62700

Спорідненість музики словянських народів. Розучування пісні «Не щебечи соловейку» (слова Н. Забіли, муз. М. Глінки). Слухання музики: концерт для оркестру «Пустотливі частівки» Р. Щедріна, українські коломийки

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: поглиблювати тему семестру; розвивати ритмічне і ладове відчуття учнів слух память вокально хорові навики дикцію частоту інтонування; прививати любов до народної пісні збагачувати музичний кругозір.

Украинкский

2014-06-12

20.95 KB

32 чел.

Тема: спорідненість музики словянських народів. Розучування пісні « Не щебечи соловейку» (слова Н. Забіли, муз. М. Глінки). Слухання музики: концерт для оркестру « Пустотливі частівки» Р. Щедріна, українські коломийки.

Мета: поглиблювати тему семестру; розвивати ритмічне і ладове відчуття учнів, слух, пам'ять, вокально - хорові навики, дикцію, частоту інтонування; прививати любов до народної пісні, збагачувати музичний кругозір.

Обладнання: портрет М. Глінки, ТЗН, музичні інструменти.

Тип уроку: комбінований – поглиблення теми семестру.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

1. Музичне вітання

Музика – це наш дзвінкий струмок.

Ось і починається урок.

Добрий день!

Добрий день!

  1.  Сьогоднішній урок музики  проведу з вами  я, а звати мене ану хто пригадав, як…Олена Іванівна.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

        Кожен урок багатий національними, фольклорними здобутками. Водночас у музичному мистецтві різних народів можна знайти спільні й відмінні риси. Зокрема, українська музика споріднена з музикою інших слов”янських народів насамперед російською, білоруською, польською, що пояснюється їх мовною і культурно – історичною близькістю. Дуже часто зарубіжні композитори використовували теми українських народних пісень для створення концертів, симфоній, опер тощо.

        Багато років тому російський композитор П. Чайковський,  перебуваючи в Україні із захопленням слухав веснянку « Вийди, вийди Іванку» у виконанні сільських дівчат. Саме цю пісню ви мали вивчати на минулому уроці. Йому дуже сподобалась ця пісня, саме тому П. Чайковський використав мелодію пісні – веснянки « Вийди, вийди Іванку» у фіналі Першого концерту для фортепіано з оркестром.

  1.  Саме це яскравим прикладом взаємозв’язку музичних культур різних народів. У своєму творі за допомогою елементів музичної мови, він надав пісні « Вийди, вийди Іванку» нового характеру навчання..

ІІІ. Оголошення теми уроку.

  1.  На сьогоднішньому уроці ми ми будемо вивчати пісню « Не щебечи соловейку» М. Глінки, а також будемо слухати концерт для оркестру « Пустотливі частівки» Р. Щедріна.

  Розспівування

  1.  Вироблення унісонного звучання.

а) вправи на середньому примарному звуці і в межах чистої квінти.

- Ми знаємо, що звуки звукоряду поділяються на стійкі та нестійкі. Стійкі ступені це І, ІІІ, V, VIII, ступені. Вони звучать стійко, впевнено, і на них закінчується музична побудова.

- А які ступені називаються нестійкими? ( II, IV, VI, VII  степені ). Вони звучать нестійко і тяготять до стійких.

-  А тепер ми з вами розспіваємося. Сіли всі рівненько, прийняли співацьку поставу.

Соловейку сватку, сватку

Чи бувавти в нашім садку?

( спочатку мелодія рухалася по одній висоті, а потім поступово вниз).

б) вправи на розширення діапазону.

Соловейку сватку, сватку

Чи бувавти в нашім садку?

( мелодія рухалася знизу, потім на середньому примарному звуці співаємо і до верху).

в) робота над відчуттям ритму

         - Тільки що ми з вами співали вправу в розмірі 2/4, а зараз  я вам цю саму вправу відтворю у повітрі.  ( я показую вправу рухаючи рукою вверх ).                                  Потім всі разом виконуємо із учнями рухаючи рукою вверх.

  1.  Теоретичний аналіз

Ноти за тривалістю восьминні і четвертні. Кожен такт дорівнює рахунку 1і, 2і.

  1.  Сольмізація. ( Ділимо клас на дві частини)
  2.  А зараз ми поділимось на дві половини. Від середини до дверей - перша половина, від вікна до середини -  друга половина. Перша половина буде сольмізувати верхній рядок з рахунком 1і, 2і – руками. Друга половина сольмізуватиме нижній рядок також з рахунком 1і, 2і – з відплескуванням по колінах.
  3.  Давайте просольмізуємо верхній рядок.
  4.  Тепер просольмізуємо нижній рядок.
  5.  Тепер об’єднаємось і будемо відплескувати ритм всі разом.

