А» классе 4 февраля 2013 г.

I. Общие сведения об уроке.

Тема урока: Решение систем линейных уравнений способом сложения

Цели урока:

Обучающие:

формировать понятие о приведении подобных слагаемых и его

связи с использованием законов арифметических действий   

Развивающие: 

развивать логическое мышление, память, внимательность

Воспитательные:

воспитывать трудолюбие, ответственность и самостоятельность

К уроку мною был подготовлен план урока. Перед началом урока я записал на доске тему урока, задания, которые необходимо выполнить, а так же задание на дом.

II. Характеристика урока со стороны его типа и структуры.

Урок проходил согласно календарно-тематического плана, содержание урока полностью соответствовало поставленным целям, урок получился логически целостным, материал излагался последовательно, что способствовало правильному формированию новых понятий у учащихся.

III.   Содержание   урока,   работа   учителя   по   организации учебной деятельности учащихся.

Этапы урока

Деятельность учителя

Деятельность учащихся

1. Оргмомент

- Приветствую учащихся, отмечаю отсутствующих.

- Интересуюсь, вызвало ли трудности выполнение Д/З.

- Приветствуют учителя, дежурный говорит, кто отсутствует.

- Отвечают на вопрос.

2. Изучение нового материала

- Озвучивание темы, постановка целей урока.

- Объяснение новой

темы.

- Отвечаю на возникшие вопросы

- Слушают учителя.

- Записывают определения, примеры в рабочие тетради

- Задают вопросы

3. Устные упражнения

- Устный опрос

- Отвечают на вопросы

4. Закрепление нового материала

- Работа с заданиями на доске и в тетрадях

- Проверка.

- Выполняют задания.

- Называют ответы.

5. Физкультминутка

- Предлагаю  выполнить физкульминутку

- Выполняют физкульминутку

6. Подведение итогов. Рефлексия.

- Предлагаю подвести итог урока и поделится своими впечатлениями об уроке

- Делают отметки на специальных карточках

7. Домашнее задание

- Задаю Д/З.

-Записывают Д/З в дневник.

IV. Выводы.

Запланированные   цели   и   задачи   были   достигнуты   в   полном объеме.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25240. Життєвий світ та система 22 KB
  Поняття життєвого світу пов’язане з горизонтом. Розрізняють внутрішній та зовнішній горизонти. Внутрішній горизонт – це сукупність припущень якими ми керуємося в сприйнятті та розумінні речей. Зовнішній горизонт – це сукупність речей через яку ми сприймаємо річ.
25241. Філософія “критичного раціоналізму” К.Поп пера 25.5 KB
  логічна теорія наукового методу – є теорією дедуктивного методу перевірки згідно з якою гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того як вона була висунута. Процедура перевірки передбачає що з даної теорії за допомогою інших раніше прийнятих положень виводяться деякі одиничні положення €œпрогнози€ з них вибираються ті положення які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. При цьому позитивне рішення може...
25242. Основні концепції історико-філософського процесу 29.5 KB
  Основні концепції історикофілософського процесу. Можна виділити 3 історикофілософські парадигми: негативістську класичнугегелівську та пост класичну. Він будує свою систему як свбоме усвідомлення всього попереднього історикофілософського досвіду. Стрижнем історикофілософського наслідування її внутрішнім механізмом є діалектичне заперечення яке одержує значення найважливішого методологічного принципу аналізу поступального руху філософського знання наступна філософська система не просто відкидає попередню а діалектично заперечує її...
25243. Співвідношення понять метафізики та діалектики 28 KB
  Співвідношення понять метафізики та діалектики. Предмет метафізики – надемпіричний. Кантівська критика метафізики: €œстара мф – це наука про надчуттєви принципи буття €œнова€ – умоглядна картина світу. Помилка старої метафізики – некритичне розповсюдження діяльності розсудку за межі можливого досвіду.
25244. Сучасна лінгвістична філософія 33 KB
  Ніцше: оманливість мови та критика незмінності і однаковості подвійного суб’єкта. Платон €œКратил€: Проблема називання об’єктів позначає початок витоків людської мови. Задля опису функціонування мови Сосюр розрізнив поняття мови загальної системи правил і мовлення конкретного застосування мови. Хомський: пристосовує картезіанську метафізику до структури мови.
25246. Поняття трансцендентальної єдності аперцепції у Канта 25.5 KB
  Зв’язок багатоманітного не міститься в чистій формі чуттєвого споглядання це дія виключно розсуду. – вищий принцип всякого застосування розсуду і об’єктивна умова всякого пізнання – це те завдяки чому все дане в спогляданні багатоманітне об’єднується в понятті про об’єкт.Ап застосування категорій розсуду до чуттєвого споглядання призводить до конструювання для люд. – другий вид синтезу чуттєвого матеріалу поруч з категоріями який є властивим розсуду.
25247. Поняття трансцендентальної єдності апперцепцій у філософії Канта 21.5 KB
  – є трансцендентальна єдність самосвідомості тобто така що передує досвіду і утв можливість апріорногодо досвідного пізнання. Кант поєднує в нову структуру суть якої – коли б свідомість була не єдиною а мозаїчною то окремі властивості об’єкта потрапляли б у різні її незалежні частини і синтез їх став би неможливим а саме в ньому і полягає пізнання. Синтетична єдність свідомості є об’єктивною умовою будьякого пізнання.
25248. Принципи і основні положення екзистенційної діалектики Кіркегора 27.5 KB
  Принципи і основні положення екзистенційної діалектики Кіркегора. Субєктивна екзистенціальна діалектика Кіркегора виростає як протиставлення системі Гегеля де людина підвладна анонімному принципу історичного розвитку втрачає свою індивідуальність. ЕД виявляється у Кіркегора способом зберегти особистісне відношення людини і Бога на шляху до якого людина проходить три стадії: естетичну етичну та релігійну.