62817

Багатогранний образ жінки-матері в Шевченкових поемах “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Розвивальна: розвивати аналітико-синтетичне мислення і мовленнєву культуру учнів; виховна: виховувати шанобливе ставлення до жінки, матері; почуття доброти, милосердя, совісті. Обладнання: портрет Т. Шевченка, репродукції картин Касіяна до творів...

Украинкский

2014-06-13

27.26 KB

6 чел.

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 9 КЛАСІ 

Тема. Багатогранний образ жінки-матері в Шевченкових поемах “Катерина”,  “Наймичка”, “Марія”.

Мета:    навчальна: розглянути творчість Т.Шевченка в історико-культурному  контексті доби; визначити своєрідність поем “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”; розкрити трагедію життя жінки-матері;

              розвивальна: ; розвивати аналітико-синтетичне мислення і мовленнєву культуру учнів;          

              виховна: виховувати шанобливе ставлення до жінки, матері; почуття доброти, милосердя, совісті.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, репродукції картин Касіяна до творів Т.Шевченка, репродукція картини “Володимирська Божа Матір“ Васнєцова, три логічні схеми, літературознавчий словничок.

 

Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю,

Святая сила всіх святих

Пренепорочная, благая.

Т.Шевченко

 І. Вступне слово вчителя

Т.Шевченко – один з найталановитіших, найніжніших і найщиріших співців жіночої долі.

“Такого полум’яного культу материнства,  такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Т.Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері”.

(М.Рильський)

 ІІ. Організаційний момент.

Заздалегідь учнів ділимо на групи: дослідники, літературознавці, критики, теоретики, народознавці, мистецтвознавці.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Для Т.Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запеклася в його серці.  І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила кріпака, — це символ долі всіх українок, які злилися в поезії Кобзаря у величний, багатостраждальний образ України-матері. Доля кріпачки у Шевченкових творах завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, які зустрілися в поетовому житті. Це і рідна мати, це його рідні сестри Катря, Ярина та Марія, це, зрештою, його трепетна юнача любов Оксана Коваленко, котру, як і героїню поеми “Катерина”, зганьблено. Отже, жіноча недоля для  великого  Кобзаря є не тільки загальнонаціональною, а й особистою трагедією.

Дослідники про образ матері в Шевченкових творах 

         На уроці ми будемо працювати за таким планом:

  1.  Варіації художніх підходів:

а) домінування романтичного плану (“Катерина”);

б) побутово-реалістичних “Наймичка”;

в) символістсько-алегорична узагальненість  у поемі “Марія”.

  1.  Внутрішній світ героїнь, глибина душі і велич; неможливість однолінійної оцінки характерів.
  2.  І.Франко про жіночі образи в поезії Т.Шевченка.

Мусимо дати відповідь на питання.

Проблемне питання:

 1838                                         1845                              1859

“Катерина”                            “Наймичка”                  “Марія”

еволюція жіночого образу чи різність творчих установок автора?

Що спільного між героїнями поем “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”?

Ідея християнського шляху наскрізь просвітлює ще одну Шевченкову тему, до якої він постійно, з невідворотністю фатуму, повертається, — тему жіночого гріха. Героїні “Кобзаря”, трансформуючись одна в одну, ведуть читача до порятунку духовного і засвідчують своїми долями, який тяжкий гріх  до нього.

Три жінки стоять на трьох сходинках наближення до Бога. Усі три – Катерина, наймичка Ганна і Марія – вродливі, добрі, лагідні. Усі вони через свою наївну щирість чинять гріх – стають покритками. Так, це суперечить євангельській оповіді (але не заповідям!), насправді Пречиста не була покриткою, проте Шевченкові конче необхідно усіх трьох героїнь поставити в однаковісінькі вихідні  умови, а також принагідно підкреслити: усі до єдиного люди уже за природою своєю гріховні, йдеться лише про те, як вони ведуться з тою гріховністю. Нагадую, Шевченко завжди, переповідаючи якісь значні історичні події, аби матеріалізувати свою думку, вносив у них будь-які зміни, необхідні для увиразнення ідейного змісту.