ІІІ. Засвоєння учнями нових знань.

а) вступна бесіда.

На сьогоднішньому уроці ми з вами розучимо пісню відомого російського композитора М. Глінки « Не щебечи соловейку». М. Глінка часто подорожував по Україні та з насолодою слухав народні пісні. –                      ---   М. Глінка є засновником російської класичної музики. Він вперше сказав, що народна музика є основою всього музичного мистецтва. У пісні « Не щебечи соловейку» розповідається про чоловіка, який милувався співом соловейка розповідаючи про важку долю.                                                                                 б) постановка питань                                                                                      -    Уважно послухайте цю пісню, і скажіть , чи відчувається ритм,  мелодія, наспів цієї пісні до української народної, яку написав російський композитор. в) прослуховування                                                                                               г) бесіда про пісню  - У якому темпі звучить пісня? (помірному).                                   -                           -  А як ще звучить пісня? ( наспівно, задумливо, розсудливо).

                   - Чи дійсно пісня наближена до укр. народної пісні?

д) теоретичний аналіз пісні

При ключі знак альтерації сі – бемоль, закінчується тонікою ре. Розмір 6/8 – це складний розмір, де кожен такт дорівнює рахунку 1,2,3,4,4,6. Ноти за тривалістю восьминні і четвертні, є знак збільшення нотної тривалості – крапка біля ноти. Подивіться на останній такт пісні, його рахунок 1,2,3,4,5,6. е) сольфеджування ( по нотах, я співаю учням 1-рядочок пісні:до-до,ре-мі). А тепер дітки послухайте уважно я вам заспіваю цю пісню ( я співаю все)

є) сольмізація

  1.  Дітки, зверніть увагу, що 2 і 3 рядок мелодійно одинакові, лише на одну ступінь верхній рядок звучить вище ніж другий. Що означає на одну ступінь вверх? ( співаємо вверх протягаючи).
  2.  А зараз 1-рядочок заспіває мені перший ряд пісні; 2-рядочок, середній ряд; 3-рядочок, останній ряд.
  3.  А тепер давайте об’єднаємось і заспіваємо з вами всі разом .( співають)

Слухання музики « Пустотливі частівки»

  1.  Ми знаємо, що складна музична побудова це симфонія, концерти,тощо.         – А що таке концерт? ( Концерт – це змагання соліруючого інструменту з оркестром, який його супроводжує).  
  2.  В даному випадку симфонічний оркестр. Він складається із струнно -  смичкових, духовних та ударних музичних інструментів.

а)    вступна бесіда           

- Так, як і на попередніх уроках музики ви слухали композиторів класиків, які використовували народні пісні в своїх творах. Так і на сьогоднішньому уроці ми прослухаємо твір Р. Щедріна, який також використав російську народну пісню в даному випадку коломийку. Коломийки – це невеликі, веселі й сатирично жартівливі пісні, в яких стисло але водночас дотепно і образно змальовується життя народу, його морально – естетичні погляди. Часто існують різні тексти на одну мелодію. У коломийках відбивається давня народна традиція поєднання танцю і співу це надає їм мелодійності, гострого і примхливого ритму.

Прослуховування  коломийки

  1.  А тепер прослухайте , як основна мелодія набуває постійного розвитку в музичних інструментах симфонічного оркестру

б) прослуховування твору

в) аналіз прослуханого твору.

- У концерті Р. Щедріна слід відзначити виразну роль тембрів різних груп оркестру – ударних, мідних і духовних, а також окремих інструментів. Особливо виділяється труба, яка виконує головну мелодію.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

  1.  Яка тема нашого сьогоднішнього уроку?
  2.  Яку пісню ми вивчали на сьогоднішньому уроці?
  3.  Який твір ми прослуховували на сьогоднішньому уроці?
  4.  Чим він вас вразив?

V.  Домашнє завдання.

- На домашнє завдання вам буде потрібно запам’ятати тему нашого уроку, вивчити слова 1-куплет, запам’ятати мелодію із концерту для оркестру Р. Щедріна.

VI. Підсумок уроку

Підсумовую активність учнів, виставляю оцінки.

  Музичне вітання

  1.  Продзвенів дзвінок
  2.  Скінчився урок
  3.  До побачення!
  4.  До побачення!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74430. Бесполое и половое размножение равноспоровых папоротников 31.5 KB
  Стенка спорангиев однослойная; содержимое их археспорий образует после редукционного деления клеточных ядер многочисленные темные споры служащие для бесполого размножения папоротников. Раскрывание созревших и начинающих подсыхать спорангиев происходит у громадного большинства папоротников при содействии группы клеток его стенок расположенных у многих кольцом и имеющих частичные утолщения...
74431. Бесполое и половое размножение разноспоровых, или водяных, папоротников 31.5 KB
  У некоторых разноспоровых папоротников а также других представителей высших споровых растений селагинелл изоэтеса произошла еще большая редукция мужских и женских заростков а также потеря и женским гаметофитом способности к фотосинтезу. У селагинелл близких к плаунам мега и микроспорофиллы собраны в колоски; мегаспоры прорастают в мегаспорангиях еще на материнском растении; у некоторых видов микроспоры переносятся на мегаспорофиллы и мегаспорангии где происходит оплодотворение начинается развитие зародыша и мегаспорангии отпадает...
74432. ПОЛОВОЕ РАЗМНОЖЕНИЕ СЕМЕННЫХ РАСТЕНИЙ 31 KB
  Для рассеивания распространения растения служат следовательно не споры как у типичных споровых растений а семена; бесполого размножения спорами нет чередование поколений выражено неясно и выявляется лишь путем сравнительноморфологических и цитологических исследований. Спорофиллы покрытосеменных растений тесно скученные на концах побегов и у большинства окруженные еще метаморфизированными верхушечными листьями образуют вместе с ними цветок; мы можем охарактеризовать его как укороченный побег листья которого метаморфизированы в связи с...
74433. СТЕБЕЛЬ ДВУДОЛЬНЫХ И ГОЛОСЕМЕННЫХ 39 KB
  Из особенностей ее в стеблях отметим что клетки кожицы здесь обычно имеют мало извилистые очертания вытянуты в направлении параллельном продольной оси стебля и что частота устьиц сравнительно низка. Механическая ткань первичной коры и колленхима располагаются под кожицей в виде тяжей в углах стебля как например у губоцветных или в его ребрах у зонтичных реже в виде кольца у тыквенных пасленовых и др. В некоторых стеблях и многих корневищах этот слой представлен типичной эндодермой с поясками Каспари см. Некоторые авторы...
74434. Новизна теоретических исследований: понятия, закономерности, дефиниции понятий, теория 17.81 KB
  Работа претендующая на роль теоретической должна содержать положения выводы благодаря которым происходит развитие наличных достоверных знаний по предмету соответствующей отрасли правовой науки. При этом новизна может охватывать предмет науки с разной полнотой. Второй уровень новизны образуют оригинальные решения отдельных проблем науки. Одна из распространенных в правовой науке форм теоретической новизны сводится к развитию совершенствованию понятийного аппарата науки.
74435. Новизна эмпирических юридических исследований: единичные и обобщенные факты, эмпирический закон 17.37 KB
  Новизна эмпирических юридических исследований: единичные и обобщенные факты эмпирический закон Исследование новизна которого ограничивается эмпирическим уровнем знаний представляет собой эмпирическое исследование. Итак эмпирическое исследование проводится с применением теоретических знаний для описания и оценки исследуемых фактов но в нем нет новых теоретических положений сформулированных лично автором иначе исследование относилось бы к теоретическому уровню познания. Эмпирическое юридическое исследование в полной мере соответствует...
74436. Общие принципы научного познания: объективность, всесторонность, системность, конкретно-исторический подход 16.87 KB
  Общие принципы научного познания: объективность всесторонность системность конкретноисторический подход В российской философской и юридической литературе в числе всеобщих принципов научного познания чаще всего называют принципы объективности познаваемости объективного мира всесторонности познания исторического и конкретноисторического подходов познания отдельного явления через выделение противоречивых его сторон и др. Принцип объективности означает что в процессе познания нужно подходить к исследуемым явлениям и предметам так как...
74437. Виды методологии правовых исследований 20.23 KB
  Методология догматических правовых исследований Догматическое правовое исследование является наиболее распространенным в правовой науке поскольку именно оно обеспечивает правоведов достоверными и полными знаниями о системе действующего права ее отдельных отраслях институтах и нормах права. Понимается как исследование норм права в целях выявления воли правотворческого органа выраженной в исследуемых источниках права общих и особенных черт признаков свойственных исследуемым нормам права и допущенных правотворческих ошибок. Методология...
74438. История западноевропейской правовой науки 18.62 KB
  История западноевропейской правовой науки. Порожденная практическими потребностями общества правовая наука вырабатывала представления об идеальном государстве и о справедливом праве характерные для конкретноисторических особенностей соответствующей эпохи и формулировала свои предложения о путях совершенствования политикоправовой практики. Поэтому историю правовой науки как и историю общества можно подразделить на четыре большие по времени эпохи: Древний мир Средневековье Новое время и современный период. Начало западноевропейской...