Три жінки (три типи людей) чинять в однакових умовах по-різному.

- Як це зображує Шевченко?

На мою думку, нам потрібно повторити теорію літератури, щоб зрозуміти творчий задум і дати  відповідь на проблемне питання.

 

Виступ літературознавців

 

поема                                     реалізм                         символізм

романтизм

 

Життєвий шлях людини – сходження вгору, до омріяного ідеалу.  Сходинку за сходинкою долає людина, але часом під впливом певних обставин падає, скочується донизу.

Розповідь про героїнь поем літературних критиків 

Перед уроком кожна група вдома складає план до образу.

На першій сходинці зупинилася Катерина (хоча все-таки ступила на неї, зберігши совість, честь і шлахетність). Найтяжчий її переступ у тому,  що наклала на себе руки, цим самим порушивши волю Всевишнього і – що страшніше – поникла перед ликом зла та мимоволі подовжила його, прирікаючи на наглу смерть сина. Одне слово, відмовилася шукати шлях до Бога.

Ні-ні, автор не картає свою героїню за малодушність, навпаки, жаліє її, сироту.  І то закономірно: у кожного з нас, таких слабких і беззахисних, є своя межа терпіння, сили волі, і Катерина просто переступила свою межу.

 

-         Як бачить цю картину теоретик?

Теоретики з групи пояснюють схеми 1, 2

Але є люди, котрі долаючи пекельні муки, підіймаються на вишу сходинку. Це – наймичка Ганна. Вона зупинила в собі зло, подолала спокусу самогубства, підкорилася волі Божій і спокутала  свій гріх, зробивши  все для синового щастя.

На третю, найвищу до всевишнього, сходинку, підіймається Марія. Вона очистила свій формально-церковний гріх спасінням проти плоду цього гріха – спаса, який приніс спасіння людям. Але не тільки це. Після розп’яття Сина Пречиста Діва, хоч сама падала трупом від болю й скорботи, знайшла духовні сили надихнути  “своїм святим очисним словом” апостолів, що виявилися нетвердими й душеубогими (бо ж люди). Ця слабка, змучена жінка єдина в найтяжчу хвилину не втратила віру, підхопила добро, не дала його зупинити – уможливила майбутній порятунок людства, яке вбило її дитину.  Отак  покритка стала Покровою – заступницею і надією стражденного світу.

-         Як ставиться Шевченко до своїх героїнь?

(У “Катерині”, “Наймичці”, і “Марії” – це ліричні і публічні  відступи.

-         Чим вони відрізняються між собою?

-         Можна, але слід ще глибше дослідити ці образи.

1)    Як повелися батьки з Катериною?

2)    Чому Ганна віддає сина чужим людям?

3)    Чого боявся Йосип і що змусило його одружитись з Марією?

Про що це свідчить?

Світ жорстокий, і не тільки любов до людини рухає людством.

- Як зображують Матір на  картинах художники?

Що спільного між звичайними земними жінками і Марією, що народила Спасителя людства?

Виступи мистецтвознавців про жіночі образи в репродукціях

Касіяна та Васнєцова у “Володимирській Божій Матері”

Зрозуміло, син у цих трьох поемах (”Катерина”, “Наймичка”, “Марія”) є символом майбутности й добра. Катерина, розчавлена злом, зрікається будучини та довіреного їй Господом добра. Ганна ж спромогається переступити пекельний біль, приймає будучину і фізично продовжує добро (рятує, виховує, плекає сина). Марія продовжує добро ще й духовно – не тільки спасає. Виховує Спасителя, а й підхоплює синову справу після його загибелі, оберігає останню нить, що єднає нас, смертних, зі Всевишнім.

Тож і в людини, якщо вона хоче бути Людиною (богоподібною істотою), немає іншого виходу, як відповідати на зло  Добром, а неминучі гріхи свої перетворювати у достоїнства.

Хто-хто, а Шевченко з власного досвіду добре знав,  як то тяжко людині подарувати кривду, простити ворога. І тому  поет у багатьох ключових творах подає разючі приклади християнської доброчесності і в такий спосіб переконує, просвітлює Господньою любов’ю себе і читача.

“Катерина”, “Наймичка”, “Марія”

1)    еволюція жіночого образу

чи

2)    різність творчих установок?

Франко про поему “Наймичка Т.Шевченка

“Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в образі жінок, в обороні їх права на повне, чисто людське життя, котрий би таким могучим словом бичував  усе те, що в’яже, деморалізує і тисне женщину. Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високий і так щиро людський ідеал жінки-матері, як се вчинив Шевченко”.

Отже, ще раз повторимо:

образ Катерини – трагічний;

наймички – величний;

Марії – героїчний.

-         Чи є це відповідь на проблемне питання?

Теорія літератури

Поема – ліро-епічний твір, у якому зображені значні події й яскраві характери, а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських переживань та роздумів.

Романтизм – художній метод у літературі і  мистецтві, коли не задовольняючій митця дійсності протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією, піднесеного над дійсністю.

Реалізм – художній метод, який вимагає правдивого і всебічного відображення дійсності.

Ліричний відступ -  авторський відступ від розгортання подій, картин та образів, у якому письменник безпосередньо від себе висловлює почуття і настрої у зв’язку з долею героїв, виявляє своє ставлення до них.

Публіцистичний відступ – авторський відступ від розгортання подій, у якому письменник висловлює ставлення до суспільних проблем (застереження  дівчатам).

Символ – один з поетичних тропів: умовне позначення  якогось явища чи поняття іншим на основі подібності з метою стисло і яскраво передати певну ідею.

Плани до характеристики Катерини, Ганни, Марії

Образ Катерини

 

1. Кохання дівчини.

2. Осуд людей.

3. Вигнання батьками.

4. Зрада коханої людини.

5. Самогубство.

 

Образ Ганни

 

  1.  Трагізм становища жінки.
  2.  Глибока душевна краса героїні.
  3.  Палка материнська любов до своєї дитини.
  4.  Готовність на самопожертву.
  5.  Невтомність у праці.
  6.  Чуйність і делікатність.
  7.  Материнській подвиг Ганни.

 

Образ Марії

 

  1.  “Квіт рожевий”, “кроткая”, “всесвятая”.
  2.  Народження сина.
  3.  Усвідомлення його участі.
  4.  Шлях за сином.
  5.  Голгофа.
  6.  “Дух святий свій понесла в їх душі вбогі”.

Еволюція жіночих образів у творчості Тараса Шевченка

Марія – незнищенність людського духу, вічність добра на землі; утвердження величі й святості материнства.

                                                         Ганна – реалізує себе в материнському почутті; віднайдення сил жити заради дитини, самозреченн в імя щастя

Катерина – трагедія сплюндрованого кохання;

нереалізованість в особистій духовній сфері;

самотність у світі «чужих людей».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24355. Три аспекта бытия науки: как познавательная деятельность, как социальный институт, как особая сфера культуры 83 KB
  Такая переформулировка имеет логическое оправдание: вопервых значение науки как элемента культуры в современных условиях выросло настолько что требует специального рассмотрения см вопрос 7 вовторых научные знания являются наиважнейшей компонентой культуры и одновременно присутствуют в двух других составляющих науки поэтому без обсуждения вопроса о сущности и роли научных знаний в жизни общества не обойтись. Знакомство с деятельной стороной науки позволяет понять не только что происходило и почему происходило но и как происходило то...
24356. Позитивисткая традиция в философии науки. О.Конт как основоположник позитивизма 41.5 KB
  Это значит что: философское знание должно быть абсолютно точным и достоверным; для его достижения философия должна использовать научный метод при познании и опираться на достижения других наук; основной путь для получения научного знания в философии эмпирическое наблюдение; философия должна исследовать лишь факты а не их причины внутреннюю сущность окружающего мира и другие далекие от науки проблемы; философия должна освободиться от ценностного подхода и от оценочного характера при исследовании; философия не должна стремиться...
24357. Неопозитивизм (логический позитивизм – Карнап, Шлик, Рейхенбах и др.). Принципы верификации, физикализма и конвенционализма 56 KB
  22 Предмет философии науки в неопозитивизме Р.Рассел Наиболее последовательную системную роль философия науки впервые приобрела в работах неопозитивистов Р. Неопозитивисты стремились создать философию науки как строгую науку которая позволила бы найти в конгломерате человеческих убеждений мнений те безусловно истинные элементы которые могли бы служить надежным базисом познания и деятельности. Философия науки по их мнению должна базироваться на строгих методологических установках основу которых составляет методология современного...
24358. Постпозитивизм. Характеристика взглядов К.Поппера (принцип фальсификации); И.Лакатоса (роль научной программы); Т.Кун (парадигма и революции в науке); Г.Фейерабенд (принцип пролиферации); М.Полани (2 типа знаний, личное знание) 130 KB
  Понимание предмета философии науки в критическом рационализме К. С точки зрения критического рационализма предметом философии науки является изучение не высказываний а наука как целостная динамичная развивающая система. А это значит что философия не только оказывает стимулирующее негативное или позитивное воздействие на науку но философские положения органически входят в тело науки.Поппер исходил из предпосылки что законы науки не выражаются аналитическими суждениями и в то же время не сводимы к наблюдениям.
24359. Проблема интернализма и экстернализма в понимании механизмов научной деятельности 54.5 KB
  60 Движущие силы развития научного познания: интернализм и экстернализм а Интернализм Что является движущими силами развития научного знания При ответе на этот вопрос исследователь сталкивается с двойственным характером существования и движения научного знания. Они развиваются по внутренней логике: вытекают одна из другой обосновывают друг друга и образуют единую систему знания. С другой стороны исследователь не может не учитывать того обстоятельства что производит эти знания конкретный субъект ученый научное сообщество и что их...
24360. Предмет философии науки: общие закономерности научного познания в его историческом развитии и изменяющемся социокультурном контексте 54.5 KB
  Функции науки культурная технологическая наука как фактор соц регуляции проективно – конструктивная экологическая Научное познание – процесс получения объективного истинного знания направленного на отражение закономерности действительности. 9 Предмет и структура философии науки Специфика предмета науки определяется в ходе исследовательской деятельности. Поэтому представление о предмете философии науки в истории развития этой отрасли знания существенно меняется.
24361. Наука и культура. Традиционалистический и техногенный тип цивилизации. Ценность научной рациональности 53.5 KB
  Тема соотношения науки и культуры обширна здесь много деталей но общий механизм их взаимодействия таков: наука выявляя законы изменения природных и социальных процессов становится необходимым условием их управления воздействует на потребности общества помогает человечеству в выборе жизненных стратегий поиске путей культурного развития. Надежность влияния культуры на науку подчеркивает хотя бы тот факт что не всякая культура способна продуцировать науку: многие культуры в истории человечества в частности культура майя обходились без...
24362. Соотношение науки и философии 100.5 KB
  Первые пять вопросов получили впоследствии в философии название онтологических или метафизических первый смысл этого понятия проблем. Шестой вопрос гносеологические вопросы философии: философия вырабатывает положения являющиеся базисными для познающего мир о глобальности и абсолютности материи о постоянном развитии мира в целом и отдельных его частей о сотканности мира из противоречий о маятникообразности всех процессов относительно положения равновесия о несводимости закона целого к законам его частей и др. И если на какомто...
24363. Единство и различие науки и искусства 60 KB
  Он же положил начало тенденции рассматривать поэзию в качестве главной составляющей искусства. Белинский утверждал что наука живая современная наука сделалась пестуном искусства и без нее немощно вдохновение бессилен талант. Новый виток обсуждения взаимоотношений науки и искусства связан с огромными достижениями науки и искусства XX столетия